Марківці́ — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. За чисельністю населення займає четверте місце в Бобровицькій ОТГ. До 2020 село належало до Бобровицького району. Народна традиційна назва — Марковці́. Населення — 1109 осіб (2020) на 750 дворів. Біля села є два дачних селища.
село Марківці | |
---|---|
Обеліск у центрі села | |
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Громада | Бобровицька міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | не пізніше 1720 |
Населення | ▼ 1109 осіб (01.01.2020) |
Площа | 5,384 км² |
Густота населення | 208,02 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17421 |
Телефонний код | +380 4632 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°43′46″ пн. ш. 31°15′03″ сх. д. / 50.72944° пн. ш. 31.25083° сх. д.Координати: 50°43′46″ пн. ш. 31°15′03″ сх. д. / 50.72944° пн. ш. 31.25083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 117 м |
Відстань до обласного центру | 96,7 км |
Відстань до районного центру | 10,6 км |
Найближча залізнична станція | Марківці |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46 |
Староста | Швачач Тетяна Василівна |
Карта | |
Марківці | |
Марківці | |
Мапа | |
Марківці у Вікісховищі |
Село відоме тим, що 1846 року в садибі поміщиків Катериничів зупинявся та намалював кілька їх портретів Тарас Шевченко.
Географія
Марківці — найзахідніше село району на кордоні з Київською областю. На заході територія сільради виходить на лівий берег Трубежа. Через село з північного заходу на південний схід проходить автошлях Т 2528 Козелець — Бобровиця, який одразу за селом перетинає магістральну залізничну лінію Київ — Москва (перегін Заворичі — Бобровиця). Біля села є три залізничні зупинні платформи: Трубіж (1990-ті), Ярославка (1974) та Марківці (1929), де зупиняються приміські електропоїзди Київ — Ніжин. Зі столиці до села можна доїхати електропоїздом менш ніж за 2 години (зі станції Дарниця — приблизно за годину). Також є зупинка міжміського автобусу.
Сусідні населені пункти:
У геоморфологічному відношенні територія села відноситься до Лівобережної Придніпровської рівнини, розміщеної на давній терасі Дніпра. Висота над рівнем моря — 117 м. Клімат — помірно-теплий, м'який з достатньою вологістю. Корисні копалини — цегельно-черепична сировина (глина, пісок).
Ґрунти біля села дуже змішані. Більша частина села збудована на темно-сірих опідзолених ґрунтах легкосуглинистого складу. Крайній південний захід села потрапив у зону дерново-слабкопідзолистих та дерново-середньопідзолистих піщаних, глинисто-піщаних та супіщаних ґрунтів. Крайній північний схід лежить на типових слабко- й малогумусних чорноземах та осолодівших (лучно-чорноземних та дернових) ґрунтах легкосуглинистого складу.
Назва села походить від засновника села Марка Боклана. Кумедним є той факт, що в російських джерелах — навіть на мапах XVIII—XIX ст. — часто траплялась назва Морковцы.
Вулиці (кутки): Артема Уса (колишня Мічуріна), Гагаріна (Золотарівка), Гоголя (Буряківка, Хутір; найдовша — 3073 м, 135 осель), Грушевського, Довженка (Жеребецький хутір, Сухинський шлях; колишня Кірова), Дружби (Кирилівщина), Калинова (Гута; колишня Жовтнева), Кононенка (Семені́вка; найкоротша — 4 оселі), Корольова (Гаврущенкове), Лесі Українки, Миру (Семені́вка/Боклані́вка; колишня Пролетарська), Незалежності (Тарані́вка; колишня Леніна), Олега Кошового (Кощі́єво), Перемоги, Першотравнева, Петра Зубка (Мостиський шлях), Польова (колишня 60 років Жовтня), Пушкіна, Радгоспна, Галаївська (Галаївка/Голикі́вщина; колишня Рози Люксембург), Сліпенка (Тарані́вка), Чапаєва (Сухинський шлях), Червоноармійська (Кирилівщина), Червонопартизанська (Кощі́єво), Шевченка (Кошелі́вка), Щорса (Золотарі́вка), Ярославська (Глушків Гай; колишня Свердлова).
Урочища: Балачиха, Борискова Лоза, Вовкова Гора, Гало, Голиківщина, Гора, Ковбаня, Котивщина, Левадки, Лиса Гора, Ситне, Трубайло, Турківщина, Царицине, Чайка.
Долини: Панська, Панченкова, Семенцева.
Річка: Трубіж.
Озера: Ревня (Ремня), Кругле.
Болото: Пилькове.
Ліс: Са́жалка.
Могила: Княжедвір'я.
Найвідоміше озеро — Ревня (Ремня), у центрі. Озеро Кругле на північний захід від села використовується для купання. У дачних селищах є кілька ставків.
Населення
Рік | 1726 | 1737 | 1770 | 1781 | 1787 | 1790 | 1801 | 1810 | 1830 | 1850 |
Людей | 807* | 303** | 864* | 364** | 937* | 1060* | 1118* | |||
Дворів | ≥11 | 33 | 93 |
Рік | 1859 | 1860 | 1877 | 1881 | 1885 | 1892 | 1897 | 1901 | 1904 | 1913 |
Людей | 1310 | 1350* | 735*** | 1626 | 1477 | 1944 | 1831/2392 | 1800 | 2021 | |
Дворів | 229 | 331 | 248 | 357 | 378 | 245 | 398 |
Рік | 1923 | 1926 | 1941 | 1963 | 1972 | 1983 | 1989 |
Людей | 2332 | 2311 | 1863 | 2074 | 2068 | 1847 | |
Дворів | 563 | 571 | 585 | 622 | 700 |
Рік | 2001 | 2006 | 2012 | 2015 | 2017 | 2019 | 2020 |
Людей | 1504 | 1309 | 1211 | 1189 | 1128 | 1120 | 1109 |
Дворів | 750 |
* Число прихожан, могло перевищувати населення села.
** Число дорослих чоловіків, що сплачували податки.
*** Число прихожан-чоловіків.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 1504 особи. Рідною мовою марківчани назвали такі:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,41 % |
російська | 2,39 % |
білоруська | 0,07 % |
румунська | 0,07 % |
болгарська | 0,07 % |
Станом на 1 січня 2019 року населення — 1120 осіб на 750 дворів, серед них виборців — 945, чоловіків — 530, жінок — 590, дітей — 163, пенсіонерів — 288, працездатних — 669, безробітних — 27 (20.12.2017), учасників бойових дій — 10, людей із інвалідністю — 15, людей із обслуговуванням соціальними працівниками вдома — 19, неповних сімей — 31, дітей із неповних сімей — 45, багатодітних сімей — 12, дітей із багатодітних сімей — 34, дітей із інвалідністю — 9, дітей-сиріт — 1, одиноких багатодітних матерів — 2. Останнім часом населення села зменшується і становить трохи менше половини від історичного максимуму.
Вік | Чоловіків | Жінок |
60+ | 134 | 154 |
40-59 | 167 | 176 |
18-39 | 155 | 171 |
0-17 | 74 | 89 |
Найпоширеніші прізвища: Шевченко, Буряк, Боклан (Баклан), Кошіль, Борисенко, Данильченко, Кот, Кононенко, Панченко, Пінчук, Шостак, Сліпенко, Омельченко, Онищенко (Оніщенко), Дворник, Заболотний, Голик, Конош, Конішевський.
Значна частина марківчан працює або навчається в Києві, Броварах та Ніжині. Саме тому ще з радянських часів спостерігається міграція в ці міста. У теплу пору року фактичне населення збільшується людьми, що приїздять до батьків, та «дачників» — переважно киян та броварчан, які придбали подвір'я або отримали їх у спадок. Деякі містяни-пенсіонери кілька місяців на рік проводять у дачних селищах біля села.
Життя громади
У радянські часи головним роботодавцем села був радгосп «Кіровський», який спеціалізувався на м'ясо-молочному тваринництві. У 1990-х господарство занепало, й зараз пусті корівники руйнуються.
Землю розпайовано. На базі колишнього радгоспу діє філія ТОВ «Земля і Воля», що орендує землю з 420 паїв (переважно землі вищої категорії). Землі 2-ї категорії орендує фермерське господарство «Ольга-Аллін».
На підвідомчій сільраді території розташовано два дачних селища (біля залізничних платформ Трубіж та Ярославка), де діють 12 садових товариств, які загалом містять 1750 садових ділянок.
У Марківцях є угіддя, орні землі, лісові ділянки, рибогосподарство. Площа сільськогосподарських угідь по селу становить 404,6 га. У індивідуальному користуванні населення станом на 2012 рік перебувало 59 голів великої рогатої худоби, 374 свині, 56 кіз та 95 бджолосімей, 103 легкових та 2 вантажних автомобілі, а також 15 тракторів.
Церковно-приходську школу було відкрито 1860 року, земське народне сільське училище — 1873 року. За цей час кілька разів школа переїжджала на інше місце. Зараз у селі є Марківецька ЗОШ I—III ступенів — партнер Українського гуманітарного ліцею (станом на 2013 рік — 127 учнів, 16 учителів та 7 техпрацівників), директор — Шевченко Галина Олексіївна.
У селі також є музей історії села (у школі), дитсадок «Казка» (на 20 дітей), клуб (з 1947), бібліотека (у клубі, має «Світлицю старожитностей»), кафе, 7 крамниць, відділення Укрпошти, гуртожиток, фельдшерський пункт, перукарня, стоматологічний кабінет, стадіон. Вівторками, середами та суботами на центральній площі села відкриваються пересувні пункти торгівлі. Частину вулиць заасфальтовано. Село електрифіковано (1962), телефонізовано (цифрова АТС — 2003) та газифіковано (2006). Є можливість дротового підключення до мережі Інтернет (до 30 Мбіт/с, компанія «Фрінет»). За деякими даними, всі лінії для підключення до «Фрінет» зайняті. Завдяки тому, що на території колишнього колгоспу встановлено базову станцію Vodafone Україна, марківчани забезпечені стабільним швидкісним 4G-інтернетом за технологією LTE 1800. Київстар і lifecell мають менш стабільне покриття в Марківцях, тому в разі використання їх 4G-інтернету як домашнього бажано використовувати додаткові зовнішні антени. 2 соціальних працівники допомагають 22 одиноким пенсіонерам. У Бобровиці є дільничий інспектор, відповідальний за Марківці.
Великий обсяг робіт із облаштування громадських місць марківчани виконують на волонтерських засадах. Матеріально допомагають марківчанам уродженці села — зокрема, члени Бобровицького відділення Чернігівського земляцтва в Києві Андрій Михайлович Пінчук, Василь Юлійович Заболотний та інші.
Керівництво сільради та школа регулярно проводять різноманітні заходи, зокрема, до свят та пам'ятних днів. Діють аматорський ансамбль «Марківчаночка» (керівник — Галина Миколаївна Трегуб) та літературне об'єднання «Джерело». Команда «Сокіл Марківці» виступає в районному чемпіонаті з футболу. Шкільні міні-футбольні команди (хлопці та дівчата) також беруть участь у районних змаганнях.
Релігія
Детальніші відомості ви можете знайти в статті Успенська церква (Марківці).
1769 року вже існувала православна парафія Успіння Пресвятої Богородиці. 1775 року було освячено дерев'яний храм, на початку XX ст. збудовано новий, але 1943 року спалено німцями.
Зараз у Марківцях є дві парафії, що наслідували історичну назву: ПЦУ (з 1996) та УПЦ (МП) (з 1997). Храми розташовано в центрі неподалік від обеліска, де раніше була стара церква.
Настоятелі:
- ПЦУ — отець Василь Бабець.
- УПЦ МП — отець Богдан Кушнірчук.
Храмове свято села — Успіння Пресвятої Богородиці («Перша Пречиста»), 28 серпня.
1858 року в Марківцях народилася та прожила перші 7 років Преподобна Смарагда (Онищенко Іуліанія Аврамівна), сповідниця Ніжинська, ігуменя Ніжинського Свято-Введенського жіночого монастиря (1914—1927, 1941—1943). 10 травня 2014 року освячено Успенський храм УПЦ (МП) та подаровано ікону з часткою мощей преподобної Смарагди Ніжинської.
Також у селі є протестанти-євангелісти. Зокрема, за даними радянських спецслужб 1979 року в районі діяла незареєстрована община п'ятидесятників: 19 вірян із Марківців, Озерян та Кобижчі на великі свята збиралися в одній із марковецьких хат.
Пам'ятні місця
У селі збереглась ялина, біля якої свого часу відпочивав Тарас Шевченко.
Від садиби поміщиків Катериничів після пожежі 1969 року зберігся лише фундамент, на якому відбудовано головний корпус школи.
На центральній площі села — обеліск Слави (1967): братська могила 9 радянських воїнів, які загинули при звільненні села від нацистів у вересні 1943 року, та пам'ятний знак воїнам-односельцям, загиблим у роки Німецько-радянської війни. Біля колишньої контори радгоспу — погруддя Героя Радянського Союзу П. Н. Зубка (1975). Біля храму УПЦ КП — братська могила 4 активістів села, вбитих протягом 1929—1943 років за комуністичні погляди (1975, 1989).
На стіні школи встановлено меморіальні дошки: у пам'ять про перебування Т. Г. Шевченка, випускникам школи: учасникам війни в Афганістані В. М. Лухті та В. І. Ковніру, а також воїнам АТО А. В. Усу та О. В. Онопрієнку.
У центрі біля озера відкрито пам'ятний знак «Героям Небесної Сотні».
Історія
Детальніші відомості ви можете знайти в статті Історія села Марківців (Бобровицький район).
Давні часи
На західній околиці села (вул. Чапаєва) знайдено залишки поселень 3—1 тис. до н. е., XVIII—XIX ст. н. е. («Марківці-1»). За 0,7 км на південний схід від східної околиці села знайдено курган 2—1 тис. до н. е.
На південь від села між Марківцями та Ярославкою є височина Княжедвір'я (Княжедворище). За переказами та історичними джерелами наприкінці XII ст. у цьому місці чернігівський князь Ярослав побудував замок, який служив укріпленням від нападу кочових племен. Замок і укріплений пункт було зруйновано степовими кочівниками. На цьому кургані місцеві жителі знаходили різні старовинні предмети: уламки стріл, списів і мечів, фрагменти посуду тощо. Зокрема, у Марківцях було знайдено велику печатку (пломбу) у вигляді свинцевого круглого диску діаметром 34 мм. На одній стороні зображено княжий знак у вигляді пророслого двозубця, на іншій збереглося рельєфне зображення хреста з розширеними лопатями. Печатка має наскрізний отвір для шнура. Зображення пророслого двозубця зафіксовано, зокрема, на іменній печатці Ізяслава Ярославича.
На схід від села (між Марківцями та Бобровицею) біля траси Т 2528 є курган (могила) Балачи́ха. Назва — можливо, тюркського походження, оскільки татарською балачи́к означає «дитинча».
На захід від села (між Марківцями та Мостищем) у лісі росте великий Марківецький дуб, вік якого налічує 400—500 років.
Заснування
За усними переказами, засновником села є Марко Боклан — запорозький козак, який оселився в лісі біля урочища Ревня (нині — озеро Ремня). Перша назва села — Марків хутір.
Після спустошення 1482 року місцевості кримськими татарами на чолі з Менглі Гіреєм залишилися лише окремі хутори. Ці землі ніхто не хотів брати ні за службу, ні в вислугу. Нарешті 1503 року великий князь Олександр Ягеллончик пожалував усю північну половину Переяславського повіту, що лежала по Трубежу й Супою, як вислугу своєму дворянину Дашку Івановичу. Його син — черкаський і канівський староста Остафій Дашкович — організував швидку колонізацію в тому числі власних переяславських «вислуг», у яких «на ґрунтах басанському й биковському» незабаром постали 2 містечка: Басань і Быков, а також 9 сіл: Старая Басань, Марковь, Юрковь, Павловъ, Максимовъ, Брегинцы, Кулажинь, Карпиловка й Воронковъ. Важко довести тотожність згаданого Маркова з Марківцями, але принаймні можна розглядати цю інформацію як версію.
У часи Гетьманщини територія Бобровицької сотні з деякого часу підпорядковувалася Київським полковникам. Зокрема, Іван Мазепа Універсалом від 25 січня 1708 р. надав київському полковникові Федорові Коровці-Вольському Бобровицьку сотню та інші маєтності, раніше належні до уряду Київського полку (попереднім полковникам).
Серед відомих документів перша згадка про Марківці була 1720 року, коли Михайло Михайлович Танський, Ніжинський полковий обозний (1746), родом із Молдови (за іншими даними — з Сербії), купив землі в Марківцях Бобровицької сотні у свого брата Київського полковника Антона Михайловича Танського. Згідно з Генеральним слідством Київського полку 1726 року въ деревнѣ Марковцяхъ йому належало принаймні 11 дворів посполитих (1731 року — 7).
Станом на 23 серпня 1737 року за даними ревізії Київського полку в Марківцях було 20 дворів козаків та 13 дворів посполитого населення. Заможних і середньо-ґрунтових ані козаків, ані селян не було — лише малоґрунтові. Серед них — козачий отаман Фɛско Бурак, козача вдова Фɛска Лук'яниха й козаки: Сɛмɛн Ковтунɛнко, Дмитро Тимошɛнко з братом Іваном, Матвѣй Бурак, Тимух Гук. Серед посполитих до малоґрунтових належали Сава Коношɛнко і Грицко Турчин. У Марківцях уже в той час зустрічаються такі прізвища, як Буряк, Боклан, Бокланенко, Литвин, Пінчук, Кошіль.
У архівах зберігся акт купівлі-продажу землі від 1 серпня 1764 року:
… козак и житель морковскій Микита Бондарь чиню вѣдомо симъ моимъ доброволнимъ купнимъ записом в томъ что продалъ я зятевѣ своему Михаилу Борису огород с поселениемъ купленной мною в козаковъ и жителей марковских Трохима и Тимоха Ковънѣров.
Рум'янцевський опис 1766 року подає таке зображення села:
Малороссійского Киевского полку сотнѣ Бобровицкой деревня Морковцѣ лежащія от полкового города Козелця в 30 верстах, от сотенного мѣстечка Бобровицѣ в 10 верстах же ώная при озере Клину, которое течение имѣеть на полудень, положение жъ оной на ровном месте.
Прикладом є опис двору Коношів. Брати Григорій та Кирило мали кожен своє дворище, але, ймовірно, вели спільне господарство, оскільки статистика подає відомості про чисельність їхньої худоби разом. У братів було 4 воли, 3 корови, 1 теля, 10 свиней, 9 коней і 250 овець та 10 ягнят. Земельний наділ на два господарства становив 14 днів [оранки] або 24360 квадратних сажнів, Григорій Конош (50 років) мав дружину Ганну (45 років) та 7 дітей, а його брат Кирило (40 років) мав дружину Ксенію (40 років) та 6 дітей.
Кількість власницьких посполитих становила приблизно половину населення села. На 1766 рік низка дворів належала Дмитру Михайловичу Танському. Ще 8 дворів належали сотнику Новгородської сотні Стародубського полку, композиторові Андрієві Рачинському. Також у селі був двор жилой новой в нем господских покоев 2, людских 5, де жили погоднонаемные робітники. Очевидно, це був той «палац», пам'ять про який збереглася серед старожилів. Імовірно, він належав родині Танських.
Хроніка
20 квітня 1767 року Київський полковий писар Семен Степанович Катеринич купив у Дмитра Михайловича Танського его отцовскія наслѣдственныя «добра» въ дер. Марковцахъ, Бобровицкой сотни, за 700 руб. За нимъ купленныхъ въ г. Козельцѣ, с. Марковцахъ, м. Кобыжчѣ, м. Бобровицѣ и Березинскаго у. въ с. Красиловкѣ 415 душъ (1788).
Архієпископ Філарет (Гумілевський) у історичному описі Чернігівської єпархії відмітив, що теплий дерев'яний храм Петра й Павла міста Остра було продано в Марківці, однак не вказав рік. Судячи з наявних даних, це відбулося скоріш за все між 1767 і 1845 роками.
1769 року в Марківцях було майже закінчене будівництво церкви. Однак будівництво вимагало значних коштів і дефіцитного будівельного матеріалу, до того ж треба було купувати церковне начиння й богослужебні книги. У селі були власницькі посполиті, що належали Києво-Печерській Лаврі (1782 року 24 чоловіки та 29 жінок належали до вѣдомства Макаровскаго Києво-Печерської Лаври). Тому власник села київський полковий писар Семен Катеринич 7 грудня 1769 року писав наміснику Лаври архімандриту :
К достройкѣ мало недостроенной в деревнѣ Марковцяхъ вновъ церквы [Успенія] Пресвятія Б[огоро]д[и]цы на шалевницѣ, звоницю и прочое нужно потрѣбно лутичного соснового дерева, которого в здешних местахъ взять нѣгде.
Кромѣ жъ того недостаетъ четирехъ книгъ до круга церковнаго, якото: Октоиха, Трафолоя и двохъ Триодь: Постной и Цвѣтной, и купить уже нѣзачто. И для того принял я дерзновение и писал к его высокопреподобію гспдну отцу архимандриту с прошеніемъ не можно ли какъ тѣ четире книгѣ от святія Лавры приказать выдать, такь и деревъ с пня лутицъ пятдесятъ вырубить дозволить в пущѣ Сорокошицкой и о том кому надлежитъ дать предложеніе.
Намісник Лаври задовольнив прохання Катеринича.
1770 року налічувалося 807 прихожан Марковецької церкви: 418 чоловіків та 389 жінок. 1775 року дерев'яний храм було добудовано та освячено. Можливо, саме цього року село було вперше згадано у друкованих виданнях, а саме, у календарі на 1775 рік, який опублікував у Петербурзі видавець і літератор Василь Рубан. Значну частину «місяцеслова» становив опис шляхів імперії. Зокрема, у ньому згадано тракт Отъ Козельца до Басани: отъ Козельца до Морковецъ — 25 верст, отъ Морковецъ до Бобровицы — 20 верст (очевидно, має бути 10).
1781 року в селѣ Марковцахъ Бобровицької сотні Козелецького повіту Київського полку була така кількість осель: Духовенства — 1, Церковниковъ — 2. Число хатъ — 90. Зокрема: козаковъ выборныхъ — 16, козаковъ подпомощников — 36, посполитыхъ коронных, у том числѣ и ранговых — 4, посполитыхъ владѣлческих, разночинческих и козачихъ подсусѣдковъ — 34.
3 травня 1783 року було остаточно введено кріпосне право, що на кілька поколінь наперед значно ускладнило життя майже половині марківчан. 1786 року під час кампанії секуляризації майно монастирів та залежних від них селян у кількох українських губерніях передано до губернських Казенних палат. Відтак лаврські селяни стали державними (казенними). Їхнє становище було дещо кращим порівняно з поміщицькими, оскільки вони мали особисту свободу.
Після ліквідації 1781 року полкового устрою та нетривалих експериментів із намісництвами 1802 року Марківці потрапили до Мостицької волості Козелецького повіту Чернігівської губернії.
1825 року пономарем, а згодом і дяком у церкві села був дід Павла Тичини — Тимофій Михайлович Тичина, син Михайла Степановича 1750 року народження, диякона Ядлівки. Саме в Марківцях 30 вересня 1850 року народився й батько Павла Тичини Григорій Тимофійович.
Зі сповідної книги Успенської церкви за 1834 рік відомі прізвища значної частини марківчан: Антипенко, Богомаз, Боклан, Бондар, Борисенко, Буряк, Ведмідь, Вовк, Гайдук, Глущенко, Голик, Гарбуза, Горовий, Гук, Давиденко, Данильченко, Дворник, Довгаль, Донець, Заболотний, Золотар, Зубко, Катеринич (поміщики), Клекочка (у т. ч. пономар Андрій Йосипович Клекочка), Коваленко, Ковнір, Коломієць, Конішевський, Кононенко, Корявий, Кошіль, Крачило, Курний, Литовка, Лихобатченко, Ліхтар, Овчар, Омельченко, Онищенко, Осауленко, Панченко, Півень, Пінчук, Редько, Сліпенко, Твердомед, Теселько, Третяк, Чернявський (у т. ч. священик), Шевченко.
За деякими не надійними даними, 1837 року Петро Андрійович Катеринич (1811—1876), у майбутньому штаб-ротмістр, очільник дворянства Козелецького повіту, власник цукрових та кінних заводів, брав участь у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка.
У часи роботи в Археографічній комісії, ймовірно, у лютому 1846 та влітку (або у квітні) цього ж року село відвідував поет, намалювавши вісім портретів членів сім'ї Катериничів. Їх відкрив для загалу в березні 1910 року Опанас Сластіон. Чотири з них збереглися та експонуються в Національному музеї Тараса Шевченка: матері господаря Марії Федорівни Катеринич, дружини господаря Тетяни Пантеліївни Катеринич (Афендик), Івана Андрійовича та Олександра Андрійовича Катериничів. Один портрет — Олени Антонівни Афендик (матері Тетяни Пантеліївни) — зберігся лише в репродукції, три портрети загубилися взагалі.
- М. Ф. Катеринич
- Т. П. Катеринич
- І. А. Катеринич
- О. А. Катеринич
- О. А. Афендик
Учитель історії Антон Кузьмович Шевченко, що збирав фольклорні матеріали, спілкувався раніше з Пимоном Заболотним, живим свідком приїзду Тараса Шевченка до села. Ось його розповідь:
Я вже був парубком і жив біля маєтку Катериничів, до яких приїжджав Тарас Григорович Шевченко.
Пам'ятаю, що Шевченко був у Марківцях тричі. Його відвідини завжди припадали на літо. Не гуляти з панами приїжджав він, а малювати портрети Катериничів, щоб заробити якусь копійку на прожиток.
Жив він не в головному будинку з родиною Катериничів, а в невеличкому флігелі, що стояв у глибині парку під столітніми липами. В цьому флігелі містилася старовинна бібліотека поміщика.
Я і мої товариші вперше зустрілися з Шевченком в урочищі «Турківщина». Замріяний поет сидів на великому пеньку біля широкого ставка, навколо якого росли столітні верби… Розпитував він про нас, про наше гірке життя-буття і співчував нашій гіркій долі.
Любив Шевченко також відпочивати в альтанці наприкінці старовинного саду та в лісі «Чайка» під величезним дубом. Ми з ним часто бачилися. Сам я не вмів ні писати, ні читати, а мій товариш Макар Сліпенко умів трохи читати, і йому Тарас Григорович подарував свою книжку «Кобзар» з власноручним підписом, яку потім Макар часто читав. Цей «Кобзар» довго зберігався у Макарового сина Федора Макаровича Сліпенка.
29 липня 1848 року в Марківцях трапилася велика пожежа: згоріло 18 будинків козаків та 2 будинки поміщицьких селян із усіма надвірними будівлями та майном. 23 травня 1849 року в Катериничів згорів сарай із 596 іспанськими вівцями, збиток оцінено у 2000 руб. сріблом.
1859 року населення села становило 1310 людей на 229 дворів. Серед них — 643 чоловіки та 667 жінок. Марківці — село казачье, казенное, владѣльческое, розташоване на военной транспортной дорогѣ изъ г. Козельца на мѣст. Басань. Як видно на мапі Шуберта, 1859 року Марківці вже набули майже сучасних обрисів.
1860 року Чернігівський архієпископ Філарет розпорядився відкрити церковно-приходські школи, які розмістилися переважно в оселях священиків. Таку школу в жовтні 1860 року було відкрито і в Марківцях, де викладав дяк Іван Римаревський. Улітку 1862 року архієпископ Філарет затвердив рішення оголосити йому (дьячку с. Марковецъ) подяку від єпархіального начальства за ревне навчання у школах дітей та розвиток шкіл. Дяк прослужив у Марківцях принаймні до 1883 року.
Спочатку навчання грамоти у школах губернії провадилося за допомогою церковної, а не гражданської, абетки. На уроках дозволялося пояснювати незрозумілі для учнів речі місцевою говіркою.
1860 року у Петра Андрійовича Катеринича в Кобижчі, Бобровиці, Марківцях, іще одному селі, «деревні» та на хуторі було разом дорослих чоловіків: 287 селян на 101 двір та 20 дворових. У користуванні селян було в середньому по 1,59 десятини землі на ревізьку душу: під садибу, пашню та сінокіс. Ліс для опалення та будівництва поміщик надавав безоплатно, але зі власного дозволу. 1861 року було скасовано кріпосне право, однак більшість землі залишилася у власності поміщиків. Колишні поміщицькі селяни отримали в наділ по 2 десятини на ревізьку душу, тобто не набагато більше, ніж у них було раніше. За цю землю потрібно було платити відкупні.
1862 року в газеті «Черниговский листок» за 27 травня було опубліковано замітку «Изъ Козельца», де в художній формі описано кримінальну подію: погоню за злочинцями та їхнє затримання за участю марківчанина. У ніч на 1 травня між Козельцем та Гарбузином троє євреїв напали на господаря підвод, який прямував до Києва й дещо відстав від обозу. Нападники побили господаря, вкрали двох коней та поїхали в бік Мостища. Один із колег постраждалого поїхав по слідах утікачів. Въ Морковцахъ він найняв піших людей, але даремно. Довелося повернутися в Марківці та найняти встрѣтившаго ему верховаго сельскаго молодаго парня, який за допомогою ще одного чоловіка спіймав злочинців між Марківцями та Бобровицею. Автор замітки (Корреспондентъ) колоритно описав промову головного героя-козака, що той ніби-то виголосив під час затримання жидовъ:
«э, вражий сину, який ти разумний! іхавъ сорокъ верстъ, не ладився, да теперь ладитця зобрався; а чому ти въ Мостищахъ не зостався? вхопивъ вражий сину, — да скорій чухрати. Бачъ, не купуй дешево коней, бо важко втікати».
1863 року штаб-ротмістра Петра Андрійовича Катеринича керівництво Чернігівської єпархії затвердило церковним старостою, а Святійший Урядовий Синод нагородив золотою медаллю. Цього ж року прихожани церкви вирішили влаштувати хату для сільської школи та щорічно жертвувати по 3 коп. сріблом. 1864 року Чернігівська єпархія дозволила перелити розбитий церковний дзвін та збільшити його вагу до 25 пудів. 1866 року при Успенському храмі було відкрито церковно-парафіяльне піклування.
У вересні 1867 року було проведено, а 1874 року затверджено спеціальне межування Марковецьких дач. Землю було класифіковано на «зручну» та «незручну» (такої було небагато). Загалом було розмежовано 24 ділянки. У переліку згадано: 3 ділянки казенного лісу (відповідно понад 2, 1 та 3 десятини), 4 ділянки власника штабс-ротмістра Петра Андрійовича Катеринича, ділянку поселення Марковець съ хуторомъ Будряковской Петра Андрійовича Катеринича съ прочими, ділянку священнослужителя, ділянки козаків, казенних та власницьких селян. Серед власників згадано також козаків Петра Федоровича та Антона Яковича Заболотних, Якима та Максима Тесельок, козаків Гната Корнійовича та Володимира Григоровича Буряків, козаків Петра, Макара й Омеляна Івановичів та Кузьми Леонтійовича Сліпенків, козака Антона Федоровича Золотаря, козаків Кирила Федоровича та Василя Федоровича Кононенків, селянина Кирила Пилиповича Голика. Окремо розмежовано 21 серпня 1873 року та затверджено 1877 року ділянку Товариства засновників Курсько-Київської залізниці (понад 28 дес.).
1868 року було відкрито залізницю, яка почала відігравати важливу роль у житті марківчан. Нині не діючий «Ярославський» переїзд було споруджено в місці перетину з військово-транспортним шляхом (біля нового кладовища). Імовірно, невдовзі після цього для сполучення повітового центру — Козельця — з залізничною станцією було споруджено ділянку дороги Марківці — Бобровиця.
1873 року було відкрито (одним із перших у повіті) земське народне сільське училище — ймовірно, замість церковно-приходського.
1881 року Чернігівським земством було проведено подвірний опис повіту, підсумком якого стала книга майже на 400 сторінок із детальними таблицями та описами. Під дворами мались на увазі самостійні господарства, навіть якщо формально вони перебували в одному дворі з іншими родинами. Згідно з описом у Марківцях було 1627 жителів на 333 двори (822 чоловіка та 805 жінок), серед них грамотних (разом із учнями школи) — 258 чоловіків та 19 жінок. Нижче в окремому пункті наведено частину зібраної інформації.
1885 року в селі було 248 дворів і 1477 мешканців (можливо, застарілі на той час дані), були школа, трактир та постоялий двір.
Близько 1886 року було прийнято рішення понизити на 16 % розмір викупних платежів за землю для колишніх кріпаків, що на той час становили 4 руб 4 коп з ревізької душі, або 1 руб 95 коп за десятину. Повітова земська управа запропонувала для 70 поселень съ разстроеннымъ хозяйствомъ додатково зменшити розмір платежів. Для Марківців загальна знижка склала 41 %.
Також 1886 року було обрано на 3 роки членів раніше створеного опікування при Успенському храмі:
предсѣдателемъ — крестьянинъ Максимъ Ѳеодосіевъ Пинчукъ; членами — солдаты Іаковъ Ивановъ Горовой, Ѳома Семеновъ Антипенко, козаки, Василій Прокофіевъ Бурякъ, Никифоръ Димитріевъ Конишевскій, крестьяне Симеонъ Григоріевъ Кошель, Трофимъ Димитріевъ Кошель, Аврамъ Моисеевъ Борисенко, Иванъ Романовъ Омельченко и Петръ Василіевъ Дворникъ;
1888 року сільським старостою був козак Петро Дворник. Його було згадано як свідка в розслідуванні Козелецького земства про можливі фінансові зловживання Андрія Глуздовського та деяких інших земських діячів. Глуздовського було призначено відповідати за ремонт військово-транспортних доріг у північній частині повіту. За ремонт дороги (виправлення мосту, прибирання навозу тощо) він заплатив старості певну суму, але Земській Управі доповів про більші витрати.
Станом на 1896 рік у селі (як і в більшості сіл повіту) діяла «казенна винна лавка» (3-го розряду) для продажу казенного вина в опечатаному посуді.
За переписом 1897 року в селі жила 1831 людина, серед них — 856 чоловіків та 975 жінок. Православними себе назвали 1812. У той же час за даними Статистичного комітету населення складало 2392 особи на 378 дворів. Можливо, причина такої різниці полягала в різних методах обрахунку населення (наявного й зареєстрованого) та трудовій міграції.
Навесні 1900 року Його Первосвященство Антоній, Єпископ Чернігівський та Ніжинський, надав Архіпастирське благословіння козаку Науму Васильовичу Сліпенку за придбання для Успенської церкви напрестольного хреста й відновлення напрестольного євангелія, сукупно на суму 100 рублів.
Наприкінці травня 1904 року на одній із великих сходок села Ничипор Голик (керівник таємного гуртка «За волю») прилюдно закликав народ повалити царя й розділити поміщицьку землю між селянами. 1905 року Ничипор Голик, Архип Юхимович Кошеленко, Сергій Васильович Довгаль та Никифор Іванович Неход організували бунт проти Петра Петровича Катеринича. Група селян у кількості 200 чоловік із червоним прапором пішла на бурякову плантацію й вимагала збільшення заробітної плати та зменшення робочого дня. До них приєдналися 1200 селян, які на знак протесту також залишили роботу. Цей бунт наніс Катериничу збитків на 1500 рублів. Для розправи з демонстрантами було викликано загін козаків. Ничипора Голика було заслано в Вологодську губернію, інших організаторів було ув'язнено на два тижні.
26 листопада 1905 року при школі після ремонту було відкрито сільську бібліотеку-читальню, завідувачем якої став В. М. Демченко. 1909 року бібліотека налічувала 633 книги у 664 томах на різноманітні теми. Кількість отриманих книг за місяцями з січня по грудень суттєво залежала від об'єму сезонних сільськогосподарських робіт: відповідно 408, 345, 90, 30, 12, 12, 10, 10, 75, 256, 340, 355. Серед 113 підписників бібліотеки було 87 чоловіків та 26 жінок.
1907 року селяни спалили частину маєтку Катеринича та склад із тільки-но зібраним збіжжям. Того ж року завідувачем земською бібліотекою-читальнею (яка все ще була при школі) було обрано П. П. Катеринича. Його дружину Параскеву Мойсеївну Катеринич (Гаврильцеву) було переобрано на новий 3-річний термін опікуном народного училища.
Наприкінці 1909 року з Києва повернувся в рідне село Микита Вікторович Заболотний. У Києві він працював статистом у театрі Миколи Садовського. З його приїздом було організовано самодіяльний гурток театралів. Уже 1910 року артисти гуртка поставили марківчанам виставу Котляревського «Наталка Полтавка». Пізніше були поставлені п'єси Тобілевича «Безталанна», «Хазяїн», «Суєта», Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». Із цими виставами гуртківці виступали в селах Козелецького повіту.
1910 року в селі відбулася спроба неправомірного ущільнення забудови, характерна для теперішніх міст. Повітова земська управа заборонила будувати торговельну лавку на подвір'ї Марківецької школи. Марківчани Петро Буряк та Іван Кот поскаржилися на управу Предводителю дворянства Козелецького повіту Б. І. Кринському. Той передав скаргу до управи для доповіді на земських зборах. Управа представила доповідь, відповідно до якої велика будівля школи на 200 учнів розташована на «мікроскопічному» подвір'ї у 304 кв. сажені. Окрім шкільної будівлі, там було розміщено сарай, погріб, «клозети». Наявність лавки біля школи забрала би простір для відпочинку учнів, заважала би своїм шумом, створювала би додаткову загрозу пожежі для школи та взагалі створила б небезпечний прецедент. До того ж, будівництво почалося від імені споживчого товариства, а не сільської громади. Уповноважений Марковецької сільської громади Петро Буряк на зборах заявив, що лавка потрібна для села, а іншого місця для неї немає. Більшість учасників зборів стала на бік управи, оскільки будівництво почалося всупереч забороні управи, причому вже були спиляні дерева. До того ж, можна було побудувати лавку на місцях, де раніше були «хлібозапасний магазин» (зерновий склад) або громадська хата. Нову будівлю школи було зведено за умови, що її подвір'я не буде використовуватися для інших цілей. Отже, будівництво лавки було остаточно заборонене.
Протягом 1910-х років було побудовано нову дерев'яну Успенську церкву.
Під час Першої світової війни пропали безвісти старший унтер-офіцер Голик Микола Васильович (29 вересня 1914) та рядовий Буряк Митрофан Матвійович (23 лютого 1915).
Варто відзначити, що найбільший землевласник села Петро Петрович Катеринич (1856—1916) мав досить ліберальні погляди й приділяв багато уваги Марківцям. На засіданнях Козелецького земства він відстоював інтереси села, регулярно обирався опікуном школи, бібліотеки тощо. На деякий час він переїхав до Петербургу, де 1898 року став одним із засновників і скарбником «Товариства імені Тараса Шевченка для допомоги потребуючим вихідцям із південної Росії, які навчаються у вищих навчальних закладах С.-Петербурга». Однак на прохання матері приблизно 1901 року він повернувся на Батьківщину, де збудував у Бобровиці цукрозавод. У Марківцях було засновано спиртозавод. За інформацією Олександра Левандовського, його прадід подарував школі свою бібліотеку та будинок, а сам переїхав до Бобровиці. Цей будинок добре зберігся до наших днів, а приміщення цукрозаводу частково зруйновано.
Церква та школа
З 1860-х років є друкована інформація про більшість настоятелів храму та шкільних учителів.
Настоятелі храму:
- Стрілковський (1804 — ?). Імовірно, священик Успенської церкви. Справу про призначення учня Чернігівської духовної семінарії було розглянуто в Чернігівській духовній консисторії 1804 року.
- Чернявський Єлисей Діонісович (? — 1834 — ?).
- Симеон Нещерет(ов) (? — 1861 — 1893). Помер 1 листопада 1893 року.
- Іван Семенович Померанцев (1894 — 1901). Випускник Чернігівської духовної семінарії, 16 січня 1894 року посвячений у священики Успенської церкви. 18 жовтня 1994 року призначений законовчителем у школі. Помер 6 жовтня 1901 року.
- Петро Селенгінський (1902). Повернувся на попереднє місце за власним проханням.
- Василь Попов (1902— 1904).
- Іван Коренєв (1904 — 1906).
- Олександр Красногорський (1906 — 1908).
- Олексій Архангельський (1908—1909).
- Митрофан Глаголєв (1909). Був призначений, але за 13 днів за власним проханням повернувся на попереднє місце, фактично не заступивши на посаду.
- Яків Андрієвський (1909—1910 — ?).
Перші (головні) вчителі:
- Римаревський Іван (? — 1862 — ?) — дяк (? — 1862 — ?), учитель у церковно-приходській школі, псаломщик (? — 1876 — 1898). 1 вересня 1898 року звільнений за штат за власним бажанням.
- Нещеретов Симеон (? — 1866 — ?) — настоятель храму, вчитель у церковно-приходській школі, пізніше (принаймні до 1880) — законоучитель у земській школі.
- Трофимовський Іван Васильович (? — 1875 — 1877 — ?) — учитель земського народного сільського училища, закінчив семінарію.
- Слюз (Шлюз, за чоловіком — Заліська) Ганна Степанівна (1880 — 1881) — вчитель. Перед цим учителювала в Києві, брала участь у гуртку «молодих українофілів». Під час роботи в Марківцях підозрювалася в революційній пропаганді, пізніше переїхала з чоловіком на Кубань, де була під негласним наглядом поліції.
- Буримов Іван Максимович (1882 — 1902 — ?) — учитель.
- Демченко Василь Михайлович (1903 — 1910 — ?) — 1-й учитель. Перейшов із Браницької школи.
Інші вчителі:
- Гламазда Олександр Іванович (? — 1889 — 1894 — ?) — помічник учителя.
- Пясецька Олександра Іванівна (1895 — 1910 — ?) — помічниця вчителя, пізніше — 2-й учитель.
- Демченко М. І. (1903 — 1910 — ?) — 3-й учитель (імовірно, дружина В. М. Демченка).
Закон Божий у школі зазвичай читав священик, однак до 1894 року та принаймні 1902 року це робив І. М. Буримов, оскільки закінчив Чернігівську духовну семінарію. За успішне викладання Закону Божого його було відзначено в 1892 та 1902 роках. Він же викладав співи та керував шкільним хором, причому навчали співам далеко не в усіх школах повіту.
В. М. Демченко займався садівництвом і безкоштовно давав людям високоякісні матеріали зі свого розсадника. На сільськогосподарських виставках у Новій Басані (1906) та Кобижчі (1908) він отримував нагороди, у т. ч. за «щепи» та плодові вина. Після відкриття бібліотеки завідував нею.
Кількість учнів:
Рік | 1861 | 1866 | 1889 | 1890 | 1901 | 1908 | 1909 |
Хлопців | 26 | 83 | 73 | 76 | 90 | 77 | |
Дівчат | 10 | 6 | 4 | 20 | 48 | 29 | |
Разом | <25 | 36 | 89 | 77 | 96 | 138 | 106 |
Навчалися переважно діти віком 9-12 років. Приблизно з 1903 року навчання у школі стало 3-річним.
Населення та господарство
Детально розглянемо частину інформації з межування та подвірного опису повіту 1881 року.
Населення | Дворів | Жителів | Роб. віку | Грам. ч. | Грам. ж. |
Козаки | 194 | 948 | 494 | 166 | 13 |
Держ. селяни | 42 | 183 | 88 | 20 | 0 |
Поміщ. селяни | 87 | 449 | 220 | 59 | 1 |
Міщани | 3 | 20 | 9 | 6 | 4 |
Євреї | 3 | 16 | 6 | 4 | 0 |
Привілейовані | 4 | 11 | 4 | 3 | 1 |
РАЗОМ | 333 | 1627 | 821 | 258 | 19 |
Робочий вік рахувався для чоловіків з 18 до 60 років, для жінок — з 16 до 55. Привілейованими верствами вважали духівництво, дворян, купців тощо.
Господарство | Волів, биків | Корів | Молодої ВРХ | Коней робочих | Коней молодих | Овець | Свиней | Клунь | Млинів | Дворів з пасіками |
Козаки | 65 | 115 | 67 | 136 | 27 | 988 | 256 | 143 | 30 | 19 |
Держ. селяни | 8 | 23 | 12 | 29 | 5 | 158 | 50 | 33 | 4 | — |
Поміщ. селяни | 14 | 39 | 16 | 17 | 1 | 369 | 81 | 65 | 1 | — |
Міщани | 1 | 1 | — | 1 | 1 | 4 | — | — | — | — |
Євреї | — | 5 | 1 | — | — | — | — | — | — | — |
Привілейовані | 10 | 9 | 27 | 34 | 19 | 61 | 30 | 9 | 2 | 1 |
РАЗОМ | 98 | 192 | 123 | 217 | 53 | 1580 | 417 | 250 | 37 | 20 |
Худоба річного віку не враховувалася. Лише у 19 дворах було більше 3 одиниць робочої (тяглової) худоби, однак дехто міг використовувати корів. У 47 дворах (27 — козацьких) не було ніякої робочої худоби. Лише в 40 дворах (29 — козацьких) селяни обробляли землю цілком своєю худобою, інші «спрягалися» з сусідськими або винаймали. У 2 великих привілейованих дворах частину землі обробляли своєю худобою, частину здавали в оренду. У 19 козаків була 451 колода бджіл, у 1 привілейованого марківчанина — 20.
Земля, десятин | УСЯ | Садиб. | Орна | Сіно- коси | Ліс | Інша | Не- зручна | На 1 двір | Узято дворами | Узято дес. | Віддано двор. | Віддано дес. | Беззем. дворів | Малозем. до 0,5 дес. |
Козаки | 1342 | 112 | 1047 | 135 | 6,9 | 69 | 173 | 45 | 191 | 3 | 14 | |||
Держ. селяни | 263 | 30 | 219 | 14 | 6,3 | 9 | 26 | 16 | 52 | — | 1 | |||
Поміщ. селяни | 296 | 37 | 261 | 1 | 3,4 | 20 | 59 | 32 | 58 | 2 | 6 | |||
Міщани | 1 | 1 | — | — | — | 2 | 10 | — | — | 1 | 2 | |||
Євреї | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | |||
Привілейовані | 844 | 14 | 358 | 219 | — | — | — | 2 | 93 | — | 2 | |||
РАЗОМ | 2746 | 194 | 1885 | 369 | ? | ? | ? | 8,2 | 100 | 268 | 95 | 394 | 9 | 28 |
МЕЖУВАННЯ | 2016 | 212 | 1331 | 242 | 138 | 35 | 58 | |||||||
Спільна | 1358 | 11 | 1066 | 133 | 41 | 27 | ||||||||
Відрубна | 658 | 148? | 265 | 109 | 97 | 31 |
«На 1 двір» — у середньому, «віддано»/«узято» — в оренду. Дані подвірного перепису не збігаються з даними проведеного раніше межування через похибку усного опитування селян, а також перерозподіл власності та зміну цільового використання землі між двома дослідженнями. Згідно з межуванням Марківецька дача за площею була суттєво меншою за всі сусідні. Число володінь — 650, число ділянок — 665. Під водоймами та болотами було зайнято 19 десятин.
Колишні поміщицькі селяни мали удвічі менше землі, ніж козаки та державні селяни. 4 козацькі двори мали від 25 до 100 десятин (разом — 152), 4 привілейовані — менше 1, 6, 188 та 650 відповідно.
Марківчани мали маленькі присадибні ділянки під сади та городи, а також могли володіти землею в полі, яка була двох типів власності: одноосібної («відрубні» ділянки, виділені під конкретного власника) та спільної (громадські «загальнозмінні» ділянки). Невелику частину громадської землі навколо села могли відводити під індивідуальні «помірки», де зазвичай вирощувалися городні культури. У Марківцях тоді основною все ще була трипільна система землеробства, коли громада ділила спільну землю на три частини — «зміни». Одна зміна відводилась під озимі культури, друга — під ярові, а третя «гуляла під паром», тобто не засіювалася й використовувалась як «толока» — пасовисько для худоби. Щороку зміни циклічно чергувалися за вказаним вище порядком. Для порівняння — в сусідньому Мостищі була двопільна система (без ярових).
За традицією межування всю землю навколо села умовно виділили в Марківецьку «дачу». Її територія дещо відрізнялася від теперішньої території сільради. Зокрема, з заходу її територія закінчувалась далеко від Трубежа, також було менше землі за залізницею. Угноєної землі було небагато. Станом на 1881 рік описано землі дачі:
Зміна в бік Заворич: приблизно на ⅓ сіруватої землі, на ⅓ глинистих солонців та на ⅓ піщаної. Сірувата була ближче до села та між урочищем Гало й залізницею. Солонці були в урочищах Гало (праворуч від Заворицької дороги) та Козинець (ліворуч від Мостищенської дороги). Піщана була під Галаганові гаї (Мостищенської дачі) та під Заворицьку дачу.
Зміна в бік Рудьківки (найменша): на ½ солонці (між Мостищенською та Рудьківською дорогами в урочищі Кругле) та на ½ чорноземи (між Рудьківською дорогою та залізницею).
Зміна в бік Бобровиці та Ярославки (найбільша): суцільно чорноземна.
Відрубна ділянка Катеринича: 234 десятини чорноземної та сірої, 20 десятин піску та 50 десятин солонців.
Головною озимою культурою в Марківцях (як і в Ярославці) було жито, яровими — гречка та овес (приблизно порівну). Для порівняння: в Сухині яровими були переважно льон та горох. Середній урожай жита за кілька років становив 56 пудів із десятини, тобто приблизно 8,4 центнерів із га (в Заворичах і Мокреці — 32, Бобровиці — 83), овса — 46, гречки (гречи в описі) — 25. У Марківцях орали звичайним плугом (у Заворичах і Мокреці та частково в Сухині — «литовською» сохою). Як і в більшості сіл із плужною обробкою, у плуг запрягали 4-5 волів або коней (рідко — 6). Під жито зазвичай наприкінці червня траву переорювали, а «між Пречистими» або пізніше — ралили (орали впоперек ріллі) один раз (у більшості інших сіл — двічі) і сіяли. Під яровий овес у Марківцях восени орали «на зяб», а навесні перед сівбою зазвичай (але не завжди) ралили. Так само орали та ралили під гречку. Оренда орної землі в Марківцях була за ½ врожаю з суттєвою доплатою 1 руб. за озиму десятину. Доплата частіше віддавалася відробітком на цю суму (піший робочий день — 30-40 коп., кінний день — 60-80 коп., день косаря — 50 коп., день оранки — 1 руб. 20 коп.). Окрім землі у своєму селі, марківчани орендували орну землю в Мостищі за ½ врожаю без доплат або за 8 руб. за ярову десятину. Жителі Мостища брали землю в Марківцях під озиме жито.
За проведеним раніше межуванням у Марківецькій дачі було 125 десятин суходільних сінокосів і 113 — болотних. Однак за ці роки частину землі почали орати. Сінокосами в Марківцях були всі природні луги (переважно болотні та лісові), які ніяк не доглядали, лише проводили канави для осушування болотного сінокосу в економії (маєтку). Удобрювали лише присадибні левади. Сінокоси були розташовані переважно в західній частині дачі. Болотні сінокоси були по болотах у змінах і в окремих урочищах. Найбільше їх було до Мостища й Заворич (Довге болото, що проходило в Марківецькій, Мостищенській та Рудьківській дачах; Койцеве болото; Кругле болото у 2-й зміні праворуч від Мостищенської дороги; Козинець у 1-й зміні ліворуч від цієї ж дороги; болото Гало праворуч від Заворицької дороги; низки до залізниці; Кирилишине болото; у відрубній ділянці Катеринича тощо). По берегах боліт були й сінокоси «грудові» (на підвищеннях). Урожайність болотних сінокосів була не дуже високою — 3 вози по 20 пудів з десятини. Більшість цих боліт була під водою й не косилася. Трохи лісових сінокосів було на відрубній ділянці Катеринича — 3 вози по 25 пудів із десятини. На цій же ділянці були сінокоси в левадах — 10 кіп по 10 пудів із десятини. Наявні сінокоси не могли задовольнити всіх марківчан, і багатьом доводилося їх винаймати. Тому за оренду в Марківцях господарі брали дуже багато — ⅔ від викошеної трави з доплатою 10 коп. (або віз гною) за десятину. Сіно продавали в Бобровиці, а купували в Сухині та Рудьківці.
У Марківецькій дачі було 138 десятин лісу. Деякі козаки та казенні селяни мали невеликі ліски будівельного (за віком) лісу: дуб, осика, береза. Також було 12 десятин казенного дубового лісу — ½ будівельного та ½ дров'яного, оборот рубки — 150 років. Випадків продажу лісу не було.
На толоках та стерні в Марківцях випасали лише «гулеву» (не робочу) худобу, а для робочої наймали пасовиська. Для крупної худоби в Марківцях пасовиськ вистачало, однак для іншої додатково винаймали толоку (зі своїм пастухом) у Мостищі та Рудьківці в орендаторів Галагана по 4 руб. за десятину.
Революція
Буремні події в Російській імперії вплинули на життя села, про що є згадки у всеукраїнській газеті «Нова Рада». Зокрема, влітку 1917 року шкільний учитель В. М. Демченко влаштував кілька безплатних народних читань на такі теми:
1) Земельна справа. 2) Установчі Збори. 3) Загальне, рівне, пряме і таємне виборче право. 4) Демократична республіка. 5) Хто такі українці, і чого вони хочуть. 6) Якої ми хочемо автономії і федерації. 7) Освіта — щастя народу. 8) Царювання останнього Романова.
На кінець 1917 року в Марківцях діяли «Просвіта», Селянська Спілка, Вільне козацтво, Кредитове Товариство, аматорський театральний гурток, Народна рада (голова — Д. Шевченко). «Просвіта» отримувала низку україномовних газет. У першій групі школи навчання проводилося українською мовою. Гурток до Різдва готував виставу. Третій Універсал Української Центральної Ради було прочитано в церкві та на громаді і в цілому сприйнято схвально. Після приїзду «від Центральної Ради» Івана Кошеля на виборах до Установчих Зборів із великим відривом перемогли українські есери (804 голоси), інші партії набрали менше 20 голосів кожна. Повітова управа обрахувала кількість зерна в селі (750 пудів), голодуючим роздала продовольчі картки й відправила їх до «багатирів» «за підмогою». Самостійно ніхто не хотів ділитися хлібом, тому новообрана ревізійна комісія почала відбирати зерно силою. Спочатку заможні скаржились, але потім вдалося дійти згоди.
На початку 1918 року, у той час як гурток готував виставу за драмою «Безталанна», більшовики ненадовго встановили радянську владу, однак невдовзі було встановлено владу УНР.
Навесні 1918 року під владою Гетьманату в Марківцях порівняно з деякими сусідніми селами зберігався відносний спокій. Микита Вікторович Заболотний організував український культурно-просвітній гурток молоді, до якого записалося до 100 членів. Гурток на проводи підготував нову виставу. Попри дорожнечу і брак коштів громада мала плани збудувати нову велику церкву. Економію Катериничів, у т. ч. винокурню, вдалося зберегти від руйнування. Громада планувала відновити діяльність винокурні (на це було відведено під посадку картоплі 50 десятин землі), а в майбутньому — продати.
Улітку 1919 року територію села було зайнято денікінцями. Разом із ними в село повернулася дружина померлого 1916 року Петра Петровича Катеринича. Вона хотіла повернути собі маєток і землі та взяла всі справи на себе. Тоді ж на майдані було зібрано все населення села (за деякими даними — під загрозою смерті). Денікінцями було вбито Євдокима Коноша.
2 грудня 1919 року село знов було зайнято більшовицькими військами. Активними учасниками в боротьбі за встановлення злочинної радянської влади стали марківчани Кононенко Михайло Євтухович (1897—1929), Кононенко Антон Євтухович (1902—1929), Шевченко Пилип Васильович (1900—1936), Золотар Іван Тимофійович (1894—1943).
Деякі заможні селяни чинили опір більшовикам, приєднавшись до загону отамана з Ярославки Демида Ромашки. На противагу їм у лютому 1920 року було створено групу самооборони, яку очолив перший голова сільської ради комуніст Яким Гаврилович Сліпенко. Після численних погроз у травні 1920 року Якима Сліпенка було схоплено в батьківській хаті та розстріляно. Односельці знайшли тіло за 3 км від села. Похорони були велелюдні.
Більшовики
1920 року у приміщенні сільської ради було відкрито книгозбірню (бібліотеку), яка на початку налічувала 252 книги. Протягом 1921—1922 років при школі працювала організація «Просвіта», при якій було створено драматичний гурток (22 учасників) та гурток садівництва (30 учасників). Керівниками гуртків були відповідно Микола Вікторович Заболотний та Василь Михайлович Демченко. За деякими даними, на початку 1920-х років Марківці відвідала театральна трупа Миколи Садовського. У цей час у Марківцях було 2 шкільних приміщення, у яких 4 вчителі навчали близько 130 учнів.
За даними податкових списків 1923 року в Марківцях були 563 господарства, у яких мешкали 2332 особи. Марківці (разом із Заворичами, Мостищем, Сухинею, Рудьківкою та Макарівкою) належали до Козелецького району (а не до Бобровицького) Ніжинської округи Чернігівської губернії. До райцентру було 25 верст ґрунтовою дорогою, до станції «Бобровиця» — 10 верст. У селі були сільрада, сільбуд (сільський будинок) та школа, телефону не було. 4 дні було визначено базарними. 1924 року Марківці було остаточно «перечислено» з Козелецього району Ніжинської округи до Бобровицького району тієї ж округи.
За даними перепису 1926 року в Марківецькій сільраді наявне населення налічувало 2311 осіб на 571 двір: село Марківці — 2236 осіб на 554 двори, хутір Княжедвірря за 2 версти від сільради — 27 осіб на 9 дворів, хутір Ріг за 3 версти від сільради — 13 осіб на 2 двори, залізничні казарми № 12-13 та залізничні будки № 35-37 — 35 осіб на 6 дворів. Серед господарів дворів 561 — українці, 5 — росіяни, 0 — євреї, 5 — інші. Ярмарків у селі не було.
1924 року було створено комсомольську організацію, члени якої організували осередок із ліквідації неписьменності. 1927 року було відкрито 4-річну школу, у якій налічувалося 87 учнів. Директором школи був Василь Михайлович Демченко, який посадив при школі сад.
Протягом 1920-х років у Марківцях діяла громада УАПЦ. Однак, як свідчить лист священика Івана Диківського до єпископа Ніжинського та Чернігівського Олександра Червінського (1928 рік), ця громада була недостатньо дієвою:
Я вже докотився до того, що чоботи обв'язав мотузкою. До людей показатися соромно. Повірте, декілька днів не їв хліба, та картоплі <…>
Життя на парафії нема цілком. Голова церковної ради відмовляється виконувати свої обов'язки. <…>
Нарешті, свідомість виявилась в тім, що мені в очі кажуть, що я дармоїд <…> Докотилось до того, що дружина зимує в тюрбанах, а у мене, у відлигу, було повно води в чоботях <…>
Зрозуміло мені стало чому тут за п'ять років змінилося 12 священиків <…>
1929 року було відкрито залізничну зупинну платформу Марківці.
На топографічних мапах 1930-х років позначено млини-вітряки: на північний схід від села та на Хуторі. Будівлі радгоспу позначено на півдні за залізницею, біля теперішньої залізничної платформи Ярославка. На півночі села біля Кощієвого хутора все ще був невеликий ліс, а сам молодий хутір був помітно більшим. Неподалік від лісництва біля траси між Марківцями й Мостищем був невеликий хутір Корніївка (Корнієнки) на 8 дворів (відсутній у переліку поселень 1924 року, але присутній у списку 1926 року з населенням 41 особа), а з південного боку лісу — хутірець Рог на 2 двори. На краю Сажалки біля сучасної платформи «Ярославка» також були окремі двори.
1931 року було відкрито 5-й клас школи. Вона була на місці теперішнього Свято-Успенського храму УПЦ КП. Стіни між класами були зроблені з самих дверей, які за необхідності відкривались і утворювали велику залу.
Село постраждало від Голодомору 1932—1933 років. До Національної книги пам'яті включено імена 40 жертв. Нині відомо про 45 загиблих (42 — поіменно).
Одне зі свідчень трагедії записав Конаш Євген Михайлович 2003 року:
Буряк Анастасія Кирилівна, 1927 року народження.
Хто таке пережив, той ніколи не забуде. В ті роки був неурожай, але багато хліба забрала влада. Забирали такі собі активісти, їх так називали. Ці люди не мали ніяких документів, вони забирали все, що знаходили…. Хто хотів щось сховати, і ті знаходили, вони дуже сильно били, лаялись…Люди ховали (продукти), закопували, де хто зміг, прятали в лісі… Забирали все, що хотіли (і їжу, і продукти)… Той, хто мав господарство, зовсім не мав бажання (вступати в колгосп). Змушували, хто відмовлявся, то й так забирали, а, ба, висилали до Сибіру, так вислали й мого батька… Все їстівне (їли). Можна було щось виміняти, якщо були гроші.
Письменник і журналіст Микола Гринь знайшов у номерах районної газети «За суцільну колективізацію» за 1933 рік згадки про випадки дрібних крадіжок із колгоспу — вочевидь, із метою прогодуватися:
Колгоспниця з «1 серпня» села Марківці Буряк Христя систематично краде в колгоспі картоплю.
Приміром, нещодавно вона різала картоплю на посадку і у неї при обшуку знайдено за пазухою та в карманах повно бульб. Тож треба притягнути її до суворої відповідальності (та ж газета №52).
Замітка в номері за 12 червня 1933 року розповідає про підкуркульників: із села Ярославки — Магдика Василя та із Марківців — Голика Тимоша, які крали на полі філії бурякорадгоспу висадки, які вже дали сходи.
У доповідній члена ЦКК КП(б)У Макаренка голові комісії ЦКК КП(б)У Назаренку про розслідування фактів порушення революційної законності (вересень 1933) йдеться, зокрема, про таке:
В Бобровицком районе, у с. Марковцы, в июле 1933 г. председатель сельсовета Кононенко сорвал железные крыши с хат одного бедняка, одного колхозника и двух зажиточных хозяйств только потому, что решил покрыть железом крышу школы. Наделав разных вредительских дел, председатель сельсовета Кононенко неизвестно куда убежал, тогда райисполком назначает председателем сельсовета Голика, осужденного и исключенного из партии за срыв сельскохозяйственной кампании по этому же селу Марковцы.
1933 року школа стала 7-річною. 1935 року було введено обов'язкове початкове навчання, а кількість учнів зросла до 297. Першим директором семирічки став Андрій Пилипович Берднік. 1936 року за ініціативою Микити Вікторовича Заболотного на місці сучасного спортивного майданчика було побудовано велику школу семирічку. В колишньому будинку Катериничів було розміщено квартири для вчителів. Починаючи з 1938 року, частина молоді навчалась без відриву від виробництва у вечірній школі, у якій було організовано 3 класи (8, 9, 10), у яких навчалось 92 учні. Її директором був Василь Кирилович Шовкун.
Друга Світова війна
У перші місяці війни було мобілізовано 350 марківчан.
Через близькість до залізниці під час регулярних бомбардувань страждали й Марківці. Зазвичай перед бомбардуванням над селом кружляла німецька «Рама» (Focke-Wulf Fw 189 Uhu), а за деякий час прилітав бомбардувальник. На городах люди копали невеликі бомбосховища, переважно на два виходи (аби зменшити наслідки ударної хвилі після прямого потрапляння).
Нацисти ввійшли в село з боку Козельця 15 вересня 1941 року. З-поміж невдоволених радянською владою селян почали створюватися поліційні відділки та старостат. Почались арешти й розстріли комсомольців, комуністів, активістів села, молодь силоміць вивозили до Німеччини. Зокрема, 24 жовтня 1942 року німці провели облаву й затримали 13 марківчанок віком 16-18 років. З Чернігова їх було відправлено на військовий завод «Фрідріхзорд» у передмісті Кіля.
5-6 січня 1943 року у відповідь на вбивство німецького поліцая каральними загонами СС було спалено 15 хат активістів села разом із їх жителями (за іншими даними — 22 двори та 37 людей). 19 березня 1943 року спалено 14 хат разом із людьми (за іншими даними — 17 дворів та 38 людей).
У ніч із 22 на 23 квітня 1943 року партизанський загін «За Батьківщину!» здійснив масштабну акцію на території області, зокрема, підірвав авіаційними бомбами залізничний котлован Марківці. Окупанти у відповідь спалили 96 дворів села.
Під осінь 1943 року у складі партизанського загону було 45 марківчан. 13 вересня 1943 року перед відступом нацисти спалили всю центральну вулицю села (в тому числі церкву), нову школу і старий будинок школи, приміщення контори колгоспу, зерносховище, скирти з хлібом і сіном, 30 будинків колгоспників разом із їх господарями. У боях біля села загинуло 260 воїнів Червоної армії. 13 воїнів (3 офіцерів та 10 сержантів і рядових) поховано в селі, відомі їх імена. Червона Армія увійшла в село 19 вересня 1943 року (за іншими даними — 16 або 20 вересня). Наступного дня відбулося одне з найбільших бомбардувань села та залізниці з людськими жертвами.
Льотчик Зубко Петро Наумович 1944 року став Героєм Радянського Союзу.
Статистика війни:
- Близько 500 марківчан пішло на фронт і в партизани (з них нагороджено орденами й медалями — 230). «Книга пам'яті України» містить 161 прізвище військовослужбовців та партизан — уродженців села (з них загинуло 75).
- У партизанському загоні «За Батьківщину!» було 45 марківчан.
- містить 94 імені загиблих мирних мешканців села.
- Понад 95 марківчан було вивезено на примусові роботи в Німеччину та країни-сателіти.
- Загалом під час війни в Марківцях загинула 281 людина.
1943 року відновилося навчання у школі. Заняття проводились у колишньому будинку Катериничів. Директорами школи були Шматуха, Степан Леонтійович Нестеренко, Антон Павлович Воєвода. Завучем була Олександра Нестерівна Нестеренко (Сабанцева).
Радянський післявоєнний період
Після війни школу очолювали директори Івченко Михайло Іванович та Козинець Микола Борисович. 1956 року директором став Галабурдов Микола Митрофанович. У цей час у школі було збудовано хімічний та фізичний кабінети, майстерню, 2 квартири для вчителів. Викладали вчителі: М. Ф. Дудар, М. І. Олешко, М. В. Боклан, О. Н. Сабанцева, К. Т. Буряк, Наталка Яківна Терещенко, Г. І. Шмигаль (вожата).
Разом зі хрущовською «відлигою» почалося активне відродження села. Збудовано нові господарчі споруди радгоспу та кілька соціальних об'єктів. На заході біля села посаджено хвойний лісовий масив.
Спеціалізацією радгоспу «Кіровський» стало м'ясо-молочне тваринництво. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, 68 чоловік нагороджені орденами й медалями, серед них пташниця В. Л. Дяченко — орденом Трудового Червоного Прапора.
1960 року школа стала 8-річною, 1962 року село було електрифіковано.
На 1 січня 1963 року село Марківці налічувало 622 двори, населення села становило 1863 мешканці, з них 1033 жінок та 830 чоловіків.
1964 року валовий збір зерна становив 45 тисяч центнерів, цукрових буряків — 29 тис. центнерів, картоплі — 12 тис. ц, овочів — 1 тис. ц, фруктів — 500 центнерів. 1965 року було в господарстві 2427 великої рогатої худоби, у тому числі 910 корів. Свиноферма налічувала 2226 свиней, а птахоферма — понад 6 тисяч голів птиці. 1972 року земельні угіддя радгоспу становили 3274 га, у т. ч. орна земля — 2761 га.
1967 року в селі споруджено обеліск Слави воїнам-односельцям, а 1975 року відкрито погруддя П. Н. Зубка.
1967 року електрифіковано залізницю, а 1974 року було відкрито залізничну платформу «Листочок», яку пізніше перейменовано на «Ярославку».
Протягом 1979—1989 років довелося взяти участь у війні в Афганістані 8 марківчанам. У бойових діях загинули Василь Михайлович Лухта (1980) та Валерій Іванович Ковнір (1985).
Близько 1985 року біля залізничної зупинки «Ярославка» почалося будівництво першого дачного селища. 1987 року школа стала 10-річною, а наступного року почалось навчання дітей 6-річного віку.
Незалежна Україна
Протягом 1990-х років відбувся повний занепад радгоспу (КСП «Марковецьке»), закрилися деякі громадські заклади, погіршилося соціальне становище марківчан. Спроба провести газопровід із Бобровиці зазнала невдачі — не вистачило коштів на завершальний етап.
У той же час було заасфальтовано кілька великих вулиць. Відкрито залізничну платформу «Трубіж» та розпочато будівництво дачного селища біля неї.
Майже одночасно відкрилися церковні парафії УПЦ КП та УПЦ (МП).
Храм УПЦ КП було відкрито 1996 року у приміщенні старого магазину, яке приходило з роками в занепад. Першим настоятелем став отець Богдан Нікольський. Другим — Михайло Аренич, потім службу Божу правив Мирослав Портатус, а за ним настоятелями цього храму були Валерій Безуглий, отець Іван. З 2008 року настоятелем є отець Василь Бабець.
Парафію УПЦ (МП) було започатковано 1997 року в хаті на Хуторі. Будівництво храму навпроти школи тривало довгі роки. Першим настоятелем став отець Олександр, а після нього Богослужіння проводив отець Іван. На даний час настоятелем цього храму є отець Богдан Кушнірчук.
2000-ні роки принесли певні позитивні зміни, що дають надію на довге майбутнє села. 29 липня 2006 року село було газифіковано. Для цього було збудовано газогін с. Мостище — Марківці довжиною 8,3 км. Проведення газу в межах села було здійснено за кошти мешканців. 26 грудня 2008 року знов почав роботу відновлений за кошти громади дитсадок «Казка». 2017 року коштами Андрія Пінчука та інших меценатів було переасфальтовано 2 вулиці, а село увійшло до новоствореної Бобровицької ОТГ з утворенням Марковецького старостинського округу.
Під час проведення АТО на Донбасі з 13 мобілізованих (станом на травень 2015) загинуло 4 марківчан: Сергій Володимирович Бовсуновський (2014, похований у Бовсунах на рідній Житомирщині), Артем Володимирович Ус (2014), Олександр Валерійович Онопрієнко (2015), та Олександр Васильович Вапняр (2015, похований у Гнівані на рідній Вінниччині). С. В. Бовсуновського, А. В. Уса та О. В. Онопрієнка нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), О. В. Вапняра — орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бобровицької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бобровицького району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
На початку російського вторгнення в березні 2022 року село опинилося поряд із окупованою територією майже в ізоляції. Селом пройшла ворожа колона в бік Броварів. У рамках гуманітарного коридору до села потрапила невелика кількість гуманітарної допомоги. В кінці березня окупанти вийшли з навколишніх сіл і відступили в бік Сумської області.
Згадки в літературі
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — 271 с.
- Мозаїка Марковецької творчості (упоряд. Т. М. Сугоняко). — Чернігів: Лозовий В. М., 2013. — 143 с.
- Поезія Петра Кононенка.
- Біографічна повість Тетяни Череп-Пероганич «Із саду — дві стежини».
- Автобіографічна повість про війну: Гуськов С. В. Эхо бесшумных боев. — М.: Политиздат, 1984.
Люди
В селі народилися:
- (1910—1987) — радянський партизан, український історик, кандидат історичних наук. Протягом 1962—1982 років — доцент кафедри історії УРСР історичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 50 друкованих робіт. Розробляв питання партизанської та підпільницької діяльності в Україні в роки Другої Світової війни, соціальних процесів у середовищі українського селянства доби Національно-визвольних змагань 1917—1921 років. Співавтор кількох монографій. Учасник німецько-радянської війни.
- — виконавець авторської пісні, лауреат фестивалю авторської пісні «Сіверський акорд — 2012» у Новгороді-Сіверському, учасник АТО на Донбасі.
- Зубко Петро Наумович (1916—1944) — Герой Радянського Союзу, який, за деякими даними, повторив подвиг Гастелло. На його честь в селі названо вулицю.
- Катеринич Вадим Петрович (1845—1892) — військовий інженер, архітектор, полковник. Автор зруйнованої 1935 року церкви Св. Марії Магдалини на Шулявці та багатьох інших будівель у Києві.
- Коновал Володимир Іванович (1940—2014) — заслужений будівельник УРСР, Герой Соціалістичної Праці.
- (1907—1932) — прикордонник, кулеметник, що загинув на одній із прикордонних застав СРСР у Середній Азії, на честь якого названо цю заставу.
- Кононенко Петро Петрович (1931) — учений-українознавець і громадський діяч, історик і письменник, директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.
- Онопрієнко Олександр Валерійович (1988—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Преподобна Смарагда (Онищенко Іуліанія Аврамівна), сповідниця Ніжинська (1858—1945) — ігуменя Ніжинського Свято-Введенського жіночого монастиря. 8 травня 2012 року Священним Синодом Української Православної Церкви причислена до лику місцевошанованих святих.
- Песчаний Олег Олександрович (1961) — український історик, кандидат історичних наук. Дослідник історії чесько-українських зв'язків, української еміграції у країнах Центральної Європи, історії України XIX — XX ст. Автор понад 30 друкованих робіт.
- Пінчук Анатолій Миколайович (1949) — український залізничник, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.
- Пінчук Андрій Михайлович (1943) — український юрист, заслужений юрист України, керівник Бобровицького відділення Чернігівського земляцтва в Києві.
- (1985) — українська письменниця, журналістка.
- Ус Артем Володимирович — військовослужбовець Національної гвардії України. 29 серпня 2014 року в зоні АТО біля міста Комсомольського був смертельно поранений у голову осколком міни. Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- — народна майстриня. Вишиває, вирізає з дерева.
Див. також
Джерела
- Бобровицька ОТГ 2020
- В. Анісов, Є. Середа. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-е, доповн. — К.: Дніпро, 1976. — 392 с.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Погода в Марківцях
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 серпня 2015.
- 1977: Почвенная карта Украины
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 34-38.
- С. О. Павленко . Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини. — Чернігів, ПАТ «ПВК Десна», 2013. — 600 с.
- Озеро Кругле на Вікімапії.
- Н. П. Василенко. Генеральное слѣдствіе о маетностяхъ Кіевскаго полка 1729—1731 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 39, 60.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 10 листопада 2013.
- Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 285. http://markivci.ho.ua/img/other/Eparchy-Kozelets-other-s.jpg [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] http://otkudarodom.com.ua/Kozelec_yezd.html [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 8. 1872. 15 апрѣля. — с. 182-183. - В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 96. http://history.org.ua/?litera&id=9000
- В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — с. 259. http://history.org.ua/?litera&id9000
- Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку XIX ст. Київ, 1997. — с. 134. http://history.org.ua/?litera&id=8980
- Списки населенныхъ мѣстъ Россійской Имперіи. XLVIII. Черниговская губернія. — Санктпетербургъ, 1866. — с. 61.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 18 (15 сентября 1877 г.), с. 623.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 13.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. Выпускъ 3. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя. 1885. — с. 110. http://dlib.rsl.ru/01003895234
- Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Черниговъ, 1892. — C. 127.
- Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — C. 261.
- А. А. Русовъ. Описаніе Черниговской губерніи. Томъ II. — Черниговъ: Типографія Губернскаго Земства, 1899. — Приложенія, с. 224.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2017. Процитовано 4 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
- Списокъ селеній Черниговской губерн. по уѣздамъ и волостямъ. — 1913. — С. 47.
- Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — c. 44-45.
- Список заселених оселищ Ніжинської округи. ‒ 1927. ‒ С. 4, 44, 50.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 27 червня 2015.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 99.
- Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — Київ, 1972. — С. 194.
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 —т. Черниговская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1983. — С. 212–213.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
- Марківці на сайті Верховної Ради http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=39631 [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- с. Марківці. Бобровицький район. Чернігівщина.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 43, 261—262.
- Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 28 вересня 2017.
- Розподіл населення за рідною мовою[недоступне посилання]
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 267-268.
- Ярослав Каранда. Про землю і порядного інвестора. — Хвиля Десни, 7.02.2012. http://www.hvilya.com/blog/pro_zemlju_i_porjadnogo_investora/2012-02-07-194 [ 2014-02-22 у Wayback Machine.].
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 261.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013.&;— с. 263, 267.
- Сторінка компанії «Фрінет»
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 268
- Пасемко Іван. Село моє — життя мого колиска! [ 2015-09-13 у Wayback Machine.] — Українознавство, 2012, № 4, 261—264.
- Сайт школи.
- Чемпіонат району (історія).
- Труды Черниговской губернской архивной комиссіи (1906—1908). Выпускъ седьмой. Приложенія. — с. 13.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 141-143.
- На батьківщині преподобної Смарагди Ніжинської освячено новозбудований храм
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область. — Кн. 3. — Чернігів, 2011. — с. 230. http://www.reabit.org.ua/files/store/Chernig3.pdf
- Урочисті заходи у Марківцях.
- Фоторепортаж.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 23 грудня 2016.
- Владимир Луценко. Тюркский фактор в истории и этногенезе украинцев и их предков. — с. 2.[недоступне посилання з червня 2019]
- Марківецькій дуб на Wikimapia.
- Природно-заповідний фонд Бобровицького району
- Антонович В. Б. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. — К.: Либідь, 1995. — с. 164. http://litopys.org.ua/anton/ant09.htm
- Антонович В. Б. Кіевскіе войты Ходыки — эпизодъ изъ исторіи городскаго самоуправленія въ Кіеве въ XVI—XVII ст. http://www.sedmitza.ru/lib/text/720054/
- Універсали Івана Мазепи. 1687-1709. Частина 1 / Упорядник: Іван Бутич. – Київ, 2002. – С. 531
- Л. В. Худояр. Правове регулювання статусу населення Гетьманщини актами гетьмана Івана Мазепи // Правова держава. Випуск 28. – Київ: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2017. – С. 51.
- Модзалевський В. Л. Малоросійський Родословник. Том V. Випуск 1. Київ, 1996, с. 2.
- Пономарьов О. М. З найдавніших джерел // Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 18. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Пономарьов О. М. З найдавніших джерел // Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 17-18. http://www.markivci.ho.ua/history/book-1-2.php [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- В. Л. Модзалевскій. Малороссійскій Родословникъ. Т. 2. Кіевъ, 1910, с. 345.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1863. Прибавленія. — С. 61 (15 января).
- Евгений (Болховитинов), митр. Описаніе Кіевопечерской Лавры съ присовокупленіемъ разныхъ грамотъ и выписокъ. — Кіевъ, 1826. — Прибавленіе къ описанію. — с. 139. http://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=nyp.33433051578486;view=1up;seq=281
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 10 листопада 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 23.
- ДАК. Ф. 153. Оп. 5. Спр. 8080, с. 13, 13зв..
- Дані сайту SurnameIndex для 1834 року.
- . Архів оригіналу за 15.12.2013. Процитовано 22.03.2012.
- Невідомі ще портрети Шевченкового малювання // Рада, 1910, № 61, с. 4.
- http://kobzar.univ.kiev.ua/draws/1846.html
- Чернігівщина в біографії і творчості Т. Г. Шевченка: методичний посібник для вчителів шкіл області. — Чернігів, 1961. — с. 26-28. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/Chernihiv_in_the_biography_and_works_of_Shevchenko.pdf
- Марківці. Вивчай рідний край // газета «Жовтнева зоря» (Бобровиця), 9 серпня 1966. http://markivci.narod.ru/history/history.html
- Журналъ Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, 1848. Октябрь. Книжка 10. — С. 150.
- Журналъ Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, 1849. Августъ. Книжка 8. — С. 287.
- «Шляхами великого кобзаря. Путівник». — Київ, «Молодь», 1964. — С. 181-182.
http://markivci.ho.ua/press/Putivnyk-1964.php [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.] - Трехверстная военная топографическая карта Российской империи, лист 22-9. http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-9/2/?h=134996&v=82536
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — № 26 (22 августа 1862 г.), с. 256. http://forum.genoua.name/viewtopic.php?pid=14303#p14303
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1863. Прибавленія. — с. 382—384 (1 іюня).
- Приложенія къ трудамъ редакціонныхъ комиссій, для составленія положеній о крестьянахъ, выходящихъ изъ крепостной зависимости. Свѣдѣнія о помѣщичьихъ імѣніяхъ. Томъ VI. Санктпетербургъ, 1860. — Извлеченія изъ описаній помещичьихъ имѣній. — Черниговская губернія. — с. 12-13.
- Календарь Черниговской губерніи на 1887 годъ. — Черниговъ, 1866. — С. 645-647.
- Черниговскій листокъ, № 8, 27 Мая 1862, с. 58-60. http://markivci.ho.ua/press/ChL-1862-Iz-Kozelca.php [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1863. — с. 167 (№ 16, 15 августа). http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/Chernihiv_diocesan_news_1863_1-21_p_.pdf
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1864. — с. 2 (№ 1, 1 генваря). http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/Chernihiv_diocesan_news_1864_1-24_p.pdf
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1863. — с. 225 (№ 22, 15 ноября).
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1864. — с. 158 (№ 14, 15 іюля).
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1866. — с. 273 (№ 15, 1 августа).
- РГАДА. Фонд 1354. Планы дач Генерального и Специального межеваний. Опись 587. Алфавитъ Козелецкаго уѣзда Черниговской губерніи. 1862—1883. http://rgada.info/poisk/index.php?fund_number=1354&fund_name=&list_number=587&list_name=&Sk=30&B1=+++Найти+++
- Трехверстная военная топографическая карта Российской империи, лист 22-9. http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-9/?h=142635&v=82429
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1893 год. — C. 24.
- Памятная книжка Кіевскаго Учебнаго Округа на 1901 годъ. Часть IV. Черниговская губернія. — Кіевъ, 1901. — с. 40. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/The_memorial_book_p.pdf
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — Приложение к докладу № 22, с. 113-114. http://dlib.rsl.ru/01003848783
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Подворная опись. — С. 58-61.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1886. — C. 364 (№ 11, 1 іюня).
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1890 год. — C. 94, 95.
- Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896/7 год. — Чернигов: Типо-Литография Губернского Правления, 1896. — С. 231.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1900. — C. 199 (№ 8-9, 15 апрѣля — 1 мая). http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/Chernigov_eparhialnie_news_1874_1-12(I)_p.pdf
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 43-44.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1905 года. — C. 323, 321, 332. http://dlib.rsl.ru/01003848788
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — Приложение к докладу № 22, с. 133-134.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — Приложение к докладу № 22, с. 133-134, 137—138, 141—142, 145—146, 149—150.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 44.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1907 года. — C. 49-54. http://dlib.rsl.ru/01003848786
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 45.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — C. 30-32.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 24 травня 2019.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 24, 26-28.
- Черниговская духовная консистория. — Ф. 679, оп. 2. — с. 12 (д. 238).[недоступне посилання з червня 2019]
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1861. № 24 (22 декабря 1861 г.). — с. 341.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1893. № 24 (15 декабря 1893) — с. 628.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1894. № 3 (1 февраля 1894) — с. 186.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1901. № 21 (1 ноября 1901) — с. 671.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1894. № 21 (1 ноября 1894) — с. 795-796.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1909 года. — Приложение к докладу № 142. — С. 26-27.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — Приложение к докладу № 22, с. 113-114.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 24 (15 декабря 1876 г.), с. 613-614, 616.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть неоффиціальная. — 1882. № 32 (15 сентября 1898 г.). — с. 602.
- Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1880. № 41 (1 ноября) — с. 488.
- Губернскія и уѣздныя учрежденія Черниговской губерніи. Памятная книжка на 1878 годъ. — Черниговъ, 1878. — С. 74.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Отдѣлъ оффиціальный. № 7 (1 апрѣля 1875 г.), с. 122-123.
- Деятели революционного движения в России. — Москва, Всесоюз. о-во полит. каторжан и ссыльно-поселенцев. — Т. 2: Семидесятые годы. Вып. 4. — 1932. — Стб. 1523—1524.
- Памятная книжка Кіевскаго Учебнаго Округа на 1901 годъ. Часть IV. Черниговская губернія. — Кіевъ, 1901. — C. 40.
- Історія Браницької школи.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 15 березня 2015.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1889 год. — C. 26, 123, 126, 132, 135, 138, 140, 147, 152, 169.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. — 1892. № 9 (1 мая) — с. 347.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. Очередной сессии 1902 года. — C. 20-23, 29-30.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1906 года. — C. 31-32.
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1909 года. — Приложение к докладу № 79, с. 6, 15-16.
- Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1861. — с. 169—170 (№ 14, 8 октября).
- Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1910 года. — Дополнение к докладу № 22, с. 70-71, 80-98.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 12.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 8-9.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 27.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 27.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 34.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 44.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 35-39.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 53-54.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 41.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 61-62.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 55-57.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 53.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 58.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 64.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 64.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 72.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 69.
- Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 84-87.
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 5 квітня 2019.
- Текстовий пошук на сайті "Libraria".
- Нова Рада, № 213, 20.12.1917, с. 4.
- Нова Рада, № 2, 4.01.1918, с. 3.
- Нова Рада, № 76, 15(2).05.1918, с. 3.
- Нова Рада, № 57, 13.04(31.03).1918, с. 4.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 47-48.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
- http://uk.wikisource.org/wiki/Про_зміну_адміністраційно-територіяльного_поділу_Чернигівщини
- В. Ємельянов, В. Кулик. До історії УАПЦ на Ніжинщині (добірка документів). — Ніжинська старовина, Вип. 11 (14), 2011 р., с. 122-123.
- . Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 30 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://markivci.ho.ua/history/list-holod.php [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: http://194.44.219.55:8099/s?t=p&ss=&sr=24&sd=269&sp=27716 [ 19 квітня 2014 у Wayback Machine.], Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область. — с. 82. https://www.webcitation.org/query?id=1335807568032356&url=www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1090/45.pdf - Голодомор.
- Микола Гринь. У той рік заніміли зозулі: історія страшної голодівки 85 років тому на Чернігівщині // Україна молода, випуск № 139 за 19.12.2018
- Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Чернігівська область. — Кн. 1. — Чернігів, 2008. — с. 419. http://www.reabit.org.ua/files/store/Chernig1.pdf
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 76.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 15 березня 2013.
- Спалені села і селища Чернігівщини в 1941—1943 роках: злочини проти цивільного населення. Збірник документів і матеріалів / Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада, Український інститут національної пам'яті, Пошукове агентство по створенню науково-документальних серіалів «Книга Пам'яті» та «Реабілітовані історією». Упоряд.: С. —В. Бутко, О. В. Лисенко; Відп. ред.: Р. І. Пилявець. — Чернігів: Видавництво Десна Поліграф, 2013. — с. 27-28.
- Партизанська слава. Чернігівська область. — Чернігів, 2011. — с. 246. http://memory-book.org.ua/Files/Books/Partizanska_slava.pdf [ 2022-01-22 у Wayback Machine.]
- Именной список воинов Советской Армии и партизан, погибших в период Великой Отечественной Войны 1941—1945 гг. и захороненных на территории Бобровицкого района Черниговской области. http://www.memory-book.org.ua/Files/NamedLists/Bobrovicky_rayon.xls [ 2014-04-19 у Wayback Machine.]
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 89.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2013. Процитовано 15 березня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://markivci.ho.ua/history/list-grief.php [ 22 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Джерело: Книга скорботи України. Чернігівська область. Том 1. Чернігів, 2003. — с 148-322. http://memory-book.org.ua/Files/KnigaSkorbi_Tom1.zip [ 2014-04-19 у Wayback Machine.] - Тетяна Сугоняко. Пам'ятаймо загиблих заради майбутнього живих… http://bobradm.cg.gov.ua/index.php?id=45837 [ 2014-04-19 у Wayback Machine.]
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 100-101.
- Історія електрифікації залізниць СРСР. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 22 грудня 2012. (рос.)
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 124-125.
- [Про утворення старостинських округів Бобровицької міської ради http://bobrovica_mrada.cg.gov.ua/web_docs/4322/2017/11/docs/9%20Про%20утворення%20старостинських%20округів.docx [ 2018-01-21 у Wayback Machine.]]
- Він жив на Чернігівщині, а хоронитимуть його на Житомирщині
- Артем загинув за день до свого 20-річчя
- Його весільний коровай розламали на кладовищі
- Командир з Вінниччини загинув у зоні АТО. На батьківщині оголошено триденний траур
- На Вінниччині навколішки попрощалися з командиром, що підірвався в АТО
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 873/2014 Про відзначення державними нагородами України
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 103/2016 Про відзначення державними нагородами України
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 9/2016 Про відзначення державними нагородами України
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Оперативна інформація Генерального штабу ЗСУ станом на 12.00 19.03.2022
- З 9 запланованих гуманітарних коридорів 17 березня спрацювало 8 — Верещук
- Презентації книг «Марківці — краплина історії України», «Мозаїка Марковецької творчості» http://bobradm.cg.gov.ua/index.php?id=58515&tp=0 [ 2014-04-19 у Wayback Machine.]
- П. П. Кононенко. «Голоси в пустелі». — Київ, «Веселка», 2006. http://www.markivci.narod.ru/history/kononenko.html#3
- http://www.markivci.narod.ru/history/war.html
- Енциклопедія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичний факультет. http://wiki.univ.kiev.ua/index.php?title=Історичний_факультет [ 14 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Юрій Гусарук (VK)
- Марина Федосова. У Новгороді-Сіверському співали барди. — «Наше слово», 02.08.2012. http://nslovo.com/blog/u-novhorodi-siverskomu-spivaly-bardy
- Зустріч з вчителем Гусаруком Ю. М. -— учасником АТО
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 12 серпня 2015.
- . Марківці — краплина історії України. — Чернігів: Аспект-Поліграф, 2013. — с. 126-128.
- http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/131374/Pogranichnaya_zastava_(sbornik).html
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
- Преподобна Смарагда (Онищенко), сповідниця Ніжинська (†1945)
- http://history.org.ua/JournALL/uahist/uahist_2010_3/16.pdf
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 25 лютого 2015.
- Різьбі по дереву ніде не вчилася, але вирізає ікони і дерев'яні фігурки. — Олена Гобанова, тижневик «Вісник Ч» № 6 (1292). http://www.gorod.cn.ua/print/news_23784.html
Посилання
- Марківці // ЕСУ
- Марківці // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 90.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марківці (Ніжинський район) |
- Погода в Марківцях
- Неофіційна сторінка села:
- Сторінка Марковецької ЗОШ I-III ступенів:
- Вивчай свій рідний край. МАРКІВЦІ (цикл статей у газеті «Жовтнева зоря» за 1966 рік): http://www.markivci.ho.ua/history/history-ZhZ.php[недоступне посилання з червня 2019]
- http://cult.gov.ua/blog/2008-03-11-176
- Пасемко Іван. Село моє — життя мого колиска! — Українознавство, 2012, № 4, 261—264. http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/ukr/2012_4/261.pdf[недоступне посилання з липня 2019]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markivci selo v Ukrayini u Bobrovickij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Za chiselnistyu naselennya zajmaye chetverte misce v Bobrovickij OTG Do 2020 selo nalezhalo do Bobrovickogo rajonu Narodna tradicijna nazva Markovci Naselennya 1109 osib 2020 na 750 dvoriv Bilya sela ye dva dachnih selisha selo Markivci Obelisk u centri selaObelisk u centri sela Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bobrovicka miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane ne piznishe 1720 Naselennya 1109 osib 01 01 2020 Plosha 5 384 km Gustota naselennya 208 02 osib km Poshtovij indeks 17421 Telefonnij kod 380 4632 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 43 46 pn sh 31 15 03 sh d 50 72944 pn sh 31 25083 sh d 50 72944 31 25083 Koordinati 50 43 46 pn sh 31 15 03 sh d 50 72944 pn sh 31 25083 sh d 50 72944 31 25083 Serednya visota nad rivnem morya 117 m Vidstan do oblasnogo centru 96 7 km Vidstan do rajonnogo centru 10 6 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Markivci Misceva vlada Adresa radi 17400 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bobrovicya vul Nezalezhnosti 46 Starosta Shvachach Tetyana Vasilivna Karta Markivci Markivci Mapa Markivci u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Markivci Selo vidome tim sho 1846 roku v sadibi pomishikiv Katerinichiv zupinyavsya ta namalyuvav kilka yih portretiv Taras Shevchenko GeografiyaZaliznichna platforma Markivci Markivci najzahidnishe selo rajonu na kordoni z Kiyivskoyu oblastyu Na zahodi teritoriya silradi vihodit na livij bereg Trubezha Cherez selo z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid prohodit avtoshlyah T 2528 Kozelec Bobrovicya yakij odrazu za selom peretinaye magistralnu zaliznichnu liniyu Kiyiv Moskva peregin Zavorichi Bobrovicya Bilya sela ye tri zaliznichni zupinni platformi Trubizh 1990 ti Yaroslavka 1974 ta Markivci 1929 de zupinyayutsya primiski elektropoyizdi Kiyiv Nizhin Zi stolici do sela mozhna doyihati elektropoyizdom mensh nizh za 2 godini zi stanciyi Darnicya priblizno za godinu Takozh ye zupinka mizhmiskogo avtobusu Susidni naseleni punkti Mostishe Suhinya Rudkivka Zavorichi Pn Bobrovicya Zh Markivci Sh Pd Mokrec Yaroslavka pole U geomorfologichnomu vidnoshenni teritoriya sela vidnositsya do Livoberezhnoyi Pridniprovskoyi rivnini rozmishenoyi na davnij terasi Dnipra Visota nad rivnem morya 117 m Klimat pomirno teplij m yakij z dostatnoyu vologistyu Korisni kopalini cegelno cherepichna sirovina glina pisok Grunti bilya sela duzhe zmishani Bilsha chastina sela zbudovana na temno sirih opidzolenih gruntah legkosuglinistogo skladu Krajnij pivdennij zahid sela potrapiv u zonu dernovo slabkopidzolistih ta dernovo serednopidzolistih pishanih glinisto pishanih ta supishanih gruntiv Krajnij pivnichnij shid lezhit na tipovih slabko j malogumusnih chornozemah ta osolodivshih luchno chornozemnih ta dernovih gruntah legkosuglinistogo skladu Nazva sela pohodit vid zasnovnika sela Marka Boklana Kumednim ye toj fakt sho v rosijskih dzherelah navit na mapah XVIII XIX st chasto traplyalas nazva Morkovcy Revnya Remnya Stavok u dachnomu selishi Vulici kutki Artema Usa kolishnya Michurina Gagarina Zolotarivka Gogolya Buryakivka Hutir najdovsha 3073 m 135 osel Grushevskogo Dovzhenka Zherebeckij hutir Suhinskij shlyah kolishnya Kirova Druzhbi Kirilivshina Kalinova Guta kolishnya Zhovtneva Kononenka Semeni vka najkorotsha 4 oseli Korolova Gavrushenkove Lesi Ukrayinki Miru Semeni vka Boklani vka kolishnya Proletarska Nezalezhnosti Tarani vka kolishnya Lenina Olega Koshovogo Koshi yevo Peremogi Pershotravneva Petra Zubka Mostiskij shlyah Polova kolishnya 60 rokiv Zhovtnya Pushkina Radgospna Galayivska Galayivka Goliki vshina kolishnya Rozi Lyuksemburg Slipenka Tarani vka Chapayeva Suhinskij shlyah Chervonoarmijska Kirilivshina Chervonopartizanska Koshi yevo Shevchenka Kosheli vka Shorsa Zolotari vka Yaroslavska Glushkiv Gaj kolishnya Sverdlova Urochisha Balachiha Boriskova Loza Vovkova Gora Galo Golikivshina Gora Kovbanya Kotivshina Levadki Lisa Gora Sitne Trubajlo Turkivshina Caricine Chajka Dolini Panska Panchenkova Semenceva Richka Trubizh Ozera Revnya Remnya Krugle Boloto Pilkove Lis Sa zhalka Mogila Knyazhedvir ya Najvidomishe ozero Revnya Remnya u centri Ozero Krugle na pivnichnij zahid vid sela vikoristovuyetsya dlya kupannya U dachnih selishah ye kilka stavkiv NaselennyaRik 1726 1737 1770 1781 1787 1790 1801 1810 1830 1850 Lyudej 807 303 864 364 937 1060 1118 Dvoriv 11 33 93 Rik 1859 1860 1877 1881 1885 1892 1897 1901 1904 1913 Lyudej 1310 1350 735 1626 1477 1944 1831 2392 1800 2021 Dvoriv 229 331 248 357 378 245 398 Rik 1923 1926 1941 1963 1972 1983 1989 Lyudej 2332 2311 1863 2074 2068 1847 Dvoriv 563 571 585 622 700 Rik 2001 2006 2012 2015 2017 2019 2020 Lyudej 1504 1309 1211 1189 1128 1120 1109 Dvoriv 750 Chislo prihozhan moglo perevishuvati naselennya sela Chislo doroslih cholovikiv sho splachuvali podatki Chislo prihozhan cholovikiv Poklonnij hrest na v yizdi Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli prozhivali 1504 osobi Ridnoyu movoyu markivchani nazvali taki Mova Vidsotok ukrayinska 97 41 rosijska 2 39 biloruska 0 07 rumunska 0 07 bolgarska 0 07 Stanom na 1 sichnya 2019 roku naselennya 1120 osib na 750 dvoriv sered nih viborciv 945 cholovikiv 530 zhinok 590 ditej 163 pensioneriv 288 pracezdatnih 669 bezrobitnih 27 20 12 2017 uchasnikiv bojovih dij 10 lyudej iz invalidnistyu 15 lyudej iz obslugovuvannyam socialnimi pracivnikami vdoma 19 nepovnih simej 31 ditej iz nepovnih simej 45 bagatoditnih simej 12 ditej iz bagatoditnih simej 34 ditej iz invalidnistyu 9 ditej sirit 1 odinokih bagatoditnih materiv 2 Ostannim chasom naselennya sela zmenshuyetsya i stanovit trohi menshe polovini vid istorichnogo maksimumu Vik Cholovikiv Zhinok 60 134 154 40 59 167 176 18 39 155 171 0 17 74 89 Najposhirenishi prizvisha Shevchenko Buryak Boklan Baklan Koshil Borisenko Danilchenko Kot Kononenko Panchenko Pinchuk Shostak Slipenko Omelchenko Onishenko Onishenko Dvornik Zabolotnij Golik Konosh Konishevskij Znachna chastina markivchan pracyuye abo navchayetsya v Kiyevi Brovarah ta Nizhini Same tomu she z radyanskih chasiv sposterigayetsya migraciya v ci mista U teplu poru roku faktichne naselennya zbilshuyetsya lyudmi sho priyizdyat do batkiv ta dachnikiv perevazhno kiyan ta brovarchan yaki pridbali podvir ya abo otrimali yih u spadok Deyaki mistyani pensioneri kilka misyaciv na rik provodyat u dachnih selishah bilya sela Silskij klub Shkola na fundamenti budinku Katerinichiv Univermag Zhittya gromadiU radyanski chasi golovnim robotodavcem sela buv radgosp Kirovskij yakij specializuvavsya na m yaso molochnomu tvarinnictvi U 1990 h gospodarstvo zanepalo j zaraz pusti korivniki rujnuyutsya Zemlyu rozpajovano Na bazi kolishnogo radgospu diye filiya TOV Zemlya i Volya sho orenduye zemlyu z 420 payiv perevazhno zemli vishoyi kategoriyi Zemli 2 yi kategoriyi orenduye fermerske gospodarstvo Olga Allin Na pidvidomchij silradi teritoriyi roztashovano dva dachnih selisha bilya zaliznichnih platform Trubizh ta Yaroslavka de diyut 12 sadovih tovaristv yaki zagalom mistyat 1750 sadovih dilyanok U Markivcyah ye ugiddya orni zemli lisovi dilyanki ribogospodarstvo Plosha silskogospodarskih ugid po selu stanovit 404 6 ga U individualnomu koristuvanni naselennya stanom na 2012 rik perebuvalo 59 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 374 svini 56 kiz ta 95 bdzholosimej 103 legkovih ta 2 vantazhnih avtomobili a takozh 15 traktoriv Cerkovno prihodsku shkolu bulo vidkrito 1860 roku zemske narodne silske uchilishe 1873 roku Za cej chas kilka raziv shkola pereyizhdzhala na inshe misce Zaraz u seli ye Markivecka ZOSh I III stupeniv partner Ukrayinskogo gumanitarnogo liceyu stanom na 2013 rik 127 uchniv 16 uchiteliv ta 7 tehpracivnikiv direktor Shevchenko Galina Oleksiyivna U seli takozh ye muzej istoriyi sela u shkoli ditsadok Kazka na 20 ditej klub z 1947 biblioteka u klubi maye Svitlicyu starozhitnostej kafe 7 kramnic viddilennya Ukrposhti gurtozhitok feldsherskij punkt perukarnya stomatologichnij kabinet stadion Vivtorkami seredami ta subotami na centralnij ploshi sela vidkrivayutsya peresuvni punkti torgivli Chastinu vulic zaasfaltovano Selo elektrifikovano 1962 telefonizovano cifrova ATS 2003 ta gazifikovano 2006 Ye mozhlivist drotovogo pidklyuchennya do merezhi Internet do 30 Mbit s kompaniya Frinet Za deyakimi danimi vsi liniyi dlya pidklyuchennya do Frinet zajnyati Zavdyaki tomu sho na teritoriyi kolishnogo kolgospu vstanovleno bazovu stanciyu Vodafone Ukrayina markivchani zabezpecheni stabilnim shvidkisnim 4G internetom za tehnologiyeyu LTE 1800 Kiyivstar i lifecell mayut mensh stabilne pokrittya v Markivcyah tomu v razi vikoristannya yih 4G internetu yak domashnogo bazhano vikoristovuvati dodatkovi zovnishni anteni 2 socialnih pracivniki dopomagayut 22 odinokim pensioneram U Bobrovici ye dilnichij inspektor vidpovidalnij za Markivci Velikij obsyag robit iz oblashtuvannya gromadskih misc markivchani vikonuyut na volonterskih zasadah Materialno dopomagayut markivchanam urodzhenci sela zokrema chleni Bobrovickogo viddilennya Chernigivskogo zemlyactva v Kiyevi Andrij Mihajlovich Pinchuk Vasil Yulijovich Zabolotnij ta inshi Kerivnictvo silradi ta shkola regulyarno provodyat riznomanitni zahodi zokrema do svyat ta pam yatnih dniv Diyut amatorskij ansambl Markivchanochka kerivnik Galina Mikolayivna Tregub ta literaturne ob yednannya Dzherelo Komanda Sokil Markivci vistupaye v rajonnomu chempionati z futbolu Shkilni mini futbolni komandi hlopci ta divchata takozh berut uchast u rajonnih zmagannyah Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici UPC MP ReligiyaDetalnishi vidomosti vi mozhete znajti v statti Uspenska cerkva Markivci 1769 roku vzhe isnuvala pravoslavna parafiya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1775 roku bulo osvyacheno derev yanij hram na pochatku XX st zbudovano novij ale 1943 roku spaleno nimcyami Zaraz u Markivcyah ye dvi parafiyi sho nasliduvali istorichnu nazvu PCU z 1996 ta UPC MP z 1997 Hrami roztashovano v centri nepodalik vid obeliska de ranishe bula stara cerkva Nastoyateli PCU otec Vasil Babec UPC MP otec Bogdan Kushnirchuk Hramove svyato sela Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Persha Prechista 28 serpnya 1858 roku v Markivcyah narodilasya ta prozhila pershi 7 rokiv Prepodobna Smaragda Onishenko Iulianiya Avramivna spovidnicya Nizhinska igumenya Nizhinskogo Svyato Vvedenskogo zhinochogo monastirya 1914 1927 1941 1943 10 travnya 2014 roku osvyacheno Uspenskij hram UPC MP ta podarovano ikonu z chastkoyu moshej prepodobnoyi Smaragdi Nizhinskoyi Takozh u seli ye protestanti yevangelisti Zokrema za danimi radyanskih specsluzhb 1979 roku v rajoni diyala nezareyestrovana obshina p yatidesyatnikiv 19 viryan iz Markivciv Ozeryan ta Kobizhchi na veliki svyata zbiralisya v odnij iz markoveckih hat Pam yatni miscyaU seli zbereglas yalina bilya yakoyi svogo chasu vidpochivav Taras Shevchenko Vid sadibi pomishikiv Katerinichiv pislya pozhezhi 1969 roku zberigsya lishe fundament na yakomu vidbudovano golovnij korpus shkoli Na centralnij ploshi sela obelisk Slavi 1967 bratska mogila 9 radyanskih voyiniv yaki zaginuli pri zvilnenni sela vid nacistiv u veresni 1943 roku ta pam yatnij znak voyinam odnoselcyam zagiblim u roki Nimecko radyanskoyi vijni Bilya kolishnoyi kontori radgospu pogruddya Geroya Radyanskogo Soyuzu P N Zubka 1975 Bilya hramu UPC KP bratska mogila 4 aktivistiv sela vbitih protyagom 1929 1943 rokiv za komunistichni poglyadi 1975 1989 Na stini shkoli vstanovleno memorialni doshki u pam yat pro perebuvannya T G Shevchenka vipusknikam shkoli uchasnikam vijni v Afganistani V M Luhti ta V I Kovniru a takozh voyinam ATO A V Usu ta O V Onopriyenku U centri bilya ozera vidkrito pam yatnij znak Geroyam Nebesnoyi Sotni IstoriyaDetalnishi vidomosti vi mozhete znajti v statti Istoriya sela Markivciv Bobrovickij rajon Markiveckij dub Davni chasi Na zahidnij okolici sela vul Chapayeva znajdeno zalishki poselen 3 1 tis do n e XVIII XIX st n e Markivci 1 Za 0 7 km na pivdennij shid vid shidnoyi okolici sela znajdeno kurgan 2 1 tis do n e Na pivden vid sela mizh Markivcyami ta Yaroslavkoyu ye visochina Knyazhedvir ya Knyazhedvorishe Za perekazami ta istorichnimi dzherelami naprikinci XII st u comu misci chernigivskij knyaz Yaroslav pobuduvav zamok yakij sluzhiv ukriplennyam vid napadu kochovih plemen Zamok i ukriplenij punkt bulo zrujnovano stepovimi kochivnikami Na comu kurgani miscevi zhiteli znahodili rizni starovinni predmeti ulamki stril spisiv i mechiv fragmenti posudu tosho Zokrema u Markivcyah bulo znajdeno veliku pechatku plombu u viglyadi svincevogo kruglogo disku diametrom 34 mm Na odnij storoni zobrazheno knyazhij znak u viglyadi proroslogo dvozubcya na inshij zbereglosya relyefne zobrazhennya hresta z rozshirenimi lopatyami Pechatka maye naskriznij otvir dlya shnura Zobrazhennya proroslogo dvozubcya zafiksovano zokrema na imennij pechatci Izyaslava Yaroslavicha Na shid vid sela mizh Markivcyami ta Bobroviceyu bilya trasi T 2528 ye kurgan mogila Balachi ha Nazva mozhlivo tyurkskogo pohodzhennya oskilki tatarskoyu balachi k oznachaye ditincha Na zahid vid sela mizh Markivcyami ta Mostishem u lisi roste velikij Markiveckij dub vik yakogo nalichuye 400 500 rokiv Zasnuvannya Za usnimi perekazami zasnovnikom sela ye Marko Boklan zaporozkij kozak yakij oselivsya v lisi bilya urochisha Revnya nini ozero Remnya Persha nazva sela Markiv hutir Pislya spustoshennya 1482 roku miscevosti krimskimi tatarami na choli z Mengli Gireyem zalishilisya lishe okremi hutori Ci zemli nihto ne hotiv brati ni za sluzhbu ni v vislugu Nareshti 1503 roku velikij knyaz Oleksandr Yagellonchik pozhaluvav usyu pivnichnu polovinu Pereyaslavskogo povitu sho lezhala po Trubezhu j Supoyu yak vislugu svoyemu dvoryaninu Dashku Ivanovichu Jogo sin cherkaskij i kanivskij starosta Ostafij Dashkovich organizuvav shvidku kolonizaciyu v tomu chisli vlasnih pereyaslavskih vislug u yakih na gruntah basanskomu j bikovskomu nezabarom postali 2 mistechka Basan i Bykov a takozh 9 sil Staraya Basan Markov Yurkov Pavlov Maksimov Bregincy Kulazhin Karpilovka j Voronkov Vazhko dovesti totozhnist zgadanogo Markova z Markivcyami ale prinajmni mozhna rozglyadati cyu informaciyu yak versiyu U chasi Getmanshini teritoriya Bobrovickoyi sotni z deyakogo chasu pidporyadkovuvalasya Kiyivskim polkovnikam Zokrema Ivan Mazepa Universalom vid 25 sichnya 1708 r nadav kiyivskomu polkovnikovi Fedorovi Korovci Volskomu Bobrovicku sotnyu ta inshi mayetnosti ranishe nalezhni do uryadu Kiyivskogo polku poperednim polkovnikam Tanski Sered vidomih dokumentiv persha zgadka pro Markivci bula 1720 roku koli Mihajlo Mihajlovich Tanskij Nizhinskij polkovij oboznij 1746 rodom iz Moldovi za inshimi danimi z Serbiyi kupiv zemli v Markivcyah Bobrovickoyi sotni u svogo brata Kiyivskogo polkovnika Antona Mihajlovicha Tanskogo Zgidno z Generalnim slidstvom Kiyivskogo polku 1726 roku v derevnѣ Markovcyah jomu nalezhalo prinajmni 11 dvoriv pospolitih 1731 roku 7 Stanom na 23 serpnya 1737 roku za danimi reviziyi Kiyivskogo polku v Markivcyah bulo 20 dvoriv kozakiv ta 13 dvoriv pospolitogo naselennya Zamozhnih i seredno gruntovih ani kozakiv ani selyan ne bulo lishe malogruntovi Sered nih kozachij otaman Fɛsko Burak kozacha vdova Fɛska Luk yaniha j kozaki Sɛmɛn Kovtunɛnko Dmitro Timoshɛnko z bratom Ivanom Matvѣj Burak Timuh Guk Sered pospolitih do malogruntovih nalezhali Sava Konoshɛnko i Gricko Turchin U Markivcyah uzhe v toj chas zustrichayutsya taki prizvisha yak Buryak Boklan Boklanenko Litvin Pinchuk Koshil U arhivah zberigsya akt kupivli prodazhu zemli vid 1 serpnya 1764 roku kozak i zhitel morkovskij Mikita Bondar chinyu vѣdomo sim moim dobrovolnim kupnim zapisom v tom chto prodal ya zyatevѣ svoemu Mihailu Borisu ogorod s poseleniem kuplennoj mnoyu v kozakov i zhitelej markovskih Trohima i Timoha Kovnѣrov Rum yancevskij opis 1766 roku podaye take zobrazhennya sela Malorossijskogo Kievskogo polku sotnѣ Bobrovickoj derevnya Morkovcѣ lezhashiya ot polkovogo goroda Kozelcya v 30 verstah ot sotennogo mѣstechka Bobrovicѣ v 10 verstah zhe wnaya pri ozere Klinu kotoroe techenie imѣet na poluden polozhenie zh onoj na rovnom meste Prikladom ye opis dvoru Konoshiv Brati Grigorij ta Kirilo mali kozhen svoye dvorishe ale jmovirno veli spilne gospodarstvo oskilki statistika podaye vidomosti pro chiselnist yihnoyi hudobi razom U brativ bulo 4 voli 3 korovi 1 telya 10 svinej 9 konej i 250 ovec ta 10 yagnyat Zemelnij nadil na dva gospodarstva stanoviv 14 dniv oranki abo 24360 kvadratnih sazhniv Grigorij Konosh 50 rokiv mav druzhinu Gannu 45 rokiv ta 7 ditej a jogo brat Kirilo 40 rokiv mav druzhinu Kseniyu 40 rokiv ta 6 ditej Kilkist vlasnickih pospolitih stanovila priblizno polovinu naselennya sela Na 1766 rik nizka dvoriv nalezhala Dmitru Mihajlovichu Tanskomu She 8 dvoriv nalezhali sotniku Novgorodskoyi sotni Starodubskogo polku kompozitorovi Andriyevi Rachinskomu Takozh u seli buv dvor zhiloj novoj v nem gospodskih pokoev 2 lyudskih 5 de zhili pogodnonaemnye robitniki Ochevidno ce buv toj palac pam yat pro yakij zbereglasya sered starozhiliv Imovirno vin nalezhav rodini Tanskih Katerinichi Hronika 20 kvitnya 1767 roku Kiyivskij polkovij pisar Semen Stepanovich Katerinich kupiv u Dmitra Mihajlovicha Tanskogo ego otcovskiya naslѣdstvennyya dobra v der Markovcah Bobrovickoj sotni za 700 rub Za nim kuplennyh v g Kozelcѣ s Markovcah m Kobyzhchѣ m Bobrovicѣ i Berezinskago u v s Krasilovkѣ 415 dush 1788 Arhiyepiskop Filaret Gumilevskij u istorichnomu opisi Chernigivskoyi yeparhiyi vidmitiv sho teplij derev yanij hram Petra j Pavla mista Ostra bulo prodano v Markivci odnak ne vkazav rik Sudyachi z nayavnih danih ce vidbulosya skorish za vse mizh 1767 i 1845 rokami 1769 roku v Markivcyah bulo majzhe zakinchene budivnictvo cerkvi Odnak budivnictvo vimagalo znachnih koshtiv i deficitnogo budivelnogo materialu do togo zh treba bulo kupuvati cerkovne nachinnya j bogosluzhebni knigi U seli buli vlasnicki pospoliti sho nalezhali Kiyevo Pecherskij Lavri 1782 roku 24 choloviki ta 29 zhinok nalezhali do vѣdomstva Makarovskago Kiyevo Pecherskoyi Lavri Tomu vlasnik sela kiyivskij polkovij pisar Semen Katerinich 7 grudnya 1769 roku pisav namisniku Lavri arhimandritu K dostrojkѣ malo nedostroennoj v derevnѣ Markovcyah vnov cerkvy Uspeniya Presvyatiya B ogoro d i cy na shalevnicѣ zvonicyu i prochoe nuzhno potrѣbno lutichnogo sosnovogo dereva kotorogo v zdeshnih mestah vzyat nѣgde Kromѣ zh togo nedostaet chetireh knig do kruga cerkovnago yakoto Oktoiha Trafoloya i dvoh Triod Postnoj i Cvѣtnoj i kupit uzhe nѣzachto I dlya togo prinyal ya derznovenie i pisal k ego vysokoprepodobiyu gspdnu otcu arhimandritu s prosheniem ne mozhno li kak tѣ chetire knigѣ ot svyatiya Lavry prikazat vydat tak i derev s pnya lutic pyatdesyat vyrubit dozvolit v pushѣ Sorokoshickoj i o tom komu nadlezhit dat predlozhenie Namisnik Lavri zadovolniv prohannya Katerinicha Drukovana zgadka 1775 roku 1770 roku nalichuvalosya 807 prihozhan Markoveckoyi cerkvi 418 cholovikiv ta 389 zhinok 1775 roku derev yanij hram bulo dobudovano ta osvyacheno Mozhlivo same cogo roku selo bulo vpershe zgadano u drukovanih vidannyah a same u kalendari na 1775 rik yakij opublikuvav u Peterburzi vidavec i literator Vasil Ruban Znachnu chastinu misyaceslova stanoviv opis shlyahiv imperiyi Zokrema u nomu zgadano trakt Ot Kozelca do Basani ot Kozelca do Morkovec 25 verst ot Morkovec do Bobrovicy 20 verst ochevidno maye buti 10 1781 roku v selѣ Markovcah Bobrovickoyi sotni Kozeleckogo povitu Kiyivskogo polku bula taka kilkist osel Duhovenstva 1 Cerkovnikov 2 Chislo hat 90 Zokrema kozakov vybornyh 16 kozakov podpomoshnikov 36 pospolityh koronnyh u tom chislѣ i rangovyh 4 pospolityh vladѣlcheskih raznochincheskih i kozachih podsusѣdkov 34 3 travnya 1783 roku bulo ostatochno vvedeno kriposne pravo sho na kilka pokolin napered znachno uskladnilo zhittya majzhe polovini markivchan 1786 roku pid chas kampaniyi sekulyarizaciyi majno monastiriv ta zalezhnih vid nih selyan u kilkoh ukrayinskih guberniyah peredano do gubernskih Kazennih palat Vidtak lavrski selyani stali derzhavnimi kazennimi Yihnye stanovishe bulo desho krashim porivnyano z pomishickimi oskilki voni mali osobistu svobodu Pislya likvidaciyi 1781 roku polkovogo ustroyu ta netrivalih eksperimentiv iz namisnictvami 1802 roku Markivci potrapili do Mostickoyi volosti Kozeleckogo povitu Chernigivskoyi guberniyi 1825 roku ponomarem a zgodom i dyakom u cerkvi sela buv did Pavla Tichini Timofij Mihajlovich Tichina sin Mihajla Stepanovicha 1750 roku narodzhennya diyakona Yadlivki Same v Markivcyah 30 veresnya 1850 roku narodivsya j batko Pavla Tichini Grigorij Timofijovich Zi spovidnoyi knigi Uspenskoyi cerkvi za 1834 rik vidomi prizvisha znachnoyi chastini markivchan Antipenko Bogomaz Boklan Bondar Borisenko Buryak Vedmid Vovk Gajduk Glushenko Golik Garbuza Gorovij Guk Davidenko Danilchenko Dvornik Dovgal Donec Zabolotnij Zolotar Zubko Katerinich pomishiki Klekochka u t ch ponomar Andrij Josipovich Klekochka Kovalenko Kovnir Kolomiyec Konishevskij Kononenko Koryavij Koshil Krachilo Kurnij Litovka Lihobatchenko Lihtar Ovchar Omelchenko Onishenko Osaulenko Panchenko Piven Pinchuk Redko Slipenko Tverdomed Teselko Tretyak Chernyavskij u t ch svyashenik Shevchenko Za deyakimi ne nadijnimi danimi 1837 roku Petro Andrijovich Katerinich 1811 1876 u majbutnomu shtab rotmistr ochilnik dvoryanstva Kozeleckogo povitu vlasnik cukrovih ta kinnih zavodiv brav uchast u vikupi z kripactva Tarasa Shevchenka U chasi roboti v Arheografichnij komisiyi jmovirno u lyutomu 1846 ta vlitku abo u kvitni cogo zh roku selo vidviduvav poet namalyuvavshi visim portretiv chleniv sim yi Katerinichiv Yih vidkriv dlya zagalu v berezni 1910 roku Opanas Slastion Chotiri z nih zbereglisya ta eksponuyutsya v Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka materi gospodarya Mariyi Fedorivni Katerinich druzhini gospodarya Tetyani Panteliyivni Katerinich Afendik Ivana Andrijovicha ta Oleksandra Andrijovicha Katerinichiv Odin portret Oleni Antonivni Afendik materi Tetyani Panteliyivni zberigsya lishe v reprodukciyi tri portreti zagubilisya vzagali M F Katerinich T P Katerinich I A Katerinich O A Katerinich O A Afendik Uchitel istoriyi Anton Kuzmovich Shevchenko sho zbirav folklorni materiali spilkuvavsya ranishe z Pimonom Zabolotnim zhivim svidkom priyizdu Tarasa Shevchenka do sela Os jogo rozpovid T G Shevchenko avtoportret 1840 Yalina bilya yakoyi vidpochivav Taras Shevchenko Ya vzhe buv parubkom i zhiv bilya mayetku Katerinichiv do yakih priyizhdzhav Taras Grigorovich Shevchenko Pam yatayu sho Shevchenko buv u Markivcyah trichi Jogo vidvidini zavzhdi pripadali na lito Ne gulyati z panami priyizhdzhav vin a malyuvati portreti Katerinichiv shob zarobiti yakus kopijku na prozhitok Zhiv vin ne v golovnomu budinku z rodinoyu Katerinichiv a v nevelichkomu fligeli sho stoyav u glibini parku pid stolitnimi lipami V comu fligeli mistilasya starovinna biblioteka pomishika Ya i moyi tovarishi vpershe zustrilisya z Shevchenkom v urochishi Turkivshina Zamriyanij poet sidiv na velikomu penku bilya shirokogo stavka navkolo yakogo rosli stolitni verbi Rozpituvav vin pro nas pro nashe girke zhittya buttya i spivchuvav nashij girkij doli Lyubiv Shevchenko takozh vidpochivati v altanci naprikinci starovinnogo sadu ta v lisi Chajka pid velicheznim dubom Mi z nim chasto bachilisya Sam ya ne vmiv ni pisati ni chitati a mij tovarish Makar Slipenko umiv trohi chitati i jomu Taras Grigorovich podaruvav svoyu knizhku Kobzar z vlasnoruchnim pidpisom yaku potim Makar chasto chitav Cej Kobzar dovgo zberigavsya u Makarovogo sina Fedora Makarovicha Slipenka Markivci na mapi Shuberta 1859 29 lipnya 1848 roku v Markivcyah trapilasya velika pozhezha zgorilo 18 budinkiv kozakiv ta 2 budinki pomishickih selyan iz usima nadvirnimi budivlyami ta majnom 23 travnya 1849 roku v Katerinichiv zgoriv saraj iz 596 ispanskimi vivcyami zbitok ocineno u 2000 rub sriblom 1859 roku naselennya sela stanovilo 1310 lyudej na 229 dvoriv Sered nih 643 choloviki ta 667 zhinok Markivci selo kazache kazennoe vladѣlcheskoe roztashovane na voennoj transportnoj dorogѣ iz g Kozelca na mѣst Basan Yak vidno na mapi Shuberta 1859 roku Markivci vzhe nabuli majzhe suchasnih obrisiv 1860 roku Chernigivskij arhiyepiskop Filaret rozporyadivsya vidkriti cerkovno prihodski shkoli yaki rozmistilisya perevazhno v oselyah svyashenikiv Taku shkolu v zhovtni 1860 roku bulo vidkrito i v Markivcyah de vikladav dyak Ivan Rimarevskij Ulitku 1862 roku arhiyepiskop Filaret zatverdiv rishennya ogolositi jomu dyachku s Markovec podyaku vid yeparhialnogo nachalstva za revne navchannya u shkolah ditej ta rozvitok shkil Dyak prosluzhiv u Markivcyah prinajmni do 1883 roku Spochatku navchannya gramoti u shkolah guberniyi provadilosya za dopomogoyu cerkovnoyi a ne grazhdanskoyi abetki Na urokah dozvolyalosya poyasnyuvati nezrozumili dlya uchniv rechi miscevoyu govirkoyu 1860 roku u Petra Andrijovicha Katerinicha v Kobizhchi Bobrovici Markivcyah ishe odnomu seli derevni ta na hutori bulo razom doroslih cholovikiv 287 selyan na 101 dvir ta 20 dvorovih U koristuvanni selyan bulo v serednomu po 1 59 desyatini zemli na revizku dushu pid sadibu pashnyu ta sinokis Lis dlya opalennya ta budivnictva pomishik nadavav bezoplatno ale zi vlasnogo dozvolu 1861 roku bulo skasovano kriposne pravo odnak bilshist zemli zalishilasya u vlasnosti pomishikiv Kolishni pomishicki selyani otrimali v nadil po 2 desyatini na revizku dushu tobto ne nabagato bilshe nizh u nih bulo ranishe Za cyu zemlyu potribno bulo platiti vidkupni 1862 roku v gazeti Chernigovskij listok za 27 travnya bulo opublikovano zamitku Iz Kozelca de v hudozhnij formi opisano kriminalnu podiyu pogonyu za zlochincyami ta yihnye zatrimannya za uchastyu markivchanina U nich na 1 travnya mizh Kozelcem ta Garbuzinom troye yevreyiv napali na gospodarya pidvod yakij pryamuvav do Kiyeva j desho vidstav vid obozu Napadniki pobili gospodarya vkrali dvoh konej ta poyihali v bik Mostisha Odin iz koleg postrazhdalogo poyihav po slidah utikachiv V Morkovcah vin najnyav pishih lyudej ale daremno Dovelosya povernutisya v Markivci ta najnyati vstrѣtivshago emu verhovago selskago molodago parnya yakij za dopomogoyu she odnogo cholovika spijmav zlochinciv mizh Markivcyami ta Bobroviceyu Avtor zamitki Korrespondent koloritno opisav promovu golovnogo geroya kozaka sho toj nibi to vigolosiv pid chas zatrimannya zhidov e vrazhij sinu yakij ti razumnij ihav sorok verst ne ladivsya da teper laditcya zobravsya a chomu ti v Mostishah ne zostavsya vhopiv vrazhij sinu da skorij chuhrati Bach ne kupuj deshevo konej bo vazhko vtikati 1863 roku shtab rotmistra Petra Andrijovicha Katerinicha kerivnictvo Chernigivskoyi yeparhiyi zatverdilo cerkovnim starostoyu a Svyatijshij Uryadovij Sinod nagorodiv zolotoyu medallyu Cogo zh roku prihozhani cerkvi virishili vlashtuvati hatu dlya silskoyi shkoli ta shorichno zhertvuvati po 3 kop sriblom 1864 roku Chernigivska yeparhiya dozvolila pereliti rozbitij cerkovnij dzvin ta zbilshiti jogo vagu do 25 pudiv 1866 roku pri Uspenskomu hrami bulo vidkrito cerkovno parafiyalne pikluvannya U veresni 1867 roku bulo provedeno a 1874 roku zatverdzheno specialne mezhuvannya Markoveckih dach Zemlyu bulo klasifikovano na zruchnu ta nezruchnu takoyi bulo nebagato Zagalom bulo rozmezhovano 24 dilyanki U pereliku zgadano 3 dilyanki kazennogo lisu vidpovidno ponad 2 1 ta 3 desyatini 4 dilyanki vlasnika shtabs rotmistra Petra Andrijovicha Katerinicha dilyanku poselennya Markovec s hutorom Budryakovskoj Petra Andrijovicha Katerinicha s prochimi dilyanku svyashennosluzhitelya dilyanki kozakiv kazennih ta vlasnickih selyan Sered vlasnikiv zgadano takozh kozakiv Petra Fedorovicha ta Antona Yakovicha Zabolotnih Yakima ta Maksima Teselok kozakiv Gnata Kornijovicha ta Volodimira Grigorovicha Buryakiv kozakiv Petra Makara j Omelyana Ivanovichiv ta Kuzmi Leontijovicha Slipenkiv kozaka Antona Fedorovicha Zolotarya kozakiv Kirila Fedorovicha ta Vasilya Fedorovicha Kononenkiv selyanina Kirila Pilipovicha Golika Okremo rozmezhovano 21 serpnya 1873 roku ta zatverdzheno 1877 roku dilyanku Tovaristva zasnovnikiv Kursko Kiyivskoyi zaliznici ponad 28 des Kolijna kazarma bilya novogo pereyizdu 1868 roku bulo vidkrito zaliznicyu yaka pochala vidigravati vazhlivu rol u zhitti markivchan Nini ne diyuchij Yaroslavskij pereyizd bulo sporudzheno v misci peretinu z vijskovo transportnim shlyahom bilya novogo kladovisha Imovirno nevdovzi pislya cogo dlya spoluchennya povitovogo centru Kozelcya z zaliznichnoyu stanciyeyu bulo sporudzheno dilyanku dorogi Markivci Bobrovicya 1873 roku bulo vidkrito odnim iz pershih u poviti zemske narodne silske uchilishe jmovirno zamist cerkovno prihodskogo 1881 roku Chernigivskim zemstvom bulo provedeno podvirnij opis povitu pidsumkom yakogo stala kniga majzhe na 400 storinok iz detalnimi tablicyami ta opisami Pid dvorami malis na uvazi samostijni gospodarstva navit yaksho formalno voni perebuvali v odnomu dvori z inshimi rodinami Zgidno z opisom u Markivcyah bulo 1627 zhiteliv na 333 dvori 822 cholovika ta 805 zhinok sered nih gramotnih razom iz uchnyami shkoli 258 cholovikiv ta 19 zhinok Nizhche v okremomu punkti navedeno chastinu zibranoyi informaciyi 1885 roku v seli bulo 248 dvoriv i 1477 meshkanciv mozhlivo zastarili na toj chas dani buli shkola traktir ta postoyalij dvir Blizko 1886 roku bulo prijnyato rishennya poniziti na 16 rozmir vikupnih platezhiv za zemlyu dlya kolishnih kripakiv sho na toj chas stanovili 4 rub 4 kop z revizkoyi dushi abo 1 rub 95 kop za desyatinu Povitova zemska uprava zaproponuvala dlya 70 poselen s razstroennym hozyajstvom dodatkovo zmenshiti rozmir platezhiv Dlya Markivciv zagalna znizhka sklala 41 Takozh 1886 roku bulo obrano na 3 roki chleniv ranishe stvorenogo opikuvannya pri Uspenskomu hrami predsѣdatelem krestyanin Maksim Ѳeodosiev Pinchuk chlenami soldaty Iakov Ivanov Gorovoj Ѳoma Semenov Antipenko kozaki Vasilij Prokofiev Buryak Nikifor Dimitriev Konishevskij krestyane Simeon Grigoriev Koshel Trofim Dimitriev Koshel Avram Moiseev Borisenko Ivan Romanov Omelchenko i Petr Vasiliev Dvornik 1888 roku silskim starostoyu buv kozak Petro Dvornik Jogo bulo zgadano yak svidka v rozsliduvanni Kozeleckogo zemstva pro mozhlivi finansovi zlovzhivannya Andriya Gluzdovskogo ta deyakih inshih zemskih diyachiv Gluzdovskogo bulo priznacheno vidpovidati za remont vijskovo transportnih dorig u pivnichnij chastini povitu Za remont dorogi vipravlennya mostu pribirannya navozu tosho vin zaplativ starosti pevnu sumu ale Zemskij Upravi dopoviv pro bilshi vitrati Stanom na 1896 rik u seli yak i v bilshosti sil povitu diyala kazenna vinna lavka 3 go rozryadu dlya prodazhu kazennogo vina v opechatanomu posudi Za perepisom 1897 roku v seli zhila 1831 lyudina sered nih 856 cholovikiv ta 975 zhinok Pravoslavnimi sebe nazvali 1812 U toj zhe chas za danimi Statistichnogo komitetu naselennya skladalo 2392 osobi na 378 dvoriv Mozhlivo prichina takoyi riznici polyagala v riznih metodah obrahunku naselennya nayavnogo j zareyestrovanogo ta trudovij migraciyi Navesni 1900 roku Jogo Pervosvyashenstvo Antonij Yepiskop Chernigivskij ta Nizhinskij nadav Arhipastirske blagoslovinnya kozaku Naumu Vasilovichu Slipenku za pridbannya dlya Uspenskoyi cerkvi naprestolnogo hresta j vidnovlennya naprestolnogo yevangeliya sukupno na sumu 100 rubliv Naprikinci travnya 1904 roku na odnij iz velikih shodok sela Nichipor Golik kerivnik tayemnogo gurtka Za volyu prilyudno zaklikav narod povaliti carya j rozdiliti pomishicku zemlyu mizh selyanami 1905 roku Nichipor Golik Arhip Yuhimovich Koshelenko Sergij Vasilovich Dovgal ta Nikifor Ivanovich Nehod organizuvali bunt proti Petra Petrovicha Katerinicha Grupa selyan u kilkosti 200 cholovik iz chervonim praporom pishla na buryakovu plantaciyu j vimagala zbilshennya zarobitnoyi plati ta zmenshennya robochogo dnya Do nih priyednalisya 1200 selyan yaki na znak protestu takozh zalishili robotu Cej bunt nanis Katerinichu zbitkiv na 1500 rubliv Dlya rozpravi z demonstrantami bulo viklikano zagin kozakiv Nichipora Golika bulo zaslano v Vologodsku guberniyu inshih organizatoriv bulo uv yazneno na dva tizhni 26 listopada 1905 roku pri shkoli pislya remontu bulo vidkrito silsku biblioteku chitalnyu zaviduvachem yakoyi stav V M Demchenko 1909 roku biblioteka nalichuvala 633 knigi u 664 tomah na riznomanitni temi Kilkist otrimanih knig za misyacyami z sichnya po gruden suttyevo zalezhala vid ob yemu sezonnih silskogospodarskih robit vidpovidno 408 345 90 30 12 12 10 10 75 256 340 355 Sered 113 pidpisnikiv biblioteki bulo 87 cholovikiv ta 26 zhinok 1907 roku selyani spalili chastinu mayetku Katerinicha ta sklad iz tilki no zibranim zbizhzhyam Togo zh roku zaviduvachem zemskoyu bibliotekoyu chitalneyu yaka vse she bula pri shkoli bulo obrano P P Katerinicha Jogo druzhinu Paraskevu Mojseyivnu Katerinich Gavrilcevu bulo pereobrano na novij 3 richnij termin opikunom narodnogo uchilisha Naprikinci 1909 roku z Kiyeva povernuvsya v ridne selo Mikita Viktorovich Zabolotnij U Kiyevi vin pracyuvav statistom u teatri Mikoli Sadovskogo Z jogo priyizdom bulo organizovano samodiyalnij gurtok teatraliv Uzhe 1910 roku artisti gurtka postavili markivchanam vistavu Kotlyarevskogo Natalka Poltavka Piznishe buli postavleni p yesi Tobilevicha Beztalanna Hazyayin Suyeta Kropivnickogo Doki sonce zijde rosa ochi viyist Iz cimi vistavami gurtkivci vistupali v selah Kozeleckogo povitu 1910 roku v seli vidbulasya sproba nepravomirnogo ushilnennya zabudovi harakterna dlya teperishnih mist Povitova zemska uprava zaboronila buduvati torgovelnu lavku na podvir yi Markiveckoyi shkoli Markivchani Petro Buryak ta Ivan Kot poskarzhilisya na upravu Predvoditelyu dvoryanstva Kozeleckogo povitu B I Krinskomu Toj peredav skargu do upravi dlya dopovidi na zemskih zborah Uprava predstavila dopovid vidpovidno do yakoyi velika budivlya shkoli na 200 uchniv roztashovana na mikroskopichnomu podvir yi u 304 kv sazheni Okrim shkilnoyi budivli tam bulo rozmisheno saraj pogrib klozeti Nayavnist lavki bilya shkoli zabrala bi prostir dlya vidpochinku uchniv zavazhala bi svoyim shumom stvoryuvala bi dodatkovu zagrozu pozhezhi dlya shkoli ta vzagali stvorila b nebezpechnij precedent Do togo zh budivnictvo pochalosya vid imeni spozhivchogo tovaristva a ne silskoyi gromadi Upovnovazhenij Markoveckoyi silskoyi gromadi Petro Buryak na zborah zayaviv sho lavka potribna dlya sela a inshogo miscya dlya neyi nemaye Bilshist uchasnikiv zboriv stala na bik upravi oskilki budivnictvo pochalosya vsuperech zaboroni upravi prichomu vzhe buli spilyani dereva Do togo zh mozhna bulo pobuduvati lavku na miscyah de ranishe buli hlibozapasnij magazin zernovij sklad abo gromadska hata Novu budivlyu shkoli bulo zvedeno za umovi sho yiyi podvir ya ne bude vikoristovuvatisya dlya inshih cilej Otzhe budivnictvo lavki bulo ostatochno zaboronene Protyagom 1910 h rokiv bulo pobudovano novu derev yanu Uspensku cerkvu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni propali bezvisti starshij unter oficer Golik Mikola Vasilovich 29 veresnya 1914 ta ryadovij Buryak Mitrofan Matvijovich 23 lyutogo 1915 Varto vidznachiti sho najbilshij zemlevlasnik sela Petro Petrovich Katerinich 1856 1916 mav dosit liberalni poglyadi j pridilyav bagato uvagi Markivcyam Na zasidannyah Kozeleckogo zemstva vin vidstoyuvav interesi sela regulyarno obiravsya opikunom shkoli biblioteki tosho Na deyakij chas vin pereyihav do Peterburgu de 1898 roku stav odnim iz zasnovnikiv i skarbnikom Tovaristva imeni Tarasa Shevchenka dlya dopomogi potrebuyuchim vihidcyam iz pivdennoyi Rosiyi yaki navchayutsya u vishih navchalnih zakladah S Peterburga Odnak na prohannya materi priblizno 1901 roku vin povernuvsya na Batkivshinu de zbuduvav u Bobrovici cukrozavod U Markivcyah bulo zasnovano spirtozavod Za informaciyeyu Oleksandra Levandovskogo jogo pradid podaruvav shkoli svoyu biblioteku ta budinok a sam pereyihav do Bobrovici Cej budinok dobre zberigsya do nashih dniv a primishennya cukrozavodu chastkovo zrujnovano Cerkva ta shkola Z 1860 h rokiv ye drukovana informaciya pro bilshist nastoyateliv hramu ta shkilnih uchiteliv Nastoyateli hramu Strilkovskij 1804 Imovirno svyashenik Uspenskoyi cerkvi Spravu pro priznachennya uchnya Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi bulo rozglyanuto v Chernigivskij duhovnij konsistoriyi 1804 roku Chernyavskij Yelisej Dionisovich 1834 Simeon Nesheret ov 1861 1893 Pomer 1 listopada 1893 roku Ivan Semenovich Pomerancev 1894 1901 Vipusknik Chernigivskoyi duhovnoyi seminariyi 16 sichnya 1894 roku posvyachenij u svyasheniki Uspenskoyi cerkvi 18 zhovtnya 1994 roku priznachenij zakonovchitelem u shkoli Pomer 6 zhovtnya 1901 roku Petro Selenginskij 1902 Povernuvsya na poperednye misce za vlasnim prohannyam Vasil Popov 1902 1904 Ivan Korenyev 1904 1906 Oleksandr Krasnogorskij 1906 1908 Oleksij Arhangelskij 1908 1909 Mitrofan Glagolyev 1909 Buv priznachenij ale za 13 dniv za vlasnim prohannyam povernuvsya na poperednye misce faktichno ne zastupivshi na posadu Yakiv Andriyevskij 1909 1910 Pershi golovni vchiteli Rimarevskij Ivan 1862 dyak 1862 uchitel u cerkovno prihodskij shkoli psalomshik 1876 1898 1 veresnya 1898 roku zvilnenij za shtat za vlasnim bazhannyam Nesheretov Simeon 1866 nastoyatel hramu vchitel u cerkovno prihodskij shkoli piznishe prinajmni do 1880 zakonouchitel u zemskij shkoli Trofimovskij Ivan Vasilovich 1875 1877 uchitel zemskogo narodnogo silskogo uchilisha zakinchiv seminariyu Slyuz Shlyuz za cholovikom Zaliska Ganna Stepanivna 1880 1881 vchitel Pered cim uchitelyuvala v Kiyevi brala uchast u gurtku molodih ukrayinofiliv Pid chas roboti v Markivcyah pidozryuvalasya v revolyucijnij propagandi piznishe pereyihala z cholovikom na Kuban de bula pid neglasnim naglyadom policiyi Burimov Ivan Maksimovich 1882 1902 uchitel Demchenko Vasil Mihajlovich 1903 1910 1 j uchitel Perejshov iz Branickoyi shkoli Inshi vchiteli Glamazda Oleksandr Ivanovich 1889 1894 pomichnik uchitelya Pyasecka Oleksandra Ivanivna 1895 1910 pomichnicya vchitelya piznishe 2 j uchitel Demchenko M I 1903 1910 3 j uchitel imovirno druzhina V M Demchenka Zakon Bozhij u shkoli zazvichaj chitav svyashenik odnak do 1894 roku ta prinajmni 1902 roku ce robiv I M Burimov oskilki zakinchiv Chernigivsku duhovnu seminariyu Za uspishne vikladannya Zakonu Bozhogo jogo bulo vidznacheno v 1892 ta 1902 rokah Vin zhe vikladav spivi ta keruvav shkilnim horom prichomu navchali spivam daleko ne v usih shkolah povitu V M Demchenko zajmavsya sadivnictvom i bezkoshtovno davav lyudyam visokoyakisni materiali zi svogo rozsadnika Na silskogospodarskih vistavkah u Novij Basani 1906 ta Kobizhchi 1908 vin otrimuvav nagorodi u t ch za shepi ta plodovi vina Pislya vidkrittya biblioteki zaviduvav neyu Kilkist uchniv Rik 1861 1866 1889 1890 1901 1908 1909 Hlopciv 26 83 73 76 90 77 Divchat 10 6 4 20 48 29 Razom lt 25 36 89 77 96 138 106 Navchalisya perevazhno diti vikom 9 12 rokiv Priblizno z 1903 roku navchannya u shkoli stalo 3 richnim Naselennya ta gospodarstvo Detalno rozglyanemo chastinu informaciyi z mezhuvannya ta podvirnogo opisu povitu 1881 roku Naselennya Dvoriv Zhiteliv Rob viku Gram ch Gram zh Kozaki 194 948 494 166 13 Derzh selyani 42 183 88 20 0 Pomish selyani 87 449 220 59 1 Mishani 3 20 9 6 4 Yevreyi 3 16 6 4 0 Privilejovani 4 11 4 3 1 RAZOM 333 1627 821 258 19 Robochij vik rahuvavsya dlya cholovikiv z 18 do 60 rokiv dlya zhinok z 16 do 55 Privilejovanimi verstvami vvazhali duhivnictvo dvoryan kupciv tosho Gospodarstvo Voliv bikiv Koriv Molodoyi VRH Konej robochih Konej molodih Ovec Svinej Klun Mliniv Dvoriv z pasikami Kozaki 65 115 67 136 27 988 256 143 30 19 Derzh selyani 8 23 12 29 5 158 50 33 4 Pomish selyani 14 39 16 17 1 369 81 65 1 Mishani 1 1 1 1 4 Yevreyi 5 1 Privilejovani 10 9 27 34 19 61 30 9 2 1 RAZOM 98 192 123 217 53 1580 417 250 37 20 Hudoba richnogo viku ne vrahovuvalasya Lishe u 19 dvorah bulo bilshe 3 odinic robochoyi tyaglovoyi hudobi odnak dehto mig vikoristovuvati koriv U 47 dvorah 27 kozackih ne bulo niyakoyi robochoyi hudobi Lishe v 40 dvorah 29 kozackih selyani obroblyali zemlyu cilkom svoyeyu hudoboyu inshi spryagalisya z susidskimi abo vinajmali U 2 velikih privilejovanih dvorah chastinu zemli obroblyali svoyeyu hudoboyu chastinu zdavali v orendu U 19 kozakiv bula 451 koloda bdzhil u 1 privilejovanogo markivchanina 20 Zemlya desyatin USYa Sadib Orna Sino kosi Lis Insha Ne zruchna Na 1 dvir Uzyato dvorami Uzyato des Viddano dvor Viddano des Bezzem dvoriv Malozem do 0 5 des Kozaki 1342 112 1047 135 6 9 69 173 45 191 3 14 Derzh selyani 263 30 219 14 6 3 9 26 16 52 1 Pomish selyani 296 37 261 1 3 4 20 59 32 58 2 6 Mishani 1 1 2 10 1 2 Yevreyi 3 3 Privilejovani 844 14 358 219 2 93 2 RAZOM 2746 194 1885 369 8 2 100 268 95 394 9 28 MEZhUVANNYa 2016 212 1331 242 138 35 58 Spilna 1358 11 1066 133 41 27 Vidrubna 658 148 265 109 97 31 Na 1 dvir u serednomu viddano uzyato v orendu Dani podvirnogo perepisu ne zbigayutsya z danimi provedenogo ranishe mezhuvannya cherez pohibku usnogo opituvannya selyan a takozh pererozpodil vlasnosti ta zminu cilovogo vikoristannya zemli mizh dvoma doslidzhennyami Zgidno z mezhuvannyam Markivecka dacha za plosheyu bula suttyevo menshoyu za vsi susidni Chislo volodin 650 chislo dilyanok 665 Pid vodojmami ta bolotami bulo zajnyato 19 desyatin Kolishni pomishicki selyani mali udvichi menshe zemli nizh kozaki ta derzhavni selyani 4 kozacki dvori mali vid 25 do 100 desyatin razom 152 4 privilejovani menshe 1 6 188 ta 650 vidpovidno Markivchani mali malenki prisadibni dilyanki pid sadi ta gorodi a takozh mogli voloditi zemleyu v poli yaka bula dvoh tipiv vlasnosti odnoosibnoyi vidrubni dilyanki vidileni pid konkretnogo vlasnika ta spilnoyi gromadski zagalnozminni dilyanki Neveliku chastinu gromadskoyi zemli navkolo sela mogli vidvoditi pid individualni pomirki de zazvichaj viroshuvalisya gorodni kulturi U Markivcyah todi osnovnoyu vse she bula tripilna sistema zemlerobstva koli gromada dilila spilnu zemlyu na tri chastini zmini Odna zmina vidvodilas pid ozimi kulturi druga pid yarovi a tretya gulyala pid parom tobto ne zasiyuvalasya j vikoristovuvalas yak toloka pasovisko dlya hudobi Shoroku zmini ciklichno cherguvalisya za vkazanim vishe poryadkom Dlya porivnyannya v susidnomu Mostishi bula dvopilna sistema bez yarovih Za tradiciyeyu mezhuvannya vsyu zemlyu navkolo sela umovno vidilili v Markivecku dachu Yiyi teritoriya desho vidriznyalasya vid teperishnoyi teritoriyi silradi Zokrema z zahodu yiyi teritoriya zakinchuvalas daleko vid Trubezha takozh bulo menshe zemli za zalizniceyu Ugnoyenoyi zemli bulo nebagato Stanom na 1881 rik opisano zemli dachi Zmina v bik Zavorich priblizno na siruvatoyi zemli na glinistih solonciv ta na pishanoyi Siruvata bula blizhche do sela ta mizh urochishem Galo j zalizniceyu Solonci buli v urochishah Galo pravoruch vid Zavorickoyi dorogi ta Kozinec livoruch vid Mostishenskoyi dorogi Pishana bula pid Galaganovi gayi Mostishenskoyi dachi ta pid Zavoricku dachu Zmina v bik Rudkivki najmensha na solonci mizh Mostishenskoyu ta Rudkivskoyu dorogami v urochishi Krugle ta na chornozemi mizh Rudkivskoyu dorogoyu ta zalizniceyu Zmina v bik Bobrovici ta Yaroslavki najbilsha sucilno chornozemna Vidrubna dilyanka Katerinicha 234 desyatini chornozemnoyi ta siroyi 20 desyatin pisku ta 50 desyatin solonciv Golovnoyu ozimoyu kulturoyu v Markivcyah yak i v Yaroslavci bulo zhito yarovimi grechka ta oves priblizno porivnu Dlya porivnyannya v Suhini yarovimi buli perevazhno lon ta goroh Serednij urozhaj zhita za kilka rokiv stanoviv 56 pudiv iz desyatini tobto priblizno 8 4 centneriv iz ga v Zavorichah i Mokreci 32 Bobrovici 83 ovsa 46 grechki grechi v opisi 25 U Markivcyah orali zvichajnim plugom u Zavorichah i Mokreci ta chastkovo v Suhini litovskoyu sohoyu Yak i v bilshosti sil iz pluzhnoyu obrobkoyu u plug zapryagali 4 5 voliv abo konej ridko 6 Pid zhito zazvichaj naprikinci chervnya travu pereoryuvali a mizh Prechistimi abo piznishe ralili orali vpoperek rilli odin raz u bilshosti inshih sil dvichi i siyali Pid yarovij oves u Markivcyah voseni orali na zyab a navesni pered sivboyu zazvichaj ale ne zavzhdi ralili Tak samo orali ta ralili pid grechku Orenda ornoyi zemli v Markivcyah bula za vrozhayu z suttyevoyu doplatoyu 1 rub za ozimu desyatinu Doplata chastishe viddavalasya vidrobitkom na cyu sumu pishij robochij den 30 40 kop kinnij den 60 80 kop den kosarya 50 kop den oranki 1 rub 20 kop Okrim zemli u svoyemu seli markivchani orenduvali ornu zemlyu v Mostishi za vrozhayu bez doplat abo za 8 rub za yarovu desyatinu Zhiteli Mostisha brali zemlyu v Markivcyah pid ozime zhito Za provedenim ranishe mezhuvannyam u Markiveckij dachi bulo 125 desyatin suhodilnih sinokosiv i 113 bolotnih Odnak za ci roki chastinu zemli pochali orati Sinokosami v Markivcyah buli vsi prirodni lugi perevazhno bolotni ta lisovi yaki niyak ne doglyadali lishe provodili kanavi dlya osushuvannya bolotnogo sinokosu v ekonomiyi mayetku Udobryuvali lishe prisadibni levadi Sinokosi buli roztashovani perevazhno v zahidnij chastini dachi Bolotni sinokosi buli po bolotah u zminah i v okremih urochishah Najbilshe yih bulo do Mostisha j Zavorich Dovge boloto sho prohodilo v Markiveckij Mostishenskij ta Rudkivskij dachah Kojceve boloto Krugle boloto u 2 j zmini pravoruch vid Mostishenskoyi dorogi Kozinec u 1 j zmini livoruch vid ciyeyi zh dorogi boloto Galo pravoruch vid Zavorickoyi dorogi nizki do zaliznici Kirilishine boloto u vidrubnij dilyanci Katerinicha tosho Po beregah bolit buli j sinokosi grudovi na pidvishennyah Urozhajnist bolotnih sinokosiv bula ne duzhe visokoyu 3 vozi po 20 pudiv z desyatini Bilshist cih bolit bula pid vodoyu j ne kosilasya Trohi lisovih sinokosiv bulo na vidrubnij dilyanci Katerinicha 3 vozi po 25 pudiv iz desyatini Na cij zhe dilyanci buli sinokosi v levadah 10 kip po 10 pudiv iz desyatini Nayavni sinokosi ne mogli zadovolniti vsih markivchan i bagatom dovodilosya yih vinajmati Tomu za orendu v Markivcyah gospodari brali duzhe bagato vid vikoshenoyi travi z doplatoyu 10 kop abo viz gnoyu za desyatinu Sino prodavali v Bobrovici a kupuvali v Suhini ta Rudkivci U Markiveckij dachi bulo 138 desyatin lisu Deyaki kozaki ta kazenni selyani mali neveliki liski budivelnogo za vikom lisu dub osika bereza Takozh bulo 12 desyatin kazennogo dubovogo lisu budivelnogo ta drov yanogo oborot rubki 150 rokiv Vipadkiv prodazhu lisu ne bulo Na tolokah ta sterni v Markivcyah vipasali lishe gulevu ne robochu hudobu a dlya robochoyi najmali pasoviska Dlya krupnoyi hudobi v Markivcyah pasovisk vistachalo odnak dlya inshoyi dodatkovo vinajmali toloku zi svoyim pastuhom u Mostishi ta Rudkivci v orendatoriv Galagana po 4 rub za desyatinu Revolyuciya Buremni podiyi v Rosijskij imperiyi vplinuli na zhittya sela pro sho ye zgadki u vseukrayinskij gazeti Nova Rada Zokrema vlitku 1917 roku shkilnij uchitel V M Demchenko vlashtuvav kilka bezplatnih narodnih chitan na taki temi 1 Zemelna sprava 2 Ustanovchi Zbori 3 Zagalne rivne pryame i tayemne viborche pravo 4 Demokratichna respublika 5 Hto taki ukrayinci i chogo voni hochut 6 Yakoyi mi hochemo avtonomiyi i federaciyi 7 Osvita shastya narodu 8 Caryuvannya ostannogo Romanova Na kinec 1917 roku v Markivcyah diyali Prosvita Selyanska Spilka Vilne kozactvo Kreditove Tovaristvo amatorskij teatralnij gurtok Narodna rada golova D Shevchenko Prosvita otrimuvala nizku ukrayinomovnih gazet U pershij grupi shkoli navchannya provodilosya ukrayinskoyu movoyu Gurtok do Rizdva gotuvav vistavu Tretij Universal Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi bulo prochitano v cerkvi ta na gromadi i v cilomu sprijnyato shvalno Pislya priyizdu vid Centralnoyi Radi Ivana Koshelya na viborah do Ustanovchih Zboriv iz velikim vidrivom peremogli ukrayinski eseri 804 golosi inshi partiyi nabrali menshe 20 golosiv kozhna Povitova uprava obrahuvala kilkist zerna v seli 750 pudiv goloduyuchim rozdala prodovolchi kartki j vidpravila yih do bagatiriv za pidmogoyu Samostijno nihto ne hotiv dilitisya hlibom tomu novoobrana revizijna komisiya pochala vidbirati zerno siloyu Spochatku zamozhni skarzhilis ale potim vdalosya dijti zgodi Na pochatku 1918 roku u toj chas yak gurtok gotuvav vistavu za dramoyu Beztalanna bilshoviki nenadovgo vstanovili radyansku vladu odnak nevdovzi bulo vstanovleno vladu UNR Navesni 1918 roku pid vladoyu Getmanatu v Markivcyah porivnyano z deyakimi susidnimi selami zberigavsya vidnosnij spokij Mikita Viktorovich Zabolotnij organizuvav ukrayinskij kulturno prosvitnij gurtok molodi do yakogo zapisalosya do 100 chleniv Gurtok na provodi pidgotuvav novu vistavu Popri dorozhnechu i brak koshtiv gromada mala plani zbuduvati novu veliku cerkvu Ekonomiyu Katerinichiv u t ch vinokurnyu vdalosya zberegti vid rujnuvannya Gromada planuvala vidnoviti diyalnist vinokurni na ce bulo vidvedeno pid posadku kartopli 50 desyatin zemli a v majbutnomu prodati Ulitku 1919 roku teritoriyu sela bulo zajnyato denikincyami Razom iz nimi v selo povernulasya druzhina pomerlogo 1916 roku Petra Petrovicha Katerinicha Vona hotila povernuti sobi mayetok i zemli ta vzyala vsi spravi na sebe Todi zh na majdani bulo zibrano vse naselennya sela za deyakimi danimi pid zagrozoyu smerti Denikincyami bulo vbito Yevdokima Konosha 2 grudnya 1919 roku selo znov bulo zajnyato bilshovickimi vijskami Aktivnimi uchasnikami v borotbi za vstanovlennya zlochinnoyi radyanskoyi vladi stali markivchani Kononenko Mihajlo Yevtuhovich 1897 1929 Kononenko Anton Yevtuhovich 1902 1929 Shevchenko Pilip Vasilovich 1900 1936 Zolotar Ivan Timofijovich 1894 1943 Deyaki zamozhni selyani chinili opir bilshovikam priyednavshis do zagonu otamana z Yaroslavki Demida Romashki Na protivagu yim u lyutomu 1920 roku bulo stvoreno grupu samooboroni yaku ocholiv pershij golova silskoyi radi komunist Yakim Gavrilovich Slipenko Pislya chislennih pogroz u travni 1920 roku Yakima Slipenka bulo shopleno v batkivskij hati ta rozstrilyano Odnoselci znajshli tilo za 3 km vid sela Pohoroni buli velelyudni Bilshoviki 1920 roku u primishenni silskoyi radi bulo vidkrito knigozbirnyu biblioteku yaka na pochatku nalichuvala 252 knigi Protyagom 1921 1922 rokiv pri shkoli pracyuvala organizaciya Prosvita pri yakij bulo stvoreno dramatichnij gurtok 22 uchasnikiv ta gurtok sadivnictva 30 uchasnikiv Kerivnikami gurtkiv buli vidpovidno Mikola Viktorovich Zabolotnij ta Vasil Mihajlovich Demchenko Za deyakimi danimi na pochatku 1920 h rokiv Markivci vidvidala teatralna trupa Mikoli Sadovskogo U cej chas u Markivcyah bulo 2 shkilnih primishennya u yakih 4 vchiteli navchali blizko 130 uchniv Za danimi podatkovih spiskiv 1923 roku v Markivcyah buli 563 gospodarstva u yakih meshkali 2332 osobi Markivci razom iz Zavorichami Mostishem Suhineyu Rudkivkoyu ta Makarivkoyu nalezhali do Kozeleckogo rajonu a ne do Bobrovickogo Nizhinskoyi okrugi Chernigivskoyi guberniyi Do rajcentru bulo 25 verst gruntovoyu dorogoyu do stanciyi Bobrovicya 10 verst U seli buli silrada silbud silskij budinok ta shkola telefonu ne bulo 4 dni bulo viznacheno bazarnimi 1924 roku Markivci bulo ostatochno perechisleno z Kozelecogo rajonu Nizhinskoyi okrugi do Bobrovickogo rajonu tiyeyi zh okrugi Za danimi perepisu 1926 roku v Markiveckij silradi nayavne naselennya nalichuvalo 2311 osib na 571 dvir selo Markivci 2236 osib na 554 dvori hutir Knyazhedvirrya za 2 versti vid silradi 27 osib na 9 dvoriv hutir Rig za 3 versti vid silradi 13 osib na 2 dvori zaliznichni kazarmi 12 13 ta zaliznichni budki 35 37 35 osib na 6 dvoriv Sered gospodariv dvoriv 561 ukrayinci 5 rosiyani 0 yevreyi 5 inshi Yarmarkiv u seli ne bulo 1924 roku bulo stvoreno komsomolsku organizaciyu chleni yakoyi organizuvali oseredok iz likvidaciyi nepismennosti 1927 roku bulo vidkrito 4 richnu shkolu u yakij nalichuvalosya 87 uchniv Direktorom shkoli buv Vasil Mihajlovich Demchenko yakij posadiv pri shkoli sad Protyagom 1920 h rokiv u Markivcyah diyala gromada UAPC Odnak yak svidchit list svyashenika Ivana Dikivskogo do yepiskopa Nizhinskogo ta Chernigivskogo Oleksandra Chervinskogo 1928 rik cya gromada bula nedostatno diyevoyu Ya vzhe dokotivsya do togo sho choboti obv yazav motuzkoyu Do lyudej pokazatisya soromno Povirte dekilka dniv ne yiv hliba ta kartopli lt gt Zhittya na parafiyi nema cilkom Golova cerkovnoyi radi vidmovlyayetsya vikonuvati svoyi obov yazki lt gt Nareshti svidomist viyavilas v tim sho meni v ochi kazhut sho ya darmoyid lt gt Dokotilos do togo sho druzhina zimuye v tyurbanah a u mene u vidligu bulo povno vodi v chobotyah lt gt Zrozumilo meni stalo chomu tut za p yat rokiv zminilosya 12 svyashenikiv lt gt 1929 roku bulo vidkrito zaliznichnu zupinnu platformu Markivci Na topografichnih mapah 1930 h rokiv poznacheno mlini vitryaki na pivnichnij shid vid sela ta na Hutori Budivli radgospu poznacheno na pivdni za zalizniceyu bilya teperishnoyi zaliznichnoyi platformi Yaroslavka Na pivnochi sela bilya Koshiyevogo hutora vse she buv nevelikij lis a sam molodij hutir buv pomitno bilshim Nepodalik vid lisnictva bilya trasi mizh Markivcyami j Mostishem buv nevelikij hutir Korniyivka Korniyenki na 8 dvoriv vidsutnij u pereliku poselen 1924 roku ale prisutnij u spisku 1926 roku z naselennyam 41 osoba a z pivdennogo boku lisu hutirec Rog na 2 dvori Na krayu Sazhalki bilya suchasnoyi platformi Yaroslavka takozh buli okremi dvori 1931 roku bulo vidkrito 5 j klas shkoli Vona bula na misci teperishnogo Svyato Uspenskogo hramu UPC KP Stini mizh klasami buli zrobleni z samih dverej yaki za neobhidnosti vidkrivalis i utvoryuvali veliku zalu Selo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 1933 rokiv Do Nacionalnoyi knigi pam yati vklyucheno imena 40 zhertv Nini vidomo pro 45 zagiblih 42 poimenno Odne zi svidchen tragediyi zapisav Konash Yevgen Mihajlovich 2003 roku Buryak Anastasiya Kirilivna 1927 roku narodzhennya Hto take perezhiv toj nikoli ne zabude V ti roki buv neurozhaj ale bagato hliba zabrala vlada Zabirali taki sobi aktivisti yih tak nazivali Ci lyudi ne mali niyakih dokumentiv voni zabirali vse sho znahodili Hto hotiv shos shovati i ti znahodili voni duzhe silno bili layalis Lyudi hovali produkti zakopuvali de hto zmig pryatali v lisi Zabirali vse sho hotili i yizhu i produkti Toj hto mav gospodarstvo zovsim ne mav bazhannya vstupati v kolgosp Zmushuvali hto vidmovlyavsya to j tak zabirali a ba visilali do Sibiru tak vislali j mogo batka Vse yistivne yili Mozhna bulo shos viminyati yaksho buli groshi Pismennik i zhurnalist Mikola Grin znajshov u nomerah rajonnoyi gazeti Za sucilnu kolektivizaciyu za 1933 rik zgadki pro vipadki dribnih kradizhok iz kolgospu vochevid iz metoyu progoduvatisya Kolgospnicya z 1 serpnya sela Markivci Buryak Hristya sistematichno krade v kolgospi kartoplyu Primirom neshodavno vona rizala kartoplyu na posadku i u neyi pri obshuku znajdeno za pazuhoyu ta v karmanah povno bulb Tozh treba prityagnuti yiyi do suvoroyi vidpovidalnosti ta zh gazeta 52 Zamitka v nomeri za 12 chervnya 1933 roku rozpovidaye pro pidkurkulnikiv iz sela Yaroslavki Magdika Vasilya ta iz Markivciv Golika Timosha yaki krali na poli filiyi buryakoradgospu visadki yaki vzhe dali shodi U dopovidnij chlena CKK KP b U Makarenka golovi komisiyi CKK KP b U Nazarenku pro rozsliduvannya faktiv porushennya revolyucijnoyi zakonnosti veresen 1933 jdetsya zokrema pro take V Bobrovickom rajone u s Markovcy v iyule 1933 g predsedatel selsoveta Kononenko sorval zheleznye kryshi s hat odnogo bednyaka odnogo kolhoznika i dvuh zazhitochnyh hozyajstv tolko potomu chto reshil pokryt zhelezom kryshu shkoly Nadelav raznyh vreditelskih del predsedatel selsoveta Kononenko neizvestno kuda ubezhal togda rajispolkom naznachaet predsedatelem selsoveta Golika osuzhdennogo i isklyuchennogo iz partii za sryv selskohozyajstvennoj kampanii po etomu zhe selu Markovcy 1933 roku shkola stala 7 richnoyu 1935 roku bulo vvedeno obov yazkove pochatkove navchannya a kilkist uchniv zrosla do 297 Pershim direktorom semirichki stav Andrij Pilipovich Berdnik 1936 roku za iniciativoyu Mikiti Viktorovicha Zabolotnogo na misci suchasnogo sportivnogo majdanchika bulo pobudovano veliku shkolu semirichku V kolishnomu budinku Katerinichiv bulo rozmisheno kvartiri dlya vchiteliv Pochinayuchi z 1938 roku chastina molodi navchalas bez vidrivu vid virobnictva u vechirnij shkoli u yakij bulo organizovano 3 klasi 8 9 10 u yakih navchalos 92 uchni Yiyi direktorom buv Vasil Kirilovich Shovkun Druga Svitova vijna U pershi misyaci vijni bulo mobilizovano 350 markivchan Cherez blizkist do zaliznici pid chas regulyarnih bombarduvan strazhdali j Markivci Zazvichaj pered bombarduvannyam nad selom kruzhlyala nimecka Rama Focke Wulf Fw 189 Uhu a za deyakij chas prilitav bombarduvalnik Na gorodah lyudi kopali neveliki bomboshovisha perevazhno na dva vihodi abi zmenshiti naslidki udarnoyi hvili pislya pryamogo potraplyannya Pam yatnik GRS P N Zubku 1916 1944rr s Markivci centr Nacisti vvijshli v selo z boku Kozelcya 15 veresnya 1941 roku Z pomizh nevdovolenih radyanskoyu vladoyu selyan pochali stvoryuvatisya policijni viddilki ta starostat Pochalis areshti j rozstrili komsomolciv komunistiv aktivistiv sela molod silomic vivozili do Nimechchini Zokrema 24 zhovtnya 1942 roku nimci proveli oblavu j zatrimali 13 markivchanok vikom 16 18 rokiv Z Chernigova yih bulo vidpravleno na vijskovij zavod Fridrihzord u peredmisti Kilya 5 6 sichnya 1943 roku u vidpovid na vbivstvo nimeckogo policaya karalnimi zagonami SS bulo spaleno 15 hat aktivistiv sela razom iz yih zhitelyami za inshimi danimi 22 dvori ta 37 lyudej 19 bereznya 1943 roku spaleno 14 hat razom iz lyudmi za inshimi danimi 17 dvoriv ta 38 lyudej U nich iz 22 na 23 kvitnya 1943 roku partizanskij zagin Za Batkivshinu zdijsniv masshtabnu akciyu na teritoriyi oblasti zokrema pidirvav aviacijnimi bombami zaliznichnij kotlovan Markivci Okupanti u vidpovid spalili 96 dvoriv sela Pid osin 1943 roku u skladi partizanskogo zagonu bulo 45 markivchan 13 veresnya 1943 roku pered vidstupom nacisti spalili vsyu centralnu vulicyu sela v tomu chisli cerkvu novu shkolu i starij budinok shkoli primishennya kontori kolgospu zernoshovishe skirti z hlibom i sinom 30 budinkiv kolgospnikiv razom iz yih gospodaryami U boyah bilya sela zaginulo 260 voyiniv Chervonoyi armiyi 13 voyiniv 3 oficeriv ta 10 serzhantiv i ryadovih pohovano v seli vidomi yih imena Chervona Armiya uvijshla v selo 19 veresnya 1943 roku za inshimi danimi 16 abo 20 veresnya Nastupnogo dnya vidbulosya odne z najbilshih bombarduvan sela ta zaliznici z lyudskimi zhertvami Lotchik Zubko Petro Naumovich 1944 roku stav Geroyem Radyanskogo Soyuzu Statistika vijni Blizko 500 markivchan pishlo na front i v partizani z nih nagorodzheno ordenami j medalyami 230 Kniga pam yati Ukrayini mistit 161 prizvishe vijskovosluzhbovciv ta partizan urodzhenciv sela z nih zaginulo 75 U partizanskomu zagoni Za Batkivshinu bulo 45 markivchan mistit 94 imeni zagiblih mirnih meshkanciv sela Ponad 95 markivchan bulo vivezeno na primusovi roboti v Nimechchinu ta krayini sateliti Zagalom pid chas vijni v Markivcyah zaginula 281 lyudina 1943 roku vidnovilosya navchannya u shkoli Zanyattya provodilis u kolishnomu budinku Katerinichiv Direktorami shkoli buli Shmatuha Stepan Leontijovich Nesterenko Anton Pavlovich Voyevoda Zavuchem bula Oleksandra Nesterivna Nesterenko Sabanceva Centr u 1970 h Rozchishena Revnya v 1970 h Radyanskij pislyavoyennij period Pislya vijni shkolu ocholyuvali direktori Ivchenko Mihajlo Ivanovich ta Kozinec Mikola Borisovich 1956 roku direktorom stav Galaburdov Mikola Mitrofanovich U cej chas u shkoli bulo zbudovano himichnij ta fizichnij kabineti majsternyu 2 kvartiri dlya vchiteliv Vikladali vchiteli M F Dudar M I Oleshko M V Boklan O N Sabanceva K T Buryak Natalka Yakivna Tereshenko G I Shmigal vozhata Razom zi hrushovskoyu vidligoyu pochalosya aktivne vidrodzhennya sela Zbudovano novi gospodarchi sporudi radgospu ta kilka socialnih ob yektiv Na zahodi bilya sela posadzheno hvojnij lisovij masiv Specializaciyeyu radgospu Kirovskij stalo m yaso molochne tvarinnictvo Za uspihi dosyagnuti v rozvitku silskogo gospodarstva 68 cholovik nagorodzheni ordenami j medalyami sered nih ptashnicya V L Dyachenko ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1960 roku shkola stala 8 richnoyu 1962 roku selo bulo elektrifikovano Na 1 sichnya 1963 roku selo Markivci nalichuvalo 622 dvori naselennya sela stanovilo 1863 meshkanci z nih 1033 zhinok ta 830 cholovikiv 1964 roku valovij zbir zerna stanoviv 45 tisyach centneriv cukrovih buryakiv 29 tis centneriv kartopli 12 tis c ovochiv 1 tis c fruktiv 500 centneriv 1965 roku bulo v gospodarstvi 2427 velikoyi rogatoyi hudobi u tomu chisli 910 koriv Svinoferma nalichuvala 2226 svinej a ptahoferma ponad 6 tisyach goliv ptici 1972 roku zemelni ugiddya radgospu stanovili 3274 ga u t ch orna zemlya 2761 ga 1967 roku v seli sporudzheno obelisk Slavi voyinam odnoselcyam a 1975 roku vidkrito pogruddya P N Zubka 1967 roku elektrifikovano zaliznicyu a 1974 roku bulo vidkrito zaliznichnu platformu Listochok yaku piznishe perejmenovano na Yaroslavku Protyagom 1979 1989 rokiv dovelosya vzyati uchast u vijni v Afganistani 8 markivchanam U bojovih diyah zaginuli Vasil Mihajlovich Luhta 1980 ta Valerij Ivanovich Kovnir 1985 Blizko 1985 roku bilya zaliznichnoyi zupinki Yaroslavka pochalosya budivnictvo pershogo dachnogo selisha 1987 roku shkola stala 10 richnoyu a nastupnogo roku pochalos navchannya ditej 6 richnogo viku Ditsadok Kazka Nezalezhna Ukrayina Protyagom 1990 h rokiv vidbuvsya povnij zanepad radgospu KSP Markovecke zakrilisya deyaki gromadski zakladi pogirshilosya socialne stanovishe markivchan Sproba provesti gazoprovid iz Bobrovici zaznala nevdachi ne vistachilo koshtiv na zavershalnij etap Aleya Nebesnoyi Sotni U toj zhe chas bulo zaasfaltovano kilka velikih vulic Vidkrito zaliznichnu platformu Trubizh ta rozpochato budivnictvo dachnogo selisha bilya neyi Majzhe odnochasno vidkrilisya cerkovni parafiyi UPC KP ta UPC MP Hram UPC KP bulo vidkrito 1996 roku u primishenni starogo magazinu yake prihodilo z rokami v zanepad Pershim nastoyatelem stav otec Bogdan Nikolskij Drugim Mihajlo Arenich potim sluzhbu Bozhu praviv Miroslav Portatus a za nim nastoyatelyami cogo hramu buli Valerij Bezuglij otec Ivan Z 2008 roku nastoyatelem ye otec Vasil Babec Parafiyu UPC MP bulo zapochatkovano 1997 roku v hati na Hutori Budivnictvo hramu navproti shkoli trivalo dovgi roki Pershim nastoyatelem stav otec Oleksandr a pislya nogo Bogosluzhinnya provodiv otec Ivan Na danij chas nastoyatelem cogo hramu ye otec Bogdan Kushnirchuk 2000 ni roki prinesli pevni pozitivni zmini sho dayut nadiyu na dovge majbutnye sela 29 lipnya 2006 roku selo bulo gazifikovano Dlya cogo bulo zbudovano gazogin s Mostishe Markivci dovzhinoyu 8 3 km Provedennya gazu v mezhah sela bulo zdijsneno za koshti meshkanciv 26 grudnya 2008 roku znov pochav robotu vidnovlenij za koshti gromadi ditsadok Kazka 2017 roku koshtami Andriya Pinchuka ta inshih mecenativ bulo pereasfaltovano 2 vulici a selo uvijshlo do novostvorenoyi Bobrovickoyi OTG z utvorennyam Markoveckogo starostinskogo okrugu Pid chas provedennya ATO na Donbasi z 13 mobilizovanih stanom na traven 2015 zaginulo 4 markivchan Sergij Volodimirovich Bovsunovskij 2014 pohovanij u Bovsunah na ridnij Zhitomirshini Artem Volodimirovich Us 2014 Oleksandr Valerijovich Onopriyenko 2015 ta Oleksandr Vasilovich Vapnyar 2015 pohovanij u Gnivani na ridnij Vinnichchini S V Bovsunovskogo A V Usa ta O V Onopriyenka nagorodzheno ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno O V Vapnyara ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bobrovickoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bobrovickogo rajonu uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Na pochatku rosijskogo vtorgnennya v berezni 2022 roku selo opinilosya poryad iz okupovanoyu teritoriyeyu majzhe v izolyaciyi Selom projshla vorozha kolona v bik Brovariv U ramkah gumanitarnogo koridoru do sela potrapila nevelika kilkist gumanitarnoyi dopomogi V kinci bereznya okupanti vijshli z navkolishnih sil i vidstupili v bik Sumskoyi oblasti Zgadki v literaturi Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 271 s Mozayika Markoveckoyi tvorchosti uporyad T M Sugonyako Chernigiv Lozovij V M 2013 143 s Poeziya Petra Kononenka Biografichna povist Tetyani Cherep Peroganich Iz sadu dvi stezhini Avtobiografichna povist pro vijnu Guskov S V Eho besshumnyh boev M Politizdat 1984 LyudiV seli narodilisya 1910 1987 radyanskij partizan ukrayinskij istorik kandidat istorichnih nauk Protyagom 1962 1982 rokiv docent kafedri istoriyi URSR istorichnogo fakultetu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Avtor ponad 50 drukovanih robit Rozroblyav pitannya partizanskoyi ta pidpilnickoyi diyalnosti v Ukrayini v roki Drugoyi Svitovoyi vijni socialnih procesiv u seredovishi ukrayinskogo selyanstva dobi Nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv Spivavtor kilkoh monografij Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni vikonavec avtorskoyi pisni laureat festivalyu avtorskoyi pisni Siverskij akord 2012 u Novgorodi Siverskomu uchasnik ATO na Donbasi Zubko Petro Naumovich 1916 1944 Geroj Radyanskogo Soyuzu yakij za deyakimi danimi povtoriv podvig Gastello Na jogo chest v seli nazvano vulicyu Katerinich Vadim Petrovich 1845 1892 vijskovij inzhener arhitektor polkovnik Avtor zrujnovanoyi 1935 roku cerkvi Sv Mariyi Magdalini na Shulyavci ta bagatoh inshih budivel u Kiyevi Konoval Volodimir Ivanovich 1940 2014 zasluzhenij budivelnik URSR Geroj Socialistichnoyi Praci 1907 1932 prikordonnik kulemetnik sho zaginuv na odnij iz prikordonnih zastav SRSR u Serednij Aziyi na chest yakogo nazvano cyu zastavu Kononenko Petro Petrovich 1931 uchenij ukrayinoznavec i gromadskij diyach istorik i pismennik direktor Naukovo doslidnogo institutu ukrayinoznavstva MON Ukrayini Onopriyenko Oleksandr Valerijovich 1988 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Prepodobna Smaragda Onishenko Iulianiya Avramivna spovidnicya Nizhinska 1858 1945 igumenya Nizhinskogo Svyato Vvedenskogo zhinochogo monastirya 8 travnya 2012 roku Svyashennim Sinodom Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi prichislena do liku miscevoshanovanih svyatih Peschanij Oleg Oleksandrovich 1961 ukrayinskij istorik kandidat istorichnih nauk Doslidnik istoriyi chesko ukrayinskih zv yazkiv ukrayinskoyi emigraciyi u krayinah Centralnoyi Yevropi istoriyi Ukrayini XIX XX st Avtor ponad 30 drukovanih robit Pinchuk Anatolij Mikolajovich 1949 ukrayinskij zaliznichnik laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR v galuzi nauki i tehniki Pinchuk Andrij Mihajlovich 1943 ukrayinskij yurist zasluzhenij yurist Ukrayini kerivnik Bobrovickogo viddilennya Chernigivskogo zemlyactva v Kiyevi 1985 ukrayinska pismennicya zhurnalistka Us Artem Volodimirovich vijskovosluzhbovec Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini 29 serpnya 2014 roku v zoni ATO bilya mista Komsomolskogo buv smertelno poranenij u golovu oskolkom mini Ukazom Prezidenta Ukrayini 873 2014 vid 14 listopada 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno narodna majstrinya Vishivaye virizaye z dereva Div takozhMarkovecka silska rada Bobrovickij rajon Istoriya sela Markivciv Bobrovickij rajon Uspenska cerkva Markivci Markivci zupinnij punkt Yaroslavka zupinnij punkt Trubizh zupinnij punkt Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast DzherelaBobrovicka OTG 2020 V Anisov Ye Sereda Litopis zhittya i tvorchosti T G Shevchenka Vid 2 e dopovn K Dnipro 1976 392 s Arhiv originalu za 12 veresnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Pogoda v Markivcyah Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 7 serpnya 2015 1977 Pochvennaya karta Ukrainy Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 34 38 S O Pavlenko Mikrotoponimi Chernigovo Sivershini Chernigiv PAT PVK Desna 2013 600 s Ozero Krugle na Vikimapiyi N P Vasilenko Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Kievskago polka 1729 1731 gg Chteniya v Istoricheskom obshestvѣ Nestora lѣtopisca 1893 kniga VII otd 3 s 39 60 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 10 listopada 2013 Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga pyataya Gub gorod Chernigov Uѣzdy Chernigovskij Kozeleckij Surazhskij Kroleveckij i Osterskij Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 285 http markivci ho ua img other Eparchy Kozelets other s jpg 12 bereznya 2016 u Wayback Machine http otkudarodom com ua Kozelec yezd html 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine Pribavlenie k Chernigovskim Eparhialnym Izvѣstiyam Chast neofficialnaya 8 1872 15 aprѣlya s 182 183 V I Novgorodcov Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Kiyiv 1989 s 96 http history org ua litera amp id 9000 V I Novgorodcov Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Kiyiv 1989 s 259 http history org ua litera amp id9000 Opisi Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVIII pochatku XIX st Kiyiv 1997 s 134 http history org ua litera amp id 8980 Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj Imperii XLVIII Chernigovskaya guberniya Sanktpeterburg 1866 s 61 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Otdѣl officialnyj 18 15 sentyabrya 1877 g s 623 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 13 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Vypusk 3 Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya 1885 s 110 http dlib rsl ru 01003895234 Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1893 god Chernigov 1892 C 127 Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej 1905 C 261 A A Rusov Opisanie Chernigovskoj gubernii Tom II Chernigov Tipografiya Gubernskago Zemstva 1899 Prilozheniya s 224 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2017 Procitovano 4 bereznya 2017 Arhiv originalu za 26 grudnya 2015 Procitovano 23 grudnya 2014 Spisok selenij Chernigovskoj gubern po uѣzdam i volostyam 1913 S 47 Spisok naselennyh mest Chernigovskoj gubernii 1924 god Centralnoe statisticheskoe upravlenie Chernigovskoe gubernskoe statisticheskoe byuro Chernigov Gostipolitografiya 1924 c 44 45 Spisok zaselenih oselish Nizhinskoyi okrugi 1927 S 4 44 50 Arhiv originalu za 12 chervnya 2015 Procitovano 27 chervnya 2015 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 99 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernigivska oblast Kiyiv 1972 S 194 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Chernigovskaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr sov encikl AN USSR 1983 S 212 213 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 veresnya 2015 Markivci na sajti Verhovnoyi Radi http w1 c1 rada gov ua pls z7502 A005 rf7571 39631 10 listopada 2013 u Wayback Machine s Markivci Bobrovickij rajon Chernigivshina Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 43 261 262 Arhiv originalu za 29 veresnya 2017 Procitovano 28 veresnya 2017 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu nedostupne posilannya Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 267 268 Yaroslav Karanda Pro zemlyu i poryadnogo investora Hvilya Desni 7 02 2012 http www hvilya com blog pro zemlju i porjadnogo investora 2012 02 07 194 2014 02 22 u Wayback Machine Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 261 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 amp s 263 267 Storinka kompaniyi Frinet Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 268 Pasemko Ivan Selo moye zhittya mogo koliska 2015 09 13 u Wayback Machine Ukrayinoznavstvo 2012 4 261 264 Sajt shkoli Chempionat rajonu istoriya Trudy Chernigovskoj gubernskoj arhivnoj komissii 1906 1908 Vypusk sedmoj Prilozheniya s 13 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 141 143 Na batkivshini prepodobnoyi Smaragdi Nizhinskoyi osvyacheno novozbudovanij hram Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Chernigivska oblast Kn 3 Chernigiv 2011 s 230 http www reabit org ua files store Chernig3 pdf Urochisti zahodi u Markivcyah Fotoreportazh Vikipediya Viki lyubit pam yatki Chernigivska oblast Bobrovickij rajon PDF Arhiv originalu PDF za 11 lipnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2016 Vladimir Lucenko Tyurkskij faktor v istorii i etnogeneze ukraincev i ih predkov s 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Markiveckij dub na Wikimapia Prirodno zapovidnij fond Bobrovickogo rajonu Antonovich V B Moya spovid Vibrani istorichni ta publicistichni tvori K Libid 1995 s 164 http litopys org ua anton ant09 htm Antonovich V B Kievskie vojty Hodyki epizod iz istorii gorodskago samoupravleniya v Kieve v XVI XVII st http www sedmitza ru lib text 720054 Universali Ivana Mazepi 1687 1709 Chastina 1 Uporyadnik Ivan Butich Kiyiv 2002 S 531 L V Hudoyar Pravove regulyuvannya statusu naselennya Getmanshini aktami getmana Ivana Mazepi Pravova derzhava Vipusk 28 Kiyiv In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2017 S 51 Modzalevskij V L Malorosijskij Rodoslovnik Tom V Vipusk 1 Kiyiv 1996 s 2 Ponomarov O M Z najdavnishih dzherel Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 18 http www markivci ho ua history book 1 2 php 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Ponomarov O M Z najdavnishih dzherel Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 17 18 http www markivci ho ua history book 1 2 php 8 grudnya 2015 u Wayback Machine V L Modzalevskij Malorossijskij Rodoslovnik T 2 Kiev 1910 s 345 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1863 Pribavleniya S 61 15 yanvarya Evgenij Bolhovitinov mitr Opisanie Kievopecherskoj Lavry s prisovokupleniem raznyh gramot i vypisok Kiev 1826 Pribavlenie k opisaniyu s 139 http babel hathitrust org cgi pt id nyp 33433051578486 view 1up seq 281 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 10 listopada 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 20 grudnya 2016 Procitovano 3 grudnya 2016 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 23 DAK F 153 Op 5 Spr 8080 s 13 13zv Dani sajtu SurnameIndex dlya 1834 roku Arhiv originalu za 15 12 2013 Procitovano 22 03 2012 Nevidomi she portreti Shevchenkovogo malyuvannya Rada 1910 61 s 4 http kobzar univ kiev ua draws 1846 html Chernigivshina v biografiyi i tvorchosti T G Shevchenka metodichnij posibnik dlya vchiteliv shkil oblasti Chernigiv 1961 s 26 28 http libkor com ua php fulltext files Chernihiv in the biography and works of Shevchenko pdf Markivci Vivchaj ridnij kraj gazeta Zhovtneva zorya Bobrovicya 9 serpnya 1966 http markivci narod ru history history html Zhurnal Ministerstva Vnutrennih Dѣl 1848 Oktyabr Knizhka 10 S 150 Zhurnal Ministerstva Vnutrennih Dѣl 1849 Avgust Knizhka 8 S 287 Shlyahami velikogo kobzarya Putivnik Kiyiv Molod 1964 S 181 182 http markivci ho ua press Putivnyk 1964 php 22 serpnya 2013 u Wayback Machine Trehverstnaya voennaya topograficheskaya karta Rossijskoj imperii list 22 9 http www etomesto ru shubert map 22 9 2 h 134996 amp v 82536 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 26 22 avgusta 1862 g s 256 http forum genoua name viewtopic php pid 14303 p14303 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1863 Pribavleniya s 382 384 1 iyunya Prilozheniya k trudam redakcionnyh komissij dlya sostavleniya polozhenij o krestyanah vyhodyashih iz krepostnoj zavisimosti Svѣdѣniya o pomѣshichih imѣniyah Tom VI Sanktpeterburg 1860 Izvlecheniya iz opisanij pomeshichih imѣnij Chernigovskaya guberniya s 12 13 Kalendar Chernigovskoj gubernii na 1887 god Chernigov 1866 S 645 647 Chernigovskij listok 8 27 Maya 1862 s 58 60 http markivci ho ua press ChL 1862 Iz Kozelca php 22 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1863 s 167 16 15 avgusta http libkor com ua php fulltext files Chernihiv diocesan news 1863 1 21 p pdf Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1864 s 2 1 1 genvarya http libkor com ua php fulltext files Chernihiv diocesan news 1864 1 24 p pdf Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1863 s 225 22 15 noyabrya Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1864 s 158 14 15 iyulya Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1866 s 273 15 1 avgusta RGADA Fond 1354 Plany dach Generalnogo i Specialnogo mezhevanij Opis 587 Alfavit Kozeleckago uѣzda Chernigovskoj gubernii 1862 1883 http rgada info poisk index php fund number 1354 amp fund name amp list number 587 amp list name amp Sk 30 amp B1 Najti Trehverstnaya voennaya topograficheskaya karta Rossijskoj imperii list 22 9 http www etomesto ru shubert map 22 9 h 142635 amp v 82429 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1893 god C 24 Pamyatnaya knizhka Kievskago Uchebnago Okruga na 1901 god Chast IV Chernigovskaya guberniya Kiev 1901 s 40 http libkor com ua php fulltext files The memorial book p pdf Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda Prilozhenie k dokladu 22 s 113 114 http dlib rsl ru 01003848783 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Podvornaya opis S 58 61 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1886 C 364 11 1 iyunya Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1890 god C 94 95 Chernigovskaya pamyatka Karmannaya spravochnaya knizhka na 1896 7 god Chernigov Tipo Litografiya Gubernskogo Pravleniya 1896 S 231 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1900 C 199 8 9 15 aprѣlya 1 maya http libkor com ua php fulltext files Chernigov eparhialnie news 1874 1 12 I p pdf Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 43 44 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1905 goda C 323 321 332 http dlib rsl ru 01003848788 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda Prilozhenie k dokladu 22 s 133 134 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda Prilozhenie k dokladu 22 s 133 134 137 138 141 142 145 146 149 150 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 44 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1907 goda C 49 54 http dlib rsl ru 01003848786 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 45 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda C 30 32 Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017 Arhiv originalu za 27 grudnya 2014 Procitovano 24 travnya 2019 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 24 26 28 Chernigovskaya duhovnaya konsistoriya F 679 op 2 s 12 d 238 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1861 24 22 dekabrya 1861 g s 341 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1893 24 15 dekabrya 1893 s 628 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1894 3 1 fevralya 1894 s 186 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1901 21 1 noyabrya 1901 s 671 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1894 21 1 noyabrya 1894 s 795 796 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1909 goda Prilozhenie k dokladu 142 S 26 27 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda Prilozhenie k dokladu 22 s 113 114 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Otdѣl officialnyj 24 15 dekabrya 1876 g s 613 614 616 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast neofficialnaya 1882 32 15 sentyabrya 1898 g s 602 Otchet o sostoyanii nachalnyh narodnyh uchilish i selskih shkol sostoyashih Chernigovskoj gubernii v uѣzdѣ Kozeleckom za 1866 god Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 15 1 avgusta 1867 g s 559 562 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1880 41 1 noyabrya s 488 Gubernskiya i uѣzdnyya uchrezhdeniya Chernigovskoj gubernii Pamyatnaya knizhka na 1878 god Chernigov 1878 S 74 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Otdѣl officialnyj 7 1 aprѣlya 1875 g s 122 123 Deyateli revolyucionnogo dvizheniya v Rossii Moskva Vsesoyuz o vo polit katorzhan i ssylno poselencev T 2 Semidesyatye gody Vyp 4 1932 Stb 1523 1524 Pamyatnaya knizhka Kievskago Uchebnago Okruga na 1901 god Chast IV Chernigovskaya guberniya Kiev 1901 C 40 Istoriya Branickoyi shkoli Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 15 bereznya 2015 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1889 god C 26 123 126 132 135 138 140 147 152 169 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 1892 9 1 maya s 347 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya Ocherednoj sessii 1902 goda C 20 23 29 30 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1906 goda C 31 32 Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1909 goda Prilozhenie k dokladu 79 s 6 15 16 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1861 s 169 170 14 8 oktyabrya Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1910 goda Dopolnenie k dokladu 22 s 70 71 80 98 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 12 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 8 9 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 27 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 27 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 34 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 44 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 35 39 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 53 54 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 41 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 61 62 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 55 57 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 53 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 58 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 64 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 64 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 72 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 69 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 84 87 Arhiv originalu za 5 kvitnya 2019 Procitovano 5 kvitnya 2019 Tekstovij poshuk na sajti Libraria Nova Rada 213 20 12 1917 s 4 Nova Rada 2 4 01 1918 s 3 Nova Rada 76 15 2 05 1918 s 3 Nova Rada 57 13 04 31 03 1918 s 4 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 47 48 Arhiv originalu za 13 veresnya 2015 Procitovano 13 serpnya 2015 http uk wikisource org wiki Pro zminu administracijno teritoriyalnogo podilu Chernigivshini V Yemelyanov V Kulik Do istoriyi UAPC na Nizhinshini dobirka dokumentiv Nizhinska starovina Vip 11 14 2011 r s 122 123 Arhiv originalu za 30 chervnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http markivci ho ua history list holod php 22 serpnya 2013 u Wayback Machine Dzherelo http 194 44 219 55 8099 s t p amp ss amp sr 24 amp sd 269 amp sp 27716 19 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast s 82 https www webcitation org query id 1335807568032356 amp url www memory gov ua data upload publication main ua 1090 45 pdf Golodomor Mikola Grin U toj rik zanimili zozuli istoriya strashnoyi golodivki 85 rokiv tomu na Chernigivshini Ukrayina moloda vipusk 139 za 19 12 2018 Reabilitovani istoriyeyu U dvadcyati semi tomah Chernigivska oblast Kn 1 Chernigiv 2008 s 419 http www reabit org ua files store Chernig1 pdf Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 76 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 15 bereznya 2013 Spaleni sela i selisha Chernigivshini v 1941 1943 rokah zlochini proti civilnogo naselennya Zbirnik dokumentiv i materialiv Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Poshukove agentstvo po stvorennyu naukovo dokumentalnih serialiv Kniga Pam yati ta Reabilitovani istoriyeyu Uporyad S V Butko O V Lisenko Vidp red R I Pilyavec Chernigiv Vidavnictvo Desna Poligraf 2013 s 27 28 Partizanska slava Chernigivska oblast Chernigiv 2011 s 246 http memory book org ua Files Books Partizanska slava pdf 2022 01 22 u Wayback Machine Imennoj spisok voinov Sovetskoj Armii i partizan pogibshih v period Velikoj Otechestvennoj Vojny 1941 1945 gg i zahoronennyh na territorii Bobrovickogo rajona Chernigovskoj oblasti http www memory book org ua Files NamedLists Bobrovicky rayon xls 2014 04 19 u Wayback Machine Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 89 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 bereznya 2013 Procitovano 15 bereznya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http markivci ho ua history list grief php 22 serpnya 2013 u Wayback Machine Dzherelo Kniga skorboti Ukrayini Chernigivska oblast Tom 1 Chernigiv 2003 s 148 322 http memory book org ua Files KnigaSkorbi Tom1 zip 2014 04 19 u Wayback Machine Tetyana Sugonyako Pam yatajmo zagiblih zaradi majbutnogo zhivih http bobradm cg gov ua index php id 45837 2014 04 19 u Wayback Machine Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 100 101 Istoriya elektrifikaciyi zaliznic SRSR Arhiv originalu za 11 sichnya 2013 Procitovano 22 grudnya 2012 ros Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 124 125 Pro utvorennya starostinskih okrugiv Bobrovickoyi miskoyi radi http bobrovica mrada cg gov ua web docs 4322 2017 11 docs 9 20Pro 20utvorennya 20starostinskih 20okrugiv docx 2018 01 21 u Wayback Machine Vin zhiv na Chernigivshini a horonitimut jogo na Zhitomirshini Artem zaginuv za den do svogo 20 richchya Jogo vesilnij korovaj rozlamali na kladovishi Komandir z Vinnichchini zaginuv u zoni ATO Na batkivshini ogolosheno tridennij traur Na Vinnichchini navkolishki poproshalisya z komandirom sho pidirvavsya v ATO UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 873 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 103 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 9 2016 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Operativna informaciya Generalnogo shtabu ZSU stanom na 12 00 19 03 2022 Z 9 zaplanovanih gumanitarnih koridoriv 17 bereznya spracyuvalo 8 Vereshuk Prezentaciyi knig Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Mozayika Markoveckoyi tvorchosti http bobradm cg gov ua index php id 58515 amp tp 0 2014 04 19 u Wayback Machine P P Kononenko Golosi v pusteli Kiyiv Veselka 2006 http www markivci narod ru history kononenko html 3 http www markivci narod ru history war html Enciklopediya Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istorichnij fakultet http wiki univ kiev ua index php title Istorichnij fakultet 14 kvitnya 2013 u Wayback Machine Yurij Gusaruk VK Marina Fedosova U Novgorodi Siverskomu spivali bardi Nashe slovo 02 08 2012 http nslovo com blog u novhorodi siverskomu spivaly bardy Zustrich z vchitelem Gusarukom Yu M uchasnikom ATO Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 12 serpnya 2015 Markivci kraplina istoriyi Ukrayini Chernigiv Aspekt Poligraf 2013 s 126 128 http www e reading org ua bookreader php 131374 Pogranichnaya zastava sbornik html Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2012 Procitovano 16 lipnya 2012 Prepodobna Smaragda Onishenko spovidnicya Nizhinska 1945 http history org ua JournALL uahist uahist 2010 3 16 pdf Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 25 lyutogo 2015 Rizbi po derevu nide ne vchilasya ale virizaye ikoni i derev yani figurki Olena Gobanova tizhnevik Visnik Ch 6 1292 http www gorod cn ua print news 23784 htmlPosilannyaMarkivci ESU Markivci Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 90 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Markivci Nizhinskij rajon Pogoda v Markivcyah Neoficijna storinka sela Storinka Markoveckoyi ZOSh I III stupeniv Vivchaj svij ridnij kraj MARKIVCI cikl statej u gazeti Zhovtneva zorya za 1966 rik http www markivci ho ua history history ZhZ php nedostupne posilannya z chervnya 2019 http cult gov ua blog 2008 03 11 176 Pasemko Ivan Selo moye zhittya mogo koliska Ukrayinoznavstvo 2012 4 261 264 http archive nbuv gov ua portal Soc gum ukr 2012 4 261 pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi