Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буди́нок консисто́рії або Хлібня — будинок, збудований у 1722–1730 роках для хлібні (пекарні) Софійського монастиря. 1775 року переобладнаний під консисторію — орган управління єпархією.
| Консисторія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Новий корпус консисторії, фасад з боку Влодимирської вулиці | ||||
50°27′06″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.451750° пн. ш. 30.515111° сх. д.Координати: 50°27′06″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.451750° пн. ш. 30.515111° сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України[6] і пам’ятка архітектури[6] | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ, Володимирська вулиця, 24 | |||
| Архітектурний стиль | Українське бароко (старе крило)/Класицизм (нове крило) | |||
| Архітектор | невідомий | |||
| Будівництво | 1722 — 1730 | |||
  Будинок консисторії (Київ) | ||||
 Будинок консисторії у Вікісховищі | ||||
| Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра | |
|---|---|
| Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 50°27′06″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д. / 50.451750000027772103° пн. ш. 30.51511111113877917° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | I, II, III, IV |
| Об'єкт № | 527 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
| Будинок консисторії у Вікісховищі | |
У 1851–1853 роках за проєктом Павла Спарро прибудовано новий корпус із головним фасадом вздовж Володимирської вулиці. Перебудовувалася ще кілька разів, у тому числі під керівництвом архітектора Володимира Ніколаєва в 1884–1886 роках. Після реставрації з відновленням частини первісних форм у 1976–1984 роках пристосована під виставкові зали Національного заповідника «Софія Київська», які тут знаходяться й нині. 6 липня—19 вересня 1941 року в будівлі знаходився Штаб оборони Києва.
Наразі в будівлі знаходяться виставкові зали «Хлібня».
У складі комплексу монастирських споруд Софійського собору будинок колишньої монастирської хлібні внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення, має охоронний номер № 1/10.
Архітектура
Будівля в плані Т-подібна, двоповерхова, нове (північне) крило має напівпідвал, що переходить у цокольний поверх. Вкрита вальмовим дахом з бляшаною покрівлею, у якій є слухові вікна й димарі. Перший та другий поверхи мають коридорний тип планування з двобічним розташуванням приміщень, при цьому більші зали старого (північного) крила. Під спорудою є глибокий підвал.
Склепіння великих приміщень, що розташовані зі східного боку старого крила, зроблені з залізобетону, циліндричні або циліндричні з розпалубками. В усіх інших приміщеннях склепіння цегляні по металевих балках, дерев'яні та пласкі залізобетонні.
Старе крило
Стара будівля колишньої хлібні в плані прямокутна, витягнута по осі північ-південь. Має два поверхи. Південний фасад вбудовано в нове крило консисторії, головний фасад якого звернений на Володимирську вулицю.
Східний фасад старого корпуса звернений до проїзду, що веде від південної в'їзної вежі. Через прибудову нового крила він є асиметричним. Двоповерховий класицистичний ризаліт дещо зміщений ліворуч від центральної осі фасаду. В ньому знаходиться центральний вхід. На першому поверсі, вкритому рустом, ризаліт має чотири вікна, на другому — п'ять.
Праворуч та ліворуч від ризаліту збережено або відновлено під час реставрації всі деталі барокового оздоблення. Фасад горизонтально членовано профільованим уступом цоколю (є лише праворуч від ризаліту), масивним багатопрофільним карнизом з пілястрами, гуртами на рівні п'ят віконних арок на другому поверсі та профільованим вінцевим карнизом.
Архітектурне рішення поверхів неоднакове через те, що вони будувались у різний час. Пілястри, що членують фасад на обох ярусах, не збігаються по вертикалі. Три півциркульних вікна, розташовані між чотирма пілястрами на першому ярусі праворуч від ризаліту, мають грановане фігурне обрамлення лиштвами. Над ними зроблені трилопатеві ніші-сандрики м'яких обрисів. На другому ярусі є два великих вікна аркової форми та прямокутні фільонки обабіч них, які розмежовані пласкими короткими лопатками. Обрамлення віконних прорізів збігається з їхньою формою у вигляді арки. Вікна ліворуч від ризаліту — по одному на першому та другому поверхах — прикрашені аналогічно.
Північний фасад унаслідок реставрації в своїй східній частині, відокремленій штрабою від пізнішої прибудови, набув рис фасаду XVIII століття. Первісний бароковий декор, що був відновлений під час реставрації у 1976—1984 роках, робить фасади пластичнішими.
Нове крило
Головний фасад нового корпуса має ярусну композицію, поділений горизонтально лопатками на прясла, що мають по два або три вікна. Його тиньковано, цокольний поверх облицьовано шліфованим каменем. Складність декору ярусів підвищується знизу вгору. Перший ярус (цокольний) увінчаний вузьким карнизом з трьох гуртів, другий (перший поверх) — міжповерховим профільованим карнизом з гуртом. Завершується фасад подвійним гуртом, вузьким фризом та карнизом з прямокутних профілів. Прясла з сучасним та давнім входами акцентовані аттиковими парапетами.
На цокольному рівні вікна позначено заглибленим облямуванням та рельєфними замковими каменями, а у західній частині обладнано , оскільки там рівень вулиці вищий. Рівень першого поверху зроблено з імітацією в тиньку лопаток та квадрового мурування стін, вікна з лучковими перемичками прикрашено лише простим заглибленим облямуванням. Третій ярус оформлено з імітуванням дощатого рустування фасаду. Тут віконні прорізи мають аркові перемички та оздоблені профільованими архівольтами, які у трьох пряслах мають рельєфні замкові камені, та прямокутними підвіконними фільонками. Лопатки підвищено численними поземними поясками відповідно до русту, який сягає фризу на трьох найдавніших пряслах та п'ят віконних арок на інших.
Історія
До прибудови нового крила
У 1722—1730 роках, за митрополита Варлаама (Ванатовича), неподалік від трапезної звели в плані прямокутну з невеликим західним прямокутним ризалітом одноповерхову будівлю хлібні. Оформлена вона була в стилі бароко. Її планувальна асиметрія виникла через розташування двох ізольованих склепінчастих льохів — південного з одною камерою та північного з трьома, муровані підземні виходи яких були з заходу від споруди та закінчувалися наземними невеликими мурованими тамбурами. Кожна камера підвалів освітлювалася одним чи двома віконцями, що виходили назовні на рівні цоколю.
На першому поверсі містилося чотири приміщення: дві великі бічні зали — більш простора південна та північна — з'єднувалися з двома меншими, які розмежовувалися одна від одної глухою центральною стіною. Великі зали перекривалися циліндричними склепіннями з розпалубками, сіни — циліндричними склепіннями. До північної зали з заходу прилучався невеликий будівельний об'єм, в якому, імовірно, були сходи на горище. Дах основної частини був чотирисхилим.
Членування головного (східного) фасаду відповідало чотирикамерному плануванню споруди. Фасад було поділено пілястрами на вісім полів різного розміру, при цьому два однакові центральні мали входи та відповідали приміщенням сіней. Над входами були восьмикутні віконця. Вхідні отвори з півциркульними перемичками та віконця зроблено на центральних осях пласких щитів, що виступали над поверхнею стіни. Інші шість бічних полів — по три справа й зліва від входів — були різними за розмірами та відповідали двом залам. На кожному полі було розташовано по одному півциркульному вікну, обрамленому профільваними лиштвами та увінчаному трилопатевим сандриком. Північний фасад було розділено пілястрами на два поля з вікнами, оформленими аналогічно вікнам східного фасаду. У базі центральної пілястри пробитий віконний отвір північного підвалу. Південний фасад був оформлений так само, як північний, однак мав два підвальних вікна, розміщених обабіч пілястри. Західний фасад оформлено спрощеним декором.
У березні 1737 року в монастирській хлібні було «вимощено дві печі». У 1750 році зафіксовано прибудований до північного рогу із західного боку прямокутний об'єм, що надавав будівлі Г-подібної форми до 1838 року.
1775 року, або, за іншими даними, у 1770—1773 роках, надбудовано другий поверх, який було пристосовано для потреб присутствія, канцелярії та архіву консисторії. Три зали на другому поверсі перекривали циліндричні склепіння з розпалубками. Оформлення барокових фасадів другого поверху було композиційно пов'язано складною ритмічною залежністю з оформленням першого поверху.
У 1819 році на центральній осі східного фасаду показано ризаліт, що 1831 року зображено двоповерховим з центральним входом. Ризаліт, закривши портальну групу в стилі бароко, порушив цілісність барокового архітектурного образу. До 1851 року в ньому розміщувалися сходи на другий ярус.
Друга половина XIX століття
1847 року єпархіальний архітектор Павло Спарро розробив проєкт розширення наявної будівлі консисторії для задоволення потреби в додатковій площі єпархіальної канцелярії та її архіву. Розширення площі планувалося за рахунок зведення нового копрусу з головним фасадом по Володимирській вулиці, на місці монастирського муру. 1848 року проєкт було затверджено.
1851 року розпочалися роботи: розібрано 4 кв. саженів монастирського муру товщиною в 4,5 цеглини та закладено нові фундаменти, перебудовано західну частину колишньої хлібні, з півдня до неї прибудовано двоповерховий центральний об'єм, де зроблено сходи між поверхами, які з'єднали канцелярію на другому поверсі з архівом, та ще два одновоповерхові об'єми обабіч двоповерхового. Другий поверх було переплановано з відхиленням від проєкту. Зроблено також дві муровані шиї із входами в склепінчасті льохи, відкриті при спорудженні фундаментів. Перед входом, що був влаштований на центральній осі нового крила, зроблено гранітний ґанок з чотирма східцями. Роботи завершено 1853 року.
У 1856 році в двоповерховому будинку з прибудовою було 14 кімнат у капітальних стінах на першому поверсі, на другому — чотири у капітальних стінах та вісім у перегородках. Дві кімнати в новій прибудові займало Київське єпархіальне попечительство. У 1859—1866 роках у трьох окремих приміщеннях колишньої монастирської хлібні на першому поверсі розміщувався архів. 1869 року в приміщенні архіву за кресленнями Павла Спарро перекладено просіле склепіння.
1879 року складено проєкт перебудови будівлі, який 1883 року доробив єпархіальний архітектор Володимир Ніколаєв. 1885 року розібрано монастирський мур, що розташовувався на захід від консисторії. У 1886 році в архіві зроблено арковий вхідний отвір, в малому архіві на другому поверсі влаштовано склепіння на чавунних рейках. В канцелярії на другому поверсі задля поліпшення освітлення та симетрії розширено два та пробито ще два вікна. Закладено кілька вікон і дверей по всій споруді, на даху влаштовано десять слухових вікон, фасади пофарбовано у палевий колір. Вхід перенесено на сучасне місце, ближче до південної в'їзної вежі; зроблено парадний гранітний ґанок. Над західною та південною прибудовами було споруджено другий поверх, унаслідок чого вся будівля консисторії стала двоповерховою.
XX століття
У 1901—1903 роках за проєктом Євгена Єрмакова проведено капітальний ремонт споруди та зведено дві прибудови. Перепланування здійснено, не виходячи за межі старих капітальних стін. Для потреб канцелярії її розширено до південної в'їзної вежі, а для потреб архіву — з боку митрополичого саду. Перекриття над першим поверхом замінено на пласкі або бочарні (у приміщеннях архіву) склепіння, влаштовано внутрішні гранітні сходи та підвал під новою частиною. Підвал та частину першого поверху праворуч від входу відведено для квартир службовців консисторії. 1914 року до північного фасаду старого крила за проєктом Євгена Єрмакова прибудовано двоповерховий об'єм, для чого в стінах XVIII століття було пробито по шість арок на кожному поверсі.
Під час наступу на Київ більшовиків у 1918 року снарядом пошкодило стіну та дах споруди. 1919 року в квартирі колишнього секретаря консисторії на першому поверсі розміщувалася Київська єпархіальна рада, на другому — архів консисторії та Вчений сільськогосподарський комітет. З того самого року в будинку була президія Всеукраїнської православної церковної ради Всеукраїнської спілки православних парафій (ВСПП), яка була згодом перетворена на Українську автокефальну православну церкву.
У 1930-х роках у колишній консисторії знаходилася Центральна Дитяча Бібліотека. Наприкінці 1940-х-на початку 1950-х років зведено прибудову вуличного фасаду з заходу на два вікна, яка прилягала до сусіднього житлового будинку за адресою Георгіївський провулок, 2. У радянський час барокові вікна розтесано, засипано первісні входи в підвали, закладено підвальні віконця, знесено північний фасад XVIII століття. Унаслідок цих перебудов старий корпус утратив барокові риси. Після Другої Світової війни в будинку розміщувалися Київська обласна рада профспілок, Будівельно-монтажний трест № 1 та Управління у справах архітектури при Раді Міністрів УРСР.
У 1976—1984 роках було зроблено комплекс досліджень старого крила, за результатами яких під керівництвом архітектора О. Лисенка проведено роботи з фрагментарної реставрації споруди. Було відреставровано північну залу та двоє сіней на першому поверсі, центральну та північну зали на другому поверсі, відновлено склепінчасті перекриття (в залізобетоні) та декор фасадів. Після завершення робіт у приміщеннях влаштовано виставкові зали.
Відвідування
Виставкові зали «Хлібня» відкриті для огляду (з 1 травня до 1 листопада без вихідних):
| День тижня | Відкриття | Каса та вхід до | Закриття |
|---|---|---|---|
| Понеділок Вівторок | 10:00 | 17:30 | 18:00 |
| Середа | 10:00 | 16:30 | 17:00 |
| Четвер | Закрито | ||
| П'ятниця Субота Неділя | 10:00 | 17:30 | 18:00 |
Відвідати їх можна за квитком «Єдиний плюс», вартість для дорослих — 70 ₴, для дітей — 35 ₴. Окремий квиток до залів коштує 15 ₴ для дорослих та 5 ₴ для студентів та школярів.
Контакти
Адреса заповідника: 01001, м. Київ, Володимирська вулиця, 24.
Примітки
- Хлібня. Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- КОНСИСТОРІЯ. Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Софійський монастир. Консисторія (хлібня) (XVIII - XIX ст.). Архітектура і краєзнавство України. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Микола Жарких. Архітектурний ансамбль Софійського собору. Пристосування (кін. 18 – кін. 19 ст.). Персональний сайт Миколи Жарких. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Марія Кадомська, Олена Лисенко, Ольга Лялюшко, Ірина Преловська, о. Олександр Спінул, Лариса Федорова, Олена Чиркова. Софійський кафедральний монастир, 11—18 ст.. Консисторія // Звід пам'яток історії та культури України. Кн. 1, ч. 3.: С–Я. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. — С. 1522-1527. — .
- http://kyiv-heritage.com/sites/default/files/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0%20181.pdf
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Софійський собор та монастир. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Управління охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra ((англ.)) . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
- За редакцією Федора Ернста. СТАРЕ МІСТО. САДИБА СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ. Київ. Провідник. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- Контактна інформація. Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
Посилання
- Ансамбль Софійського собору. Консисторія [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Ансамбль Софійського собору. Хлібня [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budi nok konsisto riyi abo Hlibnya budinok zbudovanij u 1722 1730 rokah dlya hlibni pekarni Sofijskogo monastirya 1775 roku pereobladnanij pid konsistoriyu organ upravlinnya yeparhiyeyu KonsistoriyaNovij korpus konsistoriyi fasad z boku Vlodimirskoyi vulici50 27 06 pn sh 30 30 54 sh d 50 451750 pn sh 30 515111 sh d 50 451750 30 515111 Koordinati 50 27 06 pn sh 30 30 54 sh d 50 451750 pn sh 30 515111 sh d 50 451750 30 515111StatusPam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini 6 i pam yatka arhitekturi 6 Krayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv Volodimirska vulicya 24Arhitekturnij stilUkrayinske baroko stare krilo Klasicizm nove krilo ArhitektornevidomijBudivnictvo1722 1730Budinok konsistoriyi Kiyiv Budinok konsistoriyi u VikishovishiKiyiv Sobor svyatoyi Sofiyi i prilegli monastirski sporudi Kiyevo Pecherska lavraKiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra Svitova spadshina50 27 06 pn sh 30 30 54 sh d 50 451750000027772103 pn sh 30 51511111113877917 sh d 50 451750000027772103 30 51511111113877917Krayina UkrayinaTipKulturnijKriteriyiI II III IVOb yekt 527RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1990 14 sesiya Budinok konsistoriyi u Vikishovishi U 1851 1853 rokah za proyektom Pavla Sparro pribudovano novij korpus iz golovnim fasadom vzdovzh Volodimirskoyi vulici Perebudovuvalasya she kilka raziv u tomu chisli pid kerivnictvom arhitektora Volodimira Nikolayeva v 1884 1886 rokah Pislya restavraciyi z vidnovlennyam chastini pervisnih form u 1976 1984 rokah pristosovana pid vistavkovi zali Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska yaki tut znahodyatsya j nini 6 lipnya 19 veresnya 1941 roku v budivli znahodivsya Shtab oboroni Kiyeva Narazi v budivli znahodyatsya vistavkovi zali Hlibnya U skladi kompleksu monastirskih sporud Sofijskogo soboru budinok kolishnoyi monastirskoyi hlibni vnesenij do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO pid 527 Pam yatka kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya maye ohoronnij nomer 1 10 ArhitekturaBudivlya v plani T podibna dvopoverhova nove pivnichne krilo maye napivpidval sho perehodit u cokolnij poverh Vkrita valmovim dahom z blyashanoyu pokrivleyu u yakij ye sluhovi vikna j dimari Pershij ta drugij poverhi mayut koridornij tip planuvannya z dvobichnim roztashuvannyam primishen pri comu bilshi zali starogo pivnichnogo krila Pid sporudoyu ye glibokij pidval Sklepinnya velikih primishen sho roztashovani zi shidnogo boku starogo krila zrobleni z zalizobetonu cilindrichni abo cilindrichni z rozpalubkami V usih inshih primishennyah sklepinnya ceglyani po metalevih balkah derev yani ta plaski zalizobetonni Stare krilo Stara budivlya kolishnoyi hlibni v plani pryamokutna vityagnuta po osi pivnich pivden Maye dva poverhi Pivdennij fasad vbudovano v nove krilo konsistoriyi golovnij fasad yakogo zvernenij na Volodimirsku vulicyu Shidnij fasad starogo korpusa zvernenij do proyizdu sho vede vid pivdennoyi v yiznoyi vezhi Cherez pribudovu novogo krila vin ye asimetrichnim Dvopoverhovij klasicistichnij rizalit desho zmishenij livoruch vid centralnoyi osi fasadu V nomu znahoditsya centralnij vhid Na pershomu poversi vkritomu rustom rizalit maye chotiri vikna na drugomu p yat Pravoruch ta livoruch vid rizalitu zberezheno abo vidnovleno pid chas restavraciyi vsi detali barokovogo ozdoblennya Fasad gorizontalno chlenovano profilovanim ustupom cokolyu ye lishe pravoruch vid rizalitu masivnim bagatoprofilnim karnizom z pilyastrami gurtami na rivni p yat vikonnih arok na drugomu poversi ta profilovanim vincevim karnizom Arhitekturne rishennya poverhiv neodnakove cherez te sho voni buduvalis u riznij chas Pilyastri sho chlenuyut fasad na oboh yarusah ne zbigayutsya po vertikali Tri pivcirkulnih vikna roztashovani mizh chotirma pilyastrami na pershomu yarusi pravoruch vid rizalitu mayut granovane figurne obramlennya lishtvami Nad nimi zrobleni trilopatevi nishi sandriki m yakih obrisiv Na drugomu yarusi ye dva velikih vikna arkovoyi formi ta pryamokutni filonki obabich nih yaki rozmezhovani plaskimi korotkimi lopatkami Obramlennya vikonnih proriziv zbigayetsya z yihnoyu formoyu u viglyadi arki Vikna livoruch vid rizalitu po odnomu na pershomu ta drugomu poverhah prikrasheni analogichno Pivnichnij fasad unaslidok restavraciyi v svoyij shidnij chastini vidokremlenij shtraboyu vid piznishoyi pribudovi nabuv ris fasadu XVIII stolittya Pervisnij barokovij dekor sho buv vidnovlenij pid chas restavraciyi u 1976 1984 rokah robit fasadi plastichnishimi Nove krilo Golovnij fasad novogo korpusa maye yarusnu kompoziciyu podilenij gorizontalno lopatkami na pryasla sho mayut po dva abo tri vikna Jogo tinkovano cokolnij poverh oblicovano shlifovanim kamenem Skladnist dekoru yarusiv pidvishuyetsya znizu vgoru Pershij yarus cokolnij uvinchanij vuzkim karnizom z troh gurtiv drugij pershij poverh mizhpoverhovim profilovanim karnizom z gurtom Zavershuyetsya fasad podvijnim gurtom vuzkim frizom ta karnizom z pryamokutnih profiliv Pryasla z suchasnim ta davnim vhodami akcentovani attikovimi parapetami Na cokolnomu rivni vikna poznacheno zagliblenim oblyamuvannyam ta relyefnimi zamkovimi kamenyami a u zahidnij chastini obladnano oskilki tam riven vulici vishij Riven pershogo poverhu zrobleno z imitaciyeyu v tinku lopatok ta kvadrovogo muruvannya stin vikna z luchkovimi peremichkami prikrasheno lishe prostim zagliblenim oblyamuvannyam Tretij yarus oformleno z imituvannyam doshatogo rustuvannya fasadu Tut vikonni prorizi mayut arkovi peremichki ta ozdobleni profilovanimi arhivoltami yaki u troh pryaslah mayut relyefni zamkovi kameni ta pryamokutnimi pidvikonnimi filonkami Lopatki pidvisheno chislennimi pozemnimi poyaskami vidpovidno do rustu yakij syagaye frizu na troh najdavnishih pryaslah ta p yat vikonnih arok na inshih IstoriyaDo pribudovi novogo krila U 1722 1730 rokah za mitropolita Varlaama Vanatovicha nepodalik vid trapeznoyi zveli v plani pryamokutnu z nevelikim zahidnim pryamokutnim rizalitom odnopoverhovu budivlyu hlibni Oformlena vona bula v stili baroko Yiyi planuvalna asimetriya vinikla cherez roztashuvannya dvoh izolovanih sklepinchastih lohiv pivdennogo z odnoyu kameroyu ta pivnichnogo z troma murovani pidzemni vihodi yakih buli z zahodu vid sporudi ta zakinchuvalisya nazemnimi nevelikimi murovanimi tamburami Kozhna kamera pidvaliv osvitlyuvalasya odnim chi dvoma vikoncyami sho vihodili nazovni na rivni cokolyu Na pershomu poversi mistilosya chotiri primishennya dvi veliki bichni zali bilsh prostora pivdenna ta pivnichna z yednuvalisya z dvoma menshimi yaki rozmezhovuvalisya odna vid odnoyi gluhoyu centralnoyu stinoyu Veliki zali perekrivalisya cilindrichnimi sklepinnyami z rozpalubkami sini cilindrichnimi sklepinnyami Do pivnichnoyi zali z zahodu priluchavsya nevelikij budivelnij ob yem v yakomu imovirno buli shodi na gorishe Dah osnovnoyi chastini buv chotirishilim Chlenuvannya golovnogo shidnogo fasadu vidpovidalo chotirikamernomu planuvannyu sporudi Fasad bulo podileno pilyastrami na visim poliv riznogo rozmiru pri comu dva odnakovi centralni mali vhodi ta vidpovidali primishennyam sinej Nad vhodami buli vosmikutni vikoncya Vhidni otvori z pivcirkulnimi peremichkami ta vikoncya zrobleno na centralnih osyah plaskih shitiv sho vistupali nad poverhneyu stini Inshi shist bichnih poliv po tri sprava j zliva vid vhodiv buli riznimi za rozmirami ta vidpovidali dvom zalam Na kozhnomu poli bulo roztashovano po odnomu pivcirkulnomu viknu obramlenomu profilvanimi lishtvami ta uvinchanomu trilopatevim sandrikom Pivnichnij fasad bulo rozdileno pilyastrami na dva polya z viknami oformlenimi analogichno viknam shidnogo fasadu U bazi centralnoyi pilyastri probitij vikonnij otvir pivnichnogo pidvalu Pivdennij fasad buv oformlenij tak samo yak pivnichnij odnak mav dva pidvalnih vikna rozmishenih obabich pilyastri Zahidnij fasad oformleno sproshenim dekorom U berezni 1737 roku v monastirskij hlibni bulo vimosheno dvi pechi U 1750 roci zafiksovano pribudovanij do pivnichnogo rogu iz zahidnogo boku pryamokutnij ob yem sho nadavav budivli G podibnoyi formi do 1838 roku 1775 roku abo za inshimi danimi u 1770 1773 rokah nadbudovano drugij poverh yakij bulo pristosovano dlya potreb prisutstviya kancelyariyi ta arhivu konsistoriyi Tri zali na drugomu poversi perekrivali cilindrichni sklepinnya z rozpalubkami Oformlennya barokovih fasadiv drugogo poverhu bulo kompozicijno pov yazano skladnoyu ritmichnoyu zalezhnistyu z oformlennyam pershogo poverhu U 1819 roci na centralnij osi shidnogo fasadu pokazano rizalit sho 1831 roku zobrazheno dvopoverhovim z centralnim vhodom Rizalit zakrivshi portalnu grupu v stili baroko porushiv cilisnist barokovogo arhitekturnogo obrazu Do 1851 roku v nomu rozmishuvalisya shodi na drugij yarus Druga polovina XIX stolittya 1847 roku yeparhialnij arhitektor Pavlo Sparro rozrobiv proyekt rozshirennya nayavnoyi budivli konsistoriyi dlya zadovolennya potrebi v dodatkovij ploshi yeparhialnoyi kancelyariyi ta yiyi arhivu Rozshirennya ploshi planuvalosya za rahunok zvedennya novogo koprusu z golovnim fasadom po Volodimirskij vulici na misci monastirskogo muru 1848 roku proyekt bulo zatverdzheno 1851 roku rozpochalisya roboti rozibrano 4 kv sazheniv monastirskogo muru tovshinoyu v 4 5 ceglini ta zakladeno novi fundamenti perebudovano zahidnu chastinu kolishnoyi hlibni z pivdnya do neyi pribudovano dvopoverhovij centralnij ob yem de zrobleno shodi mizh poverhami yaki z yednali kancelyariyu na drugomu poversi z arhivom ta she dva odnovopoverhovi ob yemi obabich dvopoverhovogo Drugij poverh bulo pereplanovano z vidhilennyam vid proyektu Zrobleno takozh dvi murovani shiyi iz vhodami v sklepinchasti lohi vidkriti pri sporudzhenni fundamentiv Pered vhodom sho buv vlashtovanij na centralnij osi novogo krila zrobleno granitnij ganok z chotirma shidcyami Roboti zaversheno 1853 roku U 1856 roci v dvopoverhovomu budinku z pribudovoyu bulo 14 kimnat u kapitalnih stinah na pershomu poversi na drugomu chotiri u kapitalnih stinah ta visim u peregorodkah Dvi kimnati v novij pribudovi zajmalo Kiyivske yeparhialne popechitelstvo U 1859 1866 rokah u troh okremih primishennyah kolishnoyi monastirskoyi hlibni na pershomu poversi rozmishuvavsya arhiv 1869 roku v primishenni arhivu za kreslennyami Pavla Sparro perekladeno prosile sklepinnya 1879 roku skladeno proyekt perebudovi budivli yakij 1883 roku dorobiv yeparhialnij arhitektor Volodimir Nikolayev 1885 roku rozibrano monastirskij mur sho roztashovuvavsya na zahid vid konsistoriyi U 1886 roci v arhivi zrobleno arkovij vhidnij otvir v malomu arhivi na drugomu poversi vlashtovano sklepinnya na chavunnih rejkah V kancelyariyi na drugomu poversi zadlya polipshennya osvitlennya ta simetriyi rozshireno dva ta probito she dva vikna Zakladeno kilka vikon i dverej po vsij sporudi na dahu vlashtovano desyat sluhovih vikon fasadi pofarbovano u palevij kolir Vhid pereneseno na suchasne misce blizhche do pivdennoyi v yiznoyi vezhi zrobleno paradnij granitnij ganok Nad zahidnoyu ta pivdennoyu pribudovami bulo sporudzheno drugij poverh unaslidok chogo vsya budivlya konsistoriyi stala dvopoverhovoyu XX stolittya U 1901 1903 rokah za proyektom Yevgena Yermakova provedeno kapitalnij remont sporudi ta zvedeno dvi pribudovi Pereplanuvannya zdijsneno ne vihodyachi za mezhi starih kapitalnih stin Dlya potreb kancelyariyi yiyi rozshireno do pivdennoyi v yiznoyi vezhi a dlya potreb arhivu z boku mitropolichogo sadu Perekrittya nad pershim poverhom zamineno na plaski abo bocharni u primishennyah arhivu sklepinnya vlashtovano vnutrishni granitni shodi ta pidval pid novoyu chastinoyu Pidval ta chastinu pershogo poverhu pravoruch vid vhodu vidvedeno dlya kvartir sluzhbovciv konsistoriyi 1914 roku do pivnichnogo fasadu starogo krila za proyektom Yevgena Yermakova pribudovano dvopoverhovij ob yem dlya chogo v stinah XVIII stolittya bulo probito po shist arok na kozhnomu poversi Pid chas nastupu na Kiyiv bilshovikiv u 1918 roku snaryadom poshkodilo stinu ta dah sporudi 1919 roku v kvartiri kolishnogo sekretarya konsistoriyi na pershomu poversi rozmishuvalasya Kiyivska yeparhialna rada na drugomu arhiv konsistoriyi ta Vchenij silskogospodarskij komitet Z togo samogo roku v budinku bula prezidiya Vseukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkovnoyi radi Vseukrayinskoyi spilki pravoslavnih parafij VSPP yaka bula zgodom peretvorena na Ukrayinsku avtokefalnu pravoslavnu cerkvu U 1930 h rokah u kolishnij konsistoriyi znahodilasya Centralna Dityacha Biblioteka Naprikinci 1940 h na pochatku 1950 h rokiv zvedeno pribudovu vulichnogo fasadu z zahodu na dva vikna yaka prilyagala do susidnogo zhitlovogo budinku za adresoyu Georgiyivskij provulok 2 U radyanskij chas barokovi vikna roztesano zasipano pervisni vhodi v pidvali zakladeno pidvalni vikoncya zneseno pivnichnij fasad XVIII stolittya Unaslidok cih perebudov starij korpus utrativ barokovi risi Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v budinku rozmishuvalisya Kiyivska oblasna rada profspilok Budivelno montazhnij trest 1 ta Upravlinnya u spravah arhitekturi pri Radi Ministriv URSR U 1976 1984 rokah bulo zrobleno kompleks doslidzhen starogo krila za rezultatami yakih pid kerivnictvom arhitektora O Lisenka provedeno roboti z fragmentarnoyi restavraciyi sporudi Bulo vidrestavrovano pivnichnu zalu ta dvoye sinej na pershomu poversi centralnu ta pivnichnu zali na drugomu poversi vidnovleno sklepinchasti perekrittya v zalizobetoni ta dekor fasadiv Pislya zavershennya robit u primishennyah vlashtovano vistavkovi zali VidviduvannyaVistavkovi zali Hlibnya vidkriti dlya oglyadu z 1 travnya do 1 listopada bez vihidnih Den tizhnya Vidkrittya Kasa ta vhid do ZakrittyaPonedilok Vivtorok 10 00 17 30 18 00Sereda 10 00 16 30 17 00Chetver ZakritoP yatnicya Subota Nedilya 10 00 17 30 18 00 Vidvidati yih mozhna za kvitkom Yedinij plyus vartist dlya doroslih 70 dlya ditej 35 Okremij kvitok do zaliv koshtuye 15 dlya doroslih ta 5 dlya studentiv ta shkolyariv Kontakti Adresa zapovidnika 01001 m Kiyiv Volodimirska vulicya 24 PrimitkiHlibnya Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 KONSISTORIYa Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Sofijskij monastir Konsistoriya hlibnya XVIII XIX st Arhitektura i krayeznavstvo Ukrayini Arhiv originalu za 3 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Mikola Zharkih Arhitekturnij ansambl Sofijskogo soboru Pristosuvannya kin 18 kin 19 st Personalnij sajt Mikoli Zharkih Arhiv originalu za 1 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Mariya Kadomska Olena Lisenko Olga Lyalyushko Irina Prelovska o Oleksandr Spinul Larisa Fedorova Olena Chirkova Sofijskij kafedralnij monastir 11 18 st Konsistoriya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kn 1 ch 3 S Ya K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2011 S 1522 1527 ISBN 966 95478 2 2 http kyiv heritage com sites default files D0 9F D0 B0 D0 BC 20 D0 9A D0 B8 D1 94 D0 B2 D0 B0 20181 pdf Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Sofijskij sobor ta monastir Ukrayina Inkognita Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Ob yekti kulturnoyi spadshini v m Kiyevi Upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Kiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra angl UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2015 Za redakciyeyu Fedora Ernsta STARE MISTO SADIBA SOFIJSKOGO SOBORU Kiyiv Providnik Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Kontaktna informaciya Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 PosilannyaAnsambl Sofijskogo soboru Konsistoriya 22 travnya 2015 u Wayback Machine Ansambl Sofijskogo soboru Hlibnya 22 travnya 2015 u Wayback Machine