Катало́нці (кат. Catalans — катала́нс) — західнороманський народ у Південно-Західній Європі, основне населення історичної області Каталонія.
Каталонці кат. Catalans | |
---|---|
Видатні каталонці: Сальвадор Далі, Пау Казалс, Антоні Ґауді, Папа римський Олександр VI, Рамон Луль, Жасін Бардаге | |
Кількість | бл. 8,2 млн осіб |
Ареал | — 7 512 381 — 303 000 |
Близькі до: | іспанці, окситанці, романські народи |
Мова | каталанська іспанська та французька (як друга мова) |
Релігія | християни-католики |
Походження етноніму «каталонці»
- Див. також (Етимологія слова Каталонія).
Щодо походження етноніму «каталонці» і топоніму «Каталонія» (кат. Catalunya) серед науковців одностайності немає. Висуваються найрізноманітніші версії, часом такі, що виключають одна одну.
Досить популярними є теорії, що виводять назви «Каталонія» і «каталонці» від назв племен. Так, за однією версією етнонім «каталонці» походить від назви одного з франкських племен catalauni (щоправда, це плем'я жило у Шампані, а не у Каталонії). За іншою версією, яку гаряче обстоював каталонський філолог Жуан Курумінас, і яка виглядає найбільш вірогідно, — етнонім каталонці похідний від назви дороманського іберійського племені lacetanii; нарешті, є й такі, що виводять назву «Каталонія» від Gothland-Gothlundia («земля ґотів»).
Також є абсолютно неймовірна теорія походження[] назв «каталонці» і «Каталонія», яка стверджує, що наприкінці VIII ст., коли арабські завойовники були вигнані з півдня Франції, вони назвали франків Qātil («вбивця»), у множині — Qātilain, виходить Qātilûniya — «Земля вбивць», начебто пізніше ця назва перейшла на землі Франкії на Піренейському півострові, тобто сучасну Каталонію, і на народ, який тут проживав, відповідно сучасних каталонців.
Перша документальна згадка терміну Catalunya з’являється в Liber Maiolichinus de Gestis Pisanorum Illustribus, епічний твір латинською мовою, що оповідає похід каталонців та пізанців в 1113-1114 проти Мадіна Майурка (Мальорка) очолюваний архієпископом Ніци Петром ІІ та графом Рамоном Беренґером ІІІ Барселонським. Твір був створений між 1115 i 1120 i згадує графа Барселони як «Dux Catalanensis», а його володіння як «Catalania», а його людей як «Catalanenses». Не зважаючи на різні дослідження і досі не зрозуміло чому назва вперше з’являється в пізанському документі, а не в каталонському.
Територія проживання і чисельність
Понад 9/10 усіх каталонців проживає в Іспанії, зокрема в автономній громаді Каталонія, а також в іспанських провінціях Валенсія, Мурсія і Арагон, на Балеарських островах тощо. Крім Іспанії, каталонці живуть в Андоррі, де становлять 61 % населення країни (1990 р.), у Франції, переважно у департаменті Східні Піренеї, який є частиною історичної Каталонії, у низці країн Латинської Америки — в Аргентині, Мексиці, Чилі, Бразилії, Уругваї, Венесуелі, Колумбії, на Кубі, Домініканській Республіці, у країнах Західної Європи (Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Італія тощо), а також у США та Алжирі.
Незважаючи на давню історію, національна самосвідомість каталаномовців, які проживають поза межами історичної Каталонії, тобто в Автономній області Валенсія, на Балеарських островах, в Арагоні, Мурсії та на острові Сардинія, є слабкою. Офіційно у Валенсії навіть мова місцевих жителів називається не каталанською, а валенсійською. У цих каталанських країнах часто буває, що людина все життя здебільшого говорить каталанською мовою, але усвідомлює себе валенсійцем, балеарцем чи арагонцем (та іспанцем).
Дані про чисельність каталонців мають значні розбіжності. Однозначним є те, що кількість носіїв каталанської мови в Іспанії (тобто як каталонців, так і представників інших народів, для яких каталанська мова є другою, іноді третьою) становить аж ніяк не менше 7 мільйонів осіб. У Франції живе близько 250 000 каталаномовців, у Андоррі 31 000 осіб (1990 р.). Понад 20 000 каталономовців живе на острові Сардинія (Італія, здебільшого у районі міста Алґе). Оціночно можна судити про кількість каталонців у країнах Латинської і Північної Америки — загалом близько півмільйона осіб, з них найбільше (приблизно 150 тисяч осіб) в Аргентині, у США і Бразилії — близько 50 000 осіб у кожній з цих країн.
Отже, загальна чисельність каталонців (каталаномовців) у світі становить, за оцінкою, приблизно 8 мільйонів осіб.
Мова та віросповідання
- Основна стаття: Каталанська мова.
Мова каталонців — каталанська (катала́) — належить до окситано-романської підгрупи (а та у свою чергу до галло-іберійської підгрупи та західнороманської підгрупи) романської мовної групи індоєвропейської сім'ї мов. Найбільшу лексичну спорідненість каталанська має з окситанською мовою, а також італійською (87 %), іспанською та португальською мовами, з якими словникова близькість сягає 85 %. В Автономній області Валенсія каталанську офіційно називають валенсійською мовою, хоча Університет Валенсії наполягає саме на назві «каталанська мова». На Балеарських островах вживають лише термін «каталанська мова». Іноді каталанську мову називають «каталанська-валенсійська-балеарська».
Діалекти каталанської мови об'єднуються у дві групи — східну (говори центральний, балеарський, русільйонський та алґерський) та західну (північно-західний, туртозький, апічат і алаканський). Літературна норма каталанської мови сформувалася на основі центральної говірки (район Барселони).
Писемність на основі латинки. Найдавніші літературні пам'ятки каталанською датуються кінцем ХІІ — початком ХІІІ ст. Каталонська література за Середньовіччя розвивалася переважно в жанрах історичних хронік та зібрань проповідей. Творець літературної каталанської — Рамон Люль, автор роману «Книга про Бланкерне» (кат. Blanquerna, бл. 1284 р.).
На сучасному етапі каталанська є офійційно однією з регіональних мов Іспанії і безроздільно панує у Каталонії, без її знання життя у Каталонії є важким. Каталанська — мова преси, радіо і телемовлення, національної і масової культури. У той же час, серед самих каталонців поширений білінґвізм — знання і використання іспанської та французької мов (державних мов країн проживання) як другої.
Рівень грамотності серед каталонців сягає 96 %.
Каталонці є католиками, хоча серед міського населення (передусім Барселони та інших міст) поширений атеїзм.
Історія
- Основна стаття: Історія Каталонії.
Рання історія земель сучасної Каталонії до падіння Римської імперії
Предками каталонців є іберійські племена, що населяли східну і південно-східну частину Піренейського півострову у 1-му тисячолітті до н. е., що зазнали значного кельтського впливу, створивши спільноту так званих кельто-іберійців (до VIII століття до н. е.). Пізніше протокаталонці піддавалися впливам фінікійців і карфагенян, які заснували на каталонському узбережжі Середземномор'я свої колонії. Наслідком програшу Карфагена Римській імперії у Пунічних війнах стало загарбання середземноморських колоній Римом, у тому числі і земель сучасної Каталонії (ІІ століття до н. е.).
За римського панування відбулася романізація місцевого населення, яка тривала протягом майже 7 століть аж до падіння Римської імперії (476 рік) і не припинилася після того. У цей же час латина на каталонських землях вульгаризується, даючи початок каталонському наріччю.
