Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тра́пезна це́рква Софі́йського монастиря́, також Те́пла Софі́я або Мала́ Софі́я — колишня трапезна церква Софійського монастиря в Києві, пам'ятка архітектури в стилі українського бароко. Зараз використовується як виставкові зали Національного заповідника «Софія Київська». Окрім того, 21 лютого 2016 року в трапезній було освячено церкву на честь князя Ярослава Мудрого та відновлено проведення богослужінь. Зараз богослужіння проводять клірики Православної церкви України.
| Трапезна церква | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Трапезна церква, вигляд із дзвіниці | ||||
50°27′08″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.452444° пн. ш. 30.514972° сх. д.Координати: 50°27′08″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.452444° пн. ш. 30.514972° сх. д. | ||||
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення, діюча церква | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Київ, Володимирська вулиця, 24 | |||
| Конфесія | Православна церква України | |||
| Єпархія | Київська єпархія | |||
| Тип будівлі | Трапезна | |||
| Архітектурний стиль | Українське бароко | |||
| Архітектор | невідомий | |||
| Будівництво | 1722 — 1730 | |||
| Настоятель | прот. Петро Ландвинтович | |||
| Стан | діюча | |||
  Трапезна церква Софійського монастиря (Україна) | ||||
 Трапезна церква Софійського монастиря у Вікісховищі | ||||
| Київ: Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра | |
|---|---|
| Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra | |
| Світова спадщина | |
| |
| 50°27′08″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.452444000027774962° пн. ш. 30.51497200002777888° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | I, II, III, IV |
| Об'єкт № | 527 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1990 (14 сесія) |
| Трапезна церква Софійського монастиря у Вікісховищі | |
Збудована в 1722—1730 роках, в ній містилася церква Вознесіння Лазаря. 1822 року за проектом Андрія Меленського перебудована на зимову церкву Різдва Христового, після чого й отримала назву «Тепла Софія». У 1869—1872 роках під керівництвом архітектора Миколи Юргенса церкву значно розширено та перебудовано, однак 1970 року первісні барокові форми частково повернено. З 7 січня 2019 року в Малій Софії буде розміщено для загального огляду томос про автокефалію Православної церкви України.
Трапезна церква в складі комплексу монастирських споруд собору Святої Софії внесена до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО під № 527. Пам'ятка культурної спадщини національного значення, має охоронний номер № 1/4.
Архітектура
В центральній секції трапезна двоповерхова, з півночі та півдня — одноповерхова. Має підвал, тинькована й побілена. У плані має складну асиметричну конфігурацію, з виступним об'ємом колишніх приміщень кухні, до яких включена сходова вежа на південно-західному боці, прямокутним тамбуром входу в підвал на західному фасаді та трьома гранчастими апсидами на східному. Перекриття в колишній трапезній залі та бічних навах пласкі, тоді як у церкві, в приміщеннях кухні та в підвалі зроблені коробові та зімкнені склепіння з розпалубками. Покрита будівля бляшаними трисхилими дахами, над двоповерховою частиною дах має зало́м. Церква та сходова вежа, розташована в південно-західному куті, увінчані двома гранчастими грушоподібними банями, які пофарбовані в зелений колір. Вінцеві частини бань та рипіди, розташованої над західним фронтоном, позолочені.
Ліпний декор характерний для барокових споруд. Вертикальне розчленування споруди позначене стилізованими напівколонками на першому ярусі двоповерхової частини, в інших місцях — пілястрами й лопатками; горизонтальне — лінією цоколя, карнизами над обома поверхами. Вівтарна частина має чотирипелюсткові вікна-, на восьмигранному третьому ярусі сходової вежі є кругле віконце. Отвір західного входу до колишніх приміщень кухні перекрито трилопатевою перемичкою. Восьмигранний барабан церковної бані увінчано карнизом, прикрашеним смужками орнаменту та іоніками.
Віконні прорізи та карнизи на фасадах трапезної багато прикрашені ліпним декором. В оздобленні вікон поєднані елементи класичного орнаменту з українськими декоративними мотивами. Вікна в барабані прикрашено гірляндою зіркоподібних квіток. Вікна на першому поверсі, які знаходяться в прибудованих у XIX столітті навах, оздоблено бароковими лиштвами з навісних напівколонок та горизонтальних (західний фасад) чи трикутних (східний фасад) сандриків. Вікна колишньої кухні, невеликі за розміром, мають віконниці. На другому поверсі вікна прикрашено у верхніх кутах ліпленим орнаментом із зірками, схожими на квітки. Вікна-квадрифолії оздоблені пояском намистин.
Над західним фасадом трапезної збудовано високий бароковий фронтон. Над тамбуром є ще один, нижній фронтон. Великий фронтон двоярусний, оздоблений фільонками, декоративними вазами й , почленований пілястрами, що підтримують проміжний карниз і фриз, прикрашений зіркоподібним орнаментом. Завершується фронтон рипідою на шпилі.
Історія
Дерев'яна трапезна
Перша відома трапезна Софійського монастиря вперше згадується 1682 року. Вона була дерев'яною та мала церкву, освячену на честь св. Федора Стратилата. Згідно з описом 1695 року, вона була теплою церквою. На плані Києва полковника Ушакова, що був зроблений того самого року, показано двоповерхову будівлю з мурованим першим поверхом та дерев'яним другим. Дах споруди має бочкоподібну форму, характерну для московської архітектури тих часів. Ця трапезна згоріла під час пожежі на території монастиря в 1697 році. Однак при пожежі вціліли підвали та стіни першого поверху, які були використані при побудові нової будівлі.
Трапезна Софійського монастиря
У 1722—1730 роках, за часів митрополита Варлаама (Ванатовича), використовуючи залишки старої споруди, було зведено нову двоповерхову кам'яну трапезну. У XVIII столітті в трапезних зазвичай були як обідній зал, так і церква. Тому в трапезній поєдналися кухня, видовжений обідній зал та висока церква на честь Вознесіння Лазаря в її східному кінці. На другому поверсі над обідньою палатою розміщувалися комори для продуктів та необхідних монастирських предметів. Ще одне складське приміщення було влаштоване під трапезною, в глибокому підвалі.
В усіх приміщеннях, окрім трапезного залу, зроблено склепінчасті перекриття. Кухня знаходилася в прибудові у південно-західній частині споруди, там же була й башта з ґвинтовими сходами, що з'єднували поверхи між собою. Вхід зроблено з північного фасаду, де споруджено одноповерховий п'ятигранний тамбур. Звідти можна було потрапити в розташовані на одній осі притвор, обідній зал та церкву. Церква, як і кухня, мала також окремий вхід; в ній було встановлено дерев'яний іконостас. Трапезний зал опалювався облицьованою керамічною плиткою пічкою, церква — грубою.
В середині XVIII століття за митрополита Рафаїла (Заборовського) трапезна зазнала пожежі, після чого близько 1769 року була проведена її реконструкція, у якій брав участь архітектор Іван Григорович-Барський. Під час реконструкції західний фронтон набув барокових форм.
Після закриття Софійського монастиря в 1786 році використовувалась як церква.
«Тепла Софія»
За розпорядженням митрополита Євгенія (Болховитинова) у 1822 році почалися роботи з перебудови колишньої трапезної на зимовий (теплий) храм. Ними керував архітектор Андрій Меленський. Споруду було переплановано: приміщення колишньої церкви перетворено на вівтар, а обідню залу — на наву, із західного боку влаштовано хори, перед вівтарем поставлено іконостас. Церква була освячена на честь Різдва Христового 12 листопада 1822 року. Відтоді вона, на противагу холодному взимку соборові, отримала назву «Теплої» або «Малої Софії».
