Головко Олександр Борисович | |
---|---|
Народився | 22 жовтня 1952 (71 рік) або 1952[1] Харків |
Країна | УРСР → Україна |
Діяльність | педагог, громадський активіст, історик |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | історія середньовічної України |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Вчене звання | доктор історичних наук |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Олекса́ндр Бори́сович Головко (нар. 22 жовтня 1952, Харків) — український вчений-медієвіст, історик, доктор історичних наук.
Життєпис
Цей розділ треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2018) |
Походить з робітничої родини, в котрій була розвинута тяга до самоосвіти. Його батько, Борис Іванович, добре знав українську літературу та поезію, пройшов шляхи німецько-радянської війни, по пораненнях повернувся інвалідом третьої групи, нагороджений двома орденами Червоної Зірки, орденом Слави третього ступеня та медаллю «За відвагу».
1970 року по закінченні школи поступає на історичний факультет Харківського університету, при виборі спеціалізації зупинився на історії середніх віків. Його науковим керівником був завідувач кафедри історії середніх віків доцент А. І. Мітряєв. Досліджував історію середньовічної Польщі, захистив дипломну роботу «Польща і польсько-руські відносини в давньому літописанні».
Після закінчення в 1975 році навчання працює в одній з нових шкіл на Салтівському житловому масиві, через рік перевівся до школи у своєму районі.
З 1977 року працює викладачем-сумісником на підготовчому факультеті університету — читав повний курс «Історії СРСР». 1978 року почав займатися польсько-руських відносин X—XIII століть. Того ж року починає працю старшим лаборантом кафедри філософії Харківського авіаційного університету. В тому часі встановлює творчу співпрацю з доцентом В. К. Міхеєвим — знавцем історії й археології ранньосередньовічної Європи, Н. С. Рашбою — доцентом Харківського інституту культури — фахівцем з історії міжнародних відносин країн Центральної й Східної Європи XVI — початку XVII століть. Завідувач кафедри історії СРСР Харківського університету О. О. Кучер на початку 1980 року влаштовує йому зустріч з М. Ф. Котляром, котрий запрошує Головка до стаціонарної аспірантури при Інституті історії АН УРСР. На іспитах Головко був єдиним, хто зміг прочитати та вірно перекласти уривок тексту літопису — преамбулу до Галицько-Волинського літопису, приймається в аспірантуру. Ще до завершення аспірантури написав дисертацію «Політичні відносини Русі та Польщі в Х — першій третині XIII століть».
1982 року в збірнику «Київ та Західні землі Русі», виданому в Мінську, вміщено його статтю «Землі Західної Русі та об'єднуюча політика Київської держави в Х — першій третині XII століть».
У 1983 році бере участь у роботі Міжнародного з'їзду славістів як секретар однієї із секцій, того ж року по закінченні аспірантури прийнятий на роботу до Інституту історії як молодший науковий співробітник, 1984 року захистив кандидатську дисертацію.
Перша його монографія побачила світ у 1988 році — «Древня Русь та Польща у політичних взаємовідносинах Х — першої третини XIII століть».
1989 року вступає до Товариства української мови, згодом — до Народного Руху України.
1991 року в Черкасах в матеріалах республіканських історичних читань надруковано роботу «Київська Русь і українська середньовічна державність». Того ж року в «Українському історичному журналк» надруковано його працю «Слов'яни Північного Причорномор'я доби Київської Русі та проблема витоків українського козацтва».
У часі серпневого заколоту 1991 року він — один з організаторів акції протесту під стінами Верховної Ради УРСР.
Був в ініціативній групі підготовки збірника наукових статей щодо історії польсько-українських відносин середньовіччя.
Під час першої президентської кампанії був в центральному штабі кандидата у Президенти України Ігоря Юхновського.
Деякий час виконував обов'язки прес-секретаря громадської організації «Нова Україна».
За його зусиль 1994 року відновлено випуск видання «Середньовічна Україна» (в 1970-х роках після 2-х випусків закрите радянською владою), 1997 року вийшов другий випуск збірника, випуску подальших заважає фінансова скрута і байдужість владоможців.
В 1994 році вийшла друком брошура «Давня Русь в міжнародному житті Європи IX—X ст.» В тому ж році звільняється з роботи в Інституті історії та випробовує свої сили на політичному терені.
У 1994—1998 роках працював редактором відділу політики у щотижневій газеті «Регіон».
