Облога Високого замку (1648) (пол. Oblężenie Wysokiego Zamku) — серія штурмів, здійснена спільними силами козаків і татар під загальним командуванням полковника Максима Кривоноса з кримськотатарським полководцем Тугай-Беєм, спрямовані на стратегічно важливу позицію для міста Львова. Тривала в період Богданом Хмельницьким, під час національно-визвольної війни. Оборона замку на чолі з бургграфом Яном Братковським не призвела до зняття облоги. Взяття замку козацько-татарськими військами вирішило подальшу долю міста і справило велике враження на львів'ян тим, що Високий замок, котрий до цього моменту вважався недоступним для ворога, був узятий уперше за всю історію існування.
Облога Високого замку | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Облога Львова Богданом Хмельницьким | |||||||
Здобуття Високого Замку військом Максима Кривоноса. Художник Семен Лазеба | |||||||
Координати: 49°50′54″ пн. ш. 24°02′20″ сх. д. / 49.84833333336077743° пн. ш. 24.03888888891678022° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Козацькі війська | Річ Посполита | ||||||
Командувачі | |||||||
Максим Кривоніс † | Ян Братковський Мацей Рибінський | ||||||
Військові формування | |||||||
Черкаський полк | Гарнізон Високого замку | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо (ймовірно декілька тисяч) | близько 2000 гарнізону |
Передумови
Польсько-український конфлікт середини XVII ст., який в українській історіографії отримав назву «Хмельниччини» або Національно-визвольної війни українського народу, а у польській — Повстання Хмельницького (пол. Powstanie Chmielnickiego), дуже швидко охопив усю тодішню Україну. Блискучі перемоги козацької армії за допомогою кримськотатарської кінноти над польсько-шляхетськими військами в битвах під Жовтими Водами та Корсунем дозволили Богдану Хмельницькому кардинально змінити на свою користь ситуацію, що склалась в країні. На підпорядкованих землях адміністрації Речі Посполитої почалися масові виступи українського населення, внаслідок чого влітку 1648 року Київське, Брацлавське, Чернігівське і частково Подільське воєводства були звільнені від польської адміністрації. Поляки розуміли своє становище, розуміли також, що військо Богдана Хмельницького не зупиниться, козаки фактично стелили собі шлях на захід. Тому 4 червня 1648 року у Львові на військовій раді шляхти і львівського патриціату було прийнято ухвалу про зміцнення оборонно-фортифікаційної системи міста. Для вартування на мурах і в брамах вирішено було використовувати тільки послуги найманих жовнірів, а не мешканців міста.
Ще більш сприятливі обставини для козаків склалися наприкінці вересня 1648 року. Богдан Хмельницький з військом зайняв позицію на річці Пилява, де, дочекавшись прибуття ворожих сил, 21-23 вересня 1648 року за допомогою 4 тисячної кримськотатарської кінноти отримав блискучу перемогу в Пилявецькій битві. Польська шляхетська армія загальною чисельністю у 130 тис. чоловік втратила більш ніж половину бійців та всю артилерію (92 гармати), а весь обоз повністю дістався Хмельницькому. Козацько-татарські втрати налічували щонайменше 3 тис. чоловік. Після цієї поразки польську шляхту глумливо стали називати «пилявчиками».
Залишки польської армії вдалися до втечі, прямуючи до Львова. Відстань майже в 300 км втікачі подолали приблизно за півтори доби, 26 вересня вранці «пилявчики» дісталися міста. 28 вересня на військовій раді було обрано гетьманом Ярему Вишневецького, який пообіцяв налагодити оборону міста та «клятвено обіцяв боронити місто Львів, як власність Речі Посполитої…». Під час ради хтось з присутніх звернув увагу на передмістянина, який прислухаючись, про що йшла мова, занотовував собі щось на папір. Його одразу визнали козацьким розвідником та без пояснень вивели до Єзуїтської хвіртки та зарубали шаблями. Після чого видали універсали, що скликали всіх бродячих довкола Львова військових повернутися до міста. Таки самі накази розіслали й тим підрозділам, які не встигли на поле бою під Пилявцями та прямували назад в Польщу. Ярема Вишневецький погрожував тим із командирів, хто відмовиться виконати його накази, інфамією та позбавленням майна. Після того, як Вишневецький погодився захищати місто, міська влада власним коштом влаштувала великий бенкет для вищих офіцерів. Тим часом, козаки готувалися йти до Галичини.
Значення Високого замку
Стратегічне розташування так званої «замкової» або «княжої» гори оцінив ще в часи Галицько-Волинської держави князь Лев Данилович: за нього, за даними польського історика і бургомістра Львова Юзефа Бартоломея Зиморовича-Озимека, проклали на гору дорогу та побудували там тимчасове поселення, оточивши його дерев'яним частоколом та засіками. Сам Лев Данилович мешкав у цьому поселенні лише одну зиму: повернутися до міста князя змусило дуже холодна зима та гострі зимні вітри. Княжа гора, на котрій розмістився замок, є найвищою місциною міста Львова висотою 413 метрів над рівнем моря. З неї проглядалося майже все тогочасне місто та підступи і шляхи до нього. Лев Данилович свого часу перевіз до замку скарбницю міста на випадок війни та наказав її охороняти численним вартовим, що підкреслювало недоступність та стратегічне значення гори.
У княжі часи Замкову гору вкривав ліс, який з часом вирубали. Вирубування дерев призвело до того, що гора зяяла пусткою. У 1430-х років німецькі мешканці Львова привезли із Молдови саджанці винограду й посадили на схилах Високого замку виноградники, які проіснували до осені 1648 року, коли їх понищили козаки Богдана Хмельницького. Замкова гора мала стратегічне значення в обороні Львова, і якби ворогу вдалося захопити висоту, то він міг би без перешкод розташувати там артилерію і вести прицільний гарматний обстріл міста, завдаючи великої шкоди насамперед оборонним фортифікаційним спорудам, через що Львову загороджувала б капітуляція. Відомо також, що Високий замок окрім своїх прямих захисних функцій, виконував і функції шляхетської в'язниці і сигнального пункту, з якого попереджали місто в тому разі, якщо йому загрожувала небезпека, наприклад восени 1624 р. коли під Львів підійшли татарські війська, замковий гарнізон 26 травня відкрив вогонь з гармат, тим самим даючи сигнал гарнізону міста про підхід ворожих сил.
Фортифікаційні споруди
Кам'яний замок на горі, котра в той час мала назву «Бідель», почав будувати на місці старого дерев'яного замку польський король Казимир III у 1362 році. Замок будувався довгий час і пізніше не раз перебудовувався. Зазвичай його називають «казимирівським» для відмінності від замку, який звели ще за наказом Лева Даниловича. Стіни замку побудовані з вапнякових прямокутних блоків, причому у підніжжі блоки більші, аніж ті, що розташовуються вище. Зверху кам'яної кладки йшла цегляна забудова. Куртини замку були покриті зубцями а з пощиренням вогнепальної зброї було побудовано бійниці для гармат. Дорога до замку починалася від теперішньої вулиці Ужгородської і йшла під теперішній копець Люблінської унії. Друга дорога, яка вела до замку через західну браму, починалася на Підзамче. Замок являв собою ламаний чотирикутник, простягнутий із заходу на схід на 130 метрів (у наші дні фундамент його південно-східної вежі схований під земляним насипом копця). Замок мав дві брами: одну з південно-східного, а другу — із західного боку. Брама з південно-східного боку вела до невеликого подвір'я — «пригородка», що відділялося від решти території замку ще однією внутрішньою брамою.
У північно-східному куті замку фланкувала велика вежа-донжон діаметром близько 12 метрів, яка ще мала назву «сигнальної» або «шляхетської». Остання назва— це наслідок того, що саме в цій вежі утримували засуджених на тюремне ув'язнення шляхтичів. На думку Р. Могитича, «шляхетська вежа» була збудована ще раніше, вона могла відноситися до епохи Данила Романовича, при забудові нового замку польські інженери лише включили її в систему фортифікацій нововідбудованного замку. Вежа відрізнялася своїми розмірами від інших веж Високого замку, крім того за повідомленням опису 1570 року вона не мала бійниць для вогнепальної зброї, що вказує на її давнішнє походження.
З письмових джерел відомо, що до вежі не було входу на рівні першого поверху. Щоб дістатися до неї всередину, потрібно було підійматися дерев'яними сходами на галерею. В'язницею для шляхтичів слугував цокольний поверх цієї вежі, який не мав виходу назовні. В'язнів туди спускали і витягували на мотузках.
Південно-східна вежа замку, яку також називали «гультяйською», з боку замкового подвір'я мала зрізаний сегмент, що вказує на те, що її будували одночасно із мурами. Вежа отримала свою назву через те, що в ній ув'язнювали людей нешляхетського походження.
В'їзна вежа замку мала три яруси. Перекриття всередині цієї вежі були дерев'яними, їх побудували з балок, на які настелили підлогу із дощок. Така конструкція мала зменшити навантаження на зовнішні стіни, що посилювало їх стійкість у випадку пошкодження артилерійським вогнем. Поверхи були з'єднані між собою дерев'яними сходами. У 1495 році на цій вежі стояли принаймні три гармати — дві «бомбарди, або — піксиди», та одна "гуфниця зі знаком «Одровонж». Наступний опис замку 1558 року згадує вже про дві встановлені на цій брамі «гармати великі й довгі на лафетах і на колесах добре окутих». Опис замку за 1645 року знову згадує ці дві гармати: «старомодні гармати, одна на дерев'яному окутому залізом лафеті на двох поганих окутих колесах, а друга без лафета й коліс». У в'їзній вежі Високого замку розташовувалися окуті залізом ворота та міцні дубові ґрати.
В'їзна вежа поєднувала дитинець замку із невеликим витягнутим з півночі на південь пригородком, що мав ще одну браму, влаштовану в напівкруглій вежі, орієнтованій проїздом на схід. Друга зовнішня брама, яку за повідомленням джерела спорудили «у часи старости Одровонжа», також мала міцну браму та дерев'яні ґрати, які замикалися залізними ригалями. Пригородок споруджено з тією метою, аби ворог, який прорвався через перші ворота замку, мусив штурмувати ще одну браму, перебуваючи в обмеженому просторі під обстрілом захисників укріплення.
Пригородок оточений з трьох сторін мурами. У мирні часи пригородок виконував господарські функції, наприклад, у середині XVI ст. гарнізон Високого замку утримував там з півтора десятка свиней.
У середній ділянці південної куртини замку стояла напівкругла вежа, що мала п'ять бійниць для гармат. В описах замку згадується, що вона нижча за в'їзну вежу замку й мала лише два яруси, тож її висота, вочевидь, не перевищувала висоти замкових мурів. Вхід до цієї вежі був влаштований із замкового дитинця. Опис Високого замку за 1645 р. згадує про «дві добрі бронзові польові гарматки на лафетах з колесами, добре залізом оправленими», що стояли в цій вежі.
Складною в архітектурному плані спорудою була західна брама замку, зведена в комплексі з двома наріжними вежами вузького західного боку замку (південно-західною та північно-західною). У цій брамі проїзд замкнений стрілчастою аркою готичного типу. В описі замку середини XVI ст. не згадується про вежі обабіч цієї брами, тож, швидше за все, на думку Р. Могитича, ці вежі конструктивні елементи самої брами, оскільки ширина замкової стіни в цьому місці порівняно невелика. Принаймні одна із цих двох наріжних веж — південно-західна — не мала бійниць. Західна брама мала три яруси, на двох верхніх були влаштовані житлові приміщення. Вхід до цих приміщень вів дерев'яними сходами ззовні споруди. Під час археологічних розкопок, проведених у 1975 році, дослідники змогли визначити, що з внутрішнього боку західної брами Високого замку розташовувалася бойова галерея, яка з'єднувалася із такими ж галереями північної та південної стін замкового муру. З північного боку замок не мав веж.
Вежі Високого замку перебудували в середині XVI ст. Реконструкція пов'язана із прогресом військової техніки й необхідністю встановити в замкових вежах гармати. В описі замку 1558 року згадується, що частина гармат стоїть не на вежах чи мурах, а просто на дитинці замку, що може вказувати на те, що не всі вежі на той час були пристосовані до встановлення на них артилерії.
Довкола всіх мурів замок мав дерев'яну бойову галерею. В описі Високого замку 1558 року ця галерея згадується як «стара та не добра». З описів замку відомо, що на бойовій галереї присутні дерев'яні комірчини, в яких ховалися від негоди вояки, що несли сторожову службу. Опис замку 1558 року згадує про вісім таких комірчин, а опис 1570 року — лише про три. Невеликий триповерховий палац розмірами 14 на 25 метрів розміщався впоперек замку, розділяючи його на велике західне та мале східне подвір'я. Перед палацом із західного боку був викопаний рів — перекоп. Проїзд з одного подвір'я в інше було влаштовано через стіни палацу. У цьому проїзді були «дерев'яні ворота залізними бляхами оббиті, […] на залізних чопах зверху та на долі для закривання, з риглями, скоблями і доброю колодкою». Міцна брама та перекоп перед будівлею палацу вказують на те, що якщо б ворог зумів подолати обидві брами замку, оборонці могли б продовжувати опір у цьому місці, відійшовши в менше західне подвір'я. Триповерховий палац був покритий двосхилим дахом із гонту. Перший поверх, з огляду на потреби безпеки, не мав вікон. Влаштовані на другому поверсі вікна та двері будівлі були декоровані білокам'яним обрамленням, уздовж східної стіни будівлі з боку меншого замкового подвір'я було настелено дерев'яну галерею. На горішньому поверсі палацу містилася велика каплиця, у якій, за свідченням Мартіна Груневега, наприкінці XVII ст. ще зберігалися фрескові розписи у візантійському стилі.
Від замку польської доби, донині зберігся лише невеликий фрагмент південної стіни, котра відділяла замкове подвір'я від невеличкого пригородка біля головної в'їзної брами. Цей фрагмент стіни зведений на скельній основі, а тому не має фундаменту. У нижній частині стіна (на висоті близько 2 метрів) вимурувана із великих брил каменю, вище із цегли. З боку пригородка стіна повністю побудована з каменю. Внутрішні пазухи стіни мають комбінований характер — шари каменю перекладені шарами цегли. Використана для мурування стіни жолобчаста цегла має неоднакові виміри, від 8,5 на 10 на 12 сантиметрів до 14 на 27 на 29 сантиметрів. Товщина стіни 1,60-1,65 метра. Зовнішня частина муру зведена із незначним нахилом до середини. Судячи із вигляду бійниць, які пристосовані для стрільби з вогнепальної зброї, а не з луків, споруда має пізніше походження або зазнала суттєву перебудову.
Фортифікаційні споруди Високого Замку XVII століття | |||||
Позначення | Опис | Позначення | Номер | ||
---|---|---|---|---|---|
A | Пригородок замку | B | Велике подвір'я | ||
C | Житлові будівлі | D | Мале подвір'я | ||
Номер | Опис | Номер | Опис | ||
1 | Надвірна виїзна брама | 2 | Внутрішня брама | ||
3 | Ворота | 4 | Башти | ||
5 | Шляхетська вежа | 6 | Вежа «драбів» | ||
7 | Будівля бургграфа | 8 | Дім «драбів» | ||
9 | Кухня і пекарня | 10 | Джерело |
Постачання провіанту
Відомо що на території замку разом із військовими жили й цивільні мешканці. З північного та східного боків поза межами мурів залишалася досить значна вільна площа. У 1976 році, після проведення археологічних розкопок, було встановлено, що у північно-західній частині плато ця територія обведена валом із дерев'яним палісадом. На думку Р. Могитича, ця площа власне за межами замкового подвір'я могла використовуватися цивільними мешканцями для господарських потреб. Наприклад, могли тримати різноманітну худобу чи виконувати які-небудь сільськогосподарські роботи, що їх не зручно було проводити в тісному подвір'ї замку.
