Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ервіг (лат. Flavius Ervigius; близько 642–687) — король вестготів в Іспанії та Септиманії у 680-687 роках.
| Ервіг | |
|---|---|
 | |
| Народився | близько 642 |
| Помер | 687 Толедо |
| Національність | візантієць |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король |
| Посада | король вестготів |
| Термін | 680—687 |
| Попередник | Вамба |
| Наступник | Егіка |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Ардабаст |
| Мати | Года |
| Родичі | Егіка |
| У шлюбі з | Ліувігота |
| Діти | 1 донька |
| |
Біографія
Молоді роки
Син Ардабаста та Годи, небоги короля Гіндасвінта. Стосовно національності Ервіга суперечності. Його батько був підданцем Візантійської імперії. Проте ким він був — греком, вірменином або ще кимось, — достеменно не відомо. За однією з версій, Ардабаст був сином Атанагільда, онуком Херменеґільда та праонуком короля Леовігільда, тобто належав до Септиманської династії. Атанагільд після придушення заколоту його батька втік до Константинополя. Його доля невідома. Тому деякі вчені вважають, що там він пошлюбив Флавію Юліану (небогу імператора Маврикія), а їх син Ардабаст повернувся на Піренеї. Тому й одержав за дружину родичку правлячого короля. Інша версія вказує на схожість імен Ардабаст з поширеним вірменським іменем Ардавазд. З огляду на це можливе вірменське коріння у Ервіга. Ще одна теорія поєднує дві попередні: Атанагільд оженився на представниці вірменської знаті, тому й отримав ім'я одного з предків матері.
Сам Ервіг народився десь після 642 року. У 662 році оженився на доньці колишнього короля Свінтіли. Згодом це сприяло сходженню на трон. У 680 році, скориставшись зростанням невдоволення проти короля Вамби, Ервіг підступом повалив його й відправив до монастиря на півночі Піренеїв.
Вже наступного дня після усунення Вамби — 15 жовтня 680 року — Ервіг було оголошено новим королем. У цьому йому сприяв митрополит Юліан Толедський. 21 жовтня було помазано на володарювання.
Королювання
Новий король відчував необхідність подальшого виправдання свого приходу до влади. 9 січня 681 року він скликав XII Толедський собор. На ньому були відсутні представники Тарраконської Іспанії та Септиманії. Водночас прибули клірики Галеції. На ньому було відновлено вагу церкви, яку послабив Вамба. Собор підтвердив законність сходження на престол Ервіга, засвідчивши, що документи зречення Вамби і затвердження Ервіга на троні були справжніми і містили їх власні підписи. Також він попередив усі спроби повернутися до влади колишнього монарха. Також було послаблено військовий закон Вамби та зменшено кількість єпископств, які запровадив попередник Ервіга. За пропозицією останнього собор визнав митрополита Юліана Толедського примасом іспанської та септиманської церкви.
21 жовтня 681 року було впроваджено у дію переглянутий кодекс, в якому нову редакцію отримали 84 закони, зокрема військовий. В останньому були пом'якшені покарання за ухилення від військової служби, скасовувалося зобов'язання єпископів виставляти військо. Внаслідок цього церква повернула собі привілеї, забрані Вамбою.
Король видав 28 законів спрямованих проти юдеїв, якими відбулося повернення до антисемітського законодавства короля Сісебута. Послідовніше, ніж його попередники, Ервіг прагнув насильно звернути юдеїв у християнство. Їм було заборонено займатися будь-яким родом діяльності, в якому вони могли б керувати християнами. Так, Ервіг ухвалив, що знатна людина, яка віддала християнина під владу юдея, повинна сплатити 10 фунтів золотом (близько 720 солідів). Священикам було наказано взяти юдеїв під свій суворий нагляд. Втім, таку антиюдейську політику короля дослідники приписують діяльності Юліана Толедського, фанатичного антисеміта. Сам нащадок хрещених жидів, він з особливим завзяттям виступав проти юдеїв і юдаїзму, використовуючи силу церковної і королівської влади. Втім у Септіманії ставлення до юдеїв було більш м'яким, тому багато юдеїв втекли туди, що викликало обурення іспанських ієрархів.
