Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ву́лиця Ше́вська — вулиця в історичному центрі Львова, сполучає площу Ринок та вулицю Театральну. Межує з площею Яворського.
| Вулиця Шевська Львів | |
|---|---|
 Кам'яниця (вул. Шевська, 16) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Шевська, Єзуїтська, Дікастеріаль Ґассе, Трибунальська, Трибунальштрассе, Трибунальська, Народної Гвардії ім. І. Франка | |
| австрійського періоду (українською) | Дікастеріаль Ґассе |
| австрійського періоду (німецькою) | Dicasterial Gasse |
| польського періоду (польською) | Szewska, Jezuicka, Trybunalska |
| радянського періоду (українською) | Трибунальська, Народної Гвардії ім. І. Франка |
| радянського періоду (російською) | Трибунальская, Народной Гвардии им. И. Франко |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 92 м |
| поштові індекси | 79008 |
| Транспорт | |
| Рух | пішохідна |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 |
| Архітектурні пам'ятки | № 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 |
| Поштові відділення | ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14) |
| Забудова | бароко, класицизм, неоренесанс |
| Комерція | ресторація «Бачевських»; крамниці: «Leopolis Шоколад і марципани», «Ябко»; книгарня «Книжковий Лев», готель «Леополіс» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Шевська у Вікісховищі | |
Історія
Вулиця йде від північно-західного кута площі Ринок і, ймовірно, старіша від самої площі. Ще до побудови площі за часів польського короля Казимира III вулиця мала назву «Шевська». Оскільки серед тодішніх польських ремісників шевців не було, то вулицю заселяли, мабуть, здебільшого українці. У кінці XVI століття трапляється назва «До Хвіртки», бо вулиця виходила до Єзуїтської хвіртки в міських мурах. Від початку XVII століття — вулиця Єзуїтська, бо сполучала площу Ринок з Єзуїтською колегією. Після касації ордена єзуїтів за австрійської влади 1773 року в будинку колишньої колегії розмістилися адміністративні органи, і вулицю назвали Трибунальською, бо в ті часи в будинку містився цивільний трибунал. Радянська влада перейменувала її у 1957 році на вулицю Народної гвардії імені Івана Франка — на честь радянської підпільної організації, яку створили 1942 року у Львові. Лише 1990 року вулиці повернули історичну назву Шевська, яку вона втратила майже 400 років тому.
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Шевської переважають бароко, класицизм та неоренесанс. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будівлі
№ 1 — кам'яниця, на південному боці вулиці, на розі з площею Яворського. Тут від радянських часів містилася найбільша і найпотужніша фабрика хімчистки та фарбування одягу у Львові з ательє «Сніжинка», у 1950—1960-х роках тут також було ательє мод 1-го розряду, роздрібно-гуртова база «Холодокомбінату», база культтоварів, галантереї, взуття та текстилю. Раніше, за польських часів, там була горілчана фабрика Кроніка.
№ 3 — за радянських часів в будинку містився магазин «Меблі».
№ 4 — Кам'яниця Дзюрдзьовського. У XVII столітті в ньому мешкала родина львівського патриція, багатого купця, вихідця з Угорщини Георгія Боїма. Внутрішнє планування будинку неодноразово змінювалося, зокрема, у 1893 році будинок було реконструйовано за проєктом архітектора Міхала Фехтера. У 1891—1927 роках тут був готель «Ванда» Льовенбека. 26 січня 1904 року у ресторані готелю «Ванда» відбулось весілля Василя Стефаника та дочки священика, посла Галицького сейму Кирила Гаморака Ольги, за участи Івана Франка, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Володимира Шухевича. У той самий час тут також містився магазин чоловічого одягу Кона, за радянських часів — комісійний «Лоскут тканин», де ще на початку 1980-х років офіційно вперше у Львові можна було купити імпортні джинси, у 2000-х роках — магазин музичної продукції (зокрема, компакт-дисків) «Музичний центр». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 360-м.
№ 6 — кам'яниця Мосціцьких. Тут у 1902 році розпочало свою діяльність Музичне товариство імені Миколи Лисенка. За польських часів в будинку містився магазин дамського одягу Корнера. від радянських часів й до 2004 року тут містився «Дім книги». 23 травня 2004 року відкрито відреставрований колишній житловий будинок, усі чотири поверхи якого тоді займали зали книжкової крамниці мережі «Буква». Нині — книгарня «Книжковий Лев». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1315-м.
№ 8 — один з найстаріших букіністичних магазинів «Знахідка» з автентичною вивіскою 1970-х років (нині зачинений), а у 1950-х роках там містився гуртожиток Механічного технікуму. Нині, після реставрації, тут міститься крамниця та ресторація Бачевських. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1316-м.
№ 10 — чотириповерхова кам'яниця споруджена у 1787 році за проєктом архітектора Я. Петровського для Ю. Гординської. Чотириповерховий, цегляний, тиньковий з внутрішнім подвір'ям, прямокутної конфігурації в плані будинок, збудований у ХІХ столітті. Головний фасад — симетричної композиції, чотириосьовий. Площина фасаду рустована, розділена по горизонталі фризом з рядом орнаментальних розет (автор — архітектор Фридерик Бауман) та завершена даховим карнизом з рядом кронштейнів. Фасад будинку під вікнами 2-4 поверхів оздоблений класицистичними рельєфами, іконографія яких пов'язується з темами грецької міфології авторства Гартмана Вітвера, а останній поверх, надбудований орієнтовно у 1822—1826 роках, доповнений роботами Антона Шімзера. Пізніші перебудови належать до другої половини XIX століття за проєктами Ігнатія Віняжа та Саломона Рімера, завдяки чому він набув яскравих рис класицизму. У 1888—1939 роках в будинку містилися готель «Під трьома коронами» та ресторан Анни Колонської. Нині використовується як житловий будинок, перший поверх якого займають крамниці «Leopolis Шоколад і марципани» та мобільного зв'язку «Ябко». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 361-м.
№ 12 — кам'яниця Замбжицького. Триповерховий будинок XVII століття збудований у стилі класицизму, що має два аркові входи, вікна — прямокутної форми, в обрамленнях, з сандриками. Партії фасадної стіни між поверхами оздоблюють скульптурно-орнаментальні декоративні фризи авторства Гартмана Вітвера. Пізніші перебудови належать до другої половини ХІХ століття за проєктами Ігнатія Віняжа та Саломона Рімера, завдяки чому він набув яскравих рис ампіру. На початку ХХ століття в будинку містився ресторан Нафтули Тепфера. Син Нафтули, що згодом успадкував ресторан був колекціонером картин. Купував він їх також й у тоді молодого художника-початківця Івана Труша, до якого ставився дуже приязно, навіть пропонував гроші для поїздки до Мюнхена, на навчання в Мюнхенській академії мистецтв. За радянських часів — до 1980-х років тут містився тир, а нині — магазин італійського одягу та взуття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1317-м.
1 жовтня 2002 року в будинку стався обвал внутрішнього перекриття будинку. Це трапилося внаслідок втрати несучої здатності внутрішньої капітальної стіни, таким чином було зруйновано перекриття третього та другого поверхів. Двоє мешканців-пенсіонерів постраждали, і їх ушпиталили. Решту мешканців будинку відселили до готелю «Київ». Це був перший, але не останній, випадок обвалу будинку у Львові за новітніх часів. Далі почали валитися будинки з південного боку вулиці та було розпочато їх тривалий капітальний ремонт, який для будинків № 12, 14 і 16 триває ще й досі. У 2011 році приміщення по вул. Шевській, 14-16 були викуплені ПрАТ «Європейський дім» для створення другої та третьої черг готелю «Леополіс» у межах підготовки до Євро-2012.
Листом № 1093/10-2/61-18 від 14 листопада 2018 року Міністерство культури України погодило приватизацію шляхом продажу на аукціоні, нежитлових приміщень 2-го, 3-го, 4-го поверхів та мансарди будинку, загальною площею 449,7 м². Балансоутримувач є ЛМКП «Айсберг». Аукціон з продажу історичної пам'ятки відбувся 22 січня 2019 року. Переможцем аукціону стало ТОВ «ІнвестБудЛьвів», власником якого є колишній воротар винниківського «Руху» Олександр Дяченко.
№ 14 — кам'яниця Войшівська, вперше згадана у реєстрі 1767 року. Від 1864 року зазнала численних перебудов за проєктами архітекторів Міхала Фехтера, Яна Кроха, Саломона Рімера, проте зберегла первісну структуру, характерну для середньовічного Львова, та окремі стильові елементи. за польських часів був меблевий магазин Кіршнера та магазин ламп і порцеляни Менкеса, а за радянських — салон замовлень продторгу, «Будербродна», а пізніше там містилося кафе. Нині реконструйована будівля є частиною готелю «Леополіс». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1318-м.
№ 16 — кам'яниця Крохмалевичівська, споруджена на зламі XIX—XX століть — цегляний, триповерховий будинок, з характерним тривіконним асиметричним фасадом, завершеним аттиком та розкріплена карнизом. Міжповерхові членування підкреслені пасками, вікна увінчані сандриками, трикутними в другому поверсі та сегментними в третьому. Фасад прикрашає ліпний орнаментальний фриз між другим і третім поверхами. 1918 року перебудовувався за спільним проєктом архітекторів Міхала Фехтера, Якуба Кроха, Саломона Рімера. За Польщі містилася торгівля папером Шаффа та меблевий магазин Юзефа Гермеліна. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1319-м.
Під час німецької окупації, у 1942 році, в будинку відкрили взуттєву фабрику «Солід», що виконувала німецькі військові замовлення, але неофіційно підпорядковувалася УГКЦ та використовувалася церквою для матеріального забезпечення. Офіційним власником фабрики був греко-католицький монах Студійського уставу УГКЦ, етнічний німець Йоганн Петерс. Там працювали вільнонаймані працівники, греко-католицькі монахи та юдеї зі Львівського ґетто. Від 1943 року приміщення «Соліду» стало одним з осередків рятівної акції, організованої з відома Митрополита Андрея Шептицького, в результаті якої щонайменше 150 юдеям вдалося пережити роки Голокосту. У 1984 році трьом колишнім працівникам фабрики — Володимиру Качмарському, Лазарю Шияну та Теодору Цебрівському надали почесне звання Праведників народів світу. За радянських часів: у 1950-х роках тут розташовувалася майстерня з ремонту ваг та вимірювальних приладів, а згодом в партері будинку містилося проєктне бюро «Архпроєкт». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1319-м.
У 2007—2011 роках за проєктом, розробленим в інституті «Укрзахідпроектреставрація» архітекторами Зиновієм Лагушем, Ярославом Мартинюком, проводилися роботи з реконструкції кам'яниці із пристосуванням під готель. Нині кам'яниця на вул. Шевській, 16 у комплексі з сусідньою будівлею на вул. Театральній, 16 функціонує як готель «Леополіс».
Північний бік вулиці зазнав нищівних руйнувань на зламі тисячоліть.
Див.також
Примітки
- Міське відділення поштового зв'язку. Львів—8. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 29 грудня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Вулицями старовинного Львова, 2006.
- Міськрада виставила на продаж ще одну пам’ятку архітектури у центрі Львова. forpost.lviv.ua. 26 грудня 2018. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шевська, 10 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шевська, 12 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - J. Biriulow Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 39. — . (пол.)
- Готель «Леополіс» для свого розширення приватизує будинки під номером 14, 14-а та 16 на вул. Шевській. lv.at.ua. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Софія Лазуркевич (22 січня 2019). Екс-гравець винниківського «Руху» викупив будинок у центрі Львова за 27 млн грн. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шевська, 14 — готель «Леополіс» (колишня кам'яниця Войшівська). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Юрій Скіра Переховування євреїв монахами Студійського Уставу на взуттєвій фабриці «Солід» у Львові в 1942–1944 рр. // Історико-культурні студії. — Національний університет «Львівська політехніка». — ч. 3. — № 1. — 2016. — С. 113—117.
- Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шевська, 16 — готель «Леополіс» (колишня кам'яниця Крохмалевичівська). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Шевська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 20—21. — .
- Мельник Б. В. Вулиця Шевська // Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2006. — С. 119—122. — .
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 69, 87, 93, 107, 121, 123. — .
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 71—73. — .
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Шевська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 січня 2021.
{{}}: Недійсний|мертвий-url=ys()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Shevska Vu licya She vska vulicya v istorichnomu centri Lvova spoluchaye ploshu Rinok ta vulicyu Teatralnu Mezhuye z plosheyu Yavorskogo Vulicya Shevska LvivKam yanicya vul Shevska 16 Kam yanicya vul Shevska 16 MiscevistIstorichnij centr LvovaRajonGalickijKolishni nazviShevska Yezuyitska Dikasterial Gasse Tribunalska Tribunalshtrasse Tribunalska Narodnoyi Gvardiyi im I Frankaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Dikasterial Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Dicasterial Gassepolskogo periodu polskoyu Szewska Jezuicka Trybunalskaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Tribunalska Narodnoyi Gvardiyi im I Frankaradyanskogo periodu rosijskoyu Tribunalskaya Narodnoj Gvardii im I FrankoZagalni vidomostiProtyazhnist92 mposhtovi indeksi79008TransportRuhpishohidnaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 4 6 8 10 12 14 16Arhitekturni pam yatki 4 6 8 10 12 14 16Poshtovi viddilennyaVPZ 8 vul Valova 14 Zabudovabaroko klasicizm neorenesansKomerciyarestoraciya Bachevskih kramnici Leopolis Shokolad i marcipani Yabko knigarnya Knizhkovij Lev gotel Leopolis Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Vulicya Shevska u VikishovishiIstoriyaPerejmenuvannya vulic Lvova u 1989 1990 rr Vulicya jde vid pivnichno zahidnogo kuta ploshi Rinok i jmovirno starisha vid samoyi ploshi She do pobudovi ploshi za chasiv polskogo korolya Kazimira III vulicya mala nazvu Shevska Oskilki sered todishnih polskih remisnikiv shevciv ne bulo to vulicyu zaselyali mabut zdebilshogo ukrayinci U kinci XVI stolittya traplyayetsya nazva Do Hvirtki bo vulicya vihodila do Yezuyitskoyi hvirtki v miskih murah Vid pochatku XVII stolittya vulicya Yezuyitska bo spoluchala ploshu Rinok z Yezuyitskoyu kolegiyeyu Pislya kasaciyi ordena yezuyitiv za avstrijskoyi vladi 1773 roku v budinku kolishnoyi kolegiyi rozmistilisya administrativni organi i vulicyu nazvali Tribunalskoyu bo v ti chasi v budinku mistivsya civilnij tribunal Radyanska vlada perejmenuvala yiyi u 1957 roci na vulicyu Narodnoyi gvardiyi imeni Ivana Franka na chest radyanskoyi pidpilnoyi organizaciyi yaku stvorili 1942 roku u Lvovi Lishe 1990 roku vulici povernuli istorichnu nazvu Shevska yaku vona vtratila majzhe 400 rokiv tomu ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Shevskoyi perevazhayut baroko klasicizm ta neorenesans Bilshist budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya Budivli 1 kam yanicya na pivdennomu boci vulici na rozi z plosheyu Yavorskogo Tut vid radyanskih chasiv mistilasya najbilsha i najpotuzhnisha fabrika himchistki ta farbuvannya odyagu u Lvovi z atelye Snizhinka u 1950 1960 h rokah tut takozh bulo atelye mod 1 go rozryadu rozdribno gurtova baza Holodokombinatu baza kulttovariv galantereyi vzuttya ta tekstilyu Ranishe za polskih chasiv tam bula gorilchana fabrika Kronika 3 za radyanskih chasiv v budinku mistivsya magazin Mebli 4 Kam yanicya Dzyurdzovskogo U XVII stolitti v nomu meshkala rodina lvivskogo patriciya bagatogo kupcya vihidcya z Ugorshini Georgiya Boyima Vnutrishnye planuvannya budinku neodnorazovo zminyuvalosya zokrema u 1893 roci budinok bulo rekonstrujovano za proyektom arhitektora Mihala Fehtera U 1891 1927 rokah tut buv gotel Vanda Lovenbeka 26 sichnya 1904 roku u restorani gotelyu Vanda vidbulos vesillya Vasilya Stefanika ta dochki svyashenika posla Galickogo sejmu Kirila Gamoraka Olgi za uchasti Ivana Franka Marka Cheremshini Lesya Martovicha Volodimira Shuhevicha U toj samij chas tut takozh mistivsya magazin cholovichogo odyagu Kona za radyanskih chasiv komisijnij Loskut tkanin de she na pochatku 1980 h rokiv oficijno vpershe u Lvovi mozhna bulo kupiti importni dzhinsi u 2000 h rokah magazin muzichnoyi produkciyi zokrema kompakt diskiv Muzichnij centr Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 360 m 6 kam yanicya Moscickih Tut u 1902 roci rozpochalo svoyu diyalnist Muzichne tovaristvo imeni Mikoli Lisenka Za polskih chasiv v budinku mistivsya magazin damskogo odyagu Kornera vid radyanskih chasiv j do 2004 roku tut mistivsya Dim knigi 23 travnya 2004 roku vidkrito vidrestavrovanij kolishnij zhitlovij budinok usi chotiri poverhi yakogo todi zajmali zali knizhkovoyi kramnici merezhi Bukva Nini knigarnya Knizhkovij Lev Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1315 m 8 odin z najstarishih bukinistichnih magaziniv Znahidka z avtentichnoyu viviskoyu 1970 h rokiv nini zachinenij a u 1950 h rokah tam mistivsya gurtozhitok Mehanichnogo tehnikumu Nini pislya restavraciyi tut mistitsya kramnicya ta restoraciya Bachevskih Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1316 m 10 chotiripoverhova kam yanicya sporudzhena u 1787 roci za proyektom arhitektora Ya Petrovskogo dlya Yu Gordinskoyi Chotiripoverhovij ceglyanij tinkovij z vnutrishnim podvir yam pryamokutnoyi konfiguraciyi v plani budinok zbudovanij u HIH stolitti Golovnij fasad simetrichnoyi kompoziciyi chotiriosovij Ploshina fasadu rustovana rozdilena po gorizontali frizom z ryadom ornamentalnih rozet avtor arhitektor Friderik Bauman ta zavershena dahovim karnizom z ryadom kronshtejniv Fasad budinku pid viknami 2 4 poverhiv ozdoblenij klasicistichnimi relyefami ikonografiya yakih pov yazuyetsya z temami greckoyi mifologiyi avtorstva Gartmana Vitvera a ostannij poverh nadbudovanij oriyentovno u 1822 1826 rokah dopovnenij robotami Antona Shimzera Piznishi perebudovi nalezhat do drugoyi polovini XIX stolittya za proyektami Ignatiya Vinyazha ta Salomona Rimera zavdyaki chomu vin nabuv yaskravih ris klasicizmu U 1888 1939 rokah v budinku mistilisya gotel Pid troma koronami ta restoran Anni Kolonskoyi Nini vikoristovuyetsya yak zhitlovij budinok pershij poverh yakogo zajmayut kramnici Leopolis Shokolad i marcipani ta mobilnogo zv yazku Yabko Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 361 m 12 kam yanicya Zambzhickogo Tripoverhovij budinok XVII stolittya zbudovanij u stili klasicizmu sho maye dva arkovi vhodi vikna pryamokutnoyi formi v obramlennyah z sandrikami Partiyi fasadnoyi stini mizh poverhami ozdoblyuyut skulpturno ornamentalni dekorativni frizi avtorstva Gartmana Vitvera Piznishi perebudovi nalezhat do drugoyi polovini HIH stolittya za proyektami Ignatiya Vinyazha ta Salomona Rimera zavdyaki chomu vin nabuv yaskravih ris ampiru Na pochatku HH stolittya v budinku mistivsya restoran Naftuli Tepfera Sin Naftuli sho zgodom uspadkuvav restoran buv kolekcionerom kartin Kupuvav vin yih takozh j u todi molodogo hudozhnika pochatkivcya Ivana Trusha do yakogo stavivsya duzhe priyazno navit proponuvav groshi dlya poyizdki do Myunhena na navchannya v Myunhenskij akademiyi mistectv Za radyanskih chasiv do 1980 h rokiv tut mistivsya tir a nini magazin italijskogo odyagu ta vzuttya Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 1317 m 1 zhovtnya 2002 roku v budinku stavsya obval vnutrishnogo perekrittya budinku Ce trapilosya vnaslidok vtrati nesuchoyi zdatnosti vnutrishnoyi kapitalnoyi stini takim chinom bulo zrujnovano perekrittya tretogo ta drugogo poverhiv Dvoye meshkanciv pensioneriv postrazhdali i yih ushpitalili Reshtu meshkanciv budinku vidselili do gotelyu Kiyiv Ce buv pershij ale ne ostannij vipadok obvalu budinku u Lvovi za novitnih chasiv Dali pochali valitisya budinki z pivdennogo boku vulici ta bulo rozpochato yih trivalij kapitalnij remont yakij dlya budinkiv 12 14 i 16 trivaye she j dosi U 2011 roci primishennya po vul Shevskij 14 16 buli vikupleni PrAT Yevropejskij dim dlya stvorennya drugoyi ta tretoyi cherg gotelyu Leopolis u mezhah pidgotovki do Yevro 2012 Listom 1093 10 2 61 18 vid 14 listopada 2018 roku Ministerstvo kulturi Ukrayini pogodilo privatizaciyu shlyahom prodazhu na aukcioni nezhitlovih primishen 2 go 3 go 4 go poverhiv ta mansardi budinku zagalnoyu plosheyu 449 7 m Balansoutrimuvach ye LMKP Ajsberg Aukcion z prodazhu istorichnoyi pam yatki vidbuvsya 22 sichnya 2019 roku Peremozhcem aukcionu stalo TOV InvestBudLviv vlasnikom yakogo ye kolishnij vorotar vinnikivskogo Ruhu Oleksandr Dyachenko 14 kam yanicya Vojshivska vpershe zgadana u reyestri 1767 roku Vid 1864 roku zaznala chislennih perebudov za proyektami arhitektoriv Mihala Fehtera Yana Kroha Salomona Rimera prote zberegla pervisnu strukturu harakternu dlya serednovichnogo Lvova ta okremi stilovi elementi za polskih chasiv buv meblevij magazin Kirshnera ta magazin lamp i porcelyani Menkesa a za radyanskih salon zamovlen prodtorgu Buderbrodna a piznishe tam mistilosya kafe Nini rekonstrujovana budivlya ye chastinoyu gotelyu Leopolis Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1318 m 16 kam yanicya Krohmalevichivska sporudzhena na zlami XIX XX stolit ceglyanij tripoverhovij budinok z harakternim trivikonnim asimetrichnim fasadom zavershenim attikom ta rozkriplena karnizom Mizhpoverhovi chlenuvannya pidkresleni paskami vikna uvinchani sandrikami trikutnimi v drugomu poversi ta segmentnimi v tretomu Fasad prikrashaye lipnij ornamentalnij friz mizh drugim i tretim poverhami 1918 roku perebudovuvavsya za spilnim proyektom arhitektoriv Mihala Fehtera Yakuba Kroha Salomona Rimera Za Polshi mistilasya torgivlya paperom Shaffa ta meblevij magazin Yuzefa Germelina Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1319 m Pid chas nimeckoyi okupaciyi u 1942 roci v budinku vidkrili vzuttyevu fabriku Solid sho vikonuvala nimecki vijskovi zamovlennya ale neoficijno pidporyadkovuvalasya UGKC ta vikoristovuvalasya cerkvoyu dlya materialnogo zabezpechennya Oficijnim vlasnikom fabriki buv greko katolickij monah Studijskogo ustavu UGKC etnichnij nimec Jogann Peters Tam pracyuvali vilnonajmani pracivniki greko katolicki monahi ta yudeyi zi Lvivskogo getto Vid 1943 roku primishennya Solidu stalo odnim z oseredkiv ryativnoyi akciyi organizovanoyi z vidoma Mitropolita Andreya Sheptickogo v rezultati yakoyi shonajmenshe 150 yudeyam vdalosya perezhiti roki Golokostu U 1984 roci trom kolishnim pracivnikam fabriki Volodimiru Kachmarskomu Lazaryu Shiyanu ta Teodoru Cebrivskomu nadali pochesne zvannya Pravednikiv narodiv svitu Za radyanskih chasiv u 1950 h rokah tut roztashovuvalasya majsternya z remontu vag ta vimiryuvalnih priladiv a zgodom v parteri budinku mistilosya proyektne byuro Arhproyekt Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1319 m U 2007 2011 rokah za proyektom rozroblenim v instituti Ukrzahidproektrestavraciya arhitektorami Zinoviyem Lagushem Yaroslavom Martinyukom provodilisya roboti z rekonstrukciyi kam yanici iz pristosuvannyam pid gotel Nini kam yanicya na vul Shevskij 16 u kompleksi z susidnoyu budivleyu na vul Teatralnij 16 funkcionuye yak gotel Leopolis Pivnichnij bik vulici zaznav nishivnih rujnuvan na zlami tisyacholit Div takozhPishohidni vulici mist UkrayiniPrimitkiMiske viddilennya poshtovogo zv yazku Lviv 8 ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 29 grudnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vulicyami starovinnogo Lvova 2006 Miskrada vistavila na prodazh she odnu pam yatku arhitekturi u centri Lvova forpost lviv ua 26 grudnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Shevska 10 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Shevska 12 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya J Biriulow Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 39 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Gotel Leopolis dlya svogo rozshirennya privatizuye budinki pid nomerom 14 14 a ta 16 na vul Shevskij lv at ua Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Sofiya Lazurkevich 22 sichnya 2019 Eks gravec vinnikivskogo Ruhu vikupiv budinok u centri Lvova za 27 mln grn zaxid net Zaxid net Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Shevska 14 gotel Leopolis kolishnya kam yanicya Vojshivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Yurij Skira Perehovuvannya yevreyiv monahami Studijskogo Ustavu na vzuttyevij fabrici Solid u Lvovi v 1942 1944 rr Istoriko kulturni studiyi Nacionalnij universitet Lvivska politehnika ch 3 1 2016 S 113 117 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Shevska 16 gotel Leopolis kolishnya kam yanicya Krohmalevichivska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaVulicya Shevska u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Shevska u Vikishovishi Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Shevska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 20 21 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Vulicya Shevska Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2006 S 119 122 ISBN 966 603 048 9 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 69 87 93 107 121 123 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 71 73 ISBN 978 966 03 7863 6 PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Shevska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url ys dovidka