Каталонські землі у V — XV століттях
- Див. також: Арагонське королівство.
У V ст. на територію сучасної Каталонії проникають германські племена візіготів (вестготів), які встановлюють своє панування до 718 р., коли в результаті навали арабо-берберських військ мусульманських завойовників цей регіон підпадає під їх оруду майже на століття. Наприкінці цього (VIII) століття франки відвойовують частину каталонських земель, відтоді маючи на них постійний вплив; у цей же час у результаті Реконкісти від арабського панування звільняється решта земель каталонців. Барселонське графство, залежне від Франкського королівства, стає надійною опорою християнського світу у боротьбі з арабськими загарбниками, яка тривала аж до XV століття.
У ХІІ столітті Барселонське графство об'єднується з королівством Арагон завдяки шлюбу між графом Барселони Рамоном Баранґе IV та арагонською принцесою Петронілою (кат. Peronella d'Aragó). Протягом ХІІІ століття ним правили королі Хайме І Арагонський Завойовник (1213-1276) та Петро ІІІ Великий (1276—1285), які проводили мудру і зважену внутрішню та агресивну зовнішню політику. За їхнього владарювання каталанська мова стає офіційною мовою Арагонського королівства, активно розвиваються мистецтво і література.
У 1492 укладено доленосний династичний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського. У результаті утворилася централізована іспанська держава, а доля Каталонії відтоді й досі пов'язана з долею Іспанського королівства.
Каталонські землі у XVI — XIX століттях
Деякий час Каталонії (у складі Арагонського королівства) вдається зберігати відносну політико-економічну самостійність, але у подальшому на каталонських землях розгортаються події, які багато в чому визначили майбутню долю і політичну карту Європи.
У середині XVII століття виникає франко-іспанський конфлікт, і більшість каталонської знаті переходить на бік французького короля Людовика ХІІІ, в результаті спалахує франко-іспанська війна, яка закінчується у 1659 році підписанням Піренейського миру, наслідки якого є катастрофічні для Каталонії — Каталонію поділено між Іспанією та Францією.
Але ще трагічнішими для каталонців були наслідки Війни за іспанську спадщину (1701—1714 роки) між Габсбургами (на їх боці були Британія, Австрія і Нідерланди) і Бурбонами (Франція та Іспанія), яка скінчилася битвою під Барселоною (11 вересня 1714 року). Через підтримку каталонською шляхтою ерцгерцога Карла VI, який програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні, права Арагонського королівство скасовувалися.
У XVIII столітті іспанський уряд провадить жорстку централізаторську політику, що у Каталонії виражалося в утисках каталонців, підсиленні іспанізації. У той же час асиміляційні процеси у середовищі каталонців не були такими значними як у сусідній Франції.
Каталонія у період з середини XIX століття і до наших днів
- Див. також : Каталонський націоналізм.
У 40-х роках XIX століття зміцнюється каталонський національний сепаратистський рух. Активно діє каталонська національна інтелігенція, закладаються підвалини теорії каталонського націоналізму, остаточно формується літературна норма каталанської мови. Найактивніший борець за каталонську самостійність цього часу — Баланті Алміраль (кат. Valentí Almirall, 1841—1904), політик, автор теорії каталанізму (кат. Lo catalanisme), засновник першої щоденної газети каталанською (кат. "El diari català").
Зусилля каталонських патріотів на початку ХХ століття увінчалися здобуттям автономії у 1932 р., яку, втім, зі встановленням режиму Франко у 1939 р. було скасовано. З поваленням франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень 1977 р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії 1978 р.
Автономія дала імпульс розвитку каталонської нації, популяризації культури і мови каталонців. Сьогодні каталонські еліти (і в меншому ступені суспільство) поділені між тими, хто вимагає більшого унезалежнення від Мадриду аж до державного самовизначення і прибічниками існуючої автономії. 18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74 відсотки його учасників висловилися за більшу самостійність своєї автономії та за визнання каталонців окремим народом. Відтак область отримала більші права у регулюванні внутрішнього життя, зокрема, в податковій системі, юстиції та еміграційній політиці. Нова редакція Конституції області, яка регулює життя автономії та її відносини з центром — Мадридом, тепер класифікує Каталонію як окрему націю, робить її таким чином однією з найсамостійніших автономій у Європі.
Каталонське суспільство
Традиційно Каталонія — економічно найрозвинутіший район Іспанії. Каталонія досить рано була втягнута в індустріалізацію. Нині багато каталонців зайняті у промисловості. В той же час у каталонських провінціях Жирона, Льєйда і Таррагона велика частка населення зайняті у сільському фермерському господарстві. Працюють каталонці і в сфері туризму (курорти Коста-Дорада, Коста-Брава, Балеарські острови тощо).
Саме економічне процвітання Каталонії притягує сюди багато емігрантів, в тому числі і з України.
Матеріальна і духовна культура каталонців
Поселення і житло
Каталонці — здавна урбанізована нація, проте значна частина каталонців живе у сільській місцевості. У сільській місцевості поширені великі поселення і села, але також зустрічаються і хутори.
До XX століття каталонський сільський будинок — великий двоповерховий, нерідко з зовнішньою галереєю масія. Традиційним житлом селян Валенсії була глинобитна хатина (на зразок української мазанки), прямокутна у плані і з високою двосхилою стріхою з тростини.
Каталонський національний одяг
Каталонський національний одяг зберігся відносно добре, а деякі його деталі взагалі стали символами національної ідентичності, як специфічна каталонська чоловіча шапочка — баретіна (кат. barretina), чоловічий довгий, переважно червоний, пасок файшя (кат. faixa) та жіночі мережива рет (кат. ret).
Традиційний одяг каталонців Русільйону (Французька Каталонія), барселонських каталонців, каталонців, що жили на півдні (у Валенсії), а також мешканців Балеарських островів має значну різницю.
Характерний жіночий костюм каталонців — це коротка картата спідниця з фартухом, блузка з короткими рукавами, шалик, що схрещується на грудях.
Класичним каталонським чоловічим костюмом вважаються вузькі короткі однотонні штани, підперезані фашьою, біла сорочка, жилет і курточка.
І чоловіки і жінки часто носили на грудях хустки. Національне взуття — сандалії аспарде́нья (кат. espardenya) з дроку, в холодну пору — шкіряні черевики.
Національна кухня
- Див. також Каталонська кухня.
Каталонська кухня в цілому належить до середземноморської, характеризуючись значною кількістю овочів і салатів та застосуванням оливкової олії.
Серед національних страв каталонської кухні — аскуде́лья, тобто м'ясний бульйон із локшиною, в якому варилися м'ясо та різні овочі (картопля, морква, квасоля, ріпа тощо), що подаються як окрема страва корнадалья; м'ясні ковбаски (кат. embotits) та суто каталонська перекуска, зазвичай на сніданок, — хліб з помідором по-каталонськи (кат. pa amb tomàquet). У каталонців поширені супи, зокрема і кремовидні на молоці.
Серед безалкогольних напоїв каталонці вживали молоко та фруктові соки; пізніше значного розповсюдження набула кава. Традиційні алкогольні напої — вина, зокрема ігристі, т. зв. каба (кат. cava).
Духовна культура
Усний фольклор каталонців представлений піснями, легендами і казками, прислів'ями і приказками. Серед пісень поширені романтичні жанри; широко побутують народні віршовані (і прозові) версії так званих французьких середньовічних лицарських романів (Пісня про Роланда). Серед оповідок багато легенд про Сан Жорді (Св. Георгія), який навертає людей до християнства, долаючи різні перешкоди і рятуючи людей від різних капостей (дракони, велетні) та бувальщин і переказів про фантастичних істот, часто ворожих до людини, — муладона (кат. muladona), пазанта (кат. pesanta) тощо.
