Балдахі н накриття переважно з дорогої тканини з оздобами над троном ліжком носилками катафалком і т ін Король Франсуа I

Балдахі́н — «накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін.»

Король Франсуа I, Карл V Габсбург під балдахіном.

Назва

Назва балдахін походить від італ. baldacchino — «шовкова тканина з Багдада».

Опис

Це був ошатний навіс над троном, парадним ложем. Спочатку балдахіни виготовляли з тканини, пізніше також з каменю, дерева, металу. Балдахін над церковними престолами (вівтарями), , проповідальницями зараз називають ківорій.

З'явилися балдахіни на стародавньому Сході, як видно з ассиро-вавилонських і давньоперсидських барельєфів, над царем носили велику парасольку, яка на повітрі захищала його від дощу і спеки.

Зображення балдахіна в живописі і скульптурі «осіняє», захищає. У традиційному мистецтві Китаю символізує «щасливу долю», заступництво. У багатьох культурах балдахін — символ влади. З XII століття в західно-європейському романському, а потім і в готичному мистецтві під впливом арабського Сходу з'являються кам'яні балдахіни; вони ніби «осяють» зображувані персонажі.

Примітки

Балдахін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Клименюк Т. М., Проскуряков В. І., Ковальчук Х. І. Ілюстрований словник архітектурних термінів. — Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — С. 73, 159. — 500 прим. — .
Уайт Э. Робертсон Б. Архитектура: формы, конструкции, детали. Иллюстрирований справочник. — Москва : АСТ Астрель, 2009. — С. 50. — 3000 прим. — .

Див. також

Фофудія

[СУМбалдахін-1] Балдахін // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.