Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ру дьківка село в Україні у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області Рудьківському старости

Рудьківка

Рудьківка

Ру́дьківка — село в Україні, у Бобровицькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. Рудьківському старостинському округу підпорядковані також села Коношівка (назву започаткував козак Конош) та Хомівці (першим поселенцем тут був Хома Бриль, що переселився з Браниці).

село Рудьківка
image
Панорама села
Панорама села
Країна image Україна
Область Чернігівська область
Район Ніжинський район
Громада Бобровицька міська громада
Основні дані
Перша згадка ймовірно, 1628
Населення ▲ 1070 (01.12.2019)
Площа 3,7 км²
Густота населення 285,68 осіб/км²
Поштовий індекс 17420
Телефонний код +380 4632
Географічні дані
Географічні координати 50°45′57″ пн. ш. 31°17′42″ сх. д. / 50.76583° пн. ш. 31.29500° сх. д. / 50.76583; 31.29500Координати: 50°45′57″ пн. ш. 31°17′42″ сх. д. / 50.76583° пн. ш. 31.29500° сх. д. / 50.76583; 31.29500
Середня висота
над рівнем моря 		118 м
Водойми Бистриця
Місцева влада
Адреса ради 17400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бобровиця, вул. Незалежності, 46
Карта
image
image
Рудьківка
image
image
Рудьківка
Мапа

image Рудьківка у Вікісховищі

Кутки села. На північ від Бистриці, зі сходу на захід: Красний куток, Новоселиця (1-ша бригада), Скраклі, Презливка. На південь від річки, з ПЗ на ПС: Рябеньківка, Хвощайка, Хутор (2-га бригада), Конішевський куток. Інформатори: пасічник Дараган Микола Павлович; лісник, колишній сільський голова Чуб Олексій Васильович.

Географія

Село Рудьківка розташоване на річці Бистриці на північному заході району, межує з територіями колишніх Бобровицької міської, Браницької, Марковецької та Сухинської сільських рад Бобровицького району. Північно-західна частина території Рудьківської сільської ради межує з Козелецьким районом.

Відстань до районного центру автомобільними шляхами — 7 км, до обласного центру — 95 км. Село розташоване за 5 км від залізничної станції Бобровиця.

Життя громади

Населення села на початок 2019 року — 1070 осіб, серед них дітей — 185, пенсіонерів — 277.

У селі є клуб, магазини, кафе «Стара фортеця», Рудьківська ЗОШ I-III ступенів. 6 листопада 2015 було відкрито реконструйований дитячий садок «Котигорошко» на 40 місць (дві групи).

На базі колишнього радгоспу діє ПАТ «Рудьківське» (керівник — Іваницький Олег Михайлович).

image
Рудьківка, біля Будинку культури. День села, 27 серпня 2016. Виступає "Рудьківчанка"

1981 року в селі було створено фольклорний колектив «Вербиченька». 2011 року йому було присвоєно звання народного аматорського. Попри поважний вік багатьох учасників, колектив активно гастролює й навіть виграє нагороди на фестивалях.

Історія

На території Рудьківки є кургани ІІ-І тис. до н. е.

За легендами, у XV столітті сюди прийшли шість козаків і заснували поселення. Вони копали тут болотну руду і в невеликих домницях плавили метал. Невеличкий хутір Рудки або Грудки був заснований серед боліт на острівцях. Ці острівці називалися рудками або грудками.

Перша згадка про Рудьківку, ймовірно, зустрічається в ревізії Остерського староства за 1628 рік. У ній мова йде про поляків, які мешкали в деяких населених пунктах. Зокрема, 5 поляків «стану шляхетського» мешкало pod Dąbrowicą na Rudkowym Futorze («під Дубровицею на Рудьковим хуторі»): Bartłomiej Trembicki, Jan Prokop Chmura, Jan Kaszowski, Wacław Ortowski, Krzystof Zawadzki. Оскільки рядком вище йшлося про Бобровицю, лишається мало сумнівів щодо ідентифікації цього населеного пункту. Однак є також інші версії щодо розташування згадуваного хутору.

image
Генеральное слѣдствие о маетностяхъ Киевскаго полка 1729–1731 гг. (фрагмент)

На початку XVIII століття про Рудьківку згадує «Генеральное слѣдствие о маетностяхъ Киевскаго полка 1729–1731 гг.» Згідно з документом село Рудковка раніше належала Київським полковникам. Пізніше село перейшло гетьманам (Івану Скоропадському та його вдові, потім — Данилу Апостолу) і мала 62 двори. Рудьківка була відмічена як село, а не деревня, а тому 1731 року в Рудьківці вже була церква Миколи Чудотворця. 1734 року вона мала 6 дзвонів, а при ній були попъ Григорій Игнатевъ да Василь Игнатевъ, дячокъ Данило Якимовъ, пономарь Яковъ Ивановъ. Цього ж року в селі був дворецъ (маєток), а в ньому хоромного строения: світлиця (з соснового лісу) з кімнатою та білою піччю, навпроти світлиці — онбаръ та комора. У коморі — вино, мука, просо, овес, горох, 12 курей русскихъ та певень одинъ. Також у маєтку були винниця з 2 мідними робочими котлами, 2 сараї та 57 свиней надворныхъ. До маєтку належали пахотні поля, 3 сіножаті, лесокъ черной неболшой та шинок, у якому шинкарем був Θеодоръ Презленко. Також у селі на річці Бобровицѣ був млин о двухъ колахъ мучныхъ, а трете коло ступное, «державцем» якого був бунчуковий товариш Іван Забіла, імовірно, той Іван Васильович Забіла, який продав Сухиню Києво-Печерському монастирю й 1732 року жив у селі Рудькові. 1734 року в селі були 54 двори, з них 4 (чотыри) — чиншові, 27 — тяглих, 20 — піших, 2 — бояр, 1 — війта (старости). Тяглі та піші (без тяглової худоби) селяни виконували різні роботи в маєтку і щорічно платили власнику грошима, а бояри посилалися за різними «посилками».

1762 року село Рудковка перейшло за спадком від Юхима Дарагана сину Григорію, пізніше  — сестрі Григорія Катерині Галаган.

1770 року в Рудьківці та, можливо, прилеглих хуторах були 1672 прихожани православної церкви.

1781 року в селі було 6 будинків: 2 — різночинців, 2 — духівництва, 2 — церковників, а також 202 хати: 49 — козаків виборних, 29 — козаків підпомічників та 124 — посполитих селян і козацьких підсусідків. 1787 року в Рудьківці мешкав 751 дорослий чоловік. Мешканці — різного звання казенні люди, козаки та власників (генерал-поручика Дарагана та бобровицького сотника Косташа Олександра Матвійовича).

У 1833 році в селі побудовано нову дерев'яну православну Миколаївську церкву. Приблизно в цей час священиком був Селігінський. Пізніше (зокрема, 1866 року) його вдова Єфросинія просила закріпити за дочкою Таїсією парафію та виділяти їй половину прибутків парафії. Духовна консисторія відмовила «нерозсудливій» Селігінській і порадила задовольнитися призначеною раніше допомогою, яка й так була найбільшою в єпархії для священицьких сиріт.

У першій половині 19 ст. в Рудьківці священиками та дяками були переважно Облакевичі та Софронські. Зі сповідних розписів Миколаївської церкви за 1834 рік відомі прізвища значної частини рудьківчан: Акуленко, Андріяш, Бабенко, Бадада, Берегун, Бреус, Брись, Биба, Вакуленко, Василець, Ворона, Горбач, Горячка, Дараган, Даценко, Денисенко, Дорошенко, Дубина, Заїка, Здан, Зерняка, Зубан, Калениченко, Качка, Кичкин, Клок, Ковтун, Ковтяга, Конішевський, Корнієнко, Кравець, Кричок, Куліш, Лисенко, Лісовець, Макаренко, Мартиненко, Облакевич (у т. ч. пономар), Осипенко, Пінчук, Піддяченко, Піддячий, Презло, Пригара, Применко, Проценко, Пустовойт, Радченко, Савченко, Скакун, Середа, Сокол, Софронський (у т. ч. священик та дячок), Сушко, Тополь, Турчин, Удовенко, Черниченко, Чубенко, Шелудько, Шкляр, Шмаль, Щокан, Ященко.

За даними 1859 року населення села становило 1383 особи на 334 двори. Серед них — 678 чоловіків та 705 жінок. Рудьковка — село казачье, казенное, владѣльческое. Село було розташоване при рч. Бобровицѣ. У селі були православна церква, каплиця та винокурня. На детальній мапі Шуберта 1859 року село назване Рудьково.

У 1860 році Чернігівський архієпископ Філарет розпорядився відкрити церковно-приходські школи, які розмістилися переважно в оселях священиків. Таку школу було відкрито і в Рудьківці, де викладали священик Федот Раєвський та диякон Стефан Облакевич (був дияконом у селі до 1872 року). Улітку 1862 року архієпископ Філарет затвердив рішення оголосити їм обом подяку від єпархіального начальства за ревне навчання у школах дітей та розвиток шкіл. 1864 року Федот Раєвський був нагороджений набедреником за особливу старанність у розповсюдженні грамотності між селянськими дітьми. У 1866 році у школі навчалися 34 хлопця та 2 дівчини (віком 7-15 років).

У 1866 році при храмі було відкрито церковно-парафіяльне піклування.

У 1874 році в Рудьківці відкрилося земське народне сільське училище. Після кількарічної перерви, пов’язаної з відсутністю фінансування, навчання у школі поновилося у 1893 році.

У 1876 році у складі Марковецько-Рудьківської парафії Чернігівської єпархії були Успенська церква в Марківцях та Миколаївська в Рудьківці.

1881 року Чернігівським земством було проведено подвірний опис повіту. Під дворами мались на увазі самостійні господарства, навіть якщо формально вони перебували в одному дворі з іншими родинами. Худоба річного віку не враховувалася. Згідно з описом у Рудьківці були 2094 жителі на 391 двір.

Рудьківка Дворів Жителів Волів,
биків		 Корів Молодої
ВРХ		 Коней
робочих		 Коней
молодих		 Овець Свиней
Разом 391 2094 143 319 159 252 53 778 597

Згідно з проведеним у 1860-х межуванням Рудьківку зарахували з Хамовцами та навколишніми землями в одну Рудьківську дачу. Нижче наведено частину інформації щодо села з Хомівцями за даними межування та подвірного опису повіту.

З Хомівцями Дворів Жителів Роб. віку Грам. ч. Грам. ж.
Козаки 199 1066 519 36 2
Держ. селяни 1 5 2 0 0
Поміщ. селяни 188 1007 471 47 3
Міщани 5 31 9 4 0
Євреї 7 34 13 4 0
Привілейовані 12 72 34 22 12
Інші 3 7 3 1 0
РАЗОМ 415 2222 1051 114 17

Робочий вік рахувався для чоловіків з 18 до 60 років, для жінок — з 16 до 55. Привілейованими верствами вважали духівництво, дворян, купців тощо. У рудьківчан разом із хомівчанами було 359 клунь, 65 млинів та 748 колод бджіл (у 41 дворі).

