Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 37°38′17″ пн. ш. 21°37′50″ сх. д. / 37.63806° пн. ш. 21.63056° сх. д.
Олі́мпія (грец. Ολυμπία) — давньогрецьке поселення в Еліді, північно-західній області Пелопоннесу, яке ніколи не було власне містом. Тут розташовувалися лише постійні житла жерців Храму Зевса і проводилися Олімпійські ігри.
| Археологічні пам'ятки Олімпії | |
|---|---|
| Archaeological Site of Olympia | |
| Світова спадщина | |
 Руїни храму Зевса | |
| 37°38′18″ пн. ш. 21°37′48″ сх. д. / 37.63833333336111053° пн. ш. 21.63000000002777767° сх. д. | |
| Країна |  Греція |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iii, iv, vi |
| Об'єкт № | 517 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1989 (13 сесія) |
  | |
 Олімпія у Вікісховищі | |
Нині Олімпія — муніципалітет в номі Еліда. Населення станом на 2001 рік становило 11 069 осіб.
Історія
Первісно Олімпія являла собою територію, що належала храму перед воротами Піси в тому місці, де річка вливається в Алфей. Після руйнування Піси в 641 до н. е., елейці не дозволили виникнути тут новому місту і, таким чином, назавжди утримали за собою право завідування святилищем, що розташовувалось в Олімпії. Цій квітучій місцевості був дарований вічний мир, озброєне військо не могло перетнути його меж, тому що вся Еліда стала присвяченою верховному олімпійському богу Зевсові.
Олімпія лежала біля підніжжя південного схилу гори Кронос (в давніх джерелах Κρονίον), на відстані 300 стадій від Еліди і 1485 — від Афін. Вона складалася з двох різко відокремлених одна від одної частин по обидва боки від Священного Гаю, або (Άλτις). В самому Альтісі розміщувалися виключно предмети, пов'язані з (культом Зевса). На заході, де Олімпія простягалась до берегів Кладеона, побудували гімназію, палестру і монкадеон. У східній частині Олімпії, також за стінами Священого Гаю, був облаштований стадіон та .
Зародження спортивних змагань сягає доісторичної доби, коли з давніми мешканцями пеласгічного племені, царя яких Еномая переказ називає володарем Піси, з'єдналися ахейські племена. Останні прийшли в Еліду під проводом Пелопса. В пам'ять про Пелопса пізніше засновані поховальні ігри, що здійснювалися на берегах Алфея і поєднувались із ритуалами шанування пеласгічного Зевса. Ігри та культ Зевса збереглися і після того, як сюди прийшов легендарний Геракл (його ім'я служить міфічним виразом доричного впливу). Відтепер Геракл вважався засновником Олімпійських свят, відновником ігор Пелопса і засновником тих установ, завдяки яким Олімпія стала осередком не тільки Пелопоннесу, але і всієї Греції.
Історичний час ігор починається з того часу, коли Лікург Спартанський та Іфіт Елідський уклали священний союз, яким встановлювався порядок Олімпійських ігор і текст якого, колоподібно написаний на металевому диску, який, за свідченням Плінія Старшого, можна було побачити принаймні в 200 році до н. е. Після цього 776 до н. е. почали вважати роком відліку першої олімпіади — періодом ігор, повторюваних через кожні 4 роки на 5-й.
З часу 15 олімпіади участь в іграх стала загальнішою, з 30 олімпіади Олімпійські ігри поширилися на всю Грецію, а з 40-ї — учасниками ігор стали малоазійські греки, греки Великої Греції і Сицилії. Період розквіту Олімпійських ігор тривав до 90 олімпіади і довше. З часу 80 олімпіади увійшло у звичай читати на Олімпійських іграх літературні твори (ἐπιδείξεις) і вимовляти вірші. Так, Геродот читав в Олімпії уривки зі своєї історії перських воєн. Хвилювання Ахейського союзу не переривали їх, так само, як і панування римлян, навпаки зокрема римські імператори Тиберій і Нерон самі брали участь в Олімпійських іграх.