З метою підсилення свого авторитет організував у 682 році похід проти Тінгіза (сучасний Танжер, Марокко), де все ще розташовувалася візантійська залога. Місто було швидко захоплено, там король залишив війська під орудою призначеного графа.
У грудні 683 року король скликав XIII Толедський собор. На ньому були присутні єпископи з усіх провінцій, а також 26 вищих чиновників двору. Це повинно було засвідчити згуртування Церкви і світської аристократії навколо короля. На ньому було прийнято рішення амністувати усіх заколотників та ворохобників, починаючи з часів Гіндасвінта. Проте останнім не поверталося конфісковане майно. Король домігся від собору прийняття спеціальних постанов про недоторканність життя і майна усіх нащадків короля і про неприпустимість примусу королівської вдови до нового шлюбу.
Того ж року Ервіг видав закон, за яким єпископ, придворний або гардінг міг бути зміщений, заарештований, підданий тортурам і позбавлений майна лише за вироком суду, що складався з рівних йому людей.
У листопаді 684 року всупереч звичаю митрополит Юліан Толедський за власною ініціативою скликав XIV Толедський собор. Хоча офіційно цей собор не був загальнодержавним, на ньому були присутні представники всіх єпархій королівства. Приводом для його скликання послужило звернення папи римського Лева II, який просив іспанських єпископів підтримати рішення III Константинопольського собору, який засудив монофелітство. Це послання Папи прибуло до Іспанії вже в момент закриття XIII Толедського собору, так що той розглянути поставлене питання не міг. XIV собор займався суто релігійними проблемами, підтримавши рішення III Константинопольського собору.
Незважаючи на налагодження відносин з аристократією та церквою, ситуація в державі погіршилася. Цьому сприяла складна економічна ситуація, викликана потужним голодом. Внаслідок цього податки стали погано збиратися, виросли борги по них, скорочувалася чисельність вільних членів громад. При цьому різко посилилися магнати, які мали власні війська й могли не рахуватися з королем. Королівське військо різко ослабло й скоротилося.
За цих обставин в останні роки панування Ервіг поновив репресії проти світської знаті, але не досяг результату. З 14 та 15 листопада 687 року призначив Егіку, небожа Вамби, своїм спадкоємцем. Того ж дня або трохи пізніше після цього помер від якоїсь хвороби.
Характеристика
«Хроніка Альфонсо III» стверджує, що Ервіг був миролюбним і поміркованим по відношенню до підданих.
Родина
Дружина Луівігота (620-після 662), донька короля Свінтіли.
Діти:
- Кіксілона (663-після 687), дружина короля Егіки
- декілька дітей, але їхня стать невідома
Джерела
- Dietrich Claude: Adel, Kirche und Königtum im Westgotenreich. Sigmaringen 1971, S. 166—187. (нім.)
- Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, // «Storia del mondo medievale», vol. I, 1999, pp. 743—779. (фр.)
- Collins, Roger. Visigothic Spain, 409—711. Blackwell Publishing, 2004. (англ.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ервіґ |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ervig lat Flavius Ervigius blizko 642 687 korol vestgotiv v Ispaniyi ta Septimaniyi u 680 687 rokah ErvigNarodivsya blizko 642Pomer 687 ToledoNacionalnist vizantiyecDiyalnist suverenTitul korolPosada korol vestgotivTermin 680 687Poperednik VambaNastupnik EgikaKonfesiya katolictvoBatko ArdabastMati GodaRodichi EgikaU shlyubi z LiuvigotaDiti 1 donka Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Sin Ardabasta ta Godi nebogi korolya Gindasvinta Stosovno nacionalnosti Erviga superechnosti Jogo batko buv piddancem Vizantijskoyi imperiyi Prote kim vin buv grekom virmeninom abo she kimos dostemenno ne vidomo Za odniyeyu z versij Ardabast buv sinom Atanagilda onukom Hermenegilda ta praonukom korolya Leovigilda tobto nalezhav do Septimanskoyi dinastiyi Atanagild pislya pridushennya zakolotu jogo batka vtik do Konstantinopolya Jogo dolya nevidoma Tomu deyaki vcheni vvazhayut sho tam vin poshlyubiv Flaviyu Yulianu nebogu imperatora Mavrikiya a yih sin Ardabast povernuvsya na Pireneyi Tomu j oderzhav za druzhinu rodichku pravlyachogo korolya Insha versiya vkazuye na shozhist imen Ardabast z poshirenim virmenskim imenem Ardavazd Z oglyadu na ce mozhlive virmenske korinnya u Erviga She odna teoriya poyednuye dvi poperedni Atanagild ozhenivsya na predstavnici virmenskoyi znati tomu j otrimav im ya odnogo z predkiv materi Sam Ervig narodivsya des pislya 642 roku U 662 roci ozhenivsya na donci kolishnogo korolya Svintili Zgodom ce spriyalo shodzhennyu na tron U 680 roci skoristavshis zrostannyam nevdovolennya proti korolya Vambi Ervig pidstupom povaliv jogo j vidpraviv do monastirya na pivnochi Pireneyiv Vzhe nastupnogo dnya pislya usunennya Vambi 15 zhovtnya 680 roku Ervig bulo ogolosheno novim korolem U comu jomu spriyav mitropolit Yulian Toledskij 21 zhovtnya bulo pomazano na volodaryuvannya Korolyuvannya Novij korol vidchuvav neobhidnist podalshogo vipravdannya svogo prihodu do vladi 9 sichnya 681 roku vin sklikav XII Toledskij sobor Na nomu buli vidsutni predstavniki Tarrakonskoyi Ispaniyi ta Septimaniyi Vodnochas pribuli kliriki Galeciyi Na nomu bulo vidnovleno vagu cerkvi yaku poslabiv Vamba Sobor pidtverdiv zakonnist shodzhennya na prestol Erviga zasvidchivshi sho dokumenti zrechennya Vambi i zatverdzhennya Erviga na troni buli spravzhnimi i mistili yih vlasni pidpisi Takozh vin poperediv usi sprobi povernutisya do vladi kolishnogo monarha Takozh bulo poslableno vijskovij zakon Vambi ta zmensheno kilkist yepiskopstv yaki zaprovadiv poperednik Erviga Za propoziciyeyu ostannogo sobor viznav mitropolita Yuliana Toledskogo primasom ispanskoyi ta septimanskoyi cerkvi 21 zhovtnya 681 roku bulo vprovadzheno u diyu pereglyanutij kodeks v yakomu novu redakciyu otrimali 84 zakoni zokrema vijskovij V ostannomu buli pom yaksheni pokarannya za uhilennya vid vijskovoyi sluzhbi skasovuvalosya zobov yazannya yepiskopiv vistavlyati vijsko Vnaslidok cogo cerkva povernula sobi privileyi zabrani Vamboyu Korol vidav 28 zakoniv spryamovanih proti yudeyiv yakimi vidbulosya povernennya do antisemitskogo zakonodavstva korolya Sisebuta Poslidovnishe nizh jogo poperedniki Ervig pragnuv nasilno zvernuti yudeyiv u hristiyanstvo Yim bulo zaboroneno zajmatisya bud yakim rodom diyalnosti v yakomu voni mogli b keruvati hristiyanami Tak Ervig uhvaliv sho znatna lyudina yaka viddala hristiyanina pid vladu yudeya povinna splatiti 10 funtiv zolotom blizko 720 solidiv Svyashenikam bulo nakazano vzyati yudeyiv pid svij suvorij naglyad Vtim taku antiyudejsku politiku korolya doslidniki pripisuyut diyalnosti Yuliana Toledskogo fanatichnogo antisemita Sam nashadok hreshenih zhidiv vin z osoblivim zavzyattyam vistupav proti yudeyiv i yudayizmu vikoristovuyuchi silu cerkovnoyi i korolivskoyi vladi Vtim u Septimaniyi stavlennya do yudeyiv bulo bilsh m yakim tomu bagato yudeyiv vtekli tudi sho viklikalo oburennya ispanskih iyerarhiv Z metoyu pidsilennya svogo avtoritet organizuvav u 682 roci pohid proti Tingiza suchasnij Tanzher Marokko de vse she roztashovuvalasya vizantijska zaloga Misto bulo shvidko zahopleno tam korol zalishiv vijska pid orudoyu priznachenogo grafa U grudni 683 roku korol sklikav XIII Toledskij sobor Na nomu buli prisutni yepiskopi z usih provincij a takozh 26 vishih chinovnikiv dvoru Ce povinno bulo zasvidchiti zgurtuvannya Cerkvi i svitskoyi aristokratiyi navkolo korolya Na nomu bulo prijnyato rishennya amnistuvati usih zakolotnikiv ta vorohobnikiv pochinayuchi z chasiv Gindasvinta Prote ostannim ne povertalosya konfiskovane majno Korol domigsya vid soboru prijnyattya specialnih postanov pro nedotorkannist zhittya i majna usih nashadkiv korolya i pro nepripustimist primusu korolivskoyi vdovi do novogo shlyubu Togo zh roku Ervig vidav zakon za yakim yepiskop pridvornij abo garding mig buti zmishenij zaareshtovanij piddanij torturam i pozbavlenij majna lishe za virokom sudu sho skladavsya z rivnih jomu lyudej U listopadi 684 roku vsuperech zvichayu mitropolit Yulian Toledskij za vlasnoyu iniciativoyu sklikav XIV Toledskij sobor Hocha oficijno cej sobor ne buv zagalnoderzhavnim na nomu buli prisutni predstavniki vsih yeparhij korolivstva Privodom dlya jogo sklikannya posluzhilo zvernennya papi rimskogo Leva II yakij prosiv ispanskih yepiskopiv pidtrimati rishennya III Konstantinopolskogo soboru yakij zasudiv monofelitstvo Ce poslannya Papi pribulo do Ispaniyi vzhe v moment zakrittya XIII Toledskogo soboru tak sho toj rozglyanuti postavlene pitannya ne mig XIV sobor zajmavsya suto religijnimi problemami pidtrimavshi rishennya III Konstantinopolskogo soboru Nezvazhayuchi na nalagodzhennya vidnosin z aristokratiyeyu ta cerkvoyu situaciya v derzhavi pogirshilasya Comu spriyala skladna ekonomichna situaciya viklikana potuzhnim golodom Vnaslidok cogo podatki stali pogano zbiratisya virosli borgi po nih skorochuvalasya chiselnist vilnih chleniv gromad Pri comu rizko posililisya magnati yaki mali vlasni vijska j mogli ne rahuvatisya z korolem Korolivske vijsko rizko oslablo j skorotilosya Za cih obstavin v ostanni roki panuvannya Ervig ponoviv represiyi proti svitskoyi znati ale ne dosyag rezultatu Z 14 ta 15 listopada 687 roku priznachiv Egiku nebozha Vambi svoyim spadkoyemcem Togo zh dnya abo trohi piznishe pislya cogo pomer vid yakoyis hvorobi Harakteristika Hronika Alfonso III stverdzhuye sho Ervig buv mirolyubnim i pomirkovanim po vidnoshennyu do piddanih RodinaDruzhina Luivigota 620 pislya 662 donka korolya Svintili Diti Kiksilona 663 pislya 687 druzhina korolya Egiki dekilka ditej ale yihnya stat nevidomaDzherelaDietrich Claude Adel Kirche und Konigtum im Westgotenreich Sigmaringen 1971 S 166 187 nim Rafael Altamira La Spagna sotto i Visigoti Storia del mondo medievale vol I 1999 pp 743 779 fr Collins Roger Visigothic Spain 409 711 Blackwell Publishing 2004 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ervig