Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Егіка (близько 610–702) — король вестготів в Іспанії та Септиманії у 687-702 роках.
| Егіка | |
|---|---|
 | |
| Народився | близько 610 |
| Помер | 702 Толедо |
| Країна | Вестготське королівство |
| Національність | вестгот |
| Діяльність | суверен |
| Знання мов | іспанська |
| Титул | король |
| Посада | король вестготів |
| Термін | 687—702 |
| Попередник | Ервіґ |
| Наступник | Вітіца |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | династія Хінтіли |
| Мати | Аріберга |
| Родичі | Вамба і Ервіґ |
| У шлюбі з | Кіксілона |
| Діти | 3 сина |
| |
Життєпис
Претендент
Походив з династії Хінтіли. Син принцеси Аріберги, батько походив із вестготської знаті (ім'я невідоме). Був небожем короля Вамби та онуком короля Тульґи. Був претендентом на трон держави з огляду на відсутність дітей у Вамби. Після повалення останнього у 680 році, Егіка зберіг своє майно та становище.
Згодом оженився на доньці короля Ервіга та отримав посаду дукса (герцога). Той змусив Егіку дати клятву не чинити шкоди родині Ервіга. Після цього у 687 останній призначив Егіку своїм спадкоємцем. У листопаді того ж року після смерті короля Егіка став новим володарем Вестготської держави.
Королювання
Егіка було помазано на правління 24 листопада 687 році митрополитом Юліаном Толедським. Вже 11 травня 688 року за рішенням нового короля було скликано XV Толедський собор під головуванням Юліана Толедського та за участі 60 єпископів з Іспанії і Септіманії. На ньому Егіка виступив проти політики попередника, особливо щодо конфіскацій майна прихильників Вамби. Собор звільнив короля від клятв покійному Ервігу, що розв'язало руки Егіка для дій проти прихильників останнього.
690 року король влаштував II Тарраконський собор, який загалом підтверджував канони XV Толедського собору. У 691 році за наказом Егіки відбувся III Сарагоський собор, на якому прийнято рішення, що вдова короля повинна була піти в монастир. Цим Егіка намагався попередити можливість появи претендентів, які через шлюб із вдовою померлого Ервіга мали б можливість претендувати на трон. На цьому ж соборі за наполяганням короля було прийнято постанову, за якою поверталася свобода тим церковним вільновідпущенникам, які були звільнені без спеціальної грамоти і на цій підставі новими єпископами знову наверталися в рабство. Водночас були здійснені кроки на посилення королівської влади й приборкання знаті.
Погіршення стосунків з частиною аристократів, яка підтримувала родину Ервіга, призвело до повстання навесні 692 року в Толедо. У ньому брали участь представники служивої знаті, яких підтримав митрополит Сісіберт Толедський. Останній оголосив королем Суніфреда (ймовірно родича Ервіга). Лише у 693 році королю вдалося придушити змову. Він позбавив посади митрополита Сісіберта. На його місце було поставлено Фелікса Севільського, в свою чергу севільським єпископом став Фаустин Бразький, на місце якого призначено Фелікса Опортського. Проте побоюючись негативної реакції кліру на втручання в церковні справи, Егіка вирішив зібрати новий собор і легалізувати ці призначення. Водночас задля посилення керованістю державою у 693 році призначив свого сина Вітіцу співволодарем.
У 693—694 роках у королівстві вирувала потужна епідемія бубонної чуми, від якої померла значна частина населення Іспанії та Септиманії. Це погіршило економічне становище, що в свою чергу викликало селянські повстання та виступи аристократії. Бажаючи залагодити стосунки з останньою, король видав дозвіл на посилення влади землевласників над вільновідпущенниками, їхніми нащадками, а також рабами.