На території замку, у його східній частині, розміщалося джерело, але під час облоги цивільні мешканці вночі таємно ходили по воду до джерела на Підзамче, що дає змогу вважати, що джерело в замку не функціонувало.
І. Крип'якевич вказує, що перехід до великого пригородка слугував складом як для сіна, так і для соломи, тут також могли тримати худобу. У меншим пригородку який розмістився за брамою, і з'єднувався з великим пригородком східним муром, знаходилася будівля з сіньми. В будинку на першому поверсі в двох коморах тримали запаси збіжжя, борошна, хліба, соленого м'яса та інші припаси; під ними розміщувалися глибокі приміщення, де тримали пиво. На другому поверсі тримали зброю. На території замку стояла окрема будівля для приготування їжі, котра мала назву «чорної».
Набої, кулі і порох надходили до замку з міста, в джерелах є свідчення, що під час облоги, через недостачу власне набоїв, а також через те, що гарнізон відчував сильну спрагу і голод, бургграф пробився з невеликою кількістю бійців до міста 13 жовтня, де йому надали допомогу, після чого він знов відступив до замку. Завдяки цій вилазці гарнізон міг ще тримати оборону кілька днів.
Тактика оборони
Основним принципом оборони всіх замків, була максимізація уразливості нападного ворога при одночасній мінімізації негативних наслідків для її захисників.
Тактика оборони замкового гарнізону полягала в тому, щоб постійно турбувати супротивника обстрілом з замкових мурів, та не дати ворогу забратися на них і потрапити у внутрішню частину замку. Підступи до замку ще до початку штурмів перегороджували спеціально викопані рови, але, попри ці застереження, козаки з татарами в перший штурм 10 жовтня змогли їх подолати та підійти під самі мури південно-східної частини замку. За повідомленням джерел, козаки намагалися приставити штурмові драбини до мурів, тому захисники чітко поділяли між собою функції відбиття нападів: одна група бійців не давала ворогу приставити драбини й скидала їх різними способами: кидали каміння, виливали на голови нападників окріп, олію, у цьому активно допомагали цивільні мешканці і ті, хто переховувався в замку; інша частина захисників зосереджувалась на ворожій піхоті, відганяючи її від мурів. Для стрільбищ з мурів замку в бійницях були встановлені гармати. В умовах коли ворог був у буквальному сенсі під самими мурами, вогонь гармат вже не відігравав суттєвої ролі.
Козаки по оборонцях вели шквальний вогонь, судячи з джерел які повідомляють про 12 возів, козаки вели обстріл саме прикриваючись ними та не даючи захисникам підняти голову. Про це свідчить той факт, що козаки під прикриттям сильного мушкетного вогню зуміли зробити пролом в одному з мурів замку, однак майже одразу були відігнані від стіни. За повідомленням джерел, під час козацьких атак на замок львівські каноніри, допомагаючи замковому гарнізону, вели сильний гарматний обстріл по нападниках з мурів Львова. Особливо відзначались єврейські пушкарі на вежі Корнякта, з якої дуже добре проглядається Високий замок, і особливо дорога, яка веде до нього. Судячи з того, що козаки все ж змогли дістатися вершини гори, обстріл не був дуже ефективним. Міські гармати вели вогонь по ворогу тоді, коли він тільки підіймався на саму гору з південної сторони: вести вогонь по ворогу, коли він був під мурами замку, було досить небезпечно, оскільки був великий ризик влучання снаряда в стіну замку, що дало б козакам велику перевагу. Оскільки гарнізон був досить невеликим він не робив ніяких вилазок на початках, щоби відтіснити ворога в рукопашній сутичці, хоча застати зненацька нападників вони могли й мали можливість, зробивши вилазку із західної брами та розбившись на дві групи, у такому випадку одна група попрямувала би схилом до головної брами з північної сторони, інша з південної, та таким чином вдарила б на фланги ворога. З цього випливає й негативний фактор для оборонців, таким чином захисники розділили й без того свої маленькі сили, через що ризик захоплення замку був дуже великим.
Козацький удар був спрямований не на весь периметр куртин замку, тільки на його вразливу південно—східну частину, тому всі сили замкового гарнізону в перші дні ворожої атаки, сконцентрувались на стінах біля головної вхідної брами, та вели вогонь з мушкетів і гармат, не даючи ворогу наблизитись до оборонних споруд.
Склад та чисельність військ
Козацько-татарська армія
Основні бойові дії за Високий замок вели загони селян, сформовані в полк з підтримкою козаків і татар, під загальним командуванням Максима Кривоноса і Тугай-Бея. Селяни були передовими загонами: вони перші брали на себе удар, після чого під прикриттям татарських лучників ішли козацькі загони з татарською піхотою. Атака часто супроводжувалася гучним криком з метою налякати ворога і підбадьорити себе. У першому штурмі замку 10 жовтня козаки використовували типову козацьку тактику з возами, суть якої полягала у використанні їх як прикриття від ворожого вогню. Недоліком і загрозою для такої тактики був маленький простір на вершині замкової гори, котрий робив вози малорухливими. Тактика використання вагенбургу була дуже популярною серед козаків та відома ще з часів середньовіччя: підводи слугували прикриттям від ворожих обстрілів та завдяки ним можна було легше вивозити поранених в бою.
Характерною рисою козацтва були його здібності в саперній справі. У власних спогадах папський нунцій Торрес, відвідавши Польщу та Україну, зазначав:
Козак воює стільки ж мушкетом, скільки й мотикою та лопатою. Козак має ці обидва знаряддя на одному держаку, прив’язаному до пояса...
Про цей факт свідчить те, що козакам вдалося зробити пролом в стіні замку під час штурму 10 жовтня. Армада використовувалася для прикриття козаків у наступальних діях, а також для відбиття ворожих наступів під час оборони. Чисельність бійців полку Кривоноса не відома, як і чисельність татарських вояків. Під час національно-визвольної боротьби під проводом Хмельницького були сформовані додаткові полки, що стали військовою опорою козацької держави. Їх чисельність змінювалась в залежності від тактичних завдань та стратегічних обставин. Окремі з них існували лише у період з початку повстання й до Зборівської угоди
Гарнізон Високого замку
Високий замок був порівняно не великим. Його гарнізон, на думку А. М. Козицького, навряд чи міг перевищувати 100 осіб, а зазвичай був значно меншим. За даними архівних згадок, у замку служили не більше 20-50 солдатів, що було цілком закономірним: це пояснюється насамперед тим, що в мирний час замкова залога була значно меншою, ніж під час військових дій. До уваги потрібно брати той факт, що окрім бійців гарнізону, були присутні й цивільні мешканці котрі брали участь у відбитті ворожих атак. Під командуванням бургграфа було 52 військових та кільканадцять пахолків (замкових слуг). Судячи з джерел, на Високий замок було передислоковано ще 5 жовтня, за наказом Яреми Вишневецького, частина драгунської корогви. Під командуванням Мацея Рибинського був загін, який налічував до 100 бійців, на озброєнні котрих були мушкети. Тому кількість захисників замку, враховуючи цивільних, перевищувала 100 чоловік. Для військових замку були побудовані казарми на території великого пригородка, котрі І. Крип'якевич називає «дім драбів».
Облога
Прибуття козацько-татарської армії
Після перемоги під Пилявцями козаки не поспішали йти на Львів. Хмельницький дав можливість відпочити своїй армії. У праці А. Козицького зазначається, що Богдан Хмельницький спочатку взагалі не мав наміру йти до Галичини. Дискусії істориків про причини цього походу тривають досі. Висловлюється думка що одним з головних мотивів могло бути бажання дати можливість татарам набрати ясиру та військових трофеїв. Основна частина татарського війська підійшла на Поділля вже після того, як польське військо було розбите під Пилявцями. Згідно з угодою, яку Богдан Хмельницький уклав з татарами, ті не мали брати в ясир українців, проблема полягала в тому що поляків та євреїв на землях на схід від річки Случ майже не залишилося. Таким чином, похід до Львова й далі на Замостя мав дати можливість поживитися татарським союзникам.
Тим часом після взяття козаками Старокостянтинова, 26 вересня 1648, відбулася військова козацька рада з метою розроблення плану подальших дій. Деякі представники старшини та полковники (Максим Кривоніс, Іван Виговський та інші), висловились за закінчення війни та закріпленні на річці Случ. Натомість Тугай-Бей віддавав перевагу подальшому наступу аргументуючи це тим, що потрібно добити поляків, сказавши:
Короткотривалий дощ швидко всякає в землю, й лише під час зливи по землі течуть потоки дощової води, а перед тими потоками буває, що не можуть встояти не тільки поля, але й цілі будинки.
Із стратегічної точки зору похід до Галичини мав на меті не дозволити польській стороні відновити військові сили, які могли зібратися під Львовом та Глинянами. Хмельницький міг допустити, що ті польські сили, котрі не взяли участі в Пилявецькій битві, можуть зосередитися на околицях Львова. Але більшість козаків віддала голоси за продовження військових дій. У понеділок 28 жовтня 1648 Богдан Хмельницький вирушив з військами через Чоганський Камінь до Ямполя, де 30 вересня об'єднався з татарськими підрозділами, якими командував калга Кирим-Ґерай. Об'єднане військо пішло на Вишневець, а далі — на Збараж, де розділив своє військо на дві частини, кожна з яких мала завдання дійти до Львова різними шляхами. Частина війська, котру очолив гетьман, ішла до Львова через Броди і Буськ. Друга частина мала наступати через Золочів і Глиняни, прямуючи з татарами на Львів.
Козацькі сили прямували зі Старокостянтинова по лінії Базалія-Збараж-Тернопіль-Глиняни. Окремі полки попрямували бічними шляхами, щоб підтримувати селянські повстання. На Волині Максим Кривоніс здобув Кременець. Деякі козацько-селянські загони прямували через Теребовлю в напрямі на Рогатин, особливо укріплених фортець військо не здобувало, лишаючи їх в облозі селянських загонів. У цьому полягав один із початкових етапів стратегії Хмельницького: окремі гарнізони польської армії що залишалися в фортецях, не могли завдати великого клопоту козакам, що прямували на Львів, але Хмельницький забезпечив безпечний прохід, через що львівський гарнізон не міг отримати будь-якої допомоги з української території.
У Львові Вишневецький разом з львівським старостою Миколою Синявським, регементарями коронного війська та комісарами Речі Посполитої, за даними Львівського літопису:
…всі клейноди, і золото, і срібро від кляшторів, і костелів, і церкв поотбирали на військо.
На зібранні кошти до 1 жовтня завербували на службу 2 248 осіб. З них сформували 8 гусарських, 21 панцерну, 2 драгунські корогви та дві піхотні роти. У наступні дні вербування продовжувалися. Згідно з даними, оголошеними ще 23 вересня 1648 року на сеймі у Варшаві, загальна кількість зібраних князем Вишневецьким у Львові військ склала 4 378 солдатів, серед яких 634 гусари, 3 334 козаки, 180 драгуни, 230 піхотинці. Однак і після цього залишилося багато коштів, котрі Вишневецький наказав роздати ротмістрам. Вишневецький періодично висилав зі Львова на схід розвідувальні експедиції. 4 жовтня такий роз'їзд, яким командував син Констянтина Корнякта, поблизу Миклашева виявив татар. Для перевірки повідомлення, ще того самого дня в околиці Миклашева вислали ще один роз'їзд, який підтвердив цю інформацію. У ранці 5 жовтня волоська корогва Єроніма Сенявського захопила поблизу Львова татарина котрий підтвердив, що Тугай-Бей уже близько.
Самійло Кушевич зовсім інакше подає ці події: замість розподілу зібраних коштів на потреби для оборони, 5 жовтня 1648 року в понеділок по полудні, дізнавшись, що спільні козацько-татарські сили стягуються до околиць міста, тримав ці данні в таємниці від міського населення. Мешканці дізналися про розташування ворожих сил лише тоді, коли Вишневецький зі всіма коштовностями, пробився через татарські загони та попрямував на Замостя, а сам відправив проінформувати місто пана Андрія Ціковського, якого призначили з загоном у 60 чоловік боронити місто,(є свідчення джерел, котрі подають іншу кількість вояків у його загоні — 70 і навіть 107 осіб). На звістку що Вишневецький втік зі Львова, почали утікати й заможні родини. За ними потягнулися й бідніші мешканці, але всі громадянські утікачі попали до татарського полону.
У ніч проти 6 жовтня на захід від Львова гарнізон міста побачив заграви. Це татари підпалили Брюховичі та Скнилів. У вівторок 6 жовтня з ранку, на околицях Львова з'явилися перші татарські загони. Деякі з татар шукали шляхи щоби втрапити до львівських передмість. Передмістяни боронячись змогли вбити багато ворогів. Татари підійшли до міста зі сторони Збоїщ, а далі через Клепарівські пагорби потягнулися на поля за церквою св. Юра. Звідти татари пішли на гору Вроновських, а далі до нинішньої площі Митної. Протягом дня місто було взяте в татарське кільце, але атакувати татари не наважилися. Увечері 6 жовтня у Львові з'явилась чутка, що до міста повертається князь Вишневецький, із яким іде велика кількість прусських найманців. Це підняло настрій людей, але чутка виявилася вигадкою. 7 жовтня до міста підійшов Тугай-Бей та розмістився в Збоїщах, що були тоді приміським селом.
Наступної ночі 9 жовтня львів'яни побачили на схід від міста сильну заграву, та одразу подумали, що це татари запалили якесь село. Це підійшли основні сили з Богданом Хмельницьким, майже 100 тис. чоловік, включаючи турків, румельців та волоський полк. Від 9 до 23 жовтня 1648 року штаб-квартира Богдана Хмельницького була на Личаківському передмісті. Гетьман одразу надав накази своїм полковникам зайняти стратегічні позиції. У той же день відбувся інцидент, котрий міг докорінно змінити історію визвольної війни. Гетьман на білому коні, об'їжджаючи місто та вибираючи краще місце для штурму, був атакован львів'янином італійського походження Убальдіні, який вистрелив та влучив під копита коня. Згодом Самійло Кушевич пересказав, що сам Богдан Хмельницький після того, як прощався з львівськими послами, казав, що «куля вдарила під самого коня»
Полк, яким командував Максим Кривоніс, зупинився на Тарнавці (район сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Волинської), полк Павла Головацького стояв на горі Калічій (Цитадельній). Загони татар отаборилися на полях поблизу приміських сіл Скнилов, Рясна і Зимна Вода. Гарнізон міста побачивши ворога, одразу дали залп кільканадцять разів, показуючи ворогу що їм відомо про них. У місті було досить зброї, але мало харчів. Бракувало теж канонірів. Непокоїла постава русинів. «Напевне, люди грецької релігії з охотою виглядають неприятеля», — писав Самійло Кушевич у своєму щоденнику. Заможні русини, одначе, боялися козаків принаймні так само, як поляки. У разі падіння міста вони втратили би все майно, і навіть життя. Коли ж скликано руських старійшин до ратуші, лагідними словами заохочуючи до оборони і перестерігаючи перед зрадою, русини виголосили готовність до боротьби із загарбниками. Під час облоги не дійшло до ворожих виступів з їхнього боку.
