Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Давньоскандинавська мова norrœnt mál північна мова у мовознавстві умовна назва групи діалектів наріч північногерманських

Давньонорвезька мова

Давньонорвезька мова

Давньоскандинавська мова (norrœnt mál, «північна мова») — у мовознавстві умовна назва групи діалектів (наріч) (північногерманських мов), які побутували у VII—XV ст. у Скандинавії (Норвегії, Швеції, Данії) та місцях проживання скандинавів-вікінгів (Ісландія, Гренландія, Фарерські острови, Північні Шотландія, Ірландія, Східна Англія, Нормандія, Східна Балтика, Північна Україна, Новгородщина). Поділялася на західну і східну групи говорів. На базі першої сформувалася норвезька, фарерська, й ісландська мови, на базі другої — данська і шведська мови. Гіпотетичний попередник — протоскандинавська мова. Мала рунічну писемність (молодший футарк), яка в ХІІ ст. була замінена на латинський алфавіт. Використовувалася у королівствах Скандинавії, Англії, Ірландії. Була мовою князів, двору і війська Київської Русі IX—XI ст. Найбільше давньоскандинавських архаїчних рис зберегла ісландська мова.

Давньоскандинавська мова
image
Рунічний кодекс
Поширена в image Норвегія, image Швеція[1], image Данія і image Ісландія
Регіон Північна Європа
Писемність латиниця, футарк
Класифікація

Індоєвропейські

Германські
Скандинавські
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 non
ISO 639-3 non

Назва

image
Розставання з Орваром Оддом після бою на Самсе.
  • Північна мова (дав.скан. norrœnt mál) — самоназва у ряді документів.
  • Данська мова (дав.скан. dǫnsk tunga) — назва спільної мови ісландців, норвежців, шведів і данців у збірці ісландських законів Grágás XII ст. У східному діалекті: dansk tunga.
  • Старонордична мова (англ. Old Norse, Old Nordic, ісл. Fornnorræna, швед. Fornnordiska, нім. Altnordische Sprache) — основна назва у германо-скандинавських мовах. У вузькому значенні позначає в європейській історіографії західний діалект давньоскандинавської мови, що був поширений у Норвегії, Ісландії, Гренландії, північних землях Британії та Ірландії.
  • Староскандинавська мова (англ. Old Scandinavian) — альтернативна назва; у вузькому значенні позначає західний діалект мови.
  • Давньоісландська, або Староісландська мова (англ. Old Icelandic) — ісландська назва давньоскандинавської мови, або назва ісландського говору західного наріччя цієї мови.
  • Давньоскандинавська мова (рос. Древнескандинавский язык) — українська назва, запозичена з російської.
  • Мова вікінгів (англ. Viking language) — назва у науково-популярній і навчальній літературі.

Класифікація

Класифікація давньоскандинавської мови.

  • Для наочності вказані наріччя (діалекти) давньоскандинавської мови і мови, які виокремилися з цих наріч.
  • Для порівняння наведено розвиток української мови.

    • Історія

    Періодизація

    Історію давньоскандинавської мови поділяють для зручності на три періоди:

    • 100—700: період первісної давньоскандинавської (англ. Primitive Norse), або протоскандинавської мови, коли зберігалися голосні й закінчення германських мов, і використовувалася стара рунічна писемність.
    • 700—1100: період мови вікінгів (англ. Viking Norse), або власне давньоскандинавської мови, коли відбулися найбільші фонетичні зміни, зокрема втрата ненаголошених голосних, і використовувалася нова рунічна писемність.
    • 1100—1500: період літературної давньоскандинавської мови (англ. Litterary Old Norse), коли була створена багата література, відбувся перехід на латинський алфавіт, і розпочалося формування окремих скандинавських мов.

    Загальна

    image
    Скандинавські поселення, території й походи (800—1050 рр.)

    Давньоскандинавська мова сформувалася близько VII ст. на основі прото-скандинавської мови.

    Носіями давньоскандинавської були північні германці — давні скандинави (англ. Norsemen, «північні люди»). Ця мова була рідною мовою для населення Скандинавії — Норвегії, Данії, Швеції, Готланду та країн, заселених скандинавами: Ісландії, Фарерських островів, Гренладнії.

    Завдяки діяльності скандинавських вікінгів (норманів, варягів) мова була поширена у інших землях, де існували постійні поселення скандинавів: Британія (Східна Англія, Північно-Західна Шотландія), Ірландія, острів Мен, Північно-Західна Канада (Ньюфаундленд і Лабрадор), північна Франція (Нормандія), південна Італія (Сицилія), Фінляндія, східна Балтика (Курляндія), Північна Польща (Пруссія), Північна Росія (Лагода, Волзький басейн), Білорусь (Полоцьк), Північна Україна (Київ, Чернігів, Любеч, Наддніпрянщина). Проте у XI—XII ст., внаслідок асиміляції скандинавів місцевим населенням, давньоскандинавська мова у цих регіонах вимерла.


    У XV ст. давньоскандинавська розвинувалася у різні північно-германські мови — данську, шведську, норвезьку, фарерську й ісландську. Найбільше рис давньоскандинавської мови зберегла ісландська.

    Писемність

    Руни

    До ХІІ ст. скандинави використовували рунічну писемність (футарк). На відміну від протоскандинавської, яка послуговувалася старою абеткою (старшим футарком) з 24 літер-рун, давньоскандинавська мова використовувала нову абетку (молодший футарк), яка мала лише 16 знаків. Через обмежену кількість літер, деякі руни позначали кілька звуків одночасно. Короткі і довгі голосні не розрізнялися на письмі. У високому середньовіччі скандинави використовували так звані .

    Футарк
    Старший ᚠ
    f     		ᚢ
    u     		ᚦ
    þ     		ᚨ
    a     		ᚱ
    r     		ᚲ
    k     		ᚷ
    g     		ᚹ
    w     		ᚺ
    h     		ᚾ
    n     		ᛁ
    i     		ᛃ
    j     		ᛇ
    æ     		ᛈ
    p     		ᛉ
    z     		ᛊ
    s     		ᛏ
    t     		ᛒ
    b     		ᛖ
    e     		ᛗ
    m     		ᛚ
    l     		ᛜ
    ŋ     		ᛟ
    o     		ᛞ
    d
    Молодший ᚠ
    f/v     		ᚢ
    u/v/w,
    y, o, ø
    		 ᚦ
    þ, ð     		ᚬ
    ą, o, æ     		ᚱ
    r     		ᚴ
    k, g     		— — ᚼ/ᚽ
    h     		ᚾ/ᚿ
    n     		ᛁ
    i, e     		ᛅ/ᛆ
    a, æ, e     		— — ᛦ
    ʀ     		ᛋ/ᛌ
    s     		ᛏ/ᛐ
    t, d     		ᛒ
    b, p     		— ᛘ
    m     		ᛚ
    l     		— — —

    Латинка

    Докладніше: Давньоанглійський латинський алфавіт

    У ХІІ—ХІІІ ст. скандинави перейшли з рун на латинський алфавіт. Носії західних говорів — норвежці й ісландці — взяли за його основу староанглійську адаптацію. Окрім власне латинських літер, вона мала руну þ (аналог сучасного англійського th) і модифіковані літери ð, ǫ і ø.

    У середньовіччі давньоскандинавський латинський алфавіт не був стандартизований, тому у різних землях використовувалися різні буквосполучення для позначення звуків мови. Існували й унікальні скандинавські букви. Скажімо, літеру Ꝩ, ꝩ (венд, подібну на українську у) використовували для позначення звуків /u/, /v/, і /w/. Довгі голосні стали відзначати на письмі акутами (знаком гострого наголосу), але найчастіше не виділяли.

    Стандартна орфографія давньоскандинавської мови на основі латинського алфавіту була створена лише в ХІХ ст. і була, здебільшого, фонематичною. Її найвиразніша нефонематична ознака — розрізнення дзвінкого /ð/ і глухого зубного фрикативів /θ/. У рунічних і старих латинських текстах цього розрізнення немає: всюди використовується þ.

    У стандартній орфографії довгі голосні завжди відзначаються акутами. Більшість літер відповідають знакам Міжнародного фонетичного алфавіту.

    • Короткі голосні: <a e i o u y ø ǫ>; інколи: <ø> = <ǫ> = <ö>.
    • Довгі голосні: <á é í ó ú ý æ œ>; інколи: <œ> = <ǿ>, <æ> = <ǽ>.
    • Дифтонги: <au ei ey>
    • Приголосні: <d ð b f g h j l m n p r s t v x z þ>
      • ð → /ð/, як в англ. mother
      • x → /ks/
      • z → /ts/, /ds/, /ðs/, /þs/
      • þ → /θ/, як в англ. thing

    Фонетика

    Голосні

    ІХ — ХІІ ст.
    Переднього ряду Заднього ряду
    Неогублені Огублені Неогублені Огублені
    Закриті i • ĩ iː • ĩː y • ỹ yː • ỹː u • ũ uː • ũː
    Середні e • ẽ eː • ẽː ø • ø̃ øː • ø̃ː o • õ oː • õː
    Відкриті ɛ • ɛ̃ ɛː • ɛ̃ː œ • œ̃ a • ã aː • ãː ɔ • ɔ̃ ɔː • ɔ̃ː
    XIII — XIV ст.
    Закриті i iː y yː u uː
    Середні e eː ø øː o oː
    Відкриті ɛ ɛː a aː  

    Примітки:

    1. після знака • стоїть носовий голосний.
    2. відкриті й напіввідкриті голосні можуть транскрибуватися по-різному:
    • /æ/ = /ɛ/
    • /ɒ/ = /ɔ/
    • /ɑ/ = /a/

    Приголосні

      Губні Зубні Ясенні Піднебінні Велярні Губновелярні Гортанний
    Проривні p b t d k ɡ
    Носові m (ŋ)
    Фрикативні f (v) θ (ð) s ʀ (ɣ) h
    Дрижачі r
    Апроксиманти j w
    Бокові апроксиманти l
    1. Реконструюється як [z̠].

    Примітки:

    • слова рідко починалися на /p/.
    • /d/ і /b/ ставали дзвінкими фрикативами між голосними.
    • /ɡ/ вимовлялася як:
      [ɡ] після /n/ або іншої /ɡ/.
      [k] перед /s/ або /t/.
      [ɣ] (як українське г) всередині слова або між голосними.
      за деякими припущеннями /ɡ/ в усіх випадках вимовлялася як [ɣ]
    • /h/ реалізується як [h] або [x] (українське х)
      у диграфах ⟨hl⟩, ⟨hr⟩ і ⟨hn⟩, що зустрічаються на початку слів (/l̥/, /r̥/, /n̥/).
      диграф ⟨hv⟩ реалізується як /xʷ/ (хв), /hʷ/ або /ʍ/.

    Діалекти

    image
    Давньоскандинавська на початку Х ст. Українські дані не враховано
    Діалекти: Інші взаємозрозумілі мови:

    Давньоскандинавська мова поділялася на діалекти (наріччя), які мали локальні особливості, але були взаємнозрозумілими. Мовознавці Е. Гордон і А. Тейлор виділяють 2 наріччя і 4 говори, які датують добою вікінгів. Значні відмінності між наріччями фіксуються з ХІ ст.. Взаємини наріч і говорів ілюструє графік, поданий нижче.

    • загальна скандинавська (англ. Common Norse)
      • західні скандинавські наріччя / діалекти (англ. West Norse)
        • старонорвезький говір / діалект (англ. Old Norwegian)

    • Західний

    Західний діалект, або західне наріччя давньоскандинавської мови (англ. Old West Norse, Old West Nordic) побутувало в Норвегії, а звідти поширилося до Ісландії, Гренландії, Північної Шотландії і прилеглих островів, Північно-Західної Англії та Ірландії. До наріччя входили такі говори:

    • Ісландський, або староісландський (англ. Old Icelandic) — діалект, яким написано практично вся цінна давньоскандинавська література, так званого класичного періоду 1150—1350 рр. Після 1250 р. мав свою латинську орфографічну традицію. Оформившись у самостійну давньоісландську мову зберіг багато архаїчних давньоскандинавських рис; завдяки цьому ісландська граматика є основою для вивчення граматики давньоскандинавської мови.
    • Норвезький, або старонорвезький (англ. Old Norwegian)
    • Гренландський (англ. Greenlandic Norse)

    Кожен говір поділявся ще на локальні варіанти.

    Східний

    Східний діалект, або східне наріччя давньоскандинавської мови (англ. Old East Norse, Old East Nordic) побутувало в Данії й Швеції, звідки поширилося до Нормандії, Східної Англії, Фінляндії, Балтики, Пруссії, Північної Московії, Білорусії й Північної України. У Данії цей діалект називають рунічною данською (англ. Runic Danish); у Швеції — рунічною шведською (англ. Runic Swedish). До наріччя входили такі говори:

    • Данський, або староданський (англ. Old Danish)
    • Шведський, або старошведський (англ. Old Swedish)

    Кожен говір поділявся ще на локальні варіанти.

    Гутнійський

    Писемні пам'ятки. Література

    Проблеми

    • Питання про те, чи була давньоскандинавська мова однією мовою, групою мов, чи діалектним континіумом залишається предметом наукових суперечок. Відповідно, термін «давньоскандинавська мова» є умовним. Середньовічні скандинави не мали належної інформаційної інфраструктури, спрямованої на формування єдиної мови і літератури. Відсутність централізованих інститутів, примітивне транспортне сполучення між територіями і розбіжності в релігійних традиціях були перепоною для становлення мовної єдності.

    Примітки

    1. ScriptSource - Sweden
    2. Byock 2013.
    3. Gordon, Taylor 1957, p. 265, § 1.
    4. Gordon, Taylor 1957, p. 266, § 4.
    5. Gordon, Taylor 1957, p. 265, § 2.
    6. Gordon, Taylor 1957, p. 265, § 3.

    Бібліографія

    Загальні праці

    • The Germanic Languages / ed. by J. van der Auwera; E. König. 1994.
    • Harbert, Wayne. The Germanic Languages. Cambridge Language Surveys. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
    • Haugan, Jens. Right Dislocated 'Subjects' in Old Norse // Working Papers in Scandinavian Syntax. 1998 (62): 37–60.
    • Haugen, Einar. First Grammatical Treatise. The Earliest Germanic Phonology // Language. 1950, 26 (4): 4–64. JSTOR 522272. doi:10.2307/522272.
    • The Menota handbook: Guidelines for the electronic encoding of Medieval Nordic primary sources (Version 2.0). / ed. by O. E. Haugen Bergen: Medieval Nordic Text Archive, 2008. [1] [ 24 травня 2020 у Wayback Machine.]
    • Lass, Roger. Old English: A Historical Linguistic Companion. Cambridge: Cambridge University Press, 1993.
    • The Nordic Languages, An International Handbook on the History of the North Germanic Languages; in 2 vol. Berlin: Walter de Gruyter, 2002—2005.
    • O'Donoghue, Heather. Old Norse-Icelandic Literature: A Short Introduction. Blackwell Publishing Ltd, 2004.
    • Torp, Arne; Vikør, Lars S. Hovuddrag i norsk språkhistorie. 4 ed. Gyldendal Norsk Forlag, 2014.

    Словники

    • Cleasby, Richard; Vigfússon, Guðbrandur. An Icelandic-English Dictionary, Oxford: Clarendon Press, 1874. [2], Germanic Lexicon Project [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.], old-norse.net [ 10 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    • Zoëga, G. T. Íslenzk-Ensk orðabók, S. Kristjánsson, 1896.
    • Íslenzk-Ensk orðabók, Reykjavík, Kostnaarmaur: Sigurdur Kristjánsson, 1922
    • Zoëga, G. T. A Concise Dictionary of Old Icelandic, 1910. , Germanic Lexicon Project [ 11 лютого 2021 у Wayback Machine.], norroen.info [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.]
    • ONP: Dictionary of Old Norse Prose (in Danish and English), University of Copenhagen. [4] [ 18 грудня 2019 у Wayback Machine.]
    • Vries, Jan de. Altnordisches Etymologisches Wörterbuch, 1961 (1977).
    • Lexicon poeticum antiquæ linguæ septentrionalis. ed. Egilsson, Sveinbjorn. Hafniæ, typis J. D. Qvist & comp, 1854. [6]
    • Lexicon poeticum antiquæ linguæ septentrionalis. eds. Egilsson, Sveinbjorn; Jónsson, Finnur. 1913—1916 [7] [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] (2nd ed. — 1931) [8].

    Граматики

    • Bayldon, George. An Elementary Grammar of the Old Norse or Icelandic Language. London: Williams and Norgate, 1870. [9]
    • Brøndum-Nielsen, Johannes. Gammeldansk Grammatik i sproghistorisk Fremstilling: in 8 vol. København: J. H. Schultz, 1928—1974 (східний діалект).
    • Faarlund, Jan Terje. The Syntax of Old Norse. New York: Oxford University Press, 2004. (західний діалект)
    • Haugen, Odd Einar. Grunnbok i norrønt språk (3rd ed.). Gyldendal Akademisk, 2006 (західний діалект).
    • Haugen, Odd Einar. Norröne Grammatik im Überblick (2nd ed.). Universität Bergen, 2015 (західний діалект).
    • Iversen, Ragnvald. Norrøn grammatikk (7th ed.). Oslo: Aschehoug, 1972 (західний діалект) [10] [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
    • Noreen, Adolf. Altnordische grammatik I. Altisländische und altnorwegische grammatik (laut- und flexionslehre) (4th ed.). Halle (Saale): Max Niemeyer, 1923 (західний діалект). [11] [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    • Noreen, Adolf. Altnordische grammatik II. Altschwedische grammatik mit einschluss des altgutnischen. Halle: Max Niemeyer, 1904 (східний діалект). [12]
    • Vigfússon, Gudbrand; Powell, F. York. An Icelandic Prose Reader: with Notes, Grammar, and Glossary. Oxford Clarendon Press, 1879. [13]

    Підручники

    • Byock, Jesse. Viking Language: Learn Old Norse, Runes, and Icelandic Sagas. Jules William Press, 2013.
    • Gordon, Eric V.; Taylor, A. R. An Introduction to Old Norse. Oxford: Clarendon Press, 1927 (перевидання 1957).
    • Sweet, Henry. An Icelandic Primer, with Grammar, Notes, and Glossary (2nd ed.). Univerzita Karlova, 1895. archive.org, Germanic Lexicon Project [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.], e-ext Project Gutenberg [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    • Þorgeirsson, Haukur; Guðlaugsson, Óskar. Old Norse for Beginners. [14] [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

    Посилання

    image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давньоскандинавська мова

    image
    Wikimedia Incubator
    В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії давньоскандинавською мовою
    • heimskringla.no [ 9 січня 2022 у Wayback Machine.]
    • Давньоскандинавська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Old Norse [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Davnoskandinavska mova norrœnt mal pivnichna mova u movoznavstvi umovna nazva grupi dialektiv narich pivnichnogermanskih mov yaki pobutuvali u VII XV st u Skandinaviyi Norvegiyi Shveciyi Daniyi ta miscyah prozhivannya skandinaviv vikingiv Islandiya Grenlandiya Farerski ostrovi Pivnichni Shotlandiya Irlandiya Shidna Angliya Normandiya Shidna Baltika Pivnichna Ukrayina Novgorodshina Podilyalasya na zahidnu i shidnu grupi govoriv Na bazi pershoyi sformuvalasya norvezka farerska j islandska movi na bazi drugoyi danska i shvedska movi Gipotetichnij poperednik protoskandinavska mova Mala runichnu pisemnist molodshij futark yaka v HII st bula zaminena na latinskij alfavit Vikoristovuvalasya u korolivstvah Skandinaviyi Angliyi Irlandiyi Bula movoyu knyaziv dvoru i vijska Kiyivskoyi Rusi IX XI st Najbilshe davnoskandinavskih arhayichnih ris zberegla islandska mova Davnoskandinavska movaRunichnij kodeksPoshirena v Norvegiya Shveciya 1 Daniya i IslandiyaRegion Pivnichna YevropaPisemnist latinicya futarkKlasifikaciya Indoyevropejski GermanskiSkandinavski dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 nonISO 639 3 nonNazvaRozstavannya z Orvarom Oddom pislya boyu na Samse Pivnichna mova dav skan norrœnt mal samonazva u ryadi dokumentiv Danska mova dav skan dǫnsk tunga nazva spilnoyi movi islandciv norvezhciv shvediv i danciv u zbirci islandskih zakoniv Gragas XII st U shidnomu dialekti dansk tunga Staronordichna mova angl Old Norse Old Nordic isl Fornnorraena shved Fornnordiska nim Altnordische Sprache osnovna nazva u germano skandinavskih movah U vuzkomu znachenni poznachaye v yevropejskij istoriografiyi zahidnij dialekt davnoskandinavskoyi movi sho buv poshirenij u Norvegiyi Islandiyi Grenlandiyi pivnichnih zemlyah Britaniyi ta Irlandiyi Staroskandinavska mova angl Old Scandinavian alternativna nazva u vuzkomu znachenni poznachaye zahidnij dialekt movi Davnoislandska abo Staroislandska mova angl Old Icelandic islandska nazva davnoskandinavskoyi movi abo nazva islandskogo govoru zahidnogo narichchya ciyeyi movi Davnoskandinavska mova ros Drevneskandinavskij yazyk ukrayinska nazva zapozichena z rosijskoyi Mova vikingiv angl Viking language nazva u naukovo populyarnij i navchalnij literaturi KlasifikaciyaKlasifikaciya davnoskandinavskoyi movi Dlya naochnosti vkazani narichchya dialekti davnoskandinavskoyi movi i movi yaki viokremilisya z cih narich Dlya porivnyannya navedeno rozvitok ukrayinskoyi movi indoyevropejski movi indo iranski movi greko romanski movi gt gt gt gt islandska gt gt gt gt farerska li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul IstoriyaPeriodizaciya Istoriyu davnoskandinavskoyi movi podilyayut dlya zruchnosti na tri periodi 100 700 period pervisnoyi davnoskandinavskoyi angl Primitive Norse abo protoskandinavskoyi movi koli zberigalisya golosni j zakinchennya germanskih mov i vikoristovuvalasya stara runichna pisemnist 700 1100 period movi vikingiv angl Viking Norse abo vlasne davnoskandinavskoyi movi koli vidbulisya najbilshi fonetichni zmini zokrema vtrata nenagoloshenih golosnih i vikoristovuvalasya nova runichna pisemnist 1100 1500 period literaturnoyi davnoskandinavskoyi movi angl Litterary Old Norse koli bula stvorena bagata literatura vidbuvsya perehid na latinskij alfavit i rozpochalosya formuvannya okremih skandinavskih mov Zagalna Skandinavski poselennya teritoriyi j pohodi 800 1050 rr Davnoskandinavska mova sformuvalasya blizko VII st na osnovi proto skandinavskoyi movi Nosiyami davnoskandinavskoyi buli pivnichni germanci davni skandinavi angl Norsemen pivnichni lyudi Cya mova bula ridnoyu movoyu dlya naselennya Skandinaviyi Norvegiyi Daniyi Shveciyi Gotlandu ta krayin zaselenih skandinavami Islandiyi Farerskih ostroviv Grenladniyi Zavdyaki diyalnosti skandinavskih vikingiv normaniv varyagiv mova bula poshirena u inshih zemlyah de isnuvali postijni poselennya skandinaviv Britaniya Shidna Angliya Pivnichno Zahidna Shotlandiya Irlandiya ostriv Men Pivnichno Zahidna Kanada Nyufaundlend i Labrador pivnichna Franciya Normandiya pivdenna Italiya Siciliya Finlyandiya shidna Baltika Kurlyandiya Pivnichna Polsha Prussiya Pivnichna Rosiya Lagoda Volzkij basejn Bilorus Polock Pivnichna Ukrayina Kiyiv Chernigiv Lyubech Naddnipryanshina Prote u XI XII st vnaslidok asimilyaciyi skandinaviv miscevim naselennyam davnoskandinavska mova u cih regionah vimerla U XV st davnoskandinavska rozvinuvalasya u rizni pivnichno germanski movi dansku shvedsku norvezku farersku j islandsku Najbilshe ris davnoskandinavskoyi movi zberegla islandska PisemnistRuni Do HII st skandinavi vikoristovuvali runichnu pisemnist futark Na vidminu vid protoskandinavskoyi yaka poslugovuvalasya staroyu abetkoyu starshim futarkom z 24 liter run davnoskandinavska mova vikoristovuvala novu abetku molodshij futark yaka mala lishe 16 znakiv Cherez obmezhenu kilkist liter deyaki runi poznachali kilka zvukiv odnochasno Korotki i dovgi golosni ne rozriznyalisya na pismi U visokomu serednovichchi skandinavi vikoristovuvali tak zvani Futark Starshij ᚠ f ᚢ u ᚦ th ᚨ a ᚱ r ᚲ k ᚷ g ᚹ w ᚺ h ᚾ n ᛁ i ᛃ j ᛇ ae ᛈ p ᛉ z ᛊ s ᛏ t ᛒ b ᛖ e ᛗ m ᛚ l ᛜ ŋ ᛟ o ᛞ d Molodshij ᚠ f v ᚢ u v w y o o ᚦ th d ᚬ a o ae ᚱ r ᚴ k g ᚼ ᚽ h ᚾ ᚿ n ᛁ i e ᛅ ᛆ a ae e ᛦ ʀ ᛋ ᛌ s ᛏ ᛐ t d ᛒ b p ᛘ m ᛚ l Latinka Dokladnishe Davnoanglijskij latinskij alfavit U HII HIII st skandinavi perejshli z run na latinskij alfavit Nosiyi zahidnih govoriv norvezhci j islandci vzyali za jogo osnovu staroanglijsku adaptaciyu Okrim vlasne latinskih liter vona mala runu th analog suchasnogo anglijskogo th i modifikovani literi d ǫ i o U serednovichchi davnoskandinavskij latinskij alfavit ne buv standartizovanij tomu u riznih zemlyah vikoristovuvalisya rizni bukvospoluchennya dlya poznachennya zvukiv movi Isnuvali j unikalni skandinavski bukvi Skazhimo literu Ꝩ ꝩ vend podibnu na ukrayinsku u vikoristovuvali dlya poznachennya zvukiv u v i w Dovgi golosni stali vidznachati na pismi akutami znakom gostrogo nagolosu ale najchastishe ne vidilyali Standartna orfografiya davnoskandinavskoyi movi na osnovi latinskogo alfavitu bula stvorena lishe v HIH st i bula zdebilshogo fonematichnoyu Yiyi najviraznisha nefonematichna oznaka rozriznennya dzvinkogo d i gluhogo zubnogo frikativiv 8 U runichnih i starih latinskih tekstah cogo rozriznennya nemaye vsyudi vikoristovuyetsya th U standartnij orfografiyi dovgi golosni zavzhdi vidznachayutsya akutami Bilshist liter vidpovidayut znakam Mizhnarodnogo fonetichnogo alfavitu Korotki golosni lt a e i o u y o ǫ gt inkoli lt o gt lt ǫ gt lt o gt Dovgi golosni lt a e i o u y ae œ gt inkoli lt œ gt lt ǿ gt lt ae gt lt ǽ gt Diftongi lt au ei ey gt Prigolosni lt d d b f g h j l m n p r s t v x z th gt d d yak v angl mother x ks z ts ds ds ths th 8 yak v angl thingFonetikaGolosni IH HII st Perednogo ryadu Zadnogo ryadu Neogubleni Ogubleni Neogubleni Ogubleni Zakriti i ĩ iː ĩː y ỹ yː ỹː u ũ uː ũː Seredni e ẽ eː ẽː o o oː o ː o o oː oː Vidkriti ɛ ɛ ɛː ɛ ː œ œ a a aː aː ɔ ɔ ɔː ɔ ː XIII XIV st Zakriti i iː y yː u uː Seredni e eː o oː o oː Vidkriti ɛ ɛː a aː Primitki 1 pislya znaka stoyit nosovij golosnij 2 vidkriti j napivvidkriti golosni mozhut transkribuvatisya po riznomu ae ɛ ɒ ɔ ɑ a Prigolosni Gubni Zubni Yasenni Pidnebinni Velyarni Gubnovelyarni Gortannij Prorivni p b t d k ɡ Nosovi m ŋ Frikativni f v 8 d s ʀ ɣ h Drizhachi r Aproksimanti j w Bokovi aproksimanti l Rekonstruyuyetsya yak z Primitki slova ridko pochinalisya na p d i b stavali dzvinkimi frikativami mizh golosnimi ɡ vimovlyalasya yak ɡ pislya n abo inshoyi ɡ k pered s abo t ɣ yak ukrayinske g vseredini slova abo mizh golosnimi za deyakimi pripushennyami ɡ v usih vipadkah vimovlyalasya yak ɣ dd h realizuyetsya yak h abo x ukrayinske h u digrafah hl hr i hn sho zustrichayutsya na pochatku sliv l r n digraf hv realizuyetsya yak xʷ hv hʷ abo ʍ DialektiDavnoskandinavska na pochatku H st Ukrayinski dani ne vrahovano Dialekti Zahidnij Shidnij Gutnijskij Inshi vzayemozrozumili movi Davnoanglijska Krimska gotska Inshi germanski movi Davnoskandinavska mova podilyalasya na dialekti narichchya yaki mali lokalni osoblivosti ale buli vzayemnozrozumilimi Movoznavci E Gordon i A Tejlor vidilyayut 2 narichchya i 4 govori yaki datuyut doboyu vikingiv Znachni vidminnosti mizh narichchyami fiksuyutsya z HI st Vzayemini narich i govoriv ilyustruye grafik podanij nizhche zagalna skandinavska angl Common Norse zahidni skandinavski narichchya dialekti angl West Norse staronorvezkij govir dialekt angl Old Norwegian li ul Zahidnij Zahidnij dialekt abo zahidne narichchya davnoskandinavskoyi movi angl Old West Norse Old West Nordic pobutuvalo v Norvegiyi a zvidti poshirilosya do Islandiyi Grenlandiyi Pivnichnoyi Shotlandiyi i prileglih ostroviv Pivnichno Zahidnoyi Angliyi ta Irlandiyi Do narichchya vhodili taki govori Islandskij abo staroislandskij angl Old Icelandic dialekt yakim napisano praktichno vsya cinna davnoskandinavska literatura tak zvanogo klasichnogo periodu 1150 1350 rr Pislya 1250 r mav svoyu latinsku orfografichnu tradiciyu Oformivshis u samostijnu davnoislandsku movu zberig bagato arhayichnih davnoskandinavskih ris zavdyaki comu islandska gramatika ye osnovoyu dlya vivchennya gramatiki davnoskandinavskoyi movi Norvezkij abo staronorvezkij angl Old Norwegian Grenlandskij angl Greenlandic Norse Kozhen govir podilyavsya she na lokalni varianti Shidnij Shidnij dialekt abo shidne narichchya davnoskandinavskoyi movi angl Old East Norse Old East Nordic pobutuvalo v Daniyi j Shveciyi zvidki poshirilosya do Normandiyi Shidnoyi Angliyi Finlyandiyi Baltiki Prussiyi Pivnichnoyi Moskoviyi Bilorusiyi j Pivnichnoyi Ukrayini U Daniyi cej dialekt nazivayut runichnoyu danskoyu angl Runic Danish u Shveciyi runichnoyu shvedskoyu angl Runic Swedish Do narichchya vhodili taki govori Danskij abo starodanskij angl Old Danish Shvedskij abo staroshvedskij angl Old Swedish Kozhen govir podilyavsya she na lokalni varianti GutnijskijPisemni pam yatki LiteraturaRunichni kameni Sagi epichni virshovani tvori Islandski sagi pam yatki HIII XIV st napisani piznoyu staroisladnskoyu zahidnim narichchyam davnoskandinavskoyi movi ProblemiPitannya pro te chi bula davnoskandinavska mova odniyeyu movoyu grupoyu mov chi dialektnim kontiniumom zalishayetsya predmetom naukovih superechok Vidpovidno termin davnoskandinavska mova ye umovnim Serednovichni skandinavi ne mali nalezhnoyi informacijnoyi infrastrukturi spryamovanoyi na formuvannya yedinoyi movi i literaturi Vidsutnist centralizovanih institutiv primitivne transportne spoluchennya mizh teritoriyami i rozbizhnosti v religijnih tradiciyah buli pereponoyu dlya stanovlennya movnoyi yednosti PrimitkiScriptSource Sweden Byock 2013 Gordon Taylor 1957 p 265 1 Gordon Taylor 1957 p 266 4 Gordon Taylor 1957 p 265 2 Gordon Taylor 1957 p 265 3 BibliografiyaZagalni praci The Germanic Languages ed by J van der Auwera E Konig 1994 Harbert Wayne The Germanic Languages Cambridge Language Surveys Cambridge Cambridge University Press 2007 Haugan Jens Right Dislocated Subjects in Old Norse Working Papers in Scandinavian Syntax 1998 62 37 60 Haugen Einar First Grammatical Treatise The Earliest Germanic Phonology Language 1950 26 4 4 64 JSTOR 522272 doi 10 2307 522272 The Menota handbook Guidelines for the electronic encoding of Medieval Nordic primary sources Version 2 0 ed by O E Haugen Bergen Medieval Nordic Text Archive 2008 1 24 travnya 2020 u Wayback Machine Lass Roger Old English A Historical Linguistic Companion Cambridge Cambridge University Press 1993 The Nordic Languages An International Handbook on the History of the North Germanic Languages in 2 vol Berlin Walter de Gruyter 2002 2005 O Donoghue Heather Old Norse Icelandic Literature A Short Introduction Blackwell Publishing Ltd 2004 Torp Arne Vikor Lars S Hovuddrag i norsk sprakhistorie 4 ed Gyldendal Norsk Forlag 2014 Slovniki Cleasby Richard Vigfusson Gudbrandur An Icelandic English Dictionary Oxford Clarendon Press 1874 2 Germanic Lexicon Project 20 lipnya 2021 u Wayback Machine old norse net 10 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zoega G T Islenzk Ensk ordabok S Kristjansson 1896 Islenzk Ensk ordabok Reykjavik Kostnaarmaur Sigurdur Kristjansson 1922 Zoega G T A Concise Dictionary of Old Icelandic 1910 Germanic Lexicon Project 11 lyutogo 2021 u Wayback Machine norroen info 1 sichnya 2022 u Wayback Machine ONP Dictionary of Old Norse Prose in Danish and English University of Copenhagen 4 18 grudnya 2019 u Wayback Machine Vries Jan de Altnordisches Etymologisches Worterbuch 1961 1977 Lexicon poeticum antiquae linguae septentrionalis ed Egilsson Sveinbjorn Hafniae typis J D Qvist amp comp 1854 6 Lexicon poeticum antiquae linguae septentrionalis eds Egilsson Sveinbjorn Jonsson Finnur 1913 1916 7 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine 2nd ed 1931 8 Gramatiki Bayldon George An Elementary Grammar of the Old Norse or Icelandic Language London Williams and Norgate 1870 9 Brondum Nielsen Johannes Gammeldansk Grammatik i sproghistorisk Fremstilling in 8 vol Kobenhavn J H Schultz 1928 1974 shidnij dialekt Faarlund Jan Terje The Syntax of Old Norse New York Oxford University Press 2004 zahidnij dialekt Haugen Odd Einar Grunnbok i norront sprak 3rd ed Gyldendal Akademisk 2006 zahidnij dialekt Haugen Odd Einar Norrone Grammatik im Uberblick 2nd ed Universitat Bergen 2015 zahidnij dialekt Iversen Ragnvald Norron grammatikk 7th ed Oslo Aschehoug 1972 zahidnij dialekt 10 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Noreen Adolf Altnordische grammatik I Altislandische und altnorwegische grammatik laut und flexionslehre 4th ed Halle Saale Max Niemeyer 1923 zahidnij dialekt 11 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Noreen Adolf Altnordische grammatik II Altschwedische grammatik mit einschluss des altgutnischen Halle Max Niemeyer 1904 shidnij dialekt 12 Vigfusson Gudbrand Powell F York An Icelandic Prose Reader with Notes Grammar and Glossary Oxford Clarendon Press 1879 13 Pidruchniki Byock Jesse Viking Language Learn Old Norse Runes and Icelandic Sagas Jules William Press 2013 Gordon Eric V Taylor A R An Introduction to Old Norse Oxford Clarendon Press 1927 perevidannya 1957 Sweet Henry An Icelandic Primer with Grammar Notes and Glossary 2nd ed Univerzita Karlova 1895 archive org Germanic Lexicon Project 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine e ext Project Gutenberg 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine THorgeirsson Haukur Gudlaugsson oskar Old Norse for Beginners 14 27 zhovtnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Davnoskandinavska mova Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi davnoskandinavskoyu movoyu heimskringla no 9 sichnya 2022 u Wayback Machine Davnoskandinavska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Old Norse 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