Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Би тва при Лепа нто сучасний Навпакт морський бій що відбувся 7 жовтня 1571 під час якого флот Священної ліги коаліції с

Битва при Лепанто

Битва при Лепанто

Би́тва при Лепа́нто (сучасний Навпакт) — морський бій, що відбувся 7 жовтня 1571, під час якого флот Священної ліги, коаліції середземноморських католицьких держав (Іспанська імперія, Венеційська республіка, війська Папи Римського, Мальтійського ордену, Генуї, Сицилії, Неаполя, Савойї, Тоскани та Парми), завдав поразки флоту Османської імперії в Середземному морі в затоці Лепанто (Коринфська затока) між півостровом Пелопоннес і континентальною частиною Греції.

Битва при Лепанто
Частина Османсько-Венеційської війни (1570–1573) та Османсько-Габсбурзьких війн
image
Битва при Лепанто, Г. Леттер, Національний морський музей, Гринвіч, Лондон.

Битва при Лепанто, Г. Леттер, Національний морський музей, Гринвіч, Лондон.
Координати: 38°12′ пн. ш. 21°18′ сх. д. / 38.200° пн. ш. 21.300° сх. д. / 38.200; 21.300
Дата: 7 жовтня 1571
Місце: Навпакт, Коринфська затока, Іонічне море
Результат: Перемога Священної ліги
Сторони
image Священна ліга: image Османська імперія
Командувачі
Священна ліга
Центр:
image Хуан Австрійський
image Себастьяно Веньєр
image Маркантоніо II Колонна
Лівий фланг:
image Агостіно Барбаріго
Правий фланг:
image Джованні Андреа Доріа
Резерв:
image 		Османський флот
Центр:
image Муезинзаде Алі-паша
Правий фланг:
image
Лівий фланг:
image Улуч Алі
Військові сили
212 кораблів
  • 6 галеасів
  • 206 галер

26-28 тис. вояків
40 тис. моряків та гребців
1815 гармат

251 корабель
  • 206 галер
  • 45 галіотів

32-34 тис. вояків
50 тис. моряків та гребців
бл. 740 гармат

Втрати
7500 вбитих
17 кораблів 		19-20 тис. вбитих, поранених або полонених
137 кораблів захоплено ворогом
50 кораблів знищено
10000 християн звільнено

Передумови

У другій половині 16 ст. християнські держави середземноморського узбережжя перебували під постійним тиском з боку Османської імперії. 28 березня 1570 османський султан Селім II висунув ультиматум Венеції з вимогою передати Кіпр під його владу. У відповідь Венеція оголосила війну Османській імперії. Османи висадилися на Кіпрі, захопивши Нікосію 9 вересня 1570, після чого розпочали облогу Фамагусти.

Кіпр був останнім форпостом християнства на шляху до повного домінування османів в Середземному морі. Втрата Кіпру відкривала дорогу Османській імперії в серце Європи з кінцевою зупинкою в Римі, захоплення якого і отримання титулу Цезаря було заповітною мрією османських султанів.

Розуміючи небезпеку, християнські держави вирішили створити коаліцію — Священну лігу. Головним натхненником коаліції був папа Пій V. 25 травня 1571 року було підписано тристоронню угоду між Венецією, Іспанською імперією та Ватиканом, головною метою якої були спільні бойові дії проти османів (включно з державами-васалами в Алжирі, Тунісі та Триполі). Папа також брав на себе зобов'язання щодо фінансування іспанського флоту.

Сили сторін

Див. Священна ліга

Учасниками Священної ліги стали

За різними джерелами, флот Священної ліги складався з 206 або 208 галер, 6 галеасів та 24 допоміжних суден. Окрім 40 000 моряків та гребців, флот ніс на собі 26-28 тис. вояків: 10 000 іспанських піхотинців, 7 000 німців та хорватів, 5 000 італійських найманців на утриманні іспанського двору, а також 5 000 венеційців. Окрім того, на відміну від інших кораблів, де гребцями були, в основному, засуджені або мусульманські військовополонені, на венеційських судах гребці були вільними людьми та могли брати участь в бойових діях зі зброєю в руках. Командувачем флоту був призначений дон Хуан Австрійський, позашлюбний син Карла V, зведений брат короля Іспанії Філіпа II. Венеційськими кораблями командував Себастьяно Веньєр, папським флотом —

Османський флот складався з 222 галер, 56 галіотів та певної кількості менших суден та комплектувався 13 000 моряків, 37 000 гребців (майже повністю — рабів) та 34000 вояків. Командував флотом Муезинзаде Алі-паша, османський адмірал (капудан-паша), помічниками якого були берберські корсари та Улуч Алі.

Розташування

image
Розташування флотів перед битвою

Християнський флот було розташовано по лінії північ-південь. На північному фланзі, якомога ближче до берега, було розташовано венеційські кораблі під орудою Агостіно Барбаріго, таким чином, щоби, затиснувши ворожі кораблі між своїм флотом та берегом, спокусити ворожих вояків можливістю порятунку на суші і похитнути їхню мораль. Проте ця тактична уловка була вкрай небезпечною, оскільки могла спрацювати і в зворотному напрямку.

В центрі було розташовано 62 галери під особистою орудою Хуана Австрійського на його флагмані «Реал», разом в Себастьяно Веньєром, Матуріном Ромегасом та .

Правий фланг, на півдні, складався з 53 галер під орудою генуезця Джованні Андреа Доріа. По два галеаси з бічним гарматним розташуванням було висунуто поперед кожної основної ескадри.

Резервна ескадра під орудою Альваро де Базана була розташовано позаду головного флоту (на захід від нього). Резервна ескадра складалася з 38 галер — 30 по центру та по 4 праворуч та ліворуч за кожним крилом. Окрім того, було сформовано групу спостереження з двох галер правого флангу та шістьох резервних галер. Галеаси правого флангу затрималися під час розташування і не змогли вийти на позицію вчасно.

Османський флот складався з 57 галер та 2 галіотів на правому фланзі під орудою Чулук Бея, 61 галери та 32 галіотів в центрі під орудою Алі-паші на «Султані» та 63 галер та 30 галіотів на півдні під орудою Улуча Алі. Невеликий резерв складався з 8 галер, 22 галіотів та 64 фуст, розташованих позаду центральної ескадри. Згідно з деякими джерелами, Алі-паша пообіцяв звільнити гребців-рабів у разі перемоги. Хуан Австрійський лаконічно попередив своїх вояків: «Для боягузів немає шляху до раю».

Перебіг битви

Галеаси лівого флангу та центру було розташовано приблизно в півмилі попереду християнського флоту, що дозволило завдати першого нищівного удару по османському флоту. Оскільки галеаси несли більше гармат та мали, на відміну від галер, бортове гарматне оснащення, вони мали змогу, повертаючись навколо своєї осі, завдавати потужних артилерійських ударів по ворожому флоту. Згідно з оцінками учасників, їм вдалося потопити до 70 османських галер, допоки османський флот не залишив їх позаду.

На початку битви Доріа виявив, що галери його опонента Улуча Алі розташувалися південніше від його флоту, таким чином, отримавши можливість флангового удару, який міг мати катастрофічні наслідки. Йому довелося терміново змінювати диспозицію своїх кораблів, збільшуючи розрив між ними та центральною ескадрою. За цей маневр після битви його звинуватили в ухилянні від бою. В будь-якому разі, результатом маневру стало то, що Улуч Алі повернувся та атакував південний фланг центральний ескадри, скориставшись великим розривом між ним та кораблями Доріа.

На півночі Чулук Бею вдалося провести свої кораблі між берегом та північною християнською ескадрою, завдавши флангового удару по венеційському флоту. Командувача венеційців Барбаріго було вбито стрілою, проте їм вдалося стримати удар, розвернувши свої кораблі обличчям до ворога. В центрі християнському флоті вдалося втримати удар за допомогою резерву, завдавши значних пошкоджень ворожим кораблям. Найпотужнішого удару османів було завдано по південній ескадрі, в той час, як 16 галер під особистою орудою Уруч Алі провели швидку атаку на південний фланг центральної ескадри, захопивши шість галер Священної ліги. Втручання резерву під орудою Альваро де Базана та Хуана де Кардона змінило перебіг подій в центрі та на півдні на користь християн, змусивши Улуча Алі втекти разом з 16 галерами та 24 галіотами.

Під час битви корабель османського командувача було взято на абордаж трьома іспанськими галерами. Проте інші османські кораблі підійшли до нього ззаду, таким чином, надавши можливість яничарам весь час поповнювати втрати на флагмані. Дві іспанські атаки було відбито з важкими для них втратами, проте третя атака була успішною. Алі-пашу було вбито, а його голову відрубано, попри незгоду Хуана Австрійського. Проте відтята голова Алі-паши, піднята на списі на іспанському флагмані, різко похитнула бойовий дух османів. Лише яничари продовжували битися до кінця. Врешті-решт, після того, коли в них закінчилися боєприпаси, яничари почали кидатися в своїх супротивників лимонами та апельсинами.

Битву було закінчено близько 16 години. Османський флот втратив до 210 кораблів, з них 117 галер, 10 галіотів та три фусти було захоплено в задовільному стані, який дозволяв транспортування. З боку Священної ліги 20 галер було втрачено та 30 безнадійно пошкоджено.

Улуч Алі, якому вдалося захопити флагман Мальтійського ордену, зберіг більшість своїх кораблів, вивівши їх з битви, коли її результат став очевидним. Під час втечі йому довелося покинути захоплений флагман, проте йому вдалося повернутися до Константинополя разом з 87 іншими вцілілими кораблями. Улуч Алі представив величезний мальтійський прапор султану Селіму, який, в нагороду за це, нагородив його почесним титулом тур. kιlιç" (меч), таким чином, Улуч Алі став відомим під іменем Килич Алі-паша.

Втрати Священної ліги склали бл. 7500 вояків, моряків та гребців, проте їм вдалося звільнити майже таку саму кількість полонених християн. Втрати османів склали бл. 15 тис. вбитих та поранених та, принаймні, 3500 полонених.

Наслідки

image
Паоло Веронезе, «Алегорія битви при Лепанто», бл. 1573. Галерея Академії, Венеція
image
Тріумфатори Лепанто (зліва направо: Хуан Австрійський, , Себастьяно Веньєр).

Поразка в битві стала серйозним ударом для османів, які до цього не програли жодної морської битви з XV сторіччя. Проте, урешті-решт, вона була сприйнята, як прояв волі Аллаха, про яку сучасний османський хроніст записав «коли імператорський флот наштовхнувся на флот огидних невірних, воля Божа обернулась протилежним боком».

Для християнського світу тріумф в битві відродив надію на остаточну перемогу над османом — сатаноподібним втіленням Османської імперії, яка розглядалася як споконвічний ворог християнства. Імперія втратила майже весь свій флот та бл. 30000 чоловік, і, таким чином, битва при Лепанто могла вважатися найвидатнішою морською битвою з часів битви при Акції в 31 р. до н. е. На честь перемоги було засновано свято «Переможної Божої Матері», геральдично додано символ християнського хреста над поверженим півмісяцем.

Попри дошкульну поразку, османам вдалося відбудувати свій флот з майже блискавичною швидкістю. В 1572, через шість місяців після битви, було побудовано більше 150 галер та 8 галеасів, загалом бл. 250 кораблів, включаючи 8 найбільших кораблів, які колись ходили в Середземному морі. Новий флот дав змогу Османській імперії відновити свою перевагу в Середземному морі, і продовжити Кіпрську війну, змусивши Венецію підписати мирну угоду 7 березня 1573. Згідно з угодою, венеційці визнали османську владу над Кіпром, яка тривала протягом наступних трьох сторіч. Влітку цього ж року османи почали свої висадки на березі Сицилії та в південній Італії. Великий візир Селіма, Соколлу Мехмед-паша, в бесіді з венеційським послом Маркантоніо Барбаро зауважив, що тріумф Священної ліги при Лепанто не завдав тривалої шкоди Османській імперії, проте захоплення османами Кіпру в тому ж році було значним досягненням:

image Я хотів би, щоби ви зрозуміли різницю між вашою втратою і нашою. Забравши у вас Кіпр, ми відтяли вам руку; завдавши поразки нашому флоту, ви лише зголили нам бороду. Не можна виростити нову руку; що ж до бороди - вона виросте знову, і навіть густішою image

Див. також

Примітки

  1. Crowley, Roger. Empires of the Sea: The Siege of Malta, the Battle of Lepanto, and the Contest for the Center of the World. Random House, 2008 ().
  2. Konstam, August. Lepanto 1571: The Greatest Naval Battle Of The Renaissance. United Kingdom, Osprey Publishing, 2008. ()
  3. John F. Guilmartin, Gunpowder and Galleys, pp. 222—225
  4. Wheatcroft, Andrew (2004). Infidels: A History of the Conflict between Christendom and Islam. Penguin Books.
  5. [. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019. Делюмо Ж. Ужасы на Западе (Подручные сатаны I. Мусульманская угроза) // Jean Delumeau. La Peur en Occident (1978) М. 1994 408 с. (рос.)]
  6. О. Б. Головко «Давня Русь та хрестові походи» // Східний Світ, 2000, № 2, 20 с.
  7. J. Norwich, A History of Venice, 490
  8. L. Kinross, The Ottoman Centuries: The Rise and Fall of the Turkish Empire, 272

Джерела

  • Brummett, Palmira (1994). Ottoman Seapower and Levantine Diplomacy in the Age of Discovery. New York: SUNY Press. ..
  • Clodfelter, Micheal (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492—2015. Jefferson, North Carolina: McFarland. .
  • Hattendorf, John; King, Ernest (2013). Naval Strategy and Power in the Mediterranean: Past, Present and Future. Routledge. .
  • Prescott, William H.(1963) Histories: The Rise and Decline of the Spanish Empire. — Viking Press, — 568 p.


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Лепанто (1571)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bi tva pri Lepa nto suchasnij Navpakt morskij bij sho vidbuvsya 7 zhovtnya 1571 pid chas yakogo flot Svyashennoyi ligi koaliciyi seredzemnomorskih katolickih derzhav Ispanska imperiya Venecijska respublika vijska Papi Rimskogo Maltijskogo ordenu Genuyi Siciliyi Neapolya Savojyi Toskani ta Parmi zavdav porazki flotu Osmanskoyi imperiyi v Seredzemnomu mori v zatoci Lepanto Korinfska zatoka mizh pivostrovom Peloponnes i kontinentalnoyu chastinoyu Greciyi Bitva pri LepantoChastina Osmansko Venecijskoyi vijni 1570 1573 ta Osmansko Gabsburzkih vijnBitva pri Lepanto G Letter Nacionalnij morskij muzej Grinvich London Bitva pri Lepanto G Letter Nacionalnij morskij muzej Grinvich London Koordinati 38 12 pn sh 21 18 sh d 38 200 pn sh 21 300 sh d 38 200 21 300Data 7 zhovtnya 1571Misce Navpakt Korinfska zatoka Ionichne moreRezultat Peremoga Svyashennoyi ligiStoroniSvyashenna liga Venecianska respublika Ispanska Imperiya Genuezka respublika Papska derzhava Toskanske gercogstvo Savojske gercogstvo Maltijskij orden Osmanska imperiyaKomanduvachiSvyashenna liga Centr Huan Avstrijskij Sebastyano Venyer Markantonio II Kolonna Livij flang Agostino Barbarigo Pravij flang Dzhovanni Andrea Doria Rezerv Osmanskij flot Centr Muezinzade Ali pasha Pravij flang Livij flang Uluch AliVijskovi sili212 korabliv 6 galeasiv 206 galer 26 28 tis voyakiv 40 tis moryakiv ta grebciv 1815 garmat 251 korabel 206 galer 45 galiotiv 32 34 tis voyakiv 50 tis moryakiv ta grebciv bl 740 garmatVtrati7500 vbitih 17 korabliv 19 20 tis vbitih poranenih abo polonenih 137 korabliv zahopleno vorogom 50 korabliv znisheno 10000 hristiyan zvilnenoPeredumoviU drugij polovini 16 st hristiyanski derzhavi seredzemnomorskogo uzberezhzhya perebuvali pid postijnim tiskom z boku Osmanskoyi imperiyi 28 bereznya 1570 osmanskij sultan Selim II visunuv ultimatum Veneciyi z vimogoyu peredati Kipr pid jogo vladu U vidpovid Veneciya ogolosila vijnu Osmanskij imperiyi Osmani visadilisya na Kipri zahopivshi Nikosiyu 9 veresnya 1570 pislya chogo rozpochali oblogu Famagusti Kipr buv ostannim forpostom hristiyanstva na shlyahu do povnogo dominuvannya osmaniv v Seredzemnomu mori Vtrata Kipru vidkrivala dorogu Osmanskij imperiyi v serce Yevropi z kincevoyu zupinkoyu v Rimi zahoplennya yakogo i otrimannya titulu Cezarya bulo zapovitnoyu mriyeyu osmanskih sultaniv Rozumiyuchi nebezpeku hristiyanski derzhavi virishili stvoriti koaliciyu Svyashennu ligu Golovnim nathnennikom koaliciyi buv papa Pij V 25 travnya 1571 roku bulo pidpisano tristoronnyu ugodu mizh Veneciyeyu Ispanskoyu imperiyeyu ta Vatikanom golovnoyu metoyu yakoyi buli spilni bojovi diyi proti osmaniv vklyuchno z derzhavami vasalami v Alzhiri Tunisi ta Tripoli Papa takozh brav na sebe zobov yazannya shodo finansuvannya ispanskogo flotu Sili storinDiv Svyashenna liga Uchasnikami Svyashennoyi ligi stali Ispanska imperiya Neapolitanske korolivstvo Sicilijske korolivstvo Venecijska respublika Toskanske gercogstvo Papska derzhava Genuezka respublika Savojske gercogstvo Parmske gercogstvo Maltijskij orden Za riznimi dzherelami flot Svyashennoyi ligi skladavsya z 206 abo 208 galer 6 galeasiv ta 24 dopomizhnih suden Okrim 40 000 moryakiv ta grebciv flot nis na sobi 26 28 tis voyakiv 10 000 ispanskih pihotinciv 7 000 nimciv ta horvativ 5 000 italijskih najmanciv na utrimanni ispanskogo dvoru a takozh 5 000 venecijciv Okrim togo na vidminu vid inshih korabliv de grebcyami buli v osnovnomu zasudzheni abo musulmanski vijskovopoloneni na venecijskih sudah grebci buli vilnimi lyudmi ta mogli brati uchast v bojovih diyah zi zbroyeyu v rukah Komanduvachem flotu buv priznachenij don Huan Avstrijskij pozashlyubnij sin Karla V zvedenij brat korolya Ispaniyi Filipa II Venecijskimi korablyami komanduvav Sebastyano Venyer papskim flotom Osmanskij flot skladavsya z 222 galer 56 galiotiv ta pevnoyi kilkosti menshih suden ta komplektuvavsya 13 000 moryakiv 37 000 grebciv majzhe povnistyu rabiv ta 34000 voyakiv Komanduvav flotom Muezinzade Ali pasha osmanskij admiral kapudan pasha pomichnikami yakogo buli berberski korsari ta Uluch Ali RoztashuvannyaRoztashuvannya flotiv pered bitvoyu Hristiyanskij flot bulo roztashovano po liniyi pivnich pivden Na pivnichnomu flanzi yakomoga blizhche do berega bulo roztashovano venecijski korabli pid orudoyu Agostino Barbarigo takim chinom shobi zatisnuvshi vorozhi korabli mizh svoyim flotom ta beregom spokusiti vorozhih voyakiv mozhlivistyu poryatunku na sushi i pohitnuti yihnyu moral Prote cya taktichna ulovka bula vkraj nebezpechnoyu oskilki mogla spracyuvati i v zvorotnomu napryamku V centri bulo roztashovano 62 galeri pid osobistoyu orudoyu Huana Avstrijskogo na jogo flagmani Real razom v Sebastyano Venyerom Maturinom Romegasom ta Pravij flang na pivdni skladavsya z 53 galer pid orudoyu genuezcya Dzhovanni Andrea Doria Po dva galeasi z bichnim garmatnim roztashuvannyam bulo visunuto popered kozhnoyi osnovnoyi eskadri Rezervna eskadra pid orudoyu Alvaro de Bazana bula roztashovano pozadu golovnogo flotu na zahid vid nogo Rezervna eskadra skladalasya z 38 galer 30 po centru ta po 4 pravoruch ta livoruch za kozhnim krilom Okrim togo bulo sformovano grupu sposterezhennya z dvoh galer pravogo flangu ta shistoh rezervnih galer Galeasi pravogo flangu zatrimalisya pid chas roztashuvannya i ne zmogli vijti na poziciyu vchasno Osmanskij flot skladavsya z 57 galer ta 2 galiotiv na pravomu flanzi pid orudoyu Chuluk Beya 61 galeri ta 32 galiotiv v centri pid orudoyu Ali pashi na Sultani ta 63 galer ta 30 galiotiv na pivdni pid orudoyu Ulucha Ali Nevelikij rezerv skladavsya z 8 galer 22 galiotiv ta 64 fust roztashovanih pozadu centralnoyi eskadri Zgidno z deyakimi dzherelami Ali pasha poobicyav zvilniti grebciv rabiv u razi peremogi Huan Avstrijskij lakonichno poperediv svoyih voyakiv Dlya boyaguziv nemaye shlyahu do rayu Perebig bitviGaleasi livogo flangu ta centru bulo roztashovano priblizno v pivmili poperedu hristiyanskogo flotu sho dozvolilo zavdati pershogo nishivnogo udaru po osmanskomu flotu Oskilki galeasi nesli bilshe garmat ta mali na vidminu vid galer bortove garmatne osnashennya voni mali zmogu povertayuchis navkolo svoyeyi osi zavdavati potuzhnih artilerijskih udariv po vorozhomu flotu Zgidno z ocinkami uchasnikiv yim vdalosya potopiti do 70 osmanskih galer dopoki osmanskij flot ne zalishiv yih pozadu Na pochatku bitvi Doria viyaviv sho galeri jogo oponenta Ulucha Ali roztashuvalisya pivdennishe vid jogo flotu takim chinom otrimavshi mozhlivist flangovogo udaru yakij mig mati katastrofichni naslidki Jomu dovelosya terminovo zminyuvati dispoziciyu svoyih korabliv zbilshuyuchi rozriv mizh nimi ta centralnoyu eskadroyu Za cej manevr pislya bitvi jogo zvinuvatili v uhilyanni vid boyu V bud yakomu razi rezultatom manevru stalo to sho Uluch Ali povernuvsya ta atakuvav pivdennij flang centralnij eskadri skoristavshis velikim rozrivom mizh nim ta korablyami Doria Na pivnochi Chuluk Beyu vdalosya provesti svoyi korabli mizh beregom ta pivnichnoyu hristiyanskoyu eskadroyu zavdavshi flangovogo udaru po venecijskomu flotu Komanduvacha venecijciv Barbarigo bulo vbito striloyu prote yim vdalosya strimati udar rozvernuvshi svoyi korabli oblichchyam do voroga V centri hristiyanskomu floti vdalosya vtrimati udar za dopomogoyu rezervu zavdavshi znachnih poshkodzhen vorozhim korablyam Najpotuzhnishogo udaru osmaniv bulo zavdano po pivdennij eskadri v toj chas yak 16 galer pid osobistoyu orudoyu Uruch Ali proveli shvidku ataku na pivdennij flang centralnoyi eskadri zahopivshi shist galer Svyashennoyi ligi Vtruchannya rezervu pid orudoyu Alvaro de Bazana ta Huana de Kardona zminilo perebig podij v centri ta na pivdni na korist hristiyan zmusivshi Ulucha Ali vtekti razom z 16 galerami ta 24 galiotami Pid chas bitvi korabel osmanskogo komanduvacha bulo vzyato na abordazh troma ispanskimi galerami Prote inshi osmanski korabli pidijshli do nogo zzadu takim chinom nadavshi mozhlivist yanicharam ves chas popovnyuvati vtrati na flagmani Dvi ispanski ataki bulo vidbito z vazhkimi dlya nih vtratami prote tretya ataka bula uspishnoyu Ali pashu bulo vbito a jogo golovu vidrubano popri nezgodu Huana Avstrijskogo Prote vidtyata golova Ali pashi pidnyata na spisi na ispanskomu flagmani rizko pohitnula bojovij duh osmaniv Lishe yanichari prodovzhuvali bitisya do kincya Vreshti resht pislya togo koli v nih zakinchilisya boyepripasi yanichari pochali kidatisya v svoyih suprotivnikiv limonami ta apelsinami Bitvu bulo zakincheno blizko 16 godini Osmanskij flot vtrativ do 210 korabliv z nih 117 galer 10 galiotiv ta tri fusti bulo zahopleno v zadovilnomu stani yakij dozvolyav transportuvannya Z boku Svyashennoyi ligi 20 galer bulo vtracheno ta 30 beznadijno poshkodzheno Uluch Ali yakomu vdalosya zahopiti flagman Maltijskogo ordenu zberig bilshist svoyih korabliv vivivshi yih z bitvi koli yiyi rezultat stav ochevidnim Pid chas vtechi jomu dovelosya pokinuti zahoplenij flagman prote jomu vdalosya povernutisya do Konstantinopolya razom z 87 inshimi vcililimi korablyami Uluch Ali predstaviv velicheznij maltijskij prapor sultanu Selimu yakij v nagorodu za ce nagorodiv jogo pochesnim titulom tur kilic mech takim chinom Uluch Ali stav vidomim pid imenem Kilich Ali pasha Vtrati Svyashennoyi ligi sklali bl 7500 voyakiv moryakiv ta grebciv prote yim vdalosya zvilniti majzhe taku samu kilkist polonenih hristiyan Vtrati osmaniv sklali bl 15 tis vbitih ta poranenih ta prinajmni 3500 polonenih NaslidkiPaolo Veroneze Alegoriya bitvi pri Lepanto bl 1573 Galereya Akademiyi VeneciyaTriumfatori Lepanto zliva napravo Huan Avstrijskij Sebastyano Venyer Porazka v bitvi stala serjoznim udarom dlya osmaniv yaki do cogo ne prograli zhodnoyi morskoyi bitvi z XV storichchya Prote ureshti resht vona bula sprijnyata yak proyav voli Allaha pro yaku suchasnij osmanskij hronist zapisav koli imperatorskij flot nashtovhnuvsya na flot ogidnih nevirnih volya Bozha obernulas protilezhnim bokom Dlya hristiyanskogo svitu triumf v bitvi vidrodiv nadiyu na ostatochnu peremogu nad osmanom satanopodibnim vtilennyam Osmanskoyi imperiyi yaka rozglyadalasya yak spokonvichnij vorog hristiyanstva Imperiya vtratila majzhe ves svij flot ta bl 30000 cholovik i takim chinom bitva pri Lepanto mogla vvazhatisya najvidatnishoyu morskoyu bitvoyu z chasiv bitvi pri Akciyi v 31 r do n e Na chest peremogi bulo zasnovano svyato Peremozhnoyi Bozhoyi Materi geraldichno dodano simvol hristiyanskogo hresta nad poverzhenim pivmisyacem Popri doshkulnu porazku osmanam vdalosya vidbuduvati svij flot z majzhe bliskavichnoyu shvidkistyu V 1572 cherez shist misyaciv pislya bitvi bulo pobudovano bilshe 150 galer ta 8 galeasiv zagalom bl 250 korabliv vklyuchayuchi 8 najbilshih korabliv yaki kolis hodili v Seredzemnomu mori Novij flot dav zmogu Osmanskij imperiyi vidnoviti svoyu perevagu v Seredzemnomu mori i prodovzhiti Kiprsku vijnu zmusivshi Veneciyu pidpisati mirnu ugodu 7 bereznya 1573 Zgidno z ugodoyu venecijci viznali osmansku vladu nad Kiprom yaka trivala protyagom nastupnih troh storich Vlitku cogo zh roku osmani pochali svoyi visadki na berezi Siciliyi ta v pivdennij Italiyi Velikij vizir Selima Sokollu Mehmed pasha v besidi z venecijskim poslom Markantonio Barbaro zauvazhiv sho triumf Svyashennoyi ligi pri Lepanto ne zavdav trivaloyi shkodi Osmanskij imperiyi prote zahoplennya osmanami Kipru v tomu zh roci bulo znachnim dosyagnennyam Ya hotiv bi shobi vi zrozumili riznicyu mizh vashoyu vtratoyu i nashoyu Zabravshi u vas Kipr mi vidtyali vam ruku zavdavshi porazki nashomu flotu vi lishe zgolili nam borodu Ne mozhna virostiti novu ruku sho zh do borodi vona viroste znovu i navit gustishoyuDiv takozhBitva pri Dzonkjo 1499 Bitva pri Modoni 1500 Bitva pri Diu 1509 Bitva pri Prevezi 1538 Bitva pri Dzherbi 1560 PrimitkiCrowley Roger Empires of the Sea The Siege of Malta the Battle of Lepanto and the Contest for the Center of the World Random House 2008 ISBN 978 1400066247 Konstam August Lepanto 1571 The Greatest Naval Battle Of The Renaissance United Kingdom Osprey Publishing 2008 ISBN 1 84176 409 4 John F Guilmartin Gunpowder and Galleys pp 222 225 Wheatcroft Andrew 2004 Infidels A History of the Conflict between Christendom and Islam Penguin Books Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 Delyumo Zh Uzhasy na Zapade Podruchnye satany I Musulmanskaya ugroza Jean Delumeau La Peur en Occident 1978 M 1994 408 s ros O B Golovko Davnya Rus ta hrestovi pohodi Shidnij Svit 2000 2 20 s J Norwich A History of Venice 490 L Kinross The Ottoman Centuries The Rise and Fall of the Turkish Empire 272DzherelaBrummett Palmira 1994 Ottoman Seapower and Levantine Diplomacy in the Age of Discovery New York SUNY Press ISBN 0791417018 Clodfelter Micheal 2017 Warfare and Armed Conflicts A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures 1492 2015 Jefferson North Carolina McFarland ISBN 978 0786474707 Hattendorf John King Ernest 2013 Naval Strategy and Power in the Mediterranean Past Present and Future Routledge ISBN 978 1 136 71317 0 Prescott William H 1963 Histories The Rise and Decline of the Spanish Empire Viking Press 568 p Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Lepanto 1571

Дата публікації:
Топ