Іспа́нці (ісп. Españoles, МФА: [espaˈɲoles]) — романський народ і нація, що проживає на крайньому півдні Західної Європи, на Піренейському півострові. Корінне населення держави Іспанія. Говорять іспанською мовою, що належить до романської групи індоєвропейських мов. Творці і носії іспанської культури, іспанського світу. Християни, переважно римо-католики. Є нащадками кельтоіберійців, вестготів, римлян і маврів. Чисельність іспанців у світі становить приблизно 135 мільйонів осіб. У самій Іспанії налічується понад 41 млн осіб. Інші мешкають в країнах Західної Європи та в Америці. Нащадки іспанців також є серед сотень мільйонів осіб в іспаномовних націях Латинської Америки, а також на Філіппінах. У самій Іспанії іспанцем називають громадянина Іспанії. В країні домінує регіональна свідомість, — не тільки в каталонців, галісійців і басків, які є самостійними народами, але й у інших. Вони називають себе арагонцями, валенсійцями, канарцями, астурійцями, кастільцями тощо.
Іспанці | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||
Кількість | 135 млн осіб | ||||||||||||||||||||
Близькі до: | галісійці, португальці, романські народи | ||||||||||||||||||||
Мова | іспанська мова | ||||||||||||||||||||
Релігія | християни (католицизм) |
Історія назви
У латинському епіграфі до першої іспанської хроніки «Estoria de Espanna» (1282 або 1284), що була підготовлена королем Альфонсо X, королівські піддані названі «хіспаніс», а в іспанському варіанті — «іспанос»:
Rex, decus Hesperie, tesaurus philosophie, Dogma dat hyspanis; capiant bona, dent loca uanis.
Оригінальний текст (ісп.)El Rey, que es fermosura de Espanna et tesoro de la filosofia, ensannança da a los yspanos; tomen las buenas los buenos, et den las vanas a los vanos.
У цій же книзі ідеться про міфічного предка, племінника Геракла, на ймення Еспан (Espan).
Мова
Іспанська мова належить до романської групи індоєвропейської мовної родини. Найбільш близькі до іспанської — португальська, галісійська, каталонська. Власне, дві останні — проміжні ланки, галісійська — між іспанською та португальською, каталонська — між іспанською та французькою[]. Трохи меншу, але доволі велику схожість, вона має з італійською.
Поряд з англійською, французькою, німецькою, російською й арабською іспанська мова є міжнародною. Вона є державною в більшості країнах Латинської Америки, за винятком Французької Гвіани, Гаяни, Суринаму, Бразилії та низки Антильських островів.
Іноді її називають кастильською, бо літературна іспанська склалася на основі кастильського діалекту. B Іспанії є й інші діалекти — арагонський, астурійський (баблє), леонський та інші. Писемність — на основі латинки.
Попередниця іспанської мови — староіспанська (вона ж кастильська) утвердилася в період, коли іспанці відвойовували в арабів Толедо (1085), Кордову (1236) і Севілью (1248). Вона розвивалася під впливом французької та провансальської, під впливом труверів Франції та трубадурів Провансу. Тепер вона зберігається в доволі зміненому вигляді у нащадків іспанських євреїв, сефардів, що переселилися на Балкани, під назвою ладіно.
«Відродження» місцевих наріч, розпочате в 60-ті роки 20 століття, має доволі штучний характер[].
Етногенез
Спочатку територія Іспанії була населена іберами, які пізніше перемішалися з кельтами. Виникла нова спільнота — кельтібери. Країна мала назву Іберія. Крім цього, тут мешкали народи іншого походження. Один з них — баски, народ невідомого походження з ізольованою мовою. Були припущення щодо його спорідненості з грузинами, проводились дослідження з порівняння мов грузин і басків. Має схожість й давня назва Грузії — Іверія. Втім генетичний аналіз не підтверджує цю теорію[].
На початку 1-го тисячоліття населення Піренейського півострова зазнало романізації. В 5 ст. сюди вторгаються племена германців (вест-готів). Країною керують вест-готські королі. В 8 ст. з півдня майже весь півострів захоплюють араби, бербери та євреї. Встановлюється влада арабських династій (Альмохадів, Альморавидів, Омеядів). З цього часу невеликі готські королівства, Астурія, Лєон, Арагон, Наварра, починають боротьбу з арабами (Реконкіста), яка закінчилася в 15 ст., за часів короля Фердінанда Арагонського та королеви Ізабелли Кастильської. Почалося об'єднання країни і нації. Наприкінці 15 століття почалася епоха Великих географічних відкриттів, в яких Іспанія відіграла провідну роль, поряд зі своїми конкурентами, Португалією і Англією, подібно яким вона володіла величезними колоніями. Завдяки іспанцям з'явилися нові народи в країнах Латинської Америки, на Філіппінах, що виникли від змішування іспанців і місцевих мешканців. Їх прямі нащадки називаються креоли, а змішані — метиси (зазвичай це нащадок іспанця та індіанки, але не обов'язково).
Антропологічний тип іспанців — середземноморський, — у них довгі обличчя, довгі, прямі чи горбаті носи, переважає темне волосся, але зустрічається й світле. В Андалусії сильно виявляється арабський компонент.
Генетика
У порівняльній таблиці наведена статистика за гаплогрупами чоловіків Іспанії з чоловіками європейських країн, регіонів (*) та спільнот.
Країна/Гаплогрупа | I1 | I2*/I2a | R1a | R1b | G | J2 | E1b1b | N | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Португалія | 2 | 1.5 | 3 | 1.5 | 56 | 6.5 | 9.5 | 3 | 14 | 2.5 | 0.5 | 0 |
Франція | 8.5 | 3 | 3.5 | 3 | 58.5 | 5.5 | 6 | 1.5 | 7.5 | 1 | 0.5 | 0 |
* Бретань | 8 | 1 | 4.5 | 0.5 | 80 | 2 | 2.5 | 0.5 | 0.5 | 0 | 0 | 0 |
Німеччина | 16 | 1.5 | 4.5 | 16 | 44.5 | 5 | 4.5 | 0 | 5.5 | 1 | 0.5 | 1 |
Ірландія | 6 | 1 | 5 | 2.5 | 81 | 1 | 1 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 |
Італія | 4.5 | 3 | 2.5 | 4 | 39 | 9 | 15.5 | 3 | 13.5 | 2.5 | 0 | 0 |
Іспанія | 1.5 | 4.5 | 1 | 2 | 69 | 3 | 8 | 1.5 | 7 | 2.5 | 0 | 0 |
* Андалузія | 0 | 9.5 | 0 | 3.5 | 58.5 | 3 | 10.5 | 2 | 10 | 3 | 0 | 0 |
* Арагон | 2 | 14.5 | 1 | 2 | 60.5 | 1 | 10.5 | 0 | 5 | 4 | 0 | 0 |
* Астурія | 2 | 2 | 0 | 2.5 | 58.5 | 8 | 8 | 2 | 14 | 3 | 0 | 0 |
* Басконія | 0.5 | 5 | 0 | 0 | 85 | 1.5 | 2.5 | 0.5 | 2.5 | 0 | 0.5 | 0 |
* Кантабрія | 1 | 3 | 2 | 8.5 | 55 | 10.5 | 3 | 2.5 | 11 | 2.5 | 0 | 0 |
* Кастилія-Леон | 0.5 | 2 | 0.5 | 3 | 64 | 5 | 6 | 1 | 16 | 2 | 0 | 0 |
* Ла-Манча | 1.5 | 1.5 | 0.5 | 1.5 | 66 | 8 | 10 | 4 | 5 | 2 | 0 | 0 |
* Каталонія | 2 | 3.5 | 1.5 | 1.5 | 66.5 | 4.5 | 7.5 | 1.5 | 8.5 | 1 | 0 | 0 |
* Естремадура | 3.5 | 5 | 1 | 0 | 50 | 5 | 11.5 | 0 | 18.5 | 5 | 0 | 0 |
* Галісія | 5 | 3.5 | 2 | 1 | 57 | 4 | 10.5 | 4 | 10.5 | 2 | 0 | 0 |
* Валенсія | 3 | 5.5 | 1 | 3 | 63.5 | 1 | 6 | 2 | 13.5 | 1.5 | 0 | 0 |
Україна | 4.5 | 20.5 | 0.5 | 44 | 8 | 3 | 4.5 | 0.5 | 6.5 | 1 | 0.5 | 5.5 |
Євреї-ашкеназі | 4 | 10 | 9 | 9.5 | 19 | 19 | 20.5 | 2 | 0.5 | 5 | 0 | 1.5 |
Євреї-сефарди | 1 | 5 | 13 | 15 | 25 | 22 | 9 | 6 | 0 | 2 | 0 | 2 |
Господарство
Заняття населення розрізняється в залежності від регіону чи етнічної групи. Всюди поширене землеробство. Бобові, оливи, виноград вирощують усюди, зернові — в Андалусії, Арагоні та на Месеті (означає «плоскогір'я»), кукурудзу, жито і картоплю — в північних районах, а цитрусові — на східному узбережжі. Тваринництво та морське рибацтво розповсюджене в Каталонії, Астурії, Країні Басків, в Мадриді також розвинуте тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Окремі групи мають свої традиційні заняття. Це — пасьєгос Кантабрії, марагатос Лєону, вакейрос Астурії, вони — пастухи, обмінюють свою продукцію на хліб, овочі, вироби ремесла.
Іспанія — країна з доволі високим рівнем економічного розвитку. За часи існування вона пережила період занепаду, коли з численних колоній судна постачали в метрополію золото та коштовні харчі. Розвиток економіки в самій Іспанії через це призупинився, але після розпаду колоніальної держави у 20 столітті, економіка поступово була відновлена.
Важливі галузі — гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, електротехнічна, хімічна та найдавніша галузь — текстильна. Вагому роль в економіці відіграє туризм.
У сільському господарстві переважають великі латифундії. Велика частина населення зайнята в промисловості та сфері послуг.
Велику роль в країні відіграє виноробство. Найбільш відомі вина — херес (виробляється в провінції Херес), Малага (місто Малага), портвейн і мадера (вина португальського походження). На відміну від Росії та Скандинавії, де надають перевагу міцним напоям, в середземноморських країнах вживаються сухі, слабкі вина, зазвичай під час обіду, в помірній кількості.
Традиційні ремесла іспанців і мистецтво представлені керамікою, різьбою по дереву, художньою вишивкою, плетінням, ткацтвом.
Поселення — різних типів. Є великі поселення, хутори з одним подвір'ям, багато типових середньовічних міст — невеликих, з багатими історичними традиціями та пам'ятниками. Найбільші, багатофункціональні міста — Мадрид (столиця), Барселона, Валенсія. Багато портів. Поселення в гірських районах нагадують кавказькі, — багатоярусні, зі щільною забудовою, будинки переважно білого кольору.
У давні часи іспанці використовували печери або напівпечери, будували напівземлянки, округлі чи овальні за планом.
На північному заході розповсюджений будинок з необробленого каміння, критий соломою (). На півночі (волога частина країни) — басксько-наваррський або астуро-галісійсьий тип будинку, кам'яний. Він має 2 поверхи, спальню, їдальню, кухню на вищому поверсі, господарчі приміщення — на нижньому. Південніше, в сухій частині, будинки одноповерхові, приміщення для худоби та господарчі будівлі — окремо. Багато районів бідні й лісом, й камінням, і тут використовують глину та цеглу. Є маленькі будиночки з плоским дахом. В Андалусії — будинки з замкнутим подвір'ям.
Одяг чоловіків — вузькі короткі штани до колін (такі носили в Європі в 18 столітті), біла сорочка, жилети, куртки, паски, плащі. Коротка куртка іспанця зазвичай прикрашена попереду та позаду вишивкою. Взуття — шкіряне або плетене з еспарто (іспанський дрок). На півночі в дощ носять дерев'яні черевики. Головні убори — фетрові солом'яні капелюхи, баскський берет. Капелюх, на відміну від італійського, широкополого (калабрєза), має короткі поля та невисоку тулію. Одяг жінок — в центрі країни — сорочка на лямках, коротка шерстяна куртка, в Андалусії — довга вузька сукня. На голові — хустки, чорна чи біла мережева мантилья. Панчохи — з вишивкою. Як прикраса — гребінь або квіти у волоссі. Типова іспанська сукня — вузька в талію з широкою спідницею з численними оборками.
Кухня різноманітна. Загальне — велике вживання свиного сала, оливок, гострих приправ з томату, цибулі, часнику, червоного перцю, овочів і фруктів. В Андалусії багато страв з риби, на південному сході — з рису. Напої — кава, молоко, цитрусові соки, вино, яблучний сидр. Типова страва — паелья. Вона готується з рису з бульйоном, курки, яловичини, свинини, риби, і заправляється шпиком, цибулею, перцем, сіллю, зеленню, соком лимону, олією. Також складно готується олья подріга, з яловичини, свинини, шпика, ковбас, зеленого горошку, картоплі, моркви, капусти, заправляється цибулею, часником, селерою, лавровим листям, перцем, сіллю, петрушкою, тертим сиром і томатами. Тортільяс — просмажений омлет з картоплею та овочами.
Католицькі традиції
Кожне місто має свого заступника, день якого святкується. Свята влаштовують ермандади (братства), на півдні — більш пишно, на півночі — скромніше. Весняні карнавали, ярмарки, театралізовані вистави притаманні певним місцевостям.
Культура
Музика, танці
Музика Іспанії вважається найкращою у світі після італійської[]. В мистецтві існували романси, народні жанри пісні та поезії — летрильї, сегідильї, серенади, вільянсіко. Типовий іспанський жанр поезії — копла (короткий вірш). В Андалусії був розвинутий своєрідний жанр співу та танцю, — фламенко. Танець — вистукування ритму ногами, носком, п'ятою, стопою, по-іспанські — сапатеадо (від слова сапато — черевик). Схоже зустрічається не всюди, це тільки шотландський, ірландський і американський степ (чечітка). Танці в основному групові, зі стрибками, перебіжками. Найбільш відомі іспанські танці — пасодобль, фанданго, сарабанда та павана (старовинні). В Іспанії народилося й танго, хоча набуло слави воно вже за океаном, в Південній Америці.
Література
Найдавніші літературні твори в Іспанії — лицарські романи, як і в країнах північної Європи. Але існують суто іспанські варіанти лицарських романів. Це — «Пісня про Сіда» і « Амадіс Гальський», події в яких відбуваються в Іспанії, і герої яких — іспанці. Література Іспанії в епоху Відродження розвивалася за складних політичних обставин. Саме в Іспанії з'явився жанр шахрайського роману. Перший автор — Матео Алєман, його роман — «Гусман де Альфарачє». Широко відомий приклад цього жанру — «Кульгавий біс» Луїса Велеса де Гевари. В жодній іншій країні цей жанр не був розвинутий. У Франції шахрайський роман наслідував Ален-Рене Лєсаж («Пригоди Жіль Бласа з Сантильяни»). Одним із символів Іспанії є літературні постаті дон Кіхота і Санчо Панси.
Архітектура
Архітектура має свої особливості. Іспанська готика майже не відрізняється від загальноєвропейської (хоча тут і розвивався особливий стиль «мудехар»), але Ренесанс вже своєрідний і має свою назву, — платереско («плоский»). Стиль бароко відомий в Іспанії як «чурригереско» (за прізвищем архітектора Чурригери). Найбільш відомі пам'ятники: собор в Бургосі, будівля університету в Вальядоліді, собор Сантьяго де Компостела, собор в Толедо. Пізніше в Іспанії розвиваються усі інші стилі, притаманні всій Європі. Саме для Іспанії притаманне мистецтво архітектора Антоніо Гауді, спеціалісти оцінюють його як постмодернізм []. Він — каталонець, і мистецтво його — в Барселоні. Крім багатьох будинків в оригінальному стилі, він створив собор «Саграда фаміліа» (Свята родина), який став в останні часи одним із символів Іспанії (подібно до Ейфелевої вежі в Парижі). Нові архітектурі тенденції розвива архітектура Сантьяго Калатрава.
- Собор і королівський палац Алькасар у Толедо
- Бургос, катедральний собор
-
- Сантьяго Калатрава, Аудіторіум в Тенерифе
Живопис
В 19 столітті дослідник іспанської літератури зі США Джордж Тікнор назвав і розцінив іспанське 17 століття як «Золоту добу». Цю назву підхопили.
Але мистецтвознавці Іспанії пізніше розширили межі "Золотої доби". Відлік починають з 1492 р., коли Небріха оприлюднив підручник «Іспанська граматика», а завершують 1681 роком, коли помер Кальдерон. В «Золоту добу», таким чином включають іспанське Відродження та маньєризм, іспанське бароко та художників реальності.
Отже, «Золота доба» іспанської культури ніяк не збігається з календарними межами 17 століття, хоча саме тоді відбувся пік розвитку і іспанської літератури, і іспанського образотворчого мистецтва. А їх мистецькі здобутки отримали світове визнання. Серед відомих літературних імен Європи почесні місця посіли —
Світове визнання отримали і іспанські художники 16-17 ст. —
- Луїс Моралес
- Ель Греко
- Дієго Веласкес
- Франсіско де Сурбаран
- Хосе де Рібера
- Бартоломео Естебан Мурільйо.
Крізь руки іспанських можновладців текла річка золота та срібла, вивезеного з американських колоній. Цими коштами не тільки сплачували постійні війни в Америці та в Європі, але й підживлювали національну культуру. В Іспанії розгорнулося масове будівництво палаців, монастирів і соборів, замовлялись картини відомим художникам — національним та іноземним. Але консервативність управління та відсутність далекоглядності в політиці значно загальмували економічний та промисловий розвиток країни майже на 200 років. Коштовна річка золота та срібла осідала в розвинених державах Європи, де розпочав свій шлях первісний капіталізм — у Голландії та Фландрії, в Британії, Франції. Культурний пік іспанського мистецтва не збігався з економічним розвитком країни, яка слабшала і сповзла в політичну та економічну кризу. Покажчиками кризи стали і військові поразки Іспанії —
- на морі проти Британії,
- на континенті — проти Голландії,
- на Піренейському півострові проти Португалії. У 1640 р. від Іспанії відокремилася Португалія, що відновила свою незалежність і державність.
«Золота доба» в Іспанії завершилася без жодної значної фігури в політиці, літературі, мистецтві. Наприкінці 18 століття іспанське мистецтво частково реабілітував лише Франсіско Гоя.
Культурні впливи
Іспанська культура впливала на культуру інших країн. Персонажі роману Сервантеса «Дон Кіхот» стали надбанням багатьох європейських культур. Вони — герої багатьох картин художників і скульпторів Західної Європи та Латинської Америки.
Іспанську тематиру розробляли митці Франції, Росії, США, серед них
- Щарль Куапель
- Оноре Дом'є
- Едуар Мане
- Глінка Михайло Іванович
- Проспер Меріме
- Коровін Костянтин Олексійович
- Вашингтон Ірвінг
- Ернест Хемінгуей
- Багрицький Едуард Георгійович
Француз Жорж Бізе написав оперу «Кармен» на іспанську тему, іспанські мотиви лунають в балеті «Дон Кіхот» Мінкуса. Багато російських і українських письменників, композиторів та поетів торкалися іспанської тематики.
Примітки
- Primera Cronica General. Estoria de España. Tomo I. — Madrid, Bailly-Bailliere e hijos, 1906, стр. 2
- Primera Cronica General. Estoria de España. Tomo I. — Madrid, Bailly-Bailliere e hijos, 1906, стр. 11
- Distribution of European Y-chromosome DNA (Y-DNA) haplogroups by country in percentage [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Eupedia.com. 2017-07.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Іспанські прислів'я |
- Енциклопедія «Народи та релігії світу». — М.,1998.
- Краткая художественная энциклопедия. Искусство стран и народов мира. — т. 2, Москва
- Т. Б. Алісова, Т. А. Репіна, М. А. Тарівердієва. Введення в романську філологію.
- Іспанская поєзмя в русских переводах. — М.,1984.
- История зарубежной литературы. Средневековье и Возрождение. — М., 1987.
- Каптерева Т. П. «Искусство Испании». — М. 1989
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispa nci isp Espanoles MFA espaˈɲoles romanskij narod i naciya sho prozhivaye na krajnomu pivdni Zahidnoyi Yevropi na Pirenejskomu pivostrovi Korinne naselennya derzhavi Ispaniya Govoryat ispanskoyu movoyu sho nalezhit do romanskoyi grupi indoyevropejskih mov Tvorci i nosiyi ispanskoyi kulturi ispanskogo svitu Hristiyani perevazhno rimo katoliki Ye nashadkami keltoiberijciv vestgotiv rimlyan i mavriv Chiselnist ispanciv u sviti stanovit priblizno 135 miljoniv osib U samij Ispaniyi nalichuyetsya ponad 41 mln osib Inshi meshkayut v krayinah Zahidnoyi Yevropi ta v Americi Nashadki ispanciv takozh ye sered soten miljoniv osib v ispanomovnih naciyah Latinskoyi Ameriki a takozh na Filippinah U samij Ispaniyi ispancem nazivayut gromadyanina Ispaniyi V krayini dominuye regionalna svidomist ne tilki v katalonciv galisijciv i baskiv yaki ye samostijnimi narodami ale j u inshih Voni nazivayut sebe aragoncyami valensijcyami kanarcyami asturijcyami kastilcyami tosho IspanciAlfonso XIzabela IFilip IIAlfonso XIIIEl SidKortesPisarroFrankoDominik de GusmanLojolaKsav yerTerezaServantesBarkaVegaKevedoPikassoDaliFilip VIKrusKilkist 135 mln osibBlizki do galisijci portugalci romanski narodiMova ispanska movaReligiya hristiyani katolicizm Istoriya nazviStorinka rukopisu Estoria de Espana Alfonso X Mudrij de zgaduyetsya hyspanis U latinskomu epigrafi do pershoyi ispanskoyi hroniki Estoria de Espanna 1282 abo 1284 sho bula pidgotovlena korolem Alfonso X korolivski piddani nazvani hispanis a v ispanskomu varianti ispanos Rex decus Hesperie tesaurus philosophie Dogma dat hyspanis capiant bona dent loca uanis Originalnij tekst isp El Rey que es fermosura de Espanna et tesoro de la filosofia ensannanca da a los yspanos tomen las buenas los buenos et den las vanas a los vanos U cij zhe knizi idetsya pro mifichnogo predka pleminnika Gerakla na jmennya Espan Espan MovaIspanska mova nalezhit do romanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi rodini Najbilsh blizki do ispanskoyi portugalska galisijska katalonska Vlasne dvi ostanni promizhni lanki galisijska mizh ispanskoyu ta portugalskoyu katalonska mizh ispanskoyu ta francuzkoyu dzherelo Trohi menshu ale dovoli veliku shozhist vona maye z italijskoyu Poryad z anglijskoyu francuzkoyu nimeckoyu rosijskoyu j arabskoyu ispanska mova ye mizhnarodnoyu Vona ye derzhavnoyu v bilshosti krayinah Latinskoyi Ameriki za vinyatkom Francuzkoyi Gviani Gayani Surinamu Braziliyi ta nizki Antilskih ostroviv Inodi yiyi nazivayut kastilskoyu bo literaturna ispanska sklalasya na osnovi kastilskogo dialektu B Ispaniyi ye j inshi dialekti aragonskij asturijskij bablye leonskij ta inshi Pisemnist na osnovi latinki Poperednicya ispanskoyi movi staroispanska vona zh kastilska utverdilasya v period koli ispanci vidvojovuvali v arabiv Toledo 1085 Kordovu 1236 i Sevilyu 1248 Vona rozvivalasya pid vplivom francuzkoyi ta provansalskoyi pid vplivom truveriv Franciyi ta trubaduriv Provansu Teper vona zberigayetsya v dovoli zminenomu viglyadi u nashadkiv ispanskih yevreyiv sefardiv sho pereselilisya na Balkani pid nazvoyu ladino Vidrodzhennya miscevih narich rozpochate v 60 ti roki 20 stolittya maye dovoli shtuchnij harakter dzherelo EtnogenezSpochatku teritoriya Ispaniyi bula naselena iberami yaki piznishe peremishalisya z keltami Vinikla nova spilnota keltiberi Krayina mala nazvu Iberiya Krim cogo tut meshkali narodi inshogo pohodzhennya Odin z nih baski narod nevidomogo pohodzhennya z izolovanoyu movoyu Buli pripushennya shodo jogo sporidnenosti z gruzinami provodilis doslidzhennya z porivnyannya mov gruzin i baskiv Maye shozhist j davnya nazva Gruziyi Iveriya Vtim genetichnij analiz ne pidtverdzhuye cyu teoriyu dzherelo Na pochatku 1 go tisyacholittya naselennya Pirenejskogo pivostrova zaznalo romanizaciyi V 5 st syudi vtorgayutsya plemena germanciv vest gotiv Krayinoyu keruyut vest gotski koroli V 8 st z pivdnya majzhe ves pivostriv zahoplyuyut arabi berberi ta yevreyi Vstanovlyuyetsya vlada arabskih dinastij Almohadiv Almoravidiv Omeyadiv Z cogo chasu neveliki gotski korolivstva Asturiya Lyeon Aragon Navarra pochinayut borotbu z arabami Rekonkista yaka zakinchilasya v 15 st za chasiv korolya Ferdinanda Aragonskogo ta korolevi Izabelli Kastilskoyi Pochalosya ob yednannya krayini i naciyi Naprikinci 15 stolittya pochalasya epoha Velikih geografichnih vidkrittiv v yakih Ispaniya vidigrala providnu rol poryad zi svoyimi konkurentami Portugaliyeyu i Angliyeyu podibno yakim vona volodila velicheznimi koloniyami Zavdyaki ispancyam z yavilisya novi narodi v krayinah Latinskoyi Ameriki na Filippinah sho vinikli vid zmishuvannya ispanciv i miscevih meshkanciv Yih pryami nashadki nazivayutsya kreoli a zmishani metisi zazvichaj ce nashadok ispancya ta indianki ale ne obov yazkovo Antropologichnij tip ispanciv seredzemnomorskij u nih dovgi oblichchya dovgi pryami chi gorbati nosi perevazhaye temne volossya ale zustrichayetsya j svitle V Andalusiyi silno viyavlyayetsya arabskij komponent Genetika U porivnyalnij tablici navedena statistika za gaplogrupami cholovikiv Ispaniyi z cholovikami yevropejskih krayin regioniv ta spilnot Krayina Gaplogrupa I1 I2 I2a R1a R1b G J2 E1b1b NPortugaliya 2 1 5 3 1 5 56 6 5 9 5 3 14 2 5 0 5 0Franciya 8 5 3 3 5 3 58 5 5 5 6 1 5 7 5 1 0 5 0 Bretan 8 1 4 5 0 5 80 2 2 5 0 5 0 5 0 0 0Nimechchina 16 1 5 4 5 16 44 5 5 4 5 0 5 5 1 0 5 1Irlandiya 6 1 5 2 5 81 1 1 0 2 0 0 0Italiya 4 5 3 2 5 4 39 9 15 5 3 13 5 2 5 0 0Ispaniya 1 5 4 5 1 2 69 3 8 1 5 7 2 5 0 0 Andaluziya 0 9 5 0 3 5 58 5 3 10 5 2 10 3 0 0 Aragon 2 14 5 1 2 60 5 1 10 5 0 5 4 0 0 Asturiya 2 2 0 2 5 58 5 8 8 2 14 3 0 0 Baskoniya 0 5 5 0 0 85 1 5 2 5 0 5 2 5 0 0 5 0 Kantabriya 1 3 2 8 5 55 10 5 3 2 5 11 2 5 0 0 Kastiliya Leon 0 5 2 0 5 3 64 5 6 1 16 2 0 0 La Mancha 1 5 1 5 0 5 1 5 66 8 10 4 5 2 0 0 Kataloniya 2 3 5 1 5 1 5 66 5 4 5 7 5 1 5 8 5 1 0 0 Estremadura 3 5 5 1 0 50 5 11 5 0 18 5 5 0 0 Galisiya 5 3 5 2 1 57 4 10 5 4 10 5 2 0 0 Valensiya 3 5 5 1 3 63 5 1 6 2 13 5 1 5 0 0Ukrayina 4 5 20 5 0 5 44 8 3 4 5 0 5 6 5 1 0 5 5 5Yevreyi ashkenazi 4 10 9 9 5 19 19 20 5 2 0 5 5 0 1 5Yevreyi sefardi 1 5 13 15 25 22 9 6 0 2 0 2GospodarstvoZanyattya naselennya rozriznyayetsya v zalezhnosti vid regionu chi etnichnoyi grupi Vsyudi poshirene zemlerobstvo Bobovi olivi vinograd viroshuyut usyudi zernovi v Andalusiyi Aragoni ta na Meseti oznachaye ploskogir ya kukurudzu zhito i kartoplyu v pivnichnih rajonah a citrusovi na shidnomu uzberezhzhi Tvarinnictvo ta morske ribactvo rozpovsyudzhene v Kataloniyi Asturiyi Krayini Baskiv v Madridi takozh rozvinute tvarinnictvo Rozvodyat veliku rogatu hudobu svinej ovec Okremi grupi mayut svoyi tradicijni zanyattya Ce pasyegos Kantabriyi maragatos Lyeonu vakejros Asturiyi voni pastuhi obminyuyut svoyu produkciyu na hlib ovochi virobi remesla Ispaniya krayina z dovoli visokim rivnem ekonomichnogo rozvitku Za chasi isnuvannya vona perezhila period zanepadu koli z chislennih kolonij sudna postachali v metropoliyu zoloto ta koshtovni harchi Rozvitok ekonomiki v samij Ispaniyi cherez ce prizupinivsya ale pislya rozpadu kolonialnoyi derzhavi u 20 stolitti ekonomika postupovo bula vidnovlena Vazhlivi galuzi girnichodobuvna chorna metalurgiya mashinobuduvannya elektrotehnichna himichna ta najdavnisha galuz tekstilna Vagomu rol v ekonomici vidigraye turizm U silskomu gospodarstvi perevazhayut veliki latifundiyi Velika chastina naselennya zajnyata v promislovosti ta sferi poslug Veliku rol v krayini vidigraye vinorobstvo Najbilsh vidomi vina heres viroblyayetsya v provinciyi Heres Malaga misto Malaga portvejn i madera vina portugalskogo pohodzhennya Na vidminu vid Rosiyi ta Skandinaviyi de nadayut perevagu micnim napoyam v seredzemnomorskih krayinah vzhivayutsya suhi slabki vina zazvichaj pid chas obidu v pomirnij kilkosti Tradicijni remesla ispanciv i mistectvo predstavleni keramikoyu rizboyu po derevu hudozhnoyu vishivkoyu pletinnyam tkactvom Poselennya riznih tipiv Ye veliki poselennya hutori z odnim podvir yam bagato tipovih serednovichnih mist nevelikih z bagatimi istorichnimi tradiciyami ta pam yatnikami Najbilshi bagatofunkcionalni mista Madrid stolicya Barselona Valensiya Bagato portiv Poselennya v girskih rajonah nagaduyut kavkazki bagatoyarusni zi shilnoyu zabudovoyu budinki perevazhno bilogo koloru U davni chasi ispanci vikoristovuvali pecheri abo napivpecheri buduvali napivzemlyanki okrugli chi ovalni za planom Na pivnichnomu zahodi rozpovsyudzhenij budinok z neobroblenogo kaminnya kritij solomoyu Na pivnochi vologa chastina krayini basksko navarrskij abo asturo galisijsij tip budinku kam yanij Vin maye 2 poverhi spalnyu yidalnyu kuhnyu na vishomu poversi gospodarchi primishennya na nizhnomu Pivdennishe v suhij chastini budinki odnopoverhovi primishennya dlya hudobi ta gospodarchi budivli okremo Bagato rajoniv bidni j lisom j kaminnyam i tut vikoristovuyut glinu ta ceglu Ye malenki budinochki z ploskim dahom V Andalusiyi budinki z zamknutim podvir yam Odyag cholovikiv vuzki korotki shtani do kolin taki nosili v Yevropi v 18 stolitti bila sorochka zhileti kurtki paski plashi Korotka kurtka ispancya zazvichaj prikrashena poperedu ta pozadu vishivkoyu Vzuttya shkiryane abo pletene z esparto ispanskij drok Na pivnochi v dosh nosyat derev yani chereviki Golovni ubori fetrovi solom yani kapelyuhi baskskij beret Kapelyuh na vidminu vid italijskogo shirokopologo kalabryeza maye korotki polya ta nevisoku tuliyu Odyag zhinok v centri krayini sorochka na lyamkah korotka sherstyana kurtka v Andalusiyi dovga vuzka suknya Na golovi hustki chorna chi bila merezheva mantilya Panchohi z vishivkoyu Yak prikrasa grebin abo kviti u volossi Tipova ispanska suknya vuzka v taliyu z shirokoyu spidniceyu z chislennimi oborkami Kuhnya riznomanitna Zagalne velike vzhivannya svinogo sala olivok gostrih priprav z tomatu cibuli chasniku chervonogo percyu ovochiv i fruktiv V Andalusiyi bagato strav z ribi na pivdennomu shodi z risu Napoyi kava moloko citrusovi soki vino yabluchnij sidr Tipova strava paelya Vona gotuyetsya z risu z buljonom kurki yalovichini svinini ribi i zapravlyayetsya shpikom cibuleyu percem sillyu zelennyu sokom limonu oliyeyu Takozh skladno gotuyetsya olya podriga z yalovichini svinini shpika kovbas zelenogo goroshku kartopli morkvi kapusti zapravlyayetsya cibuleyu chasnikom seleroyu lavrovim listyam percem sillyu petrushkoyu tertim sirom i tomatami Tortilyas prosmazhenij omlet z kartopleyu ta ovochami Katolicki tradiciyiKozhne misto maye svogo zastupnika den yakogo svyatkuyetsya Svyata vlashtovuyut ermandadi bratstva na pivdni bilsh pishno na pivnochi skromnishe Vesnyani karnavali yarmarki teatralizovani vistavi pritamanni pevnim miscevostyam KulturaMuzika tanci Dokladnishe Flamenko Muzika Ispaniyi vvazhayetsya najkrashoyu u sviti pislya italijskoyi dzherelo V mistectvi isnuvali romansi narodni zhanri pisni ta poeziyi letrilyi segidilyi serenadi vilyansiko Tipovij ispanskij zhanr poeziyi kopla korotkij virsh V Andalusiyi buv rozvinutij svoyeridnij zhanr spivu ta tancyu flamenko Tanec vistukuvannya ritmu nogami noskom p yatoyu stopoyu po ispanski sapateado vid slova sapato cherevik Shozhe zustrichayetsya ne vsyudi ce tilki shotlandskij irlandskij i amerikanskij step chechitka Tanci v osnovnomu grupovi zi stribkami perebizhkami Najbilsh vidomi ispanski tanci pasodobl fandango sarabanda ta pavana starovinni V Ispaniyi narodilosya j tango hocha nabulo slavi vono vzhe za okeanom v Pivdennij Americi Literatura Monument Servantesu u Madridi Don Kihot ta Sancho Pansa Dokladnishe Migel de Servantes Najdavnishi literaturni tvori v Ispaniyi licarski romani yak i v krayinah pivnichnoyi Yevropi Ale isnuyut suto ispanski varianti licarskih romaniv Ce Pisnya pro Sida i Amadis Galskij podiyi v yakih vidbuvayutsya v Ispaniyi i geroyi yakih ispanci Literatura Ispaniyi v epohu Vidrodzhennya rozvivalasya za skladnih politichnih obstavin Same v Ispaniyi z yavivsya zhanr shahrajskogo romanu Pershij avtor Mateo Alyeman jogo roman Gusman de Alfarachye Shiroko vidomij priklad cogo zhanru Kulgavij bis Luyisa Velesa de Gevari V zhodnij inshij krayini cej zhanr ne buv rozvinutij U Franciyi shahrajskij roman nasliduvav Alen Rene Lyesazh Prigodi Zhil Blasa z Santilyani Odnim iz simvoliv Ispaniyi ye literaturni postati don Kihota i Sancho Pansi Arhitektura Arhitektura maye svoyi osoblivosti Ispanska gotika majzhe ne vidriznyayetsya vid zagalnoyevropejskoyi hocha tut i rozvivavsya osoblivij stil mudehar ale Renesans vzhe svoyeridnij i maye svoyu nazvu plateresko ploskij Stil baroko vidomij v Ispaniyi yak churrigeresko za prizvishem arhitektora Churrigeri Najbilsh vidomi pam yatniki sobor v Burgosi budivlya universitetu v Valyadolidi sobor Santyago de Kompostela sobor v Toledo Piznishe v Ispaniyi rozvivayutsya usi inshi stili pritamanni vsij Yevropi Same dlya Ispaniyi pritamanne mistectvo arhitektora Antonio Gaudi specialisti ocinyuyut jogo yak postmodernizm dzherelo Vin katalonec i mistectvo jogo v Barseloni Krim bagatoh budinkiv v originalnomu stili vin stvoriv sobor Sagrada familia Svyata rodina yakij stav v ostanni chasi odnim iz simvoliv Ispaniyi podibno do Ejfelevoyi vezhi v Parizhi Novi arhitekturi tendenciyi rozviva arhitektura Santyago Kalatrava Sobor i korolivskij palac Alkasar u Toledo Burgos katedralnij sobor Palac Karla V Santyago Kalatrava Auditorium v TenerifeZhivopis Dokladnishe Madridska shkola Dokladnishe Bodegones i floreros Diyego Velaskes nevidoma pani z viyalom V 19 stolitti doslidnik ispanskoyi literaturi zi SShA Dzhordzh Tiknor nazvav i rozciniv ispanske 17 stolittya yak Zolotu dobu Cyu nazvu pidhopili Ale mistectvoznavci Ispaniyi piznishe rozshirili mezhi Zolotoyi dobi Vidlik pochinayut z 1492 r koli Nebriha oprilyudniv pidruchnik Ispanska gramatika a zavershuyut 1681 rokom koli pomer Kalderon V Zolotu dobu takim chinom vklyuchayut ispanske Vidrodzhennya ta manyerizm ispanske baroko ta hudozhnikiv realnosti Otzhe Zolota doba ispanskoyi kulturi niyak ne zbigayetsya z kalendarnimi mezhami 17 stolittya hocha same todi vidbuvsya pik rozvitku i ispanskoyi literaturi i ispanskogo obrazotvorchogo mistectva A yih mistecki zdobutki otrimali svitove viznannya Sered vidomih literaturnih imen Yevropi pochesni miscya posili Servantes Lope de Vega Luyis de Gongora Tirso de Molina Pedro Kalderon de la Barka Svitove viznannya otrimali i ispanski hudozhniki 16 17 st Luyis Morales El Greko Diyego Velaskes Fransisko de Surbaran Hose de Ribera Bartolomeo Esteban Muriljo El Greko Portret Paravisino Kriz ruki ispanskih mozhnovladciv tekla richka zolota ta sribla vivezenogo z amerikanskih kolonij Cimi koshtami ne tilki splachuvali postijni vijni v Americi ta v Yevropi ale j pidzhivlyuvali nacionalnu kulturu V Ispaniyi rozgornulosya masove budivnictvo palaciv monastiriv i soboriv zamovlyalis kartini vidomim hudozhnikam nacionalnim ta inozemnim Ale konservativnist upravlinnya ta vidsutnist dalekoglyadnosti v politici znachno zagalmuvali ekonomichnij ta promislovij rozvitok krayini majzhe na 200 rokiv Koshtovna richka zolota ta sribla osidala v rozvinenih derzhavah Yevropi de rozpochav svij shlyah pervisnij kapitalizm u Gollandiyi ta Flandriyi v Britaniyi Franciyi Kulturnij pik ispanskogo mistectva ne zbigavsya z ekonomichnim rozvitkom krayini yaka slabshala i spovzla v politichnu ta ekonomichnu krizu Pokazhchikami krizi stali i vijskovi porazki Ispaniyi na mori proti Britaniyi na kontinenti proti Gollandiyi na Pirenejskomu pivostrovi proti Portugaliyi U 1640 r vid Ispaniyi vidokremilasya Portugaliya sho vidnovila svoyu nezalezhnist i derzhavnist Zolota doba v Ispaniyi zavershilasya bez zhodnoyi znachnoyi figuri v politici literaturi mistectvi Naprikinci 18 stolittya ispanske mistectvo chastkovo reabilituvav lishe Fransisko Goya Kulturni vplivi Ispanska kultura vplivala na kulturu inshih krayin Personazhi romanu Servantesa Don Kihot stali nadbannyam bagatoh yevropejskih kultur Voni geroyi bagatoh kartin hudozhnikiv i skulptoriv Zahidnoyi Yevropi ta Latinskoyi Ameriki Ispansku tematiru rozroblyali mitci Franciyi Rosiyi SShA sered nih Sharl Kuapel Onore Dom ye Eduar Mane Glinka Mihajlo Ivanovich Prosper Merime Korovin Kostyantin Oleksijovich Vashington Irving Ernest Heminguej Bagrickij Eduard Georgijovich Francuz Zhorzh Bize napisav operu Karmen na ispansku temu ispanski motivi lunayut v baleti Don Kihot Minkusa Bagato rosijskih i ukrayinskih pismennikiv kompozitoriv ta poetiv torkalisya ispanskoyi tematiki PrimitkiPrimera Cronica General Estoria de Espana Tomo I Madrid Bailly Bailliere e hijos 1906 str 2 Primera Cronica General Estoria de Espana Tomo I Madrid Bailly Bailliere e hijos 1906 str 11 Distribution of European Y chromosome DNA Y DNA haplogroups by country in percentage 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Eupedia com 2017 07 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ispanski prisliv yaEnciklopediya Narodi ta religiyi svitu M 1998 Kratkaya hudozhestvennaya enciklopediya Iskusstvo stran i narodov mira t 2 Moskva T B Alisova T A Repina M A Tariverdiyeva Vvedennya v romansku filologiyu Ispanskaya poyezmya v russkih perevodah M 1984 Istoriya zarubezhnoj literatury Srednevekove i Vozrozhdenie M 1987 Kaptereva T P Iskusstvo Ispanii M 1989Div takozhMistectvo IspaniyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanci