Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсуа́-Жан-Доміні́к Араго́ (фр. François Jean Dominique Arago, Франсе́ск-Жуа́н-Думе́нак Араго́ кат. Francesc Joan Domènec Aragó; 26 лютого 1786 — 2 жовтня 1853) — французький науковець і політичний діяч каталонського походження.
Член Паризької академії наук (з 1809 р.) і її секретар (з 1830 р.). З 1851 р. — директор Паризької астрономічної обсерваторії.
Відомий працями з астрономії, оптики, електромагнетизму, метеорології та фізичної географії. Дослідженнями спектрального складу світла, яке приходить до Землі від змінної зорі Алголь, Араго довів, що у міжзоряному просторі швидкості поширення світла всіх кольорів однакові (див. дисперсія світла).
Життя і праці
Франсуа Араго народився в Естажелі (поблизу Перпіньяна). У 1803—1805 роках вчився в Політехнічній школі в Парижі. У 1805 році був призначений секретарем Бюро довгот, в 1805—1809 як співробітник цього бюро працював у геодезичній експедиції в Іспанії. Протягом 1809—1831 років — професор Політехнічної школи, з 1830 року — директор Паризької обсерваторії.
У 1830—1848 роках — член палат депутатів, двічі призначався президентом Паризької муніципальної ради. Після Лютневої революції 1848 року увійшов до складу тимчасового уряду, спочатку займав пост міністра флоту та армії, потім — президента Виконавського комітету.
Наукові роботи відносяться до оптики, електромагнетизму, астрополяриметрії, а також до історії астрономії, фізики та математики. Відкрив (1811) хроматичну поляризацію світла, сформулював (1811) умови, необхідні для виникнення кілець Ньютона, вперше спостерігав (1812) обертання площини поляризації у кварці, відкрив часткову поляризацію світла при віддзеркаленні та заломленні. Першим спостерігав (1820) намагнічування залізної тирси електричним струмом, відкрив (1824) магнетизм обертання — дія металевого диска, що обертається, на магнітну стрілку.
Створив низку оптичних приладів для астрономії, фізики та метеорології. У 1811 році сконструював полярископ для визначення ступеня поляризації. За допомогою цього приладу вперше вивчив поляризацію випромінювання сонячної корони, кометних хвостів, поверхні Місяця; відзначив, що поляризація світла від місячних морів більша, ніж від материкових ділянок. У 1815 році створив ціанометр для вимірювання ступеня блакиті неба (пізніше цей прилад використовувався для визначення глибини моря). У 1833 році побудував фотометрію для визначення блиску зірок. Удосконалив окулярний мікрометр для вимірювання малих кутів і визначав з його допомогою діаметри планет.
Низка досліджень присвячена атмосферній оптиці. У 1805—1806 роках разом з Ж. Б. Біо вивчав чинники, що впливають на рефракцію світла в земній атмосфері, і експериментально довів, що головними є температура і тиск повітря, а вплив вологості неістотний. Пояснив мерехтіння зірок явищем інтерференції та асиметрією шарів атмосфери щодо спостерігача. У 1809 році знайшов, що випромінювання денного неба частково поляризоване і що максимальна поляризація спостерігається на відстані 90 від Сонця, знайшов точку на небі з нульовою поляризацією (нейтральна точка Араго).
Справив великий вплив на французьку науку. Підтримав О. Френеля в розробці хвильової теорії світла. За його вказівками і Леон Фуко зміряли швидкість світла й отримали перші фотографії Сонця, а Урбен Левер'є зайнявся вивченням руху Урана, що привело його до відкриття Нептуна.
Араго був талановитим популяризатором науки. З 1813 по 1846 рік регулярно читав у Паризькій обсерваторії лекції для широкої публіки. Автор «Популярної астрономії» (т. 1—4, 1854—1857), а також «Біографій знаменитих астрономів, фізиків і геометрів» (т. 1—3, 1859—1861).
Іноземний почесний член Петербурзької АН (1829).
Див. також
- Паризька обсерваторія
- Бюро довгот
- Араго (марсіанський кратер) — ударний кратер на Марсі, названий на честь Франсуа Араго.
Примітки
- Pouvoirs et société / за ред. G. Bonet — Publications de l'olivier, 2011. — Т. 1. — 699 с.
- http://archives.cd66.fr/mdr/index.php/docnumViewer/calculHierarchieDocNum/325051/322715:328129:328130:325051/922/1152
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Dominique François Jean Arago — 2009.
- www.accademiadellescienze.it
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
Література
- Повне зібрання творів Франсуа Араґо, сканована копія, т. 6, Париж-Лейпциг, 1856 р. (фр.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Arago Fransua Zhan Domini k Arago fr Francois Jean Dominique Arago Franse sk Zhua n Dume nak Arago kat Francesc Joan Domenec Arago 26 lyutogo 1786 2 zhovtnya 1853 francuzkij naukovec i politichnij diyach katalonskogo pohodzhennya Fransua AragoIm ya pri narodzhenni fr Dominique Francois Jean Arago Roig 2 Narodivsya 26 lyutogo 1786 1786 02 26 3 4 Estazhel 6 Pomer 2 zhovtnya 1853 1853 10 02 3 4 67 rokiv Parizh Franciya 6 Pohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnist astronom matematik fizik politik vikladach universitetu biograf pismennikAlma mater d Politehnichna shkolaGaluz fizika i astronomiyaZaklad Bureau des longitudesPosada dVidomi uchni Ogyusten Zhan Frenel Arman Ippolit Luyi Fizo d Ogyust Kont d 7 Aspiranti doktoranti dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya nauk d Korolivske tovaristvo Edinburga Shvedska korolivska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Varshavske tovaristvo druziv nauki Prusska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya Niderlandska korolivska akademiya nauk Turinska akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki doslidzhennya magnetizmu ta dispersiyi svitlaRid dBatko dMati dBrati sestri d Zhak Arago d d dDiti d dNagorodi d 1834 Medal Rumforda 1850 d Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 12 bereznya 1818 Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhiAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Fransua Arago u Vikishovishi Chlen Parizkoyi akademiyi nauk z 1809 r i yiyi sekretar z 1830 r Z 1851 r direktor Parizkoyi astronomichnoyi observatoriyi Vidomij pracyami z astronomiyi optiki elektromagnetizmu meteorologiyi ta fizichnoyi geografiyi Doslidzhennyami spektralnogo skladu svitla yake prihodit do Zemli vid zminnoyi zori Algol Arago doviv sho u mizhzoryanomu prostori shvidkosti poshirennya svitla vsih koloriv odnakovi div dispersiya svitla Zhittya i praciFransua Arago narodivsya v Estazheli poblizu Perpinyana U 1803 1805 rokah vchivsya v Politehnichnij shkoli v Parizhi U 1805 roci buv priznachenij sekretarem Byuro dovgot v 1805 1809 yak spivrobitnik cogo byuro pracyuvav u geodezichnij ekspediciyi v Ispaniyi Protyagom 1809 1831 rokiv profesor Politehnichnoyi shkoli z 1830 roku direktor Parizkoyi observatoriyi U 1830 1848 rokah chlen palat deputativ dvichi priznachavsya prezidentom Parizkoyi municipalnoyi radi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1848 roku uvijshov do skladu timchasovogo uryadu spochatku zajmav post ministra flotu ta armiyi potim prezidenta Vikonavskogo komitetu Naukovi roboti vidnosyatsya do optiki elektromagnetizmu astropolyarimetriyi a takozh do istoriyi astronomiyi fiziki ta matematiki Vidkriv 1811 hromatichnu polyarizaciyu svitla sformulyuvav 1811 umovi neobhidni dlya viniknennya kilec Nyutona vpershe sposterigav 1812 obertannya ploshini polyarizaciyi u kvarci vidkriv chastkovu polyarizaciyu svitla pri viddzerkalenni ta zalomlenni Pershim sposterigav 1820 namagnichuvannya zaliznoyi tirsi elektrichnim strumom vidkriv 1824 magnetizm obertannya diya metalevogo diska sho obertayetsya na magnitnu strilku Stvoriv nizku optichnih priladiv dlya astronomiyi fiziki ta meteorologiyi U 1811 roci skonstruyuvav polyariskop dlya viznachennya stupenya polyarizaciyi Za dopomogoyu cogo priladu vpershe vivchiv polyarizaciyu viprominyuvannya sonyachnoyi koroni kometnih hvostiv poverhni Misyacya vidznachiv sho polyarizaciya svitla vid misyachnih moriv bilsha nizh vid materikovih dilyanok U 1815 roci stvoriv cianometr dlya vimiryuvannya stupenya blakiti neba piznishe cej prilad vikoristovuvavsya dlya viznachennya glibini morya U 1833 roci pobuduvav fotometriyu dlya viznachennya blisku zirok Udoskonaliv okulyarnij mikrometr dlya vimiryuvannya malih kutiv i viznachav z jogo dopomogoyu diametri planet Nizka doslidzhen prisvyachena atmosfernij optici U 1805 1806 rokah razom z Zh B Bio vivchav chinniki sho vplivayut na refrakciyu svitla v zemnij atmosferi i eksperimentalno doviv sho golovnimi ye temperatura i tisk povitrya a vpliv vologosti neistotnij Poyasniv merehtinnya zirok yavishem interferenciyi ta asimetriyeyu shariv atmosferi shodo sposterigacha U 1809 roci znajshov sho viprominyuvannya dennogo neba chastkovo polyarizovane i sho maksimalna polyarizaciya sposterigayetsya na vidstani 90 vid Soncya znajshov tochku na nebi z nulovoyu polyarizaciyeyu nejtralna tochka Arago Spraviv velikij vpliv na francuzku nauku Pidtrimav O Frenelya v rozrobci hvilovoyi teoriyi svitla Za jogo vkazivkami i Leon Fuko zmiryali shvidkist svitla j otrimali pershi fotografiyi Soncya a Urben Lever ye zajnyavsya vivchennyam ruhu Urana sho privelo jogo do vidkrittya Neptuna Arago buv talanovitim populyarizatorom nauki Z 1813 po 1846 rik regulyarno chitav u Parizkij observatoriyi lekciyi dlya shirokoyi publiki Avtor Populyarnoyi astronomiyi t 1 4 1854 1857 a takozh Biografij znamenitih astronomiv fizikiv i geometriv t 1 3 1859 1861 Inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1829 Div takozhParizka observatoriya Byuro dovgot Arago marsianskij krater udarnij krater na Marsi nazvanij na chest Fransua Arago PrimitkiPouvoirs et societe za red G Bonet Publications de l olivier 2011 T 1 699 s d Track Q50809534d Track Q55436968d Track Q89274775d Track Q55436986 http archives cd66 fr mdr index php docnumViewer calculHierarchieDocNum 325051 322715 328129 328130 325051 922 1152 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Dominique Francois Jean Arago 2009 d Track Q1868372 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074LiteraturaPovne zibrannya tvoriv Fransua Arago skanovana kopiya t 6 Parizh Lejpcig 1856 r fr Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985