Місто почало занепадати, коли на 10-му році царювання Феодосія Великого, у 394 році нашої ери, після 293 олімпіад, Олімпійські ігри оголошувались забороненими, оскільки розглядалися як рудимент язичництва. Невдовзі 406 н. е. імператор Феодосій II наказав зруйнувати всі храми і споруди в Олімпії.
Архітектурний ансамбль
Архітектурний ансамбль міста склався переважно у VII—IV століттях до н. е. Його центром був Храм Зевса. Священний гай Олімпії — (Άλτις) — являв собою обнесений стінами чотирикутник, близько 200 метрів завдовжки і близько 100 метрів завширшки. З північної сторони Альтіс межував з низкою пагорбів, один з яких південний Кронос у давнину був прикрашений святилищем Кроноса. З південного боку гай простягався до річки Алфей, яка в цьому місці була дуже глибока, а русло сягало близько 60 метрів завширшки.
Скарбниці наступних міст:
I: Сікіон — II: Сиракузи — III: ? — IV: Візантій ? — V: Сибаріс ? — VI: Кирена ? — VII: не встановлено — VIII: вівтар ? — IX: Селінунт — X: Метапонт — XI: Мегара — XII: Гела
З висоти пагорба Кроноса відвідувач міг бачити внизу незліченні жертви Храму Зевса і статуї — пам'ятники всіх найважливіших подій, а також Священний гай, який завдяки особливому мирному статусу Олімпії слугував архівом грецької історії, в якому також зберігалися мідні і мармурові документи. Оскільки місце для демонстрації принесених храму предметів було занадто мало, їх ставили на стіну. На території, яка вже не вважалася священною, між Альтісом і Алфеєм, знаходилися незначні будівлі, а також розташовувалася майстерня Фідія.
Олімпія мала кілька воріт, з яких тільки одні були вхідними. Строкатий портик цих воріт позначав фронтальний бік Альтіса і тільки через ці ворота процесії могли вступати на священні землі Гаю. Усередині стіни направо, недалеко від входу, знаходилося священне дике оливкове дерево (ἐλαία καλλιστέφανος), з якого хлопчик, батьки якого мали бути живими, зрізав золотим ножем гілки для вінків переможців.
В огорожі, якою оточувалось це дерево (деякі помилково називають її пантеоном), височів вівтар Даруючих росу німф, а за деревом розташовувався величний Храм олімпійського Зевса, започаткований близько 52 олімпіади елейцем Лібоном, але закінчений лише в 85-86 олімпіади Фідієм. Всередині храму стояла Статуя Зевса також роботи Фідія — одне з Семи чудес античного світу. Фундамент, колони і розписи цього храму були відкриті і відновлені в колишньому вигляді, завдяки розкопкам, проведеним в 1875 році під керівництвом німецького археолога Ернста Курціуса.
Крім того тут знайдена статуя Гермеса («Олімпійського») роботи Праксітеля — один з найвитонченіших зразків давньогрецької скульптури. На відстані 15 метрів на захід від Храму Гери в напрямку до річки Кладеос стояв Філіппейон (Φιλιππειον) — храм, заснований Філіппом ІІ Македонським після перемоги у Херонейській битві, відкритий археологами 1878 року. Далі на північний схід знаходилися , храм Гестії, дочки Кроноса, і святкова зала, фундаменти якої віднайдені під час розкопок також 1878 року.
На схід від Храму Зевса розташовувався великий вівтар Зевса, який слугував центром Альтіса не тільки відносно займаного їм простору, а й за своїм релігійним значенням. Вівтар був складений із золи спалюваних кісток жертовних тварин, змішаної з водою Алфея, і стояв на кам'яній основі, довжина кола якого становила майже 4 метри (так званий, Профісіс, на якому вбивали жертовних тварин). Між вівтарем і храмом Зевса розташовувалася крита галерея на чотирьох колонах, яка вкривала дерев'яні стовпи, — залишок будинку Еномая.
У південній частині Альтіс діяла міська управа — елейців (βουλευτήριον), відкритий археологами 1879 року. Він складався з головного будинку та двох флігелів. Біля підніжжя виступаючої частини пагорба Кроноса розташовувались 14 скарбниць різних міст. Найбільшою пишністю вирізнялась скарбниця Мегари, вона мала форму дорійського храму, а група на фронтоні найдавнішого стилю зображувала сцену гігантомахії. Навпроти скарбниць стояли мідні статуї Зевса (ця алея іменувалась Ζανες), споруджені на гроші, зібрані за рахунок штрафів з атлетів, які порушували правила змагань. На сході від них знаходився мітроон (Μητρωον) — периптер у доричному стилі. Між ним і храмом Гери існувала Екседра Ірода Аттичного, прикрашена численними статуями, а між двома балдахінами, кожен по 8 коринфських колон, був облаштований басейн, в який виливалась вода з мармурового бика. На схід від скарбниць і Ζανες лежали паралельно один з одним, у напрямку від сходу на захід, стадіон та іпподром.
був удвічі довшим стадіону і тягнувся далі на схід. До північної сторони стадіону примикав Храм Деметри, жриця якого, єдина одружена жінка, мала почесну перевагу дивитися Олімпійські ігри, мала право також займати місце навпроти суддів змагання. Біля самого схилу Кроноса діяв театр, а трохи вище — храм, присвячений двом божествам: Ейлейфії і її синові Сосіполісу, генію Олімпії, покровителю миру і благополуччя. За стіною, що оточувала Альтіс, побудували гімназіон з приміщеннями для атлетів — палестрою, оточений відкритими до сонця майданчиками для боротьби і з тінистими алеями для прогулянок.
Історія відкриття Олімпії
Антична Олімпія розташована на відстані приблизно у двадцять кілометрів від узбережжя Іонічного моря. Але на початку 19 століття про Олімпію мало хто знав і її згадували лише палкі прихильники античності, вивчаючи минувшину.
На той час зацікавленість у Олімпії мала прагматичні наміри. З описів було відомо, яка велика кількість скульптур колись прикрашала Олімпію і жага знайти ті скульптури (або їх уламки) і розпалювала свідомість багатіїв-колекціонерів античних скульптур. Так, на свідоцтва в літературі про античні скульптури в Олімпії звернув увагу француз Бенар де Монфокон (Монтефальконій 1655—1741). В архівах Ватикана збережений його лист до кардинала Квіріні, де він писав :
... Що все це у порівнянні зі скарбами, котрі можна знайти на узбережжі Мореї! Там була старовинна Еліда, де проводили Олімпійські ігри, де стояло нечисленна кількість монументів олімпійським переможцям, скульптур, рельєфів, ... Ви могли б зібрати там багатющу колекцію!
Ідею про пошуки античної Олімпії свого часу підхопив і німець Йоганн Йоахим Вінкельман (1717—1768), один із засновників наукової археології і автор книги «Історія мистецтва античності» (1763 р.) Він навіть розробив власний план пошуків Олімпії і у січні 1768 року навіть намагався дітатися Відня для зустрічі з австрійською імператрицею Марією Терезією за фінансовою підтримкою проекту. Але того ж року він загинув від грабіжника.
Тим не менше першим відвідувачем Олімпії таки став німець Маттіас Пальбицький. Він ще 1647 року прибув у дельту річки Алфей і обмежився поверхневим оглядом місцевості. Черговим відвідувачем Олімпії став британський прихильник античності Річард Чендлер, що відвілав Еліду у 1765 р. Йому допоміг дощ, що розмив залишки великого храму. Річард Чендлер знав про наявність в старовинній Олімпії великого храму і по залишкам великих колон знайшов місцезнаходження храму Зевса (іншого такого ж великого храму в Олімпії не було).
Зацікавленість і наполегливість у вивченні Олімпії виявили французи.Серед перших дослідників був Фурмон, котрого надіслав у Грецію король Луї XIV. Більше користі було від відвідин Фореля, дипломата і археолога, що 1787 року створив топографічний план Олімпії. 1829 року тут вже працювала команда французів. 1831 року результати досліджень французької експедиції були надруковані у двотомовому виданні «Наукова експедиція у Морею».
Дослідження Курциуса
Відкриття і дослідження Олімпії стане метою життя і діяльності німця Ернста Курциуса (1814—1896). Вперше від досліджував територію Олімпії 1836 року.
Але наукові розкопки розпочалися там лише 4 жовтня 1875 року. На щастя для науки і для збереження археологічних знахідок, бо саме наприкінці 19 ст. відсоток грабіжницьких розкопок вдалося знизити, а відсоток наукових — збільшити. Тому археологічні знахідки у Олімпії не стануть надбанням приватних колекцій, а прислужилися науці і музеям, тобто перейшли у суспільне надбання.
Курциус досліджував Олімпію у 1876—1877 та у 1881 роках. Фінанси надав Берлінський університет. Результати досліджень були оприлюднені у п'яти томах текстів, чотири томи були відведені під креслення та мапи.
В 20 столітті
Наукове дослідження Олімпії увірвалось з різних обставин і було відновлене лише 1937 року. Їх керівником був Еміль Кунц. Шостого квітня 1941 року фашистські війська вдерлися до Греції. Дослідження і розкопки зменшили, а згодом і зупинили взагалі. Їх вдалося відновити лише 1952 року. У повоєнний період відкопали колонаду та античний стадіон. Водночас вдалося відкрити найдавніше розпланування і первісного, і другого, створеного пізніше. Наважилися відтворити саме другий, котрий існував тут лише з ІІ століття н. е. 22 червня 1952 року у Афінах відбулося засідання Міжнародного Олімпійського комітету і тоді ж відбулося урочисте відкриття античного стадіону в Олімпії.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 23 листопада 2010.
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση" [ 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] (in Greek). Hellenic Interior Ministry. www.ypes.gr. Retrieved 2009-09-09.
- Геродот 2, 7
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олімпія |
- Лісовий І. А. Античний світ у термінах, іменах і назвах. — Львів, 1988. — С. 140—141.
- Войцех Замаровский. «Воскрешение Олимпии», 1978
Посилання
- Олімпія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1210-1211. — 1000 екз.
- Офіційний туристичний путівник археологічною ділянкою Олімпії [Архівовано 27 лютого 2017 у wayback.archive-it.org](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 37 38 17 pn sh 21 37 50 sh d 37 63806 pn sh 21 63056 sh d 37 63806 21 63056 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Olimpiya znachennya Oli mpiya grec Olympia davnogrecke poselennya v Elidi pivnichno zahidnij oblasti Peloponnesu yake nikoli ne bulo vlasne mistom Tut roztashovuvalisya lishe postijni zhitla zherciv Hramu Zevsa i provodilisya Olimpijski igri Arheologichni pam yatki OlimpiyiArchaeological Site of Olympia Svitova spadshinaRuyini hramu Zevsa37 38 18 pn sh 21 37 48 sh d 37 63833333336111053 pn sh 21 63000000002777767 sh d 37 63833333336111053 21 63000000002777767Krayina GreciyaTipKulturnijKriteriyii ii iii iv viOb yekt 517RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1989 13 sesiya Roztashuvannya na karti Greciyi Olimpiya u Vikishovishi Nini Olimpiya municipalitet v nomi Elida Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 11 069 osib IstoriyaPervisno Olimpiya yavlyala soboyu teritoriyu sho nalezhala hramu pered vorotami Pisi v tomu misci de richka vlivayetsya v Alfej Pislya rujnuvannya Pisi v 641 do n e elejci ne dozvolili viniknuti tut novomu mistu i takim chinom nazavzhdi utrimali za soboyu pravo zaviduvannya svyatilishem sho roztashovuvalos v Olimpiyi Cij kvituchij miscevosti buv darovanij vichnij mir ozbroyene vijsko ne moglo peretnuti jogo mezh tomu sho vsya Elida stala prisvyachenoyu verhovnomu olimpijskomu bogu Zevsovi Olimpiya lezhala bilya pidnizhzhya pivdennogo shilu gori Kronos v davnih dzherelah Kronion na vidstani 300 stadij vid Elidi i 1485 vid Afin Vona skladalasya z dvoh rizko vidokremlenih odna vid odnoyi chastin po obidva boki vid Svyashennogo Gayu abo Altis V samomu Altisi rozmishuvalisya viklyuchno predmeti pov yazani z kultom Zevsa Na zahodi de Olimpiya prostyagalas do beregiv Kladeona pobuduvali gimnaziyu palestru i monkadeon U shidnij chastini Olimpiyi takozh za stinami Svyashenogo Gayu buv oblashtovanij stadion ta Zarodzhennya sportivnih zmagan syagaye doistorichnoyi dobi koli z davnimi meshkancyami pelasgichnogo plemeni carya yakih Enomaya perekaz nazivaye volodarem Pisi z yednalisya ahejski plemena Ostanni prijshli v Elidu pid provodom Pelopsa V pam yat pro Pelopsa piznishe zasnovani pohovalni igri sho zdijsnyuvalisya na beregah Alfeya i poyednuvalis iz ritualami shanuvannya pelasgichnogo Zevsa Igri ta kult Zevsa zbereglisya i pislya togo yak syudi prijshov legendarnij Gerakl jogo im ya sluzhit mifichnim virazom dorichnogo vplivu Vidteper Gerakl vvazhavsya zasnovnikom Olimpijskih svyat vidnovnikom igor Pelopsa i zasnovnikom tih ustanov zavdyaki yakim Olimpiya stala oseredkom ne tilki Peloponnesu ale i vsiyeyi Greciyi Istorichnij chas igor pochinayetsya z togo chasu koli Likurg Spartanskij ta Ifit Elidskij uklali svyashennij soyuz yakim vstanovlyuvavsya poryadok Olimpijskih igor i tekst yakogo kolopodibno napisanij na metalevomu disku yakij za svidchennyam Pliniya Starshogo mozhna bulo pobachiti prinajmni v 200 roci do n e Pislya cogo 776 do n e pochali vvazhati rokom vidliku pershoyi olimpiadi periodom igor povtoryuvanih cherez kozhni 4 roki na 5 j Z chasu 15 olimpiadi uchast v igrah stala zagalnishoyu z 30 olimpiadi Olimpijski igri poshirilisya na vsyu Greciyu a z 40 yi uchasnikami igor stali maloazijski greki greki Velikoyi Greciyi i Siciliyi Period rozkvitu Olimpijskih igor trivav do 90 olimpiadi i dovshe Z chasu 80 olimpiadi uvijshlo u zvichaj chitati na Olimpijskih igrah literaturni tvori ἐpidei3eis i vimovlyati virshi Tak Gerodot chitav v Olimpiyi urivki zi svoyeyi istoriyi perskih voyen Hvilyuvannya Ahejskogo soyuzu ne pererivali yih tak samo yak i panuvannya rimlyan navpaki zokrema rimski imperatori Tiberij i Neron sami brali uchast v Olimpijskih igrah Misto pochalo zanepadati koli na 10 mu roci caryuvannya Feodosiya Velikogo u 394 roci nashoyi eri pislya 293 olimpiad Olimpijski igri ogoloshuvalis zaboronenimi oskilki rozglyadalisya yak rudiment yazichnictva Nevdovzi 406 n e imperator Feodosij II nakazav zrujnuvati vsi hrami i sporudi v Olimpiyi Arhitekturnij ansamblArhitekturna model ansamblyu davnoyi Olimpiyi Arhitekturnij ansambl mista sklavsya perevazhno u VII IV stolittyah do n e Jogo centrom buv Hram Zevsa Svyashennij gaj Olimpiyi Altis yavlyav soboyu obnesenij stinami chotirikutnik blizko 200 metriv zavdovzhki i blizko 100 metriv zavshirshki Z pivnichnoyi storoni Altis mezhuvav z nizkoyu pagorbiv odin z yakih pivdennij Kronos u davninu buv prikrashenij svyatilishem Kronosa Z pivdennogo boku gaj prostyagavsya do richki Alfej yaka v comu misci bula duzhe gliboka a ruslo syagalo blizko 60 metriv zavshirshki 1 Pivdenno shidni vorota 2 3 4 5 6 Nimfeum Iroda Attika 7 8 9 Kript arkova aleya sho vela do stadionu 10 11 12 Budivlya Ptolemeya II Filadelfa 13 14 ellinistichni budivli 15 Hram Zevsa 16 Vivtar Zevsa 17 Davnye kapishe ahejciv 18 Davnye kapishe 19 20 21 22 23 Geroon 24 Majsternya Fidiya i rannohristiyanskij hram 25 Vanni na 26 Grecki vanni 27 i 28 Zayizhdzhi dvori 29 30 Pivdenni vanni 31 32 33 Skarbnici nastupnih mist I Sikion II Sirakuzi III IV Vizantij V Sibaris VI Kirena VII ne vstanovleno VIII vivtar IX Selinunt X Metapont XI Megara XII Gela Z visoti pagorba Kronosa vidviduvach mig bachiti vnizu nezlichenni zhertvi Hramu Zevsa i statuyi pam yatniki vsih najvazhlivishih podij a takozh Svyashennij gaj yakij zavdyaki osoblivomu mirnomu statusu Olimpiyi sluguvav arhivom greckoyi istoriyi v yakomu takozh zberigalisya midni i marmurovi dokumenti Oskilki misce dlya demonstraciyi prinesenih hramu predmetiv bulo zanadto malo yih stavili na stinu Na teritoriyi yaka vzhe ne vvazhalasya svyashennoyu mizh Altisom i Alfeyem znahodilisya neznachni budivli a takozh roztashovuvalasya majsternya Fidiya Olimpiya mala kilka vorit z yakih tilki odni buli vhidnimi Strokatij portik cih vorit poznachav frontalnij bik Altisa i tilki cherez ci vorota procesiyi mogli vstupati na svyashenni zemli Gayu Useredini stini napravo nedaleko vid vhodu znahodilosya svyashenne dike olivkove derevo ἐlaia kallistefanos z yakogo hlopchik batki yakogo mali buti zhivimi zrizav zolotim nozhem gilki dlya vinkiv peremozhciv V ogorozhi yakoyu otochuvalos ce derevo deyaki pomilkovo nazivayut yiyi panteonom visochiv vivtar Daruyuchih rosu nimf a za derevom roztashovuvavsya velichnij Hram olimpijskogo Zevsa zapochatkovanij blizko 52 olimpiadi elejcem Libonom ale zakinchenij lishe v 85 86 olimpiadi Fidiyem Vseredini hramu stoyala Statuya Zevsa takozh roboti Fidiya odne z Semi chudes antichnogo svitu Fundament koloni i rozpisi cogo hramu buli vidkriti i vidnovleni v kolishnomu viglyadi zavdyaki rozkopkam provedenim v 1875 roci pid kerivnictvom nimeckogo arheologa Ernsta Kurciusa hram Filipa II Makedonskogo yedina vidoma grecka rotonda nerimskoyi dobi Krim togo tut znajdena statuya Germesa Olimpijskogo roboti Praksitelya odin z najvitonchenishih zrazkiv davnogreckoyi skulpturi Na vidstani 15 metriv na zahid vid Hramu Geri v napryamku do richki Kladeos stoyav Filippejon Filippeion hram zasnovanij Filippom II Makedonskim pislya peremogi u Heronejskij bitvi vidkritij arheologami 1878 roku Dali na pivnichnij shid znahodilisya hram Gestiyi dochki Kronosa i svyatkova zala fundamenti yakoyi vidnajdeni pid chas rozkopok takozh 1878 roku Na shid vid Hramu Zevsa roztashovuvavsya velikij vivtar Zevsa yakij sluguvav centrom Altisa ne tilki vidnosno zajmanogo yim prostoru a j za svoyim religijnim znachennyam Vivtar buv skladenij iz zoli spalyuvanih kistok zhertovnih tvarin zmishanoyi z vodoyu Alfeya i stoyav na kam yanij osnovi dovzhina kola yakogo stanovila majzhe 4 metri tak zvanij Profisis na yakomu vbivali zhertovnih tvarin Mizh vivtarem i hramom Zevsa roztashovuvalasya krita galereya na chotiroh kolonah yaka vkrivala derev yani stovpi zalishok budinku Enomaya U pivdennij chastini Altis diyala miska uprava elejciv boyleythrion vidkritij arheologami 1879 roku Vin skladavsya z golovnogo budinku ta dvoh fligeliv Bilya pidnizhzhya vistupayuchoyi chastini pagorba Kronosa roztashovuvalis 14 skarbnic riznih mist Najbilshoyu pishnistyu viriznyalas skarbnicya Megari vona mala formu dorijskogo hramu a grupa na frontoni najdavnishogo stilyu zobrazhuvala scenu gigantomahiyi Navproti skarbnic stoyali midni statuyi Zevsa cya aleya imenuvalas Zanes sporudzheni na groshi zibrani za rahunok shtrafiv z atletiv yaki porushuvali pravila zmagan Na shodi vid nih znahodivsya mitroon Mhtrwon peripter u dorichnomu stili Mizh nim i hramom Geri isnuvala Eksedra Iroda Attichnogo prikrashena chislennimi statuyami a mizh dvoma baldahinami kozhen po 8 korinfskih kolon buv oblashtovanij basejn v yakij vilivalas voda z marmurovogo bika Na shid vid skarbnic i Zanes lezhali paralelno odin z odnim u napryamku vid shodu na zahid stadion ta ippodrom buv udvichi dovshim stadionu i tyagnuvsya dali na shid Do pivnichnoyi storoni stadionu primikav Hram Demetri zhricya yakogo yedina odruzhena zhinka mala pochesnu perevagu divitisya Olimpijski igri mala pravo takozh zajmati misce navproti suddiv zmagannya Bilya samogo shilu Kronosa diyav teatr a trohi vishe hram prisvyachenij dvom bozhestvam Ejlejfiyi i yiyi sinovi Sosipolisu geniyu Olimpiyi pokrovitelyu miru i blagopoluchchya Za stinoyu sho otochuvala Altis pobuduvali gimnazion z primishennyami dlya atletiv palestroyu otochenij vidkritimi do soncya majdanchikami dlya borotbi i z tinistimi aleyami dlya progulyanok Istoriya vidkrittya OlimpiyiAntichna Olimpiya roztashovana na vidstani priblizno u dvadcyat kilometriv vid uzberezhzhya Ionichnogo morya Ale na pochatku 19 stolittya pro Olimpiyu malo hto znav i yiyi zgaduvali lishe palki prihilniki antichnosti vivchayuchi minuvshinu Na toj chas zacikavlenist u Olimpiyi mala pragmatichni namiri Z opisiv bulo vidomo yaka velika kilkist skulptur kolis prikrashala Olimpiyu i zhaga znajti ti skulpturi abo yih ulamki i rozpalyuvala svidomist bagatiyiv kolekcioneriv antichnih skulptur Tak na svidoctva v literaturi pro antichni skulpturi v Olimpiyi zvernuv uvagu francuz Benar de Monfokon Montefalkonij 1655 1741 V arhivah Vatikana zberezhenij jogo list do kardinala Kvirini de vin pisav Sho vse ce u porivnyanni zi skarbami kotri mozhna znajti na uzberezhzhi Moreyi Tam bula starovinna Elida de provodili Olimpijski igri de stoyalo nechislenna kilkist monumentiv olimpijskim peremozhcyam skulptur relyefiv Vi mogli b zibrati tam bagatyushu kolekciyu Ideyu pro poshuki antichnoyi Olimpiyi svogo chasu pidhopiv i nimec Jogann Joahim Vinkelman 1717 1768 odin iz zasnovnikiv naukovoyi arheologiyi i avtor knigi Istoriya mistectva antichnosti 1763 r Vin navit rozrobiv vlasnij plan poshukiv Olimpiyi i u sichni 1768 roku navit namagavsya ditatisya Vidnya dlya zustrichi z avstrijskoyu imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu za finansovoyu pidtrimkoyu proektu Ale togo zh roku vin zaginuv vid grabizhnika Tim ne menshe pershim vidviduvachem Olimpiyi taki stav nimec Mattias Palbickij Vin she 1647 roku pribuv u deltu richki Alfej i obmezhivsya poverhnevim oglyadom miscevosti Chergovim vidviduvachem Olimpiyi stav britanskij prihilnik antichnosti Richard Chendler sho vidvilav Elidu u 1765 r Jomu dopomig dosh sho rozmiv zalishki velikogo hramu Richard Chendler znav pro nayavnist v starovinnij Olimpiyi velikogo hramu i po zalishkam velikih kolon znajshov misceznahodzhennya hramu Zevsa inshogo takogo zh velikogo hramu v Olimpiyi ne bulo Zacikavlenist i napoleglivist u vivchenni Olimpiyi viyavili francuzi Sered pershih doslidnikiv buv Furmon kotrogo nadislav u Greciyu korol Luyi XIV Bilshe koristi bulo vid vidvidin Forelya diplomata i arheologa sho 1787 roku stvoriv topografichnij plan Olimpiyi 1829 roku tut vzhe pracyuvala komanda francuziv 1831 roku rezultati doslidzhen francuzkoyi ekspediciyi buli nadrukovani u dvotomovomu vidanni Naukova ekspediciya u Moreyu Doslidzhennya KurciusaVidkrittya i doslidzhennya Olimpiyi stane metoyu zhittya i diyalnosti nimcya Ernsta Kurciusa 1814 1896 Vpershe vid doslidzhuvav teritoriyu Olimpiyi 1836 roku Ale naukovi rozkopki rozpochalisya tam lishe 4 zhovtnya 1875 roku Na shastya dlya nauki i dlya zberezhennya arheologichnih znahidok bo same naprikinci 19 st vidsotok grabizhnickih rozkopok vdalosya zniziti a vidsotok naukovih zbilshiti Tomu arheologichni znahidki u Olimpiyi ne stanut nadbannyam privatnih kolekcij a prisluzhilisya nauci i muzeyam tobto perejshli u suspilne nadbannya Kurcius doslidzhuvav Olimpiyu u 1876 1877 ta u 1881 rokah Finansi nadav Berlinskij universitet Rezultati doslidzhen buli oprilyudneni u p yati tomah tekstiv chotiri tomi buli vidvedeni pid kreslennya ta mapi V 20 stolittiNaukove doslidzhennya Olimpiyi uvirvalos z riznih obstavin i bulo vidnovlene lishe 1937 roku Yih kerivnikom buv Emil Kunc Shostogo kvitnya 1941 roku fashistski vijska vderlisya do Greciyi Doslidzhennya i rozkopki zmenshili a zgodom i zupinili vzagali Yih vdalosya vidnoviti lishe 1952 roku U povoyennij period vidkopali kolonadu ta antichnij stadion Vodnochas vdalosya vidkriti najdavnishe rozplanuvannya i pervisnogo i drugogo stvorenogo piznishe Navazhilisya vidtvoriti same drugij kotrij isnuvav tut lishe z II stolittya n e 22 chervnya 1952 roku u Afinah vidbulosya zasidannya Mizhnarodnogo Olimpijskogo komitetu i todi zh vidbulosya urochiste vidkrittya antichnogo stadionu v Olimpiyi Div takozhArhaya OlimpiyaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 12 listopada 2011 Procitovano 23 listopada 2010 Deite th Dioikhtikh Diairesh 4 listopada 2021 u Wayback Machine in Greek Hellenic Interior Ministry www ypes gr Retrieved 2009 09 09 Gerodot 2 7DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olimpiya Lisovij I A Antichnij svit u terminah imenah i nazvah Lviv 1988 S 140 141 ISBN 5 11 000501 X Vojceh Zamarovskij Voskreshenie Olimpii 1978PosilannyaOlimpiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1210 1211 1000 ekz Oficijnij turistichnij putivnik arheologichnoyu dilyankoyu Olimpiyi Arhivovano 27 lyutogo 2017 u wayback archive it org angl