Духо́вна консисто́рія — орган єпархіального правління в Російській Православній Церкві в синодальний період, що був у віданні правлячого архієрея і діяв під його керівництвом як дорадчий та виконавчий орган. Духовну консисторію складали присутствіє і канцелярія. За статтею 1 Уставу, виданого в 1843 році: «Духовная консистория есть присутственное место, через которое, под непосредственным начальством епархиального архиерея производятся управление и духовный суд в поместном пределе православной российской церкви, именуемом епархией».
Історія
Консисторії в українських єпархіях відомі з кінця XVII століття і запозичені у католицьких єпархіальних управлінь, з притаманними їм чіткими формами організації.
Перші консисторії на українських землях були запроваджені в Київській та Чернігівській єпархіях з другої половини XVII століття.
До 1744 року духовні консисторії називалися по-різному. Називалися вони не тільки консисторіями, а також і духовними приказами, дикастеріями, канцеляріями, духовними правліннями. Повноваження цих установ і порядок їхньої діяльності теж був різний. Одноманітна назва — «Духовна консисторія» було встановлена Указом Святійшого Синоду від 9 липня 1744 року.
До 1768 року в духовній консисторії мали можливість брати участь лише чернецтво пресвітерського сану — архімандрити, ігумени й ієромонахи, тобто так зване «чорне духовенство».
Після 1768 року членами духовної консисторії могли стати також й особи з білого духовенства. Указ Імператора Павла I від 1797 року велів, щоб одну половину членів духовної консисторії складало чорне духовенство, а другу половину — біле духовенство. Поступово біле духовенство стало складати переважну частину складу духовних консисторій.
З плином часом владою Святійшого Синоду були помічені різноманітні зловживання єпархіальних архієреїв, приміром, постриження в монахи осіб меншого віку аніж установлено законами Російської імперії та ін. Саме тому в 1803 році обер-прокурор Святійшого Синоду Олександр Яковлєв запропонував ввести у штат духовної консисторії посаду прокурора, що підпорядковується виключно синодальному обер-прокурору, і який не був би залежний, на відміну від консисторських секретарів, від правлячого архієрея.
Імператор Олександр I затвердив пропозицію Яковлєва, але оскільки Святійший Синод подав контраргументи, які ґрунтуються на канонічних нормах, які передбачають повноту влади єпископа в своїй єпархії, то введення посади прокурора в Духовній консисторії відклали, і в підсумку так і не ввели.
1789 р. Київську духовну консисторію перейменовано в Київську духовну декастерію, але 1832-го — їй повернули попередню назву.
1841 р. було видано статут духовної К. Згідно з ним К. очолював секретар, якого призначав обер-прокурор Синоду і який йому підпорядковувався. Члени К. займалися діловодством єпархії, здійснювали суд над духовними особами в справах про шлюб, про богохульство тощо. До кола справ, якими відала К., в різні періоди належали питання церковного будівництва й реставрації церковних маєтностей, торгівлі й ремесла в церковних володіннях, церковної освіти, видань газет і журналів тощо.
1785 р. Синод своїм указом ліквідував Переяславсько-Бориспільську єпархію, включивши її до складу Київської єпархії.
Київська духовна К. існувала до березня 1919-го.
Устав консисторії
Устав духовних консисторій, затверджений Святійшим Синодом, був підписаний імператором Миколою I 27 березня 1841 року. Основу Уставу склав «Духовний регламент» — головний акт законодавства Петра I відносно церкви та деякі раніше видані укази по єпархіальному управлінні. Устав був переглянутий під час перевидання в 1883 році, однак принципових змін статусу, складу та порядку діяльності духовних консисторій в новому виданні не було.
Устав мітить 364 статі, організованих у вигляді 4-х розділів:
- 1-й розділ — значення консисторій та правових основ єпархіального управління й суду;
- 2-й розділ — обов'язки консисторій по охороні і розповсюдженні православної віри, богослужінню, побудові та благоустрою храмів і церковного господарства;
- 3-й розділ — єпархіальний суд;
- 4-й розділ — штат консисторій і регламент їх діловодства.
Присутствіє
Присутствіє в різні часи складалося з різної кількості осіб, штатних, та при необхідності позаштатних (без зарплатні). Кількість членів духовних консисторій залежало від територіальних розмірів єпархії, численності православного населення в ній, кількості приходів і кліриків та інших обставин.
Члени духовних консисторій призначалися за поданням правлячого архієрея Святійшим Синодом і які перебували в пресвітерському сані, тобто, це були протоієреї, священники, архімандрити, ігумени, ієромонахи. Аналогічним порядком члени духовної консисторії звільнялися.
Кожному члену духовних консисторій призначали свій «стіл», що означало нагляд і контроль членом духовної консисторії особливого кола єпархіальних справ. Однак справи розглядалися не одноосібно, а колегіально при рівноправній участі всіх членів духовної консисторії. Присутність на засіданні правлячого архієрея була необов'язкова, а головою, як правило, був найстарший член духовної консисторії.
Канцелярія
Виконувала впровадження консисторських справ. В її склад входили чиновники і духовенство, начальником був секретар, чиновник середнього рангу, в чині від титулярного до статського радника. Секретар Духовної консисторії перебував в подвійному підпорядкуванню: єпархіальному архієрею та обер-прокурору Синоду. Секретар назначався та звільнявся Синодом за поданням обер-прокурора, узгодженого з правлячим архієреєм. Розгляд справ здійснювався колегіально в присутствії, після чого щодо них виносилася резолюція правлячого архієрея.
Прості рутинні справи канцелярія вирішувала самостійно, без подальшого їх обговорення в присутствії та без затвердження правлячим архієреєм. Наприклад канцелярія роздавала приходам пошукові та метричні книги, складала перелічні відомості про монастирі й ченців, про приходи та приходські причти, а також опис майна архієрейського будинку і вносила в нього належні зміни.
Статус Духовної консисторії
Консисторія, як орган управління, мала певну автономію. Приміром, коли була вакансія кафедри правлячого архієрея, Духовна консисторія самостійно приймала рішення, котрі вносилися в журнали за підписом всіх членів консисторії та вводилися в дію.
Також члени консисторії не були зобов'язані підкорюватися висновкам архієрея та мали право винести власне рішення в справі. Матеріали справи, що викликала розбіжності, обов'язково відправлялися в Святійший Синод, який приймав по ній остаточне рішення.
У деяких випадках Синод направляв укази напряму в консисторію і при наявності в єпархії правлячого архієрея. Звіт про виконання таких указів відправлялися у Синод за підписом всіх членів консисторії. У випадку смерті, звільнення чи переміщення правлячого архієрея, консисторія приймала в своє відання кошти архієрейського будинку та брала на себе відповідальність за їх витрати до прибуття в єпархію нового правлячого архієрея.
Ліквідація духовних консисторій
Духовні консисторії були скасовані в 1918 році через зміну державного устрою та відділення Церкви від держави.
Мирські повноваження природним чином відпали, а церковні перейшли до запроваджених Помісним Собором РПЦ в 1917—1918 роках новим колегіальним органам єпархіального управління, а саме до єпархіальних зборів та єпархіальних рад з відповідними канцеляріями.
Примітки
- Устав духовных консисторий. СПб., Синодальная типография, 1843;
- Нариси історії архівної справи в Україні: Посібник / За загальною редакцією І. Б. Матяш та К. І. Климової. К., 2002. С. 204.
- Мицик Ю.А. Консисторія, Київська духовна консисторія [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2008. - 568 с.: іл.
- Коваленко О., Гейда О. З історії архіву Чернігівської духовної консисторії [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Студії з архівної справи та документознавства. 2004. Т. 11. С. 204-211.
- ЕІУ
- Энциклопедия Брокгауза и Эфрона, статья «Духовный регламент»
- Энциклопедия Брокгауза и Эфрона, статья «Духовная консистория»
Джерела
- Устав духовных консисторий. — СПб. : Синодальная типография, 1843.
- Устав духовных консисторий. СПб., 1883;
- Ю. А. Мицик. Консисторія, Київська духовна консисторія [ 2 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 38. — .
Література
- Васильев П. П. Духовная консистория // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Цыпин В. А. Духовная консистория. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 392-394. — .(рос.)
Посилання
- Консисторія духовна // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Духовна консисторія [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Суд єпархіяльний // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1859. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duho vna konsisto riya organ yeparhialnogo pravlinnya v Rosijskij Pravoslavnij Cerkvi v sinodalnij period sho buv u vidanni pravlyachogo arhiyereya i diyav pid jogo kerivnictvom yak doradchij ta vikonavchij organ Duhovnu konsistoriyu skladali prisutstviye i kancelyariya Za statteyu 1 Ustavu vidanogo v 1843 roci Duhovnaya konsistoriya est prisutstvennoe mesto cherez kotoroe pod neposredstvennym nachalstvom eparhialnogo arhiereya proizvodyatsya upravlenie i duhovnyj sud v pomestnom predele pravoslavnoj rossijskoj cerkvi imenuemom eparhiej Kolishnya budivlya Kiyivskoyi duhovnoyi konsistoriyi Budivlya duhovnoyi konsistoriyi XVIII XIX st Kam yanec PodilskijIstoriyaKonsistoriyi v ukrayinskih yeparhiyah vidomi z kincya XVII stolittya i zapozicheni u katolickih yeparhialnih upravlin z pritamannimi yim chitkimi formami organizaciyi Pershi konsistoriyi na ukrayinskih zemlyah buli zaprovadzheni v Kiyivskij ta Chernigivskij yeparhiyah z drugoyi polovini XVII stolittya Do 1744 roku duhovni konsistoriyi nazivalisya po riznomu Nazivalisya voni ne tilki konsistoriyami a takozh i duhovnimi prikazami dikasteriyami kancelyariyami duhovnimi pravlinnyami Povnovazhennya cih ustanov i poryadok yihnoyi diyalnosti tezh buv riznij Odnomanitna nazva Duhovna konsistoriya bulo vstanovlena Ukazom Svyatijshogo Sinodu vid 9 lipnya 1744 roku Do 1768 roku v duhovnij konsistoriyi mali mozhlivist brati uchast lishe chernectvo presviterskogo sanu arhimandriti igumeni j iyeromonahi tobto tak zvane chorne duhovenstvo Pislya 1768 roku chlenami duhovnoyi konsistoriyi mogli stati takozh j osobi z bilogo duhovenstva Ukaz Imperatora Pavla I vid 1797 roku veliv shob odnu polovinu chleniv duhovnoyi konsistoriyi skladalo chorne duhovenstvo a drugu polovinu bile duhovenstvo Postupovo bile duhovenstvo stalo skladati perevazhnu chastinu skladu duhovnih konsistorij Z plinom chasom vladoyu Svyatijshogo Sinodu buli pomicheni riznomanitni zlovzhivannya yeparhialnih arhiyereyiv primirom postrizhennya v monahi osib menshogo viku anizh ustanovleno zakonami Rosijskoyi imperiyi ta in Same tomu v 1803 roci ober prokuror Svyatijshogo Sinodu Oleksandr Yakovlyev zaproponuvav vvesti u shtat duhovnoyi konsistoriyi posadu prokurora sho pidporyadkovuyetsya viklyuchno sinodalnomu ober prokuroru i yakij ne buv bi zalezhnij na vidminu vid konsistorskih sekretariv vid pravlyachogo arhiyereya Imperator Oleksandr I zatverdiv propoziciyu Yakovlyeva ale oskilki Svyatijshij Sinod podav kontrargumenti yaki gruntuyutsya na kanonichnih normah yaki peredbachayut povnotu vladi yepiskopa v svoyij yeparhiyi to vvedennya posadi prokurora v Duhovnij konsistoriyi vidklali i v pidsumku tak i ne vveli 1789 r Kiyivsku duhovnu konsistoriyu perejmenovano v Kiyivsku duhovnu dekasteriyu ale 1832 go yij povernuli poperednyu nazvu 1841 r bulo vidano statut duhovnoyi K Zgidno z nim K ocholyuvav sekretar yakogo priznachav ober prokuror Sinodu i yakij jomu pidporyadkovuvavsya Chleni K zajmalisya dilovodstvom yeparhiyi zdijsnyuvali sud nad duhovnimi osobami v spravah pro shlyub pro bogohulstvo tosho Do kola sprav yakimi vidala K v rizni periodi nalezhali pitannya cerkovnogo budivnictva j restavraciyi cerkovnih mayetnostej torgivli j remesla v cerkovnih volodinnyah cerkovnoyi osviti vidan gazet i zhurnaliv tosho 1785 r Sinod svoyim ukazom likviduvav Pereyaslavsko Borispilsku yeparhiyu vklyuchivshi yiyi do skladu Kiyivskoyi yeparhiyi Kiyivska duhovna K isnuvala do bereznya 1919 go Ustav konsistoriyiUstav duhovnih konsistorij zatverdzhenij Svyatijshim Sinodom buv pidpisanij imperatorom Mikoloyu I 27 bereznya 1841 roku Osnovu Ustavu sklav Duhovnij reglament golovnij akt zakonodavstva Petra I vidnosno cerkvi ta deyaki ranishe vidani ukazi po yeparhialnomu upravlinni Ustav buv pereglyanutij pid chas perevidannya v 1883 roci odnak principovih zmin statusu skladu ta poryadku diyalnosti duhovnih konsistorij v novomu vidanni ne bulo Ustav mitit 364 stati organizovanih u viglyadi 4 h rozdiliv 1 j rozdil znachennya konsistorij ta pravovih osnov yeparhialnogo upravlinnya j sudu 2 j rozdil obov yazki konsistorij po ohoroni i rozpovsyudzhenni pravoslavnoyi viri bogosluzhinnyu pobudovi ta blagoustroyu hramiv i cerkovnogo gospodarstva 3 j rozdil yeparhialnij sud 4 j rozdil shtat konsistorij i reglament yih dilovodstva dd Prisutstviye Prisutstviye v rizni chasi skladalosya z riznoyi kilkosti osib shtatnih ta pri neobhidnosti pozashtatnih bez zarplatni Kilkist chleniv duhovnih konsistorij zalezhalo vid teritorialnih rozmiriv yeparhiyi chislennosti pravoslavnogo naselennya v nij kilkosti prihodiv i klirikiv ta inshih obstavin Chleni duhovnih konsistorij priznachalisya za podannyam pravlyachogo arhiyereya Svyatijshim Sinodom i yaki perebuvali v presviterskomu sani tobto ce buli protoiyereyi svyashenniki arhimandriti igumeni iyeromonahi Analogichnim poryadkom chleni duhovnoyi konsistoriyi zvilnyalisya Kozhnomu chlenu duhovnih konsistorij priznachali svij stil sho oznachalo naglyad i kontrol chlenom duhovnoyi konsistoriyi osoblivogo kola yeparhialnih sprav Odnak spravi rozglyadalisya ne odnoosibno a kolegialno pri rivnopravnij uchasti vsih chleniv duhovnoyi konsistoriyi Prisutnist na zasidanni pravlyachogo arhiyereya bula neobov yazkova a golovoyu yak pravilo buv najstarshij chlen duhovnoyi konsistoriyi Kancelyariya Vikonuvala vprovadzhennya konsistorskih sprav V yiyi sklad vhodili chinovniki i duhovenstvo nachalnikom buv sekretar chinovnik serednogo rangu v chini vid titulyarnogo do statskogo radnika Sekretar Duhovnoyi konsistoriyi perebuvav v podvijnomu pidporyadkuvannyu yeparhialnomu arhiyereyu ta ober prokuroru Sinodu Sekretar naznachavsya ta zvilnyavsya Sinodom za podannyam ober prokurora uzgodzhenogo z pravlyachim arhiyereyem Rozglyad sprav zdijsnyuvavsya kolegialno v prisutstviyi pislya chogo shodo nih vinosilasya rezolyuciya pravlyachogo arhiyereya Prosti rutinni spravi kancelyariya virishuvala samostijno bez podalshogo yih obgovorennya v prisutstviyi ta bez zatverdzhennya pravlyachim arhiyereyem Napriklad kancelyariya rozdavala prihodam poshukovi ta metrichni knigi skladala perelichni vidomosti pro monastiri j chenciv pro prihodi ta prihodski prichti a takozh opis majna arhiyerejskogo budinku i vnosila v nogo nalezhni zmini Status Duhovnoyi konsistoriyiKonsistoriya yak organ upravlinnya mala pevnu avtonomiyu Primirom koli bula vakansiya kafedri pravlyachogo arhiyereya Duhovna konsistoriya samostijno prijmala rishennya kotri vnosilisya v zhurnali za pidpisom vsih chleniv konsistoriyi ta vvodilisya v diyu Takozh chleni konsistoriyi ne buli zobov yazani pidkoryuvatisya visnovkam arhiyereya ta mali pravo vinesti vlasne rishennya v spravi Materiali spravi sho viklikala rozbizhnosti obov yazkovo vidpravlyalisya v Svyatijshij Sinod yakij prijmav po nij ostatochne rishennya U deyakih vipadkah Sinod napravlyav ukazi napryamu v konsistoriyu i pri nayavnosti v yeparhiyi pravlyachogo arhiyereya Zvit pro vikonannya takih ukaziv vidpravlyalisya u Sinod za pidpisom vsih chleniv konsistoriyi U vipadku smerti zvilnennya chi peremishennya pravlyachogo arhiyereya konsistoriya prijmala v svoye vidannya koshti arhiyerejskogo budinku ta brala na sebe vidpovidalnist za yih vitrati do pributtya v yeparhiyu novogo pravlyachogo arhiyereya Likvidaciya duhovnih konsistorijDuhovni konsistoriyi buli skasovani v 1918 roci cherez zminu derzhavnogo ustroyu ta viddilennya Cerkvi vid derzhavi Mirski povnovazhennya prirodnim chinom vidpali a cerkovni perejshli do zaprovadzhenih Pomisnim Soborom RPC v 1917 1918 rokah novim kolegialnim organam yeparhialnogo upravlinnya a same do yeparhialnih zboriv ta yeparhialnih rad z vidpovidnimi kancelyariyami PrimitkiUstav duhovnyh konsistorij SPb Sinodalnaya tipografiya 1843 Narisi istoriyi arhivnoyi spravi v Ukrayini Posibnik Za zagalnoyu redakciyeyu I B Matyash ta K I Klimovoyi K 2002 S 204 Micik Yu A Konsistoriya Kiyivska duhovna konsistoriya 2 grudnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 5 Kon Kyu Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2008 568 s il Kovalenko O Gejda O Z istoriyi arhivu Chernigivskoyi duhovnoyi konsistoriyi 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine Studiyi z arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva 2004 T 11 S 204 211 EIU Enciklopediya Brokgauza i Efrona statya Duhovnyj reglament Enciklopediya Brokgauza i Efrona statya Duhovnaya konsistoriya DzherelaUstav duhovnyh konsistorij SPb Sinodalnaya tipografiya 1843 Ustav duhovnyh konsistorij SPb 1883 Yu A Micik Konsistoriya Kiyivska duhovna konsistoriya 2 grudnya 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 38 ISBN 978 966 00 0855 4 LiteraturaVasilev P P Duhovnaya konsistoriya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Cypin V A Duhovnaya konsistoriya Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2007 T XVI S 392 394 ISBN 978 5 89572 028 8 ros PosilannyaKonsistoriya duhovna Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Duhovna konsistoriya 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Sud yeparhiyalnij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1859 1000 ekz