Земля, десятин УСЯ Садиб. Орна Сіно-
коси		 Ліс Інша Не-
зручна		 На 1
двір		 Беззем.
дворів
Козаки 1523 108 952 271 7,7 2
Держ. селяни 11 1 6 4 — —
Поміщ. селяни 861 90 623 85 4,6 —
Міщани 60 4 85 9 — —
Євреї — — — — — 7
Привілейовані 1335 37 621 666 111,3 1
Інші 2 1 1 — — —
РАЗОМ 3792 241 2238 1035 9,1 10
МЕЖУВАННЯ 5235 353 2840 1014 814 28 186

«На 1 двір» — у середньому. Один привілейований двір мав 1106 десятин землі, інші — менше 100 десятин кожен.

Рудьківчани мали маленькі присадибні ділянки під сади та городи, а також могли володіти землею в полі, яка була двох типів власності: одноосібної («відрубні» ділянки, виділені під конкретного власника) та спільної (громадські «загальнозмінні» ділянки). Невелику частину громадської землі навколо села могли відводити під індивідуальні «помірки», де зазвичай вирощувалися городні культури. У Рудьківці тоді основною була трипільна система землеробства, коли громада ділила спільну землю на три частини — «зміни». Одна зміна відводилась під озимі культури (жито, середній урожай — 65 пудів із десятини), друга — під ярові (переважно гречка, 40 пудів із десятини, також овес), а третя «гуляла під паром», тобто не засіювалася й використовувалась як «толока» — пасовисько для худоби. Щороку зміни циклічно чергувалися за вказаним вище порядком. Землю обробляли плугом, у який упрягали по 4-5 коней або волів.

Зміни: в бік Браниці, в бік Макарівки та Бобровиці, в бік Марківців. Зміни були майже суцільно чорноземні (найкраща — перша), лише у 2-й по дорозі на Бобровицю було трохи солонцю — вздовж річки (ровчака) Бобровиці (тепер — Бистриці). У західній частині дачі лежала відрубна ділянка колегії Галагана, де було ⅓ солонцюватої землі (урочища Лабровщина, Киселівка, Локатовщина) та ⅔ сіро-глинистої, навіть гіршої якості, ніж у Макарівці.

Власних сінокосів у Рудьківці вистачало навіть на продаж. Вони були розташовані переважно в західній частині дачі (в бік Марківців, Мостища та Сухині), а також у бік відрубної дачі Коляжина. Болотних сінокосів було мало (на Довгому болоті в бік Марківців та Мостища, на Чистому болоті в бік Сухині), вони часто були затоплені й давали поганий накіс. Грудових сінокосів (на підвищеннях) було значно більше. Пасовища для дрібної худоби частково винаймали в орендатора Галагана. Найкращий ліс (дубовий та осиковий) по річці Бобровиці був у Галагана, також було понад 7 десятин казенного дубового лісу.

За переписом 1897 року в селі мешкали 2263 особи, серед них — 1092 чоловіка та 1171 жінка. Православними себе назвали 2243.

У 1885 році Рудьківка належала до Мостицької волості Козелецького повіту (волосний центр, містечко, нині село Мостище, у 1929—2016 мало назву Петрівське).

У 1899 році Козелецьке земство виділило субсидію 750 рублів на побудову шкільної будівлі, а в 1905 році — ще 500 рублів на добудову. До 1905 року було зведено нову будівлю Миколаївської церкви за 28 тисяч рублів.

За даними податкових списків 1923 року в Рудьківці були 642 господарства, в яких мешкало 2956 осіб. Рудьківка (разом із Марківцями, Сухинею та Макарівкою) належала до Козелецького району (а не до Бобровицького) Ніжинської округи Чернігівської губернії. До райцентру було 25 верст польовими дорогами, до станції Бобровиця — 10 верст. Село мало свою сільраду, до якої також належали Хомівці (231 мешканець на 49 господарств). У селі була школа, телефону не було. 4 дні тижня було визначено базарними.

Під час німецько-радянської війни 700 жителів села воювали на різних фронтах, 30 — у партизанських загонах. За мужність і відвагу 350 рудківчан нагороджено орденами й медалями, 248 загинуло. На їх честь у 1970 році односельці встановили пам’ятник.

Після війни в Рудьківці було розміщено радгосп «Рудьківський», який 1972 року мав 3663 га землі, у т. ч. 2598 га орної. Провідною галуззю господарства було тваринництво м'ясо-молочного напряму. 1972 року населення села налічувало 2388 жителів на 800 дворів. Сільраді були підпорядковані села Коношівка, Сухиня, Хомівці. У селі діяли восьмирічна школа (272 учні, 21 учитель), 2 бібліотеки, будинок культури на 260 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бобровицької міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бобровицького району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.

Відомі люди

Примітки

  1. ПАСПОРТ БОБРОВИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ за 2019 рік[недоступне посилання]
  2. стор. 21 у книзі: Павленко С. О. Мікротопоніми Чернігово-Сіверщини – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2013 р. – 600 с.
  3. Рудьківка // bobrovica.at.ua
  4. . Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 10 листопада 2015.
  5. . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  6. «Вербиченька» — фольклорний колектив із села Рудьківка
  7. Александровичъ М. Н. Остерскій уѣздъ: историческое описаніе / М. Н. Александровичъ. — К.: Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, Михайловская ул., собст. домъ., 1881. — Ч.1.: До окончанія смутъ въ Восточной Украинѣ (1669 г.). — 1881. — С. 105.
  8. Рудкові хутори. До нас, на Броварщину
  9. Н. П. Василенко. Генеральное следствие о маетностях Киевского полка 1729–1730 гг. // Чтенія въ Историческомъ обществѣ Нестора-лѣтописца, 1893, книга VII, отд. 3, с. 29-68.
  10. Донедавна вважалося, що Рудьківка відома лише з середини XIX ст. Ця точка зору викладена, наприклад, у таких виданнях, як Історія міст і сіл Української РСР, гол. редактор академік П. Т. Тронько (1972), Чернігівщина: Енциклопедичний довідник (1990) тощо.
  11. В. Л. Модзалевскій. Малороссійскій Родословникъ. Т. 2. — Кіевъ, 1910. — с. 80. (html)
  12. Михаилъ Судіенко. Матеріалы для отечественной исторіи. Т. 1. — Кіевъ: Въ университетской типографіи, 1853. — Отдѣлъ Третій. — С. 247—249. (Читати онлайн стор. 573-575)
  13. Очерки, замѣтки и документы по исторіи Малороссіи. Ал. Лазаревскаго. — Т. II. — Кіевъ, 1895. — С. 6. (рос.)
  14. Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 285. http://markivci.ho.ua/img/other/Eparchy-Kozelets-other-s.jpg [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.] http://rusfolder.com/35869061
  15. В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII століття — Київ, 1989. — С. 96.
  16. В. І. Новгородцов. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст. — Київ, 1989. — С. 270. http://history.org.ua/?litera&id=9000 (рос.)
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013.
  18. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1866. — С. 272—273 (№ 15, 1 августа).
  19. Дані сайту SurnameIndex для 1834 року.
  20. "Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, С. 63. http://history.org.ua/LiberUA/SpNasMestChernGub_1866/SpNasMestChernGub_1866.pdf
  21. Трехверстная военная топографическая карта Российской империи, лист 22-9. http://etomesto.ru/shubert/
  22. . Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  23. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 26 (22 августа 1862 г.), с. 256.
  24. Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 21 (1 ноября 1864 г.), с. 227.
  25. Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562.
  26. Памятная книжка Кіевскаго Учебнаго Округа на 1901 годъ. Часть IV. Черниговская губернія. — Кіевъ, 1901. — с. 43. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/The_memorial_book_p.pdf
  27. Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1891 год. — C. 28. http://www.knigafund.ru/books/81179 [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  28. Распределение наличных священно-церковно-служителей Черниговской епархии на штатные места, согласно Высочайше утвержденному 17 января 1876 года расписанию приходов и причтов сей епархии.
  29. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 13.
  30. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Подворная опись. — С. 58-61.
  31. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 27.
  32. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 34.
  33. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 36.
  34. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — С. 44.
  35. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 52-53.
  36. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 86.
  37. Матеріалы для оцѣнки земельных угодій, собранные Черниговскимъ статистическимъ отделеніемъ при губернской земской управѣ. Томъ V. Козелецкій уѣздъ. — Черниговъ: Земская и Губернская типографіи, 1882. — Приложенія. — С. 72.
  38. Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — С. 266.
  39. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. Чрезвычайной сессии 30 апреля 1899 года. — C. 6. http://www.knigafund.ru/books/81191 [ 7 травня 2013 у Wayback Machine.]
  40. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1905 года. — C. 144. http://www.knigafund.ru/books/81189 [ 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  41. Список населенных мест Черниговской губернии. 1924 год  / Центральное статистическое управление; Черниговское губернское статистическое бюро. — Чернигов: Гостиполитография, 1924. — С. 46—47.
  42. Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — Київ, 1972. — С. 196.
  43. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  44. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ru dkivka selo v Ukrayini u Bobrovickij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Rudkivskomu starostinskomu okrugu pidporyadkovani takozh sela Konoshivka nazvu zapochatkuvav kozak Konosh ta Homivci pershim poselencem tut buv Homa Bril sho pereselivsya z Branici selo Rudkivka Panorama selaPanorama sela Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bobrovicka miska gromada Osnovni dani Persha zgadka jmovirno 1628 Naselennya 1070 01 12 2019 Plosha 3 7 km Gustota naselennya 285 68 osib km Poshtovij indeks 17420 Telefonnij kod 380 4632 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 57 pn sh 31 17 42 sh d 50 76583 pn sh 31 29500 sh d 50 76583 31 29500 Koordinati 50 45 57 pn sh 31 17 42 sh d 50 76583 pn sh 31 29500 sh d 50 76583 31 29500 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi Bistricya Misceva vlada Adresa radi 17400 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bobrovicya vul Nezalezhnosti 46 Karta Rudkivka Rudkivka Mapa Rudkivka u Vikishovishi Kutki sela Na pivnich vid Bistrici zi shodu na zahid Krasnij kutok Novoselicya 1 sha brigada Skrakli Prezlivka Na pivden vid richki z PZ na PS Ryabenkivka Hvoshajka Hutor 2 ga brigada Konishevskij kutok Informatori pasichnik Daragan Mikola Pavlovich lisnik kolishnij silskij golova Chub Oleksij Vasilovich GeografiyaSelo Rudkivka roztashovane na richci Bistrici na pivnichnomu zahodi rajonu mezhuye z teritoriyami kolishnih Bobrovickoyi miskoyi Branickoyi Markoveckoyi ta Suhinskoyi silskih rad Bobrovickogo rajonu Pivnichno zahidna chastina teritoriyi Rudkivskoyi silskoyi radi mezhuye z Kozeleckim rajonom Vidstan do rajonnogo centru avtomobilnimi shlyahami 7 km do oblasnogo centru 95 km Selo roztashovane za 5 km vid zaliznichnoyi stanciyi Bobrovicya Zhittya gromadiNaselennya sela na pochatok 2019 roku 1070 osib sered nih ditej 185 pensioneriv 277 U seli ye klub magazini kafe Stara fortecya Rudkivska ZOSh I III stupeniv 6 listopada 2015 bulo vidkrito rekonstrujovanij dityachij sadok Kotigoroshko na 40 misc dvi grupi Na bazi kolishnogo radgospu diye PAT Rudkivske kerivnik Ivanickij Oleg Mihajlovich Rudkivka bilya Budinku kulturi Den sela 27 serpnya 2016 Vistupaye Rudkivchanka 1981 roku v seli bulo stvoreno folklornij kolektiv Verbichenka 2011 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya narodnogo amatorskogo Popri povazhnij vik bagatoh uchasnikiv kolektiv aktivno gastrolyuye j navit vigraye nagorodi na festivalyah IstoriyaNa teritoriyi Rudkivki ye kurgani II I tis do n e Za legendami u XV stolitti syudi prijshli shist kozakiv i zasnuvali poselennya Voni kopali tut bolotnu rudu i v nevelikih domnicyah plavili metal Nevelichkij hutir Rudki abo Grudki buv zasnovanij sered bolit na ostrivcyah Ci ostrivci nazivalisya rudkami abo grudkami Persha zgadka pro Rudkivku jmovirno zustrichayetsya v reviziyi Osterskogo starostva za 1628 rik U nij mova jde pro polyakiv yaki meshkali v deyakih naselenih punktah Zokrema 5 polyakiv stanu shlyahetskogo meshkalo pod Dabrowica na Rudkowym Futorze pid Dubroviceyu na Rudkovim hutori Bartlomiej Trembicki Jan Prokop Chmura Jan Kaszowski Waclaw Ortowski Krzystof Zawadzki Oskilki ryadkom vishe jshlosya pro Bobrovicyu lishayetsya malo sumniviv shodo identifikaciyi cogo naselenogo punktu Odnak ye takozh inshi versiyi shodo roztashuvannya zgaduvanogo hutoru Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Kievskago polka 1729 1731 gg fragment Na pochatku XVIII stolittya pro Rudkivku zgaduye Generalnoe slѣdstvie o maetnostyah Kievskago polka 1729 1731 gg Zgidno z dokumentom selo Rudkovka ranishe nalezhala Kiyivskim polkovnikam Piznishe selo perejshlo getmanam Ivanu Skoropadskomu ta jogo vdovi potim Danilu Apostolu i mala 62 dvori Rudkivka bula vidmichena yak selo a ne derevnya a tomu 1731 roku v Rudkivci vzhe bula cerkva Mikoli Chudotvorcya 1734 roku vona mala 6 dzvoniv a pri nij buli pop Grigorij Ignatev da Vasil Ignatev dyachok Danilo Yakimov ponomar Yakov Ivanov Cogo zh roku v seli buv dvorec mayetok a v nomu horomnogo stroeniya svitlicya z sosnovogo lisu z kimnatoyu ta biloyu pichchyu navproti svitlici onbar ta komora U komori vino muka proso oves goroh 12 kurej russkih ta peven odin Takozh u mayetku buli vinnicya z 2 midnimi robochimi kotlami 2 sarayi ta 57 svinej nadvornyh Do mayetku nalezhali pahotni polya 3 sinozhati lesok chernoj nebolshoj ta shinok u yakomu shinkarem buv 8eodor Prezlenko Takozh u seli na richci Bobrovicѣ buv mlin o dvuh kolah muchnyh a trete kolo stupnoe derzhavcem yakogo buv bunchukovij tovarish Ivan Zabila imovirno toj Ivan Vasilovich Zabila yakij prodav Suhinyu Kiyevo Pecherskomu monastiryu j 1732 roku zhiv u seli Rudkovi 1734 roku v seli buli 54 dvori z nih 4 chotyri chinshovi 27 tyaglih 20 pishih 2 boyar 1 vijta starosti Tyagli ta pishi bez tyaglovoyi hudobi selyani vikonuvali rizni roboti v mayetku i shorichno platili vlasniku groshima a boyari posilalisya za riznimi posilkami 1762 roku selo Rudkovka perejshlo za spadkom vid Yuhima Daragana sinu Grigoriyu piznishe sestri Grigoriya Katerini Galagan 1770 roku v Rudkivci ta mozhlivo prileglih hutorah buli 1672 prihozhani pravoslavnoyi cerkvi 1781 roku v seli bulo 6 budinkiv 2 riznochinciv 2 duhivnictva 2 cerkovnikiv a takozh 202 hati 49 kozakiv vibornih 29 kozakiv pidpomichnikiv ta 124 pospolitih selyan i kozackih pidsusidkiv 1787 roku v Rudkivci meshkav 751 doroslij cholovik Meshkanci riznogo zvannya kazenni lyudi kozaki ta vlasnikiv general poruchika Daragana ta bobrovickogo sotnika Kostasha Oleksandra Matvijovicha U 1833 roci v seli pobudovano novu derev yanu pravoslavnu Mikolayivsku cerkvu Priblizno v cej chas svyashenikom buv Seliginskij Piznishe zokrema 1866 roku jogo vdova Yefrosiniya prosila zakripiti za dochkoyu Tayisiyeyu parafiyu ta vidilyati yij polovinu pributkiv parafiyi Duhovna konsistoriya vidmovila nerozsudlivij Seliginskij i poradila zadovolnitisya priznachenoyu ranishe dopomogoyu yaka j tak bula najbilshoyu v yeparhiyi dlya svyashenickih sirit U pershij polovini 19 st v Rudkivci svyashenikami ta dyakami buli perevazhno Oblakevichi ta Sofronski Zi spovidnih rozpisiv Mikolayivskoyi cerkvi za 1834 rik vidomi prizvisha znachnoyi chastini rudkivchan Akulenko Andriyash Babenko Badada Beregun Breus Bris Biba Vakulenko Vasilec Vorona Gorbach Goryachka Daragan Dacenko Denisenko Doroshenko Dubina Zayika Zdan Zernyaka Zuban Kalenichenko Kachka Kichkin Klok Kovtun Kovtyaga Konishevskij Korniyenko Kravec Krichok Kulish Lisenko Lisovec Makarenko Martinenko Oblakevich u t ch ponomar Osipenko Pinchuk Piddyachenko Piddyachij Prezlo Prigara Primenko Procenko Pustovojt Radchenko Savchenko Skakun Sereda Sokol Sofronskij u t ch svyashenik ta dyachok Sushko Topol Turchin Udovenko Chernichenko Chubenko Sheludko Shklyar Shmal Shokan Yashenko Za danimi 1859 roku naselennya sela stanovilo 1383 osobi na 334 dvori Sered nih 678 cholovikiv ta 705 zhinok Rudkovka selo kazache kazennoe vladѣlcheskoe Selo bulo roztashovane pri rch Bobrovicѣ U seli buli pravoslavna cerkva kaplicya ta vinokurnya Na detalnij mapi Shuberta 1859 roku selo nazvane Rudkovo U 1860 roci Chernigivskij arhiyepiskop Filaret rozporyadivsya vidkriti cerkovno prihodski shkoli yaki rozmistilisya perevazhno v oselyah svyashenikiv Taku shkolu bulo vidkrito i v Rudkivci de vikladali svyashenik Fedot Rayevskij ta diyakon Stefan Oblakevich buv diyakonom u seli do 1872 roku Ulitku 1862 roku arhiyepiskop Filaret zatverdiv rishennya ogolositi yim obom podyaku vid yeparhialnogo nachalstva za revne navchannya u shkolah ditej ta rozvitok shkil 1864 roku Fedot Rayevskij buv nagorodzhenij nabedrenikom za osoblivu starannist u rozpovsyudzhenni gramotnosti mizh selyanskimi ditmi U 1866 roci u shkoli navchalisya 34 hlopcya ta 2 divchini vikom 7 15 rokiv U 1866 roci pri hrami bulo vidkrito cerkovno parafiyalne pikluvannya U 1874 roci v Rudkivci vidkrilosya zemske narodne silske uchilishe Pislya kilkarichnoyi perervi pov yazanoyi z vidsutnistyu finansuvannya navchannya u shkoli ponovilosya u 1893 roci U 1876 roci u skladi Markovecko Rudkivskoyi parafiyi Chernigivskoyi yeparhiyi buli Uspenska cerkva v Markivcyah ta Mikolayivska v Rudkivci 1881 roku Chernigivskim zemstvom bulo provedeno podvirnij opis povitu Pid dvorami malis na uvazi samostijni gospodarstva navit yaksho formalno voni perebuvali v odnomu dvori z inshimi rodinami Hudoba richnogo viku ne vrahovuvalasya Zgidno z opisom u Rudkivci buli 2094 zhiteli na 391 dvir Rudkivka Dvoriv Zhiteliv Voliv bikiv Koriv Molodoyi VRH Konej robochih Konej molodih Ovec Svinej Razom 391 2094 143 319 159 252 53 778 597 Zgidno z provedenim u 1860 h mezhuvannyam Rudkivku zarahuvali z Hamovcami ta navkolishnimi zemlyami v odnu Rudkivsku dachu Nizhche navedeno chastinu informaciyi shodo sela z Homivcyami za danimi mezhuvannya ta podvirnogo opisu povitu Z Homivcyami Dvoriv Zhiteliv Rob viku Gram ch Gram zh Kozaki 199 1066 519 36 2 Derzh selyani 1 5 2 0 0 Pomish selyani 188 1007 471 47 3 Mishani 5 31 9 4 0 Yevreyi 7 34 13 4 0 Privilejovani 12 72 34 22 12 Inshi 3 7 3 1 0 RAZOM 415 2222 1051 114 17 Robochij vik rahuvavsya dlya cholovikiv z 18 do 60 rokiv dlya zhinok z 16 do 55 Privilejovanimi verstvami vvazhali duhivnictvo dvoryan kupciv tosho U rudkivchan razom iz homivchanami bulo 359 klun 65 mliniv ta 748 kolod bdzhil u 41 dvori Zemlya desyatin USYa Sadib Orna Sino kosi Lis Insha Ne zruchna Na 1 dvir Bezzem dvoriv Kozaki 1523 108 952 271 7 7 2 Derzh selyani 11 1 6 4 Pomish selyani 861 90 623 85 4 6 Mishani 60 4 85 9 Yevreyi 7 Privilejovani 1335 37 621 666 111 3 1 Inshi 2 1 1 RAZOM 3792 241 2238 1035 9 1 10 MEZhUVANNYa 5235 353 2840 1014 814 28 186 Na 1 dvir u serednomu Odin privilejovanij dvir mav 1106 desyatin zemli inshi menshe 100 desyatin kozhen Rudkivchani mali malenki prisadibni dilyanki pid sadi ta gorodi a takozh mogli voloditi zemleyu v poli yaka bula dvoh tipiv vlasnosti odnoosibnoyi vidrubni dilyanki vidileni pid konkretnogo vlasnika ta spilnoyi gromadski zagalnozminni dilyanki Neveliku chastinu gromadskoyi zemli navkolo sela mogli vidvoditi pid individualni pomirki de zazvichaj viroshuvalisya gorodni kulturi U Rudkivci todi osnovnoyu bula tripilna sistema zemlerobstva koli gromada dilila spilnu zemlyu na tri chastini zmini Odna zmina vidvodilas pid ozimi kulturi zhito serednij urozhaj 65 pudiv iz desyatini druga pid yarovi perevazhno grechka 40 pudiv iz desyatini takozh oves a tretya gulyala pid parom tobto ne zasiyuvalasya j vikoristovuvalas yak toloka pasovisko dlya hudobi Shoroku zmini ciklichno cherguvalisya za vkazanim vishe poryadkom Zemlyu obroblyali plugom u yakij upryagali po 4 5 konej abo voliv Zmini v bik Branici v bik Makarivki ta Bobrovici v bik Markivciv Zmini buli majzhe sucilno chornozemni najkrasha persha lishe u 2 j po dorozi na Bobrovicyu bulo trohi soloncyu vzdovzh richki rovchaka Bobrovici teper Bistrici U zahidnij chastini dachi lezhala vidrubna dilyanka kolegiyi Galagana de bulo soloncyuvatoyi zemli urochisha Labrovshina Kiselivka Lokatovshina ta siro glinistoyi navit girshoyi yakosti nizh u Makarivci Vlasnih sinokosiv u Rudkivci vistachalo navit na prodazh Voni buli roztashovani perevazhno v zahidnij chastini dachi v bik Markivciv Mostisha ta Suhini a takozh u bik vidrubnoyi dachi Kolyazhina Bolotnih sinokosiv bulo malo na Dovgomu boloti v bik Markivciv ta Mostisha na Chistomu boloti v bik Suhini voni chasto buli zatopleni j davali poganij nakis Grudovih sinokosiv na pidvishennyah bulo znachno bilshe Pasovisha dlya dribnoyi hudobi chastkovo vinajmali v orendatora Galagana Najkrashij lis dubovij ta osikovij po richci Bobrovici buv u Galagana takozh bulo ponad 7 desyatin kazennogo dubovogo lisu Za perepisom 1897 roku v seli meshkali 2263 osobi sered nih 1092 cholovika ta 1171 zhinka Pravoslavnimi sebe nazvali 2243 U 1885 roci Rudkivka nalezhala do Mostickoyi volosti Kozeleckogo povitu volosnij centr mistechko nini selo Mostishe u 1929 2016 malo nazvu Petrivske U 1899 roci Kozelecke zemstvo vidililo subsidiyu 750 rubliv na pobudovu shkilnoyi budivli a v 1905 roci she 500 rubliv na dobudovu Do 1905 roku bulo zvedeno novu budivlyu Mikolayivskoyi cerkvi za 28 tisyach rubliv Za danimi podatkovih spiskiv 1923 roku v Rudkivci buli 642 gospodarstva v yakih meshkalo 2956 osib Rudkivka razom iz Markivcyami Suhineyu ta Makarivkoyu nalezhala do Kozeleckogo rajonu a ne do Bobrovickogo Nizhinskoyi okrugi Chernigivskoyi guberniyi Do rajcentru bulo 25 verst polovimi dorogami do stanciyi Bobrovicya 10 verst Selo malo svoyu silradu do yakoyi takozh nalezhali Homivci 231 meshkanec na 49 gospodarstv U seli bula shkola telefonu ne bulo 4 dni tizhnya bulo viznacheno bazarnimi Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 700 zhiteliv sela voyuvali na riznih frontah 30 u partizanskih zagonah Za muzhnist i vidvagu 350 rudkivchan nagorodzheno ordenami j medalyami 248 zaginulo Na yih chest u 1970 roci odnoselci vstanovili pam yatnik Pislya vijni v Rudkivci bulo rozmisheno radgosp Rudkivskij yakij 1972 roku mav 3663 ga zemli u t ch 2598 ga ornoyi Providnoyu galuzzyu gospodarstva bulo tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamu 1972 roku naselennya sela nalichuvalo 2388 zhiteliv na 800 dvoriv Silradi buli pidporyadkovani sela Konoshivka Suhinya Homivci U seli diyali vosmirichna shkola 272 uchni 21 uchitel 2 biblioteki budinok kulturi na 260 misc feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bobrovickoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bobrovickogo rajonu uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Vidomi lyudiZhuravlov Yevgen Petrovich 1896 1983 radyanskij vijskovij diyach u roki nimecko radyanskoyi vijni pochergovo buv komanduvachem bagatoh armij General lejtenant 9 veresnya 1943 Kolodij Fedir Oleksandrovich 1872 1920 vijskovij diyach Rosijskoyi imperiyi ta Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki general horunzhij armiyi UNR Uchasnik Rosijsko yaponskoyi vijni Pershoyi svitovoyi vijni ta Pershih vizvolnih zmagan Komanduvach oboronoyu Kam yancya Podilskogo 1919 PrimitkiPASPORT BOBROVICKOYi TERITORIALNOYi GROMADI za 2019 rik nedostupne posilannya stor 21 u knizi Pavlenko S O Mikrotoponimi Chernigovo Sivershini Chernigiv PAT PVK Desna 2013 r 600 s Rudkivka bobrovica at ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2017 Procitovano 10 listopada 2015 Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 9 sichnya 2017 Verbichenka folklornij kolektiv iz sela Rudkivka Aleksandrovich M N Osterskij uѣzd istoricheskoe opisanie M N Aleksandrovich K Tipografiya G T Korchak Novickago Mihajlovskaya ul sobst dom 1881 Ch 1 Do okonchaniya smut v Vostochnoj Ukrainѣ 1669 g 1881 S 105 Rudkovi hutori Do nas na Brovarshinu N P Vasilenko Generalnoe sledstvie o maetnostyah Kievskogo polka 1729 1730 gg Chteniya v Istoricheskom obshestvѣ Nestora lѣtopisca 1893 kniga VII otd 3 s 29 68 Donedavna vvazhalosya sho Rudkivka vidoma lishe z seredini XIX st Cya tochka zoru vikladena napriklad u takih vidannyah yak Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR gol redaktor akademik P T Tronko 1972 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik 1990 tosho V L Modzalevskij Malorossijskij Rodoslovnik T 2 Kiev 1910 s 80 html Mihail Sudienko Materialy dlya otechestvennoj istorii T 1 Kiev V universitetskoj tipografii 1853 Otdѣl Tretij S 247 249 Chitati onlajn stor 573 575 Ocherki zamѣtki i dokumenty po istorii Malorossii Al Lazarevskago T II Kiev 1895 S 6 ros Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga pyataya Gub gorod Chernigov Uѣzdy Chernigovskij Kozeleckij Surazhskij Kroleveckij i Osterskij Chernigov Zemskaya tipografiya 1874 S 285 http markivci ho ua img other Eparchy Kozelets other s jpg 12 bereznya 2016 u Wayback Machine http rusfolder com 35869061 V I Novgorodcov Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII stolittya Kiyiv 1989 S 96 V I Novgorodcov Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv XVIII st Kiyiv 1989 S 270 http history org ua litera amp id 9000 ros PDF Arhiv originalu PDF za 9 listopada 2013 Procitovano 9 listopada 2013 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya 1866 S 272 273 15 1 avgusta Dani sajtu SurnameIndex dlya 1834 roku Spiski naselyonnyh mest Rossijskoj Imperii XLVIII Chernigovskaya guberniya 1866 S 63 http history org ua LiberUA SpNasMestChernGub 1866 SpNasMestChernGub 1866 pdf Trehverstnaya voennaya topograficheskaya karta Rossijskoj imperii list 22 9 http etomesto ru shubert Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 26 22 avgusta 1862 g s 256 Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 21 1 noyabrya 1864 g s 227 Otchet o sostoyanii nachalnyh narodnyh uchilish i selskih shkol sostoyashih Chernigovskoj gubernii v uѣzdѣ Kozeleckom za 1866 god Chernigovskiya Eparhialnyya izvѣstiya Chast officialnaya 15 1 avgusta 1867 g s 559 562 Pamyatnaya knizhka Kievskago Uchebnago Okruga na 1901 god Chast IV Chernigovskaya guberniya Kiev 1901 s 43 http libkor com ua php fulltext files The memorial book p pdf Kozeleckoe uezdnoe zemskoe sobranie Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1891 god C 28 http www knigafund ru books 81179 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Raspredelenie nalichnyh svyashenno cerkovno sluzhitelej Chernigovskoj eparhii na shtatnye mesta soglasno Vysochajshe utverzhdennomu 17 yanvarya 1876 goda raspisaniyu prihodov i prichtov sej eparhii Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 13 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Podvornaya opis S 58 61 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 27 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 34 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 36 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 S 44 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 52 53 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 86 Materialy dlya ocѣnki zemelnyh ugodij sobrannye Chernigovskim statisticheskim otdeleniem pri gubernskoj zemskoj upravѣ Tom V Kozeleckij uѣzd Chernigov Zemskaya i Gubernskaya tipografii 1882 Prilozheniya S 72 Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej 1905 S 266 Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya Chrezvychajnoj sessii 30 aprelya 1899 goda C 6 http www knigafund ru books 81191 7 travnya 2013 u Wayback Machine Zhurnaly Kozeleckogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1905 goda C 144 http www knigafund ru books 81189 8 listopada 2014 u Wayback Machine Spisok naselennyh mest Chernigovskoj gubernii 1924 god Centralnoe statisticheskoe upravlenie Chernigovskoe gubernskoe statisticheskoe byuro Chernigov Gostipolitografiya 1924 S 46 47 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Chernigivska oblast Kiyiv 1972 S 196 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaIstoriya sela Prognoz pogodi v seli Rudkivka Sajt Rudkivskogo ZZSO I III stupeniv N P Vasilenko Generalnoe sledstvie o maetnostyah Kievskogo polka 1729 1730 gg Chteniya v Istoricheskom obshestvѣ Nestora lѣtopisca 1893 kniga VII otd 3 S 29 68

Дата публікації:
Топ