- Див. також: Референдуми щодо незалежності Каталонії
Консультати́вний рефере́ндум що́до незале́жності Катало́нії в муніципаліте́ті Аре́ньш-да-Мун (Автоно́мна о́бласть Катало́нія, Іспа́нія) — перший в історії каталанських країн місцевий референдум щодо незалежності Автономної області Каталонія (Іспанія). Референдум відбувся 13 вересня 2009 р. року в містечку Ареньш-да-Мун, яке розташоване у кумарці Марезма, Автономна область Каталонія.
У консультативному референдумі брали участь лише мешканці муніципалітету. Запитання, на яке давалася відповідь, було сформульовано таким чином:
«Чи погоджуєтеся Ви з тим, щоб Каталонія стала правовою, незалежною, демократичною та соціально-орієнтованою державою, яка входила б до Європейського Союзу?» |
Ініціатором проведення консультативного референдуму став «Рух муніципалітету Ареньш-да-Мун за самовизначення» (кат. Moviment Arenyenc per a l'Autodeterminació або скорочено MAPA).
Проведення в окремому муніципалітеті референдуму про незалежність однієї з автономних областей Іспанії (а також зацікавленість ЗМІ у цій, здавалося б, локальній події) показує чітку тенденцію до подальшого поглиблення автономізації країн ЄС (Іспанія, Бельгія, Велика Британія) та потенційно до створення нових незалежних країн на європейському континенті — Каталонії, Країни Басків, Шотландії, Фландрії, можливо Уельсу.
Призначення референдуму
Під час засідання міської ради, яке провадилося 4 червня 2009 р., міська влада підтримала проведення консультативного референдуму, надавши у розпорядження організаторів велику муніципальну залу. З цим рішенням погодилися представники всіх політичних сил, представлених у міській раді («Республіканська лівиця Каталонії», «Конвергенція та Єднання», (кат. Candidatures d'Unitat Popular), місцевий політичний рух «AM2000»), окрім «Соціалістичної партії Каталонії», що її представлено у міській раді двома голосами.
Попередньо головою рахункової комісії було призначено Аґусті Басолса (кат. Agustí Bassols), колишнього адвоката. В останню мить його було замінено на Антоні Кастелью (кат. Antoni Castella), колишнього голову юридичного департаменту Жанаралітату Каталонії, оскільки політична партія, членом якої був попередній голова рахункової комісії, офіційно та недвозначно не висловилася з приводу референдуму.
Окрім Антоні Кастельї до комісії увійшли Алфонс Лопес-Тена (кат. Alfons López Tena), колишній прес-секретар Державної юридичної ради Іспанії (ісп. Consejo General del Poder Judicial de España) та президент «Кола досліджень з незалежності Каталонії» (кат. Cercle d'Estudis Sobiranistes), Уріел Бартран (кат. Uriel Bertran), депутат Парламенту Каталонії від «Республіканської лівиці Каталонії», Жуан Тарда (кат. Joan Tardà), депутат Парламенту Іспанії від «Республіканської лівиці Каталонії», Уріол Жункерас (кат. Oriol Junqueras), депутат Європейського Парламенту від цієї ж політичної сили, а також Антоні Марпонс (кат. Antoni Marpons), мировий суддя муніципалітету.
Політичне скасування підтримки міської ради проведенню консультативного референдуму
Після звернення до «Представництва іспанської держави у Каталонії» політичної партії «Громадяни — Громадянська партія», Адвокатура іспанської держави 2 вересня виступила проти проведення референдуму. Наступного дня політичну підтримку міської ради Ареньш-да-Мун біло скасовано з формулюванням «перевищення своїх повноважень».
Остаточно це рішення було підтверджено 9 вересня, не зважаючи на те, що виявилося, що Хорхе Бушаде (ісп. Jorge Buixadé), державний адвокат, який оформив протест проти підтримки референдуму, у 90-х роках був членом іспанської «Фаланги».
Політична маніфестація фалангістів
Після того, як іспанські націоналісти з правої партії «Фаланга» висловили протест проти проведення консультативного референдуму, ними було подано прохання провести демонстрацію протесту в Ареньш-да-Мун в день проведення голосування.
Міністерство внутрішніх справ Каталонії в особі міністра Жуана Саури (кат. Joan Saura) дозволило проведення демонстрації, однак попередило, що розпустить організацію, якщо будуть зіткнення. Фалангістам було заборонено наближатися до будівлі муніципалітету ближче, ніж на 500 метрів. Саму демонстрацію спочатку було дозволено провести через тиждень після проведення референдуму.
Міська рада висловила незгоду з таким рішенням: справа в тому, що у 1979 року 2 та 3 червня група фалангістів захоплювала міську раду цього муніципалітету.
23 серпня фалангісти оголосили, що обов'язково проведуть демонстрацію на вулицях Ареньш-да-Мун проти «сепаратистського референдуму та за єдність [Іспанії]».
9 серпня Вищим трибуналом юстиції Каталонії було дозволено фалангістам проведення демонстрації у день голосовання, у рішенні було зазначено, що «проведення демонстрації через тиждень [після голосування] фактично дорівнювало б її забороні», оскільки це не дозволило б реалізувати «громадянську позицію щодо відповіді на волевиявлення громадян». У відозві трибуналу зазнавчалося, що проведення такої демонстрації не створює особливо небезпечну ситуацію.
Після остаточного рішення суду, декілька відомих юристів, зокрема Сантьяго Бідал (кат. Santiago Vidal), член магістратури суду Барселони, назвали рішення судів щодо дозволу маніфестації фалангістів «безвідповідальними». Також було оприлюднено маніфест бл. 20 адвокатів з критикою судових рішень та на підтримку консультативного референдуму.
Реакція громадськості щодо консультативного референдуму
Позитивні відгуки
Ключовою фігурою у проведенні референдуму став мер міста Ареньш-да-Мун п. Карлас Мора (кат. Carles Mora). Ідея референдуму отримала широку підтримку в колах частини каталонської еліти, що налаштована на здобуття Каталонією повної незалежності. Офіційно на підтримку висловилося 86 відомих осіб — політиків, культурних діячів, економістів та бізнесменів : Паскуал Марагаль, колишній президент Жанаралітату Каталонії, Жуан Карратеру (кат. Joan Carretero), радник (міністр) уряду Каталонії у 2003–2006 рр., Жузеп Угет (кат. Josep Huguet), радник (міністр) уряду Каталонії з питань нових технологій, вищих навчальних закладів та бізнесу, Жорді Білбень (кат. Jordi Bilbeny), відомий філолог та історик, Ізабел-Клара Сімо (кат. Isabel-Clara Simó), відома каталонська письменниця та журналіст, Метью Трі (англ. Matthew Tree), англійський письменник та журналіст, що пише каталанською мовою, Арнест Банак, президент Парламенту Каталонії тощо.
Відразу після ухвалення рішення про референдум 4 червня, кілька муніципалітетів також офіційно надали підтримку проведенню консультативного референдуму, а саме муніципалітети Фігерас, , Калдес, Сарос та Аржантона. Влада двох останніх муніципалітетів запропонувала провести такі ж референдуми на території своїх населених пунктів.
Генеральний секретар «Республіканської лівиці Каталонії» Жуан Рідау (кат. Joan Ridao) повідомив, що його партія ініціюватиме висловлення підтримки референдуму тими міськими радами на території каталанських країн, де є представники цієї політичної партії. Вже 13 вересня 18 муніципалітетів заявили про намір провести подібні референдуми на території своїх населених пунктів, а великі міста Фігерас та Тарраса висловили підтримку референдуму без пропозиції провести таке опитування на своїй території.
Погрози та акти вандалізму
«Соціалістична партія Каталонії» неодноразово повідомляла про погрози на свою адресу (телефонні дзвінки), а також про написи на стінах будівлі свого представництва в Ареньш-да-Мун, які були підписані словами «фашисти», «Фаланга» та «ЕТА». 5 вересня партія опублікувала комюніке з осудом цих написів.
В інтерв'ю іспанській агенції новин «ЕФЕ», Карлас Мора, мер міста Ареньш-да-Мун, також засудив появу таких написів.
2 останні тижні перед референдумом один з співорганізаторів референдуму Рамон Пужол (кат. Ramon Pujol) кілька разів отримував телефонні дзвінки з погрозами спалити ресторани у місті та ліси навколо міста.
Карлас Мора, мер міста Ареньш-да-Мун, також заявляв, що в будівлі муніципалітету було знайдено шпигунське обладнання, зокрема камери.
Негативні відгуки
24 липня 2009 р. права іспанська націоналістична організація «Фаланга» (ісп. Falange Española y de las JONS) у заяві проти референдуму, направленій до Міністерства самоврядування Жанаралітату Каталонії, мерії Ареньш-да-Мун та уряду Каталонії, зазначила, що опитування є «нічим не прикритим референдумом[, направленим] на відрив [Каталонії від Іспанії]». У цій заяві було зазначено, що мешканці Ареньш-да-Мун мають право висловлюватися лише щодо питань, які належать до компетенції цього муніципалітету.
Політичні партії «Громадяни — Громадянська партія», «Народна партія Іспанії», «Соціалістична робітнича партія Іспанії» та «Соціалістична партія Каталонії», за винятком декількох своїх представників, разом з широкими націоналістичними колами Іспанії, виступили проти референдуму та підтримали судові рішення, які скасовували політичну підтримку муніципалітету Ареньш-да-Мун.
Від імені уряду Іспанії висловилася віце-прем'єр-міністр Марія-Тереза Фернандес де ла Вега (ісп. María Teresa Fernández de la Vega), яка зазначита, що «самовизначення та незалежності немає [в іспанській] Конституції».
10 вересня 2009 р. президент Жанаралітату Хосе Монтілья сказав, що «консультативний референдум дає арґументи [діям] крайньо-правих [іспанських партій,] печерним іспанським [націоналістам]». Він захистив право «Фаланги» провести демонстрацію, але ухилився від надання підтримки міській раді Ареньш-да-Мун. У відповідь організатори референдуму відповіли, що «Соціалістична партія Каталонії» теж є частиною «печерних [іспанських націоналістів]». Інший представник «Соціалістичної партії Каталонії», мер Барселони Жорді Ереу (кат. Jordi Hereu) назвав увагу до референдуму «надто високою», а сам референдум назвав «таким, що не матиме жодних конкретних наслідків».
Іспанський телевізійний канал «Intereconomía TV» зробив репортаж з прихованою камерою з кабінету, де збиралися організатори референдуму, у якому критикував проведення заходу. У своєму телефонному інтерв'ю, яке прозвучало в ефірі після цього репортажу, мер Ареньш-да-Мун заявив, що матеріали, відзняти прихованою камерою, було сфальсифіковано.
Інформаційна кампанія
З 29 серпня 2009 р. офіційно розпочалася кампанія з інформування населення про референдум. До кампанії офіційно приєдналися ті партії в міській раді, які підтримали проведення опитування («Республіканська лівиця Каталонії», «Конвергенція та Єднання», «Кандидати за народну єдність» (Candidatures d'Unitat Popular), місцевий політичний рух «AM2000» та «Каталонія у дії» (кат. Catalunya Acció)).
5 вересня було проведено мітинг, який очолили представники цих партій: Жорді Фабрага (кат. Jordi Fàbrega) з «AM2000», Анжал Кулом (кат. Àngel Colom) з «Конвергенції та Єднання», Франсеск Рібера (кат. Francesc Ribera) з «Кандидатів за Народну єдність» та Анна Сімо (кат. Anna Simó) з «Республіканської лівиці Каталонії».
12 вересня, за день до голосування, було проведено захід, в якому взяли участь відомі політики, бізнесовці та культурні діячі.
Кампанії на підтримку негативної відповіді не було: ті партії, які виступили проти референдуму, зробили ставку лише на його юридичну заборону.
13 вересня — день референдуму
У день проведення референдуму було вирішено перенести голосування до будівлі «Центр Мурал» (кат. Centre Moral), яка розташована поряд з мерією, оскільки за рішенням суду проведення референдуму в приміщенні мерії було заборонене.
Консультативний референдум було проведено в святковій обстановці, було багато приїжджих з каталанських країн, які приїхали підтримати проведення референдуму. Пройшов концерт, на якому виступили «Cesk Freixas», співаки Жерард Сезе (кат. Gerard Sesé), Скафам (кат. Skafam), Тітот Рібера (кат. Titot Ribera) та Давид Русель (кат. David Rossell). До міста приїхали понад 300 журналістів не лише з Європи, але й Північної та Південної Америки.
У демонстрації «Фаланги» взяла участь незначна кількість осіб — лише 58. Так само невелика кількість людей взяла участь у контр-маніфестації під прапорами розпущеної організації «Терра Ліура» та під націоналістичними каталонськими прапорами. Порядок охороняла каталонська регіональна поліція «Мосус д'Аскуадра». Єдиним зафіксованим інцидентом було розбите вікно автобусу, на якому до міста приїхали фалангісти.
Центральне іспанське телебачення тенденційно висвітлювало референдум. У новинах каналу «Telemadrid» було сказано, що кореспондента каналу Берту Кералт (кат. Berta Queralt) оточив агресивний натовп, тому цей канал вирішив не проводити пряму трансляцію події. Інші телеканали звинуватили «Telemadrid» у тенденційності, зокрема у тому, що навіть якщо такий інцидент трапився, можна було б знайти місце, де були б діти та старші люди (а їх було багато на святі), які не перешкоджали б трансляції.
Незважаючи на неофіційний характер консультативного референдуму, участь у ньому брало більше людей, ніж під час останнього офіційного голосування. О 14:00 проголосувало 25,98 % виборців (1.693 особи), о 18:00 — 2.309 осіб (35,44 %), на момент закриття дільниці — 40,99 % (2.671 особа).
Результати референдуму
Консультативний референдум щодо незалежності Каталонії 13 вересня 2009 р. | ||||
---|---|---|---|---|
Відповіді | Виборці | Відсоток | ||
Так | 2.569 | 96,2 % | ||
Ні | 61 | 2,3 % | ||
Не визначилися | 29 | 1,1 % | ||
Зараховані бюлетені | 2.659 | 99,6 % | ||
Незараховані бюлетені | 12 | 0,4% | ||
Загальна кількість бюлетенів (взятих) | 2.671 | 100% | ||
Відсоток тих, хто взяв участь у голосуванні | 41,0% | |||
Загальна кількість виборців | 6.517 | |||
З вебсайтів: «Nació digital.cat», «Llibertat.cat», «3cat24.cat» |
Проголошення результатів референдуму
Реакція громадськості на результати консультативного референдуму
У Каталонії
«Республіканська лівиця Каталонії» заявила про те, що буде ініціювати такого роду референдуми на території інших муніципалітетів.
«Конвергенція та Єднання» заявила, що не ініціюватиме таких референдумів, але братиме до уваги їхні результати. Окремі представники цієї партії заявили про те, що ініціювання таких референдумів необхідно.
Партія «Ініціатива за Каталонію — Зелені» зайняла позицію, схожу на рішення «Конвергенції та Єднання».
«Соціалістична партія Каталонії» зазначила, що цей та подібні референдуми ускладнять захист чинного Статуту Каталонії, його будуть намагатися піддати ревізії.
Міністр оборони Іспанії Карме Чакон (ісп. Carme Chacón), говорячи про референдум, порівняла борців за незалежність Каталонії з фашистами, що викликало обурення «Республіканської лівиці Каталонії».
«Народна партія Іспанії» заявила, що «Ареньш-да-Мун не являє собою справжню Каталонію».
Голова партія «Громадяни — Громадянська партія» Албер Рібера заявив, що «референдум є наругою над усіма правилами демократії».
Паскуал Марагаль, колишній президент Жанаралітату Каталонії, охарактеризував референдум як «свято [каталонських] націоналістів».
На 3 жовтня 2009 р. під егідою громадсько руху «Вирішуймо!» (кат. Decidim!) призначено зустріч мерів міст Автономної області Каталонія. З 940 муніципалітетів, представники 195 вже підписали маніфест, щонайменше 60 хочуть провести такий референдум у найближчому майбутньому.
17 вересня рішення щодо проведення референдуму у найближчому майбутньому ухвалено мерією Берги". .
Голова аргентинського земляцтва у Каталонії Дієго Аркос підтримує референдуми з самовизначення, оскільки «Королівство Іспанія зі своїми іміграційними законами» дискримінує іноземців, що постійно проживають на території Іспанії, та змушує їх підтримувати незалежність Каталонії. Було заявлено, що підтримуватимуться й інші ініціативи, оскільки «ми хочемо бути громадянами Каталонії», було зазначено, що аргентинці приїхали «з республіки, яка досягла незалежності від Іспанії» і що «аргентинці [пам'ятають про це] на генетичному рівні»"..
В Іспанії
Прем'єр-міністр Сапатеро не дав чіткої характеристики референдуму. Лідер опозиції Маріано Рахой (ісп. Mariano Rajoy) закликав ухвалити рішучі заходи у відповідь на референдум..
Віце-секретар по комунікації Народної партії (ісп. González Pons) зазначив, що центральний уряд не захищає тих каталонців, які «не є націоналістами та каталаністами»..
Есперанса Агірре (ісп. Esperanza Aguirre), президент Автономної області Мадрид, назвала референдум «слабоумством» та «божевіллям», пояснивши це тим, що 96 % «за» нагадує результати виборів у тоталітарних країнах.
Баскська націоналістична партія висловила зацікавленість у референдумі, а також у тому, щоб провести такі заходи у Країні Басків.
Реакція міжнародного співтовариства
Нижче подано список основних публікацій, які з'явилися на шпальтах вже за кілька годин після завершення консультативного референдуму.
- Часопис «Нью-Йорк Таймс» (New York Times) (США): «Каталонське місто голосує за незалежність від Іспанії» (англ.)
- Агенція «Франс Прес» (France Press) (Франція): «Іспанія: масове голосування за каталонську незалежність під час символічного референдуму» (фр.)
- Часопис «Ле-Монд» (Le Monde) (Франція): «Каталонія мобілізується для захисту свого статуту широкої автономії» (фр.)
- Телеканал «Ен.-Ті.Ві.» (n-TV) (Німеччина): «Каталонське місто проти Іспанії» (нім.)
- Часопис «Дер-Штандард» (Der Standard) (Австрія): «Каталонське місто проголосувало з питання про незалежність» (нім.)
- Телеканал «Сі.Ен.Ен. Тюрк» (CNN Türk) (Туреччина): «Референдум з питань незалежності Каталонії!» (тур.)
- Часопис «Міллійєт» (Milliyet) (Туреччина): «Шоу з приводу незалежності Каталонії (Барселона)» (тур.)
- Часопис «Експрессу» (Expresso) (Португалія): «Іспанія / Каталонія: більшість з тих, хто проголосували в Ареньш-да-Мун, підтримали незалежність під час референдуму, у якому взяло участь 41 % виборців» (порт.)
- Телеканал «НОС Ті.Ві.» (NOS TV) (Нідерланди): «Каталонія віддаляється від Іспанії» (нід.)
- Часопис «Ель-Мундо» (El Mundo) (Іспанія): «Масове „Так!“ у консультативному референдумі щодо незалежності, у якому взяло участь 41 % виборців» (ісп.)
- Телеканал «Ес.Ті.Ві.» (STV) (Велика Британія): «Каталонське місто голосує за незалежність від Іспанії» (англ.)
- Часопис «Уест-Франс» (Ouest-France) (Франція): «Каталонська комуна голосує за незалежність регіону» (фр.)
- Телеканал «О.Ер.Еф.» (ORF) (Австрія): «Населений пункт у Каталонії голосує за незалежність.» (нім.)
- Телеканал «7сюр7» (7sur7) (Бельгія): «Контроверсійний референдум щодо самовизначення Каталонії» (фр.)
- Часопис «Ель-Універсаль» (El Universal) (Венесуела): «В Іспанії пройшов консультативний референдум щодо незалежності Каталонії, який не має обов'язкової сили» (ісп.)
- Телеканал «Євроньюс» (EuroNews) (ЄС): «Каталонське містечко голосує за незалежність» (англ.)
- Телеканал «Франс24» (France24) (Франція): «Іспанія: контроверсійний місцевий референдум щодо самовизначення Каталонії» (фр.)
- Часопис «Ель-Паїс» (El País) (Іспанія): «Партії Конвергенція та Єднання та Республіканська лівиця Каталонії закликають поширити референдум про незалежність, що пройшов у Ареньш-да-Мун, на інші міста» (ісп.)
- Часопис «Де-Морхен» (De Morgen) (Фландрія): «Каталонське місто голосує з питання про незалежність» (нід.)
- Часопис «Нувель Обсерватер» (Le Nouvel Observateur) (Франція): «Масове голосування на підтримку незалежності Каталонії» (фр.)
Посилання
- (укр.)
- Каталонці в атаці // Україна молода, 12.04.2011 (укр.)
- Вебсайт Комітету з організації консультативного референдуму щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун (кат.)
Примітки
- La independència arrasa a Arenys (кат.)
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2009. Процитовано 30 вересня 2009.
- Consulta per la independència de Catalunya [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- Acta del ple municipal d'Arenys de Munt del 4 de juny [ 6 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 30 вересня 2009.
- Por de preguntar, o potser por de la resposta, article d'Alfons Molons [ 22 серпня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Argentona s'afegeix a Seròs i Arenys de Munt i anuncia una consulta independentista (кат.)
- Bassols deja en el último momento la presidencia de la comisión evaluadora[недоступне посилання]. (ісп.)
- L'exconseller Agustí Bassols, president de la 'junta electoral' de la consulta d'Arenys [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Recurs presentat per l'advocat de l'Estat [ 20 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- L'advocat que representa l'Estat en el cas d'Arenys, excandidat de la Falange [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Exigència de paralització de la consulta. (кат.)
- Interior permet la manifestació de la Falange. (кат.)
- La transició política i la democràcia a Arenys de Munt.
- Enllaç al vídeo de la manifestació de 1979 [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
- FE JONS Barcelona llama a acudir el 13-S a Arenys de Munt. (ісп.)
- Juristes per Arenys i contra Falange [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- 86 personalitats en donen suport [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.]. (кат.)
- El valor de la democràcia. (кат.)
- Clam unitari a Arenys de Munt en favor de la consulta per la independència de Catalunya[недоступне посилання]. (кат.)
- Calders també aprova fer la consulta independentista abans d'acabar el 2009 [ 17 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- ERC anuncia mocions de suport als ajuntaments a la consulta d'Arenys de Munt. (кат.)
- Consultes a tort i a dret [ 15 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- El PSC d'Arenys de Munt denuncia un altre cop que els pinten «feixistes» al local. (кат.)
- Apareixen pintades amb la paraula «Falange» a la façana de la seu del PSC. (кат.)
- Apareixen diverses pintades amenaçadores a la seu del PSC d'Arenys de Munt. (кат.)
- El PSC condemna amb rotunditat l'atac contra la seu socialista a Arenys de Munt [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Full volant de la Falange en contra de la consulta [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. (кат.)
- FE JONS exige la paralización del referéndum secesionista de Arenys de Munt. (ісп.)
- C's logra que el Gobierno español reaccione para evitar la consulta ilegal en Arenys de Munt. (ісп.)
- Camacho creu que el suport de Mas i CDC a la consulta d'Arenys mostra la seva radicalització [ 10 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- «L'autodeterminació no hi cap, a la Constitució, no hi ha lloc per als dubtes» [ 7 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- a les decisions judicials del 9 de setembre[недоступне посилання]. (кат.)
- ERC i ICV justifiquen el menyspreu de Montilla a la consulta d'Arenys de Munt. (кат.)
- Seguiment del vespre d'Arenys. (кат.)
- L'Ajuntament d'Arenys denuncia tècniques d'espionatge de la Brunete mediàtica [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Fracassa la manifestació de la Falange. (кат.)
- Пресовий реліз щодо інформаційної кампанії [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Повідомлення про початок кампанії на вебсторінці муніципалітету Ареньш-да-Мун [ 11 січня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Хай живе Ареньш-да-Мун [ 2009-09-16 у Wayback Machine.]. (кат.)
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2009. Процитовано 14 жовтня 2009.
- Un pueblo bajo los focos. (ісп.)
- 13 DE SETEMBRE: FESTA DE LA DEMOCRÀCIA PARTICIPATIVA A ARENYS DE MUNT [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.].
- Arenys de Munt vota a favor de la independencia de Cataluña. (ісп.)
- Tan sols una seixantena de falangistes s'oposen al referèndum independentista [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- Gritos de «Terra Llure» e insultos para boicotear el «directo» de Telemadrid en Arenys [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- LA NOVA RÀDIO DE LOSANTOS FA UNA CRIDA A BOICOTEJAR ARENYS I TELEMADRID ES FA LA VÍCTIMA [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.].
- Arenys vota sense incidents la consulta sobre la independència al Centre Moral de la població.
- L'afluència de votants d'Arenys supera les previsions i registres d'anteriors eleccions [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- Telemadrid suspèn una connexió amb la consulta d'Arenys per por a un 'boicot' [ 12 січня 2010 у Wayback Machine.].
- Tanquen els col·legis a Arenys després d'una jornada de votacions sense incidents.
- Àngel Colom, de Convergencia Democrática de Cataluña, que ‘sacó pecho’ por el referéndum independentista en Arenys de Munt y equiparó al PSOE y PP con Falange [ 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- La JNC demana a CiU que col·labori en noves consultes per l'autodeterminació. (кат.)
- Figueres dóna suport al referèndum d´Arenys de Munt. (кат.)
- Arenys de Munt, exemple a seguir[недоступне посилання].
- Iceta: «Amb la consulta d'Arenys de Munt s'ha posat de relleu la deriva radical de CIU» [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Carme Chacón vincula independentisme i falangistes. (кат.)
- Camacho en COPE responsabiliza al Gobierno de no evitar una consulta prohibida por la justicia [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- Albert Rivera: El referéndum de Arenys es «un desafío en toda regla a la democracia»" por la consulta de Arenys [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- Maragall tilda la consulta de Arenys de Munt de «fiesta del soberanismo» [ 10 липня 2011 у Wayback Machine.]. (ісп.)
- Decidim.cat convoca els alcaldes el 3 d'octubre per coordinar les consultes. (кат.)
- Berga agafa el relleu d'Arenys i vota a favor d'una consulta sobre la independència. (кат.)
- El casal argentí de Barcelona insta els estrangers a apostar per l'autonomia de Catalunya [ 9 січня 2010 у Wayback Machine.]. (кат.)
- Zapatero no espera un «efecto contagio» del referéndum de Arenys de Munt[недоступне посилання]. (ісп.)
- González Pons acusa a Zapatero de no hacer nada ante la consulta. (ісп.)
- Aguirre tacha de «locura» el referendo independentista en Arenys de Munt. (ісп.)
- EA promourà acords entre l'esquerra abertzale per impulsar consultes com la d'Arenys.
- Eusko Alkartasuna anima que Euskadi imiti Arenys de Munt [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.].
- Catalan Town Votes For Independence From Spain. (англ.)
- . (фр.)
- La Catalogne se mobilise pour défendre son statut d'autonomie élargie. (фр.)
- Katalanischer Ort gegen Spanien. (нім.)
- Katalanische Gemeinde stimmte über Unabhängigkeit ab. (нім.)
- Katalonya'nın bağımsızlığına referandum! (тур.)
- Barcelona'da Katalonya için bağımsızlık gösterisi…. (тур.)
- Espanha/Catalunha: Maioria de votantes em Arenys de Munt apoia independência em referendo com 41 % de participação [ 2009-09-23 у Wayback Machine.]. (порт.)
- Catalaans dorp wil los van Spanje [ 22 вересня 2009 у Wayback Machine.]. (нід.)
- Sí masivo en la consulta independentista, que tuvo un 41 % de participación. (ісп.)
- Catalan town votes for independence from Spain [ 28 листопада 2009 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Une commune de Catalogne vote pour l'indépendance de la région. (фр.)
- Katalanisches Dorf stimmt für die Unabhängigkeit. (нім.)
- Référendum polémique sur l'autodétermination de la Catalogne. (фр.)
- Realizan en España consulta no vinculante por la independencia de Cataluña. (ісп.)
- Catalan town votes for independence [ 2012-02-17 у Wayback Machine.]. (англ.)
- . (фр.)
- Convergència y ERC llaman a extender el alarde soberanista de Arenys. (ісп.)
- Catalaanse gemeente stemt over onafhankelijkheid. (нід.)
- Vote massif en faveur de l'indépendance de la Catalogne. (фр.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Referendumi shodo nezalezhnosti Kataloniyi Istoriya Kataloniyi Doistorichna epoha ta davnya istoriya Doistorichna epoha v istoriyi Kataloniyi Iberijci Karfagen Karfagenyani na Iberijskomu pivostrovi Punichni vijni Druga Punichna vijna Finikiya Davni greki Emporion Rodis Zavoyuvannya Iberijskogo pivostrova Rimom Vestgoti ta arabske zavoyuvannya Vestgoti Ataulf Gercog Paulyus Arabske zavoyuvannya Al Andalus Kordovskij halifat Formuvannya ta unezalezhnennya katalonskih zemel Ispanska marka Barselonske grafstvo Katalonske knyazivstvo Vilfred Volohatij Burrel II Ramon Barange I Starij Ramon Barange III Ramon Barange IV Aragonske korolivstvo Hajme I Aragonskij Valensijske korolivstvo Majorkanske korolivstvo Hajme II Malorkskij Pedro III Aragonskij Velikij Hajme II Aragonskij Pedro IV Ceremonnij Martin I Gumannij Fernando I Aragonskij Alfons V Velikodushnij Fernando II Aragonskij Izabella I Kastilska Integraciya v Soyuz Kastiliyi ta Aragonu zavoyuvannya Kataloniyi Karl I Ispanskij Filip II Vijna Zhenciv Pirenejskij dogovir Vijna za ispanskij spadok Utrehtskij mir Vzyattya Barseloni Filip V Karl VI Gabsburg Dekreti Nueva Planta Novitnij chas Francuzkij dominion u Kataloniyi Katalonskij nacionalizm Klopotannya pro zahist Balanti Almiral ta Anrik Prat da la Riba Zhuzep Puch i Kadafalk XX stolittya suchasnist Katalonska spivdruzhnist Fransesk Masiya ta partiya Zhanaralitat Respublikanska livicya Kataloniyi Lyuyis Kumpansh Ispanska gromadyanska vijna Diktatura Franko Asambleya Kataloniyi Terra Liura Paskual Maragal Hose Montilya Statut avtonomiyi 2006 r Suverenitet i progres Platforma za pravo viboru Iniciativa Desyat tisyach Referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi v municipaliteti Arensh da Mun Referendumi shodo nezalezhnosti Kataloniyi u 2009 2010 r r Viznachni istoriki Viktor Balage Kataloniya Konsultati vnij refere ndum sho do nezale zhnosti Katalo niyi v municipalite ti Are nsh da Mun Avtono mna o blast Katalo niya Ispa niya pershij v istoriyi katalanskih krayin miscevij referendum shodo nezalezhnosti Avtonomnoyi oblasti Kataloniya Ispaniya Referendum vidbuvsya 13 veresnya 2009 r roku v mistechku Arensh da Mun yake roztashovane u kumarci Marezma Avtonomna oblast Kataloniya Budivlya Centru Mural u municipaliteti Arensh da Mun de prohodilo golosuvannya U konsultativnomu referendumi brali uchast lishe meshkanci municipalitetu Zapitannya na yake davalasya vidpovid bulo sformulovano takim chinom Chi pogodzhuyetesya Vi z tim shob Kataloniya stala pravovoyu nezalezhnoyu demokratichnoyu ta socialno oriyentovanoyu derzhavoyu yaka vhodila b do Yevropejskogo Soyuzu Iniciatorom provedennya konsultativnogo referendumu stav Ruh municipalitetu Arensh da Mun za samoviznachennya kat Moviment Arenyenc per a l Autodeterminacio abo skorocheno MAPA Provedennya v okremomu municipaliteti referendumu pro nezalezhnist odniyeyi z avtonomnih oblastej Ispaniyi a takozh zacikavlenist ZMI u cij zdavalosya b lokalnij podiyi pokazuye chitku tendenciyu do podalshogo pogliblennya avtonomizaciyi krayin YeS Ispaniya Belgiya Velika Britaniya ta potencijno do stvorennya novih nezalezhnih krayin na yevropejskomu kontinenti Kataloniyi Krayini Baskiv Shotlandiyi Flandriyi mozhlivo Uelsu Priznachennya referendumuPid chas zasidannya miskoyi radi yake provadilosya 4 chervnya 2009 r miska vlada pidtrimala provedennya konsultativnogo referendumu nadavshi u rozporyadzhennya organizatoriv veliku municipalnu zalu Z cim rishennyam pogodilisya predstavniki vsih politichnih sil predstavlenih u miskij radi Respublikanska livicya Kataloniyi Konvergenciya ta Yednannya kat Candidatures d Unitat Popular miscevij politichnij ruh AM2000 okrim Socialistichnoyi partiyi Kataloniyi sho yiyi predstavleno u miskij radi dvoma golosami Poperedno golovoyu rahunkovoyi komisiyi bulo priznacheno Agusti Basolsa kat Agusti Bassols kolishnogo advokata V ostannyu mit jogo bulo zamineno na Antoni Kastelyu kat Antoni Castella kolishnogo golovu yuridichnogo departamentu Zhanaralitatu Kataloniyi oskilki politichna partiya chlenom yakoyi buv poperednij golova rahunkovoyi komisiyi oficijno ta nedvoznachno ne vislovilasya z privodu referendumu Okrim Antoni Kastelyi do komisiyi uvijshli Alfons Lopes Tena kat Alfons Lopez Tena kolishnij pres sekretar Derzhavnoyi yuridichnoyi radi Ispaniyi isp Consejo General del Poder Judicial de Espana ta prezident Kola doslidzhen z nezalezhnosti Kataloniyi kat Cercle d Estudis Sobiranistes Uriel Bartran kat Uriel Bertran deputat Parlamentu Kataloniyi vid Respublikanskoyi livici Kataloniyi Zhuan Tarda kat Joan Tarda deputat Parlamentu Ispaniyi vid Respublikanskoyi livici Kataloniyi Uriol Zhunkeras kat Oriol Junqueras deputat Yevropejskogo Parlamentu vid ciyeyi zh politichnoyi sili a takozh Antoni Marpons kat Antoni Marpons mirovij suddya municipalitetu Politichne skasuvannya pidtrimki miskoyi radi provedennyu konsultativnogo referendumuPislya zvernennya do Predstavnictva ispanskoyi derzhavi u Kataloniyi politichnoyi partiyi Gromadyani Gromadyanska partiya Advokatura ispanskoyi derzhavi 2 veresnya vistupila proti provedennya referendumu Nastupnogo dnya politichnu pidtrimku miskoyi radi Arensh da Mun bilo skasovano z formulyuvannyam perevishennya svoyih povnovazhen Ostatochno ce rishennya bulo pidtverdzheno 9 veresnya ne zvazhayuchi na te sho viyavilosya sho Horhe Bushade isp Jorge Buixade derzhavnij advokat yakij oformiv protest proti pidtrimki referendumu u 90 h rokah buv chlenom ispanskoyi Falangi Politichna manifestaciya falangistivPislya togo yak ispanski nacionalisti z pravoyi partiyi Falanga vislovili protest proti provedennya konsultativnogo referendumu nimi bulo podano prohannya provesti demonstraciyu protestu v Arensh da Mun v den provedennya golosuvannya Ministerstvo vnutrishnih sprav Kataloniyi v osobi ministra Zhuana Sauri kat Joan Saura dozvolilo provedennya demonstraciyi odnak poperedilo sho rozpustit organizaciyu yaksho budut zitknennya Falangistam bulo zaboroneno nablizhatisya do budivli municipalitetu blizhche nizh na 500 metriv Samu demonstraciyu spochatku bulo dozvoleno provesti cherez tizhden pislya provedennya referendumu Miska rada vislovila nezgodu z takim rishennyam sprava v tomu sho u 1979 roku 2 ta 3 chervnya grupa falangistiv zahoplyuvala misku radu cogo municipalitetu 23 serpnya falangisti ogolosili sho obov yazkovo provedut demonstraciyu na vulicyah Arensh da Mun proti separatistskogo referendumu ta za yednist Ispaniyi 9 serpnya Vishim tribunalom yusticiyi Kataloniyi bulo dozvoleno falangistam provedennya demonstraciyi u den golosovannya u rishenni bulo zaznacheno sho provedennya demonstraciyi cherez tizhden pislya golosuvannya faktichno dorivnyuvalo b yiyi zaboroni oskilki ce ne dozvolilo b realizuvati gromadyansku poziciyu shodo vidpovidi na voleviyavlennya gromadyan U vidozvi tribunalu zaznavchalosya sho provedennya takoyi demonstraciyi ne stvoryuye osoblivo nebezpechnu situaciyu Pislya ostatochnogo rishennya sudu dekilka vidomih yuristiv zokrema Santyago Bidal kat Santiago Vidal chlen magistraturi sudu Barseloni nazvali rishennya sudiv shodo dozvolu manifestaciyi falangistiv bezvidpovidalnimi Takozh bulo oprilyudneno manifest bl 20 advokativ z kritikoyu sudovih rishen ta na pidtrimku konsultativnogo referendumu Reakciya gromadskosti shodo konsultativnogo referendumuPozitivni vidguki Klyuchovoyu figuroyu u provedenni referendumu stav mer mista Arensh da Mun p Karlas Mora kat Carles Mora Ideya referendumu otrimala shiroku pidtrimku v kolah chastini katalonskoyi eliti sho nalashtovana na zdobuttya Kataloniyeyu povnoyi nezalezhnosti Oficijno na pidtrimku vislovilosya 86 vidomih osib politikiv kulturnih diyachiv ekonomistiv ta biznesmeniv Paskual Maragal kolishnij prezident Zhanaralitatu Kataloniyi Zhuan Karrateru kat Joan Carretero radnik ministr uryadu Kataloniyi u 2003 2006 rr Zhuzep Uget kat Josep Huguet radnik ministr uryadu Kataloniyi z pitan novih tehnologij vishih navchalnih zakladiv ta biznesu Zhordi Bilben kat Jordi Bilbeny vidomij filolog ta istorik Izabel Klara Simo kat Isabel Clara Simo vidoma katalonska pismennicya ta zhurnalist Metyu Tri angl Matthew Tree anglijskij pismennik ta zhurnalist sho pishe katalanskoyu movoyu Arnest Banak prezident Parlamentu Kataloniyi tosho Vidrazu pislya uhvalennya rishennya pro referendum 4 chervnya kilka municipalitetiv takozh oficijno nadali pidtrimku provedennyu konsultativnogo referendumu a same municipaliteti Figeras Kaldes Saros ta Arzhantona Vlada dvoh ostannih municipalitetiv zaproponuvala provesti taki zh referendumi na teritoriyi svoyih naselenih punktiv Generalnij sekretar Respublikanskoyi livici Kataloniyi Zhuan Ridau kat Joan Ridao povidomiv sho jogo partiya iniciyuvatime vislovlennya pidtrimki referendumu timi miskimi radami na teritoriyi katalanskih krayin de ye predstavniki ciyeyi politichnoyi partiyi Vzhe 13 veresnya 18 municipalitetiv zayavili pro namir provesti podibni referendumi na teritoriyi svoyih naselenih punktiv a veliki mista Figeras ta Tarrasa vislovili pidtrimku referendumu bez propoziciyi provesti take opituvannya na svoyij teritoriyi Pogrozi ta akti vandalizmu Gaslo Referendum za nazalezhnist Kataloniyi sho jogo bulo vikoristano pid chas manifestaciyi v Barseloni 11 veresnya 2009 r Socialistichna partiya Kataloniyi neodnorazovo povidomlyala pro pogrozi na svoyu adresu telefonni dzvinki a takozh pro napisi na stinah budivli svogo predstavnictva v Arensh da Mun yaki buli pidpisani slovami fashisti Falanga ta ETA 5 veresnya partiya opublikuvala komyunike z osudom cih napisiv V interv yu ispanskij agenciyi novin EFE Karlas Mora mer mista Arensh da Mun takozh zasudiv poyavu takih napisiv 2 ostanni tizhni pered referendumom odin z spivorganizatoriv referendumu Ramon Puzhol kat Ramon Pujol kilka raziv otrimuvav telefonni dzvinki z pogrozami spaliti restorani u misti ta lisi navkolo mista Karlas Mora mer mista Arensh da Mun takozh zayavlyav sho v budivli municipalitetu bulo znajdeno shpigunske obladnannya zokrema kameri Negativni vidguki 24 lipnya 2009 r prava ispanska nacionalistichna organizaciya Falanga isp Falange Espanola y de las JONS u zayavi proti referendumu napravlenij do Ministerstva samovryaduvannya Zhanaralitatu Kataloniyi meriyi Arensh da Mun ta uryadu Kataloniyi zaznachila sho opituvannya ye nichim ne prikritim referendumom napravlenim na vidriv Kataloniyi vid Ispaniyi U cij zayavi bulo zaznacheno sho meshkanci Arensh da Mun mayut pravo vislovlyuvatisya lishe shodo pitan yaki nalezhat do kompetenciyi cogo municipalitetu Politichni partiyi Gromadyani Gromadyanska partiya Narodna partiya Ispaniyi Socialistichna robitnicha partiya Ispaniyi ta Socialistichna partiya Kataloniyi za vinyatkom dekilkoh svoyih predstavnikiv razom z shirokimi nacionalistichnimi kolami Ispaniyi vistupili proti referendumu ta pidtrimali sudovi rishennya yaki skasovuvali politichnu pidtrimku municipalitetu Arensh da Mun Vid imeni uryadu Ispaniyi vislovilasya vice prem yer ministr Mariya Tereza Fernandes de la Vega isp Maria Teresa Fernandez de la Vega yaka zaznachita sho samoviznachennya ta nezalezhnosti nemaye v ispanskij Konstituciyi 10 veresnya 2009 r prezident Zhanaralitatu Hose Montilya skazav sho konsultativnij referendum daye argumenti diyam krajno pravih ispanskih partij pechernim ispanskim nacionalistam Vin zahistiv pravo Falangi provesti demonstraciyu ale uhilivsya vid nadannya pidtrimki miskij radi Arensh da Mun U vidpovid organizatori referendumu vidpovili sho Socialistichna partiya Kataloniyi tezh ye chastinoyu pechernih ispanskih nacionalistiv Inshij predstavnik Socialistichnoyi partiyi Kataloniyi mer Barseloni Zhordi Ereu kat Jordi Hereu nazvav uvagu do referendumu nadto visokoyu a sam referendum nazvav takim sho ne matime zhodnih konkretnih naslidkiv Ispanskij televizijnij kanal Intereconomia TV zrobiv reportazh z prihovanoyu kameroyu z kabinetu de zbiralisya organizatori referendumu u yakomu kritikuvav provedennya zahodu U svoyemu telefonnomu interv yu yake prozvuchalo v efiri pislya cogo reportazhu mer Arensh da Mun zayaviv sho materiali vidznyati prihovanoyu kameroyu bulo sfalsifikovano Informacijna kampaniyaLichilna komisiya zliva na pravo Zhordi Bilben Alfons Lopes Tena Zh M Shimenis Uriel Bartran ta Uriol Zhunkeras Manifestaciya Falangi Karlas Mora mer Arensh da Mun Centralna vulicya Arensh da Mun u den golosuvannya Z 29 serpnya 2009 r oficijno rozpochalasya kampaniya z informuvannya naselennya pro referendum Do kampaniyi oficijno priyednalisya ti partiyi v miskij radi yaki pidtrimali provedennya opituvannya Respublikanska livicya Kataloniyi Konvergenciya ta Yednannya Kandidati za narodnu yednist Candidatures d Unitat Popular miscevij politichnij ruh AM2000 ta Kataloniya u diyi kat Catalunya Accio 5 veresnya bulo provedeno miting yakij ocholili predstavniki cih partij Zhordi Fabraga kat Jordi Fabrega z AM2000 Anzhal Kulom kat Angel Colom z Konvergenciyi ta Yednannya Fransesk Ribera kat Francesc Ribera z Kandidativ za Narodnu yednist ta Anna Simo kat Anna Simo z Respublikanskoyi livici Kataloniyi 12 veresnya za den do golosuvannya bulo provedeno zahid v yakomu vzyali uchast vidomi politiki biznesovci ta kulturni diyachi Kampaniyi na pidtrimku negativnoyi vidpovidi ne bulo ti partiyi yaki vistupili proti referendumu zrobili stavku lishe na jogo yuridichnu zaboronu 13 veresnya den referendumuU den provedennya referendumu bulo virisheno perenesti golosuvannya do budivli Centr Mural kat Centre Moral yaka roztashovana poryad z meriyeyu oskilki za rishennyam sudu provedennya referendumu v primishenni meriyi bulo zaboronene Konsultativnij referendum bulo provedeno v svyatkovij obstanovci bulo bagato priyizhdzhih z katalanskih krayin yaki priyihali pidtrimati provedennya referendumu Projshov koncert na yakomu vistupili Cesk Freixas spivaki Zherard Seze kat Gerard Sese Skafam kat Skafam Titot Ribera kat Titot Ribera ta David Rusel kat David Rossell Do mista priyihali ponad 300 zhurnalistiv ne lishe z Yevropi ale j Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki U demonstraciyi Falangi vzyala uchast neznachna kilkist osib lishe 58 Tak samo nevelika kilkist lyudej vzyala uchast u kontr manifestaciyi pid praporami rozpushenoyi organizaciyi Terra Liura ta pid nacionalistichnimi katalonskimi praporami Poryadok ohoronyala katalonska regionalna policiya Mosus d Askuadra Yedinim zafiksovanim incidentom bulo rozbite vikno avtobusu na yakomu do mista priyihali falangisti Centralne ispanske telebachennya tendencijno visvitlyuvalo referendum U novinah kanalu Telemadrid bulo skazano sho korespondenta kanalu Bertu Keralt kat Berta Queralt otochiv agresivnij natovp tomu cej kanal virishiv ne provoditi pryamu translyaciyu podiyi Inshi telekanali zvinuvatili Telemadrid u tendencijnosti zokrema u tomu sho navit yaksho takij incident trapivsya mozhna bulo b znajti misce de buli b diti ta starshi lyudi a yih bulo bagato na svyati yaki ne pereshkodzhali b translyaciyi Nezvazhayuchi na neoficijnij harakter konsultativnogo referendumu uchast u nomu bralo bilshe lyudej nizh pid chas ostannogo oficijnogo golosuvannya O 14 00 progolosuvalo 25 98 viborciv 1 693 osobi o 18 00 2 309 osib 35 44 na moment zakrittya dilnici 40 99 2 671 osoba Rezultati referendumuKonsultativnij referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi 13 veresnya 2009 r Vidpovidi Viborci Vidsotok Tak 2 569 96 2 Ni 61 2 3 Ne viznachilisya 29 1 1 Zarahovani byuleteni 2 659 99 6 Nezarahovani byuleteni 12 0 4 Zagalna kilkist byuleteniv vzyatih 2 671 100 Vidsotok tih hto vzyav uchast u golosuvanni 41 0 Zagalna kilkist viborciv 6 517 Z vebsajtiv Nacio digital cat Llibertat cat 3cat24 cat Progoloshennya rezultativ referendumu source source source source Reakciya gromadskosti na rezultati konsultativnogo referendumuU Kataloniyi Roztashuvannya municipalitetu Arensh da Mun na mapi Avtonomnoyi oblasti Kataloniyi Respublikanska livicya Kataloniyi zayavila pro te sho bude iniciyuvati takogo rodu referendumi na teritoriyi inshih municipalitetiv Konvergenciya ta Yednannya zayavila sho ne iniciyuvatime takih referendumiv ale bratime do uvagi yihni rezultati Okremi predstavniki ciyeyi partiyi zayavili pro te sho iniciyuvannya takih referendumiv neobhidno Partiya Iniciativa za Kataloniyu Zeleni zajnyala poziciyu shozhu na rishennya Konvergenciyi ta Yednannya Socialistichna partiya Kataloniyi zaznachila sho cej ta podibni referendumi uskladnyat zahist chinnogo Statutu Kataloniyi jogo budut namagatisya piddati reviziyi Ministr oboroni Ispaniyi Karme Chakon isp Carme Chacon govoryachi pro referendum porivnyala borciv za nezalezhnist Kataloniyi z fashistami sho viklikalo oburennya Respublikanskoyi livici Kataloniyi Narodna partiya Ispaniyi zayavila sho Arensh da Mun ne yavlyaye soboyu spravzhnyu Kataloniyu Golova partiya Gromadyani Gromadyanska partiya Alber Ribera zayaviv sho referendum ye narugoyu nad usima pravilami demokratiyi Paskual Maragal kolishnij prezident Zhanaralitatu Kataloniyi oharakterizuvav referendum yak svyato katalonskih nacionalistiv Na 3 zhovtnya 2009 r pid egidoyu gromadsko ruhu Virishujmo kat Decidim priznacheno zustrich meriv mist Avtonomnoyi oblasti Kataloniya Z 940 municipalitetiv predstavniki 195 vzhe pidpisali manifest shonajmenshe 60 hochut provesti takij referendum u najblizhchomu majbutnomu 17 veresnya rishennya shodo provedennya referendumu u najblizhchomu majbutnomu uhvaleno meriyeyu Bergi Golova argentinskogo zemlyactva u Kataloniyi Diyego Arkos pidtrimuye referendumi z samoviznachennya oskilki Korolivstvo Ispaniya zi svoyimi imigracijnimi zakonami diskriminuye inozemciv sho postijno prozhivayut na teritoriyi Ispaniyi ta zmushuye yih pidtrimuvati nezalezhnist Kataloniyi Bulo zayavleno sho pidtrimuvatimutsya j inshi iniciativi oskilki mi hochemo buti gromadyanami Kataloniyi bulo zaznacheno sho argentinci priyihali z respubliki yaka dosyagla nezalezhnosti vid Ispaniyi i sho argentinci pam yatayut pro ce na genetichnomu rivni V Ispaniyi Byuleteni sho yih bude vikoristano pid chas golosuvannya shodo nezalezhnosti Kataloniyi Prem yer ministr Sapatero ne dav chitkoyi harakteristiki referendumu Lider opoziciyi Mariano Rahoj isp Mariano Rajoy zaklikav uhvaliti rishuchi zahodi u vidpovid na referendum Vice sekretar po komunikaciyi Narodnoyi partiyi isp Gonzalez Pons zaznachiv sho centralnij uryad ne zahishaye tih katalonciv yaki ne ye nacionalistami ta katalanistami Esperansa Agirre isp Esperanza Aguirre prezident Avtonomnoyi oblasti Madrid nazvala referendum slaboumstvom ta bozhevillyam poyasnivshi ce tim sho 96 za nagaduye rezultati viboriv u totalitarnih krayinah Baskska nacionalistichna partiya vislovila zacikavlenist u referendumi a takozh u tomu shob provesti taki zahodi u Krayini Baskiv Reakciya mizhnarodnogo spivtovaristva Nizhche podano spisok osnovnih publikacij yaki z yavilisya na shpaltah vzhe za kilka godin pislya zavershennya konsultativnogo referendumu Chasopis Nyu Jork Tajms New York Times SShA Katalonske misto golosuye za nezalezhnist vid Ispaniyi angl Agenciya Frans Pres France Press Franciya Ispaniya masove golosuvannya za katalonsku nezalezhnist pid chas simvolichnogo referendumu fr Chasopis Le Mond Le Monde Franciya Kataloniya mobilizuyetsya dlya zahistu svogo statutu shirokoyi avtonomiyi fr Telekanal En Ti Vi n TV Nimechchina Katalonske misto proti Ispaniyi nim Chasopis Der Shtandard Der Standard Avstriya Katalonske misto progolosuvalo z pitannya pro nezalezhnist nim Telekanal Si En En Tyurk CNN Turk Turechchina Referendum z pitan nezalezhnosti Kataloniyi tur Chasopis Millijyet Milliyet Turechchina Shou z privodu nezalezhnosti Kataloniyi Barselona tur Chasopis Ekspressu Expresso Portugaliya Ispaniya Kataloniya bilshist z tih hto progolosuvali v Arensh da Mun pidtrimali nezalezhnist pid chas referendumu u yakomu vzyalo uchast 41 viborciv port Telekanal NOS Ti Vi NOS TV Niderlandi Kataloniya viddalyayetsya vid Ispaniyi nid Chasopis El Mundo El Mundo Ispaniya Masove Tak u konsultativnomu referendumi shodo nezalezhnosti u yakomu vzyalo uchast 41 viborciv isp Telekanal Es Ti Vi STV Velika Britaniya Katalonske misto golosuye za nezalezhnist vid Ispaniyi angl Chasopis Uest Frans Ouest France Franciya Katalonska komuna golosuye za nezalezhnist regionu fr Telekanal O Er Ef ORF Avstriya Naselenij punkt u Kataloniyi golosuye za nezalezhnist nim Telekanal 7syur7 7sur7 Belgiya Kontroversijnij referendum shodo samoviznachennya Kataloniyi fr Chasopis El Universal El Universal Venesuela V Ispaniyi projshov konsultativnij referendum shodo nezalezhnosti Kataloniyi yakij ne maye obov yazkovoyi sili isp Telekanal Yevronyus EuroNews YeS Katalonske mistechko golosuye za nezalezhnist angl Telekanal Frans24 France24 Franciya Ispaniya kontroversijnij miscevij referendum shodo samoviznachennya Kataloniyi fr Chasopis El Payis El Pais Ispaniya Partiyi Konvergenciya ta Yednannya ta Respublikanska livicya Kataloniyi zaklikayut poshiriti referendum pro nezalezhnist sho projshov u Arensh da Mun na inshi mista isp Chasopis De Morhen De Morgen Flandriya Katalonske misto golosuye z pitannya pro nezalezhnist nid Chasopis Nuvel Observater Le Nouvel Observateur Franciya Masove golosuvannya na pidtrimku nezalezhnosti Kataloniyi fr Posilannya ukr Katalonci v ataci Ukrayina moloda 12 04 2011 ukr Vebsajt Komitetu z organizaciyi konsultativnogo referendumu shodo nezalezhnosti Kataloniyi v municipaliteti Arensh da Mun kat PrimitkiLa independencia arrasa a Arenys kat Arhiv originalu za 21 veresnya 2009 Procitovano 30 veresnya 2009 Consulta per la independencia de Catalunya 2 veresnya 2009 u Wayback Machine Acta del ple municipal d Arenys de Munt del 4 de juny 6 veresnya 2009 u Wayback Machine kat Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2009 Por de preguntar o potser por de la resposta article d Alfons Molons 22 serpnya 2009 u Wayback Machine kat Argentona s afegeix a Seros i Arenys de Munt i anuncia una consulta independentista kat Bassols deja en el ultimo momento la presidencia de la comision evaluadora nedostupne posilannya isp L exconseller Agusti Bassols president de la junta electoral de la consulta d Arenys 14 veresnya 2009 u Wayback Machine kat Recurs presentat per l advocat de l Estat 20 veresnya 2009 u Wayback Machine L advocat que representa l Estat en el cas d Arenys excandidat de la Falange 10 veresnya 2009 u Wayback Machine kat Exigencia de paralitzacio de la consulta kat Interior permet la manifestacio de la Falange kat La transicio politica i la democracia a Arenys de Munt Enllac al video de la manifestacio de 1979 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine FE JONS Barcelona llama a acudir el 13 S a Arenys de Munt isp Juristes per Arenys i contra Falange 23 veresnya 2009 u Wayback Machine kat 86 personalitats en donen suport 25 lipnya 2011 u Wayback Machine kat El valor de la democracia kat Clam unitari a Arenys de Munt en favor de la consulta per la independencia de Catalunya nedostupne posilannya kat Calders tambe aprova fer la consulta independentista abans d acabar el 2009 17 veresnya 2009 u Wayback Machine kat ERC anuncia mocions de suport als ajuntaments a la consulta d Arenys de Munt kat Consultes a tort i a dret 15 veresnya 2009 u Wayback Machine kat El PSC d Arenys de Munt denuncia un altre cop que els pinten feixistes al local kat Apareixen pintades amb la paraula Falange a la facana de la seu del PSC kat Apareixen diverses pintades amenacadores a la seu del PSC d Arenys de Munt kat El PSC condemna amb rotunditat l atac contra la seu socialista a Arenys de Munt 12 bereznya 2016 u Wayback Machine kat Full volant de la Falange en contra de la consulta 6 lipnya 2011 u Wayback Machine kat FE JONS exige la paralizacion del referendum secesionista de Arenys de Munt isp C s logra que el Gobierno espanol reaccione para evitar la consulta ilegal en Arenys de Munt isp Camacho creu que el suport de Mas i CDC a la consulta d Arenys mostra la seva radicalitzacio 10 veresnya 2009 u Wayback Machine isp L autodeterminacio no hi cap a la Constitucio no hi ha lloc per als dubtes 7 veresnya 2009 u Wayback Machine kat a les decisions judicials del 9 de setembre nedostupne posilannya kat ERC i ICV justifiquen el menyspreu de Montilla a la consulta d Arenys de Munt kat Seguiment del vespre d Arenys kat L Ajuntament d Arenys denuncia tecniques d espionatge de la Brunete mediatica 22 veresnya 2009 u Wayback Machine kat Fracassa la manifestacio de la Falange kat Presovij reliz shodo informacijnoyi kampaniyi 25 lipnya 2011 u Wayback Machine kat Povidomlennya pro pochatok kampaniyi na vebstorinci municipalitetu Arensh da Mun 11 sichnya 2010 u Wayback Machine kat Haj zhive Arensh da Mun 2009 09 16 u Wayback Machine kat Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2009 Procitovano 14 zhovtnya 2009 Un pueblo bajo los focos isp 13 DE SETEMBRE FESTA DE LA DEMOCRACIA PARTICIPATIVA A ARENYS DE MUNT 25 lipnya 2011 u Wayback Machine Arenys de Munt vota a favor de la independencia de Cataluna isp Tan sols una seixantena de falangistes s oposen al referendum independentista 22 veresnya 2009 u Wayback Machine Gritos de Terra Llure e insultos para boicotear el directo de Telemadrid en Arenys 23 veresnya 2009 u Wayback Machine isp LA NOVA RADIO DE LOSANTOS FA UNA CRIDA A BOICOTEJAR ARENYS I TELEMADRID ES FA LA VICTIMA 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Arenys vota sense incidents la consulta sobre la independencia al Centre Moral de la poblacio L afluencia de votants d Arenys supera les previsions i registres d anteriors eleccions 22 veresnya 2009 u Wayback Machine Telemadrid suspen una connexio amb la consulta d Arenys per por a un boicot 12 sichnya 2010 u Wayback Machine Tanquen els col legis a Arenys despres d una jornada de votacions sense incidents Angel Colom de Convergencia Democratica de Cataluna que saco pecho por el referendum independentista en Arenys de Munt y equiparo al PSOE y PP con Falange 10 lipnya 2011 u Wayback Machine isp La JNC demana a CiU que col labori en noves consultes per l autodeterminacio kat Figueres dona suport al referendum d Arenys de Munt kat Arenys de Munt exemple a seguir nedostupne posilannya Iceta Amb la consulta d Arenys de Munt s ha posat de relleu la deriva radical de CIU 12 bereznya 2016 u Wayback Machine kat Carme Chacon vincula independentisme i falangistes kat Camacho en COPE responsabiliza al Gobierno de no evitar una consulta prohibida por la justicia 20 lipnya 2011 u Wayback Machine isp Albert Rivera El referendum de Arenys es un desafio en toda regla a la democracia por la consulta de Arenys 20 lipnya 2011 u Wayback Machine isp Maragall tilda la consulta de Arenys de Munt de fiesta del soberanismo 10 lipnya 2011 u Wayback Machine isp Decidim cat convoca els alcaldes el 3 d octubre per coordinar les consultes kat Berga agafa el relleu d Arenys i vota a favor d una consulta sobre la independencia kat El casal argenti de Barcelona insta els estrangers a apostar per l autonomia de Catalunya 9 sichnya 2010 u Wayback Machine kat Zapatero no espera un efecto contagio del referendum de Arenys de Munt nedostupne posilannya isp Gonzalez Pons acusa a Zapatero de no hacer nada ante la consulta isp Aguirre tacha de locura el referendo independentista en Arenys de Munt isp EA promoura acords entre l esquerra abertzale per impulsar consultes com la d Arenys Eusko Alkartasuna anima que Euskadi imiti Arenys de Munt 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Catalan Town Votes For Independence From Spain angl fr La Catalogne se mobilise pour defendre son statut d autonomie elargie fr Katalanischer Ort gegen Spanien nim Katalanische Gemeinde stimmte uber Unabhangigkeit ab nim Katalonya nin bagimsizligina referandum tur Barcelona da Katalonya icin bagimsizlik gosterisi tur Espanha Catalunha Maioria de votantes em Arenys de Munt apoia independencia em referendo com 41 de participacao 2009 09 23 u Wayback Machine port Catalaans dorp wil los van Spanje 22 veresnya 2009 u Wayback Machine nid Si masivo en la consulta independentista que tuvo un 41 de participacion isp Catalan town votes for independence from Spain 28 listopada 2009 u Wayback Machine angl Une commune de Catalogne vote pour l independance de la region fr Katalanisches Dorf stimmt fur die Unabhangigkeit nim Referendum polemique sur l autodetermination de la Catalogne fr Realizan en Espana consulta no vinculante por la independencia de Cataluna isp Catalan town votes for independence 2012 02 17 u Wayback Machine angl fr Convergencia y ERC llaman a extender el alarde soberanista de Arenys isp Catalaanse gemeente stemt over onafhankelijkheid nid Vote massif en faveur de l independance de la Catalogne fr Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi