Починаючи з III Толедського собору (589 рік), що відбувався після навернення вестготів із аріанства на християнство, собори набули характеру імперських синодів, на яких король був важливим діячем. Толедо у Вестготській державі був як столицею королівства, так і його релігійним центром, резиденцією архієпископа Толедського. При визначенні питань, які порушувалися на соборах, королі мали вирішальний голос, і багато рішень було прийнято в редакціях, запропонованих монархами. У зв'язку з цим постанови Толедських соборів часто мали політичне підґрунтя.
Третій Толедський СоборТретій Толедський собор відбувся 4 травня589 року, після переходу короля Реккареда I з аріанства до католицтва. Собор упорядкував перехід вестготів у католицизм та дозволив аріанським єпископам зберегти їхні церковні посади. У догматичному сенсі цей собор мав велике значення, тому що на ньому вперше було згадано Filioque, у розлогому соборному викладі, де сказано: Spiritusque sanctus confitendus a nobis, praedicandus est a patre et filio procedere. У сам Символ віри Filioque на соборі не було додано, в документах собору Символ віри — без Filioque. Додавання було зроблено пізніше, документально Filioque у Символі віри з'явиться на 12-му Толедському соборі. На цьому соборі також було прийнято постанови спрямовані проти євреїв. Їм надалі заборонялося одружуватися з християнками і мати християнок-наложниць. Дітей ж від уже існуючих шлюбів та зв'язків мали охрестити.
На четвертому Толедському соборі (5 грудня633 року) головував знаменитий єпископ-теолог Ісидор Севільський. Найважливішими рішеннями цього собору було проголошення єдності Церкви та держави, створення соборних шкіл у кожній єпархії та синодизація літургії. Як одна з єпископських інсигній було визнано єпископське кільце (нарівні з митрою та патерицею). Собор засудив практиковані королем Сісебутом (612—621) насильницькі навернення євреїв у християнство. Проте вже доконані хрещення визнав дійсними та заборонив перехід хрещених євреїв назад в юдаїзм.
П'ятий Толедський собор (30 червня636 року) був скликаний королем Хінтілою. На ньому були прийняті рішення щодо захисту корони від повстань та заколотів, а також щодо захисту королівської родини після смерті короля.
Шостий Толедський собор (9 січня638) був також скликаний королем Хінтілою. На ньому, з ініціативи короля, було ухвалено закони, спрямовані проти євреїв. Єпископи підтримали його рішення ліквідувати юдаїзм як релігію в державі вестготів та вигнати з країни всіх нехристиян.
Ініціатором Сьомого Толедського собору (18 листопада646 року) був король Гіндасвінт, який провів на ньому через церковні інстанції свої закони, спрямовані проти заколотників та бунтівників. За зловмисність проти короля собор ухвалив застосовувати екскомуніку; якщо вони були особами духовного звання, то позбавлялися своїх церковних посад. Навіть за висловлювання особистого характеру, спрямовані проти королівської величності, належало відлучення від Церкви. У той самий час королю дозволялося — у разі, якщо відлучений «виправлявся» — своєю владою відновлювати його релігійні права (винятковий випадок у історії християнства).
Восьмий Толедський собор (16 грудня653 року) проводився з ініціативи короля Реккесвінта, який нещодавно посів престол. Єпископи (переконані противники законів, спрямованих проти бунтівної аристократії його попередника, короля Гіндасвінта) спробували їх скасувати. Однак їх рішення були прийняті та виконані новим королем лише частково. Так, собор оголосив амністію всім противникам Гіндасвінта, які втекли за кордон, і висловився за відновлення виборності королів, розробивши умови для подібних виборів. У цьому єпископи виявили свою опозиційність щодо Реккесвінта, який успадкував владу від свого батька Гіндасвінта.
На Десятому Толедському соборі, скликаному королем Реккесвінтом1 грудня656 року, зібралося найменше учасників за всю історію їх проведення (17 єпископів прибули особисто і 5 надіслали своїх представників). На соборі було прийнято рішення, спрямовані проти духовних осіб, які порушували свою присягу перед королем (вони позбавлялися своїх посад).
На Дванадцятому Толедському соборі, скликаному 9 січня681 року Ервігом, який незадовго до цього прийняв королівську владу, було узаконено досить сумнівне в правовому сенсі зречення короля Вамби. Крім цього, собор ухвалив вважати Толедо особливим за святістю та значенням центром у християнському світі. У документах безпосередньо в самому Символі віри вперше з'являється Filioque. Це було зроблено з метою чіткішого розмежування християнства і аріанства — оскільки для останнього було характерно сприймати Ісуса Христа як меншу величину, ніж Бог Отець. Додавання Filioque мало затвердити рівність Бога-Отця і Бога-Сина.
Тринадцятий Толедський собор (4 листопада683 року) був також скликаний королем Ервігом. На ньому сильна аристократична партія зуміла провести цілу низку важливих для себе законів, що послаблювали королівську владу. Так, було прийнято амністію щодо всіх осіб шляхетного походження, що повставали проти попередніх правителів. Амністованим мало бути повернене їхнє майно, якщо воно перебувало у володінні короля. Було також ухвалено закон, який забороняв без рішення суду рівних позбавляти постів, майна, заарештовувати або катувати єпископів та представників знаті. Заборонено було застосування тортур для отримання зізнань заарештованих. Було також прийнято ухвалу про списання для дворянства заборгованостей з податків.
П'ятнадцятий Толедський собор (11 травня688 року) був скликаний королем Егікою і мав на меті переконати церковне керівництво в необхідності змінити внутрішню політику країни, яку раніше проводив король Ервіг, колишній тесть і ворог Егіки. Єпископи пішли назустріч побажанням нового короля лише частково.
Шістнадцятий Толедський собор був також скликаний королем Егікою (25 квітня693). На ньому збори єпископів затвердили нові закони, спрямовані проти юдеїв. Так, євреї, які не хотіли прийняти хрещення, зобов'язувалися надалі платити особливий «єврейський податок». Юдеям також заборонялося займатися закордонною торгівлею та вступати в угоди з християнами.
Сімнадцятий Толедський собор (9 листопада694 року), ініціатором якого також виступав король Егіка, посилював переслідування юдеїв в Іспанії. Євреї, які не побажали хреститися, мали позбавлятися майна і продаватися в рабство; у них мали відбиратися діти, щоб виховуватися християнами. Обґрунтуванням для таких крайніх заходів були висловлені підозри, що іспанські євреї спільно зі своїми зарубіжними єдиновірцями створювали змову, спрямовану проти Вестготської держави та підбурювали мусульман до нападу на неї.
Вісімнадцятий (останній) Толедський собор був влаштований у 702 році, під час правління короля Вітіци, незадовго до завоювання арабами-мусульманами Піренейського півострова. Це єдиний Толедський собор, документи та постанови якого не збереглися. Це може означати також, що рішення цього собору пізніше було засуджено церковною владою.
Примітки
Concilium Toletanum primum. оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 травня 2013.
Synodus Toletana tertia. оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 30 травня 2013.
Concilium Toletanum duodecimum. оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 30 травня 2013.
Джерела
José Vives (вид.): Concilios visigóticos e hispano-romanos, Barcelona 1963 (enthält die Akten der Konzilien I—XVII; lateinischer Text mit spanischer Übersetzung)
Література
/ Domingo Ramos-Lissón: Die Synoden auf der Iberischen Halbinsel bis zum Einbruch des Islam (711), Paderborn 1981, .
Andreas Weckwerth: Das erste Konzil von Toledo. Ein philologischer und historischer Kommentar zur Constitutio Concilii. Aschendorff, Münster 2004, .
Toledski sobori uzagalnyuyuche najmenuvannya 18 ti pomisnih soboriv sho vidbulisya u vestgotskij stolici Toledo v period z 400 po 702 rik Korol Rekkared I i yepiskopi na 3 mu Toledskomu soboriPortal Katolictvo Zagalna harakteristikaPochinayuchi z III Toledskogo soboru 589 rik sho vidbuvavsya pislya navernennya vestgotiv iz arianstva na hristiyanstvo sobori nabuli harakteru imperskih sinodiv na yakih korol buv vazhlivim diyachem Toledo u Vestgotskij derzhavi buv yak stoliceyu korolivstva tak i jogo religijnim centrom rezidenciyeyu arhiyepiskopa Toledskogo Pri viznachenni pitan yaki porushuvalisya na soborah koroli mali virishalnij golos i bagato rishen bulo prijnyato v redakciyah zaproponovanih monarhami U zv yazku z cim postanovi Toledskih soboriv chasto mali politichne pidgruntya Korotkij opis soborivNa Pershomu Toledskomu sobori z 7 veresnya 397 po 400 rik bulo zasudzheno yeres Priscilliana pokarannyam za vigotovlennya otrut bulo viznacheno dovichne uv yaznennya U sobori vzyali uchast 19 yepiskopiv yeparhij Iberiyi 447 roku sklikanij na prohannya Papi Leva I Na sobori pidtverdzhuvalisya rishennya Pershogo Toledskogo Soboru Drugij Toledskij sobor 527 rik vidbuvsya todi koli majzhe ves Pirenejskij pivostriv buv zahoplenij vestgotami arianami Tretij Toledskij SoborTretij Toledskij sobor vidbuvsya 4 travnya 589 roku pislya perehodu korolya Rekkareda I z arianstva do katolictva Sobor uporyadkuvav perehid vestgotiv u katolicizm ta dozvoliv arianskim yepiskopam zberegti yihni cerkovni posadi U dogmatichnomu sensi cej sobor mav velike znachennya tomu sho na nomu vpershe bulo zgadano Filioque u rozlogomu sobornomu vikladi de skazano Spiritusque sanctus confitendus a nobis praedicandus est a patre et filio procedere U sam Simvol viri Filioque na sobori ne bulo dodano v dokumentah soboru Simvol viri bez Filioque Dodavannya bulo zrobleno piznishe dokumentalno Filioque u Simvoli viri z yavitsya na 12 mu Toledskomu sobori Na comu sobori takozh bulo prijnyato postanovi spryamovani proti yevreyiv Yim nadali zaboronyalosya odruzhuvatisya z hristiyankami i mati hristiyanok nalozhnic Ditej zh vid uzhe isnuyuchih shlyubiv ta zv yazkiv mali ohrestiti Na chetvertomu Toledskomu sobori 5 grudnya 633 roku golovuvav znamenitij yepiskop teolog Isidor Sevilskij Najvazhlivishimi rishennyami cogo soboru bulo progoloshennya yednosti Cerkvi ta derzhavi stvorennya sobornih shkil u kozhnij yeparhiyi ta sinodizaciya liturgiyi Yak odna z yepiskopskih insignij bulo viznano yepiskopske kilce narivni z mitroyu ta patericeyu Sobor zasudiv praktikovani korolem Sisebutom 612 621 nasilnicki navernennya yevreyiv u hristiyanstvo Prote vzhe dokonani hreshennya viznav dijsnimi ta zaboroniv perehid hreshenih yevreyiv nazad v yudayizm P yatij Toledskij sobor 30 chervnya 636 roku buv sklikanij korolem Hintiloyu Na nomu buli prijnyati rishennya shodo zahistu koroni vid povstan ta zakolotiv a takozh shodo zahistu korolivskoyi rodini pislya smerti korolya Shostij Toledskij sobor 9 sichnya 638 buv takozh sklikanij korolem Hintiloyu Na nomu z iniciativi korolya bulo uhvaleno zakoni spryamovani proti yevreyiv Yepiskopi pidtrimali jogo rishennya likviduvati yudayizm yak religiyu v derzhavi vestgotiv ta vignati z krayini vsih nehristiyan Iniciatorom Somogo Toledskogo soboru 18 listopada 646 roku buv korol Gindasvint yakij proviv na nomu cherez cerkovni instanciyi svoyi zakoni spryamovani proti zakolotnikiv ta buntivnikiv Za zlovmisnist proti korolya sobor uhvaliv zastosovuvati ekskomuniku yaksho voni buli osobami duhovnogo zvannya to pozbavlyalisya svoyih cerkovnih posad Navit za vislovlyuvannya osobistogo harakteru spryamovani proti korolivskoyi velichnosti nalezhalo vidluchennya vid Cerkvi U toj samij chas korolyu dozvolyalosya u razi yaksho vidluchenij vipravlyavsya svoyeyu vladoyu vidnovlyuvati jogo religijni prava vinyatkovij vipadok u istoriyi hristiyanstva Vosmij Toledskij sobor 16 grudnya 653 roku provodivsya z iniciativi korolya Rekkesvinta yakij neshodavno posiv prestol Yepiskopi perekonani protivniki zakoniv spryamovanih proti buntivnoyi aristokratiyi jogo poperednika korolya Gindasvinta sprobuvali yih skasuvati Odnak yih rishennya buli prijnyati ta vikonani novim korolem lishe chastkovo Tak sobor ogolosiv amnistiyu vsim protivnikam Gindasvinta yaki vtekli za kordon i vislovivsya za vidnovlennya vibornosti koroliv rozrobivshi umovi dlya podibnih viboriv U comu yepiskopi viyavili svoyu opozicijnist shodo Rekkesvinta yakij uspadkuvav vladu vid svogo batka Gindasvinta Dev yatij Toledskij sobor prohodiv z 2 po 24 listopada 655 roku Ce ne buv sobor u povnomu sensi cogo terminu a sinod provincij korolivstva Na Desyatomu Toledskomu sobori sklikanomu korolem Rekkesvintom 1 grudnya 656 roku zibralosya najmenshe uchasnikiv za vsyu istoriyu yih provedennya 17 yepiskopiv pribuli osobisto i 5 nadislali svoyih predstavnikiv Na sobori bulo prijnyato rishennya spryamovani proti duhovnih osib yaki porushuvali svoyu prisyagu pered korolem voni pozbavlyalisya svoyih posad Odinadcyatij Toledskij sobor 7 listopada 675 roku takozh buv sinodom provincij korolivstva Na Dvanadcyatomu Toledskomu sobori sklikanomu 9 sichnya 681 roku Ervigom yakij nezadovgo do cogo prijnyav korolivsku vladu bulo uzakoneno dosit sumnivne v pravovomu sensi zrechennya korolya Vambi Krim cogo sobor uhvaliv vvazhati Toledo osoblivim za svyatistyu ta znachennyam centrom u hristiyanskomu sviti U dokumentah bezposeredno v samomu Simvoli viri vpershe z yavlyayetsya Filioque Ce bulo zrobleno z metoyu chitkishogo rozmezhuvannya hristiyanstva i arianstva oskilki dlya ostannogo bulo harakterno sprijmati Isusa Hrista yak menshu velichinu nizh Bog Otec Dodavannya Filioque malo zatverditi rivnist Boga Otcya i Boga Sina Trinadcyatij Toledskij sobor 4 listopada 683 roku buv takozh sklikanij korolem Ervigom Na nomu silna aristokratichna partiya zumila provesti cilu nizku vazhlivih dlya sebe zakoniv sho poslablyuvali korolivsku vladu Tak bulo prijnyato amnistiyu shodo vsih osib shlyahetnogo pohodzhennya sho povstavali proti poperednih praviteliv Amnistovanim malo buti povernene yihnye majno yaksho vono perebuvalo u volodinni korolya Bulo takozh uhvaleno zakon yakij zaboronyav bez rishennya sudu rivnih pozbavlyati postiv majna zaareshtovuvati abo katuvati yepiskopiv ta predstavnikiv znati Zaboroneno bulo zastosuvannya tortur dlya otrimannya ziznan zaareshtovanih Bulo takozh prijnyato uhvalu pro spisannya dlya dvoryanstva zaborgovanostej z podatkiv Chotirnadcyatij Toledskij sobor 14 listopada 684 prohodiv yak sinod provincij korolivstva Na nomu krim inshogo rozglyadalisya pitannya pov yazani z vchennyam pro dvi energiyi i dvi voli Hristovi Sobor uhvaliv rishennya Tretogo Konstantinopolskogo soboru Shostogo Vselenskogo Soboru 681 U toj zhe chas Drugij Konstantinopolskij sobor 553 roku takozh vidomij yak P yatij Vselenskij Sobor yak i ranishe viznavavsya neortodoksalnim P yatnadcyatij Toledskij sobor 11 travnya 688 roku buv sklikanij korolem Egikoyu i mav na meti perekonati cerkovne kerivnictvo v neobhidnosti zminiti vnutrishnyu politiku krayini yaku ranishe provodiv korol Ervig kolishnij test i vorog Egiki Yepiskopi pishli nazustrich pobazhannyam novogo korolya lishe chastkovo Shistnadcyatij Toledskij sobor buv takozh sklikanij korolem Egikoyu 25 kvitnya 693 Na nomu zbori yepiskopiv zatverdili novi zakoni spryamovani proti yudeyiv Tak yevreyi yaki ne hotili prijnyati hreshennya zobov yazuvalisya nadali platiti osoblivij yevrejskij podatok Yudeyam takozh zaboronyalosya zajmatisya zakordonnoyu torgivleyu ta vstupati v ugodi z hristiyanami Simnadcyatij Toledskij sobor 9 listopada 694 roku iniciatorom yakogo takozh vistupav korol Egika posilyuvav peresliduvannya yudeyiv v Ispaniyi Yevreyi yaki ne pobazhali hrestitisya mali pozbavlyatisya majna i prodavatisya v rabstvo u nih mali vidbiratisya diti shob vihovuvatisya hristiyanami Obgruntuvannyam dlya takih krajnih zahodiv buli vislovleni pidozri sho ispanski yevreyi spilno zi svoyimi zarubizhnimi yedinovircyami stvoryuvali zmovu spryamovanu proti Vestgotskoyi derzhavi ta pidburyuvali musulman do napadu na neyi Visimnadcyatij ostannij Toledskij sobor buv vlashtovanij u 702 roci pid chas pravlinnya korolya Vitici nezadovgo do zavoyuvannya arabami musulmanami Pirenejskogo pivostrova Ce yedinij Toledskij sobor dokumenti ta postanovi yakogo ne zbereglisya Ce mozhe oznachati takozh sho rishennya cogo soboru piznishe bulo zasudzheno cerkovnoyu vladoyu PrimitkiConcilium Toletanum primum originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 30 travnya 2013 Synodus Toletana tertia originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 30 travnya 2013 Concilium Toletanum duodecimum originalu za 8 lipnya 2017 Procitovano 30 travnya 2013 DzherelaJose Vives vid Concilios visigoticos e hispano romanos Barcelona 1963 enthalt die Akten der Konzilien I XVII lateinischer Text mit spanischer Ubersetzung Literatura Domingo Ramos Lisson Die Synoden auf der Iberischen Halbinsel bis zum Einbruch des Islam 711 Paderborn 1981 ISBN 3 506 74681 2 Andreas Weckwerth Das erste Konzil von Toledo Ein philologischer und historischer Kommentar zur Constitutio Concilii Aschendorff Munster 2004 ISBN 3 402 08191 1
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
