Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́жа Корня́кта — пам'ятка архітектури національного значення у Львові (вулиця Підвальна, 9), частина ансамблю Успенської церкви.
| Вежа Корнякта | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Успенська церква та вежа Корнякта | ||||
Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.84222° пн. ш. 24.03444° сх. д. | ||||
| Статус | діюча | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Львів | |||
| Тип будівлі | вежа, дзвіниця | |||
| Архітектурний стиль | ренесанс | |||
| Автор проєкту | Петро Барбон, Павло Римлянин | |||
| Засновник | Костянтин Корнякт | |||
| Засновано | 1578 | |||
| Будівництво | 1572 — 1578 | |||
  Вежа Корнякта (Україна) | ||||
 Вежа Корнякта у Вікісховищі | ||||
Історія
Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572–1578 роках на кошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта.
Її попередницею була вежа, збудована коштом львівського міщанина, купця, діяча Успенського братства Давида Русина під керівництвом будівничого Фелікса, потім — архітектора Петра Барбона, яка завалилася 1570 року.
За версією Вацлава Урбана у Польському біографічному словнику вежу було зведено львівським магістратом замість списання К. Корняктом 1000 злотих боргу.
На вежі, ще до завершення будівництва, повісили вилитий на замовлення купця найбільший у ті часи в Галичині дзвін діаметром у 2 метри, який був названий «Кирилом». З приводу цього дзвона розгорілася суперечка між Львівським Успенським братством та його сусідами — домініканцями, які неподалік мали свій монастир. Домініканці скаржилися не лише у магістрат, але і до короля, що «Кирило» за своїми розмірами перевищує усі дзвони в Польській державі. Осуд ченців викликали не лише розміри, але й голосний звук дзвона, який заважав їм слухати проповідь у церкві. Та, незважаючи на всі перепони, невдовзі «Кирило» почав виконувати функції головного дзвона міста, який оповіщав про військову небезпеку, пожежі, стихійні лиха та про смерть найвизначніших львів'ян, незалежно від їхнього віросповідання. «Кирило» служив братству до шведської навали, потім на його місце почепили інший.
Пожежа 1616 року, яка знищила значну частину міста, завдала значної шкоди й Руській вулиці. Дуже постраждала й вежа Корнякта: розтопився її олов'яно-свинцевий дах.
Вежа спочатку мала 3 різних за висотою яруси і 3-ступеневе шатрове завершення. У 1672 році під час дзвіниця постраждала від пожежі. Була відбудована в 1695 році архітектором Петром Бебером, який добудував ще один ярус і сучасне барокове завершення з чотирма витими обелісками по кутах.
У 1779 році пожежа знищила верхні яруси вежі. Їх було відновлено під час реставрації у 1780-х роках.
Під час релігійних свят на галереї верхнього ярусу грала капела і виступав братський хор. У приміщеннях вежі значний час зберігалася бібліотека Успенського братства (згоріла у 1779 році). Вежа Корнякта стала своєрідним гербом братства, її можна знайти на печатках братства, на видавничій марці.
Львівське братство використовувало вежу як місце кари для братчиків, що провинилися чим-небудь проти братських установ (зокрема, одного разу сидів Юрій Рогатинець).
Архітектура
Вежа-дзвіниця квадратна у плані, збудована з ламаного каменю і обнесена тесаним каменем, в обробці використана поліхромія. Сполучена з північним фасадом Успенської церкви. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами тосканського ордеру з червоними видовженими арковими нішами з невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а точно знайдені пропорційні співвідношення додають дзвіниці стрункості та витонченості. Загальна висота вежі без хреста 65,8 метрів.
Владислав Лозинський припускав, що її взірцем була вежа Санто-Спіріто у Римі, а Січинський вказував на подібність її з вежами костелів Мадонни дель Орто та св. Стефана у Венеції.
Вежа Корнякта була однією з найгарніших споруд Європи свого часу.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вежа Корнякта |
Примітки
- Крип'якевич, 1991.
- Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 230. (пол.)
- Redakcja. Dawid Tomasz albo Dawid Ftoma, także nazywany Dawid Rusin albo Dawidko // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 462. (пол.)
- Urban W. Korniakt (Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto) Konstanty h. Crucini (ok. 1520—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — T. XIV/1, zeszyt 60. — S. 83. (пол.)
- В. Овсійчук. Архітектурні пам'ятки Львова. — Львів : Каменяр, 1969. — С. 39. — 50000 прим.
- Mańkowski T. Barbon Piotr… — S. 299.
Джерела
- В. Вуйцик, Р. Липка. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 32.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN .
- Mańkowski T. Barbon Piotr // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1935. — T. 1. — S. 299—300. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — Киев : Будивельник, 1985. — Т. 3: Львовская обл., Николаевская обл., Одесская обл., Ровенская обл. — С. 92. (рос.)
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Львів, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Каплиця трьох святителів, Вежа Корнякта |
- . prysjan.ucoz.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 7 липня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve zha Kornya kta pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya u Lvovi vulicya Pidvalna 9 chastina ansamblyu Uspenskoyi cerkvi Vezha KornyaktaUspenska cerkva ta vezha KornyaktaKoordinati 49 50 32 pn sh 24 02 04 sh d 49 84222 pn sh 24 03444 sh d 49 84222 24 03444StatusdiyuchaKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivTip budivlivezha dzvinicyaArhitekturnij stilrenesansAvtor proyektuPetro Barbon Pavlo RimlyaninZasnovnikKostyantin KornyaktZasnovano1578Budivnictvo1572 1578Vezha Kornyakta Ukrayina Vezha Kornyakta u VikishovishiVezha Kornyakta za baneyu Dominikanskogo kostelu zliva Po centru vezha KornyaktaViglyad na vezhu Kornyakta z ratushiVezha dzvinicya cerkvi Madonna dell Orto VeneciyaIstoriyaVezha pobudovana v epohu renesansu yak dzvinicya Uspenskoyi cerkvi za proektom arhitektora Petra Barbona za uchastyu Pavla Rimlyanina u 1572 1578 rokah na koshti lvivskogo kupcya greckogo pohodzhennya Kostyantina Kornyakta Yiyi poperedniceyu bula vezha zbudovana koshtom lvivskogo mishanina kupcya diyacha Uspenskogo bratstva Davida Rusina pid kerivnictvom budivnichogo Feliksa potim arhitektora Petra Barbona yaka zavalilasya 1570 roku Za versiyeyu Vaclava Urbana u Polskomu biografichnomu slovniku vezhu bulo zvedeno lvivskim magistratom zamist spisannya K Kornyaktom 1000 zlotih borgu Na vezhi she do zavershennya budivnictva povisili vilitij na zamovlennya kupcya najbilshij u ti chasi v Galichini dzvin diametrom u 2 metri yakij buv nazvanij Kirilom Z privodu cogo dzvona rozgorilasya superechka mizh Lvivskim Uspenskim bratstvom ta jogo susidami dominikancyami yaki nepodalik mali svij monastir Dominikanci skarzhilisya ne lishe u magistrat ale i do korolya sho Kirilo za svoyimi rozmirami perevishuye usi dzvoni v Polskij derzhavi Osud chenciv viklikali ne lishe rozmiri ale j golosnij zvuk dzvona yakij zavazhav yim sluhati propovid u cerkvi Ta nezvazhayuchi na vsi pereponi nevdovzi Kirilo pochav vikonuvati funkciyi golovnogo dzvona mista yakij opovishav pro vijskovu nebezpeku pozhezhi stihijni liha ta pro smert najviznachnishih lviv yan nezalezhno vid yihnogo virospovidannya Kirilo sluzhiv bratstvu do shvedskoyi navali potim na jogo misce pochepili inshij Pozhezha 1616 roku yaka znishila znachnu chastinu mista zavdala znachnoyi shkodi j Ruskij vulici Duzhe postrazhdala j vezha Kornyakta roztopivsya yiyi olov yano svincevij dah Vezha spochatku mala 3 riznih za visotoyu yarusi i 3 stupeneve shatrove zavershennya U 1672 roci pid chas dzvinicya postrazhdala vid pozhezhi Bula vidbudovana v 1695 roci arhitektorom Petrom Beberom yakij dobuduvav she odin yarus i suchasne barokove zavershennya z chotirma vitimi obeliskami po kutah U 1779 roci pozhezha znishila verhni yarusi vezhi Yih bulo vidnovleno pid chas restavraciyi u 1780 h rokah Pid chas religijnih svyat na galereyi verhnogo yarusu grala kapela i vistupav bratskij hor U primishennyah vezhi znachnij chas zberigalasya biblioteka Uspenskogo bratstva zgorila u 1779 roci Vezha Kornyakta stala svoyeridnim gerbom bratstva yiyi mozhna znajti na pechatkah bratstva na vidavnichij marci Lvivske bratstvo vikoristovuvalo vezhu yak misce kari dlya bratchikiv sho provinilisya chim nebud proti bratskih ustanov zokrema odnogo razu sidiv Yurij Rogatinec ArhitekturaVezha dzvinicya kvadratna u plani zbudovana z lamanogo kamenyu i obnesena tesanim kamenem v obrobci vikoristana polihromiya Spoluchena z pivnichnim fasadom Uspenskoyi cerkvi Po vertikali fasadi prikrasheni pilyastrami toskanskogo orderu z chervonimi vidovzhenimi arkovimi nishami z nevelikimi vikonnimi prorizami Visota yarusiv postupovo zmenshuyetsya a tochno znajdeni proporcijni spivvidnoshennya dodayut dzvinici strunkosti ta vitonchenosti Zagalna visota vezhi bez hresta 65 8 metriv Vladislav Lozinskij pripuskav sho yiyi vzircem bula vezha Santo Spirito u Rimi a Sichinskij vkazuvav na podibnist yiyi z vezhami kosteliv Madonni del Orto ta sv Stefana u Veneciyi Vezha Kornyakta bula odniyeyu z najgarnishih sporud Yevropi svogo chasu Div takozhVezha Davida Rusina Uspenska cerkva Lviv Uspenska cerkva kompleks Kaplicya Troh SvyatitelivVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vezha KornyaktaPrimitkiKrip yakevich 1991 Lozinski W Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1890 S 230 pol Redakcja Dawid Tomasz albo Dawid Ftoma takze nazywany Dawid Rusin albo Dawidko Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T IV 1 zeszyt 16 S 462 pol Urban W Korniakt Korniat Korneadi Korneades Carneadi Coretho Carinacto Konstanty h Crucini ok 1520 1603 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 T XIV 1 zeszyt 60 S 83 pol V Ovsijchuk Arhitekturni pam yatki Lvova Lviv Kamenyar 1969 S 39 50000 prim Mankowski T Barbon Piotr S 299 DzherelaPortal Lviv V Vujcik R Lipka Zustrich zi Lvovom Lviv Kamenyar 1987 S 32 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s ISBN ISBN 5 7745 0316 X Mankowski T Barbon Piotr Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1935 T 1 S 299 300 pol Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Il sprav katalog V 4 h t Gl Redkol N L Zharikov gl red i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 Lvovskaya obl Nikolaevskaya obl Odesskaya obl Rovenskaya obl S 92 ros PosilannyaZovnishni videofajliLviv Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Kaplicya troh svyatiteliv Vezha Kornyakta prysjan ucoz ua Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 7 lipnya 2024