Старогутнійська мова — північногерманська мова, якою говорили на острові Готланд, сучасна Швеція приблизно до 17 століття включно.
Старогутнійська мова | |
---|---|
Поширена в | Готланд, сучасна Швеція |
Носії | Немає. Існувала до 17 століття включно. |
Писемність | Латиниця, руни |
Класифікація | Індоєвропейські мови |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Мова досить відрізнялась від старосхідноскандинавського діалекту. Сьогодні, в деяких частинах острова Готланд говорять сучасною формою старогутнійської мови — гутнійським діалектом шведської мови.
Корінь gut, ймовірно, означає близькість носіїв старогутнійської до готів.
Пам'ятки
Найбільшим джерелом для вивчення старогутнійської є Гутасага. Це кодекс договорів острова Готланд і Швеції, що включає в себе нарис з історії острова, починаючи з легенди його заснування в дохристиянську епоху, пам'ятник скандинавського права.
Сага була записана в 13 столітті і збереглася в єдиному рукописному примірнику. Входить до збірки Codex Holm. Датована приблизно 1350 роком, зберігається в Королівській бібліотеці Швеції в Стокгольмі, разом з Гуталагом, зведенням законів Готланда.
Відмінності з іншими скандинавськими діалектами
Давньоскандинавський дифтонг аu (наприклад. Auga «око») зберігається в старогутнійській та старозахідноскандинавській в той час як в старосхідноскандинавській (за винятком периферійних діалектів) він перейшов в монофтонг Ǿ (довгий Ǿ). Дифтонг ai (наприклад. bain «кістка») зберігається в старогутнійській в той час як в старозахідноскандинавській він перетворився на ei (bein), а в старосхідноскандинавській став é (bén). У той час як в старозахідноскандинавській є дифтонг ey, в старосхідноскандинавській він перетворюється на Ǿ, в старогутнійській — oy.
Прагерманська | Старогутнійська | Старозахідноскандинавська | Старосхідноскандинавська |
*augon (око) | auga | auga | auga > ǿga |
Приклад
(уривок з Гутасаги)
Gutland hitti fyrsti mathr than sum thieluar hit. tha war gutland so eluist at thet daghum sanc Oc natum war uppj. En thann mathr quam fyrsti eldi a land Oc sithan sanc thet aldri. thissi thieluar hafthi ann sun som hit hafthi. En haftha cuna hit huita stierna thaun tu bygthu fyrsti agutlandi fyrstu nat som thaun saman suafu tha droymdi hennj draumbr.
Готланд першим знайшов один чоловік, якого звали Тієлвар. У той час Готланд був такий зачарований, що вдень опускався на дно моря, а ночами спливав. Але цей чоловік вперше привіз на острів вогонь, і після цього той [острів] ніколи не опускався на дно. У цього Тієлвара був син, якого звали Хафді. І дружину Хафді звали Біла Зірка. Вони були першими жителями Готланду. У першу ніч, в яку вони спали разом, Білій Зірці приснився сон.
Джерела
- Мови світу. Германські та кельтські мови(рос.)
- Noreen, Adolf (1904). Altnordische Grammatik II: Altschwedische Grammatik mit Einschluss des Altgutnischen. Halle: Max Niemeyer(нім.)
Посилання
- Старогутнійський глосарій (швед.)
- Сторінка на старогутійській на сайті Gutamålsgillet
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starogutnijska mova pivnichnogermanska mova yakoyu govorili na ostrovi Gotland suchasna Shveciya priblizno do 17 stolittya vklyuchno Starogutnijska movaPoshirena vGotland suchasna ShveciyaNosiyiNemaye Isnuvala do 17 stolittya vklyuchno PisemnistLatinicya runiKlasifikaciyaIndoyevropejski movi Germanski moviPivnichnogermanski movi dd Oficijnij statusKodi moviGermanski movi v 10 stolitti starogutnijska poznachena rozhevim Mova dosit vidriznyalas vid staroshidnoskandinavskogo dialektu Sogodni v deyakih chastinah ostrova Gotland govoryat suchasnoyu formoyu starogutnijskoyi movi gutnijskim dialektom shvedskoyi movi Korin gut jmovirno oznachaye blizkist nosiyiv starogutnijskoyi do gotiv Pam yatkiNajbilshim dzherelom dlya vivchennya starogutnijskoyi ye Gutasaga Ce kodeks dogovoriv ostrova Gotland i Shveciyi sho vklyuchaye v sebe naris z istoriyi ostrova pochinayuchi z legendi jogo zasnuvannya v dohristiyansku epohu pam yatnik skandinavskogo prava Saga bula zapisana v 13 stolitti i zbereglasya v yedinomu rukopisnomu primirniku Vhodit do zbirki Codex Holm Datovana priblizno 1350 rokom zberigayetsya v Korolivskij biblioteci Shveciyi v Stokgolmi razom z Gutalagom zvedennyam zakoniv Gotlanda Vidminnosti z inshimi skandinavskimi dialektamiDavnoskandinavskij diftong au napriklad Auga oko zberigayetsya v starogutnijskij ta starozahidnoskandinavskij v toj chas yak v staroshidnoskandinavskij za vinyatkom periferijnih dialektiv vin perejshov v monoftong Ǿ dovgij Ǿ Diftong ai napriklad bain kistka zberigayetsya v starogutnijskij v toj chas yak v starozahidnoskandinavskij vin peretvorivsya na ei bein a v staroshidnoskandinavskij stav e ben U toj chas yak v starozahidnoskandinavskij ye diftong ey v staroshidnoskandinavskij vin peretvoryuyetsya na Ǿ v starogutnijskij oy Pragermanska Starogutnijska Starozahidnoskandinavska Staroshidnoskandinavska augon oko baino kistka hauzjan chuti auga bain hoyra auga bein heyra auga gt ǿga baein gt ben hoyra gt hǿraPriklad urivok z Gutasagi Gutland hitti fyrsti mathr than sum thieluar hit tha war gutland so eluist at thet daghum sanc Oc natum war uppj En thann mathr quam fyrsti eldi a land Oc sithan sanc thet aldri thissi thieluar hafthi ann sun som hit hafthi En haftha cuna hit huita stierna thaun tu bygthu fyrsti agutlandi fyrstu nat som thaun saman suafu tha droymdi hennj draumbr Gotland pershim znajshov odin cholovik yakogo zvali Tiyelvar U toj chas Gotland buv takij zacharovanij sho vden opuskavsya na dno morya a nochami splivav Ale cej cholovik vpershe priviz na ostriv vogon i pislya cogo toj ostriv nikoli ne opuskavsya na dno U cogo Tiyelvara buv sin yakogo zvali Hafdi I druzhinu Hafdi zvali Bila Zirka Voni buli pershimi zhitelyami Gotlandu U pershu nich v yaku voni spali razom Bilij Zirci prisnivsya son DzherelaMovi svitu Germanski ta keltski movi ros Noreen Adolf 1904 Altnordische Grammatik II Altschwedische Grammatik mit Einschluss des Altgutnischen Halle Max Niemeyer nim PosilannyaStarogutnijskij glosarij shved Storinka na starogutijskij na sajti Gutamalsgillet