Ейлейфія

Ілітія, або Ейлейтія, Ейлітія, Іліфія (дав.-гр. Ειλείθυια) — богиня дітонародження, дочка Зевса й Гери (зображення: Народження Афіни, Ілітія праворуч). У грецькій міфології була рятівною або ворожою силою при пологах. Виступала як самостійне божество, але часом її ототожнювали з Герою або Артемідою. Ілітію шанували також у Єгипті, де було однойменне місто з її храмом. Іноді її об'єднували з богинями Баст та Ісідою. В античних письменників розповіді про Ілітію дуже різноманітні й суперечливі.

Ілітія
Божество в	давньогрецька релігія
Покровитель для	пологи
Батько	Зевс
Мати	Гера
Медіафайли у Вікісховищі

Зображували її молодою жінкою, із закутаною в плащ головою, з оголеними руками й смолоскипом — символом нового життя.

Етимологія

Найдавнішою формою назви є мікенська грецька 𐀁𐀩𐀄𐀴𐀊 , e-re-u-ti-ja, написана складовим письмом лінійного Б.

Етимологія назви невизначена, але обговорюється серед вчених. Роберт Бікес пропонує неіндоєвропейську етимологію, а Нільсон вважає, що назва є догрецькою. Учені 19-го століття припустили, що ім'я грецьке, походить від дієслова « ἐλεύθω », «приносити», богиня, таким чином, означає «Та, що приносить». Вольтер Буркерт вважає, що Ейлетія є грецькою богинею народження та що її ім'я чисто грецьке. Проте зв'язок із грецьким префіксом ἐλεύθє невизначеним, оскільки префікс з'являється в деяких догрецьких топонімах, таких як Ἐλευθέρνα (Елевтерна); тому можливо, що назва догрецька. Її ім'я Ἐλυσία (Елізія) у Лаконії та Мессенії, ймовірно, пов'язує її з місяцем Елевсиній та Елевсіном. Нільсон також вважає, що назва «Елевсин» є догрецькою.

Походження

Ілітія була богинею пологів; божественна помічниця пологів має очевидне походження у акушерки людини. Для Гомера вона є «богинею пологів». «Іліада» зображує Ілітію окремо, або іноді помножено, як Ілітії. Гесіод описав Ілітію як дочку Гери та Зевса.

Культ

Будучи первинною богинею пологів разом з Артемідою, Ілітія мала численні святині в багатьох місцевостях Греції, що датуються від неоліту до римських часів, що свідчить про те, що вона була надзвичайно важливою для вагітних жінок та їх сімей. Люди молилися і залишали жертви для її допомоги в народжуваності, безпечних пологах або дякували за успішне народження. Археологічні докази статуеток із теракотових обробок із зображенням дітей, знайдених на блисках та святих місцях, присвячених Ілітії, свідчать про те, що вона була ^[en] божеством, до якої батьки молилися про захист та піклування про своїх дітей. Акушерки відігравали істотну роль у давньогрецькому суспільстві. Жінки всіх класів були акушерками, які беруть участь у професії, причому багато з них є рабами, які мають лише емпіричну підготовку або якусь теоретичну підготовку з акушерства та гінекології. Більш високоосвічених акушеркок, як правило, з вищих класів, називали ятренами або лікарями жіночих хвороб і їх поважали як лікарів.

Її єгипетський аналог — Таурт. Вона була сильно пов'язана з богинями Артемідою та Гекатою, остання з яких поділяла сильні хтонічні елементи свого культу.

Афіни

В Афінах були стародавні ікони Ілітії, одна з них була привезена з Криту, за словами Павзанія, який згадав про святині Ілітії в Тегеї та в Аргосі, з надзвичайно важливою святинею в Агіоні. Ілітію, поряд з Артемідою та Персефоною, часто показують, що вона носить смолоскипи, щоб вивести дітей із темряви та світла: у римській міфології її колегою у полегшенні праці є Лючіна («світла»).

Крит

^[en] поблизу Амніссу, гавань Кносса, згадана в Одіссеї. У зв'язку з її культом, вважалася батьківщиною Ілітії. Тут їй, мабуть, поклонялися до прибуття Зевса в Егейське море, але, безумовно, в мінойсько-мікенські часи. Богиня згадується як Елевтія у лінійному фрагменті Б з Кноссо, де зазначено, що її храму дається амфора з медом. У печері Амніос (Крит) бог Енесідаон пов'язаний з культом Елейфітії. Вона була пов'язана з щорічним народженням божественної дитини. Богиня природи та її супутник вижили в елевсинському культі, де було вимовлено такі слова: «Могутня Потнія народила сильного сина».

Існували святині Ілітії в критських містах Лато та Елеутерна та священна печера в Ін-Атесі. У святилищі в ^[en] дві невеликі теракотові фігури, одна годуюча грудьми та інша вагітна, були датовані 7 століттям.

Парос

Ілітія мала культ на півдні від гори Кунадос на Кікладському острові Парос, де печера з природним джерелом функціонувала як неформальне святилище. Знайдено численні артефакти, такі як гончарний посуд, бронзові деталі та мармурові бляхи. Теоретично, що використовувався для молитов як за жіночу, так і для чоловічу плодючість, виходячи з того, що були знайдені жертви.

Святилище в Еретріамі

Археологи виявили святилище, присвячене Ілітії в Еретрії. Святилище було розміщено в північно-західній частині гімназії.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

Примітки

1. The Linear B word e-re-u-ti-ja. Palaeolexicon. Word study tool of Ancient languages. Raymoure, K. A. . Minoan Linear A & Mycenaean Linear B. Deaditerranean. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 17 березня 2023.
2. , Etymological Dictionary of Greek, Brill, 2009, p. 383.
3. «Cretan dialect 'Eleuthia' would connect Eileithyia (or perhaps the goddess ) to . Willets, p. 222.
4. F.Schachermeyer (1967). Die Minoische Kultur des alten Kreta. Stuttgart: W. Kohlhammer. p. 141
5. Nilsson Vol I, p. 312