Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Демократичної Республіки Конго Загальна характеристикаДР Конго займає 1 е місце серед країн світу за за

Корисні копалини Демократичної Республіки Конго

Корисні копалини Демократичної Республіки Конго.

Загальна характеристика

ДР Конго займає 1-е місце серед країн світу за запасами руд кобальту, танталу, ґерманію і техн. алмазів, провідне місце на континенті за запасами руд міді, вольфраму, олова, ніобію, кадмію. Крім того, важливими к.к. є: нафта, газ, вугілля, золоті і срібні руди (табл.).

Таблиця. - Основні корисні копалини Конго (Заїр) станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах,  %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

 

50

4

 

 

4,2

0,9

Боксити, млн т

75

710

40 (Al2O3)

0,3

Вольфрам, тис. т

2

8

0,1 (WO3)

0,1

Залізні руди, млн т

50

2170

47 (Fe)

 

Золото, т

60

196

1,4 - 4 г/т

0,1

Кобальт, тис. т

2000

2500

0,31 (Со)

36

Марганцеві руди, млн т

2

70

38 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

23650

25800

3,98 (Cu)

3,5

Нафта, млн т

25,6

 

 

 

, тис. т

32

91

1,5

0,34

Олово, тис. т

210

400

0,2

 

Природний горючий газ, млрд м³

1

 

 

 

Свинець, тис. т

865

 

 

 

Срібло, т

2000

6000

200 г/т

0,4

Вугілля, млн т

600

1000

 

 

Цинк, тис. т

865

7000

2 (Zn)

0,3

Уран, тис. т

1,8

3,5

0,2

0,1

, т

1800

4500

0,04 (Та2О5)

2,35

Берилій, тис. т

3

20

0,14 (ВеО)

1,3

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. У вузькій прибережній смузі шельфу виявлено декілька невеликих нафтових і газових родовищ, які належать до Кванза-Камерунського нафтогазоносного бас. Продуктивні пісковики нижньої та верхньої крейди на глиб. 400—950 м і 2300-3000 м. Нафта має густину 845—865 кг/м³, малосірчиста (0,11 %), з високим вмістом парафіну. У центрі країни (500 тис. км²) виділяють Конголезький НГБ, виконаний континентальною теригенною товщею (до 5 км) палеозою-мезозою.

Вугілля. Основні родовища кам'яного вугілля розташовані в пров. Шаба (Катанга) — басейни Лукуга і Луена-Луалаба. Вугленосними є породи верхнього карбону — пермі. Пласти залягають горизонтально або полого і придатні для відкритої розробки. Вугілля газове, із вмістом летких 30-34 %, зольність 15-20 %, вологість 5-6 %, теплота згорання 20-22 МДж/кг.

Олово і вольфрам. За ресурсами олова Конго-Кіншаса займає 7-е місце серед країн світу (після Бразилії, Китаю, Індонезії, Малайзії, Таїланду і Росії) — 5,3 % світових ресурсів (2,5 млн т). Родов. вольфрамових і олов'яних руд значні. Вони розташовані в районі Манієма на півночі країни.

Золото. Родов. руд золота в осн. корінні (райони Кіло, Мото і Намойа). Крім того, є багаті золотоносні розсипи та комплексні руди.

Кобальт, мідь, ґерманій, супутні метали. Демократична Республіка Конго має в своєму розпорядженні найбільші у світі запаси кобальту. Мідно-кобальтові родовища стратиформного типу приурочені до одного з найбільших районів розвитку мідянистих пісковиків — (Катанга-Родезійського мідного поясу) Центральної Африки. На території ДРК зосереджені стратиформні родов. мідних руд, де вони утворюють Мідний пояс (Катангський мідний пояс), що проходить по південній частині країни, в провінції Шаба (Катанга) і має протяжність 300 км. Руди комплексні — мідні, мідно-кобальтові і мідно-поліметалічні, приурочені до формації Роан (верх. протерозой) Катангської системи. Потужність рудних тіл — від 2 до 35 м, довжина за простяганням — від десятків метрів до 1 км і більше. Виразно виражена зона окиснення потужністю звичайно біля 70-80 м. Зона повторного збагачення виявлена слабо. Середні вмісти кобальту в первинних сульфідних рудах становлять 0.1-0.5 %, рідше 1-2 %, в окиснених — до декількох процентів. Руди представлені халькопіритом, сфалеритом, борнітом, халькозином, ковеліном, лінеїтом, каролітом, сферокобальтитом і окисними мінералами міді. Присутні ґерманій, срібло, кадмій, золото, платина, уран. Запаси ґерманію в комплексних мідно-цинкових рудах родовища (Кіпуші) найбільші у світі.

Рідкісні метали поширені в Кібарському поясі: танталоніобати, пірохлори в карбонатитах, берилієві та літієві руди. Осн. родов. танталових руд пов'язані з пегматитами пров. Ківу (родов.: Кабунга, Кабугірі, Чонка, Ньябесі, Ньєтубу, Лубілоква, Ньямембе, Вамері, Езезе, Біонга). Найбільшими є розсипи танталіту Ідіба. До найбільших у світі за запасами оксиду ніобію (400 тис. т, вміст в руді 0,5-1,34 %) належить масив (Луеш) в пров. Ківу. Аналогічні пірохлорові руди розвідані в масиві Бінгі (200 тис. т, 2,4-3,6 %). Запаси руд ніобію в пегматитах Півн. Лугула та ін. оцінюються в 580 тис. т оксиду ніобію. Ресурси берилію також пов'язані з комплексними рудами редкіснометалічних пегматитів (родов. Кабунга, Кабугірі, Кобо-Кобо і т. д.).

Алмази. Понад 60 % алмазів К. представлені техн. сортами, 30-35 % — напівдорогоцінними, і тільки 5 % — ювелірними. Осн. запаси зосереджені в пров. Сх. Касаї і на кордоні з Анголою. Родовища корінні і розсипні ((Касаї-Лунда)). Найбагатші розсипи — Чіманга, Мбужі-Маї (Бакванга), Лубі, Касаї-Чікапа.

Малахіт. На Катанзькому мідному поясі зустрічається ювелірно-виробний малахіт (азур-малахіт).

Інші корисні копалини. У К. розташовані перспективні родовища марганцевого залізняку, бокситів, а також є руди і вияви урану, фосфоритів, азбесту, бариту, слюди, сірки.

Див. також

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Korisni kopalini Demokratichnoyi Respubliki Kongo Zagalna harakteristikaDR Kongo zajmaye 1 e misce sered krayin svitu za zapasami rud kobaltu tantalu germaniyu i tehn almaziv providne misce na kontinenti za zapasami rud midi volframu olova niobiyu kadmiyu Krim togo vazhlivimi k k ye nafta gaz vugillya zoloti i sribni rudi tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Kongo Zayir stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Almazi mln kar prirodnih yuvelirnih 50 4 4 2 0 9 Boksiti mln t 75 710 40 Al2O3 0 3 Volfram tis t 2 8 0 1 WO3 0 1 Zalizni rudi mln t 50 2170 47 Fe Zoloto t 60 196 1 4 4 g t 0 1 Kobalt tis t 2000 2500 0 31 So 36 Margancevi rudi mln t 2 70 38 Mn 0 1 Mid tis t 23650 25800 3 98 Cu 3 5 Nafta mln t 25 6 tis t 32 91 1 5 0 34 Olovo tis t 210 400 0 2 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 1 Svinec tis t 865 Sriblo t 2000 6000 200 g t 0 4 Vugillya mln t 600 1000 Cink tis t 865 7000 2 Zn 0 3 Uran tis t 1 8 3 5 0 2 0 1 t 1800 4500 0 04 Ta2O5 2 35 Berilij tis t 3 20 0 14 VeO 1 3Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz U vuzkij priberezhnij smuzi shelfu viyavleno dekilka nevelikih naftovih i gazovih rodovish yaki nalezhat do Kvanza Kamerunskogo naftogazonosnogo bas Produktivni piskoviki nizhnoyi ta verhnoyi krejdi na glib 400 950 m i 2300 3000 m Nafta maye gustinu 845 865 kg m malosirchista 0 11 z visokim vmistom parafinu U centri krayini 500 tis km vidilyayut Kongolezkij NGB vikonanij kontinentalnoyu terigennoyu tovsheyu do 5 km paleozoyu mezozoyu Vugillya Osnovni rodovisha kam yanogo vugillya roztashovani v prov Shaba Katanga basejni Lukuga i Luena Lualaba Vuglenosnimi ye porodi verhnogo karbonu permi Plasti zalyagayut gorizontalno abo pologo i pridatni dlya vidkritoyi rozrobki Vugillya gazove iz vmistom letkih 30 34 zolnist 15 20 vologist 5 6 teplota zgorannya 20 22 MDzh kg Olovo i volfram Za resursami olova Kongo Kinshasa zajmaye 7 e misce sered krayin svitu pislya Braziliyi Kitayu Indoneziyi Malajziyi Tayilandu i Rosiyi 5 3 svitovih resursiv 2 5 mln t Rodov volframovih i olov yanih rud znachni Voni roztashovani v rajoni Maniyema na pivnochi krayini Zoloto Rodov rud zolota v osn korinni rajoni Kilo Moto i Namoja Krim togo ye bagati zolotonosni rozsipi ta kompleksni rudi Kobalt mid germanij suputni metali Demokratichna Respublika Kongo maye v svoyemu rozporyadzhenni najbilshi u sviti zapasi kobaltu Midno kobaltovi rodovisha stratiformnogo tipu priurocheni do odnogo z najbilshih rajoniv rozvitku midyanistih piskovikiv Katanga Rodezijskogo midnogo poyasu Centralnoyi Afriki Na teritoriyi DRK zoseredzheni stratiformni rodov midnih rud de voni utvoryuyut Midnij poyas Katangskij midnij poyas sho prohodit po pivdennij chastini krayini v provinciyi Shaba Katanga i maye protyazhnist 300 km Rudi kompleksni midni midno kobaltovi i midno polimetalichni priurocheni do formaciyi Roan verh proterozoj Katangskoyi sistemi Potuzhnist rudnih til vid 2 do 35 m dovzhina za prostyagannyam vid desyatkiv metriv do 1 km i bilshe Virazno virazhena zona okisnennya potuzhnistyu zvichajno bilya 70 80 m Zona povtornogo zbagachennya viyavlena slabo Seredni vmisti kobaltu v pervinnih sulfidnih rudah stanovlyat 0 1 0 5 ridshe 1 2 v okisnenih do dekilkoh procentiv Rudi predstavleni halkopiritom sfaleritom bornitom halkozinom kovelinom lineyitom karolitom sferokobaltitom i okisnimi mineralami midi Prisutni germanij sriblo kadmij zoloto platina uran Zapasi germaniyu v kompleksnih midno cinkovih rudah rodovisha Kipushi najbilshi u sviti Ridkisni metali poshireni v Kibarskomu poyasi tantaloniobati pirohlori v karbonatitah beriliyevi ta litiyevi rudi Osn rodov tantalovih rud pov yazani z pegmatitami prov Kivu rodov Kabunga Kabugiri Chonka Nyabesi Nyetubu Lubilokva Nyamembe Vameri Ezeze Bionga Najbilshimi ye rozsipi tantalitu Idiba Do najbilshih u sviti za zapasami oksidu niobiyu 400 tis t vmist v rudi 0 5 1 34 nalezhit masiv Luesh v prov Kivu Analogichni pirohlorovi rudi rozvidani v masivi Bingi 200 tis t 2 4 3 6 Zapasi rud niobiyu v pegmatitah Pivn Lugula ta in ocinyuyutsya v 580 tis t oksidu niobiyu Resursi beriliyu takozh pov yazani z kompleksnimi rudami redkisnometalichnih pegmatitiv rodov Kabunga Kabugiri Kobo Kobo i t d Almazi Ponad 60 almaziv K predstavleni tehn sortami 30 35 napivdorogocinnimi i tilki 5 yuvelirnimi Osn zapasi zoseredzheni v prov Sh Kasayi i na kordoni z Angoloyu Rodovisha korinni i rozsipni Kasayi Lunda Najbagatshi rozsipi Chimanga Mbuzhi Mayi Bakvanga Lubi Kasayi Chikapa Malahit Na Katanzkomu midnomu poyasi zustrichayetsya yuvelirno virobnij malahit azur malahit Inshi korisni kopalini U K roztashovani perspektivni rodovisha margancevogo zaliznyaku boksitiv a takozh ye rudi i viyavi uranu fosforitiv azbestu baritu slyudi sirki Div takozhGirnicha promislovist Demokratichnoyi Respubliki Kongo Geologiya Demokratichnoyi Respubliki Kongo Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Demokratichnoyi Respubliki Kongo Gidrogeologiya Demokratichnoyi Respubliki KongoDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s
Топ