Дуже розвинутий танцювальний фольклор. Серед найпопулярніших танців — сардана і буланґера, на півдні країни та у Валенсії танок жота. Для сардани характерним є рух танцюристів (чоловіки і жінки) по колу, тримаючись за руки під акомпанемент кобли — оркестра зі смичкових, духових та ударних музичних інструментів.
У Каталонії проводиться багато різноманітних фестивалів, гулянь і карнавалів, у тому числі і місцевих. Традиційною каталонською розвагою, що користується великою популярністю, як у місцевих жителів, так і туристів, є т. зв. «людські вежі» кастельс (кат. castells), утворені ставанням на плечі 9 і більше чоловіків, у провінції Валенсія подібна традиція називається муїшеранґа, свято якої щороку проводиться в місті Алжемезі́ (кат. Algemesí) на початку вересня.
Своєрідним колоритом відзначаються традиції каталонців святкування християнських свят, зокрема Різдва. По території Каталонії проходить Шлях святого Якова (ісп. Camino de Santiago) (католицька проща). Каталонським духовним і релігійним центром є монастир Монсаррат.
- Кастель — традиційна каталонська «людська вежа»
-
Внесок каталонців у світову цивілізацію
Один з найславетніших каталонців у світі — геніальний художник і скульптор, яскравий представник європейського сюрреалізму Сальвадор Далі (1904-1989), який народився і більшу частину життя провів у каталонському місті Фігерас, де знаходиться його театр-музей Teatre-Museu Dalí.
Каталонці зробили величезний внесок у світову культуру — від науки, архітектури та мистецтва до музики, кіно та спорту.
Чи не найвідоміші заслуги каталонців у галузі мистецтва і архітектури.
Оригінальному зовнішньому вигляду і непересічній забудові каталонської столиці Барселони ми завдячуємо всесвітньо відомому архітектору Антоні Ґауді (1852-1926), провіднику мистецького стилю модерн, автора «полотна усього свого життя» — Храму Святого Сімейства у Барселоні.
Каталонцем з Мальорки є Рамон Люль (Раймунд Луллій) (1235-1315) — середньовічний мандрівний філософ і проповідник, предтеча математичної логіки, один з перших, хто використовував каталанську мову у своїх працях.
Каталонське походження має французький вчений та політичний діяч Франсуа Араго (1786-1853), 25-й прем'єр-міністр Франції. Також каталонцем за походженням був Хосе Феррер (ісп. José María Hipólito Figueres Ferrer, 1906-1990), що тричі ставав Президентом Коста-Рики у період з 1948 до 1974 року.
У галузі музики відомими каталонцями є: визначний виконавець-гітарист та композитор (1778–1839), відомий також як педагог: його «Школа гри на гітарі» (1830) досі зберігає своє значення; композитор Ісаак Альбеніс (Isaac Manuel Francisco Albéniz і Pascual, 1860 — †1909), знаний своїми творами для фортепіано на основі народної музики; один з найкращих віолончелістів світу (кат. Pau Carles Salvador Casals i Defilló; 1876–1973), відомий також як композитор, диригент та громадський діяч; оперні співаки сопрано Монсеррат Кабальє (нар. у 1933) та тенор Хосе Каррерас (Жузеп Каррерас, Josep Carreras, нар. у 1946), а також іспанська поп-зірка співак Серхіо Дальма (нар. у 1964)
Каталонці, які досягли успіхів у спорті та навколоспортивній сфері: Президент МОК Хуан Антоніо Самаранч (нар. у 1920), що обіймав цю посаду у період з 1980 до 2001; члени Збірної Іспанії з футболу, гравці ФК «Барселони» Карлас Пуйол (Карлос Пуйоль) (нар. у 1978) та Шаві (Хаві) Ернандес (нар. у 1980), а також мотогонщик Дані Педроза (Dani Pedrosa, нар. у 1985), чемпіон світу у класі 125 і 250 кубів. У 1992 році у період з 25 липня до 8 серпня до Барселони була прикута увага світової громадськості, адже місто приймало XXV літні Олімпійські ігри.
Один з перших підводних човнів, який не зазнав аварії під час випробувань, був побудований у XIX ст. каталонцем Нарсісом Мунтуріолом.
З Каталонії походить і людина, що заснувала 1862 року на Кубі ґуральню та бренд ромів Бакарді (Bacardi) — Факундо Бакарді́ (Facundo Bacardí Massó, 1814 — †1887).
Цікаві факти, пов'язані з каталонцями
- У 1916 році українські та каталонські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованою Союзом народів у Лозанні (Швейцарія).
- Найбільша виставка у світі, присвячена новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress) — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб.
- Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0.
- Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera.
- Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен найвищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною — .bcn.
- Недобудований Храм Святого Сімейства у Барселоні є туристичною пам'яткою, яку відвідують більше людей, ніж будь-яку іншу споруду чи музей і в каталанських країнах, і в Іспанії. Газета "Ал Паріодіку да Каталунья" (кат. El Periódico de Catalunya) повідомляла, що у 2006 р. храм відвідало 2,26 мільйони осіб, а це більше, ніж музей Прадо та палац Альгамбра.
- Населення Андорри, яка є частиною каталанських країн, має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 років (дані станом на 2007 рік).
- У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
- Загальновизнаним є те, що Христофор Колумб народився в Генуї або на Сардинії, однак існують свідчення, що у знаменитого мореплавця було каталонське коріння. Вперше у XVIII ст. це ствердив каталонський історик Пера Серра-і-Пустіус (кат. Pere Serra i Postius) у своїй книзі «Історія Каталонії».
- Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю.
- У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).
- Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.
- За однією з версій, назва «майонезу» — соусу, приготованого з рослинної олії, яєць, оцту або лимонного соку та гірчиці, цукру і солі шляхом збивання яєчного жовтка при поступовому додаванні олії — походить від назви міста Мао, що розташоване на о-ві Менорка (Балеарські острови, каталанські країни) в Іспанії.
- Грецьке місто Афіни та прилеглі території (Герцогство Афінське) були включені до Арагонського королівства в 1311 р. Афіни залишалися під управління Каталонської компанії до 1388 р. Офіційною мовою Афін у цей час була каталанська, а офіційної релігією – католицизм. У XIV ст. Парфенон використовувався саме як католицька церква під назвою «Костел Св. Марії».
- Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська .
- Найвища людська вежа, яку було зроблено у Каталонії – це відбулося вперше 22 листопада 1998 р. у м. Тарраса на Старій площі, складалася з 10 ярусів, по 3 людини на кожному ярусі. Після цього рекорд було повторено ще кілька разів.
Джерела та література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Каталонії |
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 205—206 (стаття «Каталонцы [ 30 листопада 2017 у Wayback Machine.]») (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)
- Карпов С. П. Латинская Романия. Серія: Византийская библиотека., СПб.: «Алетейя», 2000 (рос.)
- Шишмарев В. Ф. Очерки по истории языков Испании. Общ. ред. акад. И. И. Мещанинова. Вид. 2-е (1-е 1941 рік), Серія: История языков народов Европы, М., 2002 (рос.)
- Alba V. Cataluña de tamaño natural, Barcelona, 1975 (ісп.)
- Candel F. Los otros catalanes, Barcelona, 1976 (ісп.)
- Guibernau M. Catalan nationalism: Francoism, transition and democracy., London/New York: Routledge, 2004 (англ.)
- Hargreaves J. Freedom for Catalonia?: Catalan Nationalism, Spanish Identity and the Barcelona Olympic Games, Cambridge University Press, 2000 (англ.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 23 грудня 2016.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 23 грудня 2016.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - . Архів оригіналу за 22 грудня 2005. Процитовано 23 лютого 2008.
{{}}
: Недійсний|url-status=no
() - Ancestry and Ethnic Origin [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.], US Census
- en_GB El vicepresident del Govern es reuneix amb el Casal català de Quito[недоступне посилання], Generalitat de Catalunya
- На сайті «Ethnologue» [ 8 серпня 2007 у Wayback Machine.]. (англ.)
- George Mamulia. 'The Central Power’s Policy Toward the North Caucasus, 1914–1917 (Part Two)' Eurasia Daily Monitor Volume: 10 Issue: 10
- «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM. (англ.)
- Виставковий центр у Барселоні. (англ.), (кат.), (ісп.)
- Mòbils que fan de tot. (кат.)
- Компанія Microsoft у Каталонії. (кат.)
- Més opcions per catalanitzar l'ordinador. (кат.)
- Інтернет сайт Softcatalà. (кат.)
- Al 57% de les famílies catalanes els costa arribar a final de mes. (кат.)
- Catalanitat de Cristòfor Colom. (кат.)
- Свідчення про те, що рідною мовою Христофора Колумба могла бути каталанська. (рос.)
- Привітання мера Барселони «Трьом царям», 5 січня 2009 р. (кат.)
- Барабанщик з Ал-Брук. (кат.)
- Стаття про найвищі людські вежі в Каталонії. (кат.)
Посилання
- Каталонські традиції та звичаї [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
- . (кат.), (ісп.), (англ.)
- Короткі відомості про каталонців [ 31 березня 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
- . (англ.)
- Каталаномовні ресурси Інтернету [ 14 лютого 2008 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Нарис теорії каталанізму (каталонського національного руху) [Архівовано 20 грудня 2012 у Archive.is]. (англ.)
- Каталонська народна казка «Кров-і-сніг» на сайті казок народів світу [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.]. (укр.)
- Каталонський національний одяг Північної Каталонії [ 13 травня 2008 у Wayback Machine.]. (фр.)
- . (ісп.)
- Каталонська література он-лайн [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]. (кат.), (англ.)
- Туристичні об'єкти Каталонії, варті уваги [ 13 вересня 2007 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Каталонія у 778—828 роки та інші статті на російському сайті про іспанську реконкісту [ 27 квітня 2012 у Wayback Machine.]. (рос.)
- «Країна готів Каталонія» — стаття про історію і культуру Каталонії [ 12 березня 2008 у Wayback Machine.]. (рос.)
- . (рос.)
- Каталонська нація, на YouTube [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]. (відео)
- Каталонія — не Іспанія, на YouTube [ 19 листопада 2011 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Каталансько-іспанський і іспансько-каталанський он-лайн перекладач [ 9 червня 2008 у Wayback Machine.]. (ісп.), (кат.)
- . (ісп.), (кат.)
- Список організацій каталонців поза межами Південної Каталонії[недоступне посилання з липня 2019]. (кат.)
- Інтернет-сайт «Каталонці у світі» [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
Ця стаття належить до Української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katalo nci kat Catalans katala ns zahidnoromanskij narod u Pivdenno Zahidnij Yevropi osnovne naselennya istorichnoyi oblasti Kataloniya Katalonci kat CatalansVidatni katalonci Salvador Dali Pau Kazals Antoni Gaudi Papa rimskij Oleksandr VI Ramon Lul Zhasin BardageKilkistbl 8 2 mln osibAreal 7 512 381 303 000 178 000 abo 176 000 n d 54 000 49 000 39 000 28 000 22 000 16 000 5 600 1 738 abo 700 850Blizki do ispanci oksitanci romanski narodiMovakatalanska ispanska ta francuzka yak druga mova Religiyahristiyani katolikiPohodzhennya etnonimu katalonci Div takozh Etimologiya slova Kataloniya Shodo pohodzhennya etnonimu katalonci i toponimu Kataloniya kat Catalunya sered naukovciv odnostajnosti nemaye Visuvayutsya najriznomanitnishi versiyi chasom taki sho viklyuchayut odna odnu Dosit populyarnimi ye teoriyi sho vivodyat nazvi Kataloniya i katalonci vid nazv plemen Tak za odniyeyu versiyeyu etnonim katalonci pohodit vid nazvi odnogo z frankskih plemen catalauni shopravda ce plem ya zhilo u Shampani a ne u Kataloniyi Za inshoyu versiyeyu yaku garyache obstoyuvav katalonskij filolog Zhuan Kuruminas i yaka viglyadaye najbilsh virogidno etnonim katalonci pohidnij vid nazvi doromanskogo iberijskogo plemeni lacetanii nareshti ye j taki sho vivodyat nazvu Kataloniya vid Gothland Gothlundia zemlya gotiv Takozh ye absolyutno nejmovirna teoriya pohodzhennya dzherelo nazv katalonci i Kataloniya yaka stverdzhuye sho naprikinci VIII st koli arabski zavojovniki buli vignani z pivdnya Franciyi voni nazvali frankiv Qatil vbivcya u mnozhini Qatilain vihodit Qatiluniya Zemlya vbivc nachebto piznishe cya nazva perejshla na zemli Frankiyi na Pirenejskomu pivostrovi tobto suchasnu Kataloniyu i na narod yakij tut prozhivav vidpovidno suchasnih katalonciv Persha dokumentalna zgadka terminu Catalunya z yavlyayetsya v Liber Maiolichinus de Gestis Pisanorum Illustribus epichnij tvir latinskoyu movoyu sho opovidaye pohid katalonciv ta pizanciv v 1113 1114 proti Madina Majurka Malorka ocholyuvanij arhiyepiskopom Nici Petrom II ta grafom Ramonom Berengerom III Barselonskim Tvir buv stvorenij mizh 1115 i 1120 i zgaduye grafa Barseloni yak Dux Catalanensis a jogo volodinnya yak Catalania a jogo lyudej yak Catalanenses Ne zvazhayuchi na rizni doslidzhennya i dosi ne zrozumilo chomu nazva vpershe z yavlyayetsya v pizanskomu dokumenti a ne v katalonskomu Teritoriya prozhivannya i chiselnistKatalonomovni v SShA Rozselennya katalonciv u Yevropi Ponad 9 10 usih katalonciv prozhivaye v Ispaniyi zokrema v avtonomnij gromadi Kataloniya a takozh v ispanskih provinciyah Valensiya Mursiya i Aragon na Balearskih ostrovah tosho Krim Ispaniyi katalonci zhivut v Andorri de stanovlyat 61 naselennya krayini 1990 r u Franciyi perevazhno u departamenti Shidni Pireneyi yakij ye chastinoyu istorichnoyi Kataloniyi u nizci krayin Latinskoyi Ameriki v Argentini Meksici Chili Braziliyi Urugvayi Venesueli Kolumbiyi na Kubi Dominikanskij Respublici u krayinah Zahidnoyi Yevropi Nimechchina Shvejcariya Belgiya Italiya tosho a takozh u SShA ta Alzhiri Nezvazhayuchi na davnyu istoriyu nacionalna samosvidomist katalanomovciv yaki prozhivayut poza mezhami istorichnoyi Kataloniyi tobto v Avtonomnij oblasti Valensiya na Balearskih ostrovah v Aragoni Mursiyi ta na ostrovi Sardiniya ye slabkoyu Oficijno u Valensiyi navit mova miscevih zhiteliv nazivayetsya ne katalanskoyu a valensijskoyu U cih katalanskih krayinah chasto buvaye sho lyudina vse zhittya zdebilshogo govorit katalanskoyu movoyu ale usvidomlyuye sebe valensijcem balearcem chi aragoncem ta ispancem Dani pro chiselnist katalonciv mayut znachni rozbizhnosti Odnoznachnim ye te sho kilkist nosiyiv katalanskoyi movi v Ispaniyi tobto yak katalonciv tak i predstavnikiv inshih narodiv dlya yakih katalanska mova ye drugoyu inodi tretoyu stanovit azh niyak ne menshe 7 miljoniv osib U Franciyi zhive blizko 250 000 katalanomovciv u Andorri 31 000 osib 1990 r Ponad 20 000 katalonomovciv zhive na ostrovi Sardiniya Italiya zdebilshogo u rajoni mista Alge Ocinochno mozhna suditi pro kilkist katalonciv u krayinah Latinskoyi i Pivnichnoyi Ameriki zagalom blizko pivmiljona osib z nih najbilshe priblizno 150 tisyach osib v Argentini u SShA i Braziliyi blizko 50 000 osib u kozhnij z cih krayin Otzhe zagalna chiselnist katalonciv katalanomovciv u sviti stanovit za ocinkoyu priblizno 8 miljoniv osib Mova ta virospovidannyaOsnovna stattya Katalanska mova Te rras d Ok teritoriya poshirennya oksitanskoyi ta katalanskoyi mov oks Terras d Oc kat Terres d Oc Porivnyannya leksiki katalanskoyi ta italijskoyi mov z inshimi romanskimi movami na prikladi perekladiv Bibliyi za Vitoldom Manchakom Mova katalonciv katalanska katala nalezhit do oksitano romanskoyi pidgrupi a ta u svoyu chergu do gallo iberijskoyi pidgrupi ta zahidnoromanskoyi pidgrupi romanskoyi movnoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi mov Najbilshu leksichnu sporidnenist katalanska maye z oksitanskoyu movoyu a takozh italijskoyu 87 ispanskoyu ta portugalskoyu movami z yakimi slovnikova blizkist syagaye 85 V Avtonomnij oblasti Valensiya katalansku oficijno nazivayut valensijskoyu movoyu hocha Universitet Valensiyi napolyagaye same na nazvi katalanska mova Na Balearskih ostrovah vzhivayut lishe termin katalanska mova Inodi katalansku movu nazivayut katalanska valensijska balearska Dialekti katalanskoyi movi ob yednuyutsya u dvi grupi shidnu govori centralnij balearskij rusiljonskij ta algerskij ta zahidnu pivnichno zahidnij turtozkij apichat i alakanskij Literaturna norma katalanskoyi movi sformuvalasya na osnovi centralnoyi govirki rajon Barseloni Pisemnist na osnovi latinki Najdavnishi literaturni pam yatki katalanskoyu datuyutsya kincem HII pochatkom HIII st Katalonska literatura za Serednovichchya rozvivalasya perevazhno v zhanrah istorichnih hronik ta zibran propovidej Tvorec literaturnoyi katalanskoyi Ramon Lyul avtor romanu Kniga pro Blankerne kat Blanquerna bl 1284 r Vikipediya Vikipediya maye rozdil Vikipediya katalonskoyu movoyu Catala Na suchasnomu etapi katalanska ye ofijcijno odniyeyu z regionalnih mov Ispaniyi i bezrozdilno panuye u Kataloniyi bez yiyi znannya zhittya u Kataloniyi ye vazhkim Katalanska mova presi radio i telemovlennya nacionalnoyi i masovoyi kulturi U toj zhe chas sered samih katalonciv poshirenij bilingvizm znannya i vikoristannya ispanskoyi ta francuzkoyi mov derzhavnih mov krayin prozhivannya yak drugoyi Riven gramotnosti sered katalonciv syagaye 96 Katalonci ye katolikami hocha sered miskogo naselennya peredusim Barseloni ta inshih mist poshirenij ateyizm IstoriyaOsnovna stattya Istoriya Kataloniyi Rannya istoriya zemel suchasnoyi Kataloniyi do padinnya Rimskoyi imperiyi Predkami katalonciv ye iberijski plemena sho naselyali shidnu i pivdenno shidnu chastinu Pirenejskogo pivostrovu u 1 mu tisyacholitti do n e sho zaznali znachnogo keltskogo vplivu stvorivshi spilnotu tak zvanih kelto iberijciv do VIII stolittya do n e Piznishe protokatalonci piddavalisya vplivam finikijciv i karfagenyan yaki zasnuvali na katalonskomu uzberezhzhi Seredzemnomor ya svoyi koloniyi Naslidkom prograshu Karfagena Rimskij imperiyi u Punichnih vijnah stalo zagarbannya seredzemnomorskih kolonij Rimom u tomu chisli i zemel suchasnoyi Kataloniyi II stolittya do n e Za rimskogo panuvannya vidbulasya romanizaciya miscevogo naselennya yaka trivala protyagom majzhe 7 stolit azh do padinnya Rimskoyi imperiyi 476 rik i ne pripinilasya pislya togo U cej zhe chas latina na katalonskih zemlyah vulgarizuyetsya dayuchi pochatok katalonskomu narichchyu Katalonski zemli u V XV stolittyah Hajme I Aragonskij Zavojovnik 1208 1276 Nacionalnij prapor Div takozh Aragonske korolivstvo U V st na teritoriyu suchasnoyi Kataloniyi pronikayut germanski plemena vizigotiv vestgotiv yaki vstanovlyuyut svoye panuvannya do 718 r koli v rezultati navali arabo berberskih vijsk musulmanskih zavojovnikiv cej region pidpadaye pid yih orudu majzhe na stolittya Naprikinci cogo VIII stolittya franki vidvojovuyut chastinu katalonskih zemel vidtodi mayuchi na nih postijnij vpliv u cej zhe chas u rezultati Rekonkisti vid arabskogo panuvannya zvilnyayetsya reshta zemel katalonciv Barselonske grafstvo zalezhne vid Frankskogo korolivstva staye nadijnoyu oporoyu hristiyanskogo svitu u borotbi z arabskimi zagarbnikami yaka trivala azh do XV stolittya U HII stolitti Barselonske grafstvo ob yednuyetsya z korolivstvom Aragon zavdyaki shlyubu mizh grafom Barseloni Ramonom Barange IV ta aragonskoyu princesoyu Petroniloyu kat Peronella d Arago Protyagom HIII stolittya nim pravili koroli Hajme I Aragonskij Zavojovnik 1213 1276 ta Petro III Velikij 1276 1285 yaki provodili mudru i zvazhenu vnutrishnyu ta agresivnu zovnishnyu politiku Za yihnogo vladaryuvannya katalanska mova staye oficijnoyu movoyu Aragonskogo korolivstva aktivno rozvivayutsya mistectvo i literatura U 1492 ukladeno dolenosnij dinastichnij shlyub Izabeli Kastilskoyi ta Ferdinanda II Aragonskogo U rezultati utvorilasya centralizovana ispanska derzhava a dolya Kataloniyi vidtodi j dosi pov yazana z doleyu Ispanskogo korolivstva Katalonski zemli u XVI XIX stolittyah Deyakij