Хо́та (ісп. і кат. jota «жо́та») — іспанський і каталонський народний танець з тридольним музичним розміром.
Музичний розмір хоти — 3/4 або 3/8. Виконується у дуже швидкому темпі. Хореографічно танець насичений підстрибування і підскоками.
Виконання хоти супроджується грою на гітарі, мандоліні, кастаньєтах тощо.
Хота, імовірно, походить з Арагону. Її виконання відрізняється в залежності від регіону, відтак виділяють хоту валенсійську, арагонську, кастильську, кантабрійську, наварську, астурійську, галісійську, мурсійську тощо. Щодо назви, то вона походить зі староіспанського слова xota, яке імовірно є арабізованим salto «стрибок» — šáwta.
Деякі композитори-неіспанці написали музичні твори на основі хоти:
- французький композитор Жорж Бізе написав вступ до четвертої дії опери «Кармен» Арагонез у формі хоти.
- російський композитор Михайло Глінка після мандрівки Іспанією написав п'єсу «Арагонська хота».
- угорський композитор і піаніст Ференц Ліст написав хоту для фортепіано.
- французький композитор Сен-Санс і російський композитор Блакірєв написали концерти для оркестру на тему хоти.
Джерело
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. Т.12, К., 1985, стор. 173
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho ta isp i kat jota zho ta ispanskij i katalonskij narodnij tanec z tridolnim muzichnim rozmirom Aragonski tancyuristi hoti Muzichnij rozmir hoti 3 4 abo 3 8 Vikonuyetsya u duzhe shvidkomu tempi Horeografichno tanec nasichenij pidstribuvannya i pidskokami Vikonannya hoti suprodzhuyetsya groyu na gitari mandolini kastanyetah tosho Hota imovirno pohodit z Aragonu Yiyi vikonannya vidriznyayetsya v zalezhnosti vid regionu vidtak vidilyayut hotu valensijsku aragonsku kastilsku kantabrijsku navarsku asturijsku galisijsku mursijsku tosho Shodo nazvi to vona pohodit zi staroispanskogo slova xota yake imovirno ye arabizovanim salto stribok sawta Deyaki kompozitori neispanci napisali muzichni tvori na osnovi hoti francuzkij kompozitor Zhorzh Bize napisav vstup do chetvertoyi diyi operi Karmen Aragonez u formi hoti rosijskij kompozitor Mihajlo Glinka pislya mandrivki Ispaniyeyu napisav p yesu Aragonska hota ugorskij kompozitor i pianist Ferenc List napisav hotu dlya fortepiano francuzkij kompozitor Sen Sans i rosijskij kompozitor Blakiryev napisali koncerti dlya orkestru na temu hoti DzhereloUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 T 12 K 1985 stor 173