Після розгляду його ідеї у Верховній Раді другого скликання створюється депутатська група прихильників європейської та євроатлантичної інтеграції України — «Європейський вибір України» — понад 180 депутатів, зокрема В. Чорновіл, С. Хмара, С. Стецько, В. Ємельянов, В. Шевченко, Ю. Оробець.
В тому часі як журналіст був запрошений на форум представників медіа у Нью-Йорку, згодом, як члена — на форум в штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, через брак коштів відмовився від цих поїздок.
1998 року кандидував до Верховної Ради, без особливого успіху. По завершенні виборів його запросив на роботу помічником-консультантом народний депутат О. М. Карпов.
Наприкінці 1990-х років знову почав займатися історичними розвідками, друкував дороблені рукописи праць, які почав писати в першій половині 90-х.
2001 року видана його книга-біографія князя Романа Мстиславича Галицько-Волинського, Ярослав Дашкевич по її прочитанні пропонує Головку на цю тему написати докторський автореферат.
Пише роботу по історії державотворчих процесів у Галицькій та Волинській землях в добу раннього та класичного середньовіччя.
З 2002 року — головний консультант у секретаріаті депутатської фракції Блоку Юлії Тимошенко; готував аналітичні матеріали, пректи нормативних документів, працював з журналістами.
У 2003 році з депутатами підготував проект Постанови парламенту про відзначення ювілеїв коронації князя Данила Романовича та заснування галицької митрополії, окремим пунктом пропонувалося проведення Міжнародної наукової конференції — відбулася в грудні 2003 року у Львові, в Інституті українознавства НАН України. На конференції зав'язав стосунки з дослідником середньовіччя доктором історичних наук Л. В. Войтовичем.
Брав участь у Помаранчевій революції, вважає її яскравою сторінкою історії України і свого життя; як історик, тверезо оцінював дії «вождів».
2005 року його дослідження про державно-історичні процеси княжої доби у Волинській та Галицькій землях отримують рекомендацію до докторського захисту.
В 2006 році опублікована монографія «Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя». У травні того ж року на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України та Інституту народознавства НАН України захистив докторську дисертацію.
2009 року стає одним з ініціаторів проведення Міжнародної наукової конференції «Волинська земля у житті середньовічної Європи» — відбулася у вересні того року в Луцьку.
З 2010 року суміщає свої роботи з викладанням як професор на кафедрі всесвітньої історії всесвітньої історії історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
2011 року за згодою уведений до складу наглядової ради Національного заповідника «Давній Галич».
Виступає рецензентом багатьох монографій та підручників, є офіційним опонентом на захисті дисертацій, зокрема — на захисті докторської дисертації Т. В. Чухліба та кандидатської Зубашевського Назарія Петровича.
Входить до складу редакційних колегій багатьох наукових видань в Кам'янці-Подільському, Києві, Львові, Харкові.
Публікації
- «Холм і Дорогичин у політичній діяльності короля Данила Романовича» на Міжнародній конференції з нагоди 755-ї річниці коронації князя Данила, Дорогичин, грудень 2008;
- «Візантія і половецький степ у політичній діяльності князя Романа Мстиславича» — Міжнародна наукова конференція «XIV Сходознавчі читання А. Кримського», травень 2010;
- «Становлення християнської церковної організації у східних слов'ян у другій половині IX — XI ст. (в контексті релігійно-політичних взаємин Візантійської імперії і Русі)», міжнародний симпозіум «Homo byzantinus: серед ідей та речей», Харків, липень 2010;
- «Спішська угода 1214 р. та її наслідки», другий Міжнародний історико-мистецький семінар «Українсько-угорські студії», жовтень 2010;
- «Галич і Галицька земля у політиці князів Придніпровської та Північної Русі (кінець XII — 30-і роки XIII ст.)» на Наукових читаннях пам'яті академіка Я. Д. Ісаєвича, березень 2011;
- «Угорський король Андрій II та галицький князь Мстислав Мстиславич Удатний: історія політичної взаємодії», третій Міжнародний історико-мистецький семінар «Угорсько-українські студії», Будапешт, червень 2011;
- доповідь про вивчення Хотинської битви 1621 року харківським істориком- орієнталістом Н. С. Рашбою — на конференції у Кам'янці-Подільському, присвяченій 390-річчю Хотинської битви у листопаді 2011 та в грудні того ж року — на конференції у Києві, присвяченій 85-річниці з дня народження Ярослава Романовича Дашкевича;
- «Похід київського князя Володимира на „Перемышль, Червен и ины грады“ 981 р. і проблема початку політичних відносин між Польщею і Руссю (кінець Х — перша третина XI ст.» — Міжнародна наукова конференція «Przemyśl i ziemia przemyska w sferye wpływów ruskich (X — połowa XIV w.)», Перемишль, квітень 2012;
- Останній похід князя Романа Мстиславича у джерелах та історичній думці.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Український історичний журнал. — К., № 4 (487). — липень-серпень 2009. — С. 28—48. — ISSN 0130-5247.
Джерело
- Слово про ювіляра. Валерій Степанков (Кам'янець-Подільський)[недоступне посилання з липня 2019]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada Diti Mati Druzhina Golovko Oleksandr BorisovichNarodivsya 22 zhovtnya 1952 1952 10 22 71 rik abo 1952 1 HarkivKrayina URSR UkrayinaDiyalnist pedagog gromadskij aktivist istorikAlma mater Harkivskij universitetGaluz istoriya serednovichnoyi UkrayiniZaklad HNU im V N KarazinaVchene zvannya doktor istorichnih naukNaukovij stupin doktor istorichnih nauk U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Golovko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Golovko Oleksandr Oleksa ndr Bori sovich Golovko nar 22 zhovtnya 1952 Harkiv ukrayinskij vchenij mediyevist istorik doktor istorichnih nauk ZhittyepisCej rozdil treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2018 Pohodit z robitnichoyi rodini v kotrij bula rozvinuta tyaga do samoosviti Jogo batko Boris Ivanovich dobre znav ukrayinsku literaturu ta poeziyu projshov shlyahi nimecko radyanskoyi vijni po poranennyah povernuvsya invalidom tretoyi grupi nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Slavi tretogo stupenya ta medallyu Za vidvagu 1970 roku po zakinchenni shkoli postupaye na istorichnij fakultet Harkivskogo universitetu pri vibori specializaciyi zupinivsya na istoriyi serednih vikiv Jogo naukovim kerivnikom buv zaviduvach kafedri istoriyi serednih vikiv docent A I Mitryayev Doslidzhuvav istoriyu serednovichnoyi Polshi zahistiv diplomnu robotu Polsha i polsko ruski vidnosini v davnomu litopisanni Pislya zakinchennya v 1975 roci navchannya pracyuye v odnij z novih shkil na Saltivskomu zhitlovomu masivi cherez rik perevivsya do shkoli u svoyemu rajoni Z 1977 roku pracyuye vikladachem sumisnikom na pidgotovchomu fakulteti universitetu chitav povnij kurs Istoriyi SRSR 1978 roku pochav zajmatisya polsko ruskih vidnosin X XIII stolit Togo zh roku pochinaye pracyu starshim laborantom kafedri filosofiyi Harkivskogo aviacijnogo universitetu V tomu chasi vstanovlyuye tvorchu spivpracyu z docentom V K Miheyevim znavcem istoriyi j arheologiyi rannoserednovichnoyi Yevropi N S Rashboyu docentom Harkivskogo institutu kulturi fahivcem z istoriyi mizhnarodnih vidnosin krayin Centralnoyi j Shidnoyi Yevropi XVI pochatku XVII stolit Zaviduvach kafedri istoriyi SRSR Harkivskogo universitetu O O Kucher na pochatku 1980 roku vlashtovuye jomu zustrich z M F Kotlyarom kotrij zaproshuye Golovka do stacionarnoyi aspiranturi pri Instituti istoriyi AN URSR Na ispitah Golovko buv yedinim hto zmig prochitati ta virno pereklasti urivok tekstu litopisu preambulu do Galicko Volinskogo litopisu prijmayetsya v aspiranturu She do zavershennya aspiranturi napisav disertaciyu Politichni vidnosini Rusi ta Polshi v H pershij tretini XIII stolit 1982 roku v zbirniku Kiyiv ta Zahidni zemli Rusi vidanomu v Minsku vmisheno jogo stattyu Zemli Zahidnoyi Rusi ta ob yednuyucha politika Kiyivskoyi derzhavi v H pershij tretini XII stolit U 1983 roci bere uchast u roboti Mizhnarodnogo z yizdu slavistiv yak sekretar odniyeyi iz sekcij togo zh roku po zakinchenni aspiranturi prijnyatij na robotu do Institutu istoriyi yak molodshij naukovij spivrobitnik 1984 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Persha jogo monografiya pobachila svit u 1988 roci Drevnya Rus ta Polsha u politichnih vzayemovidnosinah H pershoyi tretini XIII stolit 1989 roku vstupaye do Tovaristva ukrayinskoyi movi zgodom do Narodnogo Ruhu Ukrayini 1991 roku v Cherkasah v materialah respublikanskih istorichnih chitan nadrukovano robotu Kiyivska Rus i ukrayinska serednovichna derzhavnist Togo zh roku v Ukrayinskomu istorichnomu zhurnalk nadrukovano jogo pracyu Slov yani Pivnichnogo Prichornomor ya dobi Kiyivskoyi Rusi ta problema vitokiv ukrayinskogo kozactva U chasi serpnevogo zakolotu 1991 roku vin odin z organizatoriv akciyi protestu pid stinami Verhovnoyi Radi URSR Buv v iniciativnij grupi pidgotovki zbirnika naukovih statej shodo istoriyi polsko ukrayinskih vidnosin serednovichchya Pid chas pershoyi prezidentskoyi kampaniyi buv v centralnomu shtabi kandidata u Prezidenti Ukrayini Igorya Yuhnovskogo Deyakij chas vikonuvav obov yazki pres sekretarya gromadskoyi organizaciyi Nova Ukrayina Za jogo zusil 1994 roku vidnovleno vipusk vidannya Serednovichna Ukrayina v 1970 h rokah pislya 2 h vipuskiv zakrite radyanskoyu vladoyu 1997 roku vijshov drugij vipusk zbirnika vipusku podalshih zavazhaye finansova skruta i bajduzhist vladomozhciv V 1994 roci vijshla drukom broshura Davnya Rus v mizhnarodnomu zhitti Yevropi IX X st V tomu zh roci zvilnyayetsya z roboti v Instituti istoriyi ta viprobovuye svoyi sili na politichnomu tereni U 1994 1998 rokah pracyuvav redaktorom viddilu politiki u shotizhnevij gazeti Region Pislya rozglyadu jogo ideyi u Verhovnij Radi drugogo sklikannya stvoryuyetsya deputatska grupa prihilnikiv yevropejskoyi ta yevroatlantichnoyi integraciyi Ukrayini Yevropejskij vibir Ukrayini ponad 180 deputativ zokrema V Chornovil S Hmara S Stecko V Yemelyanov V Shevchenko Yu Orobec V tomu chasi yak zhurnalist buv zaproshenij na forum predstavnikiv media u Nyu Jorku zgodom yak chlena na forum v shtab kvartiru NATO u Bryusseli cherez brak koshtiv vidmovivsya vid cih poyizdok 1998 roku kandiduvav do Verhovnoyi Radi bez osoblivogo uspihu Po zavershenni viboriv jogo zaprosiv na robotu pomichnikom konsultantom narodnij deputat O M Karpov Naprikinci 1990 h rokiv znovu pochav zajmatisya istorichnimi rozvidkami drukuvav dorobleni rukopisi prac yaki pochav pisati v pershij polovini 90 h 2001 roku vidana jogo kniga biografiya knyazya Romana Mstislavicha Galicko Volinskogo Yaroslav Dashkevich po yiyi prochitanni proponuye Golovku na cyu temu napisati doktorskij avtoreferat Pishe robotu po istoriyi derzhavotvorchih procesiv u Galickij ta Volinskij zemlyah v dobu rannogo ta klasichnogo serednovichchya Z 2002 roku golovnij konsultant u sekretariati deputatskoyi frakciyi Bloku Yuliyi Timoshenko gotuvav analitichni materiali prekti normativnih dokumentiv pracyuvav z zhurnalistami U 2003 roci z deputatami pidgotuvav proekt Postanovi parlamentu pro vidznachennya yuvileyiv koronaciyi knyazya Danila Romanovicha ta zasnuvannya galickoyi mitropoliyi okremim punktom proponuvalosya provedennya Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi vidbulasya v grudni 2003 roku u Lvovi v Instituti ukrayinoznavstva NAN Ukrayini Na konferenciyi zav yazav stosunki z doslidnikom serednovichchya doktorom istorichnih nauk L V Vojtovichem Brav uchast u Pomaranchevij revolyuciyi vvazhaye yiyi yaskravoyu storinkoyu istoriyi Ukrayini i svogo zhittya yak istorik tverezo ocinyuvav diyi vozhdiv 2005 roku jogo doslidzhennya pro derzhavno istorichni procesi knyazhoyi dobi u Volinskij ta Galickij zemlyah otrimuyut rekomendaciyu do doktorskogo zahistu V 2006 roci opublikovana monografiya Korona Danila Galickogo Volin i Galichina v derzhavno politichnomu rozvitku Centralno Shidnoyi Yevropi rannogo ta klasichnogo serednovichchya U travni togo zh roku na zasidanni specializovanoyi vchenoyi radi Institutu ukrayinoznavstva imeni Ivana Krip yakevicha NAN Ukrayini ta Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini zahistiv doktorsku disertaciyu 2009 roku staye odnim z iniciatoriv provedennya Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Volinska zemlya u zhitti serednovichnoyi Yevropi vidbulasya u veresni togo roku v Lucku Z 2010 roku sumishaye svoyi roboti z vikladannyam yak profesor na kafedri vsesvitnoyi istoriyi vsesvitnoyi istoriyi istorichnogo fakultetu Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka 2011 roku za zgodoyu uvedenij do skladu naglyadovoyi radi Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich Vistupaye recenzentom bagatoh monografij ta pidruchnikiv ye oficijnim oponentom na zahisti disertacij zokrema na zahisti doktorskoyi disertaciyi T V Chuhliba ta kandidatskoyi Zubashevskogo Nazariya Petrovicha Vhodit do skladu redakcijnih kolegij bagatoh naukovih vidan v Kam yanci Podilskomu Kiyevi Lvovi Harkovi Publikaciyi Holm i Dorogichin u politichnij diyalnosti korolya Danila Romanovicha na Mizhnarodnij konferenciyi z nagodi 755 yi richnici koronaciyi knyazya Danila Dorogichin gruden 2008 Vizantiya i poloveckij step u politichnij diyalnosti knyazya Romana Mstislavicha Mizhnarodna naukova konferenciya XIV Shodoznavchi chitannya A Krimskogo traven 2010 Stanovlennya hristiyanskoyi cerkovnoyi organizaciyi u shidnih slov yan u drugij polovini IX XI st v konteksti religijno politichnih vzayemin Vizantijskoyi imperiyi i Rusi mizhnarodnij simpozium Homo byzantinus sered idej ta rechej Harkiv lipen 2010 Spishska ugoda 1214 r ta yiyi naslidki drugij Mizhnarodnij istoriko misteckij seminar Ukrayinsko ugorski studiyi zhovten 2010 Galich i Galicka zemlya u politici knyaziv Pridniprovskoyi ta Pivnichnoyi Rusi kinec XII 30 i roki XIII st na Naukovih chitannyah pam yati akademika Ya D Isayevicha berezen 2011 Ugorskij korol Andrij II ta galickij knyaz Mstislav Mstislavich Udatnij istoriya politichnoyi vzayemodiyi tretij Mizhnarodnij istoriko misteckij seminar Ugorsko ukrayinski studiyi Budapesht cherven 2011 dopovid pro vivchennya Hotinskoyi bitvi 1621 roku harkivskim istorikom oriyentalistom N S Rashboyu na konferenciyi u Kam yanci Podilskomu prisvyachenij 390 richchyu Hotinskoyi bitvi u listopadi 2011 ta v grudni togo zh roku na konferenciyi u Kiyevi prisvyachenij 85 richnici z dnya narodzhennya Yaroslava Romanovicha Dashkevicha Pohid kiyivskogo knyazya Volodimira na Peremyshl Cherven i iny grady 981 r i problema pochatku politichnih vidnosin mizh Polsheyu i Russyu kinec H persha tretina XI st Mizhnarodna naukova konferenciya Przemysl i ziemia przemyska w sferye wplywow ruskich X polowa XIV w Peremishl kviten 2012 Ostannij pohid knyazya Romana Mstislavicha u dzherelah ta istorichnij dumci PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 4 487 lipen serpen 2009 S 28 48 ISSN 0130 5247 DzhereloSlovo pro yuvilyara Valerij Stepankov Kam yanec Podilskij nedostupne posilannya z lipnya 2019 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018