Каталонський націоналізм, каталонський національний рух або каталанізм (кат. catalanisme) — соціальний, культурний та політичний рух у каталонських країнах, направлений на ствердження політичної, мовної та культурної ідентичності Каталонії та територій, де розповсюджена каталонська мова.
Жуан Фусте (кат. Joan Fuster), один з найвідоміших валенсійських письменників, стверджував, що «каталонський націоналізм існує тому, що є націоналізм іспанський», а також тому, що протягом століть права каталонців зневажалися. Причиною появи цього руху стали заборона каталанської мови спочатку у 1700 року на території Північної Каталонії, яка відійшла до Франції за Піренейським договором, а також після затвердження Філіпом V Кастильським Декретів Нуева Планта у 1714 році, які знищили традиційні права каталонців у Південній Каталонії. Репресії проти мови, культури та політичних інституцій каталонців продовжувалися й у XIX та XX століттях, особливо під час диктатур Прімо де Рівери та Франсіско Франко.
Каталонський націоналізм уперше чітко виявив себе у культурологічному русі відродження каталонської культури та каталанської мови у XIX столітті (кат. Renaixença — «відродження») з відновленням свята Жокс Флуралс (кат. Jocs Florals, окс. Jòcs Floraus — «квітчані ігри», змагання у красномовстві та поетиці з врученням переможцям призів у формі штучних квітів із золота та коштовного каміння).
У 1892 році було опубліковано Манрезькі принципи (кат. Bases de Manresa), у яких пропонувалося відновити середньовічну каталонську конституцію, яка діяла до 1714 році.
Сучасний каталонський національний рух виявляє себе у кількох принципах: загальновизнаною є теза про каталонців, як окрему націю (це підтверджено на референдумі 2006 році у Каталонії), продовженням цього принципу є визнання права каталонців на самовизначення, що частиною політикуму трактується як повна незалежність, а іншою частиною — як широка самоврядність у складі Іспанії, яка може бути трансформована у федерацію.
Історія каталонського національного руху до 1975 році
Витоки та початок розвитку ідей політичного каталонського націоналізму
- Див. також: Історія Каталонії, Національний день Каталонії, Війна за іспанський спадок, Декрети Нуева Планта.
Національний рух каталонців у своїй сучасній формі — за повернення традиційних прав каталанських країн, розпочався після введення в дію трьох Декретів Нуева Планта: декрету 29 червня 1707 році, який стосувався Королівств Валенсії та Арагону, декрету 28 листопада 1715 році, що стосувався Майорки та Пітіузьких островів, та декрету 16 січня 1716 році, який стосувався Каталонського князівства.
Ці укази було підписано під час та відразу після Війни за іспанський спадок і взяття військами Філіпа V Барселони 11 вересня 1714 році та останнього великого міста каталанських країн Майорки (зараз Палма) 11 липня 1715 році Укази стосувалися тих територій, які підтримали іншого претендента на іспанську корону — Карла VI Габсбурґа (на приклад, Наварра та Країна Басків зберегли свої права, оскільки підтримали Філіпа V, але через подальшу централізацію Іспанії сумоуправління цих територій теж поступово звужувалося і було остаточно знищене у XIX столітті).
Декретами Нуева Планта були знищені усі місцеві політичні структури, які відрізнялися від моделі більш централізованої Кастилії. Фактично система «спільного суверенітету» центральної королівської влади та місцевих органів самоврядування була замінена на централізовану модель за прикладом Франції, звідки походила іспанська династія Бурбонів. У Каталонії та Валенсії було розпущено місцеві Парламенти (кат. les Corts, «Кортс»), на Балеарських островах — Велику і Головну раду (кат. Gran i General Consell), яка виконувала ту саму функцію. Церкві було нав'язано не властиві їй функції (прийнято у 1730 році архієпископ Мальорки наказав переписати парафіяльні реєстри, замінивши каталонські імена своїх парафіян на кастильські). Каталаномовні території більше не мали права здійснювати економічний, фіскальний, юридичний контроль, відмінялася чеканка власних грошей.
Територія каталанських країн відтепер поділялася на провінції, якими керували призначені з Мадрида губернатори (кат. Capità General), для керування економікою та фінансами створювалися спеціальні провінційні органи, якими керували інтенданти (кат. intendències provincials). У Мадриді було створено державні секретаріати (кат. secretaries d'Estat), які згодом стали називатися міністерствами. При королі було створено Раду Кастилії (ісп. Consejo de Castilla), де колишнє Арагонське королівство мало менше депутатів, ніж, на приклад, Наварра, Галісія чи Астурія, а також загальноіспанський парламент, який, втім, не грав великої ролі у централізованій іспанській монархії.
13 квітня 1711 року новий королівський указ відновив частину прав Арагонського королівства, однак каталаномовних територій ці зміни не стосувалися.
У Північній Каталонії наступ на права місцевого населення розпочався раніше: після Піренейського договору між Іспанією та Францією 7 листопада 1659 року і приєднання північно каталонських районів Русільйону, Баляспі, Кунфлену, Капсі та Алта-Сарданьї до Франції (цікаво те, що іспанський король офіційно не повідомив про це каталонський уряд до 1702 року) вже за рік було скасовано усі традиційні каталонські політичні інституції (хоча у договорі наголошувалося на тому, що у приєднаних до Франції районах залишиться каталонське самоуправління), а 2 квітня 1700 року Людовік XIV своїм указом зобов'язав з 1 травня того самого року в усіх офіційних державних інституціях вживати виключно французьку мову.
Не зважаючи на репресії з боку іспанської та французької монархій та відсутність власних політичних та адміністративних структур, каталонці зберегли національну самосвідомість та розпочали боротьбу за повернення своїх прав. Уже у 1734 року у французькому перекладі виходить політичний твір Вихід для приспаних (кат. Via fora els adormits), де лунає заклик до європейських держав відновити самостійність каталанських країн (кат. domini català que amb utilitat de l’Europa pot reviure) і створити або «вільну каталонську республіку», або відтворити незалежне Арагонське королівство.
У 1736 році було написано Згадку про альянс із Його Високістю Георгом Августом, королем Великої Британії (кат. Record de l'Aliança fet el Sereníssim Jordi Augusto Rey de la Gran Bretanya), у якій нагадується про 1705 року і обяцяну колись допомогу створити Вільну республіку Каталонію (кат. Republica Libera de Cathalunya). «Згадка» підписана 1736 року, зазначено, що це «22 рік нашого рабства» (кат. any 22 de nostra esclavitud).
Клопотання про захист
- Див. також: Клопотання про захист.
Клопотання про захист моральних та матеріальних інтересів Каталонії (ісп. Memoria en defensa de los intereses morales y materiales de Cataluña), загально відома за своєю коротшою назвою «Клопотання про захист» (кат. Memorial de Greuges, ісп. Memorial de Agravios), — звернення інтелігенції та буржуазії Каталонії до короля іспанії у 1885 році з вимогами відновити певні права каталонців. Клопотання було представлене (кат. Joaquim Rubió i Ors), відомим каталонським письменником тієї епохи, її було написано у зв'язку з проектом комерційної угоди між Іспанією та Великою Британією та пропозиціями уніфікувати цивільне право Іспанії. «Клопотання про захист» вважається першим сучасним проявом каталонського національного руху в правовому полі Іспанії. Принципи «Клопотання про захист» були покладені в основу «Манрезьких принципів» (кат. Bases de Manresa), опублікованих у 1892 році
Renaixença — Відродження
У середині XIX столітті, попри те, що каталонською мовою говорила більшість населення каталонських країн, багато інтелектуалів вважали, що потрібно переходити на іспанську мову: напр., письменник (кат. Antoni de Campmany) писав, що каталанська є «середньовічною мовою провінції, яка зараз є мертвою для красного письменства» (ісп. un antiguo idioma provincial muerto hoy para la república de las letras).
Процес відродження мови розпочався у 1859 році, коли Жуакімом Рубіо-і-Осом було відновлено свято Жокс Флуралс. Саме це дало імпульс не тільки інтересу до каталанської мови, але і для політичного оформлення каталонського національного руху.
Федералізм
Паралельно з розвитком національного руху в Каталонії, у Мадриді виник рух на підтримку федералізації Іспанії. Його очолив виходець із Каталонії Франсіско (Франсеск) Пі-і-Марґаль (кат. Francesc Pi i Margall, ісп. Francisco Pi y Margall), який згодом став Президентом І Іспанської республіки.
У Каталонії федералісти поділилися на дві групи — радикальне крило, яке бачило федералізацію Іспанії як проміжний етап на шляху до повної незалежності Каталонії (яка, якщо потрібно, могла б вільно увійти до майбутньої федерації), та ті, хто сприймав лише таку модель федералізму, яка була б запропонована Мадридом.
У 1873 році, після проголошення I Іспанської республіки, радикальне крило федералістів Каталонії проголосило створення незалежної Каталонської держави на базі Ради провінції Барселона. Каталонія не стала незалежною, оскільки у січні 1874 році генералом Франсіско Серрано (ісп. Francisco Serrano) було захоплено владу, і в січні 1875 р. було відновлено іспанську монархію (на трон було поставлено Альфонса XII).
Баланті Алміраль та Каталонський конгрес
Найвизначнішою постаттю національного руху Каталонії цього періоду є Баланті Алміраль (кат. Valentí Almirall). Майбутню Каталонію він бачив напів-незалежною, яка разом з іншими народами Піренейського півострова мала увійти в асоціацію держав (модель Арагонського королівства).
Алміраль намагався об'єднати каталонську лівицю та правицю, однак це йому не вдалося.
На Першому каталонському конгресі (кат. Primer Congrés Catalanista) у 1880 році об'єдналися різні політичні та культурницькі сили — республіканці-федералісти, аполітичні видатні каталонці, письменники, організатори Жокс Флуралс, видавці одного з перших каталаномовних журналів «Ла Ранашєнса» (кат. La Renaixensa — «відродження»), однак превалювали ліві організації. Через це праві політики залишили Конгрес.
На Конгресі було ухвалено: створити спільний центр для каталонського політикуму — Каталонський центр (кат. Centre Català), створити Академію каталанської мови (кат. Acadèmia de la Llengua Catalana), підготувати документ, яким захищалася б каталонська мова.
На Другому каталонському конгресі було ухвалено рішення кодифікувати каталанську мову, заявити про існування Каталонії «як реальності», попри чинні на той час адміністративні кордони, створити партію лише у межах Каталонії.
Після кількох розколів і створення партій різної направленості, одна з таких організацій — Каталонський союз (кат. Unió Catalanista) — на своїй асамблеї у місті Манреза ухвалила Принципи регіональної каталонської Конституції (кат. Bases per a la Constitució Regional Catalana), відоміші як Манрезькі принципи (кат. Bases de Manresa). Вони й були покладені в основу майбутніх Статутів автономії.
Регіоналістська ліга
Регіоналістська ліга (кат. Lliga Regionalista) — політична партія, створена у 1901 р. Представляла інтереси великої національної буржуазії Каталонії, комерсантів, католицької церкви. Найвизначнішими політиками стали Анрік Прат-да-ла-Ріба (кат. Enric Prat de la Riba), Франсеск Камбо (кат. Francesc Cambó) та Жузеп Пуч-і-Кадафалк (кат. Josep Puig i Cadafalch).
У 1906 році Анріком Пратом-да-ла-Ріба була опублікована праця Каталонське громадянство (кат. La nacionalitat catalana), де проводилася чітка межа між нацією (природною спільнотою зі своєю історією) та державою (штучною політичною організацією). Каталонія означена, як окрема нація. Зроблено висновок, що кожна нація повинна мати свою державу, а підпорядкування нації чужій державі є «патологічною аномалією» (кат. anormalitat morbosa). Однак Анрік Прат-да-ла-Ріба не виступає за незалежність Каталонії, природнішим йому бачиться гармонізувати стосунки між націями у складі іспанської держави, яка являє собою «співжиття багатьох народів», отже потрібно перетворити Іспанію на федерацію.
Республіканський рух
На початку XX столітті була й інша політична група — республіканці анти-федералісти. Головною партією цього руху був Республіканський союз (кат. Unió Republicana). Одним з ідеологів цього руху був Алехандро Лерру (ісп. Alejandro Lerroux), який згодом заснував радикальнішу антикаталонську Радикальну республіканську партію (кат. Partit Republicà Radical).
У 1909 році Республіканський Союз та інша партія, Республіканський націоналістичний центр (кат. Centre Nacionalista Republicà) створили альянс для участі у виборах, а у 1910 році сформували нову партію — Федеральний націоналістичний республіканський союз (кат. Unió Federal Nacionalista Republicana).
У 1916 році українські та каталонські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованою Союзом народів у Лозанні (Швейцарія).
Каталонська співдружність
- Дивись також: Каталонська співдружність.
Каталонська співдружність (кат. Mancomunitat de Catalunya) — адміністративна структура, яка з 6 квітня 1914 році до 20 березня 1925 році об'єднувала 4 каталонські провінції: Барселону, Жирону, Таррагону та Льєйду.
Указ про дозвіл провінціям об'єднуватися у адміністративні спільноти (що іншими словами означало створення Каталонської співдружності) було підписано королем 18 грудня 1913 році Вперше з 1714 році іспанською владою було визнано існування каталонської спільноти на офіційному рівні.
Першими двома президентами Каталонської співдружності стали Анрік Прат-да-ла-Ріба та відомий архітектор Жузеп Пуч (кат. Josep Puig i Cadafalch). Найголовнішими здобутками Співдружності стала модернізація інфраструктури Каталонії — прокладення телефонних ліній, управління портами, оптимізація структури доріг, залізниці, введення нових технологій у сільському господарстві тощо.
У цей період було також створено Інститут каталонських студій (кат. Institut d'Estudis Catalans), Бібліотеку Каталонії (кат. Biblioteca de Catalunya), Промислову школу (кат. Escola Industrial), Вищу школу мистецтв (кат. Escola Superior de Belles Arts), Школу місцевої адміністрації (кат. Escola de l'Administració Local).
Особливо важливим стала підтримка адміністрацією Співдружності орфографічних норм сучасної каталанської мови, розроблених лінгвістом Пумпеу Фаброю (кат. Pompeu Fabra).
Каталонська співдружність не мала великих політичних повноважень, але за її прикладом згодом були сформовані Автономна область Каталонія та інші автономні області Іспанії, а також Жанаралітат Каталонії. Каталонська співдружність була ліквідована генералом Мігелем Прімо де Ріверою.
Франсеск Масія та радикальний націоналізм
Франсеск Масія-і-Люса (кат. Francesc Macià i Llussà) — чільний політик Каталонії першої третини XX столітті У 1919 році він створює Демократичну націоналістичну федерацію (кат. Federació Democràtica Nacionalista), яка запропонувала перетворити Іспанію на конфедерацію іберійських народів, а у 1922 р. створює партію Каталонська держава (кат. Estat Català). Ця партія вперше запропонувала повну державну незалежність Каталонії від Іспанії.
Франсеск Масія згодом став 122 Президентом Жанаралітату Каталонії з 14 грудня 1932 року до 25 грудня 1933 року.
Диктатура Прімо де Рівери
Процес культурної та політичної стабілізації у Каталонії було перервано на час диктатури генерала Прімо де Рівери (1923–1930 рр.). Каталонську співдружність було скасовано, парія Каталонська держава перейшла на нелегальне становище, а Франсеск Масія бувзмушений емігрувати до Франції. Там він планує військове вторгнення в Іспанію та силове завоювання Каталонії з містечка (каталонська назва — Пратс-да-Мульо, кат. Prats de Molló) у Північній Каталонії. Його було схоплено французькою жандармерією, однак це лише додало йому популярності в Південній Каталонії.
У 1928 році у Гавані на Кубі відбулася Конституційна асамблея каталонського сепаратизму (кат. Assemblea Constituent del Separatisme Català), на якій було прийнято Конституцію незалежної Каталонії (кат. Constitució per a una Catalunya independent).
ІІ Іспанська республіка
У 1931 році створюється Республіканська лівиця Каталонії. Франсеск Масія, який обирається головою партії, проголошує необхідність створення «Каталонської республіки — Держави у складі Іберійської федерації» (кат. República catalana com a Estat de la Federació Ibèrica).
Після проголошення ІІ Іспанської республіки, іспанським парламентом 9 вересня 1932 року Каталонія визнається автономією та отримує власний Статут. Орган самоуправління Каталонії офіційно отримує відому з середньовіччя назву Жанаралітат.
Президентом Жанаралітату стає спочатку Франсеск Масія, а після його смерті, 1 січня 1934 року — Люїс Кумпаньш.
Громадянська війна в Іспанії починається у 1936 році.
Диктатура Франко
Після перемоги у громадянській війні, генерал Франсіско Франко у 1939 році ліквідує демократичні інституції в Іспанії, та все, що було пов'язане з окремішністю Каталонії: адміністративну автономію, уряд та адміністрацію, забороняє каталонську мову.
Жанаралітат на вигнанні
Після закінчення іспанської громадянської війни більшість депутатів Парламенту Каталонії та практично всі каталонські політики були змушені виїхати в еміграцію (в основному в Північну Каталонію та Париж). Спочатку у Парижі, а після захоплення нацистами Франції у Лондоні було створено Національну Раду Каталонії (кат. Consell Nacional de Catalunya). 15 лютого 1940 року Президента довоєнного Жанаралітату Люїса Кумпаньша було схоплено Гестапо і розстріляно біля Замку Монжуїк у Барселоні режимом Франко.
Після смерті Люїса Кумпаньша Президентом Жанаралітату на вигнанні було обрано (кат. Josep Irla), а у 1954 році його замінив (ERC).
Партизанський рух
Репресії режиму Франко, зокрема вбивство 90 тис. опонентів під час ІІ Світової війни, 41 тис. після війни, масова еміграція 450 тис. осіб, призвели до виникнення партизанського руху. Частково цей рух був організований комуністами і перебував під контролем Сталіна.
У каталанських країнах найбільшого поширення рух набув у провінції Кастальо (Валенсія), в арагонській провінції Теруель (Західна смуга) та у Піренеях (Каталонія).
Найбільшою операцією було вторгнення 2500 партизанів у Баль-д'Аран з території Франції 8 та 9 жовтня 1944 року Партизани хотіли проголосити тимчасовий республіканський уряд Іспанії у цьому районі та домогтися допомоги союзників у визволенні Іспанії від режиму Франко. Ця операція була розпочата комуністами, однак вони швидко відмовилися від такого роду акцій на вимогу Сталіна. Контроль над районом перейшов до Партизанської групи Каталонії (кат. Agrupació Guerrillera de Catalunya), однак дуже швидко вони були витіснені з цієї території військами Франко.
Асамблея Каталонії
- Дивись також: Асамблея Каталонії.
Асамблея Каталонії (кат. Assemblea de Catalunya) — неофіційне об'єднання більшості антифранкістських каталонських організацій з 1971 року до 1977 року Була створена 7 листопада 1971 року у барселонській церкві Святого Августа за пропозицією Координаційної комісії політичних сил Каталонії (кат. Comissió Coordinadora de Forces Polítiques de Catalunya). До складу Асамблеї Каталонії протягом невеликого часу увійшли більшість каталонських партій, які під час диктатури Франко були заборонені, профспілки, рухи тощо. Серед вимог Асамблеї були вимоги соціальних та політичних свобод, амністії для противників режиму Франко, відновлення Статуту автономії Каталонії як кроку до самовизначення каталонського народу.
Асамблея об'єднувала діаметрально різні політичні організації: комуністів, різні націоналістичні рухи, партії, що виступали за незалежність Каталонії, соціалістів, правих тощо.
Серед акцій, організованих Асамблеєю, можна назвати мирні зібрання у Ріполі у 1972 році, у Сан-Кугат-дал-Бальєс та Біці у 1973 р., великі маніфестації 1 та 8 лютого 1976 року у Барселоні, перше відкрите святкування Національного дня Каталонії у Сан-Бой-да-Любрагат у 1976 році.
Асамблея саморозпустилася у 1977 році.
Сучасний період розвитку каталонського національного руху (від 1975 року до 2005 року)
Каталонський національний рух у перехідний період
Не зважаючи на репресії часів Франко, включно з останніми роками диктатури, боротьба за демократичні та національні права каталонців ставала дедалі інтенсивнішою.
Смерть Франко у 1975 році ознаменувала початок «перехідного періоду» до демократії. У Каталонії цей час став періодом вимог до більшої політичної та економічної самостійності від Мадрида. Взимку 1976 року у Барселоні пройшло кілька великих маніфестацій під гаслом «Свобода, амністія, автономія» (кат. Llibertat, amnistia, estatut d'autonomia). Влітку цього ж року «Марш свободи» (кат. Marxa de la Llibertat) — великий соціальний рух, який об'єднав каталонців навіть з найвіддаленіших містечок і хуторів, призвів до передачі влади на центральному рівні від уряду, сформованому королем, до уряду (ісп. Adolfo Suárez González), іспанському адвокату та політичному діячеві, який був головою іспанського уряду до 1981 року.
Політична реформа
Адольфом Суаресом-Ґонсалесом був вироблений окремий закон про політичну реформу, за яким поступово легалізувалися політичні партії та профспілки, заборонені при Франко, та відбувалися вибори у представницькі органи різного рівня. Цей перехідний період дозволив відтворити вільний політичний рух у Каталонії. Поряд із цим, уперше за багато років, відбулися святкування 11 вересня — Національного дня Каталонії.
За результатами перших виборів у Каталонії перемогла Соціалістична партія (PSC-PSOE), а також інші партії, які виступали за відновлення Статуту автономії 1932 року (загалом — 75 % депутатів). Було сформовано Асамблею, до складу якої входили всі депутати парламенту Каталонії та сенатори іспанського парламенту, які представляли Каталонію. Асамблеєю було відновлено Жанаралітат, який очолив його голова на вигнанні (кат. Josep Tarradellas). Рішення Асамблеї було схвалено на великій маніфестації 11 вересня 1977 року, у якій взяли участь понад мільйон каталонців, вимагаючи права на самоврядування.
Відновлення Жанаралітату Каталонії
Уряд Адольфа Суареса-Ґонсалеса видав декрет, яким відновлювався Жанаралітат Каталонії (тобто власний уряд, Парламент та Президент автономної області), щоправда на перехідний період. Протягом місяця повернувся до Каталонії та був проголошений єдиним вищим легітимним представником влади. Тарраделяс утворив Виконавчий комітет Жанаралітату, де були представлені всі парламентські сили Каталонії. Не зважаючи на те, що Жанаралітат не мав чітко визначених повноважень, рішення проводилися через представницький орган провінції Барселона (кат. Diputació de Barcelona).
Тим часом на загальнодержавному рівні було розроблено та ухвалено нову конституцію, яку було підтримано на всеіспанському референдумі 6 грудня 1978 р. У конституції було визнано права націй та регіонів на автономію.
Каталонський національний рух в умовах демократії
Після затвердження Конституції Іспанії 1978 року почалася розробка нового Статуту автономії Каталонії. Після його затвердження Парламентом Каталонії він був винесений на переговори з урядом Іспанії. У 1979 року Статут було затверджено на референдумі.
Цим Статутом Каталонія визнавалася «окремим народом» (кат. nacionalitat), а Жанаралітат — інституцією, яка втілює політичне самоврядування Каталонії (кат. institució en què s'organitza políticament l'autogovern de Catalunya). Каталанська мова була визнана «власною мовою» (кат. llengua pròpia) Каталонії: її було проголошено співофіційною разом з іспанською.
У порівнянні зі статутом 1932 року, Статут 1979 року визначав більше прав каталонського уряду у сфері освіти, культури та ЗМІ, але менше у судовій сфері. Порядок фінансування автономії чітко визначений не був, що стало підставою розробки нової редакції статуту у 2006 року.
У 1980 році відбулися перші вибори до Парламенту Каталонії, найбільшу кількість місць отримало об'єднання Конвергенція та Єднання. Президентом Парламенту був обраний , представник Конвергенції та Єднання. Починаючи з цих виборів, владні повноваження поступово почали переходити від іспанської держави до Жанаралітату.
Головним принципом Статуту став «спільний суверенітет» (кат. sobirania compartida): іспанська держава зберігає за собою суверенні права, однак визнає Статут автономії і передає Жанаралітату необхідні повноваження для національної відбудови Каталонії, яка постраждала під час диктатури Франко. Другим принципом стало «розширення сфери вживання та унормування каталанської мови» (кат. normalització del català): каталанською починають видаватися друковані ЗМІ (у часи Франко освіта мовою та її вживання в офіційній сфері були заборонені), з'являються каталаномовні радіостанції та телевізійні канали, насамперед фінансовані Жанаралітатом (зокрема Catalunya Ràdio та Televisió de Catalunya), згодом практично у кожному біль-менш великому місті з'явиться свій місцевий телевізійний канал та кілька радіостанцій. З 1983 року Статутом також відновлювалися власна каталонська поліція — Мо́сус д'Аскуа́дра (кат. Mossos d'Esquadra, дослівно «команда хлопців»), яка у 2008 році має повністю перебрати на себе функції загальноіспанської поліції: як Національної поліції (ісп. Policia Nacional), так і Цивільної гвардії (ісп. Guardia Civil).
Модель «спільного суверенітету» було втілено в життя у період з 1982 року до 2004 року, коли на посаді прем'єр-міністрів Іспанії перебували Феліпе Гонсалес та Хосе-Марія Аснар.
Організація Терра Ліура
- Дивись також Терра Ліура.
Терра Ліура (кат. Terra Lliure — «вільна земля», скорочено TLL) — військова каталонська організація, яку було створено у 1978 році Загальновідомою вона стала після 23 червня 1981 року, коли на стадіоні «Камп Ноу» організувала кампанію вивішення банерів з гаслом «Ми — окрема нація» (кат. Som una Nació). Іспанським урядом, службою безпеки та Каталонською асоціацією жертв терористичних організацій (кат. Associació Catalana de Víctimes d'Organitzacions Terroristes) цю організацію визнано терористичною. Принципи діяльності організації викладено у декларації «Кредо Терра Ліура» (кат. Crida de Terra Lliure), до них належать захист території каталонських країн, мови, національного суверенітету, інтересів каталонських робітників та протидію іспанізації каталонського суспільства. Гаслами організації стали: «Незалежність або смерть!», «Хай живе збройна боротьба», «Єдина нація — каталанські країни!» (кат. Independencia o mort! Visca la lluita armada! Una sola nació, Països Catalans!).
Один з лідерів Терра Ліура (кат. Pere Bascompte) перейшов до іншої політичної партії — Республіканської лівиці Каталонії. Його ідеї, викладені у червні 1991 року у документі, названому «Демократичний вибір на користь незалежності у час об'єднання Європи» (кат. Davant el procés d’unitat europea, l'opció democràtica cap a la independència), були згодом широко висвітлені Республіканською лівицею Каталонії, що спровокувало скандал усередині самої Лівиці — її лідерів було звинувачено, що вони стали «голосом» терористичної організації Терра Ліура.
Терра Ліура саморозпустилася 11 вересня 1995 року. Прем'єр-міністр Іспанії Феліпе Гонсалес надав амністію тим членам організації, які не брали участі у терористичних діях.
Ла Кріза — солідарність на захист каталанської мови, каталонської культури та народу
Ла Кріза (або Ла Кріда) — солідарність на захист каталанської мови, каталонської культури та народу (кат. Crida a la Solidaritat en Defensa de la Llengua, la Cultura i la Nació Catalanes, кат. La Crida означає «кредо, (я) вірую») — рух на захист вільного вживання каталанської мови у всіх сферах життя у Каталонії. Його принципи викладено у Маніфесті 2300 осіб (ісп. Manifiesto de los 2.300). Діяльність руху розпочалася 24 червня 1981 року акцією 100 тисяч осіб на стадіоні «Камп Ноу». У 1980-х роках Ла Кріза організувала кілька кампаній для вільнішого вжитку каталанської мови, публікуючи списки підприємств, де каталаномовців дискримінували.
Каталонські профспілки
Конфедерація профспілок робітників Каталонії (кат. Confederació Sindical de Treballadors de Catalunya, скорочено CSTC) — профспілка, створена у 1980 р. на базі Солідарності робітників Каталонії (кат. Solidaritat d'Obrers de Catalunya, скорочено SOC) та Спільноти робітників (кат. Col•lectius de Treballadors). У 1985 р. до профспілки приєдналися ще дві організації, і її було перейменовано у Каталонську конфедерацію профспілок (кат. Confederació Sindical Catalana, скорочено CSC). На базі Конфедерації було створено дві великі структури — Координацію профспілкових робітників (кат. Coordinadora Obrera Sindical, скорочено COS) та Інтерсиндікал-CSC (кат. Intersindical-CSC).
Каталонський національний рух останніх років (від 2005 р.)
Статут автономії 2006 року
30 вересня 2005 року було офіційно представлено пропозицію нового Статуту автономії у Парламенті Каталонії. Нова редакція Статуту спочатку була підтримана всіма політичними партіями, крім Народної партії Каталонії. Під час внесення поправок для того, щоб Статут був підтриманий іспанським парламентом, Республіканська лівиця Каталонії теж відмовилася підтримувати документ.
18 лютого 2006 року було організовано велику маніфестацію під гаслом «Ми — окрема нація і маємо право самі ухвалювати рішення» (кат. Som una nació i tenim el dret de decidir).
Новий Статут у багатьох своїх положеннях розвиває систему самоврядування Каталонії. Всенародний референдум 18 червня 2006 року підтвердив Статут, хоча слід зазначити, що у референдумі взяло участь лише 49 % виборців.
Результатом політичного процесу стало утвердження тези про право каталонської нації самій вирішувати своє політичне майбутнє, зокрема 4 жовтня 2006 року було створено рух Суверенітет і прогрес (кат. Sobirania i Progrés), а також Платформу за право вибору (кат. Plataforma pel Dret de Decidir).
Ініціатитва «Десять тисяч»
- Див. також .
Ініціатива «Десять тисяч» (повна назва — «Десять тисяч у Брюсселі на підтримку самовизначення», кат. Deu Mil a Brussel·les per l’Autodeterminació) — громадський рух для організації демонстрації 7 березня 2009 року в Брюсселі на підтримку права каталонців на самовизначення і можливості створення власної держави.
За даними організаторів демонстрації, в ній взяли участь 12 тисяч осіб з каталонських країн та з-за кордону, за даними брюссельської поліції — 3 тисячі.
Така ідея народилася після опублікуваня 6 вересня 2008 року посту Анріка Канели (кат. Enric Canela) під назвою «Perplex, jo?» на сайті «blocgran.cat», у якому він запропонував провести демонстрацію у Мадриді на підтримку прагнення каталонців до самовизначення аж до відокремлення від Іспанії. У коментарях було запропоновано провести таку демонстрацію не в Мадриді, а у Брюсселі — столиці Європейського Союзу.
Гаслом демонстрації обрано слова «Ми хочемо власну державу!» (кат. Volem l’Estat propi!).
Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (перша хвиля)
Неоднозначну реакцію, як всередині Каталонії, так і в іспанському політикумі та суспільстві викликали результати консультативного референдуму щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (перший в історії Каталанських країн подібний місцевий референдум щодо незалежності Автономної області Каталонія), що відбувся 13 вересня 2009 року в містечку Ареньш-да-Мун (кум. Марезма, Автономна область Каталонія), за якими понад 96 % тих, що проголосували, висловились за те, «щоб Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу».
Цей референдум часто називають «Референдумом 13-S», оскільки він відбувся 13 вересня.
Референдуми щодо незалежності Каталонії (друга хвиля)
- Див. також Референдуми щодо незалежності Каталонії.
Друга хвиля консультативних референдумів щодо незалежності Каталонії («Референдум 13-D») розпочалася 12 грудня 2009 року (було проведене голосування у одному з найменших муніципалітетів Каталонії Сан-Жаума-да-Фрунтанья) та продовжилася наступного дня, 13 грудня 2009 року, у 166 муніципалітетах (29 кумарок) по всій автономії.
У цих муніципалітетах проживає 700.024 виборці. Проведення референдуму забезпечили 15 тисяч волонтерів. У другій хвилі референдумів за попередніми підрахунками взяло участь 200 тисяч осіб, що становить приблизно 30 % від чисельності виборців.
Однією з особливостей референдумів став дозвіл голосувати іммігрантам, негромадянам Іспанії, що постійно проживають на території Каталонії. Цей дозвіл було позитивно оцінено громадами іммігрантів, які у своїх відозвах відзначили високий ступінь інтеграції іноземців у каталонське суспільство.
Однією з найвідоміших осіб, що взяла участь в агітації за проведення референдуму, став Жуан Лапорта, діючий президент футбольного клубу «Барселона» (він, зокрема, взяв участь в агітаційній кампанії «Узона вирішує!» (кат. Osona decideix!) у місті Бік 11 грудня 2009 року).
Агітаційна кампанія другої хвилі референдуму розпочалася 27 листопада презентацією в Перпіньяні. 29 листопада така презентація пройшла в барселонському «Форумі» в присутності 3.500 осіб.
Декілька політичних партій вирішили підтримати референдум (зокрема «Республіканська лівиця Каталонії» та «Конвергенція та Єднання»). Партія «Громадяни — Громадянська партія», як і у випадку з референдумом в Ареньш-да-Мун, виступила проти: вона намагалася влаштувати демонстрацію в Барселоні 13 грудня, однак її проведення не було дозволене урядом Каталонії.
Референдуми щодо незалежності Каталонії (третя та четверта хвилі)
Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2012) |
Третя («Референдум 28-F») та четверта («Референдум 25-A») хвилі голосування заплановані на 28 лютого 2010 року (зокрема муніципалітети Алп, Бреза, , , Паламос, Лінас-дал-Бальєс, Калдас-да-Монбуї, Сан-Фаліу-да-Кузінас, Сан-Кірза-дал-Бальєс, Бегас, Мулінс-да-Рей, Монблан, Ал-Бандрель та ) та 25 квітня 2010 року (зокрема у середніх та великих містах Балаге, Сал, Сарріа-да-Те, Жироні, Сабаделі, Манрезі, Ла-Сеу-д'Уржель та, можливо, у столиці Каталонії Барселоні). В муніципалітеті Аспаррагера голосування пройде 24 квітня 2010 року
Декларація про суверенітет 2013 року
Декларацію про суверенітет було ухвалено Парламентом Каталонії 23 січня 2013 року. У Декларації, з якої розпочинається процес здійснення права на самовизначення Каталонії, було взято зобов'язання провести референдум у 2014 році. Дві основні політичні партії автономної області — Конвергенція та Єднання та Республіканська лівиця Каталонії мали узгодити процес між собою. За Декларацію проголосувало 85 депутатів парламенту (63%) зі 133 присутніх (всього депутатів — 135), проти — 41, утрималися — 2
12 грудня 2013 року Президент Женералітату Каталонії Артур Мас повідомив, що головні політичні сили автономії дійшли згоди щодо термінів проведення референдуму про незалежність Каталонії та формулювання питань, які мають бути на нього винесені. Міністр юстиції Іспанії Альберто Руїс-Ґальярдон відразу ж повідомив, що «цей референдум не буде проведений».
«Референдум щодо самовизначення Каталонії» (кат. Referèndum d'autodeterminació de Catalunya), або референдум про «політичне майбутнє»Каталонії провели 9 листопада 2014 року. Виборці відповідали на такі питання: «Чи хочете Ви, щоб Каталонія стала державою?» й у випадку схвальної відповіді: «Чи хочете Ви, щоб ця держава стала незалежною?».
Референдум 2017 року
9 червня 2017 року був оголошений референдум, що був призначений на 1 жовтня 2017 року, на який виносилось питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії.
На референдум винесено єдине питання: «Чи хочете ви, щоб Каталонія була незалежною державою у формі республіки?».
Офіційна іспанська влада не визнала референдум, через що проведення референдуму заблокував . Натомість 11 вересня в Барселоні пройшов мітинг на його підтримку.
Втім референдум усе ж відбувся. За даними влади регіону, незалежність Каталонії підтримали не менше 90 % його учасників. Явка, за даними каталонської влади, становила 42,3 %. Варто зазначити, що це далеко не перший подібний референдум в Каталонії і зазвичай його відвідують саме прихильники незалежності, а супротивники — бойкотують. Під час проведення референдуму мали місце жорстокі дії іспанської поліції щодо учасників референдуму, зокрема, одному з учасників протесту гумова куля потрапила в око.
Див. також
Примітки
- Про «каталанізм» на сайті Жанаралітату Каталонії [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Історія «каталанізму» [ 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- У «Wikiquotes» [Архівовано 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- З секретної інструкції Абада де Віванко (ісп. Abad de Vivanco), секретаря Ради Кастилії, до окупаційної влади у Каталонії про насадження іспанської мови: «Pondrá el mayor cuidado en introducir la lengua castellana, a cuyo fin dará las providencias mas templadas, y disimuladas para que se consiga el efecto sin que se note el cuidado». У «Instrucciones del fiscal José Rodrigo Villalpando a los corregidores de Cataluña el 29 de enero de 1716», у роботі FERRANDO., A та NICOLÀS, M. «Panorama d'història de la llengua». Валенсія. Вид. Tàndem, 1997 р. Див. онлайн стор. 71 (в електронній версії — стор. 83): GARCÍA, M.J. La gramática española y su enseñanza en la seguna mitad del siglo XVIII y principios del XIX (1768–1815) [ 24 липня 2011 у Wayback Machine.] Валенсія. Валенсійський університет. 2005 р. (тези докторської дисертації) (ісп.)
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2015.
- Текст тимчасової Конституції Республіки Каталонія [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Кількість загиблих під час диктатури Франко [ 20 травня 2011 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- Про Асамблею Каталонії [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Перехідний період від диктатури до демократії, на сайті «Історії Каталонії» [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Відновлення самоуправління, на сайті «Історії Каталонії» [ 7 грудня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Статут автономії Каталонії, на сайті «Історії Каталонії» [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Кількість жертв організації «Терра Ліура» [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.]. (кат.)
- . (кат.)
- Порівняння Статуту у редакціях 1979 та 2006 р. [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]. (кат.)
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2009. Процитовано 29 березня 2009.
- «Узона вирішує!» [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Intens final de campanya de les consultes del 13-D [ 3 січня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Cap de setmana decisiu per a les consultes [ 28 листопада 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Setze municipis catalans confirmen la data del 28 de febrer per a la segona onada de consultes [ 21 грудня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- * УНІАН:Каталонія ухвалила декларацію про свій суверенітет
- La consulta per la independència serà el 9 de novembre de 2014 [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (кат.)
- Spain to block Catalonia independence referendum [ 2 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Procés de convocatòria de la consulta sobre el futur polític de Catalunya [ 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] (кат.)
- Catalan President Mas: "The country's good sense has made it possible to come to a consensus and agree on an inclusive, clear question, which enjoys broad support" [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Андрій Мовчан. Над Каталонією помірна хмарність // Спільне. — 2017. — 21 вересня.
- Jones, Sam (9 червня 2017). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
- У Барселоні пройде мітинг на підтримку референдуму щодо незалежності [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.] // 11.09.2017
- . BBC Україна (брит.). 2 жовтня 2017. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
Бібліографія
- Анрік Прат-да-ла-Ріба (Enric Prat de la Riba), La nacionalitat catalana (Каталонське громадянство), 1906 р., ISBN 978843937425 (кат.)
- Люїс Боу (Lluís Bou), Entre le sociovergència i el Pujolisme (Між домінуванням Соціалістичної партії Каталонії та об'єднання Конвергенція та Єднання та пужолізмом), газета «Avui», 2 вересня 2007 р. (кат.)
- Александер Олленд (Alland, Alexander), Catalunya, One Nation, Two States: An Ethnographic Study of Nonviolent Resistance to Assimilation (Каталонія, один народ, дві держави: етнографічне дослідження протистояння асиміляції), New York, видавництво Palgrave Macmillan, 2006 р. (англ.)
- Албер Балсельш (Balcells, Albert), Catalan Nationalism: Past and Present (Каталонський націоналізм: минуле і сучасність), New York, видавництво St. Martin's Press, Inc., 1996 р. (англ.)
- Даньєль Конверсі (Conversi, Daniele), The Basques, the Catalans, and Spain: Alternative Routes to Nationalist Mobilisation (Баски, каталонці та Іспанія: альтернативні шляхи для націоналістичної мобілізації), London, видавництво Hurst & Company, 1997 р. . (англ.)
- Даньєль Конверсі (Conversi, Daniele), Language or race?: the choice of core values in the development of Catalan and Basque nationalisms (Мова чи раса? Вибір наголовніших цінностей у розвиткові каталонського та баскського націоналізмів), Ethnic and Racial Studies 13 (1990 р.): 50-70. (англ.)
- Дж. Елліот (Elliot, J.H), The Revolt of the Catalans (Повстання каталонців), Cambridge, видання Cambridge University Press, 1963 р. (англ.)
- Жузеп Фігерас (Figueres, Josep M.), Valentí Almirall, Forjador del Catalanisme Polític (Баланті Алміраль — засновник політичного каталанізму), Barcelona, видавництво Жанаралітату — Generalitat, Entitat Autònoma del Diari Oficial i de Publicacions, 1990 р. (кат.)
- Жузеп Фрадера (Fradera, Josep M.), Cultura Nacional en una Societat Dividida (Національна культура у розділеному суспільстві), Barcelona, видавництво Curial, 1992 р. (кат.)
- Монсаррат Ґібернау (Guibernau, Monserrat), Catalan Nationalism: Francoism, transition and democracy (Каталонський націоналізм — франкізм, перехідний період та демократія), видавництво Routledge, New York, 2004 р. (англ.)
- Джон Харвґрейвз (Harvgreaves, John), Freedom for Catalonia? Catalan Nationalism, Spanish Identity and the Barcelona Olympic Games (Свобода для Каталонії ? Каталонський націоналізм, іспанська самосвідомість та Олімпійські ігри у Барселоні), New York, видавництво Cambridge, 2000 р. (англ.)
- Hooper, John. The Spaniards: a Portrait of the New Spain. Suffolk: Penguin Books, 1986. (англ.)
- Keating, Michael. Nations Against the State: The New Politics of Nationalism in Quebec, Catalonia and Scotland. New York: Palgrave Macmillan, 2001. (англ.)
- Linz, Juan. «Early State-Building and Late Peripheral Nationalisms Against the State: the Case of Spain.» Building States and Nations: Analyses by Region. Eds. S.N. Eisenstadt, and Stein Rokkan. Beverly Hills: Sage, 1973. 32-116. (англ.)
- Llobera, Josep R. Foundations of National Identity: from Catalonia to Europe. New York: Berghahn Books, 2004. (англ.)
- «The idea of Volksgeist in the formation of Catalan nationalist ideology» Ethnic and Racial Studies 6 (1983): 332–350. (англ.)
- McRoberts, Kenneth. Catalonia: Nation Building Without a State. New York: Oxford, 2001. (англ.)
- Payne, Stanley G. «Nationalism, Regionalism and Micronationalism in Spain.» Journal of Contemporary History 26.3/4 (1991): 479–491. (англ.)
- Penrose, Jan, and Joe May. «Herder's Concept of the Nation and Its Relevance to Contemporary Ethnic Nationalism.» Canadian Review of Studies in Nationalism XVIII (1991): 165–177. (англ.)
- Smith, Angel, and Clare Mar-Molinero. «The Myths and Realities of Nation-Building in the Iberian Peninsula.» Nationalism and the Nation in the Iberian Peninsula: Competing and Conflicting Identities. Eds. Angel Smith, and Clare Mar-Molinero. Washington DC: Berg, 1996. 1–33. (англ.)
- Vilar, Pierre. La Catalogne dans L'Espagne moderne. Paris: Flammation, 1977 (фр.)
- Vives, Jaime Vicens. Approaches to the History of Spain. 2nd. Berkeley: University of California Press, 1970. (англ.)
- Woolard, Kathryn A. Double Talk: Bilingualism and the Politics of Ethnicity in Catalonia. Stanford: Stanford University Press, 1989. (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Nationalism of Catalonia |
Посилання
- Каталонія здобула автономність // Львівська газета, 20 червня 2006 (укр.)
- (укр.)
- Про каталонський національний рух на сайті «Бандерівець». (укр.)
- Каталонці в атаці // Україна молода, 12.04.2011 [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- (англ.)
- Історія каталанізму [ 20 вересня 2008 у Wayback Machine.] (кат.)
- (англ.)
- Партія, що вимагає більше автономії від Іспанії, виграє вибори у Каталонії // Нью Йорк Таймз, 2 листопада 2006 (англ.)
- Сміливість у Каталонії // Нью Йорк Таймз, 22 червня 2006 (англ.)
- Каталонські виборці погоджуються з планом більшої автономії // Нью Йорк Таймз, 19 червня 2006 (англ.)
- В Іспанії готові ухвалити закон про збільшення повноважень Каталонії // Нью Йорк Таймз, 31 березня 2006 (англ.)
- Каталонський національний рух // Каталонська енциклопедія [Архівовано 20 грудня 2012 у Archive.is] (англ.)
- (укр.)
- Анрі Буайє. Мова і нація: мовний націоналізм по-каталонськи / Langue et nation: le modèle catalan de nationalisme linguistique. Henri Boyer [ 22 листопада 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katalonskij nacionalizm katalonskij nacionalnij ruh abo katalanizm kat catalanisme socialnij kulturnij ta politichnij ruh u katalonskih krayinah napravlenij na stverdzhennya politichnoyi movnoyi ta kulturnoyi identichnosti Kataloniyi ta teritorij de rozpovsyudzhena katalonska mova Nacionalnij prapor kataloncivManifestaciya 1 lyutogo 2006 r organizovana Platformoyu za pravo viboru pid gaslom Mi okremij narod i mi mayemo pravo virishuvati svoyu dolyu sami Zhuan Fuste kat Joan Fuster odin z najvidomishih valensijskih pismennikiv stverdzhuvav sho katalonskij nacionalizm isnuye tomu sho ye nacionalizm ispanskij a takozh tomu sho protyagom stolit prava katalonciv znevazhalisya Prichinoyu poyavi cogo ruhu stali zaborona katalanskoyi movi spochatku u 1700 roku na teritoriyi Pivnichnoyi Kataloniyi yaka vidijshla do Franciyi za Pirenejskim dogovorom a takozh pislya zatverdzhennya Filipom V Kastilskim Dekretiv Nueva Planta u 1714 roci yaki znishili tradicijni prava katalonciv u Pivdennij Kataloniyi Represiyi proti movi kulturi ta politichnih institucij katalonciv prodovzhuvalisya j u XIX ta XX stolittyah osoblivo pid chas diktatur Primo de Riveri ta Fransisko Franko Katalonskij nacionalizm upershe chitko viyaviv sebe u kulturologichnomu rusi vidrodzhennya katalonskoyi kulturi ta katalanskoyi movi u XIX stolitti kat Renaixenca vidrodzhennya z vidnovlennyam svyata Zhoks Flurals kat Jocs Florals oks Jocs Floraus kvitchani igri zmagannya u krasnomovstvi ta poetici z vruchennyam peremozhcyam priziv u formi shtuchnih kvitiv iz zolota ta koshtovnogo kaminnya U 1892 roci bulo opublikovano Manrezki principi kat Bases de Manresa u yakih proponuvalosya vidnoviti serednovichnu katalonsku konstituciyu yaka diyala do 1714 roci Suchasnij katalonskij nacionalnij ruh viyavlyaye sebe u kilkoh principah zagalnoviznanoyu ye teza pro katalonciv yak okremu naciyu ce pidtverdzheno na referendumi 2006 roci u Kataloniyi prodovzhennyam cogo principu ye viznannya prava katalonciv na samoviznachennya sho chastinoyu politikumu traktuyetsya yak povna nezalezhnist a inshoyu chastinoyu yak shiroka samovryadnist u skladi Ispaniyi yaka mozhe buti transformovana u federaciyu Istoriya katalonskogo nacionalnogo ruhu do 1975 rociVitoki ta pochatok rozvitku idej politichnogo katalonskogo nacionalizmu Div takozh Istoriya Kataloniyi Nacionalnij den Kataloniyi Vijna za ispanskij spadok Dekreti Nueva Planta Dekreti Nueva Planta 1705 1716 r r Nacionalnij ruh katalonciv u svoyij suchasnij formi za povernennya tradicijnih prav katalanskih krayin rozpochavsya pislya vvedennya v diyu troh Dekretiv Nueva Planta dekretu 29 chervnya 1707 roci yakij stosuvavsya Korolivstv Valensiyi ta Aragonu dekretu 28 listopada 1715 roci sho stosuvavsya Majorki ta Pitiuzkih ostroviv ta dekretu 16 sichnya 1716 roci yakij stosuvavsya Katalonskogo knyazivstva Ci ukazi bulo pidpisano pid chas ta vidrazu pislya Vijni za ispanskij spadok i vzyattya vijskami Filipa V Barseloni 11 veresnya 1714 roci ta ostannogo velikogo mista katalanskih krayin Majorki zaraz Palma 11 lipnya 1715 roci Ukazi stosuvalisya tih teritorij yaki pidtrimali inshogo pretendenta na ispansku koronu Karla VI Gabsburga na priklad Navarra ta Krayina Baskiv zberegli svoyi prava oskilki pidtrimali Filipa V ale cherez podalshu centralizaciyu Ispaniyi sumoupravlinnya cih teritorij tezh postupovo zvuzhuvalosya i bulo ostatochno znishene u XIX stolitti Dekretami Nueva Planta buli znisheni usi miscevi politichni strukturi yaki vidriznyalisya vid modeli bilsh centralizovanoyi Kastiliyi Faktichno sistema spilnogo suverenitetu centralnoyi korolivskoyi vladi ta miscevih organiv samovryaduvannya bula zaminena na centralizovanu model za prikladom Franciyi zvidki pohodila ispanska dinastiya Burboniv U Kataloniyi ta Valensiyi bulo rozpusheno miscevi Parlamenti kat les Corts Korts na Balearskih ostrovah Veliku i Golovnu radu kat Gran i General Consell yaka vikonuvala tu samu funkciyu Cerkvi bulo nav yazano ne vlastivi yij funkciyi prijnyato u 1730 roci arhiyepiskop Malorki nakazav perepisati parafiyalni reyestri zaminivshi katalonski imena svoyih parafiyan na kastilski Katalanomovni teritoriyi bilshe ne mali prava zdijsnyuvati ekonomichnij fiskalnij yuridichnij kontrol vidminyalasya chekanka vlasnih groshej Teritoriya katalanskih krayin vidteper podilyalasya na provinciyi yakimi keruvali priznacheni z Madrida gubernatori kat Capita General dlya keruvannya ekonomikoyu ta finansami stvoryuvalisya specialni provincijni organi yakimi keruvali intendanti kat intendencies provincials U Madridi bulo stvoreno derzhavni sekretariati kat secretaries d Estat yaki zgodom stali nazivatisya ministerstvami Pri koroli bulo stvoreno Radu Kastiliyi isp Consejo de Castilla de kolishnye Aragonske korolivstvo malo menshe deputativ nizh na priklad Navarra Galisiya chi Asturiya a takozh zagalnoispanskij parlament yakij vtim ne grav velikoyi roli u centralizovanij ispanskij monarhiyi 13 kvitnya 1711 roku novij korolivskij ukaz vidnoviv chastinu prav Aragonskogo korolivstva odnak katalanomovnih teritorij ci zmini ne stosuvalisya U Pivnichnij Kataloniyi nastup na prava miscevogo naselennya rozpochavsya ranishe pislya Pirenejskogo dogovoru mizh Ispaniyeyu ta Franciyeyu 7 listopada 1659 roku i priyednannya pivnichno katalonskih rajoniv Rusiljonu Balyaspi Kunflenu Kapsi ta Alta Sardanyi do Franciyi cikavo te sho ispanskij korol oficijno ne povidomiv pro ce katalonskij uryad do 1702 roku vzhe za rik bulo skasovano usi tradicijni katalonski politichni instituciyi hocha u dogovori nagoloshuvalosya na tomu sho u priyednanih do Franciyi rajonah zalishitsya katalonske samoupravlinnya a 2 kvitnya 1700 roku Lyudovik XIV svoyim ukazom zobov yazav z 1 travnya togo samogo roku v usih oficijnih derzhavnih instituciyah vzhivati viklyuchno francuzku movu Ne zvazhayuchi na represiyi z boku ispanskoyi ta francuzkoyi monarhij ta vidsutnist vlasnih politichnih ta administrativnih struktur katalonci zberegli nacionalnu samosvidomist ta rozpochali borotbu za povernennya svoyih prav Uzhe u 1734 roku u francuzkomu perekladi vihodit politichnij tvir Vihid dlya prispanih kat Via fora els adormits de lunaye zaklik do yevropejskih derzhav vidnoviti samostijnist katalanskih krayin kat domini catala que amb utilitat de l Europa pot reviure i stvoriti abo vilnu katalonsku respubliku abo vidtvoriti nezalezhne Aragonske korolivstvo U 1736 roci bulo napisano Zgadku pro alyans iz Jogo Visokistyu Georgom Avgustom korolem Velikoyi Britaniyi kat Record de l Alianca fet el Serenissim Jordi Augusto Rey de la Gran Bretanya u yakij nagaduyetsya pro 1705 roku i obyacyanu kolis dopomogu stvoriti Vilnu respubliku Kataloniyu kat Republica Libera de Cathalunya Zgadka pidpisana 1736 roku zaznacheno sho ce 22 rik nashogo rabstva kat any 22 de nostra esclavitud Klopotannya pro zahist Div takozh Klopotannya pro zahist Zhuakim Rubio i Os 1818 1899 rr Klopotannya pro zahist moralnih ta materialnih interesiv Kataloniyi isp Memoria en defensa de los intereses morales y materiales de Cataluna zagalno vidoma za svoyeyu korotshoyu nazvoyu Klopotannya pro zahist kat Memorial de Greuges isp Memorial de Agravios zvernennya inteligenciyi ta burzhuaziyi Kataloniyi do korolya ispaniyi u 1885 roci z vimogami vidnoviti pevni prava katalonciv Klopotannya bulo predstavlene kat Joaquim Rubio i Ors vidomim katalonskim pismennikom tiyeyi epohi yiyi bulo napisano u zv yazku z proektom komercijnoyi ugodi mizh Ispaniyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu ta propoziciyami unifikuvati civilne pravo Ispaniyi Klopotannya pro zahist vvazhayetsya pershim suchasnim proyavom katalonskogo nacionalnogo ruhu v pravovomu poli Ispaniyi Principi Klopotannya pro zahist buli pokladeni v osnovu Manrezkih principiv kat Bases de Manresa opublikovanih u 1892 roci Renaixenca Vidrodzhennya U seredini XIX stolitti popri te sho katalonskoyu movoyu govorila bilshist naselennya katalonskih krayin bagato intelektualiv vvazhali sho potribno perehoditi na ispansku movu napr pismennik kat Antoni de Campmany pisav sho katalanska ye serednovichnoyu movoyu provinciyi yaka zaraz ye mertvoyu dlya krasnogo pismenstva isp un antiguo idioma provincial muerto hoy para la republica de las letras Proces vidrodzhennya movi rozpochavsya u 1859 roci koli Zhuakimom Rubio i Osom bulo vidnovleno svyato Zhoks Flurals Same ce dalo impuls ne tilki interesu do katalanskoyi movi ale i dlya politichnogo oformlennya katalonskogo nacionalnogo ruhu Federalizm Paralelno z rozvitkom nacionalnogo ruhu v Kataloniyi u Madridi vinik ruh na pidtrimku federalizaciyi Ispaniyi Jogo ocholiv vihodec iz Kataloniyi Fransisko Fransesk Pi i Margal kat Francesc Pi i Margall isp Francisco Pi y Margall yakij zgodom stav Prezidentom I Ispanskoyi respubliki U Kataloniyi federalisti podililisya na dvi grupi radikalne krilo yake bachilo federalizaciyu Ispaniyi yak promizhnij etap na shlyahu do povnoyi nezalezhnosti Kataloniyi yaka yaksho potribno mogla b vilno uvijti do majbutnoyi federaciyi ta ti hto sprijmav lishe taku model federalizmu yaka bula b zaproponovana Madridom U 1873 roci pislya progoloshennya I Ispanskoyi respubliki radikalne krilo federalistiv Kataloniyi progolosilo stvorennya nezalezhnoyi Katalonskoyi derzhavi na bazi Radi provinciyi Barselona Kataloniya ne stala nezalezhnoyu oskilki u sichni 1874 roci generalom Fransisko Serrano isp Francisco Serrano bulo zahopleno vladu i v sichni 1875 r bulo vidnovleno ispansku monarhiyu na tron bulo postavleno Alfonsa XII Balanti Almiral ta Katalonskij kongres Balanti Almiral i Lyuze 1841 1904 rr Najviznachnishoyu postattyu nacionalnogo ruhu Kataloniyi cogo periodu ye Balanti Almiral kat Valenti Almirall Majbutnyu Kataloniyu vin bachiv napiv nezalezhnoyu yaka razom z inshimi narodami Pirenejskogo pivostrova mala uvijti v asociaciyu derzhav model Aragonskogo korolivstva Almiral namagavsya ob yednati katalonsku livicyu ta pravicyu odnak ce jomu ne vdalosya Na Pershomu katalonskomu kongresi kat Primer Congres Catalanista u 1880 roci ob yednalisya rizni politichni ta kulturnicki sili respublikanci federalisti apolitichni vidatni katalonci pismenniki organizatori Zhoks Flurals vidavci odnogo z pershih katalanomovnih zhurnaliv La Ranashyensa kat La Renaixensa vidrodzhennya odnak prevalyuvali livi organizaciyi Cherez ce pravi politiki zalishili Kongres Na Kongresi bulo uhvaleno stvoriti spilnij centr dlya katalonskogo politikumu Katalonskij centr kat Centre Catala stvoriti Akademiyu katalanskoyi movi kat Academia de la Llengua Catalana pidgotuvati dokument yakim zahishalasya b katalonska mova Na Drugomu katalonskomu kongresi bulo uhvaleno rishennya kodifikuvati katalansku movu zayaviti pro isnuvannya Kataloniyi yak realnosti popri chinni na toj chas administrativni kordoni stvoriti partiyu lishe u mezhah Kataloniyi Pislya kilkoh rozkoliv i stvorennya partij riznoyi napravlenosti odna z takih organizacij Katalonskij soyuz kat Unio Catalanista na svoyij asambleyi u misti Manreza uhvalila Principi regionalnoyi katalonskoyi Konstituciyi kat Bases per a la Constitucio Regional Catalana vidomishi yak Manrezki principi kat Bases de Manresa Voni j buli pokladeni v osnovu majbutnih Statutiv avtonomiyi Regionalistska liga Regionalistska liga kat Lliga Regionalista politichna partiya stvorena u 1901 r Predstavlyala interesi velikoyi nacionalnoyi burzhuaziyi Kataloniyi komersantiv katolickoyi cerkvi Najviznachnishimi politikami stali Anrik Prat da la Riba kat Enric Prat de la Riba Fransesk Kambo kat Francesc Cambo ta Zhuzep Puch i Kadafalk kat Josep Puig i Cadafalch U 1906 roci Anrikom Pratom da la Riba bula opublikovana pracya Katalonske gromadyanstvo kat La nacionalitat catalana de provodilasya chitka mezha mizh naciyeyu prirodnoyu spilnotoyu zi svoyeyu istoriyeyu ta derzhavoyu shtuchnoyu politichnoyu organizaciyeyu Kataloniya oznachena yak okrema naciya Zrobleno visnovok sho kozhna naciya povinna mati svoyu derzhavu a pidporyadkuvannya naciyi chuzhij derzhavi ye patologichnoyu anomaliyeyu kat anormalitat morbosa Odnak Anrik Prat da la Riba ne vistupaye za nezalezhnist Kataloniyi prirodnishim jomu bachitsya garmonizuvati stosunki mizh naciyami u skladi ispanskoyi derzhavi yaka yavlyaye soboyu spivzhittya bagatoh narodiv otzhe potribno peretvoriti Ispaniyu na federaciyu Respublikanskij ruh Na pochatku XX stolitti bula j insha politichna grupa respublikanci anti federalisti Golovnoyu partiyeyu cogo ruhu buv Respublikanskij soyuz kat Unio Republicana Odnim z ideologiv cogo ruhu buv Alehandro Lerru isp Alejandro Lerroux yakij zgodom zasnuvav radikalnishu antikatalonsku Radikalnu respublikansku partiyu kat Partit Republica Radical U 1909 roci Respublikanskij Soyuz ta insha partiya Respublikanskij nacionalistichnij centr kat Centre Nacionalista Republica stvorili alyans dlya uchasti u viborah a u 1910 roci sformuvali novu partiyu Federalnij nacionalistichnij respublikanskij soyuz kat Unio Federal Nacionalista Republicana U 1916 roci ukrayinski ta katalonski nacionalisti zustrilisya v ramkah Tretoyi konferenciyi narodiv organizovanoyu Soyuzom narodiv u Lozanni Shvejcariya Katalonska spivdruzhnist Divis takozh Katalonska spivdruzhnist Zhuzep Puch i Kadafalk 1867 1956 rr vidomij arhitektor ta politik Kataloniyi Katalonska spivdruzhnist kat Mancomunitat de Catalunya administrativna struktura yaka z 6 kvitnya 1914 roci do 20 bereznya 1925 roci ob yednuvala 4 katalonski provinciyi Barselonu Zhironu Tarragonu ta Lyejdu Ukaz pro dozvil provinciyam ob yednuvatisya u administrativni spilnoti sho inshimi slovami oznachalo stvorennya Katalonskoyi spivdruzhnosti bulo pidpisano korolem 18 grudnya 1913 roci Vpershe z 1714 roci ispanskoyu vladoyu bulo viznano isnuvannya katalonskoyi spilnoti na oficijnomu rivni Pershimi dvoma prezidentami Katalonskoyi spivdruzhnosti stali Anrik Prat da la Riba ta vidomij arhitektor Zhuzep Puch kat Josep Puig i Cadafalch Najgolovnishimi zdobutkami Spivdruzhnosti stala modernizaciya infrastrukturi Kataloniyi prokladennya telefonnih linij upravlinnya portami optimizaciya strukturi dorig zaliznici vvedennya novih tehnologij u silskomu gospodarstvi tosho U cej period bulo takozh stvoreno Institut katalonskih studij kat Institut d Estudis Catalans Biblioteku Kataloniyi kat Biblioteca de Catalunya Promislovu shkolu kat Escola Industrial Vishu shkolu mistectv kat Escola Superior de Belles Arts Shkolu miscevoyi administraciyi kat Escola de l Administracio Local Osoblivo vazhlivim stala pidtrimka administraciyeyu Spivdruzhnosti orfografichnih norm suchasnoyi katalanskoyi movi rozroblenih lingvistom Pumpeu Fabroyu kat Pompeu Fabra Katalonska spivdruzhnist ne mala velikih politichnih povnovazhen ale za yiyi prikladom zgodom buli sformovani Avtonomna oblast Kataloniya ta inshi avtonomni oblasti Ispaniyi a takozh Zhanaralitat Kataloniyi Katalonska spivdruzhnist bula likvidovana generalom Migelem Primo de Riveroyu Fransesk Masiya ta radikalnij nacionalizm Pam yatnik Franseskovi Masiyi u Barseloni na ploshi Kataloniyi Fransesk Masiya i Lyusa kat Francesc Macia i Llussa chilnij politik Kataloniyi pershoyi tretini XX stolitti U 1919 roci vin stvoryuye Demokratichnu nacionalistichnu federaciyu kat Federacio Democratica Nacionalista yaka zaproponuvala peretvoriti Ispaniyu na konfederaciyu iberijskih narodiv a u 1922 r stvoryuye partiyu Katalonska derzhava kat Estat Catala Cya partiya vpershe zaproponuvala povnu derzhavnu nezalezhnist Kataloniyi vid Ispaniyi Fransesk Masiya zgodom stav 122 Prezidentom Zhanaralitatu Kataloniyi z 14 grudnya 1932 roku do 25 grudnya 1933 roku Diktatura Primo de Riveri Proces kulturnoyi ta politichnoyi stabilizaciyi u Kataloniyi bulo perervano na chas diktaturi generala Primo de Riveri 1923 1930 rr Katalonsku spivdruzhnist bulo skasovano pariya Katalonska derzhava perejshla na nelegalne stanovishe a Fransesk Masiya buvzmushenij emigruvati do Franciyi Tam vin planuye vijskove vtorgnennya v Ispaniyu ta silove zavoyuvannya Kataloniyi z mistechka katalonska nazva Prats da Mulo kat Prats de Mollo u Pivnichnij Kataloniyi Jogo bulo shopleno francuzkoyu zhandarmeriyeyu odnak ce lishe dodalo jomu populyarnosti v Pivdennij Kataloniyi U 1928 roci u Gavani na Kubi vidbulasya Konstitucijna asambleya katalonskogo separatizmu kat Assemblea Constituent del Separatisme Catala na yakij bulo prijnyato Konstituciyu nezalezhnoyi Kataloniyi kat Constitucio per a una Catalunya independent II Ispanska respublika U 1931 roci stvoryuyetsya Respublikanska livicya Kataloniyi Fransesk Masiya yakij obirayetsya golovoyu partiyi progoloshuye neobhidnist stvorennya Katalonskoyi respubliki Derzhavi u skladi Iberijskoyi federaciyi kat Republica catalana com a Estat de la Federacio Iberica Pislya progoloshennya II Ispanskoyi respubliki ispanskim parlamentom 9 veresnya 1932 roku Kataloniya viznayetsya avtonomiyeyu ta otrimuye vlasnij Statut Organ samoupravlinnya Kataloniyi oficijno otrimuye vidomu z serednovichchya nazvu Zhanaralitat Prezidentom Zhanaralitatu staye spochatku Fransesk Masiya a pislya jogo smerti 1 sichnya 1934 roku Lyuyis Kumpansh Gromadyanska vijna v Ispaniyi pochinayetsya u 1936 roci Diktatura Franko Pislya peremogi u gromadyanskij vijni general Fransisko Franko u 1939 roci likviduye demokratichni instituciyi v Ispaniyi ta vse sho bulo pov yazane z okremishnistyu Kataloniyi administrativnu avtonomiyu uryad ta administraciyu zaboronyaye katalonsku movu Zhanaralitat na vignanni Pam yatnik Lyuyisu Kumpanshu rozstrilyanomu v Barseloni 1940 r Pislya zakinchennya ispanskoyi gromadyanskoyi vijni bilshist deputativ Parlamentu Kataloniyi ta praktichno vsi katalonski politiki buli zmusheni viyihati v emigraciyu v osnovnomu v Pivnichnu Kataloniyu ta Parizh Spochatku u Parizhi a pislya zahoplennya nacistami Franciyi u Londoni bulo stvoreno Nacionalnu Radu Kataloniyi kat Consell Nacional de Catalunya 15 lyutogo 1940 roku Prezidenta dovoyennogo Zhanaralitatu Lyuyisa Kumpansha bulo shopleno Gestapo i rozstrilyano bilya Zamku Monzhuyik u Barseloni rezhimom Franko Pislya smerti Lyuyisa Kumpansha Prezidentom Zhanaralitatu na vignanni bulo obrano kat Josep Irla a u 1954 roci jogo zaminiv ERC Partizanskij ruh Represiyi rezhimu Franko zokrema vbivstvo 90 tis oponentiv pid chas II Svitovoyi vijni 41 tis pislya vijni masova emigraciya 450 tis osib prizveli do viniknennya partizanskogo ruhu Chastkovo cej ruh buv organizovanij komunistami i perebuvav pid kontrolem Stalina U katalanskih krayinah najbilshogo poshirennya ruh nabuv u provinciyi Kastalo Valensiya v aragonskij provinciyi Teruel Zahidna smuga ta u Pireneyah Kataloniya Najbilshoyu operaciyeyu bulo vtorgnennya 2500 partizaniv u Bal d Aran z teritoriyi Franciyi 8 ta 9 zhovtnya 1944 roku Partizani hotili progolositi timchasovij respublikanskij uryad Ispaniyi u comu rajoni ta domogtisya dopomogi soyuznikiv u vizvolenni Ispaniyi vid rezhimu Franko Cya operaciya bula rozpochata komunistami odnak voni shvidko vidmovilisya vid takogo rodu akcij na vimogu Stalina Kontrol nad rajonom perejshov do Partizanskoyi grupi Kataloniyi kat Agrupacio Guerrillera de Catalunya odnak duzhe shvidko voni buli vitisneni z ciyeyi teritoriyi vijskami Franko Asambleya Kataloniyi Divis takozh Asambleya Kataloniyi Asambleya Kataloniyi kat Assemblea de Catalunya neoficijne ob yednannya bilshosti antifrankistskih katalonskih organizacij z 1971 roku do 1977 roku Bula stvorena 7 listopada 1971 roku u barselonskij cerkvi Svyatogo Avgusta za propoziciyeyu Koordinacijnoyi komisiyi politichnih sil Kataloniyi kat Comissio Coordinadora de Forces Politiques de Catalunya Do skladu Asambleyi Kataloniyi protyagom nevelikogo chasu uvijshli bilshist katalonskih partij yaki pid chas diktaturi Franko buli zaboroneni profspilki ruhi tosho Sered vimog Asambleyi buli vimogi socialnih ta politichnih svobod amnistiyi dlya protivnikiv rezhimu Franko vidnovlennya Statutu avtonomiyi Kataloniyi yak kroku do samoviznachennya katalonskogo narodu Asambleya ob yednuvala diametralno rizni politichni organizaciyi komunistiv rizni nacionalistichni ruhi partiyi sho vistupali za nezalezhnist Kataloniyi socialistiv pravih tosho Sered akcij organizovanih Asambleyeyu mozhna nazvati mirni zibrannya u Ripoli u 1972 roci u San Kugat dal Balyes ta Bici u 1973 r veliki manifestaciyi 1 ta 8 lyutogo 1976 roku u Barseloni pershe vidkrite svyatkuvannya Nacionalnogo dnya Kataloniyi u San Boj da Lyubragat u 1976 roci Asambleya samorozpustilasya u 1977 roci Suchasnij period rozvitku katalonskogo nacionalnogo ruhu vid 1975 roku do 2005 roku Katalonskij nacionalnij ruh u perehidnij period Ne zvazhayuchi na represiyi chasiv Franko vklyuchno z ostannimi rokami diktaturi borotba za demokratichni ta nacionalni prava katalonciv stavala dedali intensivnishoyu Smert Franko u 1975 roci oznamenuvala pochatok perehidnogo periodu do demokratiyi U Kataloniyi cej chas stav periodom vimog do bilshoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi samostijnosti vid Madrida Vzimku 1976 roku u Barseloni projshlo kilka velikih manifestacij pid gaslom Svoboda amnistiya avtonomiya kat Llibertat amnistia estatut d autonomia Vlitku cogo zh roku Marsh svobodi kat Marxa de la Llibertat velikij socialnij ruh yakij ob yednav katalonciv navit z najviddalenishih mistechok i hutoriv prizviv do peredachi vladi na centralnomu rivni vid uryadu sformovanomu korolem do uryadu isp Adolfo Suarez Gonzalez ispanskomu advokatu ta politichnomu diyachevi yakij buv golovoyu ispanskogo uryadu do 1981 roku Politichna reforma Adolfom Suaresom Gonsalesom buv viroblenij okremij zakon pro politichnu reformu za yakim postupovo legalizuvalisya politichni partiyi ta profspilki zaboroneni pri Franko ta vidbuvalisya vibori u predstavnicki organi riznogo rivnya Cej perehidnij period dozvoliv vidtvoriti vilnij politichnij ruh u Kataloniyi Poryad iz cim upershe za bagato rokiv vidbulisya svyatkuvannya 11 veresnya Nacionalnogo dnya Kataloniyi Za rezultatami pershih viboriv u Kataloniyi peremogla Socialistichna partiya PSC PSOE a takozh inshi partiyi yaki vistupali za vidnovlennya Statutu avtonomiyi 1932 roku zagalom 75 deputativ Bulo sformovano Asambleyu do skladu yakoyi vhodili vsi deputati parlamentu Kataloniyi ta senatori ispanskogo parlamentu yaki predstavlyali Kataloniyu Asambleyeyu bulo vidnovleno Zhanaralitat yakij ocholiv jogo golova na vignanni kat Josep Tarradellas Rishennya Asambleyi bulo shvaleno na velikij manifestaciyi 11 veresnya 1977 roku u yakij vzyali uchast ponad miljon katalonciv vimagayuchi prava na samovryaduvannya Vidnovlennya Zhanaralitatu Kataloniyi Uryad Adolfa Suaresa Gonsalesa vidav dekret yakim vidnovlyuvavsya Zhanaralitat Kataloniyi tobto vlasnij uryad Parlament ta Prezident avtonomnoyi oblasti shopravda na perehidnij period Protyagom misyacya povernuvsya do Kataloniyi ta buv progoloshenij yedinim vishim legitimnim predstavnikom vladi Tarradelyas utvoriv Vikonavchij komitet Zhanaralitatu de buli predstavleni vsi parlamentski sili Kataloniyi Ne zvazhayuchi na te sho Zhanaralitat ne mav chitko viznachenih povnovazhen rishennya provodilisya cherez predstavnickij organ provinciyi Barselona kat Diputacio de Barcelona Tim chasom na zagalnoderzhavnomu rivni bulo rozrobleno ta uhvaleno novu konstituciyu yaku bulo pidtrimano na vseispanskomu referendumi 6 grudnya 1978 r U konstituciyi bulo viznano prava nacij ta regioniv na avtonomiyu Katalonskij nacionalnij ruh v umovah demokratiyi Pislya zatverdzhennya Konstituciyi Ispaniyi 1978 roku pochalasya rozrobka novogo Statutu avtonomiyi Kataloniyi Pislya jogo zatverdzhennya Parlamentom Kataloniyi vin buv vinesenij na peregovori z uryadom Ispaniyi U 1979 roku Statut bulo zatverdzheno na referendumi Cim Statutom Kataloniya viznavalasya okremim narodom kat nacionalitat a Zhanaralitat instituciyeyu yaka vtilyuye politichne samovryaduvannya Kataloniyi kat institucio en que s organitza politicament l autogovern de Catalunya Katalanska mova bula viznana vlasnoyu movoyu kat llengua propia Kataloniyi yiyi bulo progolosheno spivoficijnoyu razom z ispanskoyu U porivnyanni zi statutom 1932 roku Statut 1979 roku viznachav bilshe prav katalonskogo uryadu u sferi osviti kulturi ta ZMI ale menshe u sudovij sferi Poryadok finansuvannya avtonomiyi chitko viznachenij ne buv sho stalo pidstavoyu rozrobki novoyi redakciyi statutu u 2006 roku U 1980 roci vidbulisya pershi vibori do Parlamentu Kataloniyi najbilshu kilkist misc otrimalo ob yednannya Konvergenciya ta Yednannya Prezidentom Parlamentu buv obranij predstavnik Konvergenciyi ta Yednannya Pochinayuchi z cih viboriv vladni povnovazhennya postupovo pochali perehoditi vid ispanskoyi derzhavi do Zhanaralitatu Mashina Mosus d Eskuadra policiyi Kataloniyi Golovnim principom Statutu stav spilnij suverenitet kat sobirania compartida ispanska derzhava zberigaye za soboyu suverenni prava odnak viznaye Statut avtonomiyi i peredaye Zhanaralitatu neobhidni povnovazhennya dlya nacionalnoyi vidbudovi Kataloniyi yaka postrazhdala pid chas diktaturi Franko Drugim principom stalo rozshirennya sferi vzhivannya ta unormuvannya katalanskoyi movi kat normalitzacio del catala katalanskoyu pochinayut vidavatisya drukovani ZMI u chasi Franko osvita movoyu ta yiyi vzhivannya v oficijnij sferi buli zaboroneni z yavlyayutsya katalanomovni radiostanciyi ta televizijni kanali nasampered finansovani Zhanaralitatom zokrema Catalunya Radio ta Televisio de Catalunya zgodom praktichno u kozhnomu bil mensh velikomu misti z yavitsya svij miscevij televizijnij kanal ta kilka radiostancij Z 1983 roku Statutom takozh vidnovlyuvalisya vlasna katalonska policiya Mo sus d Askua dra kat Mossos d Esquadra doslivno komanda hlopciv yaka u 2008 roci maye povnistyu perebrati na sebe funkciyi zagalnoispanskoyi policiyi yak Nacionalnoyi policiyi isp Policia Nacional tak i Civilnoyi gvardiyi isp Guardia Civil Model spilnogo suverenitetu bulo vtileno v zhittya u period z 1982 roku do 2004 roku koli na posadi prem yer ministriv Ispaniyi perebuvali Felipe Gonsales ta Hose Mariya Asnar Organizaciya Terra Liura Divis takozh Terra Liura Terra Liura kat Terra Lliure vilna zemlya skorocheno TLL vijskova katalonska organizaciya yaku bulo stvoreno u 1978 roci Zagalnovidomoyu vona stala pislya 23 chervnya 1981 roku koli na stadioni Kamp Nou organizuvala kampaniyu vivishennya baneriv z gaslom Mi okrema naciya kat Som una Nacio Ispanskim uryadom sluzhboyu bezpeki ta Katalonskoyu asociaciyeyu zhertv teroristichnih organizacij kat Associacio Catalana de Victimes d Organitzacions Terroristes cyu organizaciyu viznano teroristichnoyu Principi diyalnosti organizaciyi vikladeno u deklaraciyi Kredo Terra Liura kat Crida de Terra Lliure do nih nalezhat zahist teritoriyi katalonskih krayin movi nacionalnogo suverenitetu interesiv katalonskih robitnikiv ta protidiyu ispanizaciyi katalonskogo suspilstva Gaslami organizaciyi stali Nezalezhnist abo smert Haj zhive zbrojna borotba Yedina naciya katalanski krayini kat Independencia o mort Visca la lluita armada Una sola nacio Paisos Catalans Grafiti organizaciyi Terra Liure Ukr Vilna Zemlya Odin z lideriv Terra Liura kat Pere Bascompte perejshov do inshoyi politichnoyi partiyi Respublikanskoyi livici Kataloniyi Jogo ideyi vikladeni u chervni 1991 roku u dokumenti nazvanomu Demokratichnij vibir na korist nezalezhnosti u chas ob yednannya Yevropi kat Davant el proces d unitat europea l opcio democratica cap a la independencia buli zgodom shiroko visvitleni Respublikanskoyu liviceyu Kataloniyi sho sprovokuvalo skandal useredini samoyi Livici yiyi lideriv bulo zvinuvacheno sho voni stali golosom teroristichnoyi organizaciyi Terra Liura Terra Liura samorozpustilasya 11 veresnya 1995 roku Prem yer ministr Ispaniyi Felipe Gonsales nadav amnistiyu tim chlenam organizaciyi yaki ne brali uchasti u teroristichnih diyah La Kriza solidarnist na zahist katalanskoyi movi katalonskoyi kulturi ta narodu La Kriza abo La Krida solidarnist na zahist katalanskoyi movi katalonskoyi kulturi ta narodu kat Crida a la Solidaritat en Defensa de la Llengua la Cultura i la Nacio Catalanes kat La Crida oznachaye kredo ya viruyu ruh na zahist vilnogo vzhivannya katalanskoyi movi u vsih sferah zhittya u Kataloniyi Jogo principi vikladeno u Manifesti 2300 osib isp Manifiesto de los 2 300 Diyalnist ruhu rozpochalasya 24 chervnya 1981 roku akciyeyu 100 tisyach osib na stadioni Kamp Nou U 1980 h rokah La Kriza organizuvala kilka kampanij dlya vilnishogo vzhitku katalanskoyi movi publikuyuchi spiski pidpriyemstv de katalanomovciv diskriminuvali Katalonski profspilki Konfederaciya profspilok robitnikiv Kataloniyi kat Confederacio Sindical de Treballadors de Catalunya skorocheno CSTC profspilka stvorena u 1980 r na bazi Solidarnosti robitnikiv Kataloniyi kat Solidaritat d Obrers de Catalunya skorocheno SOC ta Spilnoti robitnikiv kat Col lectius de Treballadors U 1985 r do profspilki priyednalisya she dvi organizaciyi i yiyi bulo perejmenovano u Katalonsku konfederaciyu profspilok kat Confederacio Sindical Catalana skorocheno CSC Na bazi Konfederaciyi bulo stvoreno dvi veliki strukturi Koordinaciyu profspilkovih robitnikiv kat Coordinadora Obrera Sindical skorocheno COS ta Intersindikal CSC kat Intersindical CSC Katalonskij nacionalnij ruh ostannih rokiv vid 2005 r Statut avtonomiyi 2006 roku Manifestaciya 1 lyutogo 2006 roku pid gaslom Mi okremij narod i mi mayemo pravo virishuvati svoyu dolyu sami 30 veresnya 2005 roku bulo oficijno predstavleno propoziciyu novogo Statutu avtonomiyi u Parlamenti Kataloniyi Nova redakciya Statutu spochatku bula pidtrimana vsima politichnimi partiyami krim Narodnoyi partiyi Kataloniyi Pid chas vnesennya popravok dlya togo shob Statut buv pidtrimanij ispanskim parlamentom Respublikanska livicya Kataloniyi tezh vidmovilasya pidtrimuvati dokument 18 lyutogo 2006 roku bulo organizovano veliku manifestaciyu pid gaslom Mi okrema naciya i mayemo pravo sami uhvalyuvati rishennya kat Som una nacio i tenim el dret de decidir Novij Statut u bagatoh svoyih polozhennyah rozvivaye sistemu samovryaduvannya Kataloniyi Vsenarodnij referendum 18 chervnya 2006 roku pidtverdiv Statut hocha slid zaznachiti sho u referendumi vzyalo uchast lishe 49 viborciv Rezultatom politichnogo procesu stalo utverdzhennya tezi pro pravo katalonskoyi naciyi samij virishuvati svoye politichne majbutnye zokrema 4 zhovtnya 2006 roku bulo stvoreno ruh Suverenitet i progres kat Sobirania i Progres a takozh Platformu za pravo viboru kat Plataforma pel Dret de Decidir Iniciatitva Desyat tisyach Div takozh Iniciativa Desyat tisyach Iniciativa Desyat tisyach povna nazva Desyat tisyach u Bryusseli na pidtrimku samoviznachennya kat Deu Mil a Brussel les per l Autodeterminacio gromadskij ruh dlya organizaciyi demonstraciyi 7 bereznya 2009 roku v Bryusseli na pidtrimku prava katalonciv na samoviznachennya i mozhlivosti stvorennya vlasnoyi derzhavi Za danimi organizatoriv demonstraciyi v nij vzyali uchast 12 tisyach osib z katalonskih krayin ta z za kordonu za danimi bryusselskoyi policiyi 3 tisyachi Taka ideya narodilasya pislya opublikuvanya 6 veresnya 2008 roku postu Anrika Kaneli kat Enric Canela pid nazvoyu Perplex jo na sajti blocgran cat u yakomu vin zaproponuvav provesti demonstraciyu u Madridi na pidtrimku pragnennya katalonciv do samoviznachennya azh do vidokremlennya vid Ispaniyi U komentaryah bulo zaproponovano provesti taku demonstraciyu ne v Madridi a u Bryusseli stolici Yevropejskogo Soyuzu Gaslom demonstraciyi obrano slova Mi hochemo vlasnu derzhavu kat Volem l Estat propi Referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi v municipaliteti Arensh da Mun persha hvilya Divis takozh Referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi v municipaliteti Arensh da Mun Neodnoznachnu reakciyu yak vseredini Kataloniyi tak i v ispanskomu politikumi ta suspilstvi viklikali rezultati konsultativnogo referendumu shodo nezalezhnosti Kataloniyi v municipaliteti Arensh da Mun pershij v istoriyi Katalanskih krayin podibnij miscevij referendum shodo nezalezhnosti Avtonomnoyi oblasti Kataloniya sho vidbuvsya 13 veresnya 2009 roku v mistechku Arensh da Mun kum Marezma Avtonomna oblast Kataloniya za yakimi ponad 96 tih sho progolosuvali vislovilis za te shob Kataloniya stala pravovoyu nezalezhnoyu demokratichnoyu ta socialno oriyentovanoyu derzhavoyu yaka vhodila b do Yevropejskogo Soyuzu Cej referendum chasto nazivayut Referendumom 13 S oskilki vin vidbuvsya 13 veresnya Referendumi shodo nezalezhnosti Kataloniyi druga hvilya Div takozh Referendumi shodo nezalezhnosti Kataloniyi Druga hvilya konsultativnih referendumiv shodo nezalezhnosti Kataloniyi Referendum 13 D rozpochalasya 12 grudnya 2009 roku bulo provedene golosuvannya u odnomu z najmenshih municipalitetiv Kataloniyi San Zhauma da Fruntanya ta prodovzhilasya nastupnogo dnya 13 grudnya 2009 roku u 166 municipalitetah 29 kumarok po vsij avtonomiyi U cih municipalitetah prozhivaye 700 024 viborci Provedennya referendumu zabezpechili 15 tisyach volonteriv U drugij hvili referendumiv za poperednimi pidrahunkami vzyalo uchast 200 tisyach osib sho stanovit priblizno 30 vid chiselnosti viborciv Odniyeyu z osoblivostej referendumiv stav dozvil golosuvati immigrantam negromadyanam Ispaniyi sho postijno prozhivayut na teritoriyi Kataloniyi Cej dozvil bulo pozitivno ocineno gromadami immigrantiv yaki u svoyih vidozvah vidznachili visokij stupin integraciyi inozemciv u katalonske suspilstvo Odniyeyu z najvidomishih osib sho vzyala uchast v agitaciyi za provedennya referendumu stav Zhuan Laporta diyuchij prezident futbolnogo klubu Barselona vin zokrema vzyav uchast v agitacijnij kampaniyi Uzona virishuye kat Osona decideix u misti Bik 11 grudnya 2009 roku Agitacijna kampaniya drugoyi hvili referendumu rozpochalasya 27 listopada prezentaciyeyu v Perpinyani 29 listopada taka prezentaciya projshla v barselonskomu Forumi v prisutnosti 3 500 osib Dekilka politichnih partij virishili pidtrimati referendum zokrema Respublikanska livicya Kataloniyi ta Konvergenciya ta Yednannya Partiya Gromadyani Gromadyanska partiya yak i u vipadku z referendumom v Arensh da Mun vistupila proti vona namagalasya vlashtuvati demonstraciyu v Barseloni 13 grudnya odnak yiyi provedennya ne bulo dozvolene uryadom Kataloniyi Referendumi shodo nezalezhnosti Kataloniyi tretya ta chetverta hvili Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2012 Tretya Referendum 28 F ta chetverta Referendum 25 A hvili golosuvannya zaplanovani na 28 lyutogo 2010 roku zokrema municipaliteti Alp Breza Palamos Linas dal Balyes Kaldas da Monbuyi San Faliu da Kuzinas San Kirza dal Balyes Begas Mulins da Rej Monblan Al Bandrel ta ta 25 kvitnya 2010 roku zokrema u serednih ta velikih mistah Balage Sal Sarria da Te Zhironi Sabadeli Manrezi La Seu d Urzhel ta mozhlivo u stolici Kataloniyi Barseloni V municipaliteti Asparragera golosuvannya projde 24 kvitnya 2010 roku Deklaraciya pro suverenitet 2013 roku Dokladnishe Deklaraciya pro suverenitet Kataloniyi Dokladnishe Referendum shodo samoviznachennya Kataloniyi 2014 Deklaraciyu pro suverenitet bulo uhvaleno Parlamentom Kataloniyi 23 sichnya 2013 roku U Deklaraciyi z yakoyi rozpochinayetsya proces zdijsnennya prava na samoviznachennya Kataloniyi bulo vzyato zobov yazannya provesti referendum u 2014 roci Dvi osnovni politichni partiyi avtonomnoyi oblasti Konvergenciya ta Yednannya ta Respublikanska livicya Kataloniyi mali uzgoditi proces mizh soboyu Za Deklaraciyu progolosuvalo 85 deputativ parlamentu 63 zi 133 prisutnih vsogo deputativ 135 proti 41 utrimalisya 2 12 grudnya 2013 roku Prezident Zheneralitatu Kataloniyi Artur Mas povidomiv sho golovni politichni sili avtonomiyi dijshli zgodi shodo terminiv provedennya referendumu pro nezalezhnist Kataloniyi ta formulyuvannya pitan yaki mayut buti na nogo vineseni Ministr yusticiyi Ispaniyi Alberto Ruyis Galyardon vidrazu zh povidomiv sho cej referendum ne bude provedenij Referendum shodo samoviznachennya Kataloniyi kat Referendum d autodeterminacio de Catalunya abo referendum pro politichne majbutnye Kataloniyi proveli 9 listopada 2014 roku Viborci vidpovidali na taki pitannya Chi hochete Vi shob Kataloniya stala derzhavoyu j u vipadku shvalnoyi vidpovidi Chi hochete Vi shob cya derzhava stala nezalezhnoyu Referendum 2017 roku Dokladnishe Referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi 2017 9 chervnya 2017 roku buv ogoloshenij referendum sho buv priznachenij na 1 zhovtnya 2017 roku na yakij vinosilos pitannya shodo utvorennya nezalezhnoyi vid Ispaniyi Kataloniyi Na referendum vineseno yedine pitannya Chi hochete vi shob Kataloniya bula nezalezhnoyu derzhavoyu u formi respubliki Oficijna ispanska vlada ne viznala referendum cherez sho provedennya referendumu zablokuvav Natomist 11 veresnya v Barseloni projshov miting na jogo pidtrimku Vtim referendum use zh vidbuvsya Za danimi vladi regionu nezalezhnist Kataloniyi pidtrimali ne menshe 90 jogo uchasnikiv Yavka za danimi katalonskoyi vladi stanovila 42 3 Varto zaznachiti sho ce daleko ne pershij podibnij referendum v Kataloniyi i zazvichaj jogo vidviduyut same prihilniki nezalezhnosti a suprotivniki bojkotuyut Pid chas provedennya referendumu mali misce zhorstoki diyi ispanskoyi policiyi shodo uchasnikiv referendumu zokrema odnomu z uchasnikiv protestu gumova kulya potrapila v oko Div takozhDeklaraciya pro suverenitet Kataloniyi Nacionalistichni ta regionalistski ruhi v IspaniyiPrimitkiPro katalanizm na sajti Zhanaralitatu Kataloniyi 12 travnya 2008 u Wayback Machine kat Istoriya katalanizmu 20 veresnya 2008 u Wayback Machine kat U Wikiquotes Arhivovano 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine kat Z sekretnoyi instrukciyi Abada de Vivanko isp Abad de Vivanco sekretarya Radi Kastiliyi do okupacijnoyi vladi u Kataloniyi pro nasadzhennya ispanskoyi movi Pondra el mayor cuidado en introducir la lengua castellana a cuyo fin dara las providencias mas templadas y disimuladas para que se consiga el efecto sin que se note el cuidado U Instrucciones del fiscal Jose Rodrigo Villalpando a los corregidores de Cataluna el 29 de enero de 1716 u roboti FERRANDO A ta NICOLAS M Panorama d historia de la llengua Valensiya Vid Tandem 1997 r Div onlajn stor 71 v elektronnij versiyi stor 83 GARCIA M J La gramatica espanola y su ensenanza en la seguna mitad del siglo XVIII y principios del XIX 1768 1815 24 lipnya 2011 u Wayback Machine Valensiya Valensijskij universitet 2005 r tezi doktorskoyi disertaciyi isp Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 zhovtnya 2015 Tekst timchasovoyi Konstituciyi Respubliki Kataloniya 6 lipnya 2011 u Wayback Machine kat Kilkist zagiblih pid chas diktaturi Franko 20 travnya 2011 u Wayback Machine isp Pro Asambleyu Kataloniyi 6 lipnya 2011 u Wayback Machine kat Perehidnij period vid diktaturi do demokratiyi na sajti Istoriyi Kataloniyi 26 sichnya 2008 u Wayback Machine kat Vidnovlennya samoupravlinnya na sajti Istoriyi Kataloniyi 7 grudnya 2008 u Wayback Machine kat Statut avtonomiyi Kataloniyi na sajti Istoriyi Kataloniyi 26 sichnya 2008 u Wayback Machine kat Kilkist zhertv organizaciyi Terra Liura 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine kat kat Porivnyannya Statutu u redakciyah 1979 ta 2006 r 28 veresnya 2007 u Wayback Machine kat Arhiv originalu za 19 kvitnya 2009 Procitovano 29 bereznya 2009 Uzona virishuye 24 sichnya 2010 u Wayback Machine kat Intens final de campanya de les consultes del 13 D 3 sichnya 2010 u Wayback Machine kat Cap de setmana decisiu per a les consultes 28 listopada 2009 u Wayback Machine kat Setze municipis catalans confirmen la data del 28 de febrer per a la segona onada de consultes 21 grudnya 2009 u Wayback Machine kat UNIAN Kataloniya uhvalila deklaraciyu pro svij suverenitet La consulta per la independencia sera el 9 de novembre de 2014 23 veresnya 2015 u Wayback Machine kat Spain to block Catalonia independence referendum 2 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Proces de convocatoria de la consulta sobre el futur politic de Catalunya 5 listopada 2013 u Wayback Machine kat Catalan President Mas The country s good sense has made it possible to come to a consensus and agree on an inclusive clear question which enjoys broad support 17 grudnya 2013 u Wayback Machine angl Andrij Movchan Nad Kataloniyeyu pomirna hmarnist Spilne 2017 21 veresnya Jones Sam 9 chervnya 2017 The Guardian brit ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 21 serpnya 2017 Procitovano 9 chervnya 2017 U Barseloni projde miting na pidtrimku referendumu shodo nezalezhnosti 5 travnya 2018 u Wayback Machine 11 09 2017 BBC Ukrayina brit 2 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 BibliografiyaAnrik Prat da la Riba Enric Prat de la Riba La nacionalitat catalana Katalonske gromadyanstvo 1906 r ISBN 978843937425 kat Lyuyis Bou Lluis Bou Entre le sociovergencia i el Pujolisme Mizh dominuvannyam Socialistichnoyi partiyi Kataloniyi ta ob yednannya Konvergenciya ta Yednannya ta puzholizmom gazeta Avui 2 veresnya 2007 r kat Aleksander Ollend Alland Alexander Catalunya One Nation Two States An Ethnographic Study of Nonviolent Resistance to Assimilation Kataloniya odin narod dvi derzhavi etnografichne doslidzhennya protistoyannya asimilyaciyi New York vidavnictvo Palgrave Macmillan 2006 r angl Alber Balselsh Balcells Albert Catalan Nationalism Past and Present Katalonskij nacionalizm minule i suchasnist New York vidavnictvo St Martin s Press Inc 1996 r angl Danyel Konversi Conversi Daniele The Basques the Catalans and Spain Alternative Routes to Nationalist Mobilisation Baski katalonci ta Ispaniya alternativni shlyahi dlya nacionalistichnoyi mobilizaciyi London vidavnictvo Hurst amp Company 1997 r ISBN 1 85065 268 6 angl Danyel Konversi Conversi Daniele Language or race the choice of core values in the development of Catalan and Basque nationalisms Mova chi rasa Vibir nagolovnishih cinnostej u rozvitkovi katalonskogo ta baskskogo nacionalizmiv Ethnic and Racial Studies 13 1990 r 50 70 angl Dzh Elliot Elliot J H The Revolt of the Catalans Povstannya katalonciv Cambridge vidannya Cambridge University Press 1963 r angl Zhuzep Figeras Figueres Josep M Valenti Almirall Forjador del Catalanisme Politic Balanti Almiral zasnovnik politichnogo katalanizmu Barcelona vidavnictvo Zhanaralitatu Generalitat Entitat Autonoma del Diari Oficial i de Publicacions 1990 r kat Zhuzep Fradera Fradera Josep M Cultura Nacional en una Societat Dividida Nacionalna kultura u rozdilenomu suspilstvi Barcelona vidavnictvo Curial 1992 r kat Monsarrat Gibernau Guibernau Monserrat Catalan Nationalism Francoism transition and democracy Katalonskij nacionalizm frankizm perehidnij period ta demokratiya vidavnictvo Routledge New York 2004 r angl Dzhon Harvgrejvz Harvgreaves John Freedom for Catalonia Catalan Nationalism Spanish Identity and the Barcelona Olympic Games Svoboda dlya Kataloniyi Katalonskij nacionalizm ispanska samosvidomist ta Olimpijski igri u Barseloni New York vidavnictvo Cambridge 2000 r angl Hooper John The Spaniards a Portrait of the New Spain Suffolk Penguin Books 1986 angl Keating Michael Nations Against the State The New Politics of Nationalism in Quebec Catalonia and Scotland New York Palgrave Macmillan 2001 angl Linz Juan Early State Building and Late Peripheral Nationalisms Against the State the Case of Spain Building States and Nations Analyses by Region Eds S N Eisenstadt and Stein Rokkan Beverly Hills Sage 1973 32 116 angl Llobera Josep R Foundations of National Identity from Catalonia to Europe New York Berghahn Books 2004 angl The idea of Volksgeist in the formation of Catalan nationalist ideology Ethnic and Racial Studies 6 1983 332 350 angl McRoberts Kenneth Catalonia Nation Building Without a State New York Oxford 2001 angl Payne Stanley G Nationalism Regionalism and Micronationalism in Spain Journal of Contemporary History 26 3 4 1991 479 491 angl Penrose Jan and Joe May Herder s Concept of the Nation and Its Relevance to Contemporary Ethnic Nationalism Canadian Review of Studies in Nationalism XVIII 1991 165 177 angl Smith Angel and Clare Mar Molinero The Myths and Realities of Nation Building in the Iberian Peninsula Nationalism and the Nation in the Iberian Peninsula Competing and Conflicting Identities Eds Angel Smith and Clare Mar Molinero Washington DC Berg 1996 1 33 angl Vilar Pierre La Catalogne dans L Espagne moderne Paris Flammation 1977 fr Vives Jaime Vicens Approaches to the History of Spain 2nd Berkeley University of California Press 1970 angl Woolard Kathryn A Double Talk Bilingualism and the Politics of Ethnicity in Catalonia Stanford Stanford University Press 1989 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Nationalism of CataloniaPosilannyaKataloniya zdobula avtonomnist Lvivska gazeta 20 chervnya 2006 ukr ukr Pro katalonskij nacionalnij ruh na sajti Banderivec ukr Katalonci v ataci Ukrayina moloda 12 04 2011 12 serpnya 2011 u Wayback Machine ukr angl Istoriya katalanizmu 20 veresnya 2008 u Wayback Machine kat angl Partiya sho vimagaye bilshe avtonomiyi vid Ispaniyi vigraye vibori u Kataloniyi Nyu Jork Tajmz 2 listopada 2006 angl Smilivist u Kataloniyi Nyu Jork Tajmz 22 chervnya 2006 angl Katalonski viborci pogodzhuyutsya z planom bilshoyi avtonomiyi Nyu Jork Tajmz 19 chervnya 2006 angl V Ispaniyi gotovi uhvaliti zakon pro zbilshennya povnovazhen Kataloniyi Nyu Jork Tajmz 31 bereznya 2006 angl Katalonskij nacionalnij ruh Katalonska enciklopediya Arhivovano 20 grudnya 2012 u Archive is angl ukr Anri Buajye Mova i naciya movnij nacionalizm po katalonski Langue et nation le modele catalan de nationalisme linguistique Henri Boyer 22 listopada 2008 u Wayback Machine fr Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi