Франсіско Франко (повне ім'я Франсіско Пауліно Ерменегілдо Теодуло Франко і Баамонде Салґадо Пардо де Андраде, ісп. Francisco Paulino Hermenegildo Teódulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade Spanish: [fɾanˈθisko ˈfɾaŋko], 4 грудня 1892, Ферроль, Галісія, Королівство Іспанія — 20 листопада 1975, Мадрид, Іспанія) — іспанський військовий і політичний діяч, керівник країни у 1939—1975, генералісимус.
Франсіско Франко Francisco Paulino Hermenegildo Teódulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade ісп. Francisco Franco Bahamonde | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
1 жовтня 1936 — 20 листопада 1975 | ||||
Попередник: |
| |||
Наступник: | ||||
| ||||
30 січня 1938 — 8 червня 1973 | ||||
Попередник: |
| |||
Наступник: | Луїс Карреро Бланко | |||
Ім'я при народженні: | ісп. Francisco Paulino Hermenegildo Teódulo Franco Bahamonde | |||
Народження: | 4 грудня 1892[1][2][…] Ферроль, Ла-Корунья, Галісія, Королівство Іспанія, Іспанія[4] | |||
Смерть: | 20 листопада 1975[5][1][…] (82 роки) Мадрид, Іспанія[5] | |||
Причина смерті: | серцева недостатність | |||
Поховання: | d[6] | |||
Національність: | іспанець | |||
Країна: | Королівство Іспанія Друга Іспанська республіка Франкістська Іспанія | |||
Релігія: | католицтво | |||
Освіта: | d (1910) | |||
Партія: | Іспанська фаланга | |||
Батько: | d | |||
Мати: | d | |||
Шлюб: | Кармен Поло | |||
Діти: | d[7] | |||
Військова служба | ||||
Роки служби: | 1907—1975 | |||
Приналежність: | Королівство Іспанія Друга Іспанська республіка Франкістська Іспанія | |||
Рід військ: | Збройні сили Іспанії | |||
Звання: | Генералісімус | |||
Битви: | Іспано-франко-марокканська війна Громадянська війна в Іспанії Війна Іфні | |||
Автограф: | ||||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Також відомий під титулом Каудильйо (ісп. Caudillo de España por la gracia de Dios — вождь Іспанії милістю Божою). Прийшов до влади після перемоги правих сил у громадянській війні 1936—1939 в Другій Іспанській Республиці ставши диктатором. Період правління до самої смерті Франсіско Франко (1939—1975) відомий, як Франкістська Іспанія або Франкістська диктатура.
Раннє життя
Народився 4 грудня 1892 року в місті Ферролі провінції Ла-Корунья в Галісії, однієї з основних військово-морських баз Іспанії.
Був сином офіцера Ніколаса Франко і Сальгадо. Мати, Марія дель Пілар Багамонде і Пардо де Андраде з роду Педро Фернандеса де Кастро — сьомого графа Лемоса.
Спочатку Франсіско збирався дотриматися родинної традиції й стати військовим моряком, однак поразка Іспанії в війні 1898 року спричинила значне зменшення кількості вакансій, тому він вирішив піти в Піхотну академію. Його брат Рамон став знаменитим авіатором.
Після закінчення Піхотної академії в Толедо 1910-го року Франсіско провів два роки в тихому іспанському гарнізоні в своєму рідному місті Феррол, але за першої нагоди вирушив служити в Марокко.
У 1913 році нагороджений Хрестом за військову доблесть 1-го ступеня та отримав звання капітана. У 1916 році в битві поблизу Сеути отримав поранення в живіт, куля пройшла наскрізь. У вечірньому військовому рапорті повідомлялося: «Капітан регулярної армії дон Франсиско Франко Баамонде виявив у бою нечувану хоробрість, нестримну енергію та дар воєначальника».
У віці 31 року Франко, відзначившись талантом тактика у Марокканській війні, отримав звання полковника і став наймолодшим полковником в Іспанії. Успішна військова кампанія в Алусемас принесла 33-річному Франко звання генерала. Франко став наймолодшим генералом не лише Іспанії, а й усієї Європи впродовж ХХ сторіччя. Його підвищення в особовій справі супроводжувалося записом: «Він є справжнім національним надбанням, і країна, і армія дуже виграють від використання його видатних здібностей на більш високих посадах». Уряд Франції нагородив Франко Орденом Почесного легіону.
Крім того, військові відзнаки та успіхи дали змогу Франсіско Франко отримати особисту приязнь короля Іспанії Альфонсо ХІІІ, який навіть вів до вівтаря наречену Франко у день їхнього весілля.
Франсіско провів у Марокко загалом одинадцять років. Служив спочатку в Regulares Indígenas (тубільних регулярних військах), а відтак в Іспанському іноземному легіоні. У 1912—1916 і 1920—1926 брав участь у битвах проти ріфських кабілів.
У 1926 році його призначено головнокомандувачем піхотної бригади в Мадриді, а в 1928 році — головою знову створеної Військової академії в Сарагосі.
Шлях до влади
1931 року, як результат майже безкровної революції, монархія впала, і влада перейшла до республіканців. Франко в цей час не втручався в політику, заявивши про свою нейтральність. 15 квітня 1931 року під час виступу перед слухачами військової академії у Сарагосі він заявив: «Отже, оскільки проголошена республіка і верховна влада перебуває в руках тимчасового уряду, ми зобов'язані дотримуватися дисципліни та згуртувати свої ряди, щоб зберегти мир і допомогти нації рушити правильним шляхом». За цю промову міністр виніс догану генералові Франко із внесенням у службову картку. У лютому 1932 він отримав нове призначення — командування 15-ю піхотною дивізією у Ла-Коруньї, у 1933 році його призначають військовим губернатором Балеарських островів. Обидва призначення були для Франко принизливими.
Протягом перших двох років існування республіки при владі були здебільшого ліві партії соціалістів, які проводили непопулярну аграрну реформу. Крім того, була проведена антиклерикальна реформа, зліквідований конкордат з Католицькою церквою 1851 року, католицизм як державна релігія скасований, будь-які виплати духовному стану припинені на дворічний період, орден єзуїтів знову заборонено, широко розповсюджена система церковної освіти розформована, полегшено процедуру розлучення, багато монастирів зруйновано. Було проведено військову реформу, яку не підтримувала більшість офіцерів армії, які поступово із нейтральної позиції перейшли на негативні настрої в оцінці республіки. Суспільство стрімко політизувалося і радикалізувалось. Страйки, замахи, які супроводжувалися бомбометанням, і кривава смута на селі, за якою стояло таємне анархістське товариство «Federación Anarquista Ibérica» (FAI)— «Іберійська федерація анархістів» (ІФА), яке висувало гасла «вільного комунізму», спричинили зміни уряду.
1933 року до влади прийшли праві партії. Після «двох червоних років» почалися «два чорні роки» республіки. У країні почали активно формуватися численні напіввійськові організації різних політичних відтінків: від анархістів і комуністів до націоналістичної «Іспанської фаланги». 1934 року в Астурії спалахнуло анархістське шахтарське повстання, в придушенні якого брав участь Франко. Після цього генерал став головнокомандувачем у Марокко, але після кількох місяців повернувся до Мадрида, щоб прийняти пост голови Великого генерального штабу.
У лютому 1936 р. на виборах перемогли партії Народного Фронту, до якого увійшли соціалісти, комуністи, анархісти та лівобуржуазні партії. Прихильники Народного Фронту відразу ж почали звільняти політичних ув'язнених з в'язниць, захоплювати землю, громити церкви і монастирі. Протягом кількох подальших місяців в уряді все більше з'являлося представників лівих сил. Іспанія на той час була в дуже поганому економічному стані, з 11 мільйонів дорослих іспанців понад 8 мільйонів перебували за межею бідності, половина нації була безграмотна. Тому гасла лівих партій були вельми популярні.
1 травня 1936 р. Народний фронт відзначив військовим парадом. Над крокуючими колонами колихалося море червоних прапорів, майоріли транспаранти із зображеннями Маркса, Леніна та Сталіна. Демонстранти співали Інтернаціонал.
Громадянська війна
18 липня 1936 спробою військового перевороту почалася Громадянська війна в Іспанії. У колишньому СРСР заведено було вважати, що сигналом на початок повстання була передача по радіо кодової фрази «Над всією Іспанією безхмарне небо» (ісп. Sobre toda España el cielo está despejado), проте іспанські джерела цього не підтверджують і тамтешнім історикам така фраза невідома. Військові підняли повстання в усіх великих містах, але в кількох, включно з Мадридом, воно було швидко придушене. У результаті блискавичної перемоги не вийшло. Обидві сторони почали масові розстріли своїх політичних супротивників, які опинилися на «неправильному боці».
Спочатку лідером бунтівників був не Франко, а генерал Санхурхо, але відразу ж після початку повстання він загинув в авіакатастрофі. Оскільки жодна сторона не змогла здобути перемоги, почалося повільне накопичення сил. Республіканський уряд швидко радикалізувався, комуністи грали дедалі помітнішу роль. Комуністична партія Іспанії зросла з 20 000 осіб у 1936 році до 300 000 на початку 1937 року .Націоналісти еволюціонували у зворотний бік. В той час, як республіканці звернулися по військову допомогу до СРСР, націоналістам допомога була надана фашистською Італією і Третім Рейхом. НКВД і Комінтерн почали вербування людей в антифашистські інтернаціональні бригади, які згодом стали найбоєздатнішими частинами республіканців. Хоча в них билися люди різних політичних поглядів, але все-таки комуністи в них грали головну роль. На боці Франко теж билися добровольці з різних країн, не тільки з Італії і Німеччини, а й з Ірландії, а також російські емігранти.
Якщо пропаганда однієї сторони представляла цю війну як «боротьбу з силами фашизму і реакції», то з іншого боку це бачилося як «хрестовий похід проти червоних орд». Франко, на відміну від атеїстів Муссоліні й Гітлера, був християнин-католик, через що у відносинах між ними згодом і виникла тріщина.
У результаті трирічної громадянської війни перемогу здобули націоналісти. Ближче до кінця війни настало похолодання у відносинах як у республіканців з СРСР, так і у Франко з Німеччиною та Італією.
Інтербригади були розформовані й виведені з Іспанії приблизно за півроку до закінчення війни, так само як і більша частина радянських військових радників. Франко також запропонував німецькому легіону «Кондор» повернутися на Батьківщину. У передчутті всіма очікуваної нової світової війни Франко вважав за найкраще залишатися нейтральним щодо західних країн.
Друга світова війна
Італія з Німеччиною дістали не так вже й багато зиску. Звичайно, вони позбулися загрози дістати комуністичну державу на Заході Європи, але Іспанія не увійшла до складу країн Осі і впродовж Другої світової війни залишалася здебільшого нейтральною (за винятком посилки Блакитної дивізії на Східний фронт). У випадку з війною проти СРСР Франко не витримав і поступився бажанню помсти, вирішивши відплатити Сталіну тією ж монетою, тобто відсиланням своїх військових боротися з комунізмом на його території. Гітлер у свій час збирався використовувати Блакитну дивізію проти Франко, з метою встановити слухняніший режим в Іспанії. Втім, все закінчилося обопільним стяганням військ до Піренеїв наприкінці 1942 року. Після падіння режиму Беніто Муссоліні Франко відкликав Блакитну дивізію з СРСР. У результаті, після війни франкістський режим не впав, хоча у свій час під впливом СРСР та США перебував у міжнародній ізоляції.
Франко, незважаючи на тиск Гітлера, заплющив очі на те, що іспанські прикордонники за хабарі пропускали на територію Іспанії євреїв, які втікали з окупованих країн, і, навіть більше, відмовлявся прийняти антисемітське законодавство. З цієї причини історіографія сучасного Ізраїлю ставиться до нього з симпатією, незважаючи на його співпрацю з Гітлером. Крім євреїв, на території Іспанії рятувалися льотчики антигітлерівської коаліції, які були збиті над Францією і зуміли перейти Піренеї.
Післявоєнні часи
Після початку холодної війни вплив СРСР в ООН впав, і на початку 1950-х роках послідувала хвиля дипломатичних визнань Іспанії. Вже в ході війни Франко почав обмежувати вплив фашистської партії (Фаланги), а після війни партія здебільшого займалася соціальною роботою, перетворившись на щось подібне радянським профспілкам. Називатися партія стала Національним рухом. За його ініціативою розпочалася політика національного примирення, зведено пам'ятник загиблим республіканцям. Проте репресії проти політичних супротивників (крім республіканців, до них належали прихильники самостійности з Каталонії і Країни Басків) тривали до його смерті.
З середини 1950-х років почалося Іспанське економічне диво, яке вивело Іспанію зі стану однієї з найбідніших країн Європи на рівень цілком розвиненої європейської країни. Досить тривалий час Іспанія займала друге місце у світі (після Японії) за темпами економічного розвитку. Багато міністрів, творці економічного дива, були членами католицького світського ордену Opus Dei. Наприкінці 1960-х років почалися і політичні реформи, був прийнятий закон про пресу і дозволені страйки неполітичного характеру, розширено місцеве самоврядування, прийнято декілька конституційних законів, що розширили права громадян і що дозволили згодом мирний перехід до конституційної монархії. Весь цей час (з 1947 року) Іспанія вважалася монархією з вакантним місцем короля, водночас Франко ухвалив рішення, що королем після його смерті повинен стати принц Хуан Карлос, що і відбулося 1975 року.
Король Іспанії Хуан Карлос I завершив процес перетворення країни з авторитарної в демократичну.
Поховання та ексгумація
Після громадянської війни 1936—1939 років поблизу Мадрида за наказом Франко почалося створення Долини Полеглих, де ховали як прихильників, так і противників режиму. У 1975 році після смерті там, у базиліці, був похований і сам Франко.
Після прийняття 2007 року закону «Про історичну пам'ять» іспанські вулиці, названі на честь вождя, були перейменовані, статуї — демонтовані, а Долина Полеглих стала вважатися меморіалом жертв франкізму.
Перенесення останків Франко неодноразово обговорювалося в іспанському суспільстві і парламенті. У вересні 2018 році іспанський парламент ухвалив рішення про ексгумацію та перепоховання в склепі на цвинтарі Мінгоррубіо в Ель-Пардо, де 1988 року була похована дружина диктатора, Кармен Поло.
Процедура перепоховання відбулася 24 жовтня 2019 року: останки Франко винесли з базиліки та гвинтокрилом доставили до нового місця поховання. Процедуру перепоховання провели в присутності міністра юстиції Іспанії, судмедекспертів, священника та 22-х нащадків Франко.
Галерея
- 1940
- Генріх Гіммлер і Франсіско Франко (1940 рік)
- Статуя Франсіско Франко.
- Герб
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Payne S. G. Encyclopædia Britannica
- RKDartists
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11853470X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Франко Франсиско // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://elpais.com/politica/2019/10/24/actualidad/1571914801_488476.html
- Lundy D. R. The Peerage
- Ivanycʹka, Olʹha Pavlivna, (2006). Franko- kaudylʹjo Ispaniï. Černivci: Knyhy - XXI. ISBN . OCLC 552179535.
- Франціско Франко на біографічному порталі(англ.)
- Хуан-Карлос І: король, який зруйнував батьківську диктатуру — Персоналії — dt.ua
- Чому ексгумація диктатора, фашиста Франциско Франко викликала запеклі дебати в Іспанії. Відео
- Парламент Іспанії ухвалив рішення перепоховати останки Франко
- В Іспанії ексгумували останки диктатора Франко | Європейська правда
- Franco exhumation: Spanish dictator's remains moved — BBC News
Див. також
Література
- Іваницька О.П. Франко — каудильйо Іспанії. — Чернівці: Книги-XXI, 2006. — 432с.
- Морадіельос Е. Франко. Анатомія диктатора. — Львів: Видавництво Анетти Антоненко; Київ: Ніка-Центр, 2022. — 296с.
- П. М. Ігнатьєв. Франко Франсіско // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Б. Дем'яненко. Франко Франсиско // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.752
- Т. В. Ладиченко. Всесвітня історія: 10 кл.: Підручник / Т. В. Ладиченко. — Київ: «А. С.К.», 2005. -384 с.:іл, карти.
Посилання
- Франко Баамонде // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Франко Баамонде // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Франсіско Франко на сайті Traces of War.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransisko Franko povne im ya Fransisko Paulino Ermenegildo Teodulo Franko i Baamonde Salgado Pardo de Andrade isp Francisco Paulino Hermenegildo Teodulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade Spanish fɾanˈ8isko ˈfɾaŋko 4 grudnya 1892 Ferrol Galisiya Korolivstvo Ispaniya 20 listopada 1975 Madrid Ispaniya ispanskij vijskovij i politichnij diyach kerivnik krayini u 1939 1975 generalisimus Fransisko Franko Francisco Paulino Hermenegildo Teodulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade isp Francisco Franco BahamondeFransisko Franko Francisco Paulino Hermenegildo Teodulo Franco y Bahamonde Salgado Pardo de Andrade Prapor Kaudiljo Ispaniyi Prapor 1 zhovtnya 1936 20 listopada 1975 Poperednik Migel Kabanelyas Ferrer Golova Hunti Nacionalnoyi oboroni nacionalistichnoyi storoni Golova Radi oboroni respublikanskoyi storoni Nastupnik Alehandro Rodriges de Valkarsel Regent Huan Karlos I Korol Ispaniyi Prapor Golova Uryadu Ispaniyi Prapor 30 sichnya 1938 8 chervnya 1973 Poperednik Fransisko Gomes Hordana Golova tehnichnoyi Derzhavnoyi hunti nacionalistichnoyi storoni Golova Radi oboroni respublikanskoyi storoni Nastupnik Luyis Karrero Blanko Im ya pri narodzhenni isp Francisco Paulino Hermenegildo Teodulo Franco BahamondeNarodzhennya 4 grudnya 1892 1892 12 04 1 2 Ferrol La Korunya Galisiya Korolivstvo Ispaniya Ispaniya 4 Smert 20 listopada 1975 1975 11 20 5 1 82 roki Madrid Ispaniya 5 Prichina smerti serceva nedostatnistPohovannya d 6 Nacionalnist ispanecKrayina Korolivstvo Ispaniya Druga Ispanska respublika Frankistska IspaniyaReligiya katolictvoOsvita d 1910 Partiya Ispanska falangaBatko dMati dShlyub Karmen PoloDiti d 7 Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1907 1975 Prinalezhnist Korolivstvo Ispaniya Druga Ispanska respublika Frankistska Ispaniya Rid vijsk Zbrojni sili Ispaniyi Zvannya Generalisimus Bitvi Ispano franko marokkanska vijna Gromadyanska vijna v Ispaniyi Vijna Ifni Avtograf Nagorodi d 1951 d 26 zhovtnya 1934 2012 d 1951 2009 Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Franko Takozh vidomij pid titulom Kaudiljo isp Caudillo de Espana por la gracia de Dios vozhd Ispaniyi milistyu Bozhoyu Prijshov do vladi pislya peremogi pravih sil u gromadyanskij vijni 1936 1939 v Drugij Ispanskij Respublici stavshi diktatorom Period pravlinnya do samoyi smerti Fransisko Franko 1939 1975 vidomij yak Frankistska Ispaniya abo Frankistska diktatura Rannye zhittyaNarodivsya 4 grudnya 1892 roku v misti Ferroli provinciyi La Korunya v Galisiyi odniyeyi z osnovnih vijskovo morskih baz Ispaniyi Buv sinom oficera Nikolasa Franko i Salgado Mati Mariya del Pilar Bagamonde i Pardo de Andrade z rodu Pedro Fernandesa de Kastro somogo grafa Lemosa Spochatku Fransisko zbiravsya dotrimatisya rodinnoyi tradiciyi j stati vijskovim moryakom odnak porazka Ispaniyi v vijni 1898 roku sprichinila znachne zmenshennya kilkosti vakansij tomu vin virishiv piti v Pihotnu akademiyu Jogo brat Ramon stav znamenitim aviatorom Pislya zakinchennya Pihotnoyi akademiyi v Toledo 1910 go roku Fransisko proviv dva roki v tihomu ispanskomu garnizoni v svoyemu ridnomu misti Ferrol ale za pershoyi nagodi virushiv sluzhiti v Marokko U 1913 roci nagorodzhenij Hrestom za vijskovu doblest 1 go stupenya ta otrimav zvannya kapitana U 1916 roci v bitvi poblizu Seuti otrimav poranennya v zhivit kulya projshla naskriz U vechirnomu vijskovomu raporti povidomlyalosya Kapitan regulyarnoyi armiyi don Fransisko Franko Baamonde viyaviv u boyu nechuvanu horobrist nestrimnu energiyu ta dar voyenachalnika U vici 31 roku Franko vidznachivshis talantom taktika u Marokkanskij vijni otrimav zvannya polkovnika i stav najmolodshim polkovnikom v Ispaniyi Uspishna vijskova kampaniya v Alusemas prinesla 33 richnomu Franko zvannya generala Franko stav najmolodshim generalom ne lishe Ispaniyi a j usiyeyi Yevropi vprodovzh HH storichchya Jogo pidvishennya v osobovij spravi suprovodzhuvalosya zapisom Vin ye spravzhnim nacionalnim nadbannyam i krayina i armiya duzhe vigrayut vid vikoristannya jogo vidatnih zdibnostej na bilsh visokih posadah Uryad Franciyi nagorodiv Franko Ordenom Pochesnogo legionu Krim togo vijskovi vidznaki ta uspihi dali zmogu Fransisko Franko otrimati osobistu priyazn korolya Ispaniyi Alfonso HIII yakij navit viv do vivtarya narechenu Franko u den yihnogo vesillya Fransisko proviv u Marokko zagalom odinadcyat rokiv Sluzhiv spochatku v Regulares Indigenas tubilnih regulyarnih vijskah a vidtak v Ispanskomu inozemnomu legioni U 1912 1916 i 1920 1926 brav uchast u bitvah proti rifskih kabiliv U 1926 roci jogo priznacheno golovnokomanduvachem pihotnoyi brigadi v Madridi a v 1928 roci golovoyu znovu stvorenoyi Vijskovoyi akademiyi v Saragosi Shlyah do vladi1931 roku yak rezultat majzhe bezkrovnoyi revolyuciyi monarhiya vpala i vlada perejshla do respublikanciv Franko v cej chas ne vtruchavsya v politiku zayavivshi pro svoyu nejtralnist 15 kvitnya 1931 roku pid chas vistupu pered sluhachami vijskovoyi akademiyi u Saragosi vin zayaviv Otzhe oskilki progoloshena respublika i verhovna vlada perebuvaye v rukah timchasovogo uryadu mi zobov yazani dotrimuvatisya disciplini ta zgurtuvati svoyi ryadi shob zberegti mir i dopomogti naciyi rushiti pravilnim shlyahom Za cyu promovu ministr vinis doganu generalovi Franko iz vnesennyam u sluzhbovu kartku U lyutomu 1932 vin otrimav nove priznachennya komanduvannya 15 yu pihotnoyu diviziyeyu u La Korunyi u 1933 roci jogo priznachayut vijskovim gubernatorom Balearskih ostroviv Obidva priznachennya buli dlya Franko prinizlivimi Protyagom pershih dvoh rokiv isnuvannya respubliki pri vladi buli zdebilshogo livi partiyi socialistiv yaki provodili nepopulyarnu agrarnu reformu Krim togo bula provedena antiklerikalna reforma zlikvidovanij konkordat z Katolickoyu cerkvoyu 1851 roku katolicizm yak derzhavna religiya skasovanij bud yaki viplati duhovnomu stanu pripineni na dvorichnij period orden yezuyitiv znovu zaboroneno shiroko rozpovsyudzhena sistema cerkovnoyi osviti rozformovana polegsheno proceduru rozluchennya bagato monastiriv zrujnovano Bulo provedeno vijskovu reformu yaku ne pidtrimuvala bilshist oficeriv armiyi yaki postupovo iz nejtralnoyi poziciyi perejshli na negativni nastroyi v ocinci respubliki Suspilstvo strimko politizuvalosya i radikalizuvalos Strajki zamahi yaki suprovodzhuvalisya bombometannyam i krivava smuta na seli za yakoyu stoyalo tayemne anarhistske tovaristvo Federacion Anarquista Iberica FAI Iberijska federaciya anarhistiv IFA yake visuvalo gasla vilnogo komunizmu sprichinili zmini uryadu 1933 roku do vladi prijshli pravi partiyi Pislya dvoh chervonih rokiv pochalisya dva chorni roki respubliki U krayini pochali aktivno formuvatisya chislenni napivvijskovi organizaciyi riznih politichnih vidtinkiv vid anarhistiv i komunistiv do nacionalistichnoyi Ispanskoyi falangi 1934 roku v Asturiyi spalahnulo anarhistske shahtarske povstannya v pridushenni yakogo brav uchast Franko Pislya cogo general stav golovnokomanduvachem u Marokko ale pislya kilkoh misyaciv povernuvsya do Madrida shob prijnyati post golovi Velikogo generalnogo shtabu U lyutomu 1936 r na viborah peremogli partiyi Narodnogo Frontu do yakogo uvijshli socialisti komunisti anarhisti ta livoburzhuazni partiyi Prihilniki Narodnogo Frontu vidrazu zh pochali zvilnyati politichnih uv yaznenih z v yaznic zahoplyuvati zemlyu gromiti cerkvi i monastiri Protyagom kilkoh podalshih misyaciv v uryadi vse bilshe z yavlyalosya predstavnikiv livih sil Ispaniya na toj chas bula v duzhe poganomu ekonomichnomu stani z 11 miljoniv doroslih ispanciv ponad 8 miljoniv perebuvali za mezheyu bidnosti polovina naciyi bula bezgramotna Tomu gasla livih partij buli velmi populyarni 1 travnya 1936 r Narodnij front vidznachiv vijskovim paradom Nad krokuyuchimi kolonami kolihalosya more chervonih praporiv majorili transparanti iz zobrazhennyami Marksa Lenina ta Stalina Demonstranti spivali Internacional Gromadyanska vijna18 lipnya 1936 sproboyu vijskovogo perevorotu pochalasya Gromadyanska vijna v Ispaniyi U kolishnomu SRSR zavedeno bulo vvazhati sho signalom na pochatok povstannya bula peredacha po radio kodovoyi frazi Nad vsiyeyu Ispaniyeyu bezhmarne nebo isp Sobre toda Espana el cielo esta despejado prote ispanski dzherela cogo ne pidtverdzhuyut i tamteshnim istorikam taka fraza nevidoma Vijskovi pidnyali povstannya v usih velikih mistah ale v kilkoh vklyuchno z Madridom vono bulo shvidko pridushene U rezultati bliskavichnoyi peremogi ne vijshlo Obidvi storoni pochali masovi rozstrili svoyih politichnih suprotivnikiv yaki opinilisya na nepravilnomu boci Spochatku liderom buntivnikiv buv ne Franko a general Sanhurho ale vidrazu zh pislya pochatku povstannya vin zaginuv v aviakatastrofi Oskilki zhodna storona ne zmogla zdobuti peremogi pochalosya povilne nakopichennya sil Respublikanskij uryad shvidko radikalizuvavsya komunisti grali dedali pomitnishu rol Komunistichna partiya Ispaniyi zrosla z 20 000 osib u 1936 roci do 300 000 na pochatku 1937 roku Nacionalisti evolyucionuvali u zvorotnij bik V toj chas yak respublikanci zvernulisya po vijskovu dopomogu do SRSR nacionalistam dopomoga bula nadana fashistskoyu Italiyeyu i Tretim Rejhom NKVD i Komintern pochali verbuvannya lyudej v antifashistski internacionalni brigadi yaki zgodom stali najboyezdatnishimi chastinami respublikanciv Hocha v nih bilisya lyudi riznih politichnih poglyadiv ale vse taki komunisti v nih grali golovnu rol Na boci Franko tezh bilisya dobrovolci z riznih krayin ne tilki z Italiyi i Nimechchini a j z Irlandiyi a takozh rosijski emigranti Yaksho propaganda odniyeyi storoni predstavlyala cyu vijnu yak borotbu z silami fashizmu i reakciyi to z inshogo boku ce bachilosya yak hrestovij pohid proti chervonih ord Franko na vidminu vid ateyistiv Mussolini j Gitlera buv hristiyanin katolik cherez sho u vidnosinah mizh nimi zgodom i vinikla trishina U rezultati tririchnoyi gromadyanskoyi vijni peremogu zdobuli nacionalisti Blizhche do kincya vijni nastalo poholodannya u vidnosinah yak u respublikanciv z SRSR tak i u Franko z Nimechchinoyu ta Italiyeyu Interbrigadi buli rozformovani j vivedeni z Ispaniyi priblizno za pivroku do zakinchennya vijni tak samo yak i bilsha chastina radyanskih vijskovih radnikiv Franko takozh zaproponuvav nimeckomu legionu Kondor povernutisya na Batkivshinu U peredchutti vsima ochikuvanoyi novoyi svitovoyi vijni Franko vvazhav za najkrashe zalishatisya nejtralnim shodo zahidnih krayin Druga svitova vijnaItaliya z Nimechchinoyu distali ne tak vzhe j bagato zisku Zvichajno voni pozbulisya zagrozi distati komunistichnu derzhavu na Zahodi Yevropi ale Ispaniya ne uvijshla do skladu krayin Osi i vprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni zalishalasya zdebilshogo nejtralnoyu za vinyatkom posilki Blakitnoyi diviziyi na Shidnij front U vipadku z vijnoyu proti SRSR Franko ne vitrimav i postupivsya bazhannyu pomsti virishivshi vidplatiti Stalinu tiyeyu zh monetoyu tobto vidsilannyam svoyih vijskovih borotisya z komunizmom na jogo teritoriyi Gitler u svij chas zbiravsya vikoristovuvati Blakitnu diviziyu proti Franko z metoyu vstanoviti sluhnyanishij rezhim v Ispaniyi Vtim vse zakinchilosya obopilnim styagannyam vijsk do Pireneyiv naprikinci 1942 roku Pislya padinnya rezhimu Benito Mussolini Franko vidklikav Blakitnu diviziyu z SRSR U rezultati pislya vijni frankistskij rezhim ne vpav hocha u svij chas pid vplivom SRSR ta SShA perebuvav u mizhnarodnij izolyaciyi Franko nezvazhayuchi na tisk Gitlera zaplyushiv ochi na te sho ispanski prikordonniki za habari propuskali na teritoriyu Ispaniyi yevreyiv yaki vtikali z okupovanih krayin i navit bilshe vidmovlyavsya prijnyati antisemitske zakonodavstvo Z ciyeyi prichini istoriografiya suchasnogo Izrayilyu stavitsya do nogo z simpatiyeyu nezvazhayuchi na jogo spivpracyu z Gitlerom Krim yevreyiv na teritoriyi Ispaniyi ryatuvalisya lotchiki antigitlerivskoyi koaliciyi yaki buli zbiti nad Franciyeyu i zumili perejti Pireneyi Pislyavoyenni chasiPislya pochatku holodnoyi vijni vpliv SRSR v OON vpav i na pochatku 1950 h rokah posliduvala hvilya diplomatichnih viznan Ispaniyi Vzhe v hodi vijni Franko pochav obmezhuvati vpliv fashistskoyi partiyi Falangi a pislya vijni partiya zdebilshogo zajmalasya socialnoyu robotoyu peretvorivshis na shos podibne radyanskim profspilkam Nazivatisya partiya stala Nacionalnim ruhom Za jogo iniciativoyu rozpochalasya politika nacionalnogo primirennya zvedeno pam yatnik zagiblim respublikancyam Prote represiyi proti politichnih suprotivnikiv krim respublikanciv do nih nalezhali prihilniki samostijnosti z Kataloniyi i Krayini Baskiv trivali do jogo smerti Z seredini 1950 h rokiv pochalosya Ispanske ekonomichne divo yake vivelo Ispaniyu zi stanu odniyeyi z najbidnishih krayin Yevropi na riven cilkom rozvinenoyi yevropejskoyi krayini Dosit trivalij chas Ispaniya zajmala druge misce u sviti pislya Yaponiyi za tempami ekonomichnogo rozvitku Bagato ministriv tvorci ekonomichnogo diva buli chlenami katolickogo svitskogo ordenu Opus Dei Naprikinci 1960 h rokiv pochalisya i politichni reformi buv prijnyatij zakon pro presu i dozvoleni strajki nepolitichnogo harakteru rozshireno misceve samovryaduvannya prijnyato dekilka konstitucijnih zakoniv sho rozshirili prava gromadyan i sho dozvolili zgodom mirnij perehid do konstitucijnoyi monarhiyi Ves cej chas z 1947 roku Ispaniya vvazhalasya monarhiyeyu z vakantnim miscem korolya vodnochas Franko uhvaliv rishennya sho korolem pislya jogo smerti povinen stati princ Huan Karlos sho i vidbulosya 1975 roku Korol Ispaniyi Huan Karlos I zavershiv proces peretvorennya krayini z avtoritarnoyi v demokratichnu Pohovannya ta eksgumaciyaPislya gromadyanskoyi vijni 1936 1939 rokiv poblizu Madrida za nakazom Franko pochalosya stvorennya Dolini Poleglih de hovali yak prihilnikiv tak i protivnikiv rezhimu U 1975 roci pislya smerti tam u bazilici buv pohovanij i sam Franko Pislya prijnyattya 2007 roku zakonu Pro istorichnu pam yat ispanski vulici nazvani na chest vozhdya buli perejmenovani statuyi demontovani a Dolina Poleglih stala vvazhatisya memorialom zhertv frankizmu Perenesennya ostankiv Franko neodnorazovo obgovoryuvalosya v ispanskomu suspilstvi i parlamenti U veresni 2018 roci ispanskij parlament uhvaliv rishennya pro eksgumaciyu ta perepohovannya v sklepi na cvintari Mingorrubio v El Pardo de 1988 roku bula pohovana druzhina diktatora Karmen Polo Procedura perepohovannya vidbulasya 24 zhovtnya 2019 roku ostanki Franko vinesli z baziliki ta gvintokrilom dostavili do novogo miscya pohovannya Proceduru perepohovannya proveli v prisutnosti ministra yusticiyi Ispaniyi sudmedekspertiv svyashennika ta 22 h nashadkiv Franko Galereya1940 Genrih Gimmler i Fransisko Franko 1940 rik Statuya Fransisko Franko GerbPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Payne S G Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 11853470X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Franko Fransisko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https elpais com politica 2019 10 24 actualidad 1571914801 488476 html Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Ivanycʹka Olʹha Pavlivna 2006 Franko kaudylʹjo Ispanii Cernivci Knyhy XXI ISBN 966 8653 71 8 OCLC 552179535 Francisko Franko na biografichnomu portali angl Huan Karlos I korol yakij zrujnuvav batkivsku diktaturu Personaliyi dt ua Chomu eksgumaciya diktatora fashista Francisko Franko viklikala zapekli debati v Ispaniyi Video Parlament Ispaniyi uhvaliv rishennya perepohovati ostanki Franko V Ispaniyi eksgumuvali ostanki diktatora Franko Yevropejska pravda Franco exhumation Spanish dictator s remains moved BBC NewsDiv takozhFrankistska Ispaniya Konkordat 1953 rokuLiteraturaIvanicka O P Franko kaudiljo Ispaniyi Chernivci Knigi XXI 2006 432s Moradielos E Franko Anatomiya diktatora Lviv Vidavnictvo Anetti Antonenko Kiyiv Nika Centr 2022 296s P M Ignatyev Franko Fransisko Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 B Dem yanenko Franko Fransisko Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 752 ISBN 978 966 611 818 2 T V Ladichenko Vsesvitnya istoriya 10 kl Pidruchnik T V Ladichenko Kiyiv A S K 2005 384 s il karti ISBN 966 8291 78 6PosilannyaFranko Baamonde Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Franko Baamonde Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fransisko Franko na sajti Traces of War