Демократи́чна Респу́бліка Ко́нго, в минулому Заї́р (фр. République démocratique du Congo, Zaïre) — держава в центральній Африці. Площа країни становить 2 345 409 км² (11-те місце у світі і 2-ге в Африці). Населення: 89 561 403 (16-те місце у світі). Столиця: місто Кіншаса.
Демократична Республіка Конго | |||||
| |||||
Девіз: Justice — Paix — Travail фр. "Правосуддя - мир - праця" | |||||
Гімн: Debout Congolais | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Кіншаса country H G O | ||||
Офіційні мови | Французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Змішана республіка | ||||
- Президент | Фелікс Чісекеді | ||||
- Прем'єр-Міністр | Сильвестр Ілунга | ||||
Незалежність | |||||
- від Бельгії | 30 червня 1960 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 2,345,409 км² (11-е) | ||||
- Внутр. води | 3.32 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2020 | ▲ 89 561 403 (16) | ||||
- перепис 1984 | 29,916,800 | ||||
- Густота | 33,84/км² (180) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | ▲$81,806 млрд (91) | ||||
- На душу населення | ▼$767 (183) | ||||
ВВП (ном.) | 2018 рік, оцінка | ||||
- Повний | ▲$47 227 млрд (85) | ||||
- На душу населення | ▲$449 (183) | ||||
ІЛР (2020) | ▲ 0.435 (низька) (176th) | ||||
Валюта | Конголезький франк (CDF ) | ||||
Часовий пояс | WAT, CAT () | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC+1 до +2) | ||||
Коди ISO 3166 | 180 / COD / CD | ||||
Домен | .cd | ||||
Телефонний код | +243 | ||||
|
Назва
Офіційна назва — Демократична Республіка Конго (фр. Republique Democratique du Congo). Назва країни походить від назви колишнього королівства Конго, що, в свою чергу, отримало назву від народу баконго — «мисливці». Колишні назви країни: Незалежна держава Конго, до 1960 року Бельгійське Конго, у 1971—1997 роках — Заїр, що походить від спотвореного через португальську (порт. Zaire) конголезького слова «нзере», яке означає річку, що ковтає інші річки, тобто Конго з притоками.
Географія
Держава знаходиться в Центральній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 2090 км, а із заходу на схід — на 2090 км. На півночі межує з Центральноафриканською Республікою (спільний кордон — 1577 км) і Південним Суданом (625 км); на сході — з Угандою (765 км), Руандою (217 км), Бурунді (235 км), Танзанією; на південному сході — із Замбією (1930 км); на півдні — з Анголою (2510 км); на заході — з Республікою Конго (2410 км). Також, на заході, у гирлі річки Конго, має вихід до узбережжя Атлантичного океану, загальна довжина — 37 км.
Республіка Конго | Центральноафриканська Республіка | Південний Судан Уганда |
Ангола Атлантичний океан | Руанда Бурунді Танзанія | |
Ангола | →← | Замбія |
Геологія
Територія ДР Конго займає велику частину Африканської платформи. Вона охоплює найбільший в регіоні кратон Конго архейської або нижньопротерозойської стабілізації, а також фрагменти обрамовуючих його верхньопротерозойських складчастих поясів: на сході — Кібарського (1,3—0,97 млрд років) і на заході — Зах.-Конголезького (0,65 млрд років).
Рельєф
Більша частина Демократичної Республіки Конго — западина Конго та плато вис. до 1300 м, яке її обрамовує. На сході — гори: масив Рувензорі (вис. 5109 м, пік Маргеріта), вулканічні гори Вірунґа (вис. до 4507 м), у тому числі діючі вулкани.
Клімат
Клімат країни екваторіальний, на півдні і крайній півночі — субекваторіальний.
Внутрішні води
Головні річки: Конго (Заїр) із притоками. У країні багато боліт, а річка Конго в декількох місцях розширяється і утворює озера, зокрема Малебо (Стенлі-Пул). Великі озера утворюють ланцюжок вздовж східного кордону: Альберт, Едуард, Ківу, Танганьїка (природний кордон з Танзанією) і Мверу. Найбільші з озер всередині країни — Маї-Ндомбе і Тумба.
Ґрунти й рослинність
Близько 75 % території Конго покрито тропічними лісами.
Тваринний світ
Особливе занепокоєння у природоохоронців викликають примати. У Конго мешкає кілька видів людиноподібних мавп: звичайний шимпанзе (Pan troglodytes), бонобо (Pan paniscus), східна горила (Gorilla beringei) і, можливо, західна горила (Gorilla gorilla). Це єдина країна у світі, де бонобо живуть у дикій природі. Велике занепокоєння викликає вимирання людиноподібних мавп. Через полювання і знищення середовища існування шимпанзе, бонобо і горили, популяції яких колись налічували мільйони, зараз скоротилися до 200 000 горил, 100 000 шимпанзе і, можливо, лише близько 10 000 бонобо. Всі горили, шимпанзе, бонобо і окапі віднесені Міжнародним союзом охорони природи до видів, що перебувають під загрозою зникнення.
Історія
На території сучасної республіки, а також на території республіки Ангола існувала давня держава Королівство Конго (1400—1914). Етнічну основу країни складав народ конго.
У XV—XVI ст. Конго знаходилось у стані розквіту[]. Державу очолював правитель, який мав титул маніконго. Феодальні відносини, що складались, переплітались з інститутами домашнього рабства. Високого рівня розвитку досягли сільське господарство, ремесла, торгівля. Існували власність верховного правителя на землю, експлуатація податного населення у формі податі та «царської барщини». З приходом у Конго португальців (1482), їм вдалось привернути до християнства групу вищої знаті та маніконго. Слідом за цим почались обряди масового хрещення, часто насильницькі, всього народу. Одночасно державу спустошувала работоргівля.
Вільна держава Конго
Інтенсивне дослідження та колонізація Конго європейцями розпочалося у 1870 році і тривало до 1920 року. Бельгійський король Леопольд II спонсорував мандрівки Генрі Мортона Стенлі. 1885 року на Берлінській конференції територія Конго була визнана приватною власністю бельгійської корони та отримала назву Вільна держава Конго. Бельгійський режим розпочав кілька багаторічних проєктів розвитку інфраструктури, зокрема, будову залізниці від узбережжя до столиці Кіншаси (тоді Леопольдвіль). Основною метою цих проєктів була інтенсивна експлуатація натуральних ресурсів колонії. Виробництво гуми та продаж гумових шин принесли значні доходи Леопольду II.
Колоніалісти брутально поводилися з місцевим населенням. У деяких регіонах внаслідок виснаження та хвороб (Сонна хвороба, віспа) населення скоротилося майже вдвічі. До подібних висновків прийшла пізніше урядова комісія.
Брутальне поводження з місцевим населенням викликало міжнародні протести, очолювані британським журналістом та британським дипломатом Роджером Кейсментом. До протестів приєдналися відомі письменники, зокрема Марк Твен та Артур Конан Дойл. У Вільній державі Конго відбуваються події в романі «Серце темряви» Джозефа Конрада.
Бельгійське Конго (1908—1960)
У 1908 році під тиском міжнародної громадськості бельгійський парламент взяв на себе відповідальність за Вільну державу Конго, яка з того моменту отримала назву Бельгійське Конго та керувалася бельгійським урядом. Були досягнуті значні економічні успіхи та соціальний прогрес[]. Ставлення білих колоніальних правителів до корінних жителів залишалося, однак, здебільшого поблажливим та зверхнім.
У роки Другої світової війни конголезька армія досягла кілька перемог у північній Африці над італійськими військами[].
Політична криза (1960—1965)
На початку 1960 року в Брюсселі пройшла конференція стосовно проблем Бельгійського Конго за участю ватажків національно-визвольного руху. Результатом круглого столу стало вимушене рішення уряду Бельгії про надання незалежності колонії. Також була визначена дата проголошення самостійності — 30 червня 1960 року.
У травні в колонії пройшли вибори до парламенту та провінційних зборів. Потім президентом країни став Жозеф Касавубу, прем'єр-міністром — Патріс Лумумба.
Одразу ж після здобуття незалежності молода держава зіткнулася з численними проблемами соціально-економічного характеру: бідність населення, міжплеменні конфлікти, прагнення західних монополій утримати свої позиції в економіці країни, дефіцит висококваліфікованих кадрів тощо. Посилилось невдоволення корінних мешканців, почалися акції проти білого населення країни, що спричинило їх виїзд з держави та посилило внутрішню соціально-економічну кризу.
У липні бельгійські війська, скориставшись безладом в Конго, висадили в Леопольдвілі та Елізабетвілі свій десант. Тоді ж Моїз Чомбе, якого підтримував бельгійський уряд, оголосив про відокремлення найбагатшої провінції Конго Катанги. Після цього в інших конголезьких провінціях посилилися сепаратистські рухи.
У ситуацію, що склалася, втрутились великі держави: Радянський Союз підтримував марксиста Лумумбу, КНР обіцяла надіслати до Конго своїх добровольців. У вересні 1961, грудні 1962 та січні 1963 років сили ООН провели низку наступальних операцій проти сепаратистів, внаслідок чого повалено режим Чомбе в Катанзі, але західні монополії зберегли свої позиції в державі.
У вересні — жовтні 1963 року конголезький уряд спробував навести лад у країні жорсткими методами: заборонено найбільші політичні партії, розпущено парламент, у столиці введено надзвичайний стан. Ці події спричинили масову міграцію населення в міста. Контингент ООН виведено з країни в 1964 році. Президент Касавубу призначив прем'єр-міністром Чомбе, який остаточно розправився з послідовниками Лумумби, захопивши за допомогою бельгійських парашутистів Стенлівіль. У листопаді 1965 року президентом Конго став генерал Мобуту, який спираючись на армію, покінчив із залишками сепаратизму й узяв курс на африканізацію зовнішньої та внутрішньої політики. На конституційному референдумі в 1964 році назву країни було змінено на Демократична Республіка Конго.
Заїр (1971—1997)
У 1971 році країна отримала нову назву — Республіка Заїр. Повстання 1977 і року було придушено за допомогою військ Марокко, доставлених повітрям у Заїр Францією, а також французькими і бельгійськими десантниками. 1990 року було знято заборону на багатопартійну політику. Після антиурядових виступів 1991 року Мобуту погодився ділити владу з опозицією. Етьєн Тшісекеді став прем'єр-міністром, пізніше його було знято і знову відновлено у 1992 році за бажанням Мобуту; сформувалася парламентська опозиція. Тшісекеді було остаточно знято 1993 року, його місце посів Фаустін Біріндва, але Тшісекеді, як і раніше, вважає, що займає цю посаду.
Недавня історія
У 1998—2002 роках відбувалась Друга конголезька війна, в якій брали участь понад двадцять збройних угруповань з дев'яти держав.
За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, ДР Конго посідає друге місце.
Політична система
Демократична Республіка Конго за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
Основі політичні партії країни:
- 1982 — Союз за демократію і соціальний прогрес;
- 1990 — ;
- 1998 — .
Судова влада
Цей розділ потребує доповнення. (листопад 2016) |
Зовнішня політика
Українсько-конголезькі відносини
Уряд Конго офіційно визнав незалежність України 13 квітня 1999 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Демократичної Республіки Конго, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Конго відає українське посольство в Бельгії.
Державна символіка
«Залізна леді» Демократичної Республіки Конго — Катана Геге Букуру, активіст, яка бореться за права жінок, засновниця СОФАД (Солідарність жінок-активістів за захист прав людини).
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 11 регіонів.
- Бандунду
- Центральне Конго
- Екваторіальна
- Західне Касаї
- Східне Касаї
- Катанга
- Кіншаса (місто-провінція)
- Манієма
- Північне Ківу
- Східна
- Південне Ківу
- У регіоні Ітурі Східної провінції діє тимчасова адміністрація.
Демократична Республіка Конго за конституцією 2005 року поділяється на 26 провінцій.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 56 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 400 млн доларів США.
Економіка
Демократична Республіка Конго — відстала аграрна держава, з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 44,6 млрд доларів США (83 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 700 доларів (188 місце у світі). За даними Index of Economic Freedom від The Heritage Foundation, темп зростання ВВП у 2000 році складав 3 %. Промисловість разом із будівництвом становить 11 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 55 %; сфера обслуговування — 34 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 15 % — обробна промисловість і будівництво; 67 % — аграрне, гірнича промисловість, лісове і рибне господарства; 18 % — сфера обслуговування (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Конго за 2006 рік склали 0,7 млрд доларів США, а витрати — 2 млрд; дефіцит становив 65 %.
ДРК володіє найбільшим економічним потенціалом серед країн тропічної Африки. Хоча жителі Демократичної Республіки Конго є одними з найбідніших у світі, проте за природними багатствами це одна з найбагатших країн світу: вартість мінеральних ресурсів оцінюється на 24 трлн доларів США.
Порівняно з серединою 1980-х років економіка країни значно скоротилася. У момент досягнення незалежності (у 1960 році) ДР Конго була другою за промисловим розвитком країною Африки (програючи лише Південно-Африканській Республіці) завдяки розвинутій добувній промисловості та відносно ефективному аграрному сектору.
Збройні конфлікти, які розпочалися у 1996 році (Перша конголезька війна, Друга конголезька війна), значно зменшили розміри економіки та доходи бюджету, призвели до збільшення зовнішнього боргу. Війни та пов'язані з ними голод і хвороби призвели до смерті 5 млн людей. Від недоїдання страждає приблизно ⅔ населення країни. Внаслідок невпевненості у результатах конфліктів, браку інфраструктури та проблем з веденням бізнесу закордонні компанії обмежили свою діяльність. Війни підсилили вплив існуючих раніше проблем: корупції, невизначеності правової бази, відсутності відкритості у державній економічній політиці та фінансових операціях.
Валюта
Національною валютою країни слугує конголезький франк. 2019 року за 1 долар США (USD) давали 1600 конголезьких франка.
Промисловість
Головні галузі промисловості: гірнича, металургійна, харчова, деревопереробна, нафтова і текстильна.
Гірнича промисловість
У 2006 році видобуток нафти склав 7,71 млн барелів.
Енергетика
Країна має в своєму розпорядженні значні енергоресурси — гідроенергію, нафту і природний газ, які стали розроблятися лише в останні роки. Гідроенергетичний потенціал оцінюється в 1 млрд кВт.
За 2004 рік було вироблено 353 млн кВт·год електроенергії; загальний обсяг спожитої — 658 млн кВт·год (імпортовано 330 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 8,2 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться лише 6,7 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: маніок їстівний, кукурудза, кава, рис, цукрова тростина, банани, тютюн, арахіс, чай.
Транспорт
Транспорт: автомобільний, частково залізничний. Головною перешкодою для розвитку гірничодобувної й інших галузей промисловості є нерозвиненість транспортної системи і недостача енергетичних потужностей. Основа транспортної мережі ДРК — маршрути вивозу експортної продукції по річках та залізницях.
Автотранспорт
Протяжність майже всіх автошляхів і залізниць невелика; як правило, вони зв'язують водні шляхи з районами експортного виробництва. У 1990-х років більша частина доріг потребувала ремонту.
Залізниця
Залізниця зв'язує Катангу із зарубіжними морськими портами Лобіту і Бенгелою (Ангола), Бейрою (Мозамбік), Дар-ес-Саламом (Танзанія) та Іст-Лондоном, Порт-Елізабет і Кейптауном (ПАР). У 1990 протяжність залізниць, що діяли склала бл. 5,1 тис. км.
Авіація
Важливу роль відіграють внутрішні авіаперевезення. Міжнародні аеропорти розташовані в містах Кіншаса, Лубумбаші і Кісангані. Міжнародні внутрішньоконтинентальні авіарейси виконуються з Кіншаси до Лагоса (Нігерія), Абіджана (Кот д'Івуар), Найробі (Кенія), Аддис-Абеби (Ефіопія) і Кігалі (Руанда).
Авіасполучення з Кіншасою здійснюється з Парижа (Air France), Цюриха (Swiss), Брюсселя (Air Zaire), Лісабона і Риму (Alitalia). Прямих авіарейсів з України до ДР Конго немає, необхідна пересадка в одній з європейських столиць.
Пороми
Існує регулярне поромне сполучення між Кіншасою і Браззавілем (Республіка Конго). Старі, переповнені пасажирами і товаром пороми щогодини перетинають річку Конго, пов'язуючи дві столиці. Переправа займає не більше 20 хвилин, але прибути в річковий порт слід як мінімум за годину до відправлення з метою встигнути пройти паспортний і митний контроль. Вартість переправи 5-15 доларів США (залежить від порома і здатності торгуватися) в одну сторону. Діють пороми з Кіншаси до Бангі (ЦАР). Пороми вирушають 2-3 рази на місяць, йдуть вгору за течією річки Конго більше 1000 км, протягом 8-10 днів, і роблять зупинки у всіх великих містах по шляху. У зворотному напрямку (за течією) шлях займає 5-6 днів. Вартість квитків варіюється від 70 тис. франків КФА в каюті першого класу, до 45 тис. франків КФА у другому класі і 9 тис. франків КФА на палубі. Слід мати на увазі, що йдеться про гранично старих і зношених судах. Єдиною перевагою плавання в каюті є можливість хоча б трохи дистанціюватися від сотень місцевих жителів, що лежать і сплячих буквально один на одному на палубі.
Туризм
У 1996 році прибуток від іноземних туристів становив 5 млн доларів США.
Віза
Для відвідування Демократичної Республіки Конго громадянам України необхідна віза. Візу можна отримати в посольстві Конго або на прикордонному пункті. Мінімальний термін оформлення візи в посольстві — 15 днів. Необхідні документи: 3 анкети французькою мовою, 3 фотографії, закордонний паспорт, запрошення і сертифікат про щеплення проти жовтої лихоманки. Термін дії візи на в'їзд — 30 днів. Консульський збір — 50 доларів США. Візи на прикордонному пункті видаються з великими складнощами при спеціальному зверненні до МЗС Демократичної Республіки Конго.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Конго: Бельгія, США, Китай, Франція, ПАР.
Держава експортує: алмази (17 %), нафту (11 %), каву (9 %), кольорові метали (кобальт, цинк, олово, мідь) (8 %), пальмову олію. Основні покупці: Бельгія (38 %); США (18 %); Китай (12 %); Франція (8 %). 2006 року вартість експорту склала 1,1 млрд доларів США.
Держава імпортує: промислові вироби, харчові продукти. Основні імпортери: ПАР (18 %); Бельгія (15 %); Франція (9 %), Кенія (8 %). 2006 року вартість імпорту склала 1,3 млрд доларів США.
Населення
Населення держави у липні 2020 році становило 89 561 403 осіб (16-те місце у світі). 1950 року населення країни становило 11,3 млн осіб; у 1970-му — 17,4 млн осіб; у 1980 році — 26,4 млн осіб. Густота населення: 33,84 осіб/км² (180-те місце у світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 43,7 ‰; смертність 13,3 ‰; природний приріст 30,4 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 47,4 % (14,9 млн чоловіків, 14,8 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 50,1 % (15,6 млн чоловіків, 15,8 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 2,5 % (0,6 млн чоловіків, 0,9 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 29 %. Головні міста держави: Кіншаса (11,855 млн осіб), Лубумбаші (1,7 млн осіб), Мбужі-Маї (1,7 млн осіб).
Місто | Населення (оцінка 2012) |
---|---|
Кіншаса | 11 855 000 (2017) |
Лубумбаші | 1 786 397 |
Мбужі-Маї | 1 680 991 |
Кананга | 1 061 181 |
Кісангані | 935 977 |
Букаву | 806 940 |
Чикапа | 587 548 |
Колвезі | 453 147 |
Лікасі | 447 449 |
Гома | 431 342 |
Етнічний склад
Головні етноси, що складають конголезьку націю: луба — 18 %, монго — 17 %, конго — 12 %.
Мови
Релігії
Головні релігії держави: католицтво — 50 % населення, протестантизм — 20 %; анімізм — 10 %; іслам — 10 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 51,5 року: для чоловіків — 50 років, для жінок — 53 роки. Смертність немовлят до 1 року становила 88,6 ‰ (станом на 2006 рік), це один з найвищих у світі показників. Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 475 жителів; лікарями — 1 лікар на 23,1 тис. жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 2,4 % від ВВП країни.
Освіта
Рівень писемності в 2003 році становив 65,5 %: 76,2 % серед чоловіків, 55,1 % серед жінок. Витрати на освіту в 1996 році склали 0,9 % від ВВП, 6,4 % усіх державних громадських видатків.
Система освіти ДР Конго управлялась трьома міністерствами: Міністерством початкової, середньої та професійної освіти (Ministère de l'Enseignement Primaire, Secondaire et Professionnel, MEPSP), Міністерством вищої освіти та університетів (Ministère de l'Enseignement Supérieur et Universitaire, MESU) та Міністерством соціальних справ (Ministère des Affaires Sociales, MAS). Система освіти подібна до бельгійської. 2002 року було 19 тис. початкових шкіл із 160 тис. учнів, 8 тис. шкіл другого рівня з 110 тис. учнів. У країні запроваджена обов'язкова 6-річна початкова освіта. Початкова освіта є безплатною і обов'язковою (Стаття 43 конституції 2005 року).
Кількість учнів у школах встановлюється згідно з формальною реєстрацією і не завжди відповідає реальній відвідуваності. 2000 року 65 % дітей у віці від 10 до 14 років відвідували школу. У результаті шестирічної громадянської війни понад 5,2 мільйони дітей не отримали освіти.
Інтернет
Культура
Примітки
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- . IUCN Red List of Threatened Species. April 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
- . United Nations Environment Programme. 15 січня 2009. Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 19 травня 2010.
- Vigilant, Linda (2004). Chimpanzees. Current Biology. 14 (10): R369—R371. doi:10.1016/j.cub.2004.05.006. PMID 15186757.
- Tshilemalema, Mukenge (2001). Culture and Customs of the Congo. с. 18.(англ.) (наведено за англійською вікіпедією)
- Keyes, Michael. The Congo Free State — a colony of gross excess. [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] Вересень 2004.(англ.)
- Hochschild, Adam (1999), King Leopold's Ghost, Mariner Books. (наведено за англійською вікіпедією)
- «The Cambridge history of Africa: From the earliest times to c. 500 BC [ 24 грудня 2011 у Wayback Machine.].» John D. Fage (1982). Cambridge University Press. p.748. (наведено за англійською вікіпедією)
- King Leopold's Ghost, Adam Hochschild (1999) Houghton Mifflin Books (наведено за англійською вікіпедією)
- . Historylearningsite.co.uk. 30 березня 2007. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 8 лютого 2012.(англ.)
- «Hearts of Darkness» [ 25 квітня 2012 у Wayback Machine.], allacademic.com(англ.)
- Central Intelligence Agency (2011). . The World Factbook. Langley, Virginia: Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 8 лютого 2012.(англ.)
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 30 вересня 2013.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- . Thefreelibrary.com. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.(англ.)
- . News About Congo. 15 березня 2009. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 7 лютого 2012.(англ.)
- Kuepper, Justin (26 жовтня 2010). . Theotcinvestor.com. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 7 лютого 2012.(англ.)
- Elle "pouvait se prévaloir [ 25 листопада 2009 у Wayback Machine.](фр.)
- Constitution de la République démocratique du Congo — Wikisource [Архівовано 25 жовтня 2011 у Wayback Machine.](фр.)
- «Демократична Республіка Конго» 2005 Findings on the Worst Forms of Child Labor [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.]. Міжнародне бюро з трудових питань, Міністерство праці США, (2006). This article incorporates text from this source, which is in the public domain.(англ.)
Література
- (рос.) Жид Андре Собрание сочинений: В 7 т. Т.2. Путешествие в Конго / Перевод с французької А. Шадрина. — М. : ТЕРРА — Книжный клуб, 2002. — 448 с.
- (рос.) Андреев А. ДРК свобода — до, но прежде всего революция // Азия и Африка. — 1999. — № 9. — С. 10.
- (рос.) Васильев А. Реалии и перспективы сотрудничества // Азия и Африка. — 1997. — № 12. — С. 2.
- (рос.) Дябин А., Сидорова Г. ДР Конго на пути к демократии // Азия и Африка сегодня. — 2008. — № 8. — С. 37-49.
- (рос.) Коршунов М. Конго. Школа для «детей джунглей» // Азия и Африка. — 1995. — № 3. — С. 9.
- (рос.) Мазов С. В. Холодная война в «сердце Африки». СССР и конголезский кризис, 1960—1964. — Москва: Русский фонд содействия образованию и науке, 2015.
- (рос.) Олейников И. Н. Конго. — Москва: Государственное издательство географической литературы, 1959. — (У карты мира).
- (рос.) Щенников В. Конго. Огнеопасное наследие Мобуту // Азия и Африка. — 1998. — № 7. — С. 12.
- (англ.) Peter Abbott, Modern African Wars (4): The Congo 1960—2002, Oxford: Osprey Publishing, 2014. (Men-at-Arms series, Vol. 492)
- (англ.) Sandra W. Meditz and Tim Merrill (eds.), Zaire: A Country Study, Washington, D.C.: Federal Research Division, Library of Congress, 1994. (Area handbook series)
- (англ.) Georges Nzongola-Ntalaja, The Congo from Leopold to Kabila: A People's History, London: Zed Books, 2002.
- (англ.) Historical Dictionary of the Democratic Republic of the Congo, Third Edition [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Конго [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kongo Ne plutati z Respublika Kongo Demokrati chna Respu blika Ko ngo v minulomu Zayi r fr Republique democratique du Congo Zaire derzhava v centralnij Africi Plosha krayini stanovit 2 345 409 km 11 te misce u sviti i 2 ge v Africi Naselennya 89 561 403 16 te misce u sviti Stolicya misto Kinshasa Demokratichna Respublika Kongo fr Republique democratique du Congo ling Republiki ya Kongo Demokratiki kong Repubilika ya Kongo ya Dimokalasi suah Jamhuri ya Kidemokrasia ya Kongo luba kat Ditunga dia Kongu wa MungalaataPrapor EmblemaDeviz Justice Paix Travailfr Pravosuddya mir pracya Gimn Debout CongolaisRoztashuvannya Demokratichnoyi Respubliki KongoStolicya ta najbilshe misto Kinshasa 4 24 pd sh 15 24 sh d country H G OOficijni movi FrancuzkaForma pravlinnya Zmishana respublika Prezident Feliks Chisekedi Prem yer Ministr Silvestr IlungaNezalezhnist vid Belgiyi 30 chervnya 1960 Plosha Zagalom 2 345 409 km 11 e Vnutr vodi 3 32 Naselennya ocinka 2020 89 561 403 16 perepis 1984 29 916 800 Gustota 33 84 km 180 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 81 806 mlrd 91 Na dushu naselennya 767 183 VVP nom 2018 rik ocinka Povnij 47 227 mlrd 85 Na dushu naselennya 449 183 ILR 2020 0 435 nizka 176th Valyuta Kongolezkij frank a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 CDF a Chasovij poyas WAT CAT Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 1 do 2 Kodi ISO 3166 180 COD CDDomen cdTelefonnij kod 243Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Demokratichna Respublika KongoNazvaOficijna nazva Demokratichna Respublika Kongo fr Republique Democratique du Congo Nazva krayini pohodit vid nazvi kolishnogo korolivstva Kongo sho v svoyu chergu otrimalo nazvu vid narodu bakongo mislivci Kolishni nazvi krayini Nezalezhna derzhava Kongo do 1960 roku Belgijske Kongo u 1971 1997 rokah Zayir sho pohodit vid spotvorenogo cherez portugalsku port Zaire kongolezkogo slova nzere yake oznachaye richku sho kovtaye inshi richki tobto Kongo z pritokami GeografiyaDemokratichna Respublika KongoDokladnishe Geografiya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Derzhava znahoditsya v Centralnij Africi teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 2090 km a iz zahodu na shid na 2090 km Na pivnochi mezhuye z Centralnoafrikanskoyu Respublikoyu spilnij kordon 1577 km i Pivdennim Sudanom 625 km na shodi z Ugandoyu 765 km Ruandoyu 217 km Burundi 235 km Tanzaniyeyu na pivdennomu shodi iz Zambiyeyu 1930 km na pivdni z Angoloyu 2510 km na zahodi z Respublikoyu Kongo 2410 km Takozh na zahodi u girli richki Kongo maye vihid do uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu zagalna dovzhina 37 km Respublika Kongo Centralnoafrikanska Respublika Pivdennij Sudan Uganda Angola Atlantichnij okean Ruanda Burundi Tanzaniya Angola ZambiyaGeologiya Dokladnishe Geologiya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Teritoriya DR Kongo zajmaye veliku chastinu Afrikanskoyi platformi Vona ohoplyuye najbilshij v regioni kraton Kongo arhejskoyi abo nizhnoproterozojskoyi stabilizaciyi a takozh fragmenti obramovuyuchih jogo verhnoproterozojskih skladchastih poyasiv na shodi Kibarskogo 1 3 0 97 mlrd rokiv i na zahodi Zah Kongolezkogo 0 65 mlrd rokiv Div takozh Korisni kopalini Demokratichnoyi Respubliki Kongo ta Gidrogeologiya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Relyef Vulkan Nyiragongo Bilsha chastina Demokratichnoyi Respubliki Kongo zapadina Kongo ta plato vis do 1300 m yake yiyi obramovuye Na shodi gori masiv Ruvenzori vis 5109 m pik Margerita vulkanichni gori Virunga vis do 4507 m u tomu chisli diyuchi vulkani Klimat Klimat krayini ekvatorialnij na pivdni i krajnij pivnochi subekvatorialnij Vnutrishni vodi Golovni richki Kongo Zayir iz pritokami U krayini bagato bolit a richka Kongo v dekilkoh miscyah rozshiryayetsya i utvoryuye ozera zokrema Malebo Stenli Pul Veliki ozera utvoryuyut lancyuzhok vzdovzh shidnogo kordonu Albert Eduard Kivu Tanganyika prirodnij kordon z Tanzaniyeyu i Mveru Najbilshi z ozer vseredini krayini Mayi Ndombe i Tumba Grunti j roslinnist Blizko 75 teritoriyi Kongo pokrito tropichnimi lisami Tvarinnij svit OkapiSamec zahidnoyi goriliBegemoti Osoblive zanepokoyennya u prirodoohoronciv viklikayut primati U Kongo meshkaye kilka vidiv lyudinopodibnih mavp zvichajnij shimpanze Pan troglodytes bonobo Pan paniscus shidna gorila Gorilla beringei i mozhlivo zahidna gorila Gorilla gorilla Ce yedina krayina u sviti de bonobo zhivut u dikij prirodi Velike zanepokoyennya viklikaye vimirannya lyudinopodibnih mavp Cherez polyuvannya i znishennya seredovisha isnuvannya shimpanze bonobo i gorili populyaciyi yakih kolis nalichuvali miljoni zaraz skorotilisya do 200 000 goril 100 000 shimpanze i mozhlivo lishe blizko 10 000 bonobo Vsi gorili shimpanze bonobo i okapi vidneseni Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi do vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya IstoriyaDokladnishe Istoriya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Na teritoriyi suchasnoyi respubliki a takozh na teritoriyi respubliki Angola isnuvala davnya derzhava Korolivstvo Kongo 1400 1914 Etnichnu osnovu krayini skladav narod kongo U XV XVI st Kongo znahodilos u stani rozkvitu dzherelo Derzhavu ocholyuvav pravitel yakij mav titul manikongo Feodalni vidnosini sho skladalis pereplitalis z institutami domashnogo rabstva Visokogo rivnya rozvitku dosyagli silske gospodarstvo remesla torgivlya Isnuvali vlasnist verhovnogo pravitelya na zemlyu ekspluataciya podatnogo naselennya u formi podati ta carskoyi barshini Z prihodom u Kongo portugalciv 1482 yim vdalos privernuti do hristiyanstva grupu vishoyi znati ta manikongo Slidom za cim pochalis obryadi masovogo hreshennya chasto nasilnicki vsogo narodu Odnochasno derzhavu spustoshuvala rabotorgivlya Vilna derzhava Kongo Genri Morton StenliLeopold II Intensivne doslidzhennya ta kolonizaciya Kongo yevropejcyami rozpochalosya u 1870 roci i trivalo do 1920 roku Belgijskij korol Leopold II sponsoruvav mandrivki Genri Mortona Stenli 1885 roku na Berlinskij konferenciyi teritoriya Kongo bula viznana privatnoyu vlasnistyu belgijskoyi koroni ta otrimala nazvu Vilna derzhava Kongo Belgijskij rezhim rozpochav kilka bagatorichnih proyektiv rozvitku infrastrukturi zokrema budovu zaliznici vid uzberezhzhya do stolici Kinshasi todi Leopoldvil Osnovnoyu metoyu cih proyektiv bula intensivna ekspluataciya naturalnih resursiv koloniyi Virobnictvo gumi ta prodazh gumovih shin prinesli znachni dohodi Leopoldu II Kolonialisti brutalno povodilisya z miscevim naselennyam U deyakih regionah vnaslidok visnazhennya ta hvorob Sonna hvoroba vispa naselennya skorotilosya majzhe vdvichi Do podibnih visnovkiv prijshla piznishe uryadova komisiya Brutalne povodzhennya z miscevim naselennyam viklikalo mizhnarodni protesti ocholyuvani britanskim zhurnalistom ta britanskim diplomatom Rodzherom Kejsmentom Do protestiv priyednalisya vidomi pismenniki zokrema Mark Tven ta Artur Konan Dojl U Vilnij derzhavi Kongo vidbuvayutsya podiyi v romani Serce temryavi Dzhozefa Konrada Belgijske Kongo 1908 1960 Dokladnishe Belgijske Kongo U 1908 roci pid tiskom mizhnarodnoyi gromadskosti belgijskij parlament vzyav na sebe vidpovidalnist za Vilnu derzhavu Kongo yaka z togo momentu otrimala nazvu Belgijske Kongo ta keruvalasya belgijskim uryadom Buli dosyagnuti znachni ekonomichni uspihi ta socialnij progres dzherelo Stavlennya bilih kolonialnih praviteliv do korinnih zhiteliv zalishalosya odnak zdebilshogo poblazhlivim ta zverhnim U roki Drugoyi svitovoyi vijni kongolezka armiya dosyagla kilka peremog u pivnichnij Africi nad italijskimi vijskami dzherelo Politichna kriza 1960 