У травні 693 року XVI Толедський собор схвалив усі рішення короля, прийняті щодо призначення на церковні посади. Водночас було прийнято постанову, за якою будь-яка людина, яка вчиняла заколот, незалежно від її статусу, повинна бути позбавлена свого майна, а сама, й усі її нащадки ніколи не зможуть обіймати жодної придворної посади. Спеціально було обумовлено, що дійсні всі закони, які видавали Гіндасвінт і Вамба. За наполяганням короля собор прийняв постанову, спрямовану на захист майна місцевих сільських церков від зазіхань єпископів.
У 694 році Егіка скликав XVII Толедський собор, на якому було прийнято спеціальну постанову щодо захисту королівських нащадків, зокрема вказувалося, що якщо королева Кіксілона залишиться вдовою і матиме потомство, то ніхто не зможе примушувати її синів і дочок стати монахами і вони зможуть вільно розпоряджатися батьківським майном. Водночас собор продовжив антиюдейську політику попередників, що було викликано начебто викриттям змови частини юдеїв, які закликали арабів напасти на королівство. У результаті усі «змовники» виганялися за межі держави, їх майно конфісковувалося. Королю було надано право продавати юдеїв на свій розсуд. Євреям заборонялося відвідувати ринки й вести торгівлю з християнами. Також юдеї, які не бажали прийняти хрещення, зобов'язувалися надалі сплачувати особливий податок, за який вони несли колективну відповідальність. Діти юдеїв після досягнення 7-річного віку передавалися на виховання в християнські родини.
Незабаром після собору — наприкінці 694 або на початку 695 року — Егіка розлучився з дружиною, підкреслюючи тим самим повний розрив із родом колишнього короля Ервіга.
Наприкінці правління посилилися зовнішні загрози. Спочатку, у 698 році, південь Піренеїв атакував візантійський флот, який мав намір підготувати базу для повернення імперії Бетіки. Проте місцевий аристократ Теодемір на чолі власних загонів відбив цю атаку. Водночас північ королівства атакували франки Евдеса, герцога Аквітанії, і Егіка вимушений був рушити до Септиманії. Протягом 698—699 років король відбив напад ворогів й придушив повсталу знать.
Разом із тим невдоволення знаті посилювалося, що викликало жорстоку реакцію з боку короля. Побоюючись претендентів на трон, Егіка наказав осліпити Теодефреда, сина короля Гіндасвінта, та відправити під охороною до Кордови.
Незадовго до смерті, у 701 році, Егіка закликав сина і співолодаря Вітіцу з Туї, де той перебував до того часу, до Толедо. Передав останньому фактичну владу, яка стала одноосібною після смерті Егіки у листопаді або грудні 702 року.
Родина
Дружина — Кіксілона, донька короля Ервіґа
Діти:
- Вітіца (687—710), король у 693—710 роках
- (д/н—734), граф Коїмбри
1 бастард — Оппас (685—близько 722), єпископ Севільї
Джерела
- Thompson, Edward Arthur (1998). Los Godos en España. Altaya. .
- Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, in «Storia del mondo medievale», vol. I, 1999, pp. 743—779
- Collins, Roger. Visigothic Spain, 409—711. Blackwell Publishing, 2004.
