Топір

Топі́р (прасл. *toporъ) — холодна зброя, різновид бойової сокири. Особливістю топора було лезо у вигляді півмісяця, зі зогостреною опуклою частиною до 30 см завдовжки. Частіше за все топір був важким і мав довге руків'я, що уможливлювало завдавати сильних ударів і прорубати обладунки. Для стягання вершника з коня та пробивання обладунку деякі топори мали на обусі міцний довгий шип або гак. Топір був відомий у багатьох країнах. Був широко поширений у Давній Русі, де він уживався здебільшого пішими воїнами. Надалі (до XV століття) топір був витіснений бердишем та алебардою.

Топір

Не плутати з Сокира.

Реконструкція руського топора X—XII ст.ст.

Леза топорів вікінгів

Види топорів

• Бородоподібний топір
• Норвезький топір
• Руський топір
• Скандинавський (данський) топір

Джерела

• Топір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Топір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1912. — 1000 екз.