1965 Dokladnishe Kongolezka kriza Na pochatku 1960 roku v Bryusseli projshla konferenciya stosovno problem Belgijskogo Kongo za uchastyu vatazhkiv nacionalno vizvolnogo ruhu Rezultatom kruglogo stolu stalo vimushene rishennya uryadu Belgiyi pro nadannya nezalezhnosti koloniyi Takozh bula viznachena data progoloshennya samostijnosti 30 chervnya 1960 roku Patris Lumumba U travni v koloniyi projshli vibori do parlamentu ta provincijnih zboriv Potim prezidentom krayini stav Zhozef Kasavubu prem yer ministrom Patris Lumumba Belgijski vijskovi u misti Kamina Odrazu zh pislya zdobuttya nezalezhnosti moloda derzhava zitknulasya z chislennimi problemami socialno ekonomichnogo harakteru bidnist naselennya mizhplemenni konflikti pragnennya zahidnih monopolij utrimati svoyi poziciyi v ekonomici krayini deficit visokokvalifikovanih kadriv tosho Posililos nevdovolennya korinnih meshkanciv pochalisya akciyi proti bilogo naselennya krayini sho sprichinilo yih viyizd z derzhavi ta posililo vnutrishnyu socialno ekonomichnu krizu Shvedski blakitni bereti v Kongo U lipni belgijski vijska skoristavshis bezladom v Kongo visadili v Leopoldvili ta Elizabetvili svij desant Todi zh Moyiz Chombe yakogo pidtrimuvav belgijskij uryad ogolosiv pro vidokremlennya najbagatshoyi provinciyi Kongo Katangi Pislya cogo v inshih kongolezkih provinciyah posililisya separatistski ruhi U situaciyu sho sklalasya vtrutilis veliki derzhavi Radyanskij Soyuz pidtrimuvav marksista Lumumbu KNR obicyala nadislati do Kongo svoyih dobrovolciv U veresni 1961 grudni 1962 ta sichni 1963 rokiv sili OON proveli nizku nastupalnih operacij proti separatistiv vnaslidok chogo povaleno rezhim Chombe v Katanzi ale zahidni monopoliyi zberegli svoyi poziciyi v derzhavi U veresni zhovtni 1963 roku kongolezkij uryad sprobuvav navesti lad u krayini zhorstkimi metodami zaboroneno najbilshi politichni partiyi rozpusheno parlament u stolici vvedeno nadzvichajnij stan Ci podiyi sprichinili masovu migraciyu naselennya v mista Kontingent OON vivedeno z krayini v 1964 roci Prezident Kasavubu priznachiv prem yer ministrom Chombe yakij ostatochno rozpravivsya z poslidovnikami Lumumbi zahopivshi za dopomogoyu belgijskih parashutistiv Stenlivil U listopadi 1965 roku prezidentom Kongo stav general Mobutu yakij spirayuchis na armiyu pokinchiv iz zalishkami separatizmu j uzyav kurs na afrikanizaciyu zovnishnoyi ta vnutrishnoyi politiki Na konstitucijnomu referendumi v 1964 roci nazvu krayini bulo zmineno na Demokratichna Respublika Kongo Zayir 1971 1997 Dokladnishe Zayir U 1971 roci krayina otrimala novu nazvu Respublika Zayir Povstannya 1977 i roku bulo pridusheno za dopomogoyu vijsk Marokko dostavlenih povitryam u Zayir Franciyeyu a takozh francuzkimi i belgijskimi desantnikami 1990 roku bulo znyato zaboronu na bagatopartijnu politiku Pislya antiuryadovih vistupiv 1991 roku Mobutu pogodivsya diliti vladu z opoziciyeyu Etyen Tshisekedi stav prem yer ministrom piznishe jogo bulo znyato i znovu vidnovleno u 1992 roci za bazhannyam Mobutu sformuvalasya parlamentska opoziciya Tshisekedi bulo ostatochno znyato 1993 roku jogo misce posiv Faustin Birindva ale Tshisekedi yak i ranishe vvazhaye sho zajmaye cyu posadu Nedavnya istoriya U 1998 2002 rokah vidbuvalas Druga kongolezka vijna v yakij brali uchast ponad dvadcyat zbrojnih ugrupovan z dev yati derzhav Za danimi rejtingu Nespromozhnih derzhav na 2013 rik DR Kongo posidaye druge misce Politichna sistemaDokladnishe Demokratichna Respublika Kongo za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Parlament Dokladnishe Parlament Demokratichnoyi Respubliki Kongo Politichni partiyi Dokladnishe Osnovi politichni partiyi krayini 1982 Soyuz za demokratiyu i socialnij progres 1990 1998 Sudova vlada Cej rozdil potrebuye dopovnennya listopad 2016 Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko kongolezki vidnosini Ukrayinska mirotvorcha operaciya u Demokratichnij Respublici KongoDokladnishe Vidnosini mizh Ukrayinoyu ta DR Kongo Uryad Kongo oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 13 kvitnya 1999 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Demokratichnoyi Respubliki Kongo sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Kongo vidaye ukrayinske posolstvo v Belgiyi Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimn Zalizna ledi Demokratichnoyi Respubliki Kongo Katana Gege Bukuru aktivist yaka boretsya za prava zhinok zasnovnicya SOFAD Solidarnist zhinok aktivistiv za zahist prav lyudini Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Demokratichnoyi Respubliki Kongo V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 11 regioniv Bandundu Centralne Kongo Ekvatorialna Zahidne Kasayi Shidne Kasayi Katanga Kinshasa misto provinciya Maniyema Pivnichne Kivu Shidna Pivdenne KivuU regioni Ituri Shidnoyi provinciyi diye timchasova administraciya Demokratichna Respublika Kongo za konstituciyeyu 2005 roku podilyayetsya na 26 provincij Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Demokratichnoyi Respubliki Kongo Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 56 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 400 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Demokratichnoyi Respubliki Kongo Demokratichna Respublika Kongo vidstala agrarna derzhava z rozvinutoyu girnichodobuvnoyu promislovistyu Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 44 6 mlrd dolariv SShA 83 misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 700 dolariv 188 misce u sviti Za danimi Index of Economic Freedom vid The Heritage Foundation temp zrostannya VVP u 2000 roci skladav 3 Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 11 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 55 sfera obslugovuvannya 34 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 15 obrobna promislovist i budivnictvo 67 agrarne girnicha promislovist lisove i ribne gospodarstva 18 sfera obslugovuvannya stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Kongo za 2006 rik sklali 0 7 mlrd dolariv SShA a vitrati 2 mlrd deficit stanoviv 65 DRK volodiye najbilshim ekonomichnim potencialom sered krayin tropichnoyi Afriki Hocha zhiteli Demokratichnoyi Respubliki Kongo ye odnimi z najbidnishih u sviti prote za prirodnimi bagatstvami ce odna z najbagatshih krayin svitu vartist