- Gerd Kampers: Geschichte der Westgoten. Schöningh, Paderborn 2008, , S. 222—226.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Егіка |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Egika blizko 610 702 korol vestgotiv v Ispaniyi ta Septimaniyi u 687 702 rokah EgikaNarodivsya blizko 610Pomer 702 ToledoKrayina Vestgotske korolivstvoNacionalnist vestgotDiyalnist suverenZnannya mov ispanskaTitul korolPosada korol vestgotivTermin 687 702Poperednik ErvigNastupnik ViticaKonfesiya katolictvoRid dinastiya HintiliMati AribergaRodichi Vamba i ErvigU shlyubi z KiksilonaDiti 3 sina Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPretendent Pohodiv z dinastiyi Hintili Sin princesi Aribergi batko pohodiv iz vestgotskoyi znati im ya nevidome Buv nebozhem korolya Vambi ta onukom korolya Tulgi Buv pretendentom na tron derzhavi z oglyadu na vidsutnist ditej u Vambi Pislya povalennya ostannogo u 680 roci Egika zberig svoye majno ta stanovishe Zgodom ozhenivsya na donci korolya Erviga ta otrimav posadu duksa gercoga Toj zmusiv Egiku dati klyatvu ne chiniti shkodi rodini Erviga Pislya cogo u 687 ostannij priznachiv Egiku svoyim spadkoyemcem U listopadi togo zh roku pislya smerti korolya Egika stav novim volodarem Vestgotskoyi derzhavi Korolyuvannya Egika bulo pomazano na pravlinnya 24 listopada 687 roci mitropolitom Yulianom Toledskim Vzhe 11 travnya 688 roku za rishennyam novogo korolya bulo sklikano XV Toledskij sobor pid golovuvannyam Yuliana Toledskogo ta za uchasti 60 yepiskopiv z Ispaniyi i Septimaniyi Na nomu Egika vistupiv proti politiki poperednika osoblivo shodo konfiskacij majna prihilnikiv Vambi Sobor zvilniv korolya vid klyatv pokijnomu Ervigu sho rozv yazalo ruki Egika dlya dij proti prihilnikiv ostannogo 690 roku korol vlashtuvav II Tarrakonskij sobor yakij zagalom pidtverdzhuvav kanoni XV Toledskogo soboru U 691 roci za nakazom Egiki vidbuvsya III Saragoskij sobor na yakomu prijnyato rishennya sho vdova korolya povinna bula piti v monastir Cim Egika namagavsya poperediti mozhlivist poyavi pretendentiv yaki cherez shlyub iz vdovoyu pomerlogo Erviga mali b mozhlivist pretenduvati na tron Na comu zh sobori za napolyagannyam korolya bulo prijnyato postanovu za yakoyu povertalasya svoboda tim cerkovnim vilnovidpushennikam yaki buli zvilneni bez specialnoyi gramoti i na cij pidstavi novimi yepiskopami znovu navertalisya v rabstvo Vodnochas buli zdijsneni kroki na posilennya korolivskoyi vladi j priborkannya znati Pogirshennya stosunkiv z chastinoyu aristokrativ yaka pidtrimuvala rodinu Erviga prizvelo do povstannya navesni 692 roku v Toledo U nomu brali uchast predstavniki sluzhivoyi znati yakih pidtrimav mitropolit Sisibert Toledskij Ostannij ogolosiv korolem Sunifreda jmovirno rodicha Erviga Lishe u 693 roci korolyu vdalosya pridushiti zmovu Vin pozbaviv posadi mitropolita Sisiberta Na jogo misce bulo postavleno Feliksa Sevilskogo v svoyu chergu sevilskim yepiskopom stav Faustin Brazkij na misce yakogo priznacheno Feliksa Oportskogo Prote poboyuyuchis negativnoyi reakciyi kliru na vtruchannya v cerkovni spravi Egika virishiv zibrati novij sobor i legalizuvati ci priznachennya Vodnochas zadlya posilennya kerovanistyu derzhavoyu u 693 roci priznachiv svogo sina Viticu spivvolodarem U 693 694 rokah u korolivstvi viruvala potuzhna epidemiya bubonnoyi chumi vid yakoyi pomerla znachna chastina naselennya Ispaniyi ta Septimaniyi Ce pogirshilo ekonomichne stanovishe sho v svoyu chergu viklikalo selyanski povstannya ta vistupi aristokratiyi Bazhayuchi zalagoditi stosunki z ostannoyu korol vidav dozvil na posilennya vladi zemlevlasnikiv nad vilnovidpushennikami yihnimi nashadkami a takozh rabami U travni 693 roku XVI Toledskij sobor shvaliv usi rishennya korolya prijnyati shodo priznachennya na cerkovni posadi Vodnochas bulo prijnyato postanovu za yakoyu bud yaka lyudina yaka vchinyala zakolot nezalezhno vid yiyi statusu povinna buti pozbavlena svogo majna a sama j usi yiyi nashadki nikoli ne zmozhut obijmati zhodnoyi pridvornoyi posadi Specialno bulo obumovleno sho dijsni vsi zakoni yaki vidavali Gindasvint i Vamba Za napolyagannyam korolya sobor prijnyav postanovu spryamovanu na zahist majna miscevih silskih cerkov vid zazihan yepiskopiv U 694 roci Egika sklikav XVII Toledskij sobor na yakomu bulo prijnyato specialnu postanovu shodo zahistu korolivskih nashadkiv zokrema vkazuvalosya sho yaksho koroleva Kiksilona zalishitsya vdovoyu i matime potomstvo to nihto ne zmozhe primushuvati yiyi siniv i dochok stati monahami i voni zmozhut vilno rozporyadzhatisya batkivskim majnom Vodnochas sobor prodovzhiv antiyudejsku politiku poperednikiv sho bulo viklikano nachebto vikrittyam zmovi chastini yudeyiv yaki zaklikali arabiv napasti na korolivstvo U rezultati usi zmovniki viganyalisya za mezhi derzhavi yih majno konfiskovuvalosya Korolyu bulo nadano pravo prodavati yudeyiv na svij rozsud Yevreyam zaboronyalosya vidviduvati rinki j vesti torgivlyu z hristiyanami Takozh yudeyi yaki ne bazhali prijnyati hreshennya zobov yazuvalisya nadali splachuvati osoblivij podatok za yakij voni nesli kolektivnu vidpovidalnist Diti yudeyiv pislya dosyagnennya 7 richnogo viku peredavalisya na vihovannya v hristiyanski rodini Nezabarom pislya soboru naprikinci 694 abo na pochatku 695 roku Egika rozluchivsya z druzhinoyu pidkreslyuyuchi tim samim povnij rozriv iz rodom kolishnogo korolya Erviga Naprikinci pravlinnya posililisya zovnishni zagrozi Spochatku u 698 roci pivden Pireneyiv atakuvav vizantijskij flot yakij mav namir pidgotuvati bazu dlya povernennya imperiyi Betiki Prote miscevij aristokrat Teodemir na choli vlasnih zagoniv vidbiv cyu ataku Vodnochas pivnich korolivstva atakuvali franki Evdesa gercoga Akvitaniyi i Egika vimushenij buv rushiti do Septimaniyi Protyagom 698 699 rokiv korol vidbiv napad vorogiv j pridushiv povstalu znat Razom iz tim nevdovolennya znati posilyuvalosya sho viklikalo zhorstoku reakciyu z boku korolya Poboyuyuchis pretendentiv na tron Egika nakazav oslipiti Teodefreda sina korolya Gindasvinta ta vidpraviti pid ohoronoyu do Kordovi Nezadovgo do smerti u 701 roci Egika zaklikav sina i spivolodarya Viticu z Tuyi de toj perebuvav do togo chasu do Toledo Peredav ostannomu faktichnu vladu yaka stala odnoosibnoyu pislya smerti Egiki u listopadi abo grudni 702 roku RodinaDruzhina Kiksilona donka korolya Erviga Diti Vitica 687 710 korol u 693 710 rokah d n 734 graf Koyimbri 1 bastard Oppas 685 blizko 722 yepiskop SevilyiDzherelaThompson Edward Arthur 1998 Los Godos en Espana Altaya ISBN 9788448709204 Rafael Altamira La Spagna sotto i Visigoti in Storia del mondo medievale vol I 1999 pp 743 779 Collins Roger Visigothic Spain 409 711 Blackwell Publishing 2004 Gerd Kampers Geschichte der Westgoten Schoningh Paderborn 2008 ISBN 978 3 506 76517 8 S 222 226 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Egika