Військовий заколот в Іспанії в липні 1936 (ісп. Golpe de Estado de España de julio de 1936, або серед повстанців ісп. Alzamiento Nacional) — військове повстання з метою повалення Другої Іспанської республіки, яке натомість спричинило Громадянську війну в Іспанії, в якій націоналісти та республіканці боролися за контроль над країною. Сам заколот був організований 18 липня 1936 року, хоча він почався на день раніше в Іспанському Марокко. Внаслідок кількарічної війни в Іспанії було встановлено диктатуру одного з лідерів перевороту Франсіско Франко.
Повстання мало бути швидким, але уряд зберіг контроль над більшою частиною країни, влючно з Малаґою, Хаеном та Альмерією. Кадіс захопили повстанці, а генерал зумів втримати Севілью. 19 липня уряд на чолі з новопризначеним прем'єр-міністром Хосе Хіралем наказав розподілити зброю між профспілками, що допомогло перемогти повстанців у Мадриді, Барселоні та Валенсії і призвело до того, що анархісти взяли під контроль значні частини Араґону і Каталонії. Повстанський генерал здався в Барселоні і пізніше його було засуджено до страти.
Повстанці заручилися підтримкою приблизно половини іспанської армії, яка налічувала близько 66 000 чоловіків, а також 30 000 . Остання була найбільш професійною та боєздатною військовою силою Іспанії. Уряд зберіг менше половини гвинтівок, важких і легких кулеметів та артилерії. Обидві сторони мали небагато танків і лише застарілі літаки, тоді як потужність військово-морського флоту була відносно рівною. Дезертирство багатьох регулярних офіцерів послабило республіканські підрозділи всіх типів.
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijskovij zakolot v Ispaniyi v lipni 1936 isp Golpe de Estado de Espana de julio de 1936 abo sered povstanciv isp Alzamiento Nacional vijskove povstannya z metoyu povalennya Drugoyi Ispanskoyi respubliki yake natomist sprichinilo Gromadyansku vijnu v Ispaniyi v yakij nacionalisti ta respublikanci borolisya za kontrol nad krayinoyu Sam zakolot buv organizovanij 18 lipnya 1936 roku hocha vin pochavsya na den ranishe v Ispanskomu Marokko Vnaslidok kilkarichnoyi vijni v Ispaniyi bulo vstanovleno diktaturu odnogo z lideriv perevorotu Fransisko Franko Respublikanski soldati ta miska policiya pid chas boyiv u Barseloni Karta kontrolyu nad Ispaniyeyu v lipni 1936 bez Ispanskogo Marokko ta Kanarskih ostroviv Sinim temnim poznacheno teritoriyi pid kontrolem uryadu respublikanciv Povstannya malo buti shvidkim ale uryad zberig kontrol nad bilshoyu chastinoyu krayini vlyuchno z Malagoyu Haenom ta Almeriyeyu Kadis zahopili povstanci a general zumiv vtrimati Sevilyu 19 lipnya uryad na choli z novopriznachenim prem yer ministrom Hose Hiralem nakazav rozpodiliti zbroyu mizh profspilkami sho dopomoglo peremogti povstanciv u Madridi Barseloni ta Valensiyi i prizvelo do togo sho anarhisti vzyali pid kontrol znachni chastini Aragonu i Kataloniyi Povstanskij general zdavsya v Barseloni i piznishe jogo bulo zasudzheno do strati Povstanci zaruchilisya pidtrimkoyu priblizno polovini ispanskoyi armiyi yaka nalichuvala blizko 66 000 cholovikiv a takozh 30 000 Ostannya bula najbilsh profesijnoyu ta boyezdatnoyu vijskovoyu siloyu Ispaniyi Uryad zberig menshe polovini gvintivok vazhkih i legkih kulemetiv ta artileriyi Obidvi storoni mali nebagato tankiv i lishe zastarili litaki todi yak potuzhnist vijskovo morskogo flotu bula vidnosno rivnoyu Dezertirstvo bagatoh regulyarnih oficeriv poslabilo respublikanski pidrozdili vsih tipiv Div takozhFrankistska IspaniyaPrimitkiThomas Hugh 2003 The Spanish Civil War s 219 ISBN 0 141 01161 0 Thomas Hugh 2003 The Spanish Civil War s 315 ISBN 0 141 01161 0