Початок штурму
Чисельна перевага ворога призвела до того, що оборонці міста мусили залишити шанці і схоронитись у підміських храмах і монастирях: Кармелітів, Бернардинів, Марії Магдаліни і в церкві св. Юра. Більшість місцевого українського (у тогочасних джерелах — русинського) населення радо вітало появу козаків. Люди переходили на їхній бік, надавали всіляку допомогу. Є свідчення, що маляр-українець, який добре знав місцевість, показав козакам найкращий шлях для наступу на укріплення кармелітського монастиря через будинки міщан-схизматиків. 10 жовтня козацькими силами було здобуто ключові позиції зовнішнього поясу міських фортифікацій, укріплені костели Лазаря, Кармелітів, Марії Магдалини. Для скорішого закінчення облоги Богдан Хмельницький наказав Максиму Кривоносу зайняти стратегічну і важливу висоту — Високий замок. Гарнізон замку під командуванням Яна Братковського наносив козакам суттєві втрати. Так Самійло Кушевич в своєму листі описує:
Стріляли і міські і замкові гармати по тих, хто з'являвся на горбах, завдаючи їм значних втрат; серед них насмерть підстрелили сестринця самого Тугай-Бея.
Існує припущення що через дії саме селянських загонів під Львовом, котрі бачили як вивозять викуп для козаків і татар частинами, почали вимагати своєї частки та почали поводитись самовпевнено й навіть агресивно, Богдан Хмельницький, аби повсталі змогли прикласти свою енергію, дав вказівку здобути Високий замок.
Багато дослідників зокрема Ю. Чуловський, а за ним — І. Крип'якевич і М. Давидович вказують, що Максим Кривоніс до початку штурму дістав рану в бою у лівий бік, рана вище серця не гоїлася, але він все ж був головним при наступі на замок. 8-9 жовтня минули на приготування до майбутнього штурму і зайняття передмість. У козацькому обозі вже існувала інформація з розвіданих, наданих львів'янами-українцями про найвразливіші місця в обороні замку: такою слабшою ланкою оборони являла собою південна сторона мурів, де розташовувалась вхідна брама.
Перша атака 10 жовтня 1648
Полк Кривоноса, що стояв на «Тарнавці» (район сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Волинської) 10 жовтня в суботу, о 4.00 годині ранку розпочав наступ на замок з гарматного обстрілу, котрий тривав декілька годин. О півдні першими вирушила селянська піхота (числом декілька тисяч чоловік), озброєна бойовими косами, списами, дрючками. За селянами, під прикриттям кримськотатарських лучників, котрі, за повідомленням польських джерел: «посилали хмари стріл з луків, що всі дахи в замку виглядали як їжаки», рушили загони козаків і кримськотатарської піхоти, озброєних вогнепальною зброєю, тягнучи за собою наперед зроблені довгі обложні драбини, котрі підіймали на гору за допомогою 12 возів. Під сильним рушничним та гарматним обстрілом здійснюваним залогою Львова, селянам і козацько-кримськотатарським загонам вдалося дістатися мурів Високого замку. Частина нападників вела шквальний вогонь з рушниць по оборонцях замку, не даючи їм висунути голови, тим самим прикриваючи іншу частину нападників, котрі вели підкопи мурів, та тих хто намагався дрючками зробити пролом у стінах.
Наступ був спрямований на південно-східні схили замку, козаки з кримськими татарами намагалися приставити драбини до мурів, і вдертися на стіни, але захисники замку давали достойну відсіч, відганяючи нападників від мурів. Основну атаку нападники спрямували на головну браму замку.
На території замку проживало та тимчасово знайшли притулок багато цивільного населення: старі, жінки, діти, котрі ще 8 жовтня втекли з Краківського передмістя, перед тим як воно було зайняте ворогом. Всі втікачі, які перебували в замку, на добровільній основі активно брали участь у відбитті ворожих атак, підносячи солдатам каміння, цеглу, окріп, колоди та балки, які оборонці скидали на голови штурмуючих. Намагаючись відбити напад та полегшити становище захисників замку, львівський гарнізон відкрив вогонь з гармат та гаківниць по тилу ворога. Ефективним був гарматний вогонь, котрий вели єврейські захисники міста з вежі Корнякта. Оскільки нападникам ані пробити мури, ані вдертися на них по драбинах не вдалося, селяни, козаки і кримські татари мусили зайняти позиції у підніжжя Замкової гори. Відпочивши деякий час, селяни знову пішли в атаку, котра і цього разу була не вдалою. Протягом цілого дня селянські загони атакували сім разів, підходячи до мурів замку й зазнаючи втрат, сім разів змушені були відступити. Під час однієї з атак вдалося зробити невеличкий вилом та підкоп у мурі великого замкового подвір'я з південного боку. Оборонцям вдалося відтіснити ворога, засипати підкоп та закрити пролом в стіні. Залога Високого замку переважно відбивала атаки противника з мурів, даних про те, що захисники перетинали лінію вхідної брами та вступали в рукопашний бій з противником немає. За даними львів'янина, сучасника цих подій, штурми 10 жовтня коштували селянам і козакам вбитими до 500 чоловік. За його словами тіла загиблих селян і козаків вкрили схили Замкової гори: «як ніби хто по ній каміння розкидав». На думку А. Козицького, число вбитих у цьому повідомленні явно перебільшене. Реалістична оцінка Самійла Кушевича: «кільканадцять убитих». Кількість втрат залоги замку не відомо. З міста бачили, що поранених та частину вбитих повстанці забрали із поля бою й доставили їх до підніжжя Замкової гори. Наразі оборонці замку святкували перемогу, але стан речей був незадовільний: бракувало амуніції, продуктів, і особливо води, якої багато використано при обороні.
Бургграф Ян Братковський наказав всім втікачам, котрі врятувались від козаків і кримських татар і ускладнювали оборону, ввечері добровільно, а декого і примусово покинути замок. Користуючись темрявою частина відпущених із замку дісталися Краківської брами, через яку їх впустили до Львова. Решта поховалася в спаленних будівлях Краківського передмістя. Дехто навіть поробив собі криївки в підвалах сплюндрованих костелів та монастирів. Утім багато людей потрапили до рук козаків, які завдяки цьому отримали вичерпну інформацію про всі слабкі місця оборони замку, а також складну ситуацію його захисників. Оборонці Львова також не марнували часу: протягом ночі з королівського арсеналу на Високий замок таємно принесли запаси куль та пороху. Після невдалих штурмів, частина селянських загонів разом з козаками і кримськими татарами зайняли позиції у підніжжя Замкової гори так, щоб ворог не міг завдавати їм будь-яку шкоду.
Під час штурмів Високого Замку козаки під командуванням Хмельницького зуміли перекрити постачання води в місто, тим самим позбавивши води і замок. «А нам в той день, під час великого наступу на місто черні й козаків, перерізано воду з допомогою деяких людей грецької віри з Краківського передмістя, які перейшли до козаків і показали труби в полі» - описує Самійло Кушевич.
Наступ 11 жовтня 1648
У неділю зранку селяни знову почали атаку на Високий замок, ще з більшою завзятістю. Козаки з кримськими татарами намагалися за допомогою 12 обложних драбин оволодіти валами перед самим замком, але гарнізон добре відбивав вогнепальною зброєю козацькі атаки і не давав їм зайняти валів. Згодом, скоріш за все через нерівне кількісне співвідношення обложених і нападників, козаки піднялися до самих стін, намагалися ламати їх кайлами, ломами, робили спроби виламати браму, натовпи нападників намагалися забратися на стіни, робили підкопи. Гарнізон замку, котрий отримав уночі запас боєприпасів, за словами Самійла Кушевича: «боронився добре». Не досягнувши успіху нападники знову вимушені були відступити. Про втрати обох сторін у цей день невідомо.
У другій половині дня в замку стався інцидент, який значно вплинув на подальшу долю укріплення та його мешканців. Ситуація складалась наступним чином: залога Високого замку страждала від браку води, тому, побоюючись самостійно йти по воду, солдати замкового гарнізону висилали цивільних мешканців, які були в межах замку, набирати воду з джерела на Підзамче (котре існує і сьогодні). Під час однієї з таких вилазок, група переодягнених козаків видала себе за біженців і приєдналася до посланих по воду селян. Завдяки таким діям, козаки могли потай відчинити браму своїм основним силам. Увесь цей план згодом був провалений, ударемнив його один з «поштових» селян, котрий, повернувшись до фортифікації, потай розповів про козацький підступ бургграфові. З наступом ночі Ян Братсковський нічого не з'ясовуючи одразу надав наказ вишукувати всіх новоприбулих «біженців» під фортечним муром: у такий спосіб було розстріляно і заколото близько 20 осіб. Як свідчать подальші події, перебити Братковському всіх козацьких «диверсантів» не вдалося.
Уже наступної ночі виявилося, що хтось непомітно зацвяхував кілька гармат і понамочували запали для бомб, залив водою гарматні порохові ґноти. Підозра одразу впала на українських мешканців, що не було дивним, зважаючи на неприховану ворожість, яку щодо них демонстрував гарнізон. Ян Братковський ніяких дій проти українців не робив, усвідомлюючи яку загрозу можуть нести обороноздатності замку українські селяни, не наважився вигнати їх за мури. Згодом він обґрунтовував цей крок тим, що побоювався відкритого бунту й нападу на його людей, який міг би статися після вигнання українців. Становище залоги тільки погіршилося, оскільки солдатам доводилося пильнувати не тільки за козаками, а й за «внутрішнім ворогом».
Недільній штурм тривав цілий день, але дістатися цілі нападникам знову не вдалося, вони відступили та знову повернулися до підніжжя Замкової гори, але потрібно наголосити на тому, що після кожної козацької атаки на замок, його гарнізон витрачав більше припасів, яких бракувало ще в минулі дні облоги, таким чином становище замку становилося критичнішим з кожним відбиттям ворожої атаки.
Нічний штурм 12-13 жовтня 1648
Максим Кривоніс, бачачи неефективність козацьких атак, вирішив піти на хитрість. У ніч з 12 на 13 жовтня він наказує сотникові Миколі Небилиці здійснити несподівану для гарнізону атаку на Високий замок. Із наступом темряви сотня козацької піхоти під командуванням Небилиці, зберігаючи тишу, із мушкетами в руках рушила до Високого замку. Вочевидь у день, 12 жовтня, подальші спроби штурмувати замок не робилися (джерела не повідомляють про атаки 12 жовтня), через що втомлена за день сторожа, яка мала пильнувати за ворогом, почала дрімати. Свідчило про це поступове вгасання вартових вогнів, які постійно повинні були підтримуватись на стінах черговими вартами.
Коли козацька сотня наблизилася до самого муру, їх несподівано для обох сторін, помітила та частина чергової варти, котра не спала. У Високому замку одразу вдарили на сполох, швидко запалили каганці і бочки зі смолою, закликаючи інших зайняти свої позиції до оборони. Саме в цей момент почалася сильна злива. Впродовж кількох секунд вода замочила замки козацьких мушкетів, порох одразу змок, зброя тимчасово стала непридатною для використання.
У цій ситуації будь-які дії козацької піхоти, спрямовані проти захисників замку, привели лише б до безглуздих чисельних втрат серед козаків. Микола Небилиця надав наказ відступити до табору, оскільки стало зрозуміло, що захопити зненацька ворога їм не вдалося. Так і не здійснивши свою місію козаки відступили.
Виснажені боями та постійним напруженням, захисники замку почали впадати в стан апатії та безнадії. З ранку 13 жовтня за повідомленням джерел: «голодом і сильною спрагою виснажений» бургграф Ян Братковський вирішив пробитися до міста. Зібравши коло себе своїх людей і залишивши своїм заступником в замку Мацея (Матвія) Рибінського, з піхотою відступив до Львова. Братковський виправдовувався тим, що думав нібито вже укладено перемир'я, тож йому не обов'язково перебувати у Високому замку. Містяни розвіяли його думки. Нагодувавши та напоївши бургграфа із частиною його залоги, їх знову відправили до Високого замку. Солдатам дали запаси їжі, води, пороху, куль і також чітку інструкцію обороняти фортецю до останнього. Справа полягала ще в тому, що взяття козаками Високого замку зміцнювало позицію на переговорах і дозволяло впевнено диктувати свої умови Хмельницькому, котрий вимагав великий викуп від Львова.
За час відсутності Братковського вцілілі залишки козацьких «диверсантів» зацвяхували вже всі фортечні гармати, фактично вивели їх з ладу. У запальні отвори гармат хтось позабивав цвяхи зі зрубаними шапками. Серед зібраних у Високому замку біженців, відкрито почали лунати вимоги припинити опір і здатися на ласку переможців.
Вирішальна атака. Взяття першої в'їзної брами 14 жовтня 1648
14 жовтня Кривоніс спрямував атаку на пригородок і головну браму та енергійно здійснив масовану атаку на замок. Упродовж дня їм вдалося захопити першу браму, більшою мірою завдяки натовпу українських селян, котрі перебували в замку. Великою юрмою вони кинулися до головної брами, виламали стопорний механізм, котрий блокував опускання дубових ґрат, після чого підняли їх і відкрили браму. Козаки одразу почали швидко займати середину в'їзного пригородка. Дати відсіч ворогові та відтіснити його спробували 30 польських замкових драгунів, але це не дало ніякого ефекту і в нетривалій битві всі вони загинули.
Побачивши, що оборона замку майже прорвана противником, Ян Братковський зі своїми людьми кинулися в друге фортечне подвір'я, замкнувши за собою браму в замковому будинку, що розділяла східну та західну частини фортифікації. Не чекаючи, коли селяни з козаками і кримськими татарами виламають другу браму, оборонці поспішили до башти при вхідній хвіртці. Відсунувши гармату, один за одним, через отвір бійниці вискочили назовні. Ті, хто вискочили першими, пострілами з мушкетів відігнали козацькі сили, а далі почали швидко та неорганізовано відступати до Львова.
Самійло Кушевич повідомляє, що Високий замок зрештою: «без крайньої потреби, залишив спочатку пан бургграф дня чотирнадцятого жовтня…». Однак прорвавшись до пригородка, нападники спинилися біля другої внутрішньої брами, яку не могли виламати. Штурм другої внутрішньої брами замку повсталі продовжили наступного дня.
Переломний момент. Здобуття Високого Замку 15 жовтня 1648
При відступі до Львова захисників замку врятувало те, що якраз у цей момент більшість нападників саме ввірвалася до брами замку й не надто зважали на те, що діється у його східній частині. Коли втікачі дісталися міста, виявилося, що з гарнізону фортифікації вціліло півсотні солдатів і кілька пахолків. (М. Давидович у своєму дослідженні приводить дані, за якими з цілої залоги залишилося 52 людини). 15 жовтня почалося остаточне здобуття фортифікації, деякий час опір козакам і татарам пробували чинити лише цивільні поляки та євреї, котрі переховувалися за мурами.
Цього ж дня (невідомо, чи після взяття другої брами, чи до того) комендант львівської піхоти Рибінський, котрий ще залишався в замку, бачачи, що обороняти фортецю вже немає ніякого сенсу, за прикладом бургграфа покинув Високий замок і пробився до міста. За деякий час нападникам вдалося виламати другу браму. Увірвавшись до замку, нападники зчинили розправу над оборонцями (за польськими джерелами):
Почалася страшенна різня. Не щадили нікого з обложених: ні православних, ні католиків, ні поляків, ні русинів, ні євреїв. Не боронила від смерті ні віра, ні стать, ні вік. Один страшенний крик розпачу змішався з криками переможців і доносився до мурів міста!
Завершення облоги
Частині тих, хто переховувався в замку, якимось чином вдалося сховатися. Козаки заборонили хоронити тіла загиблих оборонців, тому тривалий час тіла загиблих розкладалися, і їх вдалося поховати лише тоді, коли Хмельницький відступив від стін міста. Ховали їх тут же, з північного боку замку. Після взяття Високого Замку, за свідченням додатка до літопису Самовидця, козаки, стріляючи по місту з замку: «не тільки людей, а і курей стріляти могли». Здобуття замку знайшло відображення і у Львівському літописі: «Замку Високого добули і люд вистинали…». Самійло Кушевич так повідомив про цю подію: «замок […] захоплений полком Кривоноса, який жорстоко вбив там понад тисячу вбогого люду обох статей і різного віку».
Наслідки
Загалом характер воєнних дій засвідчував не стільки бажання гетьмана Богдана Хмельницького будь-що оволодіти Львовом, скільки його прагнення змусити магістрат пристати на свої умови. Як відомо, укріплені передмістя і монастирі відігравали важливу роль в обороні міста, як і Високий замок, тому з падінням цих твердинь Львів опинився під загрозою капітуляції. Взяття Високого замку — це переломний етап облоги Львова Богданом Хмельницьким.
На думку А. Козицького, твердження, що із здобуттям замку можна було б вести артобстріли Львова і швидко змусити місто капітулювати, є помилковим. Піднявшись на оглядовий майданчик Високого Замку по місту вогонь вести неможливо, та і, у свою чергу, сам замок зі Львова також прострілюється добре. А восени 1648 Високий замок мав суттєво нижчу висоту, бо там ще не насипали кургану із теперішнім оглядовим майданчиком.
Пам'ять про взяття Високого замку
У 1869 році ухвалено рішення на честь 300-річчя Люблінської унії, щоб на вершині Замкової гори, з ініціативи польського політика Францішека Смолькі, за свої власні кошти насипати курган. Унаслідок будівельних робіт із насипання копця, руїни Високого замку повністю знищені, окрім невеличкого фрагмента південного муру, що дуже пошкодило подальше вивчення історичного об'єкта. Неможливим стало вивчення не тільки археологічного матеріалу котрий залишився після облоги 1648 року, але і всієї історії Високого замку.
За свідченнями львівського краєзнавця та колекціонера Антонія Шнайдера, який в міру можливостей збирав у другій половині XIX ст. знахідки із Високого замку, серед них багато предметів військового призначення: вістря списів та стріл, остроги, мечі тощо. Серед іншого, учений знайшов два людські черепи, пробиті стрілами. Як писав згодом про свої пошуки Антоній Шнайдер:
Було знайдено дуже багато старожитностей, більшість із яких розійшлось по руках робітників, які собі їх самовільно привласнили; або ж були потовчені, розлупані і засипані у найближчі яруги разом із землею та сміттям. Нікому навіть на думку не спало скласти бодай схематичний план того звалища. Нащадкам важко буде вгадати навіть місце, на якому стояв колись у нашій історії Високий замок.
- Копець Люблінської унії та рештки південного оборонного муру
- Листівка початку XX століття
- Світлина 1939 року
- Кольорова листівка з залишком південного муру Високого замку
- Насип копця Люблінської унії в 1869 році. Малюнок К. Млодницького
У 1953 році в парку «Високий замок» закладено постамент для пам'ятника на честь полковника Максима Кривоноса, з написом на мармуровій дошці:
14 (24) жовтня 1648 року селянсько-козацькі загони під керівництвом героя визвольної війни полковника Максима Кривоноса розгромили військо польсько-шляхетських загарбників і здобули замок на цій горі.
На честь взяття Максимом Кривоносом Високого замку, у грудні 1944 року названо розташовану біля підніжжя гори вулицю іменем Максима Кривоноса. Зараз на вершині копця встановлено український прапор, який символізує взяття козаками Високого замку. Сьогодні залишки руїн Високого замку під № 367 входять до державного реєстру національного культурного надбання Львова та перебувають під охороною Управління Охорони Культурної Спадщини.
У мистецтві
- Маркіян Шашкевич у вірші «Хмельницького обступленіє Львова» (1834) згадує момент облоги Високого замку:
..На розсвіті з замку із рушниць стрілєли,
А смерком козаки замок підпалили
Да раненько доокола весь Львів обступили.
Ударили з самопалів — двори погоріли..
- Художник Семен Лазеба написав картину «Здобуття Високого Замку військом Максима Кривоноса».
- У часи німецької окупації Олена Кульчицька створила дереворит «Кривоніс здобуває військовий замок» (1942).
Див. також
Примітки
- Козицький, 2014, с. 196.
- Крип'якевич, 1990, с. 94.
- Історія Львова в документах і матеріалах., 1986, с. 78.
- Козицький, 2014, с. 178.
- Козицький, 2014, с. 75.
- Зиморович, 2002, с. 54.
- Крип'якевич (1), 2007, с. 16.
- Козицький, 2014, с. 79.
- Козицький, 2014, с. 68.
- Козицький, 2014, с. 70.
- Козицький, 2014, с. 74.
- Крип'якевич (1), 2007, с. 17.
- Козицький, 2014, с. 69.
- Козицький, 2014, с. 76.
- Козицький, 2014, с. 77.
- Козицький, 2014, с. 78.
- Козицький, 2014, с. 207.
- Давидович, 2016, с. 61.
- Czołowski, 1910, с. 69.
- Смолій, Степанков, 2009, с. 209.
- Козицький, 2014, с. 199.
- Крип'якевич (1), 2007, с. 18.
- Козицький, 2014, с. 173.
- Козицький, 2014, с. 188.
- Козицький, 2014, с. 187.
- Крип'якевич (1), 1990, с. 94.
- Бевзо, 1971, с. 122.
- Козицький, 2014, с. 182.
- Козицький, 2014, с. 183.
- Історія Львова в документах і матеріалах, 1986, с. 78.
- Історія Львова в документах і матеріалах, 1986, с. 79.
- Давидович, 2016, с. 59.
- Козицький, 2014, с. 191.
- Козицький, 2014, с. 195.
- Давидович, 2016, с. 60.
- Козицький, 2014, с. 197.
- Історія Львова в документах і матеріалах, 1986, с. 80.
- Козицький, 2014, с. 198.
- Козицький, 2014, с. 203.
- Козицький, 2014, с. 208.
- Історія Львова в документах і матеріалах, 1986, с. 82.
- Козицький, 2014, с. 209.
- Бевзо, 1971, с. 123.
- Історія Львова в документах і матеріалах., 1986, с. 82.
- Давидович, 2016, с. 70.
- Сенів, 1961, с. 150.
Посилання
- Копилов Д. . Борщ. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
Література
Першоджерела
- Бевзо О.А. Львівський літопис і Острозький літописець. — 2. — Київ : Наукова думка, 1971. — 200 с.
- Історія Львова в документах і матеріалах. — Київ : Наукова думка, 1986. — 420 с.
- Зиморович Б. Потрійний Львів. Leopolis Triplex. — Львів, 2002. — 224 с. — .
- Величко С. Літопис Самійло Величко. — Київ : Дніпро, 1991. — Т. 1. — 384 с. — .
- Величко С. Літопис Самійло Величко. — Київ : Дніпро, 1991. — Т. 2. — 642 с. — .
- Короткий опис Малоросії (1340—1776). — Київ : Стилос, 2012. — 192 с. — .
- Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр / Мицик Ю. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; Канадський інститут українських студій, 2012. — Т. 1. — 680 с. — .
Дослідження
- Козицький А. Leopolis militans. Нариси військової історії Львова XIII-XVIII ст.. — Львів : Апріорі, 2014. — 368 с. — .
- Давидович М. Львівський Замок (Замок руських королів). — 2-ге. — Львів : «Тріада Плюс», 2016. — 100 с.
- Крип'якевич І.П. Богдан Хмельницький. — Львів : Світ, 1990. — 408 с. — .
- Замлинский В. А. Богдан Хмельницкий. — Москва : Молодая Гвардия, 1989. — 336 с. — .
- Грушевський М. Про батька козацького Богдана Хмельницького. — Jersey City : З друкарнї „Свободи“, 1919. — 81 с.
- Ісаєвич Я., Литвин М., Стеблій Ф., Козицький А. та ін. Історія Львова. — Львів : Центр Європи, 2006. — Т. 1. — 296 с. — .
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. — Львів : Апріорі, 2007. — 115 с. — .
- Смолій В., Степанков В. Українська Національна революція XVII ст. (1648-1676). — Київ : Видавничій дім «Києво-Могилянська академія», 2009. — 447 с. — .
- Czołowski A. Wysoki zamek. — Lwów : Nakładem Towarzystwa Miłośników Przeszłości Lwowa, 1910. — 130 с.
- Сенів І.В. Творчість Олени Львівни Кульчицької. — Київ : Видавництво Академії Наук, 1961. — 171 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Visokogo zamku 1648 pol Oblezenie Wysokiego Zamku seriya shturmiv zdijsnena spilnimi silami kozakiv i tatar pid zagalnim komanduvannyam polkovnika Maksima Krivonosa z krimskotatarskim polkovodcem Tugaj Beyem spryamovani na strategichno vazhlivu poziciyu dlya mista Lvova Trivala v period Bogdanom Hmelnickim pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni Oborona zamku na choli z burggrafom Yanom Bratkovskim ne prizvela do znyattya oblogi Vzyattya zamku kozacko tatarskimi vijskami virishilo podalshu dolyu mista i spravilo velike vrazhennya na lviv yan tim sho Visokij zamok kotrij do cogo momentu vvazhavsya nedostupnim dlya voroga buv uzyatij upershe za vsyu istoriyu isnuvannya Obloga Visokogo zamku Obloga Lvova Bogdanom Hmelnickim Zdobuttya Visokogo Zamku vijskom Maksima Krivonosa Hudozhnik Semen Lazeba Zdobuttya Visokogo Zamku vijskom Maksima Krivonosa Hudozhnik Semen Lazeba Koordinati 49 50 54 pn sh 24 02 20 sh d 49 84833333336077743 pn sh 24 03888888891678022 sh d 49 84833333336077743 24 03888888891678022 Data 8 zhovtnya 15 zhovtnya 1648 Misce Visokij zamok Lviv Rich Pospolita Rezultat Peremoga Vijska Zaporozkogo Zaporozki Kozaki uspishno zdobuli Visokij Zamok ta vidkrili shlyah po vizvolennyu inshih zahidnih ukrayinskih zemel Storoni Kozacki vijska Krimske hanstvo Rich Pospolita Komanduvachi Maksim Krivonis Tugaj Bej Yan Bratkovskij Macej Ribinskij Vijskovi formuvannya Cherkaskij polk Garnizon Visokogo zamku Vijskovi sili nevidomo jmovirno dekilka tisyach blizko 2000 garnizonuPeredumoviPolsko ukrayinskij konflikt seredini XVII st yakij v ukrayinskij istoriografiyi otrimav nazvu Hmelnichchini abo Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu a u polskij Povstannya Hmelnickogo pol Powstanie Chmielnickiego duzhe shvidko ohopiv usyu todishnyu Ukrayinu Bliskuchi peremogi kozackoyi armiyi za dopomogoyu krimskotatarskoyi kinnoti nad polsko shlyahetskimi vijskami v bitvah pid Zhovtimi Vodami ta Korsunem dozvolili Bogdanu Hmelnickomu kardinalno zminiti na svoyu korist situaciyu sho sklalas v krayini Na pidporyadkovanih zemlyah administraciyi Rechi Pospolitoyi pochalisya masovi vistupi ukrayinskogo naselennya vnaslidok chogo vlitku 1648 roku Kiyivske Braclavske Chernigivske i chastkovo Podilske voyevodstva buli zvilneni vid polskoyi administraciyi Polyaki rozumili svoye stanovishe rozumili takozh sho vijsko Bogdana Hmelnickogo ne zupinitsya kozaki faktichno stelili sobi shlyah na zahid Tomu 4 chervnya 1648 roku u Lvovi na vijskovij radi shlyahti i lvivskogo patriciatu bulo prijnyato uhvalu pro zmicnennya oboronno fortifikacijnoyi sistemi mista Dlya vartuvannya na murah i v bramah virisheno bulo vikoristovuvati tilki poslugi najmanih zhovniriv a ne meshkanciv mista She bilsh spriyatlivi obstavini dlya kozakiv sklalisya naprikinci veresnya 1648 roku Bogdan Hmelnickij z vijskom zajnyav poziciyu na richci Pilyava de dochekavshis pributtya vorozhih sil 21 23 veresnya 1648 roku za dopomogoyu 4 tisyachnoyi krimskotatarskoyi kinnoti otrimav bliskuchu peremogu v Pilyaveckij bitvi Polska shlyahetska armiya zagalnoyu chiselnistyu u 130 tis cholovik vtratila bilsh nizh polovinu bijciv ta vsyu artileriyu 92 garmati a ves oboz povnistyu distavsya Hmelnickomu Kozacko tatarski vtrati nalichuvali shonajmenshe 3 tis cholovik Pislya ciyeyi porazki polsku shlyahtu glumlivo stali nazivati pilyavchikami Zalishki polskoyi armiyi vdalisya do vtechi pryamuyuchi do Lvova Vidstan majzhe v 300 km vtikachi podolali priblizno za pivtori dobi 26 veresnya vranci pilyavchiki distalisya mista 28 veresnya na vijskovij radi bulo obrano getmanom Yaremu Vishneveckogo yakij poobicyav nalagoditi oboronu mista ta klyatveno obicyav boroniti misto Lviv yak vlasnist Rechi Pospolitoyi Pid chas radi htos z prisutnih zvernuv uvagu na peredmistyanina yakij prisluhayuchis pro sho jshla mova zanotovuvav sobi shos na papir Jogo odrazu viznali kozackim rozvidnikom ta bez poyasnen viveli do Yezuyitskoyi hvirtki ta zarubali shablyami Pislya chogo vidali universali sho sklikali vsih brodyachih dovkola Lvova vijskovih povernutisya do mista Taki sami nakazi rozislali j tim pidrozdilam yaki ne vstigli na pole boyu pid Pilyavcyami ta pryamuvali nazad v Polshu Yarema Vishneveckij pogrozhuvav tim iz komandiriv hto vidmovitsya vikonati jogo nakazi infamiyeyu ta pozbavlennyam majna Pislya togo yak Vishneveckij pogodivsya zahishati misto miska vlada vlasnim koshtom vlashtuvala velikij benket dlya vishih oficeriv Tim chasom kozaki gotuvalisya jti do Galichini Yarema Vishneveckij Znachennya Visokogo zamku Strategichne roztashuvannya tak zvanoyi zamkovoyi abo knyazhoyi gori ociniv she v chasi Galicko Volinskoyi derzhavi knyaz Lev Danilovich za nogo za danimi polskogo istorika i burgomistra Lvova Yuzefa Bartolomeya Zimorovicha Ozimeka proklali na goru dorogu ta pobuduvali tam timchasove poselennya otochivshi jogo derev yanim chastokolom ta zasikami Sam Lev Danilovich meshkav u comu poselenni lishe odnu zimu povernutisya do mista knyazya zmusilo duzhe holodna zima ta gostri zimni vitri Knyazha gora na kotrij rozmistivsya zamok ye najvishoyu miscinoyu mista Lvova visotoyu 413 metriv nad rivnem morya Z neyi proglyadalosya majzhe vse togochasne misto ta pidstupi i shlyahi do nogo Lev Danilovich svogo chasu pereviz do zamku skarbnicyu mista na vipadok vijni ta nakazav yiyi ohoronyati chislennim vartovim sho pidkreslyuvalo nedostupnist ta strategichne znachennya gori U knyazhi chasi Zamkovu goru vkrivav lis yakij z chasom virubali Virubuvannya derev prizvelo do togo sho gora zyayala pustkoyu U 1430 h rokiv nimecki meshkanci Lvova privezli iz Moldovi sadzhanci vinogradu j posadili na shilah Visokogo zamku vinogradniki yaki proisnuvali do oseni 1648 roku koli yih ponishili kozaki Bogdana Hmelnickogo Zamkova gora mala strategichne znachennya v oboroni Lvova i yakbi vorogu vdalosya zahopiti visotu to vin mig bi bez pereshkod roztashuvati tam artileriyu i vesti pricilnij garmatnij obstril mista zavdayuchi velikoyi shkodi nasampered oboronnim fortifikacijnim sporudam cherez sho Lvovu zagorodzhuvala b kapitulyaciya Vidomo takozh sho Visokij zamok okrim svoyih pryamih zahisnih funkcij vikonuvav i funkciyi shlyahetskoyi v yaznici i signalnogo punktu z yakogo poperedzhali misto v tomu razi yaksho jomu zagrozhuvala nebezpeka napriklad voseni 1624 r koli pid Lviv pidijshli tatarski vijska zamkovij garnizon 26 travnya vidkriv vogon z garmat tim samim dayuchi signal garnizonu mista pro pidhid vorozhih sil Fortifikacijni sporudi Kam yanij zamok na gori kotra v toj chas mala nazvu Bidel pochav buduvati na misci starogo derev yanogo zamku polskij korol Kazimir III u 1362 roci Zamok buduvavsya dovgij chas i piznishe ne raz perebudovuvavsya Zazvichaj jogo nazivayut kazimirivskim dlya vidminnosti vid zamku yakij zveli she za nakazom Leva Danilovicha Stini zamku pobudovani z vapnyakovih pryamokutnih blokiv prichomu u pidnizhzhi bloki bilshi anizh ti sho roztashovuyutsya vishe Zverhu kam yanoyi kladki jshla ceglyana zabudova Kurtini zamku buli pokriti zubcyami a z poshirennyam vognepalnoyi zbroyi bulo pobudovano bijnici dlya garmat Doroga do zamku pochinalasya vid teperishnoyi vulici Uzhgorodskoyi i jshla pid teperishnij kopec Lyublinskoyi uniyi Druga doroga yaka vela do zamku cherez zahidnu bramu pochinalasya na Pidzamche Zamok yavlyav soboyu lamanij chotirikutnik prostyagnutij iz zahodu na shid na 130 metriv u nashi dni fundament jogo pivdenno shidnoyi vezhi shovanij pid zemlyanim nasipom kopcya Zamok mav dvi brami odnu z pivdenno shidnogo a drugu iz zahidnogo boku Brama z pivdenno shidnogo boku vela do nevelikogo podvir ya prigorodka sho viddilyalosya vid reshti teritoriyi zamku she odniyeyu vnutrishnoyu bramoyu Visokij zamok kinec XVII stolittya U pivnichno shidnomu kuti zamku flankuvala velika vezha donzhon diametrom blizko 12 metriv yaka she mala nazvu signalnoyi abo shlyahetskoyi Ostannya nazva ce naslidok togo sho same v cij vezhi utrimuvali zasudzhenih na tyuremne uv yaznennya shlyahtichiv Na dumku R Mogiticha shlyahetska vezha bula zbudovana she ranishe vona mogla vidnositisya do epohi Danila Romanovicha pri zabudovi novogo zamku polski inzheneri lishe vklyuchili yiyi v sistemu fortifikacij novovidbudovannogo zamku Vezha vidriznyalasya svoyimi rozmirami vid inshih vezh Visokogo zamku krim togo za povidomlennyam opisu 1570 roku vona ne mala bijnic dlya vognepalnoyi zbroyi sho vkazuye na yiyi davnishnye pohodzhennya Z pismovih dzherel vidomo sho do vezhi ne bulo vhodu na rivni pershogo poverhu Shob distatisya do neyi vseredinu potribno bulo pidijmatisya derev yanimi shodami na galereyu V yazniceyu dlya shlyahtichiv sluguvav cokolnij poverh ciyeyi vezhi yakij ne mav vihodu nazovni V yazniv tudi spuskali i vityaguvali na motuzkah Pivdenno shidna vezha zamku yaku takozh nazivali gultyajskoyu z boku zamkovogo podvir ya mala zrizanij segment sho vkazuye na te sho yiyi buduvali odnochasno iz murami Vezha otrimala svoyu nazvu cherez te sho v nij uv yaznyuvali lyudej neshlyahetskogo pohodzhennya V yizna vezha zamku mala tri yarusi Perekrittya vseredini ciyeyi vezhi buli derev yanimi yih pobuduvali z balok na yaki nastelili pidlogu iz doshok Taka konstrukciya mala zmenshiti navantazhennya na zovnishni stini sho posilyuvalo yih stijkist u vipadku poshkodzhennya artilerijskim vognem Poverhi buli z yednani mizh soboyu derev yanimi shodami U 1495 roci na cij vezhi stoyali prinajmni tri garmati dvi bombardi abo piksidi ta odna gufnicya zi znakom Odrovonzh Nastupnij opis zamku 1558 roku zgaduye vzhe pro dvi vstanovleni na cij brami garmati veliki j dovgi na lafetah i na kolesah dobre okutih Opis zamku za 1645 roku znovu zgaduye ci dvi garmati staromodni garmati odna na derev yanomu okutomu zalizom lafeti na dvoh poganih okutih kolesah a druga bez lafeta j kolis U v yiznij vezhi Visokogo zamku roztashovuvalisya okuti zalizom vorota ta micni dubovi grati V yizna vezha poyednuvala ditinec zamku iz nevelikim vityagnutim z pivnochi na pivden prigorodkom sho mav she odnu bramu vlashtovanu v napivkruglij vezhi oriyentovanij proyizdom na shid Druga zovnishnya brama yaku za povidomlennyam dzherela sporudili u chasi starosti Odrovonzha takozh mala micnu bramu ta derev yani grati yaki zamikalisya zaliznimi rigalyami Prigorodok sporudzheno z tiyeyu metoyu abi vorog yakij prorvavsya cherez pershi vorota zamku musiv shturmuvati she odnu bramu perebuvayuchi v obmezhenomu prostori pid obstrilom zahisnikiv ukriplennya Prigorodok otochenij z troh storin murami U mirni chasi prigorodok vikonuvav gospodarski funkciyi napriklad u seredini XVI st garnizon Visokogo zamku utrimuvav tam z pivtora desyatka svinej U serednij dilyanci pivdennoyi kurtini zamku stoyala napivkrugla vezha sho mala p yat bijnic dlya garmat V opisah zamku zgaduyetsya sho vona nizhcha za v yiznu vezhu zamku j mala lishe dva yarusi tozh yiyi visota vochevid ne perevishuvala visoti zamkovih muriv Vhid do ciyeyi vezhi buv vlashtovanij iz zamkovogo ditincya Opis Visokogo zamku za 1645 r zgaduye pro dvi dobri bronzovi polovi garmatki na lafetah z kolesami dobre zalizom opravlenimi sho stoyali v cij vezhi Skladnoyu v arhitekturnomu plani sporudoyu bula zahidna brama zamku zvedena v kompleksi z dvoma narizhnimi vezhami vuzkogo zahidnogo boku zamku pivdenno zahidnoyu ta pivnichno zahidnoyu U cij brami proyizd zamknenij strilchastoyu arkoyu gotichnogo tipu V opisi zamku seredini XVI st ne zgaduyetsya pro vezhi obabich ciyeyi brami tozh shvidshe za vse na dumku R Mogiticha ci vezhi konstruktivni elementi samoyi brami oskilki shirina zamkovoyi stini v comu misci porivnyano nevelika Prinajmni odna iz cih dvoh narizhnih vezh pivdenno zahidna ne mala bijnic Zahidna brama mala tri yarusi na dvoh verhnih buli vlashtovani zhitlovi primishennya Vhid do cih primishen viv derev yanimi shodami zzovni sporudi Pid chas arheologichnih rozkopok provedenih u 1975 roci doslidniki zmogli viznachiti sho z vnutrishnogo boku zahidnoyi brami Visokogo zamku roztashovuvalasya bojova galereya yaka z yednuvalasya iz takimi zh galereyami pivnichnoyi ta pivdennoyi stin zamkovogo muru Z pivnichnogo boku zamok ne mav vezh Vezhi Visokogo zamku perebuduvali v seredini XVI st Rekonstrukciya pov yazana iz progresom vijskovoyi tehniki j neobhidnistyu vstanoviti v zamkovih vezhah garmati V opisi zamku 1558 roku zgaduyetsya sho chastina garmat stoyit ne na vezhah chi murah a prosto na ditinci zamku sho mozhe vkazuvati na te sho ne vsi vezhi na toj chas buli pristosovani do vstanovlennya na nih artileriyi Bijnicya pivdennogo muru suchasnij stan Dovkola vsih muriv zamok mav derev yanu bojovu galereyu V opisi Visokogo zamku 1558 roku cya galereya zgaduyetsya yak stara ta ne dobra Z opisiv zamku vidomo sho na bojovij galereyi prisutni derev yani komirchini v yakih hovalisya vid negodi voyaki sho nesli storozhovu sluzhbu Opis zamku 1558 roku zgaduye pro visim takih komirchin a opis 1570 roku lishe pro tri Nevelikij tripoverhovij palac rozmirami 14 na 25 metriv rozmishavsya vpoperek zamku rozdilyayuchi jogo na velike zahidne ta male shidne podvir ya Pered palacom iz zahidnogo boku buv vikopanij riv perekop Proyizd z odnogo podvir ya v inshe bulo vlashtovano cherez stini palacu U comu proyizdi buli derev yani vorota zaliznimi blyahami obbiti na zaliznih chopah zverhu ta na doli dlya zakrivannya z riglyami skoblyami i dobroyu kolodkoyu Micna brama ta perekop pered budivleyu palacu vkazuyut na te sho yaksho b vorog zumiv podolati obidvi brami zamku oboronci mogli b prodovzhuvati opir u comu misci vidijshovshi v menshe zahidne podvir ya Tripoverhovij palac buv pokritij dvoshilim dahom iz gontu Pershij poverh z oglyadu na potrebi bezpeki ne mav vikon Vlashtovani na drugomu poversi vikna ta dveri budivli buli dekorovani bilokam yanim obramlennyam uzdovzh shidnoyi stini budivli z boku menshogo zamkovogo podvir ya bulo nasteleno derev yanu galereyu Na gorishnomu poversi palacu mistilasya velika kaplicya u yakij za svidchennyam Martina Grunevega naprikinci XVII st she zberigalisya freskovi rozpisi u vizantijskomu stili Visokij zamok HVII stolittya Vid zamku polskoyi dobi donini zberigsya lishe nevelikij fragment pivdennoyi stini kotra viddilyala zamkove podvir ya vid nevelichkogo prigorodka bilya golovnoyi v yiznoyi brami Cej fragment stini zvedenij na skelnij osnovi a tomu ne maye fundamentu U nizhnij chastini stina na visoti blizko 2 metriv vimuruvana iz velikih bril kamenyu vishe iz cegli Z boku prigorodka stina povnistyu pobudovana z kamenyu Vnutrishni pazuhi stini mayut kombinovanij harakter shari kamenyu perekladeni sharami cegli Vikoristana dlya muruvannya stini zholobchasta cegla maye neodnakovi vimiri vid 8 5 na 10 na 12 santimetriv do 14 na 27 na 29 santimetriv Tovshina stini 1 60 1 65 metra Zovnishnya chastina muru zvedena iz neznachnim nahilom do seredini Sudyachi iz viglyadu bijnic yaki pristosovani dlya strilbi z vognepalnoyi zbroyi a ne z lukiv sporuda maye piznishe pohodzhennya abo zaznala suttyevu perebudovu Fortifikacijni sporudi Visokogo Zamku XVII stolittya Shema fortifikacijnih sporud Visokogo Zamku Poznachennya Opis Poznachennya Nomer A Prigorodok zamku B Velike podvir ya C Zhitlovi budivli D Male podvir ya Nomer Opis Nomer Opis 1 Nadvirna viyizna brama 2 Vnutrishnya brama 3 Vorota 4 Bashti 5 Shlyahetska vezha 6 Vezha drabiv 7 Budivlya burggrafa 8 Dim drabiv 9 Kuhnya i pekarnya 10 Dzherelo Postachannya proviantu Tabir kozakiv Vidomo sho na teritoriyi zamku razom iz vijskovimi zhili j civilni meshkanci Z pivnichnogo ta shidnogo bokiv poza mezhami muriv zalishalasya dosit znachna vilna plosha U 1976 roci pislya provedennya arheologichnih rozkopok bulo vstanovleno sho u pivnichno zahidnij chastini plato cya teritoriya obvedena valom iz derev yanim palisadom Na dumku R Mogiticha cya plosha vlasne za mezhami zamkovogo podvir ya mogla vikoristovuvatisya civilnimi meshkancyami dlya gospodarskih potreb Napriklad mogli trimati riznomanitnu hudobu chi vikonuvati yaki nebud silskogospodarski roboti sho yih ne zruchno bulo provoditi v tisnomu podvir yi zamku Na teritoriyi zamku u jogo shidnij chastini rozmishalosya dzherelo ale pid chas oblogi civilni meshkanci vnochi tayemno hodili po vodu do dzherela na Pidzamche sho daye zmogu vvazhati sho dzherelo v zamku ne funkcionuvalo I Krip yakevich vkazuye sho perehid do velikogo prigorodka sluguvav skladom yak dlya sina tak i dlya solomi tut takozh mogli trimati hudobu U menshim prigorodku yakij rozmistivsya za bramoyu i z yednuvavsya z velikim prigorodkom shidnim murom znahodilasya budivlya z sinmi V budinku na pershomu poversi v dvoh komorah trimali zapasi zbizhzhya boroshna hliba solenogo m yasa ta inshi pripasi pid nimi rozmishuvalisya gliboki primishennya de trimali pivo Na drugomu poversi trimali zbroyu Na teritoriyi zamku stoyala okrema budivlya dlya prigotuvannya yizhi kotra mala nazvu chornoyi Naboyi kuli i poroh nadhodili do zamku z mista v dzherelah ye svidchennya sho pid chas oblogi cherez nedostachu vlasne naboyiv a takozh cherez te sho garnizon vidchuvav silnu spragu i golod burggraf probivsya z nevelikoyu kilkistyu bijciv do mista 13 zhovtnya de jomu nadali dopomogu pislya chogo vin znov vidstupiv do zamku Zavdyaki cij vilazci garnizon mig she trimati oboronu kilka dniv Taktika oboroni Maksim Krivonis Osnovnim principom oboroni vsih zamkiv bula maksimizaciya urazlivosti napadnogo voroga pri odnochasnij minimizaciyi negativnih naslidkiv dlya yiyi zahisnikiv Taktika oboroni zamkovogo garnizonu polyagala v tomu shob postijno turbuvati suprotivnika obstrilom z zamkovih muriv ta ne dati vorogu zabratisya na nih i potrapiti u vnutrishnyu chastinu zamku Pidstupi do zamku she do pochatku shturmiv peregorodzhuvali specialno vikopani rovi ale popri ci zasterezhennya kozaki z tatarami v pershij shturm 10 zhovtnya zmogli yih podolati ta pidijti pid sami muri pivdenno shidnoyi chastini zamku Za povidomlennyam dzherel kozaki namagalisya pristaviti shturmovi drabini do muriv tomu zahisniki chitko podilyali mizh soboyu funkciyi vidbittya napadiv odna grupa bijciv ne davala vorogu pristaviti drabini j skidala yih riznimi sposobami kidali kaminnya vilivali na golovi napadnikiv okrip oliyu u comu aktivno dopomagali civilni meshkanci i ti hto perehovuvavsya v zamku insha chastina zahisnikiv zoseredzhuvalas na vorozhij pihoti vidganyayuchi yiyi vid muriv Dlya strilbish z muriv zamku v bijnicyah buli vstanovleni garmati V umovah koli vorog buv u bukvalnomu sensi pid samimi murami vogon garmat vzhe ne vidigravav suttyevoyi roli Kozaki po oboroncyah veli shkvalnij vogon sudyachi z dzherel yaki povidomlyayut pro 12 voziv kozaki veli obstril same prikrivayuchis nimi ta ne dayuchi zahisnikam pidnyati golovu Pro ce svidchit toj fakt sho kozaki pid prikrittyam silnogo mushketnogo vognyu zumili zrobiti prolom v odnomu z muriv zamku odnak majzhe odrazu buli vidignani vid stini Za povidomlennyam dzherel pid chas kozackih atak na zamok lvivski kanoniri dopomagayuchi zamkovomu garnizonu veli silnij garmatnij obstril po napadnikah z muriv Lvova Osoblivo vidznachalis yevrejski pushkari na vezhi Kornyakta z yakoyi duzhe dobre proglyadayetsya Visokij zamok i osoblivo doroga yaka vede do nogo Sudyachi z togo sho kozaki vse zh zmogli distatisya vershini gori obstril ne buv duzhe efektivnim Miski garmati veli vogon po vorogu todi koli vin tilki pidijmavsya na samu goru z pivdennoyi storoni vesti vogon po vorogu koli vin buv pid murami zamku bulo dosit nebezpechno oskilki buv velikij rizik vluchannya snaryada v stinu zamku sho dalo b kozakam veliku perevagu Oskilki garnizon buv dosit nevelikim vin ne robiv niyakih vilazok na pochatkah shobi vidtisniti voroga v rukopashnij sutichci hocha zastati znenacka napadnikiv voni mogli j mali mozhlivist zrobivshi vilazku iz zahidnoyi brami ta rozbivshis na dvi grupi u takomu vipadku odna grupa popryamuvala bi shilom do golovnoyi brami z pivnichnoyi storoni insha z pivdennoyi ta takim chinom vdarila b na flangi voroga Z cogo viplivaye j negativnij faktor dlya oboronciv takim chinom zahisniki rozdilili j bez togo svoyi malenki sili cherez sho rizik zahoplennya zamku buv duzhe velikim Kozackij udar buv spryamovanij ne na ves perimetr kurtin zamku tilki na jogo vrazlivu pivdenno shidnu chastinu tomu vsi sili zamkovogo garnizonu v pershi dni vorozhoyi ataki skoncentruvalis na stinah bilya golovnoyi vhidnoyi brami ta veli vogon z mushketiv i garmat ne dayuchi vorogu nablizitis do oboronnih sporud Sklad ta chiselnist vijskKozacko tatarska armiya Tatarskij luchnik iz vidannya Gansa Sloana Prividi Velikogo Sinorskogo sudu 1620 rik Osnovni bojovi diyi za Visokij zamok veli zagoni selyan sformovani v polk z pidtrimkoyu kozakiv i tatar pid zagalnim komanduvannyam Maksima Krivonosa i Tugaj Beya Selyani buli peredovimi zagonami voni pershi brali na sebe udar pislya chogo pid prikrittyam tatarskih luchnikiv ishli kozacki zagoni z tatarskoyu pihotoyu Ataka chasto suprovodzhuvalasya guchnim krikom z metoyu nalyakati voroga i pidbadoriti sebe U pershomu shturmi zamku 10 zhovtnya kozaki vikoristovuvali tipovu kozacku taktiku z vozami sut yakoyi polyagala u vikoristanni yih yak prikrittya vid vorozhogo vognyu Nedolikom i zagrozoyu dlya takoyi taktiki buv malenkij prostir na vershini zamkovoyi gori kotrij robiv vozi maloruhlivimi Taktika vikoristannya vagenburgu bula duzhe populyarnoyu sered kozakiv ta vidoma she z chasiv serednovichchya pidvodi sluguvali prikrittyam vid vorozhih obstriliv ta zavdyaki nim mozhna bulo legshe vivoziti poranenih v boyu Harakternoyu risoyu kozactva buli jogo zdibnosti v sapernij spravi U vlasnih spogadah papskij nuncij Torres vidvidavshi Polshu ta Ukrayinu zaznachav Kozak voyuye stilki zh mushketom skilki j motikoyu ta lopatoyu Kozak maye ci obidva znaryaddya na odnomu derzhaku priv yazanomu do poyasa Pro cej fakt svidchit te sho kozakam vdalosya zrobiti prolom v stini zamku pid chas shturmu 10 zhovtnya Armada vikoristovuvalasya dlya prikrittya kozakiv u nastupalnih diyah a takozh dlya vidbittya vorozhih nastupiv pid chas oboroni Chiselnist bijciv polku Krivonosa ne vidoma yak i chiselnist tatarskih voyakiv Pid chas nacionalno vizvolnoyi borotbi pid provodom Hmelnickogo buli sformovani dodatkovi polki sho stali vijskovoyu oporoyu kozackoyi derzhavi Yih chiselnist zminyuvalas v zalezhnosti vid taktichnih zavdan ta strategichnih obstavin Okremi z nih isnuvali lishe u period z pochatku povstannya j do Zborivskoyi ugodi Garnizon Visokogo zamku Visokij zamok buv porivnyano ne velikim Jogo garnizon na dumku A M Kozickogo navryad chi mig perevishuvati 100 osib a zazvichaj buv znachno menshim Za danimi arhivnih zgadok u zamku sluzhili ne bilshe 20 50 soldativ sho bulo cilkom zakonomirnim ce poyasnyuyetsya nasampered tim sho v mirnij chas zamkova zaloga bula znachno menshoyu nizh pid chas vijskovih dij Do uvagi potribno brati toj fakt sho okrim bijciv garnizonu buli prisutni j civilni meshkanci kotri brali uchast u vidbitti vorozhih atak Pid komanduvannyam burggrafa bulo 52 vijskovih ta kilkanadcyat paholkiv zamkovih slug Sudyachi z dzherel na Visokij zamok bulo peredislokovano she 5 zhovtnya za nakazom Yaremi Vishneveckogo chastina dragunskoyi korogvi Pid komanduvannyam Maceya Ribinskogo buv zagin yakij nalichuvav do 100 bijciv na ozbroyenni kotrih buli mushketi Tomu kilkist zahisnikiv zamku vrahovuyuchi civilnih perevishuvala 100 cholovik Dlya vijskovih zamku buli pobudovani kazarmi na teritoriyi velikogo prigorodka kotri I Krip yakevich nazivaye dim drabiv OblogaPributtya kozacko tatarskoyi armiyi Zaporozki kozaki chernetka Abragama van Vesterfelda do 1692 roku Pislya peremogi pid Pilyavcyami kozaki ne pospishali jti na Lviv Hmelnickij dav mozhlivist vidpochiti svoyij armiyi U praci A Kozickogo zaznachayetsya sho Bogdan Hmelnickij spochatku vzagali ne mav namiru jti do Galichini Diskusiyi istorikiv pro prichini cogo pohodu trivayut dosi Vislovlyuyetsya dumka sho odnim z golovnih motiviv moglo buti bazhannya dati mozhlivist tataram nabrati yasiru ta vijskovih trofeyiv Osnovna chastina tatarskogo vijska pidijshla na Podillya vzhe pislya togo yak polske vijsko bulo rozbite pid Pilyavcyami Zgidno z ugodoyu yaku Bogdan Hmelnickij uklav z tatarami ti ne mali brati v yasir ukrayinciv problema polyagala v tomu sho polyakiv ta yevreyiv na zemlyah na shid vid richki Sluch majzhe ne zalishilosya Takim chinom pohid do Lvova j dali na Zamostya mav dati mozhlivist pozhivitisya tatarskim soyuznikam Tim chasom pislya vzyattya kozakami Starokostyantinova 26 veresnya 1648 vidbulasya vijskova kozacka rada z metoyu rozroblennya planu podalshih dij Deyaki predstavniki starshini ta polkovniki Maksim Krivonis Ivan Vigovskij ta inshi vislovilis za zakinchennya vijni ta zakriplenni na richci Sluch Natomist Tugaj Bej viddavav perevagu podalshomu nastupu argumentuyuchi ce tim sho potribno dobiti polyakiv skazavshi Korotkotrivalij dosh shvidko vsyakaye v zemlyu j lishe pid chas zlivi po zemli techut potoki doshovoyi vodi a pered timi potokami buvaye sho ne mozhut vstoyati ne tilki polya ale j cili budinki Iz strategichnoyi tochki zoru pohid do Galichini mav na meti ne dozvoliti polskij storoni vidnoviti vijskovi sili yaki mogli zibratisya pid Lvovom ta Glinyanami Hmelnickij mig dopustiti sho ti polski sili kotri ne vzyali uchasti v Pilyaveckij bitvi mozhut zosereditisya na okolicyah Lvova Ale bilshist kozakiv viddala golosi za prodovzhennya vijskovih dij U ponedilok 28 zhovtnya 1648 Bogdan Hmelnickij virushiv z vijskami cherez Choganskij Kamin do Yampolya de 30 veresnya ob yednavsya z tatarskimi pidrozdilami yakimi komanduvav kalga Kirim Geraj Ob yednane vijsko pishlo na Vishnevec a dali na Zbarazh de rozdiliv svoye vijsko na dvi chastini kozhna z yakih mala zavdannya dijti do Lvova riznimi shlyahami Chastina vijska kotru ocholiv getman ishla do Lvova cherez Brodi i Busk Druga chastina mala nastupati cherez Zolochiv i Glinyani pryamuyuchi z tatarami na Lviv Hudozhno memorialna tablicya na kosteli svyatogo Varfolomiya na chest vizvolennya Drogobicha voseni 1648 roku kozacko selyanskimi zagonami vid polsko shlyahetskih vijsk Kozacki sili pryamuvali zi Starokostyantinova po liniyi Bazaliya Zbarazh Ternopil Glinyani Okremi polki popryamuvali bichnimi shlyahami shob pidtrimuvati selyanski povstannya Na Volini Maksim Krivonis zdobuv Kremenec Deyaki kozacko selyanski zagoni pryamuvali cherez Terebovlyu v napryami na Rogatin osoblivo ukriplenih fortec vijsko ne zdobuvalo lishayuchi yih v oblozi selyanskih zagoniv U comu polyagav odin iz pochatkovih etapiv strategiyi Hmelnickogo okremi garnizoni polskoyi armiyi sho zalishalisya v fortecyah ne mogli zavdati velikogo klopotu kozakam sho pryamuvali na Lviv ale Hmelnickij zabezpechiv bezpechnij prohid cherez sho lvivskij garnizon ne mig otrimati bud yakoyi dopomogi z ukrayinskoyi teritoriyi U Lvovi Vishneveckij razom z lvivskim starostoyu Mikoloyu Sinyavskim regementaryami koronnogo vijska ta komisarami Rechi Pospolitoyi za danimi Lvivskogo litopisu vsi klejnodi i zoloto i sribro vid klyashtoriv i kosteliv i cerkv pootbirali na vijsko Sergij Vasilkivskij Tip zaporozhcya XVII XVIII stolit 1900 rik Na zibranni koshti do 1 zhovtnya zaverbuvali na sluzhbu 2 248 osib Z nih sformuvali 8 gusarskih 21 pancernu 2 dragunski korogvi ta dvi pihotni roti U nastupni dni verbuvannya prodovzhuvalisya Zgidno z danimi ogoloshenimi she 23 veresnya 1648 roku na sejmi u Varshavi zagalna kilkist zibranih knyazem Vishneveckim u Lvovi vijsk sklala 4 378 soldativ sered yakih 634 gusari 3 334 kozaki 180 draguni 230 pihotinci Odnak i pislya cogo zalishilosya bagato koshtiv kotri Vishneveckij nakazav rozdati rotmistram Vishneveckij periodichno visilav zi Lvova na shid rozviduvalni ekspediciyi 4 zhovtnya takij roz yizd yakim komanduvav sin Konstyantina Kornyakta poblizu Miklasheva viyaviv tatar Dlya perevirki povidomlennya she togo samogo dnya v okolici Miklasheva vislali she odin roz yizd yakij pidtverdiv cyu informaciyu U ranci 5 zhovtnya voloska korogva Yeronima Senyavskogo zahopila poblizu Lvova tatarina kotrij pidtverdiv sho Tugaj Bej uzhe blizko Samijlo Kushevich zovsim inakshe podaye ci podiyi zamist rozpodilu zibranih koshtiv na potrebi dlya oboroni 5 zhovtnya 1648 roku v ponedilok po poludni diznavshis sho spilni kozacko tatarski sili styaguyutsya do okolic mista trimav ci danni v tayemnici vid miskogo naselennya Meshkanci diznalisya pro roztashuvannya vorozhih sil lishe todi koli Vishneveckij zi vsima koshtovnostyami probivsya cherez tatarski zagoni ta popryamuvav na Zamostya a sam vidpraviv proinformuvati misto pana Andriya Cikovskogo yakogo priznachili z zagonom u 60 cholovik boroniti misto ye svidchennya dzherel kotri podayut inshu kilkist voyakiv u jogo zagoni 70 i navit 107 osib Na zvistku sho Vishneveckij vtik zi Lvova pochali utikati j zamozhni rodini Za nimi potyagnulisya j bidnishi meshkanci ale vsi gromadyanski utikachi popali do tatarskogo polonu U nich proti 6 zhovtnya na zahid vid Lvova garnizon mista pobachiv zagravi Ce tatari pidpalili Bryuhovichi ta Skniliv U vivtorok 6 zhovtnya z ranku na okolicyah Lvova z yavilisya pershi tatarski zagoni Deyaki z tatar shukali shlyahi shobi vtrapiti do lvivskih peredmist Peredmistyani boronyachis zmogli vbiti bagato vorogiv Tatari pidijshli do mista zi storoni Zboyish a dali cherez Kleparivski pagorbi potyagnulisya na polya za cerkvoyu sv Yura Zvidti tatari pishli na goru Vronovskih a dali do ninishnoyi ploshi Mitnoyi Protyagom dnya misto bulo vzyate v tatarske kilce ale atakuvati tatari ne navazhilisya Uvecheri 6 zhovtnya u Lvovi z yavilas chutka sho do mista povertayetsya knyaz Vishneveckij iz yakim ide velika kilkist prusskih najmanciv Ce pidnyalo nastrij lyudej ale chutka viyavilasya vigadkoyu 7 zhovtnya do mista pidijshov Tugaj Bej ta rozmistivsya v Zboyishah sho buli todi primiskim selom Nastupnoyi nochi 9 zhovtnya lviv yani pobachili na shid vid mista silnu zagravu ta odrazu podumali sho ce tatari zapalili yakes selo Ce pidijshli osnovni sili z Bogdanom Hmelnickim majzhe 100 tis cholovik vklyuchayuchi turkiv rumelciv ta voloskij polk Vid 9 do 23 zhovtnya 1648 roku shtab kvartira Bogdana Hmelnickogo bula na Lichakivskomu peredmisti Getman odrazu nadav nakazi svoyim polkovnikam zajnyati strategichni poziciyi U toj zhe den vidbuvsya incident kotrij mig dokorinno zminiti istoriyu vizvolnoyi vijni Getman na bilomu koni ob yizhdzhayuchi misto ta vibirayuchi krashe misce dlya shturmu buv atakovan lviv yaninom italijskogo pohodzhennya Ubaldini yakij vistreliv ta vluchiv pid kopita konya Zgodom Samijlo Kushevich pereskazav sho sam Bogdan Hmelnickij pislya togo yak proshavsya z lvivskimi poslami kazav sho kulya vdarila pid samogo konya Polk yakim komanduvav Maksim Krivonis zupinivsya na Tarnavci rajon suchasnih vulic Bogdana Hmelnickogo i Volinskoyi polk Pavla Golovackogo stoyav na gori Kalichij Citadelnij Zagoni tatar otaborilisya na polyah poblizu primiskih sil Sknilov Ryasna i Zimna Voda Garnizon mista pobachivshi voroga odrazu dali zalp kilkanadcyat raziv pokazuyuchi vorogu sho yim vidomo pro nih U misti bulo dosit zbroyi ale malo harchiv Brakuvalo tezh kanoniriv Nepokoyila postava rusiniv Napevne lyudi greckoyi religiyi z ohotoyu viglyadayut nepriyatelya pisav Samijlo Kushevich u svoyemu shodenniku Zamozhni rusini odnache boyalisya kozakiv prinajmni tak samo yak polyaki U razi padinnya mista voni vtratili bi vse majno i navit zhittya Koli zh sklikano ruskih starijshin do ratushi lagidnimi slovami zaohochuyuchi do oboroni i peresterigayuchi pered zradoyu rusini vigolosili gotovnist do borotbi iz zagarbnikami Pid chas oblogi ne dijshlo do vorozhih vistupiv z yihnogo boku Pochatok shturmu Chiselna perevaga voroga prizvela do togo sho oboronci mista musili zalishiti shanci i shoronitis u pidmiskih hramah i monastiryah Karmelitiv Bernardiniv Mariyi Magdalini i v cerkvi sv Yura Bilshist miscevogo ukrayinskogo u togochasnih dzherelah rusinskogo naselennya rado vitalo poyavu kozakiv Lyudi perehodili na yihnij bik nadavali vsilyaku dopomogu Ye svidchennya sho malyar ukrayinec yakij dobre znav miscevist pokazav kozakam najkrashij shlyah dlya nastupu na ukriplennya karmelitskogo monastirya cherez budinki mishan shizmatikiv 10 zhovtnya kozackimi silami bulo zdobuto klyuchovi poziciyi zovnishnogo poyasu miskih fortifikacij ukripleni kosteli Lazarya Karmelitiv Mariyi Magdalini Dlya skorishogo zakinchennya oblogi Bogdan Hmelnickij nakazav Maksimu Krivonosu zajnyati strategichnu i vazhlivu visotu Visokij zamok Garnizon zamku pid komanduvannyam Yana Bratkovskogo nanosiv kozakam suttyevi vtrati Tak Samijlo Kushevich v svoyemu listi opisuye Strilyali i miski i zamkovi garmati po tih hto z yavlyavsya na gorbah zavdayuchi yim znachnih vtrat sered nih nasmert pidstrelili sestrincya samogo Tugaj Beya Isnuye pripushennya sho cherez diyi same selyanskih zagoniv pid Lvovom kotri bachili yak vivozyat vikup dlya kozakiv i tatar chastinami pochali vimagati svoyeyi chastki ta pochali povoditis samovpevneno j navit agresivno Bogdan Hmelnickij abi povstali zmogli priklasti svoyu energiyu dav vkazivku zdobuti Visokij zamok Bagato doslidnikiv zokrema Yu Chulovskij a za nim I Krip yakevich i M Davidovich vkazuyut sho Maksim Krivonis do pochatku shturmu distav ranu v boyu u livij bik rana vishe sercya ne goyilasya ale vin vse zh buv golovnim pri nastupi na zamok 8 9 zhovtnya minuli na prigotuvannya do majbutnogo shturmu i zajnyattya peredmist U kozackomu obozi vzhe isnuvala informaciya z rozvidanih nadanih lviv yanami ukrayincyami pro najvrazlivishi miscya v oboroni zamku takoyu slabshoyu lankoyu oboroni yavlyala soboyu pivdenna storona muriv de roztashovuvalas vhidna brama Persha ataka 10 zhovtnya 1648 Polk Krivonosa sho stoyav na Tarnavci rajon suchasnih vulic Bogdana Hmelnickogo i Volinskoyi 10 zhovtnya v subotu o 4 00 godini ranku rozpochav nastup na zamok z garmatnogo obstrilu kotrij trivav dekilka godin O pivdni pershimi virushila selyanska pihota chislom dekilka tisyach cholovik ozbroyena bojovimi kosami spisami dryuchkami Za selyanami pid prikrittyam krimskotatarskih luchnikiv kotri za povidomlennyam polskih dzherel posilali hmari stril z lukiv sho vsi dahi v zamku viglyadali yak yizhaki rushili zagoni kozakiv i krimskotatarskoyi pihoti ozbroyenih vognepalnoyu zbroyeyu tyagnuchi za soboyu napered zrobleni dovgi oblozhni drabini kotri pidijmali na goru za dopomogoyu 12 voziv Pid silnim rushnichnim ta garmatnim obstrilom zdijsnyuvanim zalogoyu Lvova selyanam i kozacko krimskotatarskim zagonam vdalosya distatisya muriv Visokogo zamku Chastina napadnikiv vela shkvalnij vogon z rushnic po oboroncyah zamku ne dayuchi yim visunuti golovi tim samim prikrivayuchi inshu chastinu napadnikiv kotri veli pidkopi muriv ta tih hto namagavsya dryuchkami zrobiti prolom u stinah Nastup buv spryamovanij na pivdenno shidni shili zamku kozaki z krimskimi tatarami namagalisya pristaviti drabini do muriv i vdertisya na stini ale zahisniki zamku davali dostojnu vidsich vidganyayuchi napadnikiv vid muriv Osnovnu ataku napadniki spryamuvali na golovnu bramu zamku Gipotetichna rekonstrukciya pershoyi ataki na Visokij zamok Na teritoriyi zamku prozhivalo ta timchasovo znajshli pritulok bagato civilnogo naselennya stari zhinki diti kotri she 8 zhovtnya vtekli z Krakivskogo peredmistya pered tim yak vono bulo zajnyate vorogom Vsi vtikachi yaki perebuvali v zamku na dobrovilnij osnovi aktivno brali uchast u vidbitti vorozhih atak pidnosyachi soldatam kaminnya ceglu okrip kolodi ta balki yaki oboronci skidali na golovi shturmuyuchih Namagayuchis vidbiti napad ta polegshiti stanovishe zahisnikiv zamku lvivskij garnizon vidkriv vogon z garmat ta gakivnic po tilu voroga Efektivnim buv garmatnij vogon kotrij veli yevrejski zahisniki mista z vezhi Kornyakta Oskilki napadnikam ani probiti muri ani vdertisya na nih po drabinah ne vdalosya selyani kozaki i krimski tatari musili zajnyati poziciyi u pidnizhzhya Zamkovoyi gori Vidpochivshi deyakij chas selyani znovu pishli v ataku kotra i cogo razu bula ne vdaloyu Protyagom cilogo dnya selyanski zagoni atakuvali sim raziv pidhodyachi do muriv zamku j zaznayuchi vtrat sim raziv zmusheni buli vidstupiti Pid chas odniyeyi z atak vdalosya zrobiti nevelichkij vilom ta pidkop u muri velikogo zamkovogo podvir ya z pivdennogo boku Oboroncyam vdalosya vidtisniti voroga zasipati pidkop ta zakriti prolom v stini Zaloga Visokogo zamku perevazhno vidbivala ataki protivnika z muriv danih pro te sho zahisniki peretinali liniyu vhidnoyi brami ta vstupali v rukopashnij bij z protivnikom nemaye Za danimi lviv yanina suchasnika cih podij shturmi 10 zhovtnya koshtuvali selyanam i kozakam vbitimi do 500 cholovik Za jogo slovami tila zagiblih selyan i kozakiv vkrili shili Zamkovoyi gori yak nibi hto po nij kaminnya rozkidav Na dumku A Kozickogo chislo vbitih u comu povidomlenni yavno perebilshene Realistichna ocinka Samijla Kushevicha kilkanadcyat ubitih Kilkist vtrat zalogi zamku ne vidomo Z mista bachili sho poranenih ta chastinu vbitih povstanci zabrali iz polya boyu j dostavili yih do pidnizhzhya Zamkovoyi gori Narazi oboronci zamku svyatkuvali peremogu ale stan rechej buv nezadovilnij brakuvalo amuniciyi produktiv i osoblivo vodi yakoyi bagato vikoristano pri oboroni Burggraf Yan Bratkovskij nakazav vsim vtikacham kotri vryatuvalis vid kozakiv i krimskih tatar i uskladnyuvali oboronu vvecheri dobrovilno a dekogo i primusovo pokinuti zamok Koristuyuchis temryavoyu chastina vidpushenih iz zamku distalisya Krakivskoyi brami cherez yaku yih vpustili do Lvova Reshta pohovalasya v spalennih budivlyah Krakivskogo peredmistya Dehto navit porobiv sobi kriyivki v pidvalah splyundrovanih kosteliv ta monastiriv Utim bagato lyudej potrapili do ruk kozakiv yaki zavdyaki comu otrimali vicherpnu informaciyu pro vsi slabki miscya oboroni zamku a takozh skladnu situaciyu jogo zahisnikiv Oboronci Lvova takozh ne marnuvali chasu protyagom nochi z korolivskogo arsenalu na Visokij zamok tayemno prinesli zapasi kul ta porohu Pislya nevdalih shturmiv chastina selyanskih zagoniv razom z kozakami i krimskimi tatarami zajnyali poziciyi u pidnizhzhya Zamkovoyi gori tak shob vorog ne mig zavdavati yim bud yaku shkodu Pid chas shturmiv Visokogo Zamku kozaki pid komanduvannyam Hmelnickogo zumili perekriti postachannya vodi v misto tim samim pozbavivshi vodi i zamok A nam v toj den pid chas velikogo nastupu na misto cherni j kozakiv pererizano vodu z dopomogoyu deyakih lyudej greckoyi viri z Krakivskogo peredmistya yaki perejshli do kozakiv i pokazali trubi v poli opisuye Samijlo Kushevich Nastup 11 zhovtnya 1648 Bijnicya pivdennogo muru suchasnij stan U nedilyu zranku selyani znovu pochali ataku na Visokij zamok she z bilshoyu zavzyatistyu Kozaki z krimskimi tatarami namagalisya za dopomogoyu 12 oblozhnih drabin ovoloditi valami pered samim zamkom ale garnizon dobre vidbivav vognepalnoyu zbroyeyu kozacki ataki i ne davav yim zajnyati valiv Zgodom skorish za vse cherez nerivne kilkisne spivvidnoshennya oblozhenih i napadnikiv kozaki pidnyalisya do samih stin namagalisya lamati yih kajlami lomami robili sprobi vilamati bramu natovpi napadnikiv namagalisya zabratisya na stini robili pidkopi Garnizon zamku kotrij otrimav unochi zapas boyepripasiv za slovami Samijla Kushevicha boronivsya dobre Ne dosyagnuvshi uspihu napadniki znovu vimusheni buli vidstupiti Pro vtrati oboh storin u cej den nevidomo U drugij polovini dnya v zamku stavsya incident yakij znachno vplinuv na podalshu dolyu ukriplennya ta jogo meshkanciv Situaciya skladalas nastupnim chinom zaloga Visokogo zamku strazhdala vid braku vodi tomu poboyuyuchis samostijno jti po vodu soldati zamkovogo garnizonu visilali civilnih meshkanciv yaki buli v mezhah zamku nabirati vodu z dzherela na Pidzamche kotre isnuye i sogodni Pid chas odniyeyi z takih vilazok grupa pereodyagnenih kozakiv vidala sebe za bizhenciv i priyednalasya do poslanih po vodu selyan Zavdyaki takim diyam kozaki mogli potaj vidchiniti bramu svoyim osnovnim silam Uves cej plan zgodom buv provalenij udaremniv jogo odin z poshtovih selyan kotrij povernuvshis do fortifikaciyi potaj rozpoviv pro kozackij pidstup burggrafovi Z nastupom nochi Yan Bratskovskij nichogo ne z yasovuyuchi odrazu nadav nakaz vishukuvati vsih novopribulih bizhenciv pid fortechnim murom u takij sposib bulo rozstrilyano i zakoloto blizko 20 osib Yak svidchat podalshi podiyi perebiti Bratkovskomu vsih kozackih diversantiv ne vdalosya Uzhe nastupnoyi nochi viyavilosya sho htos nepomitno zacvyahuvav kilka garmat i ponamochuvali zapali dlya bomb zaliv vodoyu garmatni porohovi gnoti Pidozra odrazu vpala na ukrayinskih meshkanciv sho ne bulo divnim zvazhayuchi na neprihovanu vorozhist yaku shodo nih demonstruvav garnizon Yan Bratkovskij niyakih dij proti ukrayinciv ne robiv usvidomlyuyuchi yaku zagrozu mozhut nesti oboronozdatnosti zamku ukrayinski selyani ne navazhivsya vignati yih za muri Zgodom vin obgruntovuvav cej krok tim sho poboyuvavsya vidkritogo buntu j napadu na jogo lyudej yakij mig bi statisya pislya vignannya ukrayinciv Stanovishe zalogi tilki pogirshilosya oskilki soldatam dovodilosya pilnuvati ne tilki za kozakami a j za vnutrishnim vorogom Nedilnij shturm trivav cilij den ale distatisya cili napadnikam znovu ne vdalosya voni vidstupili ta znovu povernulisya do pidnizhzhya Zamkovoyi gori ale potribno nagolositi na tomu sho pislya kozhnoyi kozackoyi ataki na zamok jogo garnizon vitrachav bilshe pripasiv yakih brakuvalo she v minuli dni oblogi takim chinom stanovishe zamku stanovilosya kritichnishim z kozhnim vidbittyam vorozhoyi ataki Nichnij shturm 12 13 zhovtnya 1648 Maksim Krivonis bachachi neefektivnist kozackih atak virishiv piti na hitrist U nich z 12 na 13 zhovtnya vin nakazuye sotnikovi Mikoli Nebilici zdijsniti nespodivanu dlya garnizonu ataku na Visokij zamok Iz nastupom temryavi sotnya kozackoyi pihoti pid komanduvannyam Nebilici zberigayuchi tishu iz mushketami v rukah rushila do Visokogo zamku Vochevid u den 12 zhovtnya podalshi sprobi shturmuvati zamok ne robilisya dzherela ne povidomlyayut pro ataki 12 zhovtnya cherez sho vtomlena za den storozha yaka mala pilnuvati za vorogom pochala drimati Svidchilo pro ce postupove vgasannya vartovih vogniv yaki postijno povinni buli pidtrimuvatis na stinah chergovimi vartami Koli kozacka sotnya nablizilasya do samogo muru yih nespodivano dlya oboh storin pomitila ta chastina chergovoyi varti kotra ne spala U Visokomu zamku odrazu vdarili na spoloh shvidko zapalili kaganci i bochki zi smoloyu zaklikayuchi inshih zajnyati svoyi poziciyi do oboroni Same v cej moment pochalasya silna zliva Vprodovzh kilkoh sekund voda zamochila zamki kozackih mushketiv poroh odrazu zmok zbroya timchasovo stala nepridatnoyu dlya vikoristannya U cij situaciyi bud yaki diyi kozackoyi pihoti spryamovani proti zahisnikiv zamku priveli lishe b do bezgluzdih chiselnih vtrat sered kozakiv Mikola Nebilicya nadav nakaz vidstupiti do taboru oskilki stalo zrozumilo sho zahopiti znenacka voroga yim ne vdalosya Tak i ne zdijsnivshi svoyu misiyu kozaki vidstupili Visnazheni boyami ta postijnim napruzhennyam zahisniki zamku pochali vpadati v stan apatiyi ta beznadiyi Z ranku 13 zhovtnya za povidomlennyam dzherel golodom i silnoyu spragoyu visnazhenij burggraf Yan Bratkovskij virishiv probitisya do mista Zibravshi kolo sebe svoyih lyudej i zalishivshi svoyim zastupnikom v zamku Maceya Matviya Ribinskogo z pihotoyu vidstupiv do Lvova Bratkovskij vipravdovuvavsya tim sho dumav nibito vzhe ukladeno peremir ya tozh jomu ne obov yazkovo perebuvati u Visokomu zamku Mistyani rozviyali jogo dumki Nagoduvavshi ta napoyivshi burggrafa iz chastinoyu jogo zalogi yih znovu vidpravili do Visokogo zamku Soldatam dali zapasi yizhi vodi porohu kul i takozh chitku instrukciyu oboronyati fortecyu do ostannogo Sprava polyagala she v tomu sho vzyattya kozakami Visokogo zamku zmicnyuvalo poziciyu na peregovorah i dozvolyalo vpevneno diktuvati svoyi umovi Hmelnickomu kotrij vimagav velikij vikup vid Lvova Za chas vidsutnosti Bratkovskogo vcilili zalishki kozackih diversantiv zacvyahuvali vzhe vsi fortechni garmati faktichno viveli yih z ladu U zapalni otvori garmat htos pozabivav cvyahi zi zrubanimi shapkami Sered zibranih u Visokomu zamku bizhenciv vidkrito pochali lunati vimogi pripiniti opir i zdatisya na lasku peremozhciv Virishalna ataka Vzyattya pershoyi v yiznoyi brami 14 zhovtnya 1648 14 zhovtnya Krivonis spryamuvav ataku na prigorodok i golovnu bramu ta energijno zdijsniv masovanu ataku na zamok Uprodovzh dnya yim vdalosya zahopiti pershu bramu bilshoyu miroyu zavdyaki natovpu ukrayinskih selyan kotri perebuvali v zamku Velikoyu yurmoyu voni kinulisya do golovnoyi brami vilamali stopornij mehanizm kotrij blokuvav opuskannya dubovih grat pislya chogo pidnyali yih i vidkrili bramu Kozaki odrazu pochali shvidko zajmati seredinu v yiznogo prigorodka Dati vidsich vorogovi ta vidtisniti jogo sprobuvali 30 polskih zamkovih draguniv ale ce ne dalo niyakogo efektu i v netrivalij bitvi vsi voni zaginuli Pobachivshi sho oborona zamku majzhe prorvana protivnikom Yan Bratkovskij zi svoyimi lyudmi kinulisya v druge fortechne podvir ya zamknuvshi za soboyu bramu v zamkovomu budinku sho rozdilyala shidnu ta zahidnu chastini fortifikaciyi Ne chekayuchi koli selyani z kozakami i krimskimi tatarami vilamayut drugu bramu oboronci pospishili do bashti pri vhidnij hvirtci Vidsunuvshi garmatu odin za odnim cherez otvir bijnici viskochili nazovni Ti hto viskochili pershimi postrilami z mushketiv vidignali kozacki sili a dali pochali shvidko ta neorganizovano vidstupati do Lvova Samijlo Kushevich povidomlyaye sho Visokij zamok zreshtoyu bez krajnoyi potrebi zalishiv spochatku pan burggraf dnya chotirnadcyatogo zhovtnya Odnak prorvavshis do prigorodka napadniki spinilisya bilya drugoyi vnutrishnoyi brami yaku ne mogli vilamati Shturm drugoyi vnutrishnoyi brami zamku povstali prodovzhili nastupnogo dnya Perelomnij moment Zdobuttya Visokogo Zamku 15 zhovtnya 1648 Pri vidstupi do Lvova zahisnikiv zamku vryatuvalo te sho yakraz u cej moment bilshist napadnikiv same vvirvalasya do brami zamku j ne nadto zvazhali na te sho diyetsya u jogo shidnij chastini Koli vtikachi distalisya mista viyavilosya sho z garnizonu fortifikaciyi vcililo pivsotni soldativ i kilka paholkiv M Davidovich u svoyemu doslidzhenni privodit dani za yakimi z ciloyi zalogi zalishilosya 52 lyudini 15 zhovtnya pochalosya ostatochne zdobuttya fortifikaciyi deyakij chas opir kozakam i tataram probuvali chiniti lishe civilni polyaki ta yevreyi kotri perehovuvalisya za murami Cogo zh dnya nevidomo chi pislya vzyattya drugoyi brami chi do togo komendant lvivskoyi pihoti Ribinskij kotrij she zalishavsya v zamku bachachi sho oboronyati fortecyu vzhe nemaye niyakogo sensu za prikladom burggrafa pokinuv Visokij zamok i probivsya do mista Za deyakij chas napadnikam vdalosya vilamati drugu bramu Uvirvavshis do zamku napadniki zchinili rozpravu nad oboroncyami za polskimi dzherelami Pochalasya strashenna riznya Ne shadili nikogo z oblozhenih ni pravoslavnih ni katolikiv ni polyakiv ni rusiniv ni yevreyiv Ne boronila vid smerti ni vira ni stat ni vik Odin strashennij krik rozpachu zmishavsya z krikami peremozhciv i donosivsya do muriv mista Zavershennya oblogi Pivdenna stina Visokogo zamku iz rakursu pivdennogo shodu 2015 rik Chastini tih hto perehovuvavsya v zamku yakimos chinom vdalosya shovatisya Kozaki zaboronili horoniti tila zagiblih oboronciv tomu trivalij chas tila zagiblih rozkladalisya i yih vdalosya pohovati lishe todi koli Hmelnickij vidstupiv vid stin mista Hovali yih tut zhe z pivnichnogo boku zamku Pislya vzyattya Visokogo Zamku za svidchennyam dodatka do litopisu Samovidcya kozaki strilyayuchi po mistu z zamku ne tilki lyudej a i kurej strilyati mogli Zdobuttya zamku znajshlo vidobrazhennya i u Lvivskomu litopisi Zamku Visokogo dobuli i lyud vistinali Samijlo Kushevich tak povidomiv pro cyu podiyu zamok zahoplenij polkom Krivonosa yakij zhorstoko vbiv tam ponad tisyachu vbogogo lyudu oboh statej i riznogo viku NaslidkiZagalom harakter voyennih dij zasvidchuvav ne stilki bazhannya getmana Bogdana Hmelnickogo bud sho ovoloditi Lvovom skilki jogo pragnennya zmusiti magistrat pristati na svoyi umovi Yak vidomo ukripleni peredmistya i monastiri vidigravali vazhlivu rol v oboroni mista yak i Visokij zamok tomu z padinnyam cih tverdin Lviv opinivsya pid zagrozoyu kapitulyaciyi Vzyattya Visokogo zamku ce perelomnij etap oblogi Lvova Bogdanom Hmelnickim Na dumku A Kozickogo tverdzhennya sho iz zdobuttyam zamku mozhna bulo b vesti artobstrili Lvova i shvidko zmusiti misto kapitulyuvati ye pomilkovim Pidnyavshis na oglyadovij majdanchik Visokogo Zamku po mistu vogon vesti nemozhlivo ta i u svoyu chergu sam zamok zi Lvova takozh prostrilyuyetsya dobre A voseni 1648 Visokij zamok mav suttyevo nizhchu visotu bo tam she ne nasipali kurganu iz teperishnim oglyadovim majdanchikom Pam yat pro vzyattya Visokogo zamkuU 1869 roci uhvaleno rishennya na chest 300 richchya Lyublinskoyi uniyi shob na vershini Zamkovoyi gori z iniciativi polskogo politika Francisheka Smolki za svoyi vlasni koshti nasipati kurgan Unaslidok budivelnih robit iz nasipannya kopcya ruyini Visokogo zamku povnistyu znisheni okrim nevelichkogo fragmenta pivdennogo muru sho duzhe poshkodilo podalshe vivchennya istorichnogo ob yekta Nemozhlivim stalo vivchennya ne tilki arheologichnogo materialu kotrij zalishivsya pislya oblogi 1648 roku ale i vsiyeyi istoriyi Visokogo zamku Za svidchennyami lvivskogo krayeznavcya ta kolekcionera Antoniya Shnajdera yakij v miru mozhlivostej zbirav u drugij polovini XIX st znahidki iz Visokogo zamku sered nih bagato predmetiv vijskovogo priznachennya vistrya spisiv ta stril ostrogi mechi tosho Sered inshogo uchenij znajshov dva lyudski cherepi probiti strilami Yak pisav zgodom pro svoyi poshuki Antonij Shnajder Bulo znajdeno duzhe bagato starozhitnostej bilshist iz yakih rozijshlos po rukah robitnikiv yaki sobi yih samovilno privlasnili abo zh buli potovcheni rozlupani i zasipani u najblizhchi yarugi razom iz zemleyu ta smittyam Nikomu navit na dumku ne spalo sklasti bodaj shematichnij plan togo zvalisha Nashadkam vazhko bude vgadati navit misce na yakomu stoyav kolis u nashij istoriyi Visokij zamok Kopec Lyublinskoyi uniyi ta reshtki pivdennogo oboronnogo muru Listivka pochatku XX stolittya Svitlina 1939 roku Kolorova listivka z zalishkom pivdennogo muru Visokogo zamku Nasip kopcya Lyublinskoyi uniyi v 1869 roci Malyunok K Mlodnickogo Postament pam yatniku Maksimovi Krivonosu Foto 26 lipnya 2006 roku U 1953 roci v parku Visokij zamok zakladeno postament dlya pam yatnika na chest polkovnika Maksima Krivonosa z napisom na marmurovij doshci 14 24 zhovtnya 1648 roku selyansko kozacki zagoni pid kerivnictvom geroya vizvolnoyi vijni polkovnika Maksima Krivonosa rozgromili vijsko polsko shlyahetskih zagarbnikiv i zdobuli zamok na cij gori Na chest vzyattya Maksimom Krivonosom Visokogo zamku u grudni 1944 roku nazvano roztashovanu bilya pidnizhzhya gori vulicyu imenem Maksima Krivonosa Zaraz na vershini kopcya vstanovleno ukrayinskij prapor yakij simvolizuye vzyattya kozakami Visokogo zamku Sogodni zalishki ruyin Visokogo zamku pid 367 vhodyat do derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya Lvova ta perebuvayut pid ohoronoyu Upravlinnya Ohoroni Kulturnoyi Spadshini U mistectviMarkiyan Shashkevich u virshi Hmelnickogo obstupleniye Lvova 1834 zgaduye moment oblogi Visokogo zamku Na rozsviti z zamku iz rushnic strilyeli A smerkom kozaki zamok pidpalili Da ranenko dookola ves Lviv obstupili Udarili z samopaliv dvori pogorili Hudozhnik Semen Lazeba napisav kartinu Zdobuttya Visokogo Zamku vijskom Maksima Krivonosa U chasi nimeckoyi okupaciyi Olena Kulchicka stvorila derevorit Krivonis zdobuvaye vijskovij zamok 1942 Div takozhSerednovichnij Lviv Zlochinnist i pravosuddya v serednovichnomu Lvovi Visokij zamok Knyazhij zamok Park Visokij Zamok Zamkova gora Lviv PrimitkiKozickij 2014 s 196 Krip yakevich 1990 s 94 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 78 Kozickij 2014 s 178 Kozickij 2014 s 75 Zimorovich 2002 s 54 Krip yakevich 1 2007 s 16 Kozickij 2014 s 79 Kozickij 2014 s 68 Kozickij 2014 s 70 Kozickij 2014 s 74 Krip yakevich 1 2007 s 17 Kozickij 2014 s 69 Kozickij 2014 s 76 Kozickij 2014 s 77 Kozickij 2014 s 78 Kozickij 2014 s 207 Davidovich 2016 s 61 Czolowski 1910 s 69 Smolij Stepankov 2009 s 209 Kozickij 2014 s 199 Krip yakevich 1 2007 s 18 Kozickij 2014 s 173 Kozickij 2014 s 188 Kozickij 2014 s 187 Krip yakevich 1 1990 s 94 Bevzo 1971 s 122 Kozickij 2014 s 182 Kozickij 2014 s 183 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 78 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 79 Davidovich 2016 s 59 Kozickij 2014 s 191 Kozickij 2014 s 195 Davidovich 2016 s 60 Kozickij 2014 s 197 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 80 Kozickij 2014 s 198 Kozickij 2014 s 203 Kozickij 2014 s 208 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 82 Kozickij 2014 s 209 Bevzo 1971 s 123 Istoriya Lvova v dokumentah i materialah 1986 s 82 Davidovich 2016 s 70 Seniv 1961 s 150 PosilannyaKopilov D Borsh Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 12 bereznya 2018 LiteraturaPershodzherela Bevzo O A Lvivskij litopis i Ostrozkij litopisec 2 Kiyiv Naukova dumka 1971 200 s Istoriya Lvova v dokumentah i materialah Kiyiv Naukova dumka 1986 420 s Zimorovich B Potrijnij Lviv Leopolis Triplex Lviv 2002 224 s ISBN 966 7022 30 7 Velichko S Litopis Samijlo Velichko Kiyiv Dnipro 1991 T 1 384 s ISBN 5 308 00314 9 Velichko S Litopis Samijlo Velichko Kiyiv Dnipro 1991 T 2 642 s ISBN 5 308 00315 7 Korotkij opis Malorosiyi 1340 1776 Kiyiv Stilos 2012 192 s ISBN 978 966 193 071 0 Dzherela z istoriyi Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1658 rr Micik Yu Kiyiv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo Kanadskij institut ukrayinskih studij 2012 T 1 680 s ISBN 978 966 02 6572 1 Doslidzhennya Kozickij A Leopolis militans Narisi vijskovoyi istoriyi Lvova XIII XVIII st Lviv Apriori 2014 368 s ISBN 978 617 629 204 3 Davidovich M Lvivskij Zamok Zamok ruskih koroliv 2 ge Lviv Triada Plyus 2016 100 s Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij Lviv Svit 1990 408 s ISBN 5 11000889 2 Zamlinskij V A Bogdan Hmelnickij Moskva Molodaya Gvardiya 1989 336 s ISBN 5 235 00365 9 Grushevskij M Pro batka kozackogo Bogdana Hmelnickogo Jersey City Z drukarnyi Svobodi 1919 81 s Isayevich Ya Litvin M Steblij F Kozickij A ta in Istoriya Lvova Lviv Centr Yevropi 2006 T 1 296 s ISBN 9789667022594 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovu Lviv Apriori 2007 115 s ISBN 966 8256 32 8 Smolij V Stepankov V Ukrayinska Nacionalna revolyuciya XVII st 1648 1676 Kiyiv Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2009 447 s ISBN 978 966 518 522 2 Czolowski A Wysoki zamek Lwow Nakladem Towarzystwa Milosnikow Przeszlosci Lwowa 1910 130 s Seniv I V Tvorchist Oleni Lvivni Kulchickoyi Kiyiv Vidavnictvo Akademiyi Nauk 1961 171 s