Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арма́н Іпполі́т Луї́ Фізо́ (фр. Armand-Hippolyte-Louis Fizeau; 23 вересня 1819, Париж — 18 вересня 1896) — видатний французький фізик, член Паризької академії наук (1860).
| Іпполіт Луї Фізо | |
|---|---|
| фр. Hippolyte Fizeau | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Armand Hippolyte Louis Fizeau |
| Народився | 23 вересня 1819 Париж, d[1] |
| Помер | 18 вересня 1896 (76 років) d, Жуарр |
| Місце проживання | Париж |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | фізик, астроном, інженер, daguerreotypist, фотограф |
| Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі |
| Галузь | фізика |
| Посада | президент[2] |
| Вчителі | Анрі Віктор Реньо і Франсуа Араго |
| Членство | Лондонське королівське товариство d Французька академія наук Шведська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей Прусська академія наук Bureau des longitudes d d |
| Родичі | Адрієн Анрі Лоран де Жюссьє |
| Нагороди | |
 Арман Іпполіт Луї Фізо у Вікісховищі | |
Наукова біографія
Фізо, син професора паризького медичного факультету, по закінченні курсу в коледжі Св. Станіслава готувався до медичної кар'єри, проте дуже слабке здоров’я не дозволило йому це здійснити. Фізо відвідував лекції Франсуа Араго з астрономії, Реньо — з оптики, а також курси з літографії Політехнічної школи. У віці 19 років він зайнявся дагеротипами і вже через два роки удосконалив даний процес, використавши хлористе золото та бромоване срібло.
Перші його наукові праці були опубліковані в 1840—1841 роках у звітах Паризької академії наук. У цих статтях він перший показав прийоми, за допомогою яких можна отримати якісне дагеротипне зображення. Протягом трьох років (1844—1847) Фізо досліджував хімічну дію різних частин сонячного спектру на дагеротипну пластинку. В цей період за допомогою вольтової дуги він винайшов метод отримання інтерференції за допомогою призми при великих різницях ходу променів світла.
У 1848 році Фізо в статті довів на простому акустичному досліді реальність принципу Доплера. Крім того, проводячи аналогію між тонами і кольорами, Фізо перший указав на зміщення ліній у спектрах небесних світил, якщо існує відносне переміщення (у напрямку зору променя) світлового джерела та спостерігача.
На сьогодні принцип Доплера називають принципом Доплера — Фізо. У 1849 році Фізо запропонував новий спосіб визначення швидкості світла за допомогою зубчатих коліс, що швидко обертаються («С. R.», XXIX), описаний сьогодні в підручниках фізики. В 1850 році Фізо разом з Гуннелем (Gounelle) опублікували результати своїх дослідів щодо швидкості розповсюдження електричних сигналів у телеграфних дротах («С. R.», XXX).
У 1851 році Фізо здійснив свій знаменитий експеримент з вияснення впливу швидкості матеріального середовища (води) на швидкість світла. В 1853 році Фізо звернув увагу на значення конденсатора, введеного в первинну ланку румкорфової спіралі. В 1862 році (в «Ann. de Ch. et de Ph.», LXVI) Фізо розпочав свої класичні досліди над коефіцієнтами розширення твердих тіл за методом інтерференційних смуг. Ці дослідження мають велике значення для метрологічних робіт.
Більшість свої дослідів Фізо проводив на свої особисті кошти. Фізо був членом інституту (1860), Бюро довгот (1878) та Королівського лондонського товариства (1875). За оптичні дослідження Фізо було премійовано в 1866 році великою медаллю Румфорда. В 1864 році Фізо запросили екзаменатором до Політехнічної школи, проте в 1867 році залишив школу, бажаючи бачити на своєму місці улюбленого учня — Альфреда Корню ([en]).
Ім’я Фізо внесено в список найбільших учених Франції, розміщений на першому поверсі Ейфелевої вежі.
Див. також
Примітки
- Физо Арман Ипполит Луи // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Французька академія наук — 1666.
- «Image photographique sur metal fixée par un procédé qui n’altère ni la pureté, ni la viguere du dessin» («C. R.», X, 488)
- «Emploi du brome dans la photographie sur plaques metalliques» («C. R.», XII, 1189)
- «Des effets du mouvement sur le ton des vibrations sonores et sur la longueur d’ondes des rayons de lumiere» («Bull. de la Societé philomatique», 1848
Література
- Fizeau, H. Sur les hypothèses relatives à l’éther lumineux // Comptes Rendus. — 1851. — Vol. 33. — P. 349—355.
- Fizeau, H. Sur les hypothèses relatives à l’éther lumineux // Ann. De Chim. Et de Phys. — 1859. — Vol. 57. — P. 385—404.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arma n Ippoli t Luyi Fizo fr Armand Hippolyte Louis Fizeau 23 veresnya 1819 Parizh 18 veresnya 1896 vidatnij francuzkij fizik chlen Parizkoyi akademiyi nauk 1860 Ippolit Luyi Fizofr Hippolyte FizeauIm ya pri narodzhenni fr Armand Hippolyte Louis FizeauNarodivsya 23 veresnya 1819 1819 09 23 Parizh d 1 Pomer 18 veresnya 1896 1896 09 18 76 rokiv d ZhuarrMisce prozhivannya ParizhKrayina FranciyaDiyalnist fizik astronom inzhener daguerreotypist fotografAlma mater Kolezh Stanislava v ParizhiGaluz fizikaPosada prezident 2 Vchiteli Anri Viktor Reno i Fransua AragoChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo d Francuzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Prusska akademiya nauk Bureau des longitudes d dRodichi Adriyen Anri Loran de ZhyussyeNagorodi Medal Rumforda 1866 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 8 kvitnya 1875 Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Arman Ippolit Luyi Fizo u VikishovishiNaukova biografiyaFizo sin profesora parizkogo medichnogo fakultetu po zakinchenni kursu v koledzhi Sv Stanislava gotuvavsya do medichnoyi kar yeri prote duzhe slabke zdorov ya ne dozvolilo jomu ce zdijsniti Fizo vidviduvav lekciyi Fransua Arago z astronomiyi Reno z optiki a takozh kursi z litografiyi Politehnichnoyi shkoli U vici 19 rokiv vin zajnyavsya dagerotipami i vzhe cherez dva roki udoskonaliv danij proces vikoristavshi hloriste zoloto ta bromovane sriblo Pershi jogo naukovi praci buli opublikovani v 1840 1841 rokah u zvitah Parizkoyi akademiyi nauk U cih stattyah vin pershij pokazav prijomi za dopomogoyu yakih mozhna otrimati yakisne dagerotipne zobrazhennya Protyagom troh rokiv 1844 1847 Fizo doslidzhuvav himichnu diyu riznih chastin sonyachnogo spektru na dagerotipnu plastinku V cej period za dopomogoyu voltovoyi dugi vin vinajshov metod otrimannya interferenciyi za dopomogoyu prizmi pri velikih riznicyah hodu promeniv svitla U 1848 roci Fizo v statti doviv na prostomu akustichnomu doslidi realnist principu Doplera Krim togo provodyachi analogiyu mizh tonami i kolorami Fizo pershij ukazav na zmishennya linij u spektrah nebesnih svitil yaksho isnuye vidnosne peremishennya u napryamku zoru promenya svitlovogo dzherela ta sposterigacha Na sogodni princip Doplera nazivayut principom Doplera Fizo U 1849 roci Fizo zaproponuvav novij sposib viznachennya shvidkosti svitla za dopomogoyu zubchatih kolis sho shvidko obertayutsya S R XXIX opisanij sogodni v pidruchnikah fiziki V 1850 roci Fizo razom z Gunnelem Gounelle opublikuvali rezultati svoyih doslidiv shodo shvidkosti rozpovsyudzhennya elektrichnih signaliv u telegrafnih drotah S R XXX U 1851 roci Fizo zdijsniv svij znamenitij eksperiment z viyasnennya vplivu shvidkosti materialnogo seredovisha vodi na shvidkist svitla V 1853 roci Fizo zvernuv uvagu na znachennya kondensatora vvedenogo v pervinnu lanku rumkorfovoyi spirali V 1862 roci v Ann de Ch et de Ph LXVI Fizo rozpochav svoyi klasichni doslidi nad koeficiyentami rozshirennya tverdih til za metodom interferencijnih smug Ci doslidzhennya mayut velike znachennya dlya metrologichnih robit Bilshist svoyi doslidiv Fizo provodiv na svoyi osobisti koshti Fizo buv chlenom institutu 1860 Byuro dovgot 1878 ta Korolivskogo londonskogo tovaristva 1875 Za optichni doslidzhennya Fizo bulo premijovano v 1866 roci velikoyu medallyu Rumforda V 1864 roci Fizo zaprosili ekzamenatorom do Politehnichnoyi shkoli prote v 1867 roci zalishiv shkolu bazhayuchi bachiti na svoyemu misci ulyublenogo uchnya Alfreda Kornyu en Im ya Fizo vneseno v spisok najbilshih uchenih Franciyi rozmishenij na pershomu poversi Ejfelevoyi vezhi Div takozhEksperiment FizoPrimitkiFizo Arman Ippolit Lui Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Francuzka akademiya nauk 1666 d Track Q377066d Track Q188771 Image photographique sur metal fixee par un procede qui n altere ni la purete ni la viguere du dessin C R X 488 Emploi du brome dans la photographie sur plaques metalliques C R XII 1189 Des effets du mouvement sur le ton des vibrations sonores et sur la longueur d ondes des rayons de lumiere Bull de la Societe philomatique 1848LiteraturaFizeau H Sur les hypotheses relatives a l ether lumineux Comptes Rendus 1851 Vol 33 P 349 355 Fizeau H Sur les hypotheses relatives a l ether lumineux Ann De Chim Et de Phys 1859 Vol 57 P 385 404