Като́лицька це́рква в Іспа́нії — найбільша християнська конфесія Іспанії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 37 165 000 католиків (87,79% від усього населення). Існувало 70 діоцезій, які об'єднували 22 680 церковних парафій. Кількість священиків — 25 281 (з них представники секулярного духовенства — 16 920, члени чернечих організацій — 7944), постійних дияконів — 176, монахів — 13 364, монахинь — 52 243. Окремо працює . Керується конференцією єпископів Іспанії. За чинним іспанським законодавством Католицька Церква відокремлена від держави, проте має особливі преференції через провідну соціально-культурну роль в житті країни. Відносини Святого Престолу з іспанською владою регулюють домовленості 1976 і 1979 років.
Католицька церква в Іспа́нії | |
---|---|
Собор святого Якова в Сантьяго-де-Компостелі, третє святе місце католицької Європи після Єрусалима й Рима. | |
Тип | d[1] і d |
Класифікація | Католицька церква |
Теологія | Католицьке богослов'я |
Структура | Дієцезії: 70 |
Парафії | 22680 |
Учасники | 37 165 000 осіб (2004; 87,79%) |
Священики | 25 281 (2004) |
Католицька церква в Іспанії у Вікісховищі |
Історія
Римська і Вестготська доба
Християнство в Іспанії відоме від часу постання Церкви. Джерела згадують про відвідини іспанських християнських спільнот апостолом Павлом. Також існує переказ про прибуття до країни апостола Якова. Найбільш ранній документ, написаний до християнських церков у Іспанії — це послання Кипріана Карфагенського від 254 року.
Гоніння на християн у Римській імперії зачепили католицькі общини Іспанії. Церква отримала багато мучеників і святих, починаючи з Вікентія Сарагосського.
Перший помісний собор Церкви в Іспанії відбувся близько 313 року в Ельвірі. Іспанський єпископ брав участь у Нікейському і Сардікійському соборах.
Після падіння Риму і постання на теренах Іспанії Вестготського королівства (418) на півострові поширилося аріанство. 587 року готський король Реккаред I навернувся до католицизму, поклавши кінець релігійному розколу в країні. За готського панування в іспанських церквах склався особливий, відмінний від римського, , який згодом отримав назву . До 702 року на теренах Іспанії пройшло 18 помісних Толедських соборів. У країні діяли видатні християнські мислителі Ісидор і Леандр Севільські, Ільдефонс і Юліан Толедські тощо.
Середньовіччя
Розвиток християнства в Іспанії перервало на початку VIII століття арабське завоювання Піренейського півострова. Християни, що лишилися під мусульманським пануванням, арабізувалися й отримали назву мосарабів. Ісламські завойовники зберегли церковну організацію і дозволили свободу віросповідання в обмін на лояльність і податки, але часто вдавалися до репресій. Частина християн були замордовані мусульманами, подібно до . Перебування іспанської церкви під ісламським гнітом призводив до викревлення віри, зокрема появи єресей на зразок адопціонізму.
Частина християн не визнали мусульманського панування. Центром їхнього опору стало Астурійське королівство на півночі Іспанії, на базі якого згодом постала Іспанська монархія. Астурійці і хрестоносці започаткували Реконкісту — рух за визволення батьківщини і вигнання загарбників. В союзі зі Святим Престолом та християнськими державами Європи, вони закінчили її 1492 року, повністю відвоювавши Піренейський півострів. Силами бенедиктинських і цистеріанських монастирів була здійснена повна християнізація Іспанії, відновлене господарство усього регіону та примножено культурні надбання.
На часи Реконкісти припадає розквіт єпископського міста Сантьяго-де-Компостела, в соборі якого за переказами було поховано апостола Якова, та формування паломницького шляху святого Якова. Після втрати Єрусалиму, це місто стало одним з найбільших центрів паломництва вірян з усієї католицької Європи.
Новий час
Після завершення Реконкісти іспанські монархи отримали від папи Олександра VI титул католицьких королів. Вони провели депортації нелояльного і мусульманського населення з Іспанії, встановили інквізицію для боротьби з єресями і дурновірством, активно розбудовували церковну організацію в країні. Монархи запобігли поширенню Реформації в Іспанії, спинили Османську агресію в Середземномор'ї, а також виступали захисником усіх католицьких політичних союзів в Європі XVI—XVII століть.
Внаслідок відкриття Америки і виникнення транс-континентальної Іспанської імперії, населення нових земель було навернуто до християнства. Особливу роль у євангелізації грали Ордени францисканців, домініканців, а також єзуїти.
Устрій
- Конференція єпископів Іспанії
Примітки
- https://www.catholic-hierarchy.org/country/es.html
- Статистика за країною // Catholic-Hierarchy.org.
Джерела
- Amadó, Ramón Ruiz. Spain [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 14. New York: Robert Appleton Company, 1912.
- Werner, O. Orbis terrarum Catholicus sive totius ecclesiae Catholicae et occidentis et orientis conspectus geographicus et statisticus. Friburgi Brisgoviae, Herder, 1890. p. 39-49.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Католицька церква в Іспанії
- Конференція єпископів Іспанії [ 22 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Католицька церква в Іспанії // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
- Статистика за країною [ 18 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Catholic-Hierarchy.org.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kato licka ce rkva v Ispa niyi najbilsha hristiyanska konfesiya Ispaniyi Skladova vsesvitnoyi Katolickoyi cerkvi yaku ocholyuye na Zemli rimskij papa Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Stanom na 2004 rik u krayini narahovuvalosya blizko 37 165 000 katolikiv 87 79 vid usogo naselennya Isnuvalo 70 diocezij yaki ob yednuvali 22 680 cerkovnih parafij Kilkist svyashenikiv 25 281 z nih predstavniki sekulyarnogo duhovenstva 16 920 chleni chernechih organizacij 7944 postijnih diyakoniv 176 monahiv 13 364 monahin 52 243 Okremo pracyuye Keruyetsya konferenciyeyu yepiskopiv Ispaniyi Za chinnim ispanskim zakonodavstvom Katolicka Cerkva vidokremlena vid derzhavi prote maye osoblivi preferenciyi cherez providnu socialno kulturnu rol v zhitti krayini Vidnosini Svyatogo Prestolu z ispanskoyu vladoyu regulyuyut domovlenosti 1976 i 1979 rokiv Katolicka cerkva v Ispa niyiSobor svyatogo Yakova v Santyago de Komposteli tretye svyate misce katolickoyi Yevropi pislya Yerusalima j Rima Tip d 1 i dKlasifikaciya Katolicka cerkvaTeologiya Katolicke bogoslov yaStruktura Diyeceziyi 70Parafiyi 22680Uchasniki 37 165 000 osib 2004 87 79 Svyasheniki 25 281 2004 Katolicka cerkva v Ispaniyi u VikishovishiIstoriyaRimska i Vestgotska doba Hristiyanstvo v Ispaniyi vidome vid chasu postannya Cerkvi Dzherela zgaduyut pro vidvidini ispanskih hristiyanskih spilnot apostolom Pavlom Takozh isnuye perekaz pro pributtya do krayini apostola Yakova Najbilsh rannij dokument napisanij do hristiyanskih cerkov u Ispaniyi ce poslannya Kipriana Karfagenskogo vid 254 roku Goninnya na hristiyan u Rimskij imperiyi zachepili katolicki obshini Ispaniyi Cerkva otrimala bagato muchenikiv i svyatih pochinayuchi z Vikentiya Saragosskogo Pershij pomisnij sobor Cerkvi v Ispaniyi vidbuvsya blizko 313 roku v Elviri Ispanskij yepiskop brav uchast u Nikejskomu i Sardikijskomu soborah Pislya padinnya Rimu i postannya na terenah Ispaniyi Vestgotskogo korolivstva 418 na pivostrovi poshirilosya arianstvo 587 roku gotskij korol Rekkared I navernuvsya do katolicizmu poklavshi kinec religijnomu rozkolu v krayini Za gotskogo panuvannya v ispanskih cerkvah sklavsya osoblivij vidminnij vid rimskogo yakij zgodom otrimav nazvu Do 702 roku na terenah Ispaniyi projshlo 18 pomisnih Toledskih soboriv U krayini diyali vidatni hristiyanski misliteli Isidor i Leandr Sevilski Ildefons i Yulian Toledski tosho Serednovichchya Dokladnishe Rekonkista Sobor svyatogo Yakova Shlyah svyatogo Yakova ta Orden Santyago Yakiv Mavrobijcya simvol Rekonkisti j patron licarskogo Ordenu svyatogo Yakova Rozvitok hristiyanstva v Ispaniyi perervalo na pochatku VIII stolittya arabske zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova Hristiyani sho lishilisya pid musulmanskim panuvannyam arabizuvalisya j otrimali nazvu mosarabiv Islamski zavojovniki zberegli cerkovnu organizaciyu i dozvolili svobodu virospovidannya v obmin na loyalnist i podatki ale chasto vdavalisya do represij Chastina hristiyan buli zamordovani musulmanami podibno do Perebuvannya ispanskoyi cerkvi pid islamskim gnitom prizvodiv do vikrevlennya viri zokrema poyavi yeresej na zrazok adopcionizmu Chastina hristiyan ne viznali musulmanskogo panuvannya Centrom yihnogo oporu stalo Asturijske korolivstvo na pivnochi Ispaniyi na bazi yakogo zgodom postala Ispanska monarhiya Asturijci i hrestonosci zapochatkuvali Rekonkistu ruh za vizvolennya batkivshini i vignannya zagarbnikiv V soyuzi zi Svyatim Prestolom ta hristiyanskimi derzhavami Yevropi voni zakinchili yiyi 1492 roku povnistyu vidvoyuvavshi Pirenejskij pivostriv Silami benediktinskih i cisterianskih monastiriv bula zdijsnena povna hristiyanizaciya Ispaniyi vidnovlene gospodarstvo usogo regionu ta primnozheno kulturni nadbannya Na chasi Rekonkisti pripadaye rozkvit yepiskopskogo mista Santyago de Kompostela v sobori yakogo za perekazami bulo pohovano apostola Yakova ta formuvannya palomnickogo shlyahu svyatogo Yakova Pislya vtrati Yerusalimu ce misto stalo odnim z najbilshih centriv palomnictva viryan z usiyeyi katolickoyi Yevropi Novij chas Dokladnishe Ispanska inkviziciya ta Kontrreformaciya Pislya zavershennya Rekonkisti ispanski monarhi otrimali vid papi Oleksandra VI titul katolickih koroliv Voni proveli deportaciyi neloyalnogo i musulmanskogo naselennya z Ispaniyi vstanovili inkviziciyu dlya borotbi z yeresyami i durnovirstvom aktivno rozbudovuvali cerkovnu organizaciyu v krayini Monarhi zapobigli poshirennyu Reformaciyi v Ispaniyi spinili Osmansku agresiyu v Seredzemnomor yi a takozh vistupali zahisnikom usih katolickih politichnih soyuziv v Yevropi XVI XVII stolit Vnaslidok vidkrittya Ameriki i viniknennya trans kontinentalnoyi Ispanskoyi imperiyi naselennya novih zemel bulo navernuto do hristiyanstva Osoblivu rol u yevangelizaciyi grali Ordeni franciskanciv dominikanciv a takozh yezuyiti UstrijKonferenciya yepiskopiv IspaniyiPrimitkihttps www catholic hierarchy org country es html Statistika za krayinoyu Catholic Hierarchy org DzherelaAmado Ramon Ruiz Spain 16 veresnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 14 New York Robert Appleton Company 1912 Werner O Orbis terrarum Catholicus sive totius ecclesiae Catholicae et occidentis et orientis conspectus geographicus et statisticus Friburgi Brisgoviae Herder 1890 p 39 49 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katolicka cerkva v Ispaniyi Konferenciya yepiskopiv Ispaniyi 22 lipnya 2012 u Wayback Machine Katolicka cerkva v Ispaniyi Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 Statistika za krayinoyu 18 grudnya 2016 u Wayback Machine Catholic Hierarchy org