Гаплогру́па E1b1b, або Гаплогрупа E-M215 — гаплогрупа людської Y-хромосоми. Є відгалуженням гаплогрупи E. E1b1b сформувалася 42300 років тому.
За даними Familytree DNA, 33 з 603 (5,5 %) чоловіків-українців є носіями E1b1b.
Географічне й етнічне поширення E1b1b (M215)
Частота галузей гаплогрупи E різниться географічно за «ефектом родоначальника», коли невелика група носіїв новокам'яної, бронзової та залізної діб переселялося на нове місце. Прикладом слугують E-V12 на півдні Єгипту, E-V13 на Балканах, E-V32 у Сомалі, E-V65 на середземноморському узбережжі Африки та E-M81 на північному заході Африки.
Поза Європою M215 з високою частотою присутня у Марокко (понад 80 %), Сомалі (80 %), Ефіопії (40 %-80 %), Тунісі (70 %), Алжирі (60 %), Єгипті (40 %), Йорданії (25 %), Палестині(20 %) та Лівані (17,5 %).
У Європі найвища частота у Косово (понад 45 %), Албанії та Чорногорії (по 27 %), Болгарії (23 %), Македонії та Греції (по 21 %), Кіпрі (20 %), Сицилії (20 %), Південній Італії (18,5 %), Сербії (18 %) та Румунії (15 %).
Євреї-ашкеназі мають приблизно 20 % носіїв E1b1b, що майже повністю належать її галузі E-M123.
Походження і історія
Вважається, що гаплогрупа E1b1b з'явилася на Африканському розі приблизно 26000 років тому й поширилася у Північній Африці й у Західній Азії за пізньої давньокам'яної та середньокам'яної діб. E-Z827 сформувалася 24000 років тому, а гаплогрупа E-M78 — 20000 років тому. Родоводи гаплогрупи E1b1b пов'язані до розповсюдження афроазійських мов.
У 2016 році Лазарідісом проведене ДНК тестування натуфійської культури середньокам'яної доби в Ізраїлі. Натуфійська культура ймовірно є найстарішою археологічною культурою осілого населення. Чоловіки цього дослідження належать гаплогрупам CT й E1b1 (у тому числі два зразки E-Z827). Це є найстаріші відомі зразки гаплогрупи E1b1. За докерамічної неолітичної культури Б у Йорданії на додачу гаплогрупам CT й E1b1 також виявлені гаплогрупи H2 та T.
E1b1b не виявлено у Туреччині та Ірані новокам'яної доби. Проте її виявлено двічі серед сотень європейців новокам'яної доби. Це вказує на те, що на кінець останнього зледеніння 12000 років тому чоловіки з гаплогрупою E1b1b не були присутні ніде на Близькому Сході окрім Леванту. В часи натуфійської культури новокам'яної доби вже існувало хліборобство, як то вирощування жита. Тому хліборобство походить від корінного для племен гаплогрупи E1b1b середньокам'яного Леванту.
Сучасна найвища частота гаплогрупи E1b1b знаходиться у північно-східній Африці, особливо в Етіопії й Сомалі. Саме тут виявлені найстаріші галузі M281, V6 та V92. Багато родоводів E1b1b не знайдено серед етіоплян й сомалійців. Ці родоводи походять з Родючого Півмісяця та з'явилися у Африці за новокам'яної доби. Це стосується таких підгалузей гаплогрупи E1b1b, як V22 (12000 років тому) та V32 (10000 років тому), що нерозривно пов'язані з іншими близькосхідними гаплогрупами T1a-CTS2214 та J1-L136.
Гіпотеза про північно-африканських неолітичних чабанів
За дослідженням Декера у 2013 році корови Італії та Іберії мають інтрогресію від африканських корів. Це можливо означає, що африканські чабани разом з коровами занесли за новокам'яної доби у Південну Європу з Північної Африки свої чабанські родоводи E-M78 та E-M123.
E1b1b (M215)
E-M215 сформувалася 42 300 років тому. Спільний предок жив 34800 років тому.
E-M215 найбільш поширена гаплогрупа Y-хромосоми серед чоловіків у Ефіопії, Сомалі, Еритреї, у північноафриканських берберів та арабів, є одночасно 3-ю за поширення гаплогрупою у Західній Європі. Також вона часто зустрічається на Близькому Сході, звідки вона поширилася на Балкани і далі по Європі. Незвично високу для Європи (41 %) концентрацію E1b1b1 має субетнос пасьєго у іспанській Кантабрії.
Найближче розгалуження дерева E-M215:
- M215
- M35 — усі чоловіки-українці, носії гаплогрупи E відносяться до цієї гаплогрупи
- L539
- M78
- Z1919 — більша частина українців з гаплогрупою E належать до цієї галузі
- L618
- Y37003
- L618
- Z1919 — більша частина українців з гаплогрупою E належать до цієї галузі
- Z1902
- V12 — найбільш поширена галузь M78 на півдні Єгипту (понад 40 %), півдні Сомалі та півночі Кенії
- Y2863
- V12 — найбільш поширена галузь M78 на півдні Єгипту (понад 40 %), півдні Сомалі та півночі Кенії
- M78
- L539
- M35 — усі чоловіки-українці, носії гаплогрупи E відносяться до цієї гаплогрупи
E-V12
E-V12 сформувалася 11800 років тому. Загальний предок жив 10000 років тому.
V12 найбільш поширена галузь M78 на півдні Єгипту (понад 40 %), півдні Сомалі та півночі Кенії. Помірна присутність V12* на Близькому Сході (Йорданія, Бахрейн, Саудівська Аравія), у Європі (за виключенням Північної) вказує, що вона могла бути невеликою неолітичною галуззю.
Найближче розгалуження дерева E-V12:
- V12
- Y2863
- CTS693
- FGC14377
- Y2863
E-V65
E-V65 сформувалася 11800 років тому. Загальний предок жив 2800 років тому.
E-V65 головне знайдено у Північній Африці з максимум у 20—30 % у Лівії, Тунісі та північному Марокко. Відсутність V65 на Африканському розі вказує на її походження з Північної Африки. З частотою 0,5 %-5 % виявлені у Єгипті, Греції, півдні Італії й Сицилії. Подібна частота серед ізольованих народів сардинців та басків, що найміцніше пов'язані з середньокам'яним та новокам'яним населенням Європи та у яких відсутня гаплогрупа E-V13. V65 відсутня у Леванті, на Балканах та у поза-середземноморській Європі, що спростовує неолітичне поширення. Широке поширення у Північній Африці та невелике у Південній Європі де сильні історичні зв'язки з Африкою вказує на міграційне походження E-V65 у Європі. До Італії міграція виникла за фінікійських та карфагенських часів (1000—146 роки до н. е.) до Вандальського королівства. До Греції V65 потрапила зі стародавніх колоній у Киренаїці. В Іберії V65 міг потрапити з пізньо-давньокам'яної доби.
Найближче розгалуження дерева E-V65:
E-V13
E-V13 сформувалася 7600 років тому. Загальний предок жив 5100 років тому.
Більша частина українців (23 з 30 носіїв; 77 %) з гаплогрупою E належать до цієї галузі. З достатньо досліджених (10 зразків) 5 належать до Z5018, 3 — Z5017, по одному до L540 та S7461.
Найближче розгалуження дерева E-V13:
- Z5018 — виявлена у Європі в Албанії, Болгарії, Україні, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, Англії, Шотландії, Ірландії, Норвегії, Швеції й Росії
- L540 — виявлена у Європі в Україні, Польщі, Чехії, Німеччині, Швеції, Норвегії й Росії
- Y16729 — виявлена у Європі у Болгарії, Ірландії та у Західній Азії в ОАЕ
- S7461 — виявлена у Західній Азії у Лівані, Саудівській Аравії та у Європі у Україні, Швейцарії, Бельгії, Англії, Швеції
- Y19508 — виявлена у Німеччині та Вельсі
- Y35953 — виявлена у Словаччині, Польщі, Італії та Англії
- Y36298
Асиміляція неолітичних європейців E-V13 індоєвропейцями
Гаплогрупа V13 охоплює 80 % з достатньо досліджених зразків E1b1b, або 4,4 % чоловіків-українців.
З 69 зразків Y-ДНК з новокам'яної доби Європи тільки 2 належать до E1b1b:
- Один належить до E-M78 з Сопотської культури в Угорщині (5000—4800 до н. е.).
- Інший належить до E-M78 або можливо до E-V13 з північно-східної Іспанії приблизно 5000 року до н. е.
Наразі не відомо чи E-M78 з'явилася у Європі за середньокам'яної доби, чи вони були частиною новокам'яної хліборобської колонізації. Зрозуміло, що E-M78 не був головним новокам'яним родоводом Європи. Землеробська цивілізація, що поширилася з Родючого Півмісяця на Балкани ( у Фессалії) до північного Середземномор'я (). Раніше серед дослідників була поширена думка щодо у Європі E-V13 та інших родоводів E1b1b ефектом одного родоначальника.
Сучасне поширення середземноморської E-V13 присутнє у всій Європі, навіть у Скандинавії, Фінляндії та східно-балтійських країнах. Притому у Північній Європі майже відсутні неолітичні гаплогрупи G2a (європейська G2a-Z1815), J1 та T (проте присутня у Естонії)). Гаплогрупа G2a виявлена на всіх досліджених неолітичних місцинах, тому її відсутність у сучасній Північній Європі вказує, що на Півночі неолітичні родоводи не вижили. Отже E-V13 не з'явилася у Північній Європі з новокам'яної доби.
Гаплогрупа E-V13 виділилася з E-M78 приблизно 7600 років тому, коли неолітичні хлібороби просувалися Балканами та Наддунав'ям. Усі сучасні носії E-V13 походять від спільного предка, що жив 5100 років тому. Також майже усі вони походять від спільного пращура, що отримав CTS1273 мутацію, що жив 4000 років тому за бронзової доби. Відразу, 4000 років тому, після цього пращура CTS1273 розділилася на дев'ять колін. Потім протягом декількох наступних сторіч галуззя CTS1273 сильно розмножилися та поширилися, так що невелика E-V13 стало одною з основних чоловічих родоводів, що просунулися за межі Європи до східних меж Середземномор'я, на Кавказ, Курдистан, Іран та до Сибіру.
Таке швидке просування в усіх частинах Європи вказує на те, що E-V13 належала до панівного прошарку суспільства бронзової доби. Таке поширення стало можливим єдиним поширенням тієї доби — поширенням індо-європейців R1b та R1a з українсько-російських степів на решту Європи. Найщільного поширення E-V13 набула у Центральній Європі. Найбільш обґрунтованим поясненням є виникнення E-V13 з E-M78 на Балканах або у Центральній Європі за новокам'яної доби та асиміляція та поширення E-V13 індо-європейцями R1b та R1a всією Європою.
E-V13 однаково поширена як у країнах з домінуваннях R1a, так й R1b індоєвропейських гаплогруп. Таке мало статися за доби Трипільської культури у степах України, Молдови та Румунії, або на півдні Центральної Європи, наприклад в Угорщині, коли індоєвропейські кочовики R1a та R1b змішалися з європейськими неолітичними скотарями Південно-Східної Європи гаплогрупи E-V13. R1a ототожнюється з культурою шнурової кераміки, що була поширена у Північно-Східній й Центральній Європі та Фенноскандії. Культура шнурової кераміки просунулася у південно-східному напрямі утворила синташтинську культуру й більш охоплюючу андронівську культурно-історичну спільноту завдяки яким у Центральну, Західну та Південну Азію просунулися «пра-слов'янські племена» R1a-Z93 та R1b-Z2103, що стали основою народів іранської та індійської мовних груп. Відносно великий відсоток E-V13 серед курдів, персів, у Сибіру й на Алтаї пояснюється саме таким просуванням за бронзової доби.
E-V22
E-V22 сформувалася 12100 років тому. Загальний предок жив 8500 років тому.
Деякі українці з гаплогрупою E належать до цієї галузі. Гаплогрупа насамперед поширена у західній Ефіопії, північному Єгипті та у південному Леванті. В Європі гаплогрупа V22 пов'язана з фінікійцями та євреями. Фінікійці принесли E-V22 на Сицилію, Сардинію, у південну Іспанію та Магриб. Євреї принесли її до Греції, Італії та Іспанії.
Найближче розгалуження дерева E-V22:
- FGC2726 — виявлені у Азербайджані (Ленкорань)
E-M123
E-M123 сформувалася 18900 років тому. Загальний предок жив 18100 років тому.
Менша частина українців з гаплогрупою E належать до цієї галузі.
Найближче розгалуження дерева E-M123:
- M123
- M34
- M84
- M84
- M34
Українці-носії E1b1b
Українці-носії складають 5-тий за чисельністю чоловічий родовід в Україні. Вони складають 5,5 % (33 з 603 зразків) українців-чоловіків. З достатньо досліджених зразків 77 % (23 з 30) відносяться до V13, 20 % (6 з 30) — до PF1962, 3,3 % — до V22.
Відомі носії
- Адольф Гітлер (1889—1945) — вождь (фюрер) націонал-соціалістичної Німеччини, носій E1b1b.
- Зінедін Зідан — французький футболіст, алжирський араб, носій E-M81.
- Ніколас Кейдж (справжнє прізвище Коппола) — американський актор італійського походження, носій E-M84.
- Альберт Ейнштейн (1879—1955) — німецький фізик-теоретик, носій E-Z830.
- Наполеон I Бонапарт (1769—1821) — 1-й французький імператор, тосканський шляхтич із Корсики, носій E-M34.
- Ларрі Пейдж — співзасновник Гугл, 12-та найбагатша людина світу, носій E-V13.
- Ліндон Джонсон (1908—1973) — 36-й американський президент, за батьківським родоводом шотландець, носій E-V13.
- Орвил Вилбур Райт — перші літакобудівники та авіатори, за батьківським родоводом англійці, носії E-V13 (S7461).
- Джузеппе Гарібальді (1807—1882) — італійський військовик, об'єднувач Італії, носій E-V13.
- Гітлер
- Зідан
- Кейдж (Коппола)
- Ейнштейн
- Бонапарте
- Пейдж
- Джонсон
- Орвил Райт
- Вилбур Райт
- Гарібальді
Джерела
- FamilytreeDNA Haplogroup E1b1b1 [ 24 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Europedia Haplogroup E1b1b [ 20 травня 2019 у Wayback Machine.]
- YFull YTree E [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Haplogrop E [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Молекулярная генеалогия. Гаплогруппа E1b1b [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 4 грудня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 4 грудня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Cruciani et al. (2004)
- Cadenas et al. (2007)
- Henn et al. ( 2008)
- Hassan et al. ( 2008)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gaplogru pa E1b1b abo Gaplogrupa E M215 gaplogrupa lyudskoyi Y hromosomi Ye vidgaluzhennyam gaplogrupi E E1b1b sformuvalasya 42300 rokiv tomu Poshirennya E M35 Za danimi Familytree DNA 33 z 603 5 5 cholovikiv ukrayinciv ye nosiyami E1b1b Geografichne j etnichne poshirennya E1b1b M215 Chastota galuzej gaplogrupi E riznitsya geografichno za efektom rodonachalnika koli nevelika grupa nosiyiv novokam yanoyi bronzovoyi ta zaliznoyi dib pereselyalosya na nove misce Prikladom sluguyut E V12 na pivdni Yegiptu E V13 na Balkanah E V32 u Somali E V65 na seredzemnomorskomu uzberezhzhi Afriki ta E M81 na pivnichnomu zahodi Afriki Poza Yevropoyu M215 z visokoyu chastotoyu prisutnya u Marokko ponad 80 Somali 80 Efiopiyi 40 80 Tunisi 70 Alzhiri 60 Yegipti 40 Jordaniyi 25 Palestini 20 ta Livani 17 5 U Yevropi najvisha chastota u Kosovo ponad 45 Albaniyi ta Chornogoriyi po 27 Bolgariyi 23 Makedoniyi ta Greciyi po 21 Kipri 20 Siciliyi 20 Pivdennij Italiyi 18 5 Serbiyi 18 ta Rumuniyi 15 Yevreyi ashkenazi mayut priblizno 20 nosiyiv E1b1b sho majzhe povnistyu nalezhat yiyi galuzi E M123 Pohodzhennya i istoriyaStarodavnye poshirennya golovnih galuzej gaplogrupi E M35 Na mapi vkazani jmovirni najranni prosuvannya E M215 rodovodiv opisanimi u najnovishih stattyah Vvazhayetsya sho gaplogrupa E1b1b z yavilasya na Afrikanskomu rozi priblizno 26000 rokiv tomu j poshirilasya u Pivnichnij Africi j u Zahidnij Aziyi za piznoyi davnokam yanoyi ta serednokam yanoyi dib E Z827 sformuvalasya 24000 rokiv tomu a gaplogrupa E M78 20000 rokiv tomu Rodovodi gaplogrupi E1b1b pov yazani do rozpovsyudzhennya afroazijskih mov U 2016 roci Lazaridisom provedene DNK testuvannya natufijskoyi kulturi serednokam yanoyi dobi v Izrayili Natufijska kultura jmovirno ye najstarishoyu arheologichnoyu kulturoyu osilogo naselennya Choloviki cogo doslidzhennya nalezhat gaplogrupam CT j E1b1 u tomu chisli dva zrazki E Z827 Ce ye najstarishi vidomi zrazki gaplogrupi E1b1 Za dokeramichnoyi neolitichnoyi kulturi B u Jordaniyi na dodachu gaplogrupam CT j E1b1 takozh viyavleni gaplogrupi H2 ta T E1b1b ne viyavleno u Turechchini ta Irani novokam yanoyi dobi Prote yiyi viyavleno dvichi sered soten yevropejciv novokam yanoyi dobi Ce vkazuye na te sho na kinec ostannogo zledeninnya 12000 rokiv tomu choloviki z gaplogrupoyu E1b1b ne buli prisutni nide na Blizkomu Shodi okrim Levantu V chasi natufijskoyi kulturi novokam yanoyi dobi vzhe isnuvalo hliborobstvo yak to viroshuvannya zhita Tomu hliborobstvo pohodit vid korinnogo dlya plemen gaplogrupi E1b1b serednokam yanogo Levantu Suchasna najvisha chastota gaplogrupi E1b1b znahoditsya u pivnichno shidnij Africi osoblivo v Etiopiyi j Somali Same tut viyavleni najstarishi galuzi M281 V6 ta V92 Bagato rodovodiv E1b1b ne znajdeno sered etioplyan j somalijciv Ci rodovodi pohodyat z Rodyuchogo Pivmisyacya ta z yavilisya u Africi za novokam yanoyi dobi Ce stosuyetsya takih pidgaluzej gaplogrupi E1b1b yak V22 12000 rokiv tomu ta V32 10000 rokiv tomu sho nerozrivno pov yazani z inshimi blizkoshidnimi gaplogrupami T1a CTS2214 ta J1 L136 Gipoteza pro pivnichno afrikanskih neolitichnih chabaniv Za doslidzhennyam Dekera u 2013 roci korovi Italiyi ta Iberiyi mayut introgresiyu vid afrikanskih koriv Ce mozhlivo oznachaye sho afrikanski chabani razom z korovami zanesli za novokam yanoyi dobi u Pivdennu Yevropu z Pivnichnoyi Afriki svoyi chabanski rodovodi E M78 ta E M123 E1b1b M215 E M215 sformuvalasya 42 300 rokiv tomu Spilnij predok zhiv 34800 rokiv tomu E M215 najbilsh poshirena gaplogrupa Y hromosomi sered cholovikiv u Efiopiyi Somali Eritreyi u pivnichnoafrikanskih berberiv ta arabiv ye odnochasno 3 yu za poshirennya gaplogrupoyu u Zahidnij Yevropi Takozh vona chasto zustrichayetsya na Blizkomu Shodi zvidki vona poshirilasya na Balkani i dali po Yevropi Nezvichno visoku dlya Yevropi 41 koncentraciyu E1b1b1 maye subetnos pasyego u ispanskij Kantabriyi Najblizhche rozgaluzhennya dereva E M215 M215 M35 usi choloviki ukrayinci nosiyi gaplogrupi E vidnosyatsya do ciyeyi gaplogrupi L539 M78 Z1919 bilsha chastina ukrayinciv z gaplogrupoyu E nalezhat do ciyeyi galuzi L618 Y37003 Z1902 V12 najbilsh poshirena galuz M78 na pivdni Yegiptu ponad 40 pivdni Somali ta pivnochi Keniyi Y2863 li ul li ul li ul li ul li ul li ul li PF6794 viyavlena u Italiyi Marokko Liviyi CTS12227 viyavleni u Liviyi Alzhiri ta Saudivskij Araviyi A2227 viyavleni u Alzhiri Marokko Liviyi Italiyi ta Daniyi FGC22844 viyavleni u Zahidnij Sahari ta Italiyi A930 viyavlena u Angliyi MZ99 PF2578 viyavlena u Italiyi ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul li ul E V12 E V12 sformuvalasya 11800 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 10000 rokiv tomu V12 najbilsh poshirena galuz M78 na pivdni Yegiptu ponad 40 pivdni Somali ta pivnochi Keniyi Pomirna prisutnist V12 na Blizkomu Shodi Jordaniya Bahrejn Saudivska Araviya u Yevropi za viklyuchennyam Pivnichnoyi vkazuye sho vona mogla buti nevelikoyu neolitichnoyu galuzzyu Najblizhche rozgaluzhennya dereva E V12 V12 Y2863 CTS693 FGC14377 li ul E V65 E V65 sformuvalasya 11800 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 2800 rokiv tomu E V65 golovne znajdeno u Pivnichnij Africi z maksimum u 20 30 u Liviyi Tunisi ta pivnichnomu Marokko Vidsutnist V65 na Afrikanskomu rozi vkazuye na yiyi pohodzhennya z Pivnichnoyi Afriki Z chastotoyu 0 5 5 viyavleni u Yegipti Greciyi pivdni Italiyi j Siciliyi Podibna chastota sered izolovanih narodiv sardinciv ta baskiv sho najmicnishe pov yazani z serednokam yanim ta novokam yanim naselennyam Yevropi ta u yakih vidsutnya gaplogrupa E V13 V65 vidsutnya u Levanti na Balkanah ta u poza seredzemnomorskij Yevropi sho sprostovuye neolitichne poshirennya Shiroke poshirennya u Pivnichnij Africi ta nevelike u Pivdennij Yevropi de silni istorichni zv yazki z Afrikoyu vkazuye na migracijne pohodzhennya E V65 u Yevropi Do Italiyi migraciya vinikla za finikijskih ta karfagenskih chasiv 1000 146 roki do n e do Vandalskogo korolivstva Do Greciyi V65 potrapila zi starodavnih kolonij u Kirenayici V Iberiyi V65 mig potrapiti z pizno davnokam yanoyi dobi Najblizhche rozgaluzhennya dereva E V65 li ul li ul li ul E V13 E V13 sformuvalasya 7600 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 5100 rokiv tomu Bilsha chastina ukrayinciv 23 z 30 nosiyiv 77 z gaplogrupoyu E nalezhat do ciyeyi galuzi Z dostatno doslidzhenih 10 zrazkiv 5 nalezhat do Z5018 3 Z5017 po odnomu do L540 ta S7461 Najblizhche rozgaluzhennya dereva E V13 Z5018 viyavlena u Yevropi v Albaniyi Bolgariyi Ukrayini Polshi Nimechchini Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Angliyi Shotlandiyi Irlandiyi Norvegiyi Shveciyi j Rosiyi L540 viyavlena u Yevropi v Ukrayini Polshi Chehiyi Nimechchini Shveciyi Norvegiyi j Rosiyi Y16729 viyavlena u Yevropi u Bolgariyi Irlandiyi ta u Zahidnij Aziyi v OAE S7461 viyavlena u Zahidnij Aziyi u Livani Saudivskij Araviyi ta u Yevropi u Ukrayini Shvejcariyi Belgiyi Angliyi Shveciyi Y19508 viyavlena u Nimechchini ta Velsi Y35953 viyavlena u Slovachchini Polshi Italiyi ta Angliyi Y36298 li ul li ul li ul li ul Asimilyaciya neolitichnih yevropejciv E V13 indoyevropejcyami Gaplogrupa V13 ohoplyuye 80 z dostatno doslidzhenih zrazkiv E1b1b abo 4 4 cholovikiv ukrayinciv Z 69 zrazkiv Y DNK z novokam yanoyi dobi Yevropi tilki 2 nalezhat do E1b1b Odin nalezhit do E M78 z Sopotskoyi kulturi v Ugorshini 5000 4800 do n e Inshij nalezhit do E M78 abo mozhlivo do E V13 z pivnichno shidnoyi Ispaniyi priblizno 5000 roku do n e Narazi ne vidomo chi E M78 z yavilasya u Yevropi za serednokam yanoyi dobi chi voni buli chastinoyu novokam yanoyi hliborobskoyi kolonizaciyi Zrozumilo sho E M78 ne buv golovnim novokam yanim rodovodom Yevropi Zemlerobska civilizaciya sho poshirilasya z Rodyuchogo Pivmisyacya na Balkani u Fessaliyi do pivnichnogo Seredzemnomor ya Ranishe sered doslidnikiv bula poshirena dumka shodo u Yevropi E V13 ta inshih rodovodiv E1b1b efektom odnogo rodonachalnika Suchasne poshirennya seredzemnomorskoyi E V13 prisutnye u vsij Yevropi navit u Skandinaviyi Finlyandiyi ta shidno baltijskih krayinah Pritomu u Pivnichnij Yevropi majzhe vidsutni neolitichni gaplogrupi G2a yevropejska G2a Z1815 J1 ta T prote prisutnya u Estoniyi Gaplogrupa G2a viyavlena na vsih doslidzhenih neolitichnih miscinah tomu yiyi vidsutnist u suchasnij Pivnichnij Yevropi vkazuye sho na Pivnochi neolitichni rodovodi ne vizhili Otzhe E V13 ne z yavilasya u Pivnichnij Yevropi z novokam yanoyi dobi Gaplogrupa E V13 vidililasya z E M78 priblizno 7600 rokiv tomu koli neolitichni hliborobi prosuvalisya Balkanami ta Naddunav yam Usi suchasni nosiyi E V13 pohodyat vid spilnogo predka sho zhiv 5100 rokiv tomu Takozh majzhe usi voni pohodyat vid spilnogo prashura sho otrimav CTS1273 mutaciyu sho zhiv 4000 rokiv tomu za bronzovoyi dobi Vidrazu 4000 rokiv tomu pislya cogo prashura CTS1273 rozdililasya na dev yat kolin Potim protyagom dekilkoh nastupnih storich galuzzya CTS1273 silno rozmnozhilisya ta poshirilisya tak sho nevelika E V13 stalo odnoyu z osnovnih cholovichih rodovodiv sho prosunulisya za mezhi Yevropi do shidnih mezh Seredzemnomor ya na Kavkaz Kurdistan Iran ta do Sibiru Take shvidke prosuvannya v usih chastinah Yevropi vkazuye na te sho E V13 nalezhala do panivnogo prosharku suspilstva bronzovoyi dobi Take poshirennya stalo mozhlivim yedinim poshirennyam tiyeyi dobi poshirennyam indo yevropejciv R1b ta R1a z ukrayinsko rosijskih stepiv na reshtu Yevropi Najshilnogo poshirennya E V13 nabula u Centralnij Yevropi Najbilsh obgruntovanim poyasnennyam ye viniknennya E V13 z E M78 na Balkanah abo u Centralnij Yevropi za novokam yanoyi dobi ta asimilyaciya ta poshirennya E V13 indo yevropejcyami R1b ta R1a vsiyeyu Yevropoyu E V13 odnakovo poshirena yak u krayinah z dominuvannyah R1a tak j R1b indoyevropejskih gaplogrup Take malo statisya za dobi Tripilskoyi kulturi u stepah Ukrayini Moldovi ta Rumuniyi abo na pivdni Centralnoyi Yevropi napriklad v Ugorshini koli indoyevropejski kochoviki R1a ta R1b zmishalisya z yevropejskimi neolitichnimi skotaryami Pivdenno Shidnoyi Yevropi gaplogrupi E V13 R1a ototozhnyuyetsya z kulturoyu shnurovoyi keramiki sho bula poshirena u Pivnichno Shidnij j Centralnij Yevropi ta Fennoskandiyi Kultura shnurovoyi keramiki prosunulasya u pivdenno shidnomu napryami utvorila sintashtinsku kulturu j bilsh ohoplyuyuchu andronivsku kulturno istorichnu spilnotu zavdyaki yakim u Centralnu Zahidnu ta Pivdennu Aziyu prosunulisya pra slov yanski plemena R1a Z93 ta R1b Z2103 sho stali osnovoyu narodiv iranskoyi ta indijskoyi movnih grup Vidnosno velikij vidsotok E V13 sered kurdiv persiv u Sibiru j na Altayi poyasnyuyetsya same takim prosuvannyam za bronzovoyi dobi E V22 E V22 sformuvalasya 12100 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 8500 rokiv tomu Deyaki ukrayinci z gaplogrupoyu E nalezhat do ciyeyi galuzi Gaplogrupa nasampered poshirena u zahidnij Efiopiyi pivnichnomu Yegipti ta u pivdennomu Levanti V Yevropi gaplogrupa V22 pov yazana z finikijcyami ta yevreyami Finikijci prinesli E V22 na Siciliyu Sardiniyu u pivdennu Ispaniyu ta Magrib Yevreyi prinesli yiyi do Greciyi Italiyi ta Ispaniyi Najblizhche rozgaluzhennya dereva E V22 FGC2726 viyavleni u Azerbajdzhani Lenkoran li ul li Y37003 viyavleni u Polshi ul li ul E M123 E M123 sformuvalasya 18900 rokiv tomu Zagalnij predok zhiv 18100 rokiv tomu Mensha chastina ukrayinciv z gaplogrupoyu E nalezhat do ciyeyi galuzi Najblizhche rozgaluzhennya dereva E M123 M123 M34 M84 li ul li ul li ul Ukrayinci nosiyi E1b1bUkrayinci nosiyi skladayut 5 tij za chiselnistyu cholovichij rodovid v Ukrayini Voni skladayut 5 5 33 z 603 zrazkiv ukrayinciv cholovikiv Z dostatno doslidzhenih zrazkiv 77 23 z 30 vidnosyatsya do V13 20 6 z 30 do PF1962 3 3 do V22 Vidomi nosiyiAdolf Gitler 1889 1945 vozhd fyurer nacional socialistichnoyi Nimechchini nosij E1b1b Zinedin Zidan francuzkij futbolist alzhirskij arab nosij E M81 Nikolas Kejdzh spravzhnye prizvishe Koppola amerikanskij aktor italijskogo pohodzhennya nosij E M84 Albert Ejnshtejn 1879 1955 nimeckij fizik teoretik nosij E Z830 Napoleon I Bonapart 1769 1821 1 j francuzkij imperator toskanskij shlyahtich iz Korsiki nosij E M34 Larri Pejdzh spivzasnovnik Gugl 12 ta najbagatsha lyudina svitu nosij E V13 Lindon Dzhonson 1908 1973 36 j amerikanskij prezident za batkivskim rodovodom shotlandec nosij E V13 Orvil Vilbur Rajt pershi litakobudivniki ta aviatori za batkivskim rodovodom anglijci nosiyi E V13 S7461 Dzhuzeppe Garibaldi 1807 1882 italijskij vijskovik ob yednuvach Italiyi nosij E V13 Gitler Zidan Kejdzh Koppola Ejnshtejn Bonaparte Pejdzh Dzhonson Orvil Rajt Vilbur Rajt GaribaldiDzherelaFamilytreeDNA Haplogroup E1b1b1 24 travnya 2018 u Wayback Machine Europedia Haplogroup E1b1b 20 travnya 2019 u Wayback Machine YFull YTree E 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Haplogrop E 15 veresnya 2017 u Wayback Machine Molekulyarnaya genealogiya Gaplogruppa E1b1b 3 grudnya 2017 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 4 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 veresnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 4 grudnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Cruciani et al 2004 Cadenas et al 2007 Henn et al 2008 Hassan et al 2008