Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Метатеза плавних — загальнослов'янська фонетична зміна, що полягала в усуненні праслов'янських дифтонгічних сполучень голосних з плавними приголосними. У більшості мов здійснювалася шляхом перестановки складів (метатезою), але сполучення голосних з плавними могли усуватися також виникненням вторинних голосних. Можливо, вона була спричинена дією закону відкритого складу. Очевидно, метатеза проходила вже в добу сильної діалектної роздрібненості праслов'янської мови, тому дала чотири різних результати в різних групах праслов'янських говорів. Серед мовознавців нема спільної думки щодо часу проходження цього процесу, але, як правило, його датують VIII—IX ст. н. е.
Опис явища
Низка праслов'янських слів містили такі сполучення, де голосний передував плавному приголосному, а разом вони стояли між звичайними приголосними. Умовно такі фонетичні утворення позначають *TorT, *TolT, *TerT, *TelT, *orT, *olT (де на місці T може стояти будь-який приголосний).
Традиційно вважається, що такі сполучення суперечили закону відкритого складу, тому мали бути усунені. У різних слов'янських мовах процес усунення перебігав по-різному, це було пов'язано з тим, що у цей період праслов'янська мова була сильно діалектно роздрібнена. Проте, В. М. Чекман стверджував, що закон відкритого складу і метатеза плавних не пов'язані одне з одним. Він називає дві причини для цього: по-перше, у мовах де діє закон відкритого складу, склади можуть закінчуватися сонорним, по-друге, метатеза відбулася незадовго до занепаду редукованих, що відмінив закон відкритого складу. На його думку, сполучення -or-, -er-, -ol-, -el- між приголосними з фонологічного погляду були довгими складовими фонемами.
Праслов'янські форми з плавними
Реконструкція праслов'янських форм як *TorT, *TolT, *TerT, *TelT, *orT, *olT заснована на порівнянні зі спорідненими індоєвропейськими мовами, на матеріалі самих слов'янських мов, згадках слов'янських імен у латинських і грецьких джерелах І тис. н. е., а також на фонетичній формі ранніх слов'янізмів в інших мовах (див. нижче).
В інших індоєвропейських мовах неповноголосним і повноголосним слов'янським сполученням відповідають сполучення із закритим складом:
- староцерк.-слов. брѣгъ, дав.-рус. берегъ, укр. берег — нім. Berg («гора»)
- староцерк.-слов. глава, дав.-рус. голова, укр. голова — лит. galva
- староцерк.-слов. злато, дав.-рус. золото, укр. золото — нім. Gold
- староцерк.-слов. градъ, дав.-рус. городъ, укр. город — лит. gardas, нім. Garten
- староцерк.-слов. врата, дав.-рус. ворота, укр. ворота — лит. vartai
- староцерк.-слов. врана, дав.-рус. ворона, укр. ворона — лит. varna
Те ж саме спостерігається в аналізі слов'янських лексем з початковим ra, la:
- староцерк.-слов. ратаи, дав.-рус. оратаи («орач») — лит. artojas, грец. αρότης
- староцерк.-слов. работа, дав.-рус. робота, укр. робота — нім. Arbeit
- староцерк.-слов. рамо, дав.-рус. рамо («плече», «рамено») — нім. Arm, лат. armus
- староцерк.-слов. аладии, ладии, дав.-рус. лодии («човен», «лодія») — лит. eldija, oldija
- староцерк.-слов. равьнъ, дав.-рус. ровьнъ («рівний») — прусськ. arwis («справжній»)
На давні форми з or, ol, er, el вказують і дані внутрішньої реконструкції. У слов'янських мовах з неповноголоссям (наприклад, у церковнослов'янській) у тих же коренях може бути присутні як сполучення ra, la, rě, lě, так і or, ol, er, el: староцерк.-слов. страна — просторъ, зракъ — позоръ.
Перетворення сполучень *TorT, *TolT, *TerT, *TelT
Східнослов'янські мови
У східнослов'янських діалектах голосний перед плавним зберігався, а після плавного розвивався вторинний голосний аналогічної артикуляції — звідси йде така фонетична риса східнослов'янських мов, як повноголосся. Сполучення плавного з голосним переходили в сполучення, де плавний [l] або [r] стоїть між однаковими голосними. Схематично цей процес можна записати як *TorT > ToroT, *TolT > ToloT, *TerT > TereT. Наприклад,
- прасл. *moltъ > дав.-рус. молотъ, укр. і рос. молот, біл. молат
- прасл. *golsъ > дав.-рус. голосъ, укр. і рос. голос, біл. голас
- прасл. *vorna > дав.-рус. ворона, укр. і рос. ворона, біл. варона
- прасл. *golva > дав.-рус. голова, укр. і рос. голова, біл. галава
- прасл. *gordъ > дав.-рус. городъ, укр. і рос. город, біл. горад
- прасл. *bergъ > дав.-рус. берегъ, укр. і рос. берег, біл. бераг
- прасл. *berza > дав.-рус. береза, укр. береза, рос. берёза, біл. бяроза
Окремий випадок являє розвиток сполучення *TelT, що могло дати різні рефлекси — ToloT, TeleT або TeloT. Наприклад:
- прасл. *melko > дав.-рус. молоко, укр. і рос. молоко, біл. малако
- прасл. *pelnъ > дав.-рус. полонъ, укр. полон, біл. палон
- прасл. *perdъ > дав.-рус. передъ, укр. і рос. перед, біл. перад
- прасл. *šelmъ > дав.-рус. шеломъ (сучасне укр. шолом пояснюють (переходом [e] в [o]) після шиплячих)
Існують різні гіпотези пояснення цього явища. пробував пояснити це наслідком чергування *TelT/*TolT. Ця думка була спростована Т. Торб'єрнссоном, який вказував на те, що рефлекси типу ToloT трапляються у таких дієслівних формах, де неможлива наявність аблауту. Сам Т. Торб'єрнссон висунув альтернативну гіпотезу, згідно з якою *TelT зазвичай переходило в ToloT, але якщо другим приголосним у цьому сполученні було z', s' чи š, то в TeleT. Т. Лер-Сплавінський вважав, що перехід *TelT > TeleT здійснювався, якщо другий приголосний був м'яким, і за умови, що жоден з приголосних не був губним.. Ф. Р. Мінлос запропонував схоже рішення проблеми: рефлекси типу TeleT виникали, якщо другий приголосний був зубним, а ToloT, якщо губним або задньоязиковим.
Ймовірно, що вторинний голосний звук, який розвивався після плавного, був коротше звичайних [e] та [o], тобто повністю перехід до повноголосся можна представити як *TorT > *TorъT > ToroT, *TolT > *TolъT > ToloT тощо. На це вказує таке фонетичне явище української мови, як відсутність подовження [e] та [o] у другому закритому складі сполучень ToroT, ToloT, TereT, TeleT (тобто повноголосних) з наступним переходом o > i, e > i після занепаду редукованих. Відоме, що в разі коли [o], [e] є за походженням колишніми редукованими, переходу o > i, e > i зазвичай не спостерігається: сон (< *sъnъ), вовк (< *vьlkъ), лоб (< *lъbъ), рот (< *rъtъ), мох (< *mъxъ). Внаслідок цього відсутнє очікуване [i] у другому складі сполучень, що утворилися після перетворення сполучень з плавними. Наприклад,
- прасл. *rodъ > дав.-рус. родъ > укр. рід але прасл. *gordъ > дав.-рус. городъ > укр. город (не *горід)
- прасл. *rogъ > дав.-рус. рогъ > укр. ріг але прасл. *bergъ > дав.-рус. берегъ > укр. берег (не *беріг)
Проте, в українській мові існують і повноголосні форми з переходом o > i, e > i у закритому складі: борін, голів, ворін, доріг, корів, поріг, робіт, тощо. Різні мовознавці по-різному пояснюють це явище: одні бачать у цьому наслідок фонетичної аналогії з односкладовими словами (поріг як ріг); на думку інших, тут мають місце акцентологічні причини, а саме особливий вид інтонації в цих словах.
