Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспанська Фаланга (ісп. Falange Española) — ультраправаполітична партія в Іспанії. Заснована в 1933 році Хосе Антоніо Прімо де Ріверою, за часів режиму Франко — єдина керівна партія. Після 1975 року існує декілька партій і рухів, що претендують на монопольне право називатись фалангістськими.
Іспанська фаланга Falange Española | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Іспанія |
| Голова партії | Хосе Антоніо Прімо де Рівера |
| Засновник | Хосе Антоніо Прімо де Рівера, d і d |
| Дата заснування | 29 квітня 1933 |
| Дата розпуску | 15 лютого 1934 |
| Ідеологія | націонал-синдикалізм |
| Союзники та блоки | НСДАП Національна фашистська партія |
| Девіз | «Єдина, велика і вільна» |
Ідеологія
Ідеологія Фаланги (націонал-синдикалізм) історично близька деяким аспектам італійського фашизму і сформульована у 26-ти «Початкових пунктах» Хосе Антоніо Прімо де Рівери. Серед основних ідеалів громадянина мались на увазі не тільки національна кров, але й Католицька Церква. Також малося на увазі відновлення Іспанії як великої держави, налагодження культурних і політичних зв'язків з іспаномовними країнами з подальшим відновленням Іспанської імперії. На відміну від італійського фашизму Фаланга категорично заперечувала політичні партії та однаково вороже ставилася як до лівих, так і до правих рухів.
Символи
Форменим одягом фалангістів була синя сорочка, за звичайним кольором комбінезонів робочих, інтереси яких Фаланга, по ідеї, повинна була захищати. Взагалі синій — колір багатьох атрибутів Фаланги; звідси, наприклад, назва добровольчої дивізії, що воювала в складі вермахту проти СРСР (в радянські часи було помилково перекладено як «Блакитна дивізія» — в іспанській мові «синій» і «блакитний» — одне слово).
Емблема — ярмо і стріли ([en]) — символ католицьких королів (Ізабелла I Кастильська і Фердинанд II Арагонський — об'єднувачі Іспанії). Ярмо (ісп. Yugo) і стріли (ісп. Flechas) взяті, тому що перші літери відповідних слів збігаються з ініціалами королів YF).
Прапор Фаланги — поперечна вертикальна смуга чорного кольору на червоному тлі, із зображенням ярма і стріл на ній. Кольори прапора запозичені в анархо-синдикалістів, прапор символізував ідеали свободи, рівності та братерства (хоча їх розуміння значно відрізнялося від лівореволюційного).
Гімн — «Обличчям до сонця».
Привітання — піднята права рука (див. Римський салют), фраза-гасло ¡Arriba España! (Вставай, Іспанія!).
Девіз — [en]» (Іспанія) ісп. ¡Una, Grande y Libre!).
Фалангісти використовували звернення «товариш» (в формі camarada), звертаючись один до одного на «ти».
Історія
Фаланга до Громадянської війни
12 квітня 1931 р. в Іспанії відбулись муніципальні вибори, на яких перемогли прихильники республіки. 14 квітня король Альфонс XIII втік з країни, і того ж дня Іспанію було проголошено республікою.
На виборах 1933 р. перемогли партії правого блоку, які згорнули реформи. Проти противників уряду було застосовано військову силу. В 1933 р. син колишнього диктатора Хосе Антоніо Прімо де Рівера утворив партію Іспанська фаланга. Вона виступила за ліквідацію республіки, встановлення унітарної держави з сильною владою, за розширення прав католицької церкви.В 1934 році вона об'єдналася з Комітетами націонал-синдикалістського настання Раміро Ледесми. Участь партії у виборах було невдалим, вона прагнула позиціювати себе як «антипартія» вуличної боротьби й була активно залучена в політичне насильство, поширене тоді в країні.
Фаланга в роки Громадянської війни 1936-1939 рр.
17 липня 1936 р. в Іспанському Марокко почався заколот. На бік заколотників перейшло 80 % складу іспанської армії, авіація і флот залишились вірними республіці. У країні почалась громадянська війна. Організатори заколоту Х-А. Прімо де Рівера був заарештований і страчений, Санхурно загинув у авіакатастрофі, Франко з марокканськими військами був блокований республіканським флотом у Марокко. На допомогу франкістам прийшли Італія і Німеччина, які перекинули марокканську армію в Іспанію і надали заколотникам зброю. Згодом 200 тис. італійських та німецьких військ взяли участь у війні на боці франкістів.
У 1936—1937 pp. основні бойові дії точились навколо Мадрида, але всі наступи франкістів були відбиті. Не допомогли їм і прихильники у самій столиці, так звана «п'ята колона». Після невдалої спроби взяти Мадрид франкістами Німеччина та Італія почали відкриту інтервенцію. Спроба італійського корпусу завдати удару з північного заходу по військах республіканців, які обороняли Мадрид, була невдалою. Під містечком Гвадалахара у березні 1937 р. італійський корпус було розгромлено.
Франкісти після цієї поразки перенесли основні зусилля у Каталонію. У квітні 1938 р. армії франкістів вдалось відокремити Каталонію від іншої території республіки. Спроба армії республіканців розірвати блокаду, здійснивши наступ у липні 1938 р., не вдалась. На початку 1939 р. Каталонія була захоплена. Райони, контрольовані республіканцями, були відрізані від Франції.
27 лютого 1939 р. Англія і Франція розірвали дипломатичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко.
6 березня 1939 р. командувач обороною Мадрида полковник Касадо здійснив переворот, повалив республіканський уряд і вступив у переговори з Франко. Спроба комуністів підняти повстання була придушена. На територію, контрольовану республіканцями, вступили франкістські війська. В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко (березень 1939 р. — листопад 1975 р.). Франкісти почали репресії проти своїх противників. З 1939 р. до 1944 р. надзвичайні трибунали винесли смертні вироки 200 тис. чол.
За час війни загинуло 1 млн осіб, 500 тис. залишили країну.
Національний рух
Після зближення з США місце фалангістів в уряді займають «технократи» з Opus Dei. Іспанська Фаланга традиціоналістів, пізніше перейменована в Національний рух (ісп. Movimiento Nacional), однак, залишається першим етапом політичної кар'єри для більшості функціонерів режиму.
Франкістська фаланга
Суть відмінностей між початковим фалангізмом і франкізмом зводилася до наступного.
По-перше, фалангісти були радикальною опозиційною й навіть революційною силою, їх вождь-мислитель був прихильником романтичного, консервативно-революційного «третього шляху», а традиціоналістська фаланга Франко є державною партією реставрації на чолі з військовим диктатором.
По-друге, фалангісти схилялися до язичницького культу Батьківщини, раси, героя і вождя, за яким ховався антиклерикалізм. Франко ж, хоча і був не менш харизматичним вождем, ніж Хосе Антоніо Прімо де Рівера, стояв на стороні Церкви й вважав, що Іспанія може бути тільки католицькою державою.
По-третє, фалангісти з їхньою націонал-синдикалистською спадщиною і всіма її атрибутами, були скоріше лівим рухом, франкізм же, підпорядкував профспілки корпоративної державній системі, був типово правим, і по духу і по методу управління.
Реалізація націонал-реставраційної програми франкізму відбувалася в умовах збройної громадянської війни (1936-1939). Її мета полягала в тому, щоб за допомогою армії, що спирається на консервативно-реваншистські сили, відновити традиційну соціальну ієрархію: позбавити «масонів», тобто лівих прогресистів і лібералів, влади, повернути права аристократії, в тому числі королівської сім'ї, зупинити атеїстичну пропаганду, підняти авторитет офіційної Церкви, не допустити розвалу країни на «радянські республіки», що передбачала соціалістична революція.
Закордонні «філії»
В іспаномовних країнах і країнах з великими іспаномовними громадами Фаланга намагалася створити власні представництва та «філії». Так, на Філіппінах деякий час існувала [en], що складалася в основному з громадян Іспанії.
Після Франко
Основна стаття: [en]
Після початку демократичного процесу в Іспанії й введення багатопартійності Національний рух через відсутність чіткої ідеології та прагнення більшості населення до змін виявилася в невигідному становищі. Уже в 1977 році в судах розглядалися позови про правомірність використання назви «Фаланга» трьома угрупованнями. Вважається, що інфраструктура Національного руху використовувалася її колишніми членами, в першу чергу М. Фрага, для створення партії Народний Альянс, згодом Народна партія Іспанії — керівна в 1996-2004 роки.
Основні ідеологічні спадкоємці Фаланги — [es] (сайт www.mfe.mforos.com [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]), [en] (сайт www.falange.es [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]) і [en] (сайт www.falange-autentica.org [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]). Ці та інші організації періодично беруть участь у виборах (скоріше для отримання безкоштовного часу на телебаченні), організовують мітинги та пікети, не володіючи реальним впливом у країні.
Примітки
- Winkler, Heinrich August. The age of catastrophe : a history of the West, 1914-1945. — New Haven. — 1 online resource с. — ISBN 978-0-300-21309-6, 0-300-21309-3.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 5 березня 2013.
- Громадянська війна в Іспанії 1936—1939 рр. Ставлення великих держав до цього конфлікту
Посилання
- Фаланґа;Фаланґа іспанська // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska Falanga isp Falange Espanola ultrapravapolitichna partiya v Ispaniyi Zasnovana v 1933 roci Hose Antonio Primo de Riveroyu za chasiv rezhimu Franko yedina kerivna partiya Pislya 1975 roku isnuye dekilka partij i ruhiv sho pretenduyut na monopolne pravo nazivatis falangistskimi Ispanska falanga Falange EspanolaKrayina IspaniyaGolova partiyi Hose Antonio Primo de RiveraZasnovnik Hose Antonio Primo de Rivera d i dData zasnuvannya 29 kvitnya 1933Data rozpusku 15 lyutogo 1934Ideologiya nacional sindikalizmSoyuzniki ta bloki NSDAP Nacionalna fashistska partiyaDeviz Yedina velika i vilna IdeologiyaIdeologiya Falangi nacional sindikalizm istorichno blizka deyakim aspektam italijskogo fashizmu i sformulovana u 26 ti Pochatkovih punktah Hose Antonio Primo de Riveri Sered osnovnih idealiv gromadyanina malis na uvazi ne tilki nacionalna krov ale j Katolicka Cerkva Takozh malosya na uvazi vidnovlennya Ispaniyi yak velikoyi derzhavi nalagodzhennya kulturnih i politichnih zv yazkiv z ispanomovnimi krayinami z podalshim vidnovlennyam Ispanskoyi imperiyi Na vidminu vid italijskogo fashizmu Falanga kategorichno zaperechuvala politichni partiyi ta odnakovo vorozhe stavilasya yak do livih tak i do pravih ruhiv SimvoliFormenim odyagom falangistiv bula sinya sorochka za zvichajnim kolorom kombinezoniv robochih interesi yakih Falanga po ideyi povinna bula zahishati Vzagali sinij kolir bagatoh atributiv Falangi zvidsi napriklad nazva dobrovolchoyi diviziyi sho voyuvala v skladi vermahtu proti SRSR v radyanski chasi bulo pomilkovo perekladeno yak Blakitna diviziya v ispanskij movi sinij i blakitnij odne slovo Prapor Ispanskoyi Falangi Simvol falangistiv yarmo i strili Emblema yarmo i strili en simvol katolickih koroliv Izabella I Kastilska i Ferdinand II Aragonskij ob yednuvachi Ispaniyi Yarmo isp Yugo i strili isp Flechas vzyati tomu sho pershi literi vidpovidnih sliv zbigayutsya z inicialami koroliv YF Prapor Falangi poperechna vertikalna smuga chornogo koloru na chervonomu tli iz zobrazhennyam yarma i stril na nij Kolori prapora zapozicheni v anarho sindikalistiv prapor simvolizuvav ideali svobodi rivnosti ta braterstva hocha yih rozuminnya znachno vidriznyalosya vid livorevolyucijnogo Gimn Oblichchyam do soncya Privitannya pidnyata prava ruka div Rimskij salyut fraza gaslo Arriba Espana Vstavaj Ispaniya Deviz en Ispaniya isp Una Grande y Libre Falangisti vikoristovuvali zvernennya tovarish v formi camarada zvertayuchis odin do odnogo na ti IstoriyaFalanga do Gromadyanskoyi vijni 12 kvitnya 1931 r v Ispaniyi vidbulis municipalni vibori na yakih peremogli prihilniki respubliki 14 kvitnya korol Alfons XIII vtik z krayini i togo zh dnya Ispaniyu bulo progolosheno respublikoyu Na viborah 1933 r peremogli partiyi pravogo bloku yaki zgornuli reformi Proti protivnikiv uryadu bulo zastosovano vijskovu silu V 1933 r sin kolishnogo diktatora Hose Antonio Primo de Rivera utvoriv partiyu Ispanska falanga Vona vistupila za likvidaciyu respubliki vstanovlennya unitarnoyi derzhavi z silnoyu vladoyu za rozshirennya prav katolickoyi cerkvi V 1934 roci vona ob yednalasya z Komitetami nacional sindikalistskogo nastannya Ramiro Ledesmi Uchast partiyi u viborah bulo nevdalim vona pragnula poziciyuvati sebe yak antipartiya vulichnoyi borotbi j bula aktivno zaluchena v politichne nasilstvo poshirene todi v krayini Falanga v roki Gromadyanskoyi vijni 1936 1939 rr 17 lipnya 1936 r v Ispanskomu Marokko pochavsya zakolot Na bik zakolotnikiv perejshlo 80 skladu ispanskoyi armiyi aviaciya i flot zalishilis virnimi respublici U krayini pochalas gromadyanska vijna Organizatori zakolotu H A Primo de Rivera buv zaareshtovanij i strachenij Sanhurno zaginuv u aviakatastrofi Franko z marokkanskimi vijskami buv blokovanij respublikanskim flotom u Marokko Na dopomogu frankistam prijshli Italiya i Nimechchina yaki perekinuli marokkansku armiyu v Ispaniyu i nadali zakolotnikam zbroyu Zgodom 200 tis italijskih ta nimeckih vijsk vzyali uchast u vijni na boci frankistiv U 1936 1937 pp osnovni bojovi diyi tochilis navkolo Madrida ale vsi nastupi frankistiv buli vidbiti Ne dopomogli yim i prihilniki u samij stolici tak zvana p yata kolona Pislya nevdaloyi sprobi vzyati Madrid frankistami Nimechchina ta Italiya pochali vidkritu intervenciyu Sproba italijskogo korpusu zavdati udaru z pivnichnogo zahodu po vijskah respublikanciv yaki oboronyali Madrid bula nevdaloyu Pid mistechkom Gvadalahara u berezni 1937 r italijskij korpus bulo rozgromleno Frankisti pislya ciyeyi porazki perenesli osnovni zusillya u Kataloniyu U kvitni 1938 r armiyi frankistiv vdalos vidokremiti Kataloniyu vid inshoyi teritoriyi respubliki Sproba armiyi respublikanciv rozirvati blokadu zdijsnivshi nastup u lipni 1938 r ne vdalas Na pochatku 1939 r Kataloniya bula zahoplena Rajoni kontrolovani respublikancyami buli vidrizani vid Franciyi 27 lyutogo 1939 r Angliya i Franciya rozirvali diplomatichni vidnosini z respublikanskim uryadom i viznali uryad Franko 6 bereznya 1939 r komanduvach oboronoyu Madrida polkovnik Kasado zdijsniv perevorot povaliv respublikanskij uryad i vstupiv u peregovori z Franko Sproba komunistiv pidnyati povstannya bula pridushena Na teritoriyu kontrolovanu respublikancyami vstupili frankistski vijska V Ispaniyi bulo vstanovleno diktaturu generala Franko berezen 1939 r listopad 1975 r Frankisti pochali represiyi proti svoyih protivnikiv Z 1939 r do 1944 r nadzvichajni tribunali vinesli smertni viroki 200 tis chol Za chas vijni zaginulo 1 mln osib 500 tis zalishili krayinu Nacionalnij ruh Pislya zblizhennya z SShA misce falangistiv v uryadi zajmayut tehnokrati z Opus Dei Ispanska Falanga tradicionalistiv piznishe perejmenovana v Nacionalnij ruh isp Movimiento Nacional odnak zalishayetsya pershim etapom politichnoyi kar yeri dlya bilshosti funkcioneriv rezhimu Frankistska falangaSut vidminnostej mizh pochatkovim falangizmom i frankizmom zvodilasya do nastupnogo Prapor Ispaniyi chasiv Franko Po pershe falangisti buli radikalnoyu opozicijnoyu j navit revolyucijnoyu siloyu yih vozhd mislitel buv prihilnikom romantichnogo konservativno revolyucijnogo tretogo shlyahu a tradicionalistska falanga Franko ye derzhavnoyu partiyeyu restavraciyi na choli z vijskovim diktatorom Po druge falangisti shilyalisya do yazichnickogo kultu Batkivshini rasi geroya i vozhdya za yakim hovavsya antiklerikalizm Franko zh hocha i buv ne mensh harizmatichnim vozhdem nizh Hose Antonio Primo de Rivera stoyav na storoni Cerkvi j vvazhav sho Ispaniya mozhe buti tilki katolickoyu derzhavoyu Po tretye falangisti z yihnoyu nacional sindikalistskoyu spadshinoyu i vsima yiyi atributami buli skorishe livim ruhom frankizm zhe pidporyadkuvav profspilki korporativnoyi derzhavnij sistemi buv tipovo pravim i po duhu i po metodu upravlinnya Realizaciya nacional restavracijnoyi programi frankizmu vidbuvalasya v umovah zbrojnoyi gromadyanskoyi vijni 1936 1939 Yiyi meta polyagala v tomu shob za dopomogoyu armiyi sho spirayetsya na konservativno revanshistski sili vidnoviti tradicijnu socialnu iyerarhiyu pozbaviti masoniv tobto livih progresistiv i liberaliv vladi povernuti prava aristokratiyi v tomu chisli korolivskoyi sim yi zupiniti ateyistichnu propagandu pidnyati avtoritet oficijnoyi Cerkvi ne dopustiti rozvalu krayini na radyanski respubliki sho peredbachala socialistichna revolyuciya Zakordonni filiyi V ispanomovnih krayinah i krayinah z velikimi ispanomovnimi gromadami Falanga namagalasya stvoriti vlasni predstavnictva ta filiyi Tak na Filippinah deyakij chas isnuvala en sho skladalasya v osnovnomu z gromadyan Ispaniyi Pislya FrankoOsnovna stattya en Pislya pochatku demokratichnogo procesu v Ispaniyi j vvedennya bagatopartijnosti Nacionalnij ruh cherez vidsutnist chitkoyi ideologiyi ta pragnennya bilshosti naselennya do zmin viyavilasya v nevigidnomu stanovishi Uzhe v 1977 roci v sudah rozglyadalisya pozovi pro pravomirnist vikoristannya nazvi Falanga troma ugrupovannyami Vvazhayetsya sho infrastruktura Nacionalnogo ruhu vikoristovuvalasya yiyi kolishnimi chlenami v pershu chergu M Fraga dlya stvorennya partiyi Narodnij Alyans zgodom Narodna partiya Ispaniyi kerivna v 1996 2004 roki Osnovni ideologichni spadkoyemci Falangi es sajt www mfe mforos com 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine en sajt www falange es 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine i en sajt www falange autentica org 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ci ta inshi organizaciyi periodichno berut uchast u viborah skorishe dlya otrimannya bezkoshtovnogo chasu na telebachenni organizovuyut mitingi ta piketi ne volodiyuchi realnim vplivom u krayini PrimitkiWinkler Heinrich August The age of catastrophe a history of the West 1914 1945 New Haven 1 online resource s ISBN 978 0 300 21309 6 0 300 21309 3 Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 5 bereznya 2013 Gromadyanska vijna v Ispaniyi 1936 1939 rr Stavlennya velikih derzhav do cogo konfliktuPosilannyaFalanga Falanga ispanska Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006