Найбільшу перебудову церкви було здійснено у 1869—1872 роках. За проектом архітектора Миколи Юргенса її суттєво розширено. Розібрано склепіння над трапезним залом та притвором, й обидва поверхи перероблено в одну високу двосвітну наву. Також зведено дві нові одноповерхових нави з апсидами вздовж північного й південного фасадів. Для їх сполучення з центральним об'ємом у давніх стінах трапезної пробито дві широкі арки. Сходову башту розібрано через непотрібність, так само розібрано старий тамбур з північного боку та частину приміщень кухні. Натомість до західного фасаду прибудовано новий невеликий тамбур з фронтоном, звідки влаштовано вхід. В результаті всіх перебудов утворилася тринавна церква базилікального типу з високою центральною навою.
1882 року іконостас замінено на новий у стилі ампір, що був перенесений з церкви будинку митрополита.
Починаючи з кінця 1919 року й до початку 1920-х років, у храмі служби правились українською мовою. Потім до 1929 року тут була слов'янська парафія Українського екзархату Московського Патріархату, яку очолював останній настоятель Софійського собору як храму РПЦ протоієрей Михайло Златоверховников. 1927 року Всеукраїнська православна церковна рада хотіла отримати колишню трапезну в користування з метою відкрити в ній Духовну академію УАПЦ «Український Богословник», та дістала відмову від радянської влади. Після цього в будівлі розміщувалася філія Центральної наукової бібліотеки АН УРСР.
У складі заповідника
До 1956 року споруда опалювалася грубами.
1970 року внаслідок проведених науково-дослідних робіт виявлено первісні архітектуру та декор будівлі, уточнено її історію — зокрема, знайдено фундаменти споруди, яка стояла на цьому місці в XVII столітті. На основі отриманих даних під керівництвом архітектора Віктора Отченашко споруді частково повернуті початкові архітектурні форми, однак зі збереженням більшості прибудов, зроблених 1872 року. Розібрано лише західний тамбур та частину південної нави. Відбудовано кухню, сходову вежу та старий тамбур, вхід перенесено на північний фасад.
Після реставрації колишня трапезна пристосована для показу виставок та експозицій.
У січні 2016 року Міністерство культури України надало право користування приміщенням Теплої Софії Українській православній церкві Київського патріархату, що викликало занепокоєння музейників, активістів та Українського національного комітету ІКОМОС, які турбувалися про стан пам'ятки. Проте, 21 лютого 2016 року Патріарх Філарет освятив у трапезній церкву на честь благовірного князя Ярослава Мудрого. З цього часу до відкриття та після закриття експозиції для відвідування тут відбуваються богослужіння.
Відвідування
Відвідати виставкові зали, розташовані в трапезній церкві, можна за будь-яким типом квитків, які передбачають огляд Софійського собору. Окремий квиток до трапезної коштує 15 ₴ для дорослих та 5 ₴ для студентів та школярів.
Контакти
Адреса заповідника: 01001, м. Київ, Володимирська вулиця, 24.
Див. також
Посилання
- Офіційний сайт церкви на честь святого благовірного князя Ярослава Мудрого, яка розташовується в Малій Софії [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Кириленко поспішив пустити УПЦ КП в заповідник ЮНЕСКО. ФОТО. Історична правда. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
- Трапезна. Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- ТРАПЕЗНА. Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Софійський собор та монастир. Україна Інкогніта. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Трапезна церква. Прадідівська слава: база даних українських пам’яток і визначних місць. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- ТРАПЕЗНА СОФІЙСЬКОГО МОНАСТИРЯ (ТЕПЛА СОФІЯ). Православний Київ. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- . Храм на честь святого благовірного князя Ярослава Мудрого. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Віталій Отченашко. Трапезна (Тепла, або Мала Софія), 1722–30. Звід пам'яток історії та культури. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Патріарх Філарет заново освятив Малу Софію в Києві. Громадське радіо. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 5 січня 2019.
- Kiev: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kiev-Pechersk Lavra ((англ.)) . UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. Управління охорони культурної спадщини. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- Киевоград. Карты. 1695. План Ушакова ((рос.)) . Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Або грубою; див. прим. № 6
- За редакцією Федора Ернста. СТАРЕ МІСТО. САДИБА СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ. Київ. Провідник. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
- Софія Київська - яблуко розбрату між політикою, релігією та історією. НТН. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
- Контактна інформація. Національний заповідник «Софія Київська». Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 квітня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tra pezna ce rkva Sofi jskogo monastirya takozh Te pla Sofi ya abo Mala Sofi ya kolishnya trapezna cerkva Sofijskogo monastirya v Kiyevi pam yatka arhitekturi v stili ukrayinskogo baroko Zaraz vikoristovuyetsya yak vistavkovi zali Nacionalnogo zapovidnika Sofiya Kiyivska Okrim togo 21 lyutogo 2016 roku v trapeznij bulo osvyacheno cerkvu na chest knyazya Yaroslava Mudrogo ta vidnovleno provedennya bogosluzhin Zaraz bogosluzhinnya provodyat kliriki Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Trapezna cerkvaTrapezna cerkva viglyad iz dzvinici50 27 08 pn sh 30 30 53 sh d 50 452444 pn sh 30 514972 sh d 50 452444 30 514972 Koordinati 50 27 08 pn sh 30 30 53 sh d 50 452444 pn sh 30 514972 sh d 50 452444 30 514972StatusPam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya diyucha cerkvaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKiyiv Volodimirska vulicya 24KonfesiyaPravoslavna cerkva UkrayiniYeparhiyaKiyivska yeparhiyaTip budivliTrapeznaArhitekturnij stilUkrayinske barokoArhitektornevidomijBudivnictvo1722 1730Nastoyatelprot Petro LandvintovichStandiyuchaTrapezna cerkva Sofijskogo monastirya Ukrayina Trapezna cerkva Sofijskogo monastirya u VikishovishiKiyiv Sobor svyatoyi Sofiyi i prilegli monastirski sporudi Kiyevo Pecherska lavraKiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra Svitova spadshina50 27 08 pn sh 30 30 53 sh d 50 452444000027774962 pn sh 30 51497200002777888 sh d 50 452444000027774962 30 51497200002777888Krayina UkrayinaTipKulturnijKriteriyiI II III IVOb yekt 527RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1990 14 sesiya Trapezna cerkva Sofijskogo monastirya u Vikishovishi Zbudovana v 1722 1730 rokah v nij mistilasya cerkva Voznesinnya Lazarya 1822 roku za proektom Andriya Melenskogo perebudovana na zimovu cerkvu Rizdva Hristovogo pislya chogo j otrimala nazvu Tepla Sofiya U 1869 1872 rokah pid kerivnictvom arhitektora Mikoli Yurgensa cerkvu znachno rozshireno ta perebudovano odnak 1970 roku pervisni barokovi formi chastkovo poverneno Z 7 sichnya 2019 roku v Malij Sofiyi bude rozmisheno dlya zagalnogo oglyadu tomos pro avtokefaliyu Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Trapezna cerkva v skladi kompleksu monastirskih sporud soboru Svyatoyi Sofiyi vnesena do pereliku Svitovoyi spadshini YuNESKO pid 527 Pam yatka kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya maye ohoronnij nomer 1 4 ArhitekturaV centralnij sekciyi trapezna dvopoverhova z pivnochi ta pivdnya odnopoverhova Maye pidval tinkovana j pobilena U plani maye skladnu asimetrichnu konfiguraciyu z vistupnim ob yemom kolishnih primishen kuhni do yakih vklyuchena shodova vezha na pivdenno zahidnomu boci pryamokutnim tamburom vhodu v pidval na zahidnomu fasadi ta troma granchastimi apsidami na shidnomu Perekrittya v kolishnij trapeznij zali ta bichnih navah plaski todi yak u cerkvi v primishennyah kuhni ta v pidvali zrobleni korobovi ta zimkneni sklepinnya z rozpalubkami Pokrita budivlya blyashanimi trishilimi dahami nad dvopoverhovoyu chastinoyu dah maye zalo m Cerkva ta shodova vezha roztashovana v pivdenno zahidnomu kuti uvinchani dvoma granchastimi grushopodibnimi banyami yaki pofarbovani v zelenij kolir Vincevi chastini ban ta ripidi roztashovanoyi nad zahidnim frontonom pozolocheni Lipnij dekor harakternij dlya barokovih sporud Vertikalne rozchlenuvannya sporudi poznachene stilizovanimi napivkolonkami na pershomu yarusi dvopoverhovoyi chastini v inshih miscyah pilyastrami j lopatkami gorizontalne liniyeyu cokolya karnizami nad oboma poverhami Vivtarna chastina maye chotiripelyustkovi vikna na vosmigrannomu tretomu yarusi shodovoyi vezhi ye krugle vikonce Otvir zahidnogo vhodu do kolishnih primishen kuhni perekrito trilopatevoyu peremichkoyu Vosmigrannij baraban cerkovnoyi bani uvinchano karnizom prikrashenim smuzhkami ornamentu ta ionikami Vikonni prorizi ta karnizi na fasadah trapeznoyi bagato prikrasheni lipnim dekorom V ozdoblenni vikon poyednani elementi klasichnogo ornamentu z ukrayinskimi dekorativnimi motivami Vikna v barabani prikrasheno girlyandoyu zirkopodibnih kvitok Vikna na pershomu poversi yaki znahodyatsya v pribudovanih u XIX stolitti navah ozdobleno barokovimi lishtvami z navisnih napivkolonok ta gorizontalnih zahidnij fasad chi trikutnih shidnij fasad sandrikiv Vikna kolishnoyi kuhni neveliki za rozmirom mayut vikonnici Na drugomu poversi vikna prikrasheno u verhnih kutah liplenim ornamentom iz zirkami shozhimi na kvitki Vikna kvadrifoliyi ozdobleni poyaskom namistin Nad zahidnim fasadom trapeznoyi zbudovano visokij barokovij fronton Nad tamburom ye she odin nizhnij fronton Velikij fronton dvoyarusnij ozdoblenij filonkami dekorativnimi vazami j pochlenovanij pilyastrami sho pidtrimuyut promizhnij karniz i friz prikrashenij zirkopodibnim ornamentom Zavershuyetsya fronton ripidoyu na shpili IstoriyaKuhnya shodova bashta ta zahidnij fasadDerev yana trapezna Persha vidoma trapezna Sofijskogo monastirya vpershe zgaduyetsya 1682 roku Vona bula derev yanoyu ta mala cerkvu osvyachenu na chest sv Fedora Stratilata Zgidno z opisom 1695 roku vona bula teployu cerkvoyu Na plani Kiyeva polkovnika Ushakova sho buv zroblenij togo samogo roku pokazano dvopoverhovu budivlyu z murovanim pershim poverhom ta derev yanim drugim Dah sporudi maye bochkopodibnu formu harakternu dlya moskovskoyi arhitekturi tih chasiv Cya trapezna zgorila pid chas pozhezhi na teritoriyi monastirya v 1697 roci Odnak pri pozhezhi vcilili pidvali ta stini pershogo poverhu yaki buli vikoristani pri pobudovi novoyi budivli Trapezna Sofijskogo monastirya U 1722 1730 rokah za chasiv mitropolita Varlaama Vanatovicha vikoristovuyuchi zalishki staroyi sporudi bulo zvedeno novu dvopoverhovu kam yanu trapeznu U XVIII stolitti v trapeznih zazvichaj buli yak obidnij zal tak i cerkva Tomu v trapeznij poyednalisya kuhnya vidovzhenij obidnij zal ta visoka cerkva na chest Voznesinnya Lazarya v yiyi shidnomu kinci Na drugomu poversi nad obidnoyu palatoyu rozmishuvalisya komori dlya produktiv ta neobhidnih monastirskih predmetiv She odne skladske primishennya bulo vlashtovane pid trapeznoyu v glibokomu pidvali V usih primishennyah okrim trapeznogo zalu zrobleno sklepinchasti perekrittya Kuhnya znahodilasya v pribudovi u pivdenno zahidnij chastini sporudi tam zhe bula j bashta z gvintovimi shodami sho z yednuvali poverhi mizh soboyu Vhid zrobleno z pivnichnogo fasadu de sporudzheno odnopoverhovij p yatigrannij tambur Zvidti mozhna bulo potrapiti v roztashovani na odnij osi pritvor obidnij zal ta cerkvu Cerkva yak i kuhnya mala takozh okremij vhid v nij bulo vstanovleno derev yanij ikonostas Trapeznij zal opalyuvavsya oblicovanoyu keramichnoyu plitkoyu pichkoyu cerkva gruboyu V seredini XVIII stolittya za mitropolita Rafayila Zaborovskogo trapezna zaznala pozhezhi pislya chogo blizko 1769 roku bula provedena yiyi rekonstrukciya u yakij brav uchast arhitektor Ivan Grigorovich Barskij Pid chas rekonstrukciyi zahidnij fronton nabuv barokovih form Pislya zakrittya Sofijskogo monastirya v 1786 roci vikoristovuvalas yak cerkva Kuhnya ta pershi yarusi shodovoyi bashti viglyad iz zahodu Tepla Sofiya Za rozporyadzhennyam mitropolita Yevgeniya Bolhovitinova u 1822 roci pochalisya roboti z perebudovi kolishnoyi trapeznoyi na zimovij teplij hram Nimi keruvav arhitektor Andrij Melenskij Sporudu bulo pereplanovano primishennya kolishnoyi cerkvi peretvoreno na vivtar a obidnyu zalu na navu iz zahidnogo boku vlashtovano hori pered vivtarem postavleno ikonostas Cerkva bula osvyachena na chest Rizdva Hristovogo 12 listopada 1822 roku Vidtodi vona na protivagu holodnomu vzimku soborovi otrimala nazvu Teployi abo Maloyi Sofiyi Najbilshu perebudovu cerkvi bulo zdijsneno u 1869 1872 rokah Za proektom arhitektora Mikoli Yurgensa yiyi suttyevo rozshireno Rozibrano sklepinnya nad trapeznim zalom ta pritvorom j obidva poverhi pererobleno v odnu visoku dvosvitnu navu Takozh zvedeno dvi novi odnopoverhovih navi z apsidami vzdovzh pivnichnogo j pivdennogo fasadiv Dlya yih spoluchennya z centralnim ob yemom u davnih stinah trapeznoyi probito dvi shiroki arki Shodovu bashtu rozibrano cherez nepotribnist tak samo rozibrano starij tambur z pivnichnogo boku ta chastinu primishen kuhni Natomist do zahidnogo fasadu pribudovano novij nevelikij tambur z frontonom zvidki vlashtovano vhid V rezultati vsih perebudov utvorilasya trinavna cerkva bazilikalnogo tipu z visokoyu centralnoyu navoyu 1882 roku ikonostas zamineno na novij u stili ampir sho buv perenesenij z cerkvi budinku mitropolita Pochinayuchi z kincya 1919 roku j do pochatku 1920 h rokiv u hrami sluzhbi pravilis ukrayinskoyu movoyu Potim do 1929 roku tut bula slov yanska parafiya Ukrayinskogo ekzarhatu Moskovskogo Patriarhatu yaku ocholyuvav ostannij nastoyatel Sofijskogo soboru yak hramu RPC protoiyerej Mihajlo Zlatoverhovnikov 1927 roku Vseukrayinska pravoslavna cerkovna rada hotila otrimati kolishnyu trapeznu v koristuvannya z metoyu vidkriti v nij Duhovnu akademiyu UAPC Ukrayinskij Bogoslovnik ta distala vidmovu vid radyanskoyi vladi Pislya cogo v budivli rozmishuvalasya filiya Centralnoyi naukovoyi biblioteki AN URSR U skladi zapovidnika Do 1956 roku sporuda opalyuvalasya grubami 1970 roku vnaslidok provedenih naukovo doslidnih robit viyavleno pervisni arhitekturu ta dekor budivli utochneno yiyi istoriyu zokrema znajdeno fundamenti sporudi yaka stoyala na comu misci v XVII stolitti Na osnovi otrimanih danih pid kerivnictvom arhitektora Viktora Otchenashko sporudi chastkovo povernuti pochatkovi arhitekturni formi odnak zi zberezhennyam bilshosti pribudov zroblenih 1872 roku Rozibrano lishe zahidnij tambur ta chastinu pivdennoyi navi Vidbudovano kuhnyu shodovu vezhu ta starij tambur vhid pereneseno na pivnichnij fasad Pislya restavraciyi kolishnya trapezna pristosovana dlya pokazu vistavok ta ekspozicij U sichni 2016 roku Ministerstvo kulturi Ukrayini nadalo pravo koristuvannya primishennyam Teployi Sofiyi Ukrayinskij pravoslavnij cerkvi Kiyivskogo patriarhatu sho viklikalo zanepokoyennya muzejnikiv aktivistiv ta Ukrayinskogo nacionalnogo komitetu IKOMOS yaki turbuvalisya pro stan pam yatki Prote 21 lyutogo 2016 roku Patriarh Filaret osvyativ u trapeznij cerkvu na chest blagovirnogo knyazya Yaroslava Mudrogo Z cogo chasu do vidkrittya ta pislya zakrittya ekspoziciyi dlya vidviduvannya tut vidbuvayutsya bogosluzhinnya VidviduvannyaVidvidati vistavkovi zali roztashovani v trapeznij cerkvi mozhna za bud yakim tipom kvitkiv yaki peredbachayut oglyad Sofijskogo soboru Okremij kvitok do trapeznoyi koshtuye 15 dlya doroslih ta 5 dlya studentiv ta shkolyariv Kontakti Adresa zapovidnika 01001 m Kiyiv Volodimirska vulicya 24 Div takozhSofijskij sobor Kiyiv Trapezna cerkva Antoniya i Feodosiya Pecherskih Trapezna cerkva Petra i Pavla Kiyevo Pecherska lavra PosilannyaOficijnij sajt cerkvi na chest svyatogo blagovirnogo knyazya Yaroslava Mudrogo yaka roztashovuyetsya v Malij Sofiyi 8 sichnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiKirilenko pospishiv pustiti UPC KP v zapovidnik YuNESKO FOTO Istorichna pravda Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 Trapezna Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 TRAPEZNA Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Sofijskij sobor ta monastir Ukrayina Inkognita Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Trapezna cerkva Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok i viznachnih misc Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 TRAPEZNA SOFIJSKOGO MONASTIRYa TEPLA SOFIYa Pravoslavnij Kiyiv Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Hram na chest svyatogo blagovirnogo knyazya Yaroslava Mudrogo Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 14 sichnya 2017 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Vitalij Otchenashko Trapezna Tepla abo Mala Sofiya 1722 30 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Patriarh Filaret zanovo osvyativ Malu Sofiyu v Kiyevi Gromadske radio Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2019 Kiev Saint Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings Kiev Pechersk Lavra angl UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Ob yekti kulturnoyi spadshini v m Kiyevi Upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 1 kvitnya 2015 Kievograd Karty 1695 Plan Ushakova ros Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Abo gruboyu div prim 6 Za redakciyeyu Fedora Ernsta STARE MISTO SADIBA SOFIJSKOGO SOBORU Kiyiv Providnik Arhiv originalu za 29 bereznya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015 Sofiya Kiyivska yabluko rozbratu mizh politikoyu religiyeyu ta istoriyeyu NTN Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 Kontaktna informaciya Nacionalnij zapovidnik Sofiya Kiyivska Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 2 kvitnya 2015