Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ка льміуське до 1949 року селище Каракуббу д до травня 2016 Комсомо льське місто у Донецькій області України центр Кальм

Кальміуське

Кальміуське

Ка́льміуське (до 1949 року — селище Каракуббу́д, до травня 2016 — Комсомо́льське) — місто у Донецькій області України, центр Кальміуської громади і Кальміуського району.

Кальміуське
image image
image
Стара будівля школи
Основні дані
Країна image Україна
Область Донецька область
Район Кальміуський район
Громада Кальміуська міська громада
Засноване 1933
Статус міста з 1956 року
Населення ▼ 11422(01.01.2022)
Площа 11.9 км²
Густота населення 973.3 осіб/км²
Поштові індекси 87250-87251
Телефонний код +380-6253
Координати 47°39′55″ пн. ш. 38°04′25″ сх. д. / 47.66528° пн. ш. 38.07361° сх. д. / 47.66528; 38.07361Координати: 47°39′55″ пн. ш. 38°04′25″ сх. д. / 47.66528° пн. ш. 38.07361° сх. д. / 47.66528; 38.07361
Висота над рівнем моря 72 м
Водойма р. Кальміус
Назва мешканців ка́льміусець, ка́льміуска, ка́льміусці
Відстань
Найближча залізнична станція Каракуба
До обл./респ. центру
 - фізична 42,2 км
 - залізницею 100 км
 - автошляхами 59,1 км
До Києва
 - фізична 630 км
 - залізницею 887 км
 - автошляхами 779 км
Міська влада
Адреса 87250, Донецька обл., м. Кальміуське, вул. Леніна, 10а
Міський голова Лєдовських Володимир Федорович

image Кальміуське у Вікісховищі

Карта
image
image
Кальміуське
image
image
Кальміуське
Запит «Комсомольське» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Географія

Розташоване в південно-східній частині області, на річці Кальміус (басейн Азовського моря). Відстань до Донецька становить близько 59 км і проходить автошляхом Т 0508.

Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

Займає територію 7 км², із них 37 % під забудовою. На одного жителя припадає 40 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6, липня +21,5. За рік випадає 460 мм опадів.

Головне підприємство — ВАТ «Комсомольське рудоуправління» з трьома кар'єрами. Видобуває флюсовий вапняк для металургійних заводів, видобуває будівельний щебінь. Останніми роками відвантажує споживачам 7-8 млн тонн вапняку. Флюси купують підприємства України, Росії, Білорусі, Азербайджану. Діяльність рудоуправління багато в чому визначає життя міста. За його безпосередньої участі прокладають магістральний газогін, будують і ремонтують житло, асфальтують дороги.

У місті діють 3 дитячих садки, спорткомплекс, лікарня, дитячий санаторій «Струмок».

Поблизу міста розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення Відслонення нижнього карбону.

Історія

Засноване в 1933 р. як селище Каракуббуд у зв'язку з будівництвом копалень для видобутку вапняку. Статус міста присвоєно у 1957 р. У 1959 р. чисельність населення становила 15,4 тис. осіб. 12.05.2016 року Верховної Ради України постановила надати місту назву Кальміуське. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.

Війна на сході України 2014 року

28 серпня 2014 року місто було повторно звільнене від російських агресорів. Того дня ротно-тактична група 92-ї бригади рухалась в район Старобешевого з метою деблокування українських підрозділів в Іловайську. В 5 км на схід від міста колона потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ «Град», мінометів і танків. Загинув солдат Володимир Усенко разом з військовослужбовцями 42-го батальйону територіальної оборони Євгеном Мельничуком, Володимиром Татомиром та Максимом Харченком. 29 серпня 2014 року смертельно поранений у голову осколком міни поблизу міста старший солдат Артем Ус — його підрозділ займався підготовкою «коридору» для виходу з оточення під Іловайськом українських підрозділів.

У ніч із 1 на 2 вересня українські військові відбили штурм бойовиків. Український гранатометник першої оперативної бригади Національної гвардії України підбив 2 автомобілі із бойовиками. 2 вересня фінансовані РФ бойовики здійснили обстріл міста з установок РСЗВ БМ-21 «Град».

З інформації, яку оприлюднено 11 вересня речником РНБО, випливає, що під контроль бойовиків потрапили Кальміуське та Бойківське, унаслідок цього Україна перестала контролювати східну ділянку державного кордону.

Освіта

Працює 3 загальноосвітніх школи (станом на 01.01.2011 — 1299 учнів), музична школа, професійний машинобудівний ліцей, індустріальний технікум.

Історія шкіл міста

У 1924 році на хуторі Велика Андріївка була відкрита початкова школа з українською мовою навчання, у якій навчалося 30 учнів. У вересні 1935 року школа стала семирічкою. В 1935—1937 роках у п. Каракуббуд було збудовано нове двоповерхове приміщення школи на 400 міст по вулиці Кірова.

З 1 вересня 1937 року школа стала десятирічкою, а 7 листопада було відкрито нове приміщення. Заклад став називатися «Школа імені 20-річчя Великої Жовтневої революції». Під час війни у приміщенні школи був німецький шпиталь. Сама споруда була фактично знищена і відбудована тільки 1946 року.

В 1945 році зі школи було виділено два заклади: «Школа імені 20-річчя Великої Жовтневої революції» (з 1946 — Середня школа № 1) та Середня українська школа (з 1946 — Середня школа № 2). У 1951 році було побудовано ще одна шкільна будівля й організована восьмирічна школа, яка отримала порядковий номер 3. З 1 вересня 1952 року в місті з'явилася ще одна нова школа — № 4, з вересня 1955 року — середня школа № 5.

До початку 1980-х років у місті став спостерігатися спад народжуваності та школи стали закривати: у 1975 році була закрита школа № 4, у 1979 — школа № 3.

Станом на 2015 рік у місті функціонує три школи, з котрих дві загальноосвітні I—III ступенів (1-11 клас), а одна — I—II ступенів (1-9 клас).

Населення

На 01.01.2008 р. На 01.01.2009 р. На 01.01.2010 р. На 01.01.2011 р.
Всього, чол. 13278 13667 13664 13636
дітей дошкільного віку 870 1022 790 792
дітей шкільного віку 1853 1561 1785 1795
громадян пенсійного віку 4617 4591 4600 4300
працездатне населення 5938 6493 6477 6749
кількість працюючих на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та господарювання 4990 5209 5312 4900

За даними перепису 2001 року населення міста становило 12672 особи, з них 8,09 % зазначили рідною мову українську, 91,47 % — ⁣російську, 0,05 % — ⁣грецьку, 0,02 % — ⁣вірменську та румунську, 0,01 % — ⁣білоруську та німецьку мови.

Відомі люди

Примітки

  1. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
  2. . Архів оригіналу за 23 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  3. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  4. Сили АТО взяли під контроль Комсомольське на Донеччині. Еспресо TV. 29 серпня 2014. оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 1 червня 2021.
  5. . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. . Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014.
  7. . Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 11 вересня 2014.
  8. ПАСПОРТ територіальної громади Комсомольської міської ради районного значення ради на 01.01.2011 року.
  9. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021.

Література

  • Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
  • Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
  • Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
  • Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
  • Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ka lmiuske do 1949 roku selishe Karakubbu d do travnya 2016 Komsomo lske misto u Doneckij oblasti Ukrayini centr Kalmiuskoyi gromadi i Kalmiuskogo rajonu Kalmiuske Stara budivlya shkoli Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Donecka oblast Rajon Kalmiuskij rajon Gromada Kalmiuska miska gromada Zasnovane 1933 Status mista z 1956 roku Naselennya 11422 01 01 2022 Plosha 11 9 km Gustota naselennya 973 3 osib km Poshtovi indeksi 87250 87251 Telefonnij kod 380 6253 Koordinati 47 39 55 pn sh 38 04 25 sh d 47 66528 pn sh 38 07361 sh d 47 66528 38 07361 Koordinati 47 39 55 pn sh 38 04 25 sh d 47 66528 pn sh 38 07361 sh d 47 66528 38 07361 Visota nad rivnem morya 72 m Vodojma r Kalmius Nazva meshkanciv ka lmiusec ka lmiuska ka lmiusci Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Karakuba Do obl resp centru fizichna 42 2 km zalizniceyu 100 km avtoshlyahami 59 1 km Do Kiyeva fizichna 630 km zalizniceyu 887 km avtoshlyahami 779 km Miska vlada Adresa 87250 Donecka obl m Kalmiuske vul Lenina 10a Miskij golova Lyedovskih Volodimir Fedorovich Kalmiuske u Vikishovishi Karta Kalmiuske Kalmiuske Zapit Komsomolske perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya GeografiyaRoztashovane v pivdenno shidnij chastini oblasti na richci Kalmius basejn Azovskogo morya Vidstan do Donecka stanovit blizko 59 km i prohodit avtoshlyahom T 0508 Iz 2014 r vneseno do pereliku naselenih punktiv na Shodi Ukrayini na yakih timchasovo ne diye ukrayinska vlada Zajmaye teritoriyu 7 km iz nih 37 pid zabudovoyu Na odnogo zhitelya pripadaye 40 m zelenih nasadzhen Serednya temperatura sichnya 6 lipnya 21 5 Za rik vipadaye 460 mm opadiv Golovne pidpriyemstvo VAT Komsomolske rudoupravlinnya z troma kar yerami Vidobuvaye flyusovij vapnyak dlya metalurgijnih zavodiv vidobuvaye budivelnij shebin Ostannimi rokami vidvantazhuye spozhivacham 7 8 mln tonn vapnyaku Flyusi kupuyut pidpriyemstva Ukrayini Rosiyi Bilorusi Azerbajdzhanu Diyalnist rudoupravlinnya bagato v chomu viznachaye zhittya mista Za jogo bezposerednoyi uchasti prokladayut magistralnij gazogin buduyut i remontuyut zhitlo asfaltuyut dorogi U misti diyut 3 dityachih sadki sportkompleks likarnya dityachij sanatorij Strumok Poblizu mista roztashovana geologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Vidslonennya nizhnogo karbonu IstoriyaZasnovane v 1933 r yak selishe Karakubbud u zv yazku z budivnictvom kopalen dlya vidobutku vapnyaku Status mista prisvoyeno u 1957 r U 1959 r chiselnist naselennya stanovila 15 4 tis osib 12 05 2016 roku Verhovnoyi Radi Ukrayini postanovila nadati mistu nazvu Kalmiuske Postanova nabiraye chinnosti z dnya nastupnogo za dnem yiyi opublikuvannya Vijna na shodi Ukrayini 2014 roku 28 serpnya 2014 roku misto bulo povtorno zvilnene vid rosijskih agresoriv Togo dnya rotno taktichna grupa 92 yi brigadi ruhalas v rajon Starobeshevogo z metoyu deblokuvannya ukrayinskih pidrozdiliv v Ilovajsku V 5 km na shid vid mista kolona potrapila pid masovanij obstril rosijskih vijsk z RSZV Grad minometiv i tankiv Zaginuv soldat Volodimir Usenko razom z vijskovosluzhbovcyami 42 go bataljonu teritorialnoyi oboroni Yevgenom Melnichukom Volodimirom Tatomirom ta Maksimom Harchenkom 29 serpnya 2014 roku smertelno poranenij u golovu oskolkom mini poblizu mista starshij soldat Artem Us jogo pidrozdil zajmavsya pidgotovkoyu koridoru dlya vihodu z otochennya pid Ilovajskom ukrayinskih pidrozdiliv U nich iz 1 na 2 veresnya ukrayinski vijskovi vidbili shturm bojovikiv Ukrayinskij granatometnik pershoyi operativnoyi brigadi Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini pidbiv 2 avtomobili iz bojovikami 2 veresnya finansovani RF bojoviki zdijsnili obstril mista z ustanovok RSZV BM 21 Grad Z informaciyi yaku oprilyudneno 11 veresnya rechnikom RNBO viplivaye sho pid kontrol bojovikiv potrapili Kalmiuske ta Bojkivske unaslidok cogo Ukrayina perestala kontrolyuvati shidnu dilyanku derzhavnogo kordonu OsvitaPracyuye 3 zagalnoosvitnih shkoli stanom na 01 01 2011 1299 uchniv muzichna shkola profesijnij mashinobudivnij licej industrialnij tehnikum Istoriya shkil mista U 1924 roci na hutori Velika Andriyivka bula vidkrita pochatkova shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya u yakij navchalosya 30 uchniv U veresni 1935 roku shkola stala semirichkoyu V 1935 1937 rokah u p Karakubbud bulo zbudovano nove dvopoverhove primishennya shkoli na 400 mist po vulici Kirova Z 1 veresnya 1937 roku shkola stala desyatirichkoyu a 7 listopada bulo vidkrito nove primishennya Zaklad stav nazivatisya Shkola imeni 20 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi revolyuciyi Pid chas vijni u primishenni shkoli buv nimeckij shpital Sama sporuda bula faktichno znishena i vidbudovana tilki 1946 roku V 1945 roci zi shkoli bulo vidileno dva zakladi Shkola imeni 20 richchya Velikoyi Zhovtnevoyi revolyuciyi z 1946 Serednya shkola 1 ta Serednya ukrayinska shkola z 1946 Serednya shkola 2 U 1951 roci bulo pobudovano she odna shkilna budivlya j organizovana vosmirichna shkola yaka otrimala poryadkovij nomer 3 Z 1 veresnya 1952 roku v misti z yavilasya she odna nova shkola 4 z veresnya 1955 roku serednya shkola 5 Do pochatku 1980 h rokiv u misti stav sposterigatisya spad narodzhuvanosti ta shkoli stali zakrivati u 1975 roci bula zakrita shkola 4 u 1979 shkola 3 Stanom na 2015 rik u misti funkcionuye tri shkoli z kotrih dvi zagalnoosvitni I III stupeniv 1 11 klas a odna I II stupeniv 1 9 klas NaselennyaNa 01 01 2008 r Na 01 01 2009 r Na 01 01 2010 r Na 01 01 2011 r Vsogo chol 13278 13667 13664 13636 ditej doshkilnogo viku 870 1022 790 792 ditej shkilnogo viku 1853 1561 1785 1795 gromadyan pensijnogo viku 4617 4591 4600 4300 pracezdatne naselennya 5938 6493 6477 6749 kilkist pracyuyuchih na pidpriyemstvah ustanovah organizaciyah usih form vlasnosti ta gospodaryuvannya 4990 5209 5312 4900 Za danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 12672 osobi z nih 8 09 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 91 47 rosijsku 0 05 grecku 0 02 virmensku ta rumunsku 0 01 bilorusku ta nimecku movi Vidomi lyudiHaladzhi Dmitro ukrayinskij sportsmen chempion Ukrayini z paverliftingu Avtor ponad dvoh desyatkiv silovih rekordiv zanesenih do Knigi rekordiv Ukrayini Knigu rekordiv Rosiyi Vsesvitnyu Knigu rekordiv Ginnesa Cis Vasil Trohimovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Zhirohov Mihajlo Oleksandrovich ukrayinskij istorik Pletnova Olga Eduardivna rosijska aktrisa teatru kino i dublyazhu Primitkihttps ukrstat gov ua druk publicat kat u 2022 zb 05 zb Shuselnist pdf Arhiv originalu za 23 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Sili ATO vzyali pid kontrol Komsomolske na Donechchini Espreso TV 29 serpnya 2014 originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2021 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 veresnya 2014 Procitovano 2 veresnya 2014 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 11 veresnya 2014 PASPORT teritorialnoyi gromadi Komsomolskoyi miskoyi radi rajonnogo znachennya radi na 01 01 2011 roku Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 grudnya 2021 LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c

Дата публікації:
Топ