mineralnih resursiv ocinyuyetsya na 24 trln dolariv SShA Porivnyano z seredinoyu 1980 h rokiv ekonomika krayini znachno skorotilasya U moment dosyagnennya nezalezhnosti u 1960 roci DR Kongo bula drugoyu za promislovim rozvitkom krayinoyu Afriki prograyuchi lishe Pivdenno Afrikanskij Respublici zavdyaki rozvinutij dobuvnij promislovosti ta vidnosno efektivnomu agrarnomu sektoru Zbrojni konflikti yaki rozpochalisya u 1996 roci Persha kongolezka vijna Druga kongolezka vijna znachno zmenshili rozmiri ekonomiki ta dohodi byudzhetu prizveli do zbilshennya zovnishnogo borgu Vijni ta pov yazani z nimi golod i hvorobi prizveli do smerti 5 mln lyudej Vid nedoyidannya strazhdaye priblizno naselennya krayini Vnaslidok nevpevnenosti u rezultatah konfliktiv braku infrastrukturi ta problem z vedennyam biznesu zakordonni kompaniyi obmezhili svoyu diyalnist Vijni pidsilili vpliv isnuyuchih ranishe problem korupciyi neviznachenosti pravovoyi bazi vidsutnosti vidkritosti u derzhavnij ekonomichnij politici ta finansovih operaciyah Valyuta Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye kongolezkij frank 2019 roku za 1 dolar SShA USD davali 1600 kongolezkih franka Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti girnicha metalurgijna harchova derevopererobna naftova i tekstilna Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Demokratichnoyi Respubliki Kongo U 2006 roci vidobutok nafti sklav 7 71 mln bareliv Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Demokratichnoyi Respubliki Kongo Energetika Dokladnishe Krayina maye v svoyemu rozporyadzhenni znachni energoresursi gidroenergiyu naftu i prirodnij gaz yaki stali rozroblyatisya lishe v ostanni roki Gidroenergetichnij potencial ocinyuyetsya v 1 mlrd kVt Za 2004 rik bulo virobleno 353 mln kVt god elektroenergiyi zagalnij obsyag spozhitoyi 658 mln kVt god importovano 330 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 8 2 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Zbir drov v BasankusuDokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya lishe 6 7 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi maniok yistivnij kukurudza kava ris cukrova trostina banani tyutyun arahis chaj Transport Dokladnishe Transport Demokratichnoyi Respubliki Kongo Transport avtomobilnij chastkovo zaliznichnij Golovnoyu pereshkodoyu dlya rozvitku girnichodobuvnoyi j inshih galuzej promislovosti ye nerozvinenist transportnoyi sistemi i nedostacha energetichnih potuzhnostej Osnova transportnoyi merezhi DRK marshruti vivozu eksportnoyi produkciyi po richkah ta zaliznicyah Avtotransport Protyazhnist majzhe vsih avtoshlyahiv i zaliznic nevelika yak pravilo voni zv yazuyut vodni shlyahi z rajonami eksportnogo virobnictva U 1990 h rokiv bilsha chastina dorig potrebuvala remontu Zaliznicya Zaliznicya zv yazuye Katangu iz zarubizhnimi morskimi portami Lobitu i Bengeloyu Angola Bejroyu Mozambik Dar es Salamom Tanzaniya ta Ist Londonom Port Elizabet i Kejptaunom PAR U 1990 protyazhnist zaliznic sho diyali sklala bl 5 1 tis km Aviaciya Letovishe u Kinshasi Vazhlivu rol vidigrayut vnutrishni aviaperevezennya Mizhnarodni aeroporti roztashovani v mistah Kinshasa Lubumbashi i Kisangani Mizhnarodni vnutrishnokontinentalni aviarejsi vikonuyutsya z Kinshasi do Lagosa Nigeriya Abidzhana Kot d Ivuar Najrobi Keniya Addis Abebi Efiopiya i Kigali Ruanda Aviaspoluchennya z Kinshasoyu zdijsnyuyetsya z Parizha Air France Cyuriha Swiss Bryusselya Air Zaire Lisabona i Rimu Alitalia Pryamih aviarejsiv z Ukrayini do DR Kongo nemaye neobhidna peresadka v odnij z yevropejskih stolic Poromi Isnuye regulyarne poromne spoluchennya mizh Kinshasoyu i Brazzavilem Respublika Kongo Stari perepovneni pasazhirami i tovarom poromi shogodini peretinayut richku Kongo pov yazuyuchi dvi stolici Pereprava zajmaye ne bilshe 20 hvilin ale pributi v richkovij port slid yak minimum za godinu do vidpravlennya z metoyu vstignuti projti pasportnij i mitnij kontrol Vartist perepravi 5 15 dolariv SShA zalezhit vid poroma i zdatnosti torguvatisya v odnu storonu Diyut poromi z Kinshasi do Bangi CAR Poromi virushayut 2 3 razi na misyac jdut vgoru za techiyeyu richki Kongo bilshe 1000 km protyagom 8 10 dniv i roblyat zupinki u vsih velikih mistah po shlyahu U zvorotnomu napryamku za techiyeyu shlyah zajmaye 5 6 dniv Vartist kvitkiv variyuyetsya vid 70 tis frankiv KFA v kayuti pershogo klasu do 45 tis frankiv KFA u drugomu klasi i 9 tis frankiv KFA na palubi Slid mati na uvazi sho jdetsya pro granichno starih i znoshenih sudah Yedinoyu perevagoyu plavannya v kayuti ye mozhlivist hocha b trohi distanciyuvatisya vid soten miscevih zhiteliv sho lezhat i splyachih bukvalno odin na odnomu na palubi Turizm Dokladnishe Turizm u Demokratichnij Respublici Kongo U 1996 roci pributok vid inozemnih turistiv stanoviv 5 mln dolariv SShA Viza Dlya vidviduvannya Demokratichnoyi Respubliki Kongo gromadyanam Ukrayini neobhidna viza Vizu mozhna otrimati v posolstvi Kongo abo na prikordonnomu punkti Minimalnij termin oformlennya vizi v posolstvi 15 dniv Neobhidni dokumenti 3 anketi francuzkoyu movoyu 3 fotografiyi zakordonnij pasport zaproshennya i sertifikat pro sheplennya proti zhovtoyi lihomanki Termin diyi vizi na v yizd 30 dniv Konsulskij zbir 50 dolariv SShA Vizi na prikordonnomu punkti vidayutsya z velikimi skladnoshami pri specialnomu zvernenni do MZS Demokratichnoyi Respubliki Kongo Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Kongo Belgiya SShA Kitaj Franciya PAR Derzhava eksportuye almazi 17 naftu 11 kavu 9 kolorovi metali kobalt cink olovo mid 8 palmovu oliyu Osnovni pokupci Belgiya 38 SShA 18 Kitaj 12 Franciya 8 2006 roku vartist eksportu sklala 1 1 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye promislovi virobi harchovi produkti Osnovni importeri PAR 18 Belgiya 15 Franciya 9 Keniya 8 2006 roku vartist importu sklala 1 3 mlrd dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Naselennya derzhavi u lipni 2020 roci stanovilo 89 561 403 osib 16 te misce u sviti 1950 roku naselennya krayini stanovilo 11 3 mln osib u 1970 mu 17 4 mln osib u 1980 roci 26 4 mln osib Gustota naselennya 33 84 osib km 180 te misce u sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 43 7 smertnist 13 3 prirodnij pririst 30 4 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 47 