Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гіндасвінт (Kinþaswinþs — «могутній синами»; близько 563 — 30 вересня 653) — король вестготів в Іспанії та Септиманії у 642—653 роках.
| Гіндасвінт | |
|---|---|
 | |
| Народився | близько 563 Піренейський півострів |
| Помер | 30 вересня 653 Толедо |
| Національність | вестгот |
| Діяльність | суверен |
| Титул | король |
| Посада | король вестготів |
| Термін | 642—653 |
| Попередник | Тульґа |
| Наступник | Реккесвінт |
| Конфесія | католицтво |
| Родичі | Фавіла (герцог) |
| У шлюбі з | Реккіберга |
| Діти | 3 сина і 1 донька |
| |
Життєпис
Боротьба за владу
Походив з впливового вестготського роду. Про батьків немає відомостей. Усе життя провів у походах на службі різним королям. У 631 році підтримав Сісенанда у боротьбі за владу.
У 641 на чолі війська Гіндасвінта було відправлено проти повсталих басків. Тут з незрозумілих причин вирішив повстати проти короля Тульґи. На зборах місцевої знаті у містечку Памльєге 16 квітня 642 року Гіндасвінта оголосили королем.
Слідом за цим він рушив на Толедо. Подальші події суперечливі: за одними відомостями було повалено короля й відправлено до монастиря, за іншими Гіндасвінт не отримав підтримки церкви, тому не зміг коронуватися. Лише після раптової смерті Тульґи став повноцінним королем. Це відбулося 30 квітня.
Королювання
Проти нового володаря виступила частина знаті. Особливо значний опір він зустрів на півдні Іспанії. Завдяки рішучим діям Гіндасвінт здобув перемогу, свідченням якої стало карбування в Меріді монети з легендою VICTOR («Перемога»). Боротьба за владу призвела до послаблення королівської влади й нового повстання басків, яке тривало майже усе правління Гіндасвінта.
Втім основну увагу король зосередив на зміцнені монархії та приборканні знаті. Своїми головним противником Гіндасвінт вбачав стару вестготську аристократію. Він прагнув, з одного боку, завдати їй якомога більше чутливих ударів, а з іншого — не допустити створення відносно сильних угруповань в її середовищі. Одним із заходів, спрямованих на досягнення такої мети, було різке обмеження посагу: воно не повинно було перевищувати 1000 солідів, 10 рабів і 10 рабинь, а також 10 коней.
Для легалізації своїх дій, Гіндасвінт у 643 році видав спеціальний закон, який карає тих, хто виступає проти короля, народу і батьківщини. У число цих злочинців включалися як бунтівники, так і втікачі в чужі країни. Цей закон мав і зворотну силу — його дія поширювалася до часу правління Гіндасвінта. Велика увага приділялася конфіскаціям. Навіть якщо король залишав такому «злочинцеві» життя, той піддавався засліпленню, а майже все його майно переходило королю. За допомогою цих репресій король зміцнював своє економічне становище і отримував кошти для винагородження своїх прихильників. Кошти, отримані в результаті цієї каральної діяльності, були досить значними, завдяки чому було подолано постійне погіршення вестготської монети, і вона стала знову повноцінною, повертаючись до норм короля Леовігільда.
Водночас намагався замінити спадкову шляхту на служиву (officium palatinum). Отримання цими людьми дружин і дочок тих, кого стратили або вигнали, єднало створювану Гіндасвінтом нову знать зі старою. У цю групу він без коливань включав і своїх рабів, які займали відносно високі посади при дворі. Багато представників старих аристократичних родів втекло за кордон, інші переходили в духовний стан.
В боротьбі з аристократією король намагався спиратися на церковні інституції, водночас не допускав піднесення церковників до рівня королівської влади. При цьому активно втручався у церковні справи. Так, у 646 році після смерті митрополита Євгена I, король звернувся з листом до сарагоського єпископа Брауліона з побажанням, щоб той відпустив свого архідиякона Євгенія для займання Толедської кафедри. Брауліон був найавторитетнішим кліриком королівства і активним прихильником Гіндасвінта. Але сам він уже був занадто старий і напівсліпий, щоб самому зайняти пост митрополита столиці, і Гіндасвінт розраховував на його найближчого співробітника, впевнений, що той завжди буде його підтримувати. І хоча Брауліон спробував було не відпустити в Толедо свого вірного співробітника, король наполіг на своєму, явно даючи зрозуміти, що побажання короля рівносильно наказам.
18 листопада 646 року за розпорядженням Гіндасвінта було скликано VII Толедський собор. Тут вперше офіційно, як повноправні учасники, були присутні світські посадовці королівського двору. Це ще більше збільшило роль соборів як високої політичної інстанції, яка зайняла своє місце в системі управління державою. Хоча рішення собору затверджувалися королем, саме прийняття церковним собором рішень зі світських питань ставило собори майже на рівну ступінь з монархом. Рішення цього собору підтримали антимагнатську політику короля: усі бунтівники та заколотники піддавалися анафемі і до своєї смерті відлучалися від Церкви. Це правило було поширено на всіх кліриків, включно з єпископами. Собор також ухвалив, що будь-яка критика короля, звідки б вона не виходила, зокрема з церковного середовища, є злочином і карається конфіскацією половини майна.
Гіндасвінт розпочав реформування юридичної системи свого королівства. У цьому йому активно допомагав син Реккесвінт. Саме останній завершив роботу, яка відома під назвою Вестготська правда. Водночас 20 січня 649 року оголосив Реккесвінта своїм співволодарем, фактично скасувавши норму IV Толедського собору.
Наприкінці життя король зайнявся благочестям і благодійністю. Він заснував монастир Святого Романа в Сан-Роман-де-Орніха (в сучасній провінції Вальядолід), де він поховав свою дружину Реккібергу і де сподівався бути похованим сам. Перед смертю він сам на себе наклав покуту і справив велику роздачу милостині зі своїх особистих коштів. Помер 30 вересня 653 року. Владу успадкував Реккесвінт.
Родина
Дружина — Реккіберга
Діти:
- Реккесвінт (д/н-672), король у 649—672 роках
- (645—702), герцог Кордови
- Галісунта, дружина Фавіла, герцога Кантабрії
1 бастард — Фавіла
Джерела
- Hans-Joachim Diesner: Politik und Ideologie im Westgotenreich von Toledo. Chindasvind. Akademie-Verlag, Berlin 1979 (Sitzungsbericht der Sächsischen Akademie der Wissenschaften).
- Rafael Altamira, La Spagna sotto i Visigoti, in «Storia del mondo medievale», vol. I, 1999, pp. 743—779
- Roger Collins, Visigothic Spain, 409—711. Blackwell Publishing, 2004.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гіндасвінт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gindasvint Kinthaswinths mogutnij sinami blizko 563 30 veresnya 653 korol vestgotiv v Ispaniyi ta Septimaniyi u 642 653 rokah GindasvintNarodivsyablizko 563 Pirenejskij pivostrivPomer30 veresnya 653 ToledoNacionalnistvestgotDiyalnistsuverenTitulkorolPosadakorol vestgotivTermin642 653PoperednikTulgaNastupnikRekkesvintKonfesiyakatolictvoRodichiFavila gercog U shlyubi zRekkibergaDiti3 sina i 1 donka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBorotba za vladu Pohodiv z vplivovogo vestgotskogo rodu Pro batkiv nemaye vidomostej Use zhittya proviv u pohodah na sluzhbi riznim korolyam U 631 roci pidtrimav Sisenanda u borotbi za vladu U 641 na choli vijska Gindasvinta bulo vidpravleno proti povstalih baskiv Tut z nezrozumilih prichin virishiv povstati proti korolya Tulgi Na zborah miscevoyi znati u mistechku Pamlyege 16 kvitnya 642 roku Gindasvinta ogolosili korolem Slidom za cim vin rushiv na Toledo Podalshi podiyi superechlivi za odnimi vidomostyami bulo povaleno korolya j vidpravleno do monastirya za inshimi Gindasvint ne otrimav pidtrimki cerkvi tomu ne zmig koronuvatisya Lishe pislya raptovoyi smerti Tulgi stav povnocinnim korolem Ce vidbulosya 30 kvitnya Korolyuvannya Proti novogo volodarya vistupila chastina znati Osoblivo znachnij opir vin zustriv na pivdni Ispaniyi Zavdyaki rishuchim diyam Gindasvint zdobuv peremogu svidchennyam yakoyi stalo karbuvannya v Meridi moneti z legendoyu VICTOR Peremoga Borotba za vladu prizvela do poslablennya korolivskoyi vladi j novogo povstannya baskiv yake trivalo majzhe use pravlinnya Gindasvinta Vtim osnovnu uvagu korol zoserediv na zmicneni monarhiyi ta priborkanni znati Svoyimi golovnim protivnikom Gindasvint vbachav staru vestgotsku aristokratiyu Vin pragnuv z odnogo boku zavdati yij yakomoga bilshe chutlivih udariv a z inshogo ne dopustiti stvorennya vidnosno silnih ugrupovan v yiyi seredovishi Odnim iz zahodiv spryamovanih na dosyagnennya takoyi meti bulo rizke obmezhennya posagu vono ne povinno bulo perevishuvati 1000 solidiv 10 rabiv i 10 rabin a takozh 10 konej Dlya legalizaciyi svoyih dij Gindasvint u 643 roci vidav specialnij zakon yakij karaye tih hto vistupaye proti korolya narodu i batkivshini U chislo cih zlochinciv vklyuchalisya yak buntivniki tak i vtikachi v chuzhi krayini Cej zakon mav i zvorotnu silu jogo diya poshiryuvalasya do chasu pravlinnya Gindasvinta Velika uvaga pridilyalasya konfiskaciyam Navit yaksho korol zalishav takomu zlochincevi zhittya toj piddavavsya zasliplennyu a majzhe vse jogo majno perehodilo korolyu Za dopomogoyu cih represij korol zmicnyuvav svoye ekonomichne stanovishe i otrimuvav koshti dlya vinagorodzhennya svoyih prihilnikiv Koshti otrimani v rezultati ciyeyi karalnoyi diyalnosti buli dosit znachnimi zavdyaki chomu bulo podolano postijne pogirshennya vestgotskoyi moneti i vona stala znovu povnocinnoyu povertayuchis do norm korolya Leovigilda Vodnochas namagavsya zaminiti spadkovu shlyahtu na sluzhivu officium palatinum Otrimannya cimi lyudmi druzhin i dochok tih kogo stratili abo vignali yednalo stvoryuvanu Gindasvintom novu znat zi staroyu U cyu grupu vin bez kolivan vklyuchav i svoyih rabiv yaki zajmali vidnosno visoki posadi pri dvori Bagato predstavnikiv starih aristokratichnih rodiv vteklo za kordon inshi perehodili v duhovnij stan V borotbi z aristokratiyeyu korol namagavsya spiratisya na cerkovni instituciyi vodnochas ne dopuskav pidnesennya cerkovnikiv do rivnya korolivskoyi vladi Pri comu aktivno vtruchavsya u cerkovni spravi Tak u 646 roci pislya smerti mitropolita Yevgena I korol zvernuvsya z listom do saragoskogo yepiskopa Brauliona z pobazhannyam shob toj vidpustiv svogo arhidiyakona Yevgeniya dlya zajmannya Toledskoyi kafedri Braulion buv najavtoritetnishim klirikom korolivstva i aktivnim prihilnikom Gindasvinta Ale sam vin uzhe buv zanadto starij i napivslipij shob samomu zajnyati post mitropolita stolici i Gindasvint rozrahovuvav na jogo najblizhchogo spivrobitnika vpevnenij sho toj zavzhdi bude jogo pidtrimuvati I hocha Braulion sprobuvav bulo ne vidpustiti v Toledo svogo virnogo spivrobitnika korol napolig na svoyemu yavno dayuchi zrozumiti sho pobazhannya korolya rivnosilno nakazam 18 listopada 646 roku za rozporyadzhennyam Gindasvinta bulo sklikano VII Toledskij sobor Tut vpershe oficijno yak povnopravni uchasniki buli prisutni svitski posadovci korolivskogo dvoru Ce she bilshe zbilshilo rol soboriv yak visokoyi politichnoyi instanciyi yaka zajnyala svoye misce v sistemi upravlinnya derzhavoyu Hocha rishennya soboru zatverdzhuvalisya korolem same prijnyattya cerkovnim soborom rishen zi svitskih pitan stavilo sobori majzhe na rivnu stupin z monarhom Rishennya cogo soboru pidtrimali antimagnatsku politiku korolya usi buntivniki ta zakolotniki piddavalisya anafemi i do svoyeyi smerti vidluchalisya vid Cerkvi Ce pravilo bulo poshireno na vsih klirikiv vklyuchno z yepiskopami Sobor takozh uhvaliv sho bud yaka kritika korolya zvidki b vona ne vihodila zokrema z cerkovnogo seredovisha ye zlochinom i karayetsya konfiskaciyeyu polovini majna Gindasvint rozpochav reformuvannya yuridichnoyi sistemi svogo korolivstva U comu jomu aktivno dopomagav sin Rekkesvint Same ostannij zavershiv robotu yaka vidoma pid nazvoyu Vestgotska pravda Vodnochas 20 sichnya 649 roku ogolosiv Rekkesvinta svoyim spivvolodarem faktichno skasuvavshi normu IV Toledskogo soboru Naprikinci zhittya korol zajnyavsya blagochestyam i blagodijnistyu Vin zasnuvav monastir Svyatogo Romana v San Roman de Orniha v suchasnij provinciyi Valyadolid de vin pohovav svoyu druzhinu Rekkibergu i de spodivavsya buti pohovanim sam Pered smertyu vin sam na sebe naklav pokutu i spraviv veliku rozdachu milostini zi svoyih osobistih koshtiv Pomer 30 veresnya 653 roku Vladu uspadkuvav Rekkesvint RodinaDruzhina Rekkiberga Diti Rekkesvint d n 672 korol u 649 672 rokah 645 702 gercog Kordovi Galisunta druzhina Favila gercoga Kantabriyi 1 bastard FavilaDzherelaHans Joachim Diesner Politik und Ideologie im Westgotenreich von Toledo Chindasvind Akademie Verlag Berlin 1979 Sitzungsbericht der Sachsischen Akademie der Wissenschaften Rafael Altamira La Spagna sotto i Visigoti in Storia del mondo medievale vol I 1999 pp 743 779 Roger Collins Visigothic Spain 409 711 Blackwell Publishing 2004 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gindasvint