Південнослов'янські мови, чеська і словацька
У праслов'янських діалектах, що лягли в основу південнослов'янських, чеської і словацької мов, відбувалася метатеза плавного, що супроводжувалася подовженням голосного. При цьому *e переходило в (*ě) (*e > *ē > *ě), а *o — в *a (*o > *ō > *a). Схематично це можно представити як *TorT > TraT, *TolT > TlaT, *TerT > TrěT, *TelT > TlěT. Наприклад:
- прасл. *moltъ > староцерк.-слов. млатъ, болг. млат, серб. млат/mlat, словен. mlat, чеськ. mlat, словац. mlat
- прасл. *golsъ > староцерк.-слов. гласъ, болг. глас, серб. глас/glas, словен. glas, чеськ. і словац. hlas
- прасл. *vorna > староцерк.-слов. врана, болг. врана, серб. врана/vrana, словен. vrana, чеськ. vrána, словац. vrana
- прасл. *golva > староцерк.-слов. глава, болг. глава, серб. глава/glava, словен. glava, чеськ. і словац. hlava
- прасл. *gordъ > староцерк.-слов. градъ, болг. град, серб. град/grad, словен. grad, чеськ. і словац. hrad
- прасл. *bergъ > староцерк.-слов. брѣгъ, болг. бряг, серб. брег, бријег/breg, brijeg, словен. breg, чеськ. břeh, словац. breh
- прасл. *berza > староцерк.-слов. брѣза, болг. бреза, серб. бре̏за/breza, словен. brė́za, чеськ. bříza, словац. breza
- прасл. *melko > староцерк.-слов. млѣко, болг. мляко, серб. млеко/mleko, словен. mleko, чеськ. mleko, словац. mlieko
- прасл. *pelnъ > староцерк.-слов. плѣнъ, болг. плен, серб. плијен/plijen
- прасл. *perdъ > староцерк.-слов. прѣдъ, болг. пред, словен. pred, чеськ. před, словац. pred
- прасл. *šelmъ > староцерк.-слов. шлѣмъ, болг. шлем, серб. шлем/šlem
Окрім того, у середньоболгарских пам'ятках XIII ст. трапляються форми, де метатеза відсутня, але існує перехід *e > *ě, *o > *a: малдичие, зал̾таринъ, пал̾тьць, халдодавецъ, бал̾тина, салнось.
У східнослов'янських мовах існують неповноголосні форми, запозичені переважно з церковнослов'янської (церковнослов'янізми), рідше — з чеської або словацької мов. Наприклад, врем'я (< староцерк.-слов. врѣмѧ), шлем (< староцерк.-слов. шлѣмъ), прапор (< староцерк.-слов. прапоръ), врата (< староцерк.-слов. врата), прах (< староцерк.-слов. прахъ), власть (< староцерк.-слов. власть), глас (< староцерк.-слов. гласъ), влада (< чеськ. vláda), брама (< заст. чеськ. brana).
Польська і лужицькі мови
У польській, а також у лужицьких мовах перетворення сполучень *TorT, *TolT, *TerT, *TelT проходило також шляхом перестановки голосних, але без їх подовження. Схематично це можно представити як *TorT > TroT, *TolT > TloT, *TerT > TreT, *TelT > TleT. Можливо, цей перехід відбувався через проміжні форми *TъroT, *TъloT, тобто з редукованим голосним, який надалі зник після занепаду редукованих. На це вказує вокалізація прийменника в старопольській мові в сполученнях we głowie (< *vъ gъlově < *vъ golvě), we proch (< *vъ pъroxъ < *vъ porxъ). Приклади польських і лужицьких форм:
- прасл. *moltъ > пол. młot, в.-луж. młót
- прасл. *golsъ > пол. głos, в.-луж. hłós, н.-луж. głos
- прасл. *vorna > пол. wrona, в.-луж. wróna
- прасл. *golva > пол. głowa, в.-луж. hłowa, н.-луж. głowa
- прасл. *gordъ > пол. gród, в.-луж. hród, н.-луж. grod («замок»)
- прасл. *bergъ > пол. brzeg, в.-луж. brjóh, н.-луж. brjog
- прасл. *berza > пол. brzoza, в.-луж. brěza, н.-луж. brjaza
- прасл. *melko > пол. mleko, в.-луж. і н.-луж. mloko
- прасл. *perdъ > пол. przed, в.-луж. před, н.-луж. pśed
Полабська і кашубська мови
У кашубській мові, а також у вимерлій полабській перестановка голосних не здійснювалася у сполученні *TorT. У полабській мові були лише два слова з метатезою у ньому — brödǎ і brödǎváicǎ («бородавка»). Я. Розвадовський вважав, що це пов'язане з тим, що в цих словах *TorT збіглося з *TṛT, яке закономірно давало TarT. Цю гіпотезу критикують за відсутність доказів. На відміну від польської мови, у полабській *TelT перейшло в *TolT, а потім в TloT (mlåkǎ, mlåt). Сполучення *TerT і *TolT так само, як і в польській, дали TreT і TloT відповідно (srédǎ, brézǎ, glåvǎ, slåmǎ, zlåtǎ).
Також висовували припущення, що в лехітських (польській, кашубській, полабській) і лужицьких мовах первісно відбувалися ті ж фонетичні процеси, що й східнослов'янських: з переходами *TorT > ToroT, *TolT > ToloT, *TerT > TereT. Але потім ці повноголосні сполучення зазнали змін, що звелися до втрати голосного перед плавним.
Рефлекси відмінностей в інтонації
Праслов'янські інтонаційні відмінності у складах (висхідний або низхідний види музичного наголосу) відбилися у мовах-нащадках. Склади з висхідною (акутовою) інтонацією дали другий наголошений склад у повноголосних східнослов'янських сполученнях, довготу в чеській, короткий низхідний наголос у сербській і словенській. Склади з низхідною (циркумфлексною) інтонацією — наголошений перший склад у повноголосних східнослов'янських сполученнях, короткість у чеській, довгий низхідний наголос у сербській і словенській:
- прасл. *vorna («ворона», «ґава», пор. лит. várna) — укр. воро́на, чеськ. vrána, серб. вра̏на/vrȁna, словен. vrána
- прасл. *vornъ («ворон», «крук», пор. лит. var̃nas) — укр. во́рон, чеськ. vran, серб. вра̂н/vrân, словен. vrân
Перетворення початкових сполучень *orT, *olT
Початкові сполучення *orT, *olT під акутовою (висхідною) інтонацією у всіх слов'янських діалектах перейшли в raT, laT:
- прасл. *ordlo > дав.-рус. рало, орало, пол. radło, чеськ. rádlo, словац. radlo, староцерк.-слов. рало, болг. рало, серб. ра̏ло/rȁlo
- прасл. *ortai > дав.-рус. ратаи, оратаи, староцерк.-слов. ратаи, болг. ратай
- прасл. *ormo, *ormę > дав.-рус. рамо, укр. рамено, староцерк.-слов. рамо, пол. ramię, чеськ. rameno, болг. рамо
Під циркумфлексною (низхідною) і новоакутовою в південнослов'янських мовах і словацькій ці сполучення могли перейти в raT, laT, а в західних (окрім словацької) і східних — у roT, loT:
- прасл. *oldi > дав.-рус. лодии, укр. лодь, лодка, пол. łódź, чеськ. loď, словац. loď, староцерк.-слов. алдии, ладии, болг. ладя, ладия, серб. ла̑ђа/lȃđa
- прасл. *olkъtъ > дав.-рус. локъть, укр. лікоть, пол. łokieć, чеськ. loket, словац. lakeť, староцерк.-слов. лакъть, болг. лакът, серб. ла̏кат/lȁkat
- прасл. *orvьnъ > дав.-рус. ровьнъ, укр. рівний, пол. równy, чеськ. rovný, словац. rovný, староцерк.-слов. равьнъ, болг. равен, серб. ра́ван/rávan
- прасл. *orz- > дав.-рус. роз-, укр. роз-, пол. roz-, чеськ. roz-, словац. roz-, староцерк.-слов. раз-, болг. раз-, серб. ра̀з-/ràz-.
З. Штібер вважав, що метатеза в групах *orT, *olT відбулася раніше, ніж у сполученнях *TorT, *TolT, *TerT, *TelT. Він вказує на два факти, що можуть свідчити про це: 1) більш одноманітний розвиток перших груп на відміну від других, 2) залежність метатези в сполученнях від двох типів наголосу — висхідного і низхідного.
У староцерковнослов'янських пам'ятках трапляються форми без метатези у сполученні *olT, але з переходом *o > *a: ал(ъ)кати («бути голодним»), алдии («човен», «лодія», поряд з формою ладии), ал(ъ)нии («лань» поряд з формою лании). Ці випадки пояснюють впливом діалектних форм або як явище синтаксичної фонетики.
Механізм явища
Згідно з теорією Р. О. Якобсона, сполучення голосного з плавним у праслов'янській мові первісно були двоморними дифтонгами (одна мора припадала на голосний, друга — на плавний). Надалі плавні перестали бути складоносіями, і щоб замінити їх, сполучення зазнали таких змін: у південнослов'янських, чеській і словацькій мовах відбулося подовження голосного з наступною метатезою (*TarT > *TraT); у східнослов'янських виник епентетичний голосний (*ToṛT > *ToroT); у лехітських мовах, за цією гіпотезою, спочатку відбулася метатеза (*ToṛT > *TṛoT), а потім втрата плавним складовості і епентеза редукованого голосного (*TṛoT > *TъroT).
На думку Х. Андерсена, різниця між лехітськими і південнослов'янськими рефлексами спричинена тим, що в лехітських мовах зміна кількістного протиставлення голосних на якісне відбулася вже після метатези, а в південнослов'янських до неї.
Хронологія
Відносна хронологія
Метатеза плавних відбулася після пом'якшення приголосних внаслідок йотації (*rj > *r' і *lj > *l').
Абсолютна хронологія
Польський мовознавець на основі письмових джерел датує метатезу плавних у північно-західних слов'ян кінцем VIII ст., у болгар — початком IX, а у східних слов'ян — межею IX і X століть. С. Б. Бернштейн датує метатезу III—V ст. н. е. А. Лампрехт — 750—825 р.р. н. е., М. Шеклі — перед 1 половиною IX ст.. М. А. Жовтобрюх і Г. П. Півторак відносять виникнення повноголосся у східних слов'ян до кінця VIII—IX століть (при цьому зазначаючи, що другий голосний у повноголосних сполученнях, принаймні до XII ст. відрізнявся за якістю від першого).
Дані письмових пам'яток
Найдавніший зафіксований приклад сполучення *olT без метатези — ім'я слов'янського вождя, записане візантійським істориком Феофілактом Сімокаттою в 596 році якк Αρδαγαστός («Ардагаст», «Радагаст»).
У хроніці Фредегара ім'я сербського князя записане як Dervanus («Дерван», «Древан»), що відповідає прасл. *dervanъ, а ім'я словенського князя передане як Walduc, що можна порівняти з прасл. *voldyka і *voldъkъ. У житії святого Димитрія, написаному в середині VII століття, зафіксоване ім'я слов'янського князя з околиць Салонік у формі Περβοῦδος, що відповідає прасл. *perbǫdъ («Пербуд», «Пребуд», «Перебуд»). У 772 році ім'я слов'янського князя Карантанії було записане якк Waltunc, яке зіставляють із записом у хроніці Фредегара.
Найдавніша фіксація групи з метатезою, датування якої належить, ймовірно, до 784 р., — ім'я Trebel (прасл. *terbelь) у книзі монастиря святого Петра в Зальцбурзі. .
Ім'я слов'янського князя, у похід проти якого в 789 році вирушив Карл Великий, у європейських хроніках фіксується вже з метатезою як Dragawitus, Tragawitus, Tranvitus, Tragowit, Dragowit, Dragoidus, Dragitus, Draoscio, Drogoviz, що відповідає прасл. *dorgovitъ.
Костянтин Багрянородний у своїй праці «Про управління імперією», написаній близько 950 року, фіксує дві форми без метатези: Νεμογαρδάς (прасл. *novogordъ) і Δερβλενίνοι (прасл. *dervl'ane). Проте, не виключено, що ці форми продовжують ранішу традицію, а насправді метатеза у східнослов'янських діалектах на той час вже відбулася.
Дані запозичень
Метатеза плавних зачепила й давні :
- прагерм. *bardō («топір», «бойова сокира») > прасл. *bordy («топір») > староцерк.-слов. брады, сербохорв. брадва, словен. bradva;
- давн.в-нім. Karal, Karl («Карл (Великий)») > прасл. *korl’ь («король») > дав.-рус. король, укр. і рос. коро́ль, церк.-слов. крал̑ь, болг. крал, сербохорв. кра̑љ/krȃlj, словен. králj, чеськ. král, словац. král᾽, пол. król;
- давн.в-нім. karmala («заколот») > прасл. *kormola («бунт», «повстання») > укр. коромо́ла («підступи»), староцерк.-слов. крамола, болг. крамола («шум», «тривога», «бешкет»), чеськ. kramola;
- лат. arca > гот. arka > прасл. *orka («рака») > староцерк.-слов. рака, болг. ра́ка, дав.-рус. рака («скринька з мощами»), сербохорв. ра̏ка/raka («могильний склеп»), словен. ráka («склеп»). Можливо, безпосередньо з латині;
- давн.в-нім. ar(a)vanī («дар») > староцерк.-слов. ровании, рованиѥ («дар»);
- давн.в-нім. walah, walh («чужоземець», «кельт», «представник романських народів») > прасл. *volxъ («представник романомовного народу») > укр. волох, болг. влах («волох»), сербохорв. вла̏х («волох», «румун»), заст. чеськ. Vlach («італієць»), пол. Włoch («італієць»);
- гот. weinagards («виноградна лоза») > прасл. *vinogordъ («виноградник») > староцерк.-слов. виноградъ, сербохорв. вѝногра̑д/vìnogrād.
Пізніші запозичення уникають навластивих слов'янській фонетиці сполучень шляхом вставляння редукованих *ь, *ъ:
- лат. altār(e) > давн.в-нім. altāri > староцерк.-слов. олътарь («вівтар»);
- дав.-гр. ὄργανον > староцерк.-слов. оръганъ («орган»);
- дав.-норв. Helga > дав.-рус. Ольга.
У ранніх слов'янізмах у балканських мовах відсутня метатеза:
- грец. σβαρνα < прасл. *borna («борона»);
- грец. μέρζα («мережа») < прасл. *merža («мережа»);
- грец. βάλτος («болото») < прасл. *bolto («болото»);
- грец. μπαρδαβίτσα («бородавка») < прасл. *bordavica («бородавка»);
- рум. baltă («болото») < прасл. *bolto («болото»);
- рум. daltă («долото») < прасл. *dolto («долото»);
- рум. gard («огорода») < прасл. *gordъ («огорода», «город»);
- рум. scovardă («сковорода») < прасл. *skovorda («сковорода»);
- алб. baltë («твань», «багно» «болото», «глина», «земля») < прасл. *bolto («болото»);
- алб. daltë («долото») < прасл. *dolto < *dьl̥bto («долото»);
- алб. gardh («огорода») < прасл. *gordъ.
Перші контакти східних слов'ян з фіно-угорськими і балтійськими племенами належать ще до того періоду, коли відбулася метатеза. Про це свідчить низка давніх слов'янізмів у фіно-угорських і балтійських мовах:
- латис. kalps («слуга») < прасл. *xolpъ;
- діал. латис. kārms («будівля») < прасл. *xormy («будинок», «хороми»);
- фін. kalkkala, вепс. kaukol, водськ. kalkkale («головка льону») < прасл. *kolkolъka;
- фін. kalsu, карел. kalšu, вепс. kal’žud, вепс. kalts («панчоха») < прасл. *xolša («холоша»);
- фін. karsta, водськ. karssa («нагар», «сажа», «кірка») < прасл. *korsta («короста»);
- фін. palttina, карел. palttin, вепс. paltin («полотно») < прасл. *poltьno («полотно»);
- карел. parh, вепс. parh («свіжий сніг», «пороша») < прасл. *porxъ;
- фін. suvalkko, карел. suvalk, вепс. suvalk < прасл. *sъvolkъ («сволок»);
- фін. talka («кіль») < прасл. *dolga;
- фін. talkkuna, карел. talkkuna, вепс. taukun («каша з толокна») < прасл. *tolkъno («толокно»);
- фін. taltta, карел. taltta, вепс. taltt («долото») < прасл. *dolto («долото»);
- фін. varpunen, карел. varpuine, водськ. värpi, ест. varblane («горобець») < прасл. *vorbьjь («горобець»);
- фін. värtsi, карел. värčči, водськ. värtsi («мішок») < прасл. *vertja («вереття»);
- фін. värttinä, карел. värttinä, вепс. värt’in, водськ. värttänä, ест. värtten («веретено») < прасл. *verteno («веретено»).
У свою чергу, метатези плавних зазнали давні запозичення з фінських мов у російських північних діалектах:
- дав.-новг. коломище («кладовище») < фін. kalmisto;
- дав.-новг. соломя («протока») < фін. salmi;
- рос. діал. мере́да, мерёда («верша») < фін. merta («верша»).
Дані топонімів
Назва річки в Австрії [de] у 834 році була записана як Bersnicha, бувши запозиченням до німецької (не раніше ніж 790-ті роки) з прасл. *berzьnika. Адам Бременський, описуючи Саксонський вал, наводить назву річки як Birznig, також запозичену з прасл. *berzьnika або *berzьnikъ.
Метатеза плавних відбулася вже після заселення слов'янами Балкан, про що свідчить її наяність у низці топонімів, запозичених слов'янами у корінного населення:
- словен. Labnica < кельтськ. *Albanto-;
- словен. Krajina < лат. Carnia;
- словен. Kras < лат. Carso;
- сербохорв. Лаберија < лат. Albania;
- сербохорв. Лабин < лат. Albōna;
- сербохорв. Мљет < лат. Mel(i)ta;
- сербохорв. Раб < лат. Arba, дав.-гр. Ἄρβη;
- сербохорв. Рашка < іллір. Arsia;
- сербохорв. Скрадин < лат. Scardona;
- сербохорв. Срем < лат. Sermium;
- сербохорв. Требиње < лат. Terbuni;
- сербохорв. Црес < < лат. Cherso;
- болг. Лом < лат. Almus, дав.-гр. Ἄλμος;
- болг. Средець < лат. Serdica.
Серед топонимів, запозичених греками у слов'ян, деякі відбивають ранньопраслов'янські форми, що існували до метатези плавних:
- грец. Αρδαμέρι < прасл. *ordoměr'ь;
- грец. Αρτοτίβα < прасл. *ordotiva;
- грец. Βάλτουκα < прасл. *boltъko;
- грец. Βεργουβίτσα < прасл. *bergovica;
- грец. Γαρδίκι < прасл. *gordьkъ;
- грец. Γαρδενίκια < прасл. *gordьnik'a.
Скандинави на початку IX століття записали назву Полоцька (дав.-рус. Полотьскъ < *poltьskъ) як Palteskia. Метатеза плавних присутня у давньоруських назвах Тъмуторокань (запозиченого в IX ст. з тюркського Tamantarkan) та Мереч (запозиченого з лит. Merkys).
Метатеза відбулася в російських топонімах, які можливо, мають фіно-угорську етимологію:
Примітки
- Бернштейн С. Б. Сравнительная грамматика славянских языков. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2005. — С. 216.
- Хабургаев Г. А. Старославянский язык. — М. : Просвещение, 1974. — С. 131.
- Галинская Е. А. Историческая фонетика русского языка. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2004. — С. 31. — .
- Чекман В. Н. Исследования по исторической фонетике праславянского языка. — Наука и техника. — Минск, 1979. — С. 148—149.
- Чекман В. Н. Исследования по исторической фонетике праславянского языка. — Наука и техника. — Минск, 1979. — С. 149—151.
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 107. (рос.)
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 110. (рос.)
- Этимологический словарь славянских языков. — М. : Наука, 1974. — Т. 1. — С. 201.
- Lehr-Spławiński T. O mieszaniu prasłowiańskich połączeń telt z tolt w językach północno-słowiańskich // Studia i szkice wybrane z językoznawstwa słowiańskiego. — 1957. — С. 219—222.
- Минлос Ф. Р. Рефлексы праслав. *CelC в восточнославянских языках // XIII международный съезд славистов. Доклады российской делегации. — 2003. — С. 390.
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 108. (рос.)
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Warszawa, 2005. — С. 43.
- Бернштейн С. Б. Сравнительная грамматика славянских языков. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2005. — С. 220.
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Warszawa, 2005. — С. 45—46.
- Бернштейн С. Б. Сравнительная грамматика славянских языков. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2005. — С. 218.
- Фельдштейн Р.Ф. Противоречивые количественные отражения дифтонгов на плавные в польском языке типа płótno, król, we młodości // Rozprawy Komisji Językowej ŁTN. — 2006. — Т. LI. — С. 69.
- Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — С. 108—109. (рос.)
- Мейе А. Общеславянский язык. — М. : , 1951. — С. 128—129.
- Бернштейн С. Б. Сравнительная грамматика славянских языков. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2005. — С. 220—221.
- Галинская Е. А. Историческая фонетика русского языка. — Издательство Московского университета, Издательство «Наука». — М., 2004. — С. 34—35. — .
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2005. — С. 38.
- Мейе А. Общеславянский язык. — М. : , 1951. — С. 59.
- Фельдштейн Р.Ф. Противоречивые количественные отражения дифтонгов на плавные в польском языке типа płótno, król, we młodości // Rozprawy Komisji Językowej ŁTN. — 2006. — Т. LI. — С. 68-69.
- Фельдштейн Р. Ф. Противоречивые количественные отражения дифотнгов на плавные в польском языке типа płótno, król, we młodości // Rozprawy Komisji Językowej ŁTN. — 2006. — Т. LI. — С. 72.
- Селищев А. М. Старославянский язык. — М. : Издательство Московского университета, Наука, 2006. — С. 150. — .
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Poznań, 1968. — С. 38—39.
- Lamprecht A. Praslovanština a její chronologické členění // Československé přednášky pro VIII. mezinárodní sjezd slavistů. — 1978. — С. 147.
- Šekli M. Primerjalno glasoslovje slovanskih jezikov. — Lubljana : Znanstvena založba Filozofske fakultete, 2016. — Т. 1. — С. 271. — .
- Жовтобрюх М. А., Волох О. Т., Саміленко С. П., Слинько І. І. Історична граматика української мови. — К. : Вища школа, 1980. — С. 61.
- Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови. — К. : Наукова думка, 1988. — С. 91.
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Poznań : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — С. 35.
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Poznań : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — С. 36.
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Poznań, 1968. — С. 36—37.
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Poznań : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — С. 39.
- Мейе А. Общеславянский язык. — М. : , 1951. — С. 54.
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Carl Winter Universitätsverlag. — Heidelberg, 1964. — P. 396.
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1964. — P. 415.
- Этимологический словарь славянских языков. — М. : Наука, 1984. — Т. 11. — С. 82—89.
- Этимологический словарь славянских языков. — М. : Наука, 2005. — Т. 32. — С. 166—167.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973. — Т. 1. — С. 345.
- Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973. — Т. 1. — С. 317.
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1964. — P. 415—416.
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2005. — С. 37.
- Bjørnflaten J. I. Chronologies Of The Slavicization Of Northern Russia Mirrored By Slavic Loanwords In Finnic And Baltic // Slavica Helisngiensia. — 2006. — № 27. — С. 54.
- Хелимский Е. А. Славянские (новгородско-псковские) заимствования в прибалтийско-финских языках: -a и -u в рефлексах имён мужского рода // Компаративистика, уралистика: Статьи и лекции. — 2000. — С. 331.
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1964. — P. 395.
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2005. — С. 37—38.
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Heidelberg : Carl Winter Universitätsverlag, 1964. — P. 416.
- Nalepa J. Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe. — Poznań, 1968. — С. 38.