4 14 9 mln cholovikiv 14 8 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 50 1 15 6 mln cholovikiv 15 8 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 2 5 0 6 mln cholovikiv 0 9 mln zhinok Urbanizaciya KinshasaLubumbashiDokladnishe Mista Demokratichnoyi Respubliki Kongo Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 29 Golovni mista derzhavi Kinshasa 11 855 mln osib Lubumbashi 1 7 mln osib Mbuzhi Mayi 1 7 mln osib Misto Naselennya ocinka 2012 Kinshasa 11 855 000 2017 Lubumbashi 1 786 397Mbuzhi Mayi 1 680 991Kananga 1 061 181Kisangani 935 977Bukavu 806 940Chikapa 587 548Kolvezi 453 147Likasi 447 449Goma 431 342Etnichnij sklad Dokladnishe Golovni etnosi sho skladayut kongolezku naciyu luba 18 mongo 17 kongo 12 Movi Dokladnishe Derzhavna mova francuzka Religiyi Kafedralnij sobor u KisanganiDokladnishe Golovni religiyi derzhavi katolictvo 50 naselennya protestantizm 20 animizm 10 islam 10 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 51 5 roku dlya cholovikiv 50 rokiv dlya zhinok 53 roki Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 88 6 stanom na 2006 rik ce odin z najvishih u sviti pokaznikiv Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 475 zhiteliv likaryami 1 likar na 23 1 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci sklali 2 4 vid VVP krayini Osvita Urok u pochatkovij shkoliDokladnishe Riven pisemnosti v 2003 roci stanoviv 65 5 76 2 sered cholovikiv 55 1 sered zhinok Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 0 9 vid VVP 6 4 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv Sistema osviti DR Kongo upravlyalas troma ministerstvami Ministerstvom pochatkovoyi serednoyi ta profesijnoyi osviti Ministere de l Enseignement Primaire Secondaire et Professionnel MEPSP Ministerstvom vishoyi osviti ta universitetiv Ministere de l Enseignement Superieur et Universitaire MESU ta Ministerstvom socialnih sprav Ministere des Affaires Sociales MAS Sistema osviti podibna do belgijskoyi 2002 roku bulo 19 tis pochatkovih shkil iz 160 tis uchniv 8 tis shkil drugogo rivnya z 110 tis uchniv U krayini zaprovadzhena obov yazkova 6 richna pochatkova osvita Pochatkova osvita ye bezplatnoyu i obov yazkovoyu Stattya 43 konstituciyi 2005 roku Kilkist uchniv u shkolah vstanovlyuyetsya zgidno z formalnoyu reyestraciyeyu i ne zavzhdi vidpovidaye realnij vidviduvanosti 2000 roku 65 ditej u vici vid 10 do 14 rokiv vidviduvali shkolu U rezultati shestirichnoyi gromadyanskoyi vijni ponad 5 2 miljoni ditej ne otrimali osviti Internet Dokladnishe KulturaDokladnishe PrimitkiKotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 IUCN Red List of Threatened Species April 2016 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2018 Procitovano 23 zhovtnya 2018 United Nations Environment Programme 15 sichnya 2009 Arhiv originalu za 18 travnya 2016 Procitovano 19 travnya 2010 Vigilant Linda 2004 Chimpanzees Current Biology 14 10 R369 R371 doi 10 1016 j cub 2004 05 006 PMID 15186757 Tshilemalema Mukenge 2001 Culture and Customs of the Congo s 18 angl navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Keyes Michael The Congo Free State a colony of gross excess 23 listopada 2011 u Wayback Machine Veresen 2004 angl Hochschild Adam 1999 King Leopold s Ghost Mariner Books navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu The Cambridge history of Africa From the earliest times to c 500 BC 24 grudnya 2011 u Wayback Machine John D Fage 1982 Cambridge University Press p 748 ISBN 0 521 22803 4 navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu King Leopold s Ghost Adam Hochschild 1999 ISBN 0 618 00190 5 Houghton Mifflin Books navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu Historylearningsite co uk 30 bereznya 2007 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 8 lyutogo 2012 angl Hearts of Darkness 25 kvitnya 2012 u Wayback Machine allacademic com angl Central Intelligence Agency 2011 The World Factbook Langley Virginia Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2012 angl Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 30 veresnya 2013 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Thefreelibrary com Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012 angl News About Congo 15 bereznya 2009 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012 angl Kuepper Justin 26 zhovtnya 2010 Theotcinvestor com Arhiv originalu za 22 sichnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2012 angl Elle pouvait se prevaloir 25 listopada 2009 u Wayback Machine fr Constitution de la Republique democratique du Congo Wikisource Arhivovano 25 zhovtnya 2011 u Wayback Machine fr Demokratichna Respublika Kongo 2005 Findings on the Worst Forms of Child Labor 9 sichnya 2014 u Wayback Machine Mizhnarodne byuro z trudovih pitan Ministerstvo praci SShA 2006 This article incorporates text from this source which is in the public domain angl Literatura ros Zhid Andre Sobranie sochinenij V 7 t T 2 Puteshestvie v Kongo Perevod s francuzkoyi A Shadrina M TERRA Knizhnyj klub 2002 448 s ros Andreev A DRK svoboda do no prezhde vsego revolyuciya Aziya i Afrika 1999 9 S 10 ros Vasilev A Realii i perspektivy sotrudnichestva Aziya i Afrika 1997 12 S 2 ros Dyabin A Sidorova G DR Kongo na puti k demokratii Aziya i Afrika segodnya 2008 8 S 37 49 ros Korshunov M Kongo Shkola dlya detej dzhunglej Aziya i Afrika 1995 3 S 9 ros Mazov S V Holodnaya vojna v serdce Afriki SSSR i kongolezskij krizis 1960 1964 Moskva Russkij fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2015 ros Olejnikov I N Kongo Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo geograficheskoj literatury 1959 U karty mira ros Shennikov V Kongo Ogneopasnoe nasledie Mobutu Aziya i Afrika 1998 7 S 12 angl Peter Abbott Modern African Wars 4 The Congo 1960 2002 Oxford Osprey Publishing 2014 Men at Arms series Vol 492 angl Sandra W Meditz and Tim Merrill eds Zaire A Country Study Washington D C Federal Research Division Library of Congress 1994 Area handbook series angl Georges Nzongola Ntalaja The Congo from Leopold to Kabila A People s History London Zed Books 2002 angl Historical Dictionary of the Democratic Republic of the Congo Third Edition 16 lipnya 2020 u Wayback Machine PosilannyaKongo 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6