Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Львівське гето (нім. Ghetto Lemberg; їдиш לעמבערגער געטא; Lemberger geto) — третє за величиною гето у Третьому Рейху, після Варшавського та Лодзинського, створене наприкінці 1941 року.
| Львівське гето | |
| Дата створення / заснування | 18 вересня 1941 |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Львівське міське староство |
| Каталожний код | ghettos/501 |
| Час/дата припинення існування | 27 липня 1944 |
 Львівське гето у Вікісховищі | |
Координати: 49°50′21″ пн. ш. 24°01′58″ сх. д. / 49.83944444002777630° пн. ш. 24.032777780028° сх. д.
Історія
Наприкінці липня 1941 року у Львові були створені юденрат та єврейська поліція. Юденрат, як орган управління єврейської громади у гето, певний час функціонував в клубі спілки працівників комунальних служб міста Львова (тепер — міський палац культури імені Гната Хоткевича).
8 листопада 1941 року німецька влада наказала організувати Львівське гето. Євреям наказувалося переміститися в гето до 15 грудня 1941 року. За цей час було вбито 5 000 старих та хворих євреїв. До початку 1942 року в гето налічувалося понад 100 000 євреїв. Єврейська поліція налічувала до 500 осіб і забезпечувала внутрішній правопорядок в єврейських гето, брала участь в облавах, здійснювала конвоювання при переселенні та депортації євреїв у табори, забезпечувала виконання наказів окупаційної влади тощо. Головою юденрату став юрист Юзеф Парнас. Упродовж літа 1941 року була розграбована власність євреїв, спалені синагоги, а самі євреї відправлені на примусові роботи. Наприкінці жовтня Парнас був розстріляний за відмову скласти списки євреїв для депортації до концтаборів.
Взимку 1941 — 1942 років окупаційна влада почала відправляти євреїв з Львівського гето до інших концтаборів. Упродовж березня 1942 року було вивезено в Белжець 15 000 осіб. Більшість з них були старі та немічні люди, жінки, діти. Офіційно це називалося «акцією проти антисоціальних елементів».
Після цієї «акції» в гето офіційно залишалося близько 86 000 євреїв. Крім того, існувала велика кількість «нелегалів». Були створені цехи, в яких євреї працювали на вермахт, люфтваффе та німецьку адміністрацію. Так, зокрема, від 1942 року у кам'яниці на вулиці Шевській, 16 працювала взуттєва фабрика «Солід». Від 1943 року приміщення «Соліду» стало одним з осередків рятівної акції, організованої з відома Митрополита Андрея Шептицького, в результаті якої щонайменше 150 юдеям вдалося пережити роки Голокосту.
8 липня 1942 року 7 000 євреїв було вивезено до Янівського концтабору. За серпень в Белжець було відправлено понад 50 000 євреїв.
На початок вересня 1942 року в гето залишалося близько 65 000 євреїв, з яких 15 000 — «нелегали». Деяким євреям допомагали переховуватися самі львів'яни незалежно від національності, чи то був поляк, чи українець. Переховувалися, зокрема, у колекторі міської каналізації, у підвалах зруйнованих будинків тощо.
Кілька тисяч дітей врятували активісти польської ради допомоги євреям на окупованій території Польщі Жеґота, створена польським урядом у вигнанні.
Євреїв переховували й у монастирях та церквах Української греко-католицької церкви. Разом з родиною Митрополитом Андреєм Шептицьким у його резиденції в Свято-Юрському соборі був врятований головний ортодоксальний рабин міста Давид Кагане, а також врятована родина реформістського рабина міста Єзекіїля Левіна.
У листопаді 1942 року до Янівського концтабору та винищувального табору, що біля села Белжець було відправлено 5 000 євреїв. Систематично знищувалися євреї, які не могли вже працювати. Упродовж 5—7 січня 1943 року Львівське гето офіційно стало єврейським табором. До 20 000 євреїв, включно зі членами розформованої Єврейської ради, були розстріляні. Німці оголосили, що в гето можуть знаходитися лише євреї з «робочою картою». Під час зачисток гето німці спалювали будинки, в яких ховалися євреї. Багато згорали живцем.
Робочий табір в гето проіснував до 1 червня 1943 року. При ліквідації табору євреї чинили збройний опір, під час якого знищили чи поранили кількох поліціянтів. У ліквідації брали участь підрозділи СС та німецької поліції, гітлер'юґенд. Близько 7 000 євреїв було вивезено до Янівського концтабору, більшість згодом була розстріляна в урочищі «Піски», а 3 000 євреїв було вбито при ліквідації самого гето.
Після звільнення Львова у липні 1944 року, у ньому залишалося менш як 300 євреїв, які ховалися у місті та у колекторі міської каналізації.
 |  |  | ||
| В'язень Львівського гето і Янівського контабору, який вижив після їх ліквідації (світлина 2007 року) | Вигляд на територію колишнього Янівського концтабору (нині — Личаківська виправна колонія № 30) | Меморіал жертвам Львівського гето на проспекті Чорновола |
Вшанування
На теперішньому проспекті Чорновола, там де під час війни було єврейське гето 1992 року відкритий меморіал пам'яті жертв львівського гето 1941—1943 років — символічна скульптура старого юдея, що простягнув руки до неба. На одній з таблиць меморіалу написано: «Цією „дорогою смерті“ у 1941—1943 роках пройшли і були закатовані німецько-фашистськими окупантами у Львівському гето 136800 євреїв». Автори меморіалу — скульптори Луїза Штернштейн, Юрій Шмуклер, архітектор Василь Пліхівський.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 3 жовтня 2019.
- Скіра Ю. Як відбувався порятунок євреїв монахами Студійського уставу УГКЦ в 1942—1944 роках [ 19 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 300.
Джерела
- Щоденник Львівського гето: спогади рабина Давида Кахане / Д. Кахане; пер. з англ. Н. Шпет; упоряд. Ж. Ковба; наук. ред. М. Феллер; Центр європейських гуманітарних досліджень Національного ун-ту «Києво-Могилянська академія», Центр єврейської освіти України, Інститут юдаїки України. — Київ : Дух і літера, 2003. — 268 с. — (Бібліотека Інституту юдаїки) — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Львівське гето |
- Яків Хонігсман
- Яків Хонігсман Катастрофа львівського єврейства (1941—1944) [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Венедиктова В. «Жителі вулиці, якої немає … (Львівське гето часів Другої світової війни)» [ 9 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Рабин Давид Кахане Щоденник Львівського гето [ 30 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Д-р Филлипп Фридман Гибель львовских евреев [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.]
- База даних по Львівському гето [ 4 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вейтман Вейд Беорн Урочище Піски [ 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivske geto nim Ghetto Lemberg yidish לעמבערגער געטא Lemberger geto tretye za velichinoyu geto u Tretomu Rejhu pislya Varshavskogo ta Lodzinskogo stvorene naprikinci 1941 roku Lvivske geto Data stvorennya zasnuvannya18 veresnya 1941 Administrativna odinicyaLvivske miske starostvo Katalozhnij kodghettos 501 Chas data pripinennya isnuvannya27 lipnya 1944 Lvivske geto u Vikishovishi Koordinati 49 50 21 pn sh 24 01 58 sh d 49 83944444002777630 pn sh 24 032777780028 sh d 49 83944444002777630 24 032777780028 Esesovci primushuyut yevreyiv molitis na vulici v prisutnosti yevrejskih policejskih na vul Zamarstinivskij 11 teper shkola 87 u Lvovi mizh 1941 1943 Memorial zhertvam Lvivskogo getoIstoriyaNaprikinci lipnya 1941 roku u Lvovi buli stvoreni yudenrat ta yevrejska policiya Yudenrat yak organ upravlinnya yevrejskoyi gromadi u geto pevnij chas funkcionuvav v klubi spilki pracivnikiv komunalnih sluzhb mista Lvova teper miskij palac kulturi imeni Gnata Hotkevicha 8 listopada 1941 roku nimecka vlada nakazala organizuvati Lvivske geto Yevreyam nakazuvalosya peremistitisya v geto do 15 grudnya 1941 roku Za cej chas bulo vbito 5 000 starih ta hvorih yevreyiv Do pochatku 1942 roku v geto nalichuvalosya ponad 100 000 yevreyiv Yevrejska policiya nalichuvala do 500 osib i zabezpechuvala vnutrishnij pravoporyadok v yevrejskih geto brala uchast v oblavah zdijsnyuvala konvoyuvannya pri pereselenni ta deportaciyi yevreyiv u tabori zabezpechuvala vikonannya nakaziv okupacijnoyi vladi tosho Golovoyu yudenratu stav yurist Yuzef Parnas Uprodovzh lita 1941 roku bula rozgrabovana vlasnist yevreyiv spaleni sinagogi a sami yevreyi vidpravleni na primusovi roboti Naprikinci zhovtnya Parnas buv rozstrilyanij za vidmovu sklasti spiski yevreyiv dlya deportaciyi do konctaboriv Vzimku 1941 1942 rokiv okupacijna vlada pochala vidpravlyati yevreyiv z Lvivskogo geto do inshih konctaboriv Uprodovzh bereznya 1942 roku bulo vivezeno v Belzhec 15 000 osib Bilshist z nih buli stari ta nemichni lyudi zhinki diti Oficijno ce nazivalosya akciyeyu proti antisocialnih elementiv Pislya ciyeyi akciyi v geto oficijno zalishalosya blizko 86 000 yevreyiv Krim togo isnuvala velika kilkist nelegaliv Buli stvoreni cehi v yakih yevreyi pracyuvali na vermaht lyuftvaffe ta nimecku administraciyu Tak zokrema vid 1942 roku u kam yanici na vulici Shevskij 16 pracyuvala vzuttyeva fabrika Solid Vid 1943 roku primishennya Solidu stalo odnim z oseredkiv ryativnoyi akciyi organizovanoyi z vidoma Mitropolita Andreya Sheptickogo v rezultati yakoyi shonajmenshe 150 yudeyam vdalosya perezhiti roki Golokostu 8 lipnya 1942 roku 7 000 yevreyiv bulo vivezeno do Yanivskogo konctaboru Za serpen v Belzhec bulo vidpravleno ponad 50 000 yevreyiv Na pochatok veresnya 1942 roku v geto zalishalosya blizko 65 000 yevreyiv z yakih 15 000 nelegali Deyakim yevreyam dopomagali perehovuvatisya sami lviv yani nezalezhno vid nacionalnosti chi to buv polyak chi ukrayinec Perehovuvalisya zokrema u kolektori miskoyi kanalizaciyi u pidvalah zrujnovanih budinkiv tosho Kilka tisyach ditej vryatuvali aktivisti polskoyi radi dopomogi yevreyam na okupovanij teritoriyi Polshi Zhegota stvorena polskim uryadom u vignanni Yevreyiv perehovuvali j u monastiryah ta cerkvah Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Razom z rodinoyu Mitropolitom Andreyem Sheptickim u jogo rezidenciyi v Svyato Yurskomu sobori buv vryatovanij golovnij ortodoksalnij rabin mista David Kagane a takozh vryatovana rodina reformistskogo rabina mista Yezekiyilya Levina U listopadi 1942 roku do Yanivskogo konctaboru ta vinishuvalnogo taboru sho bilya sela Belzhec bulo vidpravleno 5 000 yevreyiv Sistematichno znishuvalisya yevreyi yaki ne mogli vzhe pracyuvati Uprodovzh 5 7 sichnya 1943 roku Lvivske geto oficijno stalo yevrejskim taborom Do 20 000 yevreyiv vklyuchno zi chlenami rozformovanoyi Yevrejskoyi radi buli rozstrilyani Nimci ogolosili sho v geto mozhut znahoditisya lishe yevreyi z robochoyu kartoyu Pid chas zachistok geto nimci spalyuvali budinki v yakih hovalisya yevreyi Bagato zgorali zhivcem Robochij tabir v geto proisnuvav do 1 chervnya 1943 roku Pri likvidaciyi taboru yevreyi chinili zbrojnij opir pid chas yakogo znishili chi poranili kilkoh policiyantiv U likvidaciyi brali uchast pidrozdili SS ta nimeckoyi policiyi gitler yugend Blizko 7 000 yevreyiv bulo vivezeno do Yanivskogo konctaboru bilshist zgodom bula rozstrilyana v urochishi Piski a 3 000 yevreyiv bulo vbito pri likvidaciyi samogo geto Pislya zvilnennya Lvova u lipni 1944 roku u nomu zalishalosya mensh yak 300 yevreyiv yaki hovalisya u misti ta u kolektori miskoyi kanalizaciyi V yazen Lvivskogo geto i Yanivskogo kontaboru yakij vizhiv pislya yih likvidaciyi svitlina 2007 roku Viglyad na teritoriyu kolishnogo Yanivskogo konctaboru nini Lichakivska vipravna koloniya 30 Memorial zhertvam Lvivskogo geto na prospekti ChornovolaVshanuvannyaNa teperishnomu prospekti Chornovola tam de pid chas vijni bulo yevrejske geto 1992 roku vidkritij memorial pam yati zhertv lvivskogo geto 1941 1943 rokiv simvolichna skulptura starogo yudeya sho prostyagnuv ruki do neba Na odnij z tablic memorialu napisano Ciyeyu dorogoyu smerti u 1941 1943 rokah projshli i buli zakatovani nimecko fashistskimi okupantami u Lvivskomu geto 136800 yevreyiv Avtori memorialu skulptori Luyiza Shternshtejn Yurij Shmukler arhitektor Vasil Plihivskij Primitki Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 3 zhovtnya 2019 Skira Yu Yak vidbuvavsya poryatunok yevreyiv monahami Studijskogo ustavu UGKC v 1942 1944 rokah 19 serpnya 2018 u Wayback Machine Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova S 300 DzherelaShodennik Lvivskogo geto spogadi rabina Davida Kahane D Kahane per z angl N Shpet uporyad Zh Kovba nauk red M Feller Centr yevropejskih gumanitarnih doslidzhen Nacionalnogo un tu Kiyevo Mogilyanska akademiya Centr yevrejskoyi osviti Ukrayini Institut yudayiki Ukrayini Kiyiv Duh i litera 2003 268 s Biblioteka Institutu yudayiki ISBN 966 7888 60 6 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 320 s ISBN 978 617 629 077 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lvivske geto Yakiv Honigsman Yakiv Honigsman Katastrofa lvivskogo yevrejstva 1941 1944 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Venediktova V Zhiteli vulici yakoyi nemaye Lvivske geto chasiv Drugoyi svitovoyi vijni 9 veresnya 2019 u Wayback Machine Rabin David Kahane Shodennik Lvivskogo geto 30 travnya 2016 u Wayback Machine D r Fillipp Fridman Gibel lvovskih evreev 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Baza danih po Lvivskomu geto 4 veresnya 2011 u Wayback Machine ros Vejtman Vejd Beorn Urochishe Piski 3 zhovtnya 2019 u Wayback Machine