Джерела
- Бернштейн С. Б. Сравнительная грамматика славянских языков. — М.: Издательство Московского университета, Издательство «Наука», 2005. — С. 216—225
- Галинская Е. А. Историческая фонетика русского языка. — М.: Издательство Московского университета, Издательство «Наука», 2004. — С. 31—35
- Мейе А. Общеславянский язык. — М.: Издательство иностранной литературы, 1951. — С. 54—60
- Минлос Ф. Р. Рефлексы праслав. *CelC в восточнославянских языках. // XIII международный съезд славистов. Доклады российской делегации. — М.: Индрик, 2003. — С. 389—394
- Старославянский язык. — М.: Издательство Московского университета, Издательство «Наука» — С. 150—158
- Чекман В. Н. Исследования по исторической фонетике праславянского языка. — Минск: Наука и техника, 1979. — С. 147—151
- Lehr-Spławiński T. O mieszaniu prasłowiańskich połączeń telt z tolt w językach północno-słowiańskich. // Studia i szkice wybrane z językoznawstwa słowiańskiego. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1957. — S. 219—230
- Lehr-Spławiński T. O tzw. przestawce płynnych w językach słowiańskich. // Studia i szkice wybrane z językoznawstwa słowiańskiego. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1957. — S. 231—250
- Słowiańszczyzna północno-zachodnia. — Poznań: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1968. — S. 32—45
- Shevelov G. Y. A Prehistory of Slavic. — Heidelberg: Carl Winter Universitätsverlag, 1964. — P. 391—421
- Stieber Z. Zarys gramatyki porównawczej języków słowiańskich. — Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2005. — S. 36—46
Посилання
- Фонетические процессы праславянского периода. Сайт филологического факультета МГУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 1 грудня 2011. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metateza plavnih zagalnoslov yanska fonetichna zmina sho polyagala v usunenni praslov yanskih diftongichnih spoluchen golosnih z plavnimi prigolosnimi U bilshosti mov zdijsnyuvalasya shlyahom perestanovki skladiv metatezoyu ale spoluchennya golosnih z plavnimi mogli usuvatisya takozh viniknennyam vtorinnih golosnih Mozhlivo vona bula sprichinena diyeyu zakonu vidkritogo skladu Ochevidno metateza prohodila vzhe v dobu silnoyi dialektnoyi rozdribnenosti praslov yanskoyi movi tomu dala chotiri riznih rezultati v riznih grupah praslov yanskih govoriv Sered movoznavciv nema spilnoyi dumki shodo chasu prohodzhennya cogo procesu ale yak pravilo jogo datuyut VIII IX st n e Opis yavishaNizka praslov yanskih sliv mistili taki spoluchennya de golosnij pereduvav plavnomu prigolosnomu a razom voni stoyali mizh zvichajnimi prigolosnimi Umovno taki fonetichni utvorennya poznachayut TorT TolT TerT TelT orT olT de na misci T mozhe stoyati bud yakij prigolosnij Tradicijno vvazhayetsya sho taki spoluchennya superechili zakonu vidkritogo skladu tomu mali buti usuneni U riznih slov yanskih movah proces usunennya perebigav po riznomu ce bulo pov yazano z tim sho u cej period praslov yanska mova bula silno dialektno rozdribnena Prote V M Chekman stverdzhuvav sho zakon vidkritogo skladu i metateza plavnih ne pov yazani odne z odnim Vin nazivaye dvi prichini dlya cogo po pershe u movah de diye zakon vidkritogo skladu skladi mozhut zakinchuvatisya sonornim po druge metateza vidbulasya nezadovgo do zanepadu redukovanih sho vidminiv zakon vidkritogo skladu Na jogo dumku spoluchennya or er ol el mizh prigolosnimi z fonologichnogo poglyadu buli dovgimi skladovimi fonemami Praslov yanski formi z plavnimi Rekonstrukciya praslov yanskih form yak TorT TolT TerT TelT orT olT zasnovana na porivnyanni zi sporidnenimi indoyevropejskimi movami na materiali samih slov yanskih mov zgadkah slov yanskih imen u latinskih i greckih dzherelah I tis n e a takozh na fonetichnij formi rannih slov yanizmiv v inshih movah div nizhche V inshih indoyevropejskih movah nepovnogolosnim i povnogolosnim slov yanskim spoluchennyam vidpovidayut spoluchennya iz zakritim skladom starocerk slov brѣg dav rus bereg ukr bereg nim Berg gora starocerk slov glava dav rus golova ukr golova lit galva starocerk slov zlato dav rus zoloto ukr zoloto nim Gold starocerk slov grad dav rus gorod ukr gorod lit gardas nim Garten starocerk slov vrata dav rus vorota ukr vorota lit vartai starocerk slov vrana dav rus vorona ukr vorona lit varna Te zh same sposterigayetsya v analizi slov yanskih leksem z pochatkovim ra la starocerk slov ratai dav rus oratai orach lit artojas grec aroths starocerk slov rabota dav rus robota ukr robota nim Arbeit starocerk slov ramo dav rus ramo pleche rameno nim Arm lat armus starocerk slov aladii ladii dav rus lodii choven lodiya lit eldija oldija starocerk slov ravn dav rus rovn rivnij prussk arwis spravzhnij Na davni formi z or ol er el vkazuyut i dani vnutrishnoyi rekonstrukciyi U slov yanskih movah z nepovnogolossyam napriklad u cerkovnoslov yanskij u tih zhe korenyah mozhe buti prisutni yak spoluchennya ra la re le tak i or ol er el starocerk slov strana prostor zrak pozor Peretvorennya spoluchen TorT TolT TerT TelT Shidnoslov yanski movi U shidnoslov yanskih dialektah golosnij pered plavnim zberigavsya a pislya plavnogo rozvivavsya vtorinnij golosnij analogichnoyi artikulyaciyi zvidsi jde taka fonetichna risa shidnoslov yanskih mov yak povnogolossya Spoluchennya plavnogo z golosnim perehodili v spoluchennya de plavnij l abo r stoyit mizh odnakovimi golosnimi Shematichno cej proces mozhna zapisati yak TorT gt ToroT TolT gt ToloT TerT gt TereT Napriklad prasl molt gt dav rus molot ukr i ros molot bil molat prasl gols gt dav rus golos ukr i ros golos bil golas prasl vorna gt dav rus vorona ukr i ros vorona bil varona prasl golva gt dav rus golova ukr i ros golova bil galava prasl gord gt dav rus gorod ukr i ros gorod bil gorad prasl berg gt dav rus bereg ukr i ros bereg bil berag prasl berza gt dav rus bereza ukr bereza ros beryoza bil byaroza Okremij vipadok yavlyaye rozvitok spoluchennya TelT sho moglo dati rizni refleksi ToloT TeleT abo TeloT Napriklad prasl melko gt dav rus moloko ukr i ros moloko bil malako prasl peln gt dav rus polon ukr polon bil palon prasl perd gt dav rus pered ukr i ros pered bil perad prasl selm gt dav rus shelom suchasne ukr sholom poyasnyuyut perehodom e v o pislya shiplyachih Isnuyut rizni gipotezi poyasnennya cogo yavisha probuvav poyasniti ce naslidkom cherguvannya TelT TolT Cya dumka bula sprostovana T Torb yernssonom yakij vkazuvav na te sho refleksi tipu ToloT traplyayutsya u takih diyeslivnih formah de nemozhliva nayavnist ablautu Sam T Torb yernsson visunuv alternativnu gipotezu zgidno z yakoyu TelT zazvichaj perehodilo v ToloT ale yaksho drugim prigolosnim u comu spoluchenni bulo z s chi s to v TeleT T Ler Splavinskij vvazhav sho perehid TelT gt TeleT zdijsnyuvavsya yaksho drugij prigolosnij buv m yakim i za umovi sho zhoden z prigolosnih ne buv gubnim F R Minlos zaproponuvav shozhe rishennya problemi refleksi tipu TeleT vinikali yaksho drugij prigolosnij buv zubnim a ToloT yaksho gubnim abo zadnoyazikovim Jmovirno sho vtorinnij golosnij zvuk yakij rozvivavsya pislya plavnogo buv korotshe zvichajnih e ta o tobto povnistyu perehid do povnogolossya mozhna predstaviti yak TorT gt TorT gt ToroT TolT gt TolT gt ToloT tosho Na ce vkazuye take fonetichne yavishe ukrayinskoyi movi yak vidsutnist podovzhennya e ta o u drugomu zakritomu skladi spoluchen ToroT ToloT TereT TeleT tobto povnogolosnih z nastupnim perehodom o gt i e gt i pislya zanepadu redukovanih Vidome sho v razi koli o e ye za pohodzhennyam kolishnimi redukovanimi perehodu o gt i e gt i zazvichaj ne sposterigayetsya son lt sn vovk lt vlk lob lt lb rot lt rt moh lt mx Vnaslidok cogo vidsutnye ochikuvane i u drugomu skladi spoluchen sho utvorilisya pislya peretvorennya spoluchen z plavnimi Napriklad prasl rod gt dav rus rod gt ukr rid ale prasl gord gt dav rus gorod gt ukr gorod ne gorid prasl rog gt dav rus rog gt ukr rig ale prasl berg gt dav rus bereg gt ukr bereg ne berig Prote v ukrayinskij movi isnuyut i povnogolosni formi z perehodom o gt i e gt i u zakritomu skladi borin goliv vorin dorig koriv porig robit tosho Rizni movoznavci po riznomu poyasnyuyut ce yavishe odni bachat u comu naslidok fonetichnoyi analogiyi z odnoskladovimi slovami porig yak rig na dumku inshih tut mayut misce akcentologichni prichini a same osoblivij vid intonaciyi v cih slovah Pivdennoslov yanski movi cheska i slovacka U praslov yanskih dialektah sho lyagli v osnovu pivdennoslov yanskih cheskoyi i slovackoyi mov vidbuvalasya metateza plavnogo sho suprovodzhuvalasya podovzhennyam golosnogo Pri comu e perehodilo v e e gt e gt e a o v a o gt ō gt a Shematichno ce mozhno predstaviti yak TorT gt TraT TolT gt TlaT TerT gt TreT TelT gt TleT Napriklad prasl molt gt starocerk slov mlat bolg mlat serb mlat mlat sloven mlat chesk mlat slovac mlat prasl gols gt starocerk slov glas bolg glas serb glas glas sloven glas chesk i slovac hlas prasl vorna gt starocerk slov vrana bolg vrana serb vrana vrana sloven vrana chesk vrana slovac vrana prasl golva gt starocerk slov glava bolg glava serb glava glava sloven glava chesk i slovac hlava prasl gord gt starocerk slov grad bolg grad serb grad grad sloven grad chesk i slovac hrad prasl berg gt starocerk slov brѣg bolg bryag serb breg briјeg breg brijeg sloven breg chesk breh slovac breh prasl berza gt starocerk slov brѣza bolg breza serb bre za breza sloven bre za chesk briza slovac breza prasl melko gt starocerk slov mlѣko bolg mlyako serb mleko mleko sloven mleko chesk mleko slovac mlieko prasl peln gt starocerk slov plѣn bolg plen serb pliјen plijen prasl perd gt starocerk slov prѣd bolg pred sloven pred chesk pred slovac pred prasl selm gt starocerk slov shlѣm bolg shlem serb shlem slem Okrim togo u serednobolgarskih pam yatkah XIII st traplyayutsya formi de metateza vidsutnya ale isnuye perehid e gt e o gt a maldichie zal tarin pal tc haldodavec bal tina salnos U shidnoslov yanskih movah isnuyut nepovnogolosni formi zapozicheni perevazhno z cerkovnoslov yanskoyi cerkovnoslov yanizmi ridshe z cheskoyi abo slovackoyi mov Napriklad vrem ya lt starocerk slov vrѣmѧ shlem lt starocerk slov shlѣm prapor lt starocerk slov prapor vrata lt starocerk slov vrata prah lt starocerk slov prah vlast lt starocerk slov vlast glas lt starocerk slov glas vlada lt chesk vlada brama lt zast chesk brana Polska i luzhicki movi U polskij a takozh u luzhickih movah peretvorennya spoluchen TorT TolT TerT TelT prohodilo takozh shlyahom perestanovki golosnih ale bez yih podovzhennya Shematichno ce mozhno predstaviti yak TorT gt TroT TolT gt TloT TerT gt TreT TelT gt TleT Mozhlivo cej perehid vidbuvavsya cherez promizhni formi TroT TloT tobto z redukovanim golosnim yakij nadali znik pislya zanepadu redukovanih Na ce vkazuye vokalizaciya prijmennika v staropolskij movi v spoluchennyah we glowie lt v glove lt v golve we proch lt v prox lt v porx Prikladi polskih i luzhickih form prasl molt gt pol mlot v luzh mlot prasl gols gt pol glos v luzh hlos n luzh glos prasl vorna gt pol wrona v luzh wrona prasl golva gt pol glowa v luzh hlowa n luzh glowa prasl gord gt pol grod v luzh hrod n luzh grod zamok prasl berg gt pol brzeg v luzh brjoh n luzh brjog prasl berza gt pol brzoza v luzh breza n luzh brjaza prasl melko gt pol mleko v luzh i n luzh mloko prasl perd gt pol przed v luzh pred n luzh psedPolabska i kashubska movi U kashubskij movi a takozh u vimerlij polabskij perestanovka golosnih ne zdijsnyuvalasya u spoluchenni TorT U polabskij movi buli lishe dva slova z metatezoyu u nomu brodǎ i brodǎvaicǎ borodavka Ya Rozvadovskij vvazhav sho ce pov yazane z tim sho v cih slovah TorT zbiglosya z TṛT yake zakonomirno davalo TarT Cyu gipotezu kritikuyut za vidsutnist dokaziv Na vidminu vid polskoyi movi u polabskij TelT perejshlo v TolT a potim v TloT mlakǎ mlat Spoluchennya TerT i TolT tak samo yak i v polskij dali TreT i TloT vidpovidno sredǎ brezǎ glavǎ slamǎ zlatǎ Takozh visovuvali pripushennya sho v lehitskih polskij kashubskij polabskij i luzhickih movah pervisno vidbuvalisya ti zh fonetichni procesi sho j shidnoslov yanskih z perehodami TorT gt ToroT TolT gt ToloT TerT gt TereT Ale potim ci povnogolosni spoluchennya zaznali zmin sho zvelisya do vtrati golosnogo pered plavnim Refleksi vidminnostej v intonaciyi Praslov yanski intonacijni vidminnosti u skladah vishidnij abo nizhidnij vidi muzichnogo nagolosu vidbilisya u movah nashadkah Skladi z vishidnoyu akutovoyu intonaciyeyu dali drugij nagoloshenij sklad u povnogolosnih shidnoslov yanskih spoluchennyah dovgotu v cheskij korotkij nizhidnij nagolos u serbskij i slovenskij Skladi z nizhidnoyu cirkumfleksnoyu intonaciyeyu nagoloshenij pershij sklad u povnogolosnih shidnoslov yanskih spoluchennyah korotkist u cheskij dovgij nizhidnij nagolos u serbskij i slovenskij prasl vorna vorona gava por lit varna ukr voro na chesk vrana serb vra na vrȁna sloven vrana prasl vorn voron kruk por lit var nas ukr vo ron chesk vran serb vra n vran sloven vranPeretvorennya pochatkovih spoluchen orT olT Pochatkovi spoluchennya orT olT pid akutovoyu vishidnoyu intonaciyeyu u vsih slov yanskih dialektah perejshli v raT laT prasl ordlo gt dav rus ralo oralo pol radlo chesk radlo slovac radlo starocerk slov ralo bolg ralo serb ra lo rȁlo prasl ortai gt dav rus ratai oratai starocerk slov ratai bolg rataj prasl ormo orme gt dav rus ramo ukr rameno starocerk slov ramo pol ramie chesk rameno bolg ramo Pid cirkumfleksnoyu nizhidnoyu i novoakutovoyu v pivdennoslov yanskih movah i slovackij ci spoluchennya mogli perejti v raT laT a v zahidnih okrim slovackoyi i shidnih u roT loT prasl oldi gt dav rus lodii ukr lod lodka pol lodz chesk lod slovac lod starocerk slov aldii ladii bolg ladya ladiya serb la ђa lȃđa prasl olkt gt dav rus lokt ukr likot pol lokiec chesk loket slovac laket starocerk slov lakt bolg lakt serb la kat lȁkat prasl orvn gt dav rus rovn ukr rivnij pol rowny chesk rovny slovac rovny starocerk slov ravn bolg raven serb ra van ravan prasl orz gt dav rus roz ukr roz pol roz chesk roz slovac roz starocerk slov raz bolg raz serb ra z raz Z Shtiber vvazhav sho metateza v grupah orT olT vidbulasya ranishe nizh u spoluchennyah TorT TolT TerT TelT Vin vkazuye na dva fakti sho mozhut svidchiti pro ce 1 bilsh odnomanitnij rozvitok pershih grup na vidminu vid drugih 2 zalezhnist metatezi v spoluchennyah vid dvoh tipiv nagolosu vishidnogo i nizhidnogo U starocerkovnoslov yanskih pam yatkah traplyayutsya formi bez metatezi u spoluchenni olT ale z perehodom o gt a al kati buti golodnim aldii choven lodiya poryad z formoyu ladii al nii lan poryad z formoyu lanii Ci vipadki poyasnyuyut vplivom dialektnih form abo yak yavishe sintaksichnoyi fonetiki Mehanizm yavishaZgidno z teoriyeyu R O Yakobsona spoluchennya golosnogo z plavnim u praslov yanskij movi pervisno buli dvomornimi diftongami odna mora pripadala na golosnij druga na plavnij Nadali plavni perestali buti skladonosiyami i shob zaminiti yih spoluchennya zaznali takih zmin u pivdennoslov yanskih cheskij i slovackij movah vidbulosya podovzhennya golosnogo z nastupnoyu metatezoyu TarT gt TraT u shidnoslov yanskih vinik epentetichnij golosnij ToṛT gt ToroT u lehitskih movah za ciyeyu gipotezoyu spochatku vidbulasya metateza ToṛT gt TṛoT a potim vtrata plavnim skladovosti i epenteza redukovanogo golosnogo TṛoT gt TroT Na dumku H Andersena riznicya mizh lehitskimi i pivdennoslov yanskimi refleksami sprichinena tim sho v lehitskih movah zmina kilkistnogo protistavlennya golosnih na yakisne vidbulasya vzhe pislya metatezi a v pivdennoslov yanskih do neyi HronologiyaVidnosna hronologiya Metateza plavnih vidbulasya pislya pom yakshennya prigolosnih vnaslidok jotaciyi rj gt r i lj gt l Absolyutna hronologiya Polskij movoznavec na osnovi pismovih dzherel datuye metatezu plavnih u pivnichno zahidnih slov yan kincem VIII st u bolgar pochatkom IX a u shidnih slov yan mezheyu IX i X stolit S B Bernshtejn datuye metatezu III V st n e A Lampreht 750 825 r r n e M Shekli pered 1 polovinoyu IX st M A Zhovtobryuh i G P Pivtorak vidnosyat viniknennya povnogolossya u shidnih slov yan do kincya VIII IX stolit pri comu zaznachayuchi sho drugij golosnij u povnogolosnih spoluchennyah prinajmni do XII st vidriznyavsya za yakistyu vid pershogo Dani pismovih pam yatok Najdavnishij zafiksovanij priklad spoluchennya olT bez metatezi im ya slov yanskogo vozhdya zapisane vizantijskim istorikom Feofilaktom Simokattoyu v 596 roci yakk Ardagastos Ardagast Radagast U hronici Fredegara im ya serbskogo knyazya zapisane yak Dervanus Dervan Drevan sho vidpovidaye prasl dervan a im ya slovenskogo knyazya peredane yak Walduc sho mozhna porivnyati z prasl voldyka i voldk U zhitiyi svyatogo Dimitriya napisanomu v seredini VII stolittya zafiksovane im ya slov yanskogo knyazya z okolic Salonik u formi Perboῦdos sho vidpovidaye prasl perbǫd Perbud Prebud Perebud U 772 roci im ya slov yanskogo knyazya Karantaniyi bulo zapisane yakk Waltunc yake zistavlyayut iz zapisom u hronici Fredegara Najdavnisha fiksaciya grupi z metatezoyu datuvannya yakoyi nalezhit jmovirno do 784 r im ya Trebel prasl terbel u knizi monastirya svyatogo Petra v Zalcburzi Im ya slov yanskogo knyazya u pohid proti yakogo v 789 roci virushiv Karl Velikij u yevropejskih hronikah fiksuyetsya vzhe z metatezoyu yak Dragawitus Tragawitus Tranvitus Tragowit Dragowit Dragoidus Dragitus Draoscio Drogoviz sho vidpovidaye prasl dorgovit Kostyantin Bagryanorodnij u svoyij praci Pro upravlinnya imperiyeyu napisanij blizko 950 roku fiksuye dvi formi bez metatezi Nemogardas prasl novogord i Derbleninoi prasl dervl ane Prote ne viklyucheno sho ci formi prodovzhuyut ranishu tradiciyu a naspravdi metateza u shidnoslov yanskih dialektah na toj chas vzhe vidbulasya Dani zapozichen Metateza plavnih zachepila j davni pragerm bardō topir bojova sokira gt prasl bordy topir gt starocerk slov brady serbohorv bradva sloven bradva davn v nim Karal Karl Karl Velikij gt prasl korl korol gt dav rus korol ukr i ros koro l cerk slov kral bolg kral serbohorv kra љ krȃlj sloven kralj chesk kral slovac kral pol krol davn v nim karmala zakolot gt prasl kormola bunt povstannya gt ukr koromo la pidstupi starocerk slov kramola bolg kramola shum trivoga beshket chesk kramola lat arca gt got arka gt prasl orka raka gt starocerk slov raka bolg ra ka dav rus raka skrinka z moshami serbohorv ra ka raka mogilnij sklep sloven raka sklep Mozhlivo bezposeredno z latini davn v nim ar a vani dar gt starocerk slov rovanii rovaniѥ dar davn v nim walah walh chuzhozemec kelt predstavnik romanskih narodiv gt prasl volx predstavnik romanomovnogo narodu gt ukr voloh bolg vlah voloh serbohorv vla h voloh rumun zast chesk Vlach italiyec pol Wloch italiyec got weinagards vinogradna loza gt prasl vinogord vinogradnik gt starocerk slov vinograd serbohorv vѝnogra d vinograd Piznishi zapozichennya unikayut navlastivih slov yanskij fonetici spoluchen shlyahom vstavlyannya redukovanih lat altar e gt davn v nim altari gt starocerk slov oltar vivtar dav gr ὄrganon gt starocerk slov organ organ dav norv Helga gt dav rus Olga U rannih slov yanizmah u balkanskih movah vidsutnya metateza grec sbarna lt prasl borna borona grec merza merezha lt prasl merza merezha grec baltos boloto lt prasl bolto boloto grec mpardabitsa borodavka lt prasl bordavica borodavka rum baltă boloto lt prasl bolto boloto rum daltă doloto lt prasl dolto doloto rum gard ogoroda lt prasl gord ogoroda gorod rum scovardă skovoroda lt prasl skovorda skovoroda alb balte tvan bagno boloto glina zemlya lt prasl bolto boloto alb dalte doloto lt prasl dolto lt dl bto doloto alb gardh ogoroda lt prasl gord Pershi kontakti shidnih slov yan z fino ugorskimi i baltijskimi plemenami nalezhat she do togo periodu koli vidbulasya metateza Pro ce svidchit nizka davnih slov yanizmiv u fino ugorskih i baltijskih movah latis kalps sluga lt prasl xolp dial latis karms budivlya lt prasl xormy budinok horomi fin kalkkala veps kaukol vodsk kalkkale golovka lonu lt prasl kolkolka fin kalsu karel kalsu veps kal zud veps kalts panchoha lt prasl xolsa holosha fin karsta vodsk karssa nagar sazha kirka lt prasl korsta korosta fin palttina karel palttin veps paltin polotno lt prasl poltno polotno karel parh veps parh svizhij snig porosha lt prasl porx fin suvalkko karel suvalk veps suvalk lt prasl svolk svolok fin talka kil lt prasl dolga fin talkkuna karel talkkuna veps taukun kasha z tolokna lt prasl tolkno tolokno fin taltta karel taltta veps taltt doloto lt prasl dolto doloto fin varpunen karel varpuine vodsk varpi est varblane gorobec lt prasl vorbj gorobec fin vartsi karel varcci vodsk vartsi mishok lt prasl vertja verettya fin varttina karel varttina veps vart in vodsk varttana est vartten vereteno lt prasl verteno vereteno U svoyu chergu metatezi plavnih zaznali davni zapozichennya z finskih mov u rosijskih pivnichnih dialektah dav novg kolomishe kladovishe lt fin kalmisto dav novg solomya protoka lt fin salmi ros dial mere da meryoda versha lt fin merta versha Dani toponimiv Nazva richki v Avstriyi de u 834 roci bula zapisana yak Bersnicha buvshi zapozichennyam do nimeckoyi ne ranishe nizh 790 ti roki z prasl berznika Adam Bremenskij opisuyuchi Saksonskij val navodit nazvu richki yak Birznig takozh zapozichenu z prasl berznika abo berznik Metateza plavnih vidbulasya vzhe pislya zaselennya slov yanami Balkan pro sho svidchit yiyi nayanist u nizci toponimiv zapozichenih slov yanami u korinnogo naselennya sloven Labnica lt keltsk Albanto sloven Krajina lt lat Carnia sloven Kras lt lat Carso serbohorv Laberiјa lt lat Albania serbohorv Labin lt lat Albōna serbohorv Mљet lt lat Mel i ta serbohorv Rab lt lat Arba dav gr Ἄrbh serbohorv Rashka lt illir Arsia serbohorv Skradin lt lat Scardona serbohorv Srem lt lat Sermium serbohorv Trebiњe lt lat Terbuni serbohorv Cres lt lt lat Cherso bolg Lom lt lat Almus dav gr Ἄlmos bolg Sredec lt lat Serdica Sered toponimiv zapozichenih grekami u slov yan deyaki vidbivayut rannopraslov yanski formi sho isnuvali do metatezi plavnih grec Ardameri lt prasl ordomer grec Artotiba lt prasl ordotiva grec Baltoyka lt prasl boltko grec Bergoybitsa lt prasl bergovica grec Gardiki lt prasl gordk grec Gardenikia lt prasl gordnik a Skandinavi na pochatku IX stolittya zapisali nazvu Polocka dav rus Polotsk lt poltsk yak Palteskia Metateza plavnih prisutnya u davnoruskih nazvah Tmutorokan zapozichenogo v IX st z tyurkskogo Tamantarkan ta Merech zapozichenogo z lit Merkys Metateza vidbulasya v rosijskih toponimah yaki mozhlivo mayut fino ugorsku etimologiyu ros Ladoga lt fin aaldokas shvilovanij ros Lovat lt fin Alvatti joki dav rus Norova lt est Narva PrimitkiBernshtejn S B Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2005 S 216 Haburgaev G A Staroslavyanskij yazyk M Prosveshenie 1974 S 131 Galinskaya E A Istoricheskaya fonetika russkogo yazyka Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2004 S 31 ISBN 5 211 04969 1 Chekman V N Issledovaniya po istoricheskoj fonetike praslavyanskogo yazyka Nauka i tehnika Minsk 1979 S 148 149 Chekman V N Issledovaniya po istoricheskoj fonetike praslavyanskogo yazyka Nauka i tehnika Minsk 1979 S 149 151 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 107 ros T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 110 ros Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov M Nauka 1974 T 1 S 201 Lehr Splawinski T O mieszaniu praslowianskich polaczen telt z tolt w jezykach polnocno slowianskich Studia i szkice wybrane z jezykoznawstwa slowianskiego 1957 S 219 222 Minlos F R Refleksy praslav CelC v vostochnoslavyanskih yazykah XIII mezhdunarodnyj sezd slavistov Doklady rossijskoj delegacii 2003 S 390 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 108 ros Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Warszawa 2005 S 43 Bernshtejn S B Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2005 S 220 Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Warszawa 2005 S 45 46 Bernshtejn S B Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2005 S 218 Feldshtejn R F Protivorechivye kolichestvennye otrazheniya diftongov na plavnye v polskom yazyke tipa plotno krol we mlodosci Rozprawy Komisji Jezykowej LTN 2006 T LI S 69 T A Ivanova Staroslavyanskij yazyk Uchebnik S P Avalon Azbuka klassika 2005 S 108 109 ros Meje A Obsheslavyanskij yazyk M 1951 S 128 129 Bernshtejn S B Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2005 S 220 221 Galinskaya E A Istoricheskaya fonetika russkogo yazyka Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka M 2004 S 34 35 ISBN 5 211 04969 1 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2005 S 38 Meje A Obsheslavyanskij yazyk M 1951 S 59 Feldshtejn R F Protivorechivye kolichestvennye otrazheniya diftongov na plavnye v polskom yazyke tipa plotno krol we mlodosci Rozprawy Komisji Jezykowej LTN 2006 T LI S 68 69 Feldshtejn R F Protivorechivye kolichestvennye otrazheniya difotngov na plavnye v polskom yazyke tipa plotno krol we mlodosci Rozprawy Komisji Jezykowej LTN 2006 T LI S 72 Selishev A M Staroslavyanskij yazyk M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Nauka 2006 S 150 ISBN 5 211 06129 2 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Poznan 1968 S 38 39 Lamprecht A Praslovanstina a jeji chronologicke cleneni Ceskoslovenske prednasky pro VIII mezinarodni sjezd slavistu 1978 S 147 Sekli M Primerjalno glasoslovje slovanskih jezikov Lubljana Znanstvena zalozba Filozofske fakultete 2016 T 1 S 271 ISBN 978 961 237 742 7 Zhovtobryuh M A Voloh O T Samilenko S P Slinko I I Istorichna gramatika ukrayinskoyi movi K Visha shkola 1980 S 61 Pivtorak G P Formuvannya i dialektna diferenciaciya davnoruskoyi movi K Naukova dumka 1988 S 91 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Poznan Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 S 35 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Poznan Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 S 36 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Poznan 1968 S 36 37 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Poznan Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 S 39 Meje A Obsheslavyanskij yazyk M 1951 S 54 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Carl Winter Universitatsverlag Heidelberg 1964 P 396 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1964 P 415 Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov M Nauka 1984 T 11 S 82 89 Etimologicheskij slovar slavyanskih yazykov M Nauka 2005 T 32 S 166 167 Fasmer M Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress 1964 1973 T 1 S 345 Fasmer M Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress 1964 1973 T 1 S 317 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1964 P 415 416 Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2005 S 37 Bjornflaten J I Chronologies Of The Slavicization Of Northern Russia Mirrored By Slavic Loanwords In Finnic And Baltic Slavica Helisngiensia 2006 27 S 54 Helimskij E A Slavyanskie novgorodsko pskovskie zaimstvovaniya v pribaltijsko finskih yazykah a i u v refleksah imyon muzhskogo roda Komparativistika uralistika Stati i lekcii 2000 S 331 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1964 P 395 Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2005 S 37 38 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1964 P 416 Nalepa J Slowianszczyzna polnocno zachodnia Panstwowe Wydawnictwo Naukowe Poznan 1968 S 38 DzherelaBernshtejn S B Sravnitelnaya grammatika slavyanskih yazykov M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka 2005 S 216 225 Galinskaya E A Istoricheskaya fonetika russkogo yazyka M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka 2004 S 31 35 Meje A Obsheslavyanskij yazyk M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1951 S 54 60 Minlos F R Refleksy praslav CelC v vostochnoslavyanskih yazykah XIII mezhdunarodnyj sezd slavistov Doklady rossijskoj delegacii M Indrik 2003 S 389 394 Staroslavyanskij yazyk M Izdatelstvo Moskovskogo universiteta Izdatelstvo Nauka S 150 158 Chekman V N Issledovaniya po istoricheskoj fonetike praslavyanskogo yazyka Minsk Nauka i tehnika 1979 S 147 151 Lehr Splawinski T O mieszaniu praslowianskich polaczen telt z tolt w jezykach polnocno slowianskich Studia i szkice wybrane z jezykoznawstwa slowianskiego Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1957 S 219 230 Lehr Splawinski T O tzw przestawce plynnych w jezykach slowianskich Studia i szkice wybrane z jezykoznawstwa slowianskiego Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1957 S 231 250 Slowianszczyzna polnocno zachodnia Poznan Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1968 S 32 45 Shevelov G Y A Prehistory of Slavic Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1964 P 391 421 Stieber Z Zarys gramatyki porownawczej jezykow slowianskich Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2005 S 36 46PosilannyaFoneticheskie processy praslavyanskogo perioda Sajt filologicheskogo fakulteta MGU Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 1 grudnya 2011 ros