Хосе Хіраль Перейра (ісп. José Giral Pereira; 22 жовтня 1879 — 23 грудня 1962) — іспанський науковець і політик кубинського походження, голова уряду Другої республіки на початку громадянської війни.
Хосе Хіраль ісп. José Giral Pereira | ||
| ||
---|---|---|
19 липня — 4 вересня 1936 року | ||
Президент: | Мануель Асанья | |
Попередник: | Дієго Мартінес Барріо | |
Наступник: | Франсиско Ларго Кабальєро | |
Народження: | 22 жовтня 1879[1][2][3] Сантьяго-де-Куба, Іспанська імперія, Іспанія[4][5] або d, Сантьяго-де-Куба, Куба[6] | |
Смерть: | 23 грудня 1962[4][1][…] (83 роки) Мехіко, Мексика[4] | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | d | |
Партія: | d | |
Діти: | d | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився на Кубі, його батько був іспанцем, а мати кубинкою. Закінчив інститут кардинала Сіснероса та Мадридський університет. 1902 року здобув докторський ступінь з хімії, а 1904 року — диплом фармацевта. Працював у різних мадридських лабораторіях, 1903 року став одним із засновників Іспанського фізико-хімічного товариства. Від 1904 працював на фармацевтичному факультеті в alma mater, а наступного року став професором кафедри органічної хімії в університету Саламанки. Пізніше вивчав організацію наукових досліджень у Франції.
Одночасно Хіраль займався політичною діяльністю. Він мав ліволіберальні погляди, був прибічником широких реформ, у тому числі відокремлення церкви від держави. 1917 року був заарештований під час загального страйку. Другом Хосе Хіраля був Мануель Асанья, лідер партії Республіканська дія, установчі збори якої відбувались в аптеці Хіраля, який став одним з відомих діячів як Республіканської дії, так і створеного на її базі Республіканського об'єднання, а від 1934 року — Лівореспубліканської партії (її лідером також став Асанья, а Хіраль увійшов до складу національної ради).
Хіраль не припиняв займатись науковою діяльністю. 1928 року він став професором біохімії в Центральному університеті Мадрида. Також він очолював секцію точних, фізичних і природничих наук в Атенеумі — мадридському літературному, науковому й художньому товаристві, президентом якого 1930 року став Асанья. Хіраля заарештовували за його політичну діяльність як за часів диктатури генерала Прімо де Рівери (1923—1930), так і за врядування генерала Дамасо Беренгера 1930.
Після проголошення Другої республіки 1931 року Хіраль став депутатом кортесів. Того ж року він став радником уряду й ректором Центрального університету Мадрида. Від жовтня 1931 до вересня 1933 та від лютого 1936 року обіймав посаду морського міністра. На тій посаді займався військовими реформами, значно збільшив зарплатню військовослужбовцям. 25 квітня 1935 року був обраний членом Національної медичної академії.
Під час виступів націоналістично налаштованих військовиків 18 липня 1936 року Хіраль віддав наказ флоту виступити на боці уряду. Більшість офіцерів відмовились виконувати той наказ, але більша частина матросів підтримали Народний фронт Хіраля, в результаті чого значна частина флоту лишилась на боці республіки, причому антиреспубліканськи налаштовані офіцери були вбиті чи заарештовані. 19 липня Хіраль отримав пост глави уряду, залишивши за собою посаду морського міністра. Його уряд санкціонував озброєння народних мас. Окрім того було започатковано народні суди, заборонено анти республіканські організації, переформовано жандармерію на Національну республіканську гвардію та встановлено контроль над підприємствами, які залишили їхні власники. Хіраль не зміг домогтись підтримки свого уряду з боку європейських демократій. Не отримавши допомоги від Франції, він звернувся по неї до СРСР. Військові поразки, а також той факт, що Хіраль був надто поміркованим політиком, привели до різкого зниження його популярності та падіння його уряду на початку вересня 1936 року.
До 1937 року Хіраль був міністром без портфелю в кабінеті Ларго Кабальєро, у 1937—1938 роках обіймав посаду міністра закордонних справ в уряді Хуана Негріна, потім знову був міністром без портфелю. Після поразки республіканців 1939 року Хіраль, як і Асанья, з яким він продовжував підтримувати дружні стосунки, емігрував до Франції. Звідти Хіраль невдовзі переїхав до Мексики.
У Мексиці Хіраль був професором біохімії в Політехнічному інституті та в Національному автономному університеті в Мехіко. У вересні 1945 року він очолив уряд Іспанської республіки в екзині (до 1947).
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Munzinger Personen
- Хираль Хосе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2847170%29.NDIP.
- http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=2-2&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2847170%29.NDIP.
Джерела
- Данилов С. Ю. Гражданская война в Испании (1936 — 1939). — М. : Вече, 2004. — 352 с. — .
- Життєпис [ 17 липня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Життєпис [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Hiral Perejra isp Jose Giral Pereira 22 zhovtnya 1879 23 grudnya 1962 ispanskij naukovec i politik kubinskogo pohodzhennya golova uryadu Drugoyi respubliki na pochatku gromadyanskoyi vijni Hose Hiral isp Jose Giral Pereira Golova uryadu Drugoyi Ispanskoyi respubliki 19 lipnya 4 veresnya 1936 roku Prezident Manuel Asanya Poperednik Diyego Martines Barrio Nastupnik Fransisko Largo Kabalyero Narodzhennya 22 zhovtnya 1879 1879 10 22 1 2 3 Santyago de Kuba Ispanska imperiya Ispaniya 4 5 abo d Santyago de Kuba Kuba 6 Smert 23 grudnya 1962 1962 12 23 4 1 83 roki Mehiko Meksika 4 Krayina IspaniyaOsvita dPartiya dDiti d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya na Kubi jogo batko buv ispancem a mati kubinkoyu Zakinchiv institut kardinala Sisnerosa ta Madridskij universitet 1902 roku zdobuv doktorskij stupin z himiyi a 1904 roku diplom farmacevta Pracyuvav u riznih madridskih laboratoriyah 1903 roku stav odnim iz zasnovnikiv Ispanskogo fiziko himichnogo tovaristva Vid 1904 pracyuvav na farmacevtichnomu fakulteti v alma mater a nastupnogo roku stav profesorom kafedri organichnoyi himiyi v universitetu Salamanki Piznishe vivchav organizaciyu naukovih doslidzhen u Franciyi Odnochasno Hiral zajmavsya politichnoyu diyalnistyu Vin mav livoliberalni poglyadi buv pribichnikom shirokih reform u tomu chisli vidokremlennya cerkvi vid derzhavi 1917 roku buv zaareshtovanij pid chas zagalnogo strajku Drugom Hose Hiralya buv Manuel Asanya lider partiyi Respublikanska diya ustanovchi zbori yakoyi vidbuvalis v apteci Hiralya yakij stav odnim z vidomih diyachiv yak Respublikanskoyi diyi tak i stvorenogo na yiyi bazi Respublikanskogo ob yednannya a vid 1934 roku Livorespublikanskoyi partiyi yiyi liderom takozh stav Asanya a Hiral uvijshov do skladu nacionalnoyi radi Hiral ne pripinyav zajmatis naukovoyu diyalnistyu 1928 roku vin stav profesorom biohimiyi v Centralnomu universiteti Madrida Takozh vin ocholyuvav sekciyu tochnih fizichnih i prirodnichih nauk v Ateneumi madridskomu literaturnomu naukovomu j hudozhnomu tovaristvi prezidentom yakogo 1930 roku stav Asanya Hiralya zaareshtovuvali za jogo politichnu diyalnist yak za chasiv diktaturi generala Primo de Riveri 1923 1930 tak i za vryaduvannya generala Damaso Berengera 1930 Pislya progoloshennya Drugoyi respubliki 1931 roku Hiral stav deputatom kortesiv Togo zh roku vin stav radnikom uryadu j rektorom Centralnogo universitetu Madrida Vid zhovtnya 1931 do veresnya 1933 ta vid lyutogo 1936 roku obijmav posadu morskogo ministra Na tij posadi zajmavsya vijskovimi reformami znachno zbilshiv zarplatnyu vijskovosluzhbovcyam 25 kvitnya 1935 roku buv obranij chlenom Nacionalnoyi medichnoyi akademiyi Pid chas vistupiv nacionalistichno nalashtovanih vijskovikiv 18 lipnya 1936 roku Hiral viddav nakaz flotu vistupiti