chas Kataloniyi u skladi Aragonskogo korolivstva vdayetsya zberigati vidnosnu politiko ekonomichnu samostijnist ale u podalshomu na katalonskih zemlyah rozgortayutsya podiyi yaki bagato v chomu viznachili majbutnyu dolyu i politichnu kartu Yevropi U seredini XVII stolittya vinikaye franko ispanskij konflikt i bilshist katalonskoyi znati perehodit na bik francuzkogo korolya Lyudovika HIII v rezultati spalahuye franko ispanska vijna yaka zakinchuyetsya u 1659 roci pidpisannyam Pirenejskogo miru naslidki yakogo ye katastrofichni dlya Kataloniyi Kataloniyu podileno mizh Ispaniyeyu ta Franciyeyu Ale she tragichnishimi dlya katalonciv buli naslidki Vijni za ispansku spadshinu 1701 1714 roki mizh Gabsburgami na yih boci buli Britaniya Avstriya i Niderlandi i Burbonami Franciya ta Ispaniya yaka skinchilasya bitvoyu pid Barselonoyu 11 veresnya 1714 roku Cherez pidtrimku katalonskoyu shlyahtoyu ercgercoga Karla VI yakij prograv ispansku koronu Filipu V pershomu Burbonu na ispanskomu troni prava Aragonskogo korolivstvo skasovuvalisya U XVIII stolitti ispanskij uryad provadit zhorstku centralizatorsku politiku sho u Kataloniyi virazhalosya v utiskah katalonciv pidsilenni ispanizaciyi U toj zhe chas asimilyacijni procesi u seredovishi katalonciv ne buli takimi znachnimi yak u susidnij Franciyi Kataloniya u period z seredini XIX stolittya i do nashih dniv Div takozh Katalonskij nacionalizm U 40 h rokah XIX stolittya zmicnyuyetsya katalonskij nacionalnij separatistskij ruh Aktivno diye katalonska nacionalna inteligenciya zakladayutsya pidvalini teoriyi katalonskogo nacionalizmu ostatochno formuyetsya literaturna norma katalanskoyi movi Najaktivnishij borec za katalonsku samostijnist cogo chasu Balanti Almiral kat Valenti Almirall 1841 1904 politik avtor teoriyi katalanizmu kat Lo catalanisme zasnovnik pershoyi shodennoyi gazeti katalanskoyu kat El diari catala Zusillya katalonskih patriotiv na pochatku HH stolittya uvinchalisya zdobuttyam avtonomiyi u 1932 r yaku vtim zi vstanovlennyam rezhimu Franko u 1939 r bulo skasovano Z povalennyam frankistskogo rezhimu katalonsku avtonomiyu bulo vidnovleno veresen 1977 r sho zakonodavcho bulo zakripleno u Konstituciyi Ispaniyi 1978 r Avtonomiya dala impuls rozvitku katalonskoyi naciyi populyarizaciyi kulturi i movi katalonciv Sogodni katalonski eliti i v menshomu stupeni suspilstvo podileni mizh timi hto vimagaye bilshogo unezalezhnennya vid Madridu azh do derzhavnogo samoviznachennya i pribichnikami isnuyuchoyi avtonomiyi 18 chervnya 2006 r u Kataloniyi vidbuvsya referendum za rezultatami yakogo 74 vidsotki jogo uchasnikiv vislovilisya za bilshu samostijnist svoyeyi avtonomiyi ta za viznannya katalonciv okremim narodom Vidtak oblast otrimala bilshi prava u regulyuvanni vnutrishnogo zhittya zokrema v podatkovij sistemi yusticiyi ta emigracijnij politici Nova redakciya Konstituciyi oblasti yaka regulyuye zhittya avtonomiyi ta yiyi vidnosini z centrom Madridom teper klasifikuye Kataloniyu yak okremu naciyu robit yiyi takim chinom odniyeyu z najsamostijnishih avtonomij u Yevropi Katalonske suspilstvoTradicijno Kataloniya ekonomichno najrozvinutishij rajon Ispaniyi Kataloniya dosit rano bula vtyagnuta v industrializaciyu Nini bagato katalonciv zajnyati u promislovosti V toj zhe chas u katalonskih provinciyah Zhirona Lyejda i Tarragona velika chastka naselennya zajnyati u silskomu fermerskomu gospodarstvi Pracyuyut katalonci i v sferi turizmu kurorti Kosta Dorada Kosta Brava Balearski ostrovi tosho Same ekonomichne procvitannya Kataloniyi prityaguye syudi bagato emigrantiv v tomu chisli i z Ukrayini Materialna i duhovna kultura kataloncivKrayevid u provinciyi Tarragona Poselennya i zhitlo Katalonci zdavna urbanizovana naciya prote znachna chastina katalonciv zhive u silskij miscevosti U silskij miscevosti poshireni veliki poselennya i sela ale takozh zustrichayutsya i hutori Do XX stolittya katalonskij silskij budinok velikij dvopoverhovij neridko z zovnishnoyu galereyeyu masiya Tradicijnim zhitlom selyan Valensiyi bula glinobitna hatina na zrazok ukrayinskoyi mazanki pryamokutna u plani i z visokoyu dvoshiloyu strihoyu z trostini Katalonskij nacionalnij odyag Nacionalnij odyag Katalonskij nacionalnij odyag zberigsya vidnosno dobre a deyaki jogo detali vzagali stali simvolami nacionalnoyi identichnosti yak specifichna katalonska cholovicha shapochka baretina kat barretina cholovichij dovgij perevazhno chervonij pasok fajshya kat faixa ta zhinochi merezhiva ret kat ret Tradicijnij odyag katalonciv Rusiljonu Francuzka Kataloniya barselonskih katalonciv katalonciv sho zhili na pivdni u Valensiyi a takozh meshkanciv Balearskih ostroviv maye znachnu riznicyu Harakternij zhinochij kostyum katalonciv ce korotka kartata spidnicya z fartuhom bluzka z korotkimi rukavami shalik sho shreshuyetsya na grudyah Klasichnim katalonskim cholovichim kostyumom vvazhayutsya vuzki korotki odnotonni shtani pidperezani fashoyu bila sorochka zhilet i kurtochka I choloviki i zhinki chasto nosili na grudyah hustki Nacionalne vzuttya sandaliyi asparde nya kat espardenya z droku v holodnu poru shkiryani chereviki Nacionalna kuhnya Div takozh Katalonska kuhnya Katalonska kuhnya v cilomu nalezhit do seredzemnomorskoyi harakterizuyuchis znachnoyu kilkistyu ovochiv i salativ ta zastosuvannyam olivkovoyi oliyi Sered nacionalnih strav katalonskoyi kuhni askude lya tobto m yasnij buljon iz lokshinoyu v yakomu varilisya m yaso ta rizni ovochi kartoplya morkva kvasolya ripa tosho sho podayutsya yak okrema strava kornadalya m yasni kovbaski kat embotits ta suto katalonska perekuska zazvichaj na snidanok hlib z pomidorom po katalonski kat pa amb tomaquet U katalonciv poshireni supi zokrema i kremovidni na moloci Sered bezalkogolnih napoyiv katalonci vzhivali moloko ta fruktovi soki piznishe znachnogo rozpovsyudzhennya nabula kava Tradicijni alkogolni napoyi vina zokrema igristi t zv kaba kat cava Hlib z pomidorom po katalonski Duhovna kultura Usnij folklor katalonciv predstavlenij pisnyami legendami i kazkami prisliv yami i prikazkami Sered pisen poshireni romantichni zhanri shiroko pobutuyut narodni virshovani i prozovi versiyi tak zvanih francuzkih serednovichnih licarskih romaniv Pisnya pro Rolanda Sered opovidok bagato legend pro San Zhordi Sv Georgiya yakij navertaye lyudej do hristiyanstva dolayuchi rizni pereshkodi i ryatuyuchi lyudej vid riznih kapostej drakoni veletni ta buvalshin i perekaziv pro fantastichnih istot chasto vorozhih do lyudini muladona kat muladona pazanta kat pesanta tosho Duzhe rozvinutij tancyuvalnij folklor Sered najpopulyarnishih tanciv sardana i bulangera na pivdni krayini ta u Valensiyi tanok zhota Dlya sardani harakternim ye ruh tancyuristiv choloviki i zhinki po kolu trimayuchis za ruki pid akompanement kobli orkestra zi smichkovih duhovih ta udarnih muzichnih instrumentiv U Kataloniyi provoditsya bagato riznomanitnih festivaliv gulyan i karnavaliv u tomu chisli i miscevih Tradicijnoyu katalonskoyu rozvagoyu sho koristuyetsya velikoyu populyarnistyu yak u miscevih zhiteliv tak i turistiv ye t zv lyudski vezhi kastels kat castells utvoreni stavannyam na plechi 9 i bilshe cholovikiv u provinciyi Valensiya podibna tradiciya nazivayetsya muyisheranga svyato yakoyi shoroku provoditsya v misti Alzhemezi kat Algemesi na pochatku veresnya Svoyeridnim koloritom vidznachayutsya tradiciyi katalonciv svyatkuvannya hristiyanskih svyat zokrema Rizdva Po teritoriyi Kataloniyi prohodit Shlyah svyatogo Yakova isp Camino de Santiago katolicka prosha Katalonskim duhovnim i religijnim centrom ye monastir Monsarrat Kastel tradicijna katalonska lyudska vezha KastelVnesok katalonciv u svitovu civilizaciyuVhid u Teatr muzej Dali Figeras Hram Svyatogo Simejstva Odin z najslavetnishih katalonciv u sviti genialnij hudozhnik i skulptor yaskravij predstavnik yevropejskogo syurrealizmu Salvador Dali 1904 1989 yakij narodivsya i bilshu chastinu zhittya proviv u katalonskomu misti Figeras de znahoditsya jogo teatr muzej Teatre Museu Dali Katalonci zrobili velicheznij vnesok u svitovu kulturu vid nauki arhitekturi ta mistectva do muziki kino ta sportu Chi ne najvidomishi zaslugi katalonciv u galuzi mistectva i arhitekturi Originalnomu zovnishnomu viglyadu i neperesichnij zabudovi katalonskoyi stolici Barseloni mi zavdyachuyemo vsesvitno vidomomu arhitektoru Antoni Gaudi 1852 1926 providniku misteckogo stilyu modern avtora polotna usogo svogo zhittya Hramu Svyatogo Simejstva u Barseloni Kataloncem z Malorki ye Ramon Lyul Rajmund Lullij 1235 1315 serednovichnij mandrivnij filosof i propovidnik predtecha matematichnoyi logiki odin z pershih hto vikoristovuvav katalansku movu u svoyih pracyah Katalonske pohodzhennya maye francuzkij vchenij ta politichnij diyach Fransua Arago 1786 1853 25 j prem yer ministr Franciyi Takozh kataloncem za pohodzhennyam buv Hose Ferrer isp Jose Maria Hipolito Figueres Ferrer 1906 1990 sho trichi stavav Prezidentom Kosta Riki u period z 1948 do 1974 roku U galuzi muziki vidomimi kataloncyami ye viznachnij vikonavec gitarist ta kompozitor 1778 1839 vidomij takozh yak pedagog jogo Shkola gri na gitari 1830 dosi zberigaye svoye znachennya kompozitor Isaak Albenis Isaac Manuel Francisco Albeniz i Pascual 1860 1909 znanij svoyimi tvorami dlya fortepiano na osnovi narodnoyi muziki odin z najkrashih violonchelistiv svitu kat Pau Carles Salvador Casals i Defillo 1876 1973 vidomij takozh yak kompozitor dirigent ta gromadskij diyach operni spivaki soprano Monserrat Kabalye nar u 1933 ta tenor Hose Karreras Zhuzep Karreras Josep Carreras nar u 1946 a takozh ispanska pop zirka spivak Serhio Dalma nar u 1964 Katalonci yaki dosyagli uspihiv u sporti ta navkolosportivnij sferi Prezident MOK Huan Antonio Samaranch nar u 1920 sho obijmav cyu posadu u period z 1980 do 2001 chleni Zbirnoyi Ispaniyi z futbolu gravci FK Barseloni Karlas Pujol Karlos Pujol nar u 1978 ta Shavi Havi Ernandes nar u 1980 a takozh motogonshik Dani Pedroza Dani Pedrosa nar u 1985 chempion svitu u klasi 125 i 250 kubiv U 1992 roci u period z 25 lipnya do 8 serpnya do Barseloni bula prikuta uvaga svitovoyi gromadskosti adzhe misto prijmalo XXV litni Olimpijski igri Odin z pershih pidvodnih chovniv yakij ne zaznav avariyi pid chas viprobuvan buv pobudovanij u XIX st kataloncem Narsisom Munturiolom Z Kataloniyi pohodit i lyudina sho zasnuvala 1862 roku na Kubi guralnyu ta brend romiv Bakardi Bacardi Fakundo Bakardi Facundo Bacardi Masso 1814 1887 Cikavi fakti pov yazani z kataloncyami lt Redaguvati U 1916 roci ukrayinski ta katalonski nacionalisti zustrilisya v ramkah Tretoyi konferenciyi narodiv organizovanoyu Soyuzom narodiv u Lozanni Shvejcariya Najbilsha vistavka u sviti prisvyachena novim rozrobkam u galuzi mobilnogo zv yazku Vsesvitnij kongres mobilnogo zv yazku pid patronatom Asociaciyi GSM angl GSMA Mobile World Congress provoditsya shorichno u Barseloni U 2009 r Vsesvitnij kongres mobilnogo zv yazku pracyuvatime z 16 do 19 lyutogo ochikuyetsya sho Vistavkovij centr u Barseloni de prohodit VKMZ vidvidaye ponad 50 tis osib Kompaniya Microsoft prisutnya u katalanskih krayinah vzhe 15 rokiv yak Microsoft Catalunya Balears i Comunitat Valenciana Narazi taki programi ta obolonki dostupni katalanskoyu movoyu Dynamics CRM 4 0 Microsoft Search Server 2008 Windows Internet Explorer 7 Microsoft 2007 Office system Microsoft Windows Vista Microsoft Office 2003 Microsoft Windows XP Windows Share Point Services 3 0 Sered programnogo zabezpechennya perekladenogo katalanskoyu movoyu ye taki programi ta obolonki Windows Vista ta Windows XP Windows Ubuntu Fedora Office 2007 OpenOffice Explorer 7 Firefox Chrome ta Opera Yedinim na sogodni domenom verhnogo rivnya yakij vikoristovuyetsya ne dlya krayini a dlya movnoyi ta kulturnoyi spilnoti a same dlya katalanomovnih sajtiv ta sajtiv na katalonsku tematiku ye domen cat Oficijno stvorennya domenu bulo shvaleno ICANN 16 veresnya 2005 r Cikavo te sho vzhe podano zayavku na domen najvishogo rivnya dlya sajtiv pov yazanih z Barselonoyu bcn Nedobudovanij Hram Svyatogo Simejstva u Barseloni ye turistichnoyu pam yatkoyu yaku vidviduyut bilshe lyudej nizh bud yaku inshu sporudu chi muzej i v katalanskih krayinah i v Ispaniyi Gazeta Al Pariodiku da Katalunya kat El Periodico de Catalunya povidomlyala sho u 2006 r hram vidvidalo 2 26 miljoni osib a ce bilshe nizh muzej Prado ta palac Algambra Naselennya Andorri yaka ye chastinoyu katalanskih krayin maye najbilshu u sviti trivalist zhittya u serednomu 83 5 rokiv dani stanom na 2007 rik U vidpovidnosti do zvitu Institutu statistiki Kataloniyi serednij richnij dohid katalonskoyi rodini u 2007 r sklav 27 039 yevro tobto 10 107 yevro na odnu lyudinu sho na 9 3 vishe serednogo pokaznika po Ispaniyi Lishe 43 katalonskih rodin harakterizuyut svij dohid yak dostatnij 27 2 zvodyat kinci z kincyami 29 mayut pevni skladnoshi Najgirshij stan u tih osib yaki zhivut odni ye rozvedenimi ta u imigrantiv Bidnimi ye 18 2 rodin serednij dohid 8 184 yevro na rik Zagalnoviznanim ye te sho Hristofor Kolumb narodivsya v Genuyi abo na Sardiniyi odnak isnuyut svidchennya sho u znamenitogo moreplavcya bulo katalonske korinnya Vpershe u XVIII st ce stverdiv katalonskij istorik Pera Serra i Pustius kat Pere Serra i Postius u svoyij knizi Istoriya Kataloniyi Tak samo yak i v Ukrayini gostej u Kataloniyi vitayut hlibom i sillyu Katalonske purro U Kataloniyi vino chasto zberigayut ta p yut ne zi zvichajnoyi vinnoyi plyashki a z tradicijnogo priboru yakij nazivayetsya purro kat porro Odniyeyu z najvidomishih strav Kataloniyi ye misceva pica yaka nazivayetsya koka Na vidminu vid svogo italijskogo analoga koka mozhe buti ne lishe ovochevoyu ale i solodkoyu zi shmatochkami pomarancha chereshni ta dini Za odniyeyu z versij nazva majonezu sousu prigotovanogo z roslinnoyi oliyi yayec octu abo limonnogo soku ta girchici cukru i soli shlyahom zbivannya yayechnogo zhovtka pri postupovomu dodavanni oliyi pohodit vid nazvi mista Mao sho roztashovane na o vi Menorka Balearski ostrovi katalanski krayini v Ispaniyi Grecke misto Afini ta prilegli teritoriyi Gercogstvo Afinske buli vklyucheni do Aragonskogo korolivstva v 1311 r Afini zalishalisya pid upravlinnya Katalonskoyi kompaniyi do 1388 r Oficijnoyu movoyu Afin u cej chas bula katalanska a oficijnoyi religiyeyu katolicizm U XIV st Parfenon vikoristovuvavsya same yak katolicka cerkva pid nazvoyu Kostel Sv Mariyi Isnuye legenda sho 14 chervnya 1808 r pid chas bitvi z francuzami pid mistechkom Al Bruk za chasiv napoleonivskih vijn katalonskij hlopec z Sanpazo grayuchi na barabani zmusiv poviriti francuziv u te sho ispanska armiya bula chislennishoyu nizh naspravdi ce prizvelo do odniyeyi z pershih porazok Napoleona i pidirvalo viru u neperemozhnist francuzkogo vijska Najvisha lyudska vezha yaku bulo zrobleno u Kataloniyi ce vidbulosya vpershe 22 listopada 1998 r u m Tarrasa na Starij ploshi skladalasya z 10 yarusiv po 3 lyudini na kozhnomu yarusi Pislya cogo rekord bulo povtoreno she kilka raziv Do arhivu gt Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kultura Kataloniyi Portal Kataloniya Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 205 206 stattya Kataloncy 30 listopada 2017 u Wayback Machine ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl angl Karpov S P Latinskaya Romaniya Seriya Vizantijskaya biblioteka SPb Aletejya 2000 ros Shishmarev V F Ocherki po istorii yazykov Ispanii Obsh red akad I I Meshaninova Vid 2 e 1 e 1941 rik Seriya Istoriya yazykov narodov Evropy M 2002 ros Alba V Cataluna de tamano natural Barcelona 1975 isp Candel F Los otros catalanes Barcelona 1976 isp Guibernau M Catalan nationalism Francoism transition and democracy London New York Routledge 2004 angl Hargreaves J Freedom for Catalonia Catalan Nationalism Spanish Identity and the Barcelona Olympic Games Cambridge University Press 2000 angl Primitki Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 23 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Arhiv originalu za 12 grudnya 2007 Procitovano 23 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Arhiv originalu za 22 grudnya 2005 Procitovano 23 lyutogo 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij url status no dovidka Ancestry and Ethnic Origin 23 lipnya 2013 u Wayback Machine US Census en GB El vicepresident del Govern es reuneix amb el Casal catala de Quito nedostupne posilannya Generalitat de Catalunya Na sajti Ethnologue 8 serpnya 2007 u Wayback Machine angl George Mamulia The Central Power s Policy Toward the North Caucasus 1914 1917 Part Two Eurasia Daily Monitor Volume 10 Issue 10 Vsesvitnij kongres mobilnogo zv yazku pid patronatom Asociaciyi GSM angl Vistavkovij centr u Barseloni angl kat isp Mobils que fan de tot kat Kompaniya Microsoft u Kataloniyi kat Mes opcions per catalanitzar l ordinador kat Internet sajt Softcatala kat Al 57 de les families catalanes els costa arribar a final de mes kat Catalanitat de Cristofor Colom kat Svidchennya pro te sho ridnoyu movoyu Hristofora Kolumba mogla buti katalanska ros Privitannya mera Barseloni Trom caryam 5 sichnya 2009 r kat Barabanshik z Al Bruk kat Stattya pro najvishi lyudski vezhi v Kataloniyi kat PosilannyaKatalonski tradiciyi ta zvichayi 14 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl kat isp angl Korotki vidomosti pro katalonciv 31 bereznya 2008 u Wayback Machine angl angl Katalanomovni resursi Internetu 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine angl Naris teoriyi katalanizmu katalonskogo nacionalnogo ruhu Arhivovano 20 grudnya 2012 u Archive is angl Katalonska narodna kazka Krov i snig na sajti kazok narodiv svitu 15 grudnya 2007 u Wayback Machine ukr Katalonskij nacionalnij odyag Pivnichnoyi Kataloniyi 13 travnya 2008 u Wayback Machine fr isp Katalonska literatura on lajn 6 chervnya 2014 u Wayback Machine kat angl Turistichni ob yekti Kataloniyi varti uvagi 13 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Kataloniya u 778 828 roki ta inshi statti na rosijskomu sajti pro ispansku rekonkistu 27 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Krayina gotiv Kataloniya stattya pro istoriyu i kulturu Kataloniyi 12 bereznya 2008 u Wayback Machine ros ros Katalonska naciya na YouTube 7 grudnya 2015 u Wayback Machine video Kataloniya ne Ispaniya na YouTube 19 listopada 2011 u Wayback Machine angl Katalansko ispanskij i ispansko katalanskij on lajn perekladach 9 chervnya 2008 u Wayback Machine isp kat isp kat Spisok organizacij katalonciv poza mezhami Pivdennoyi Kataloniyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 kat Internet sajt Katalonci u sviti 1 sichnya 2009 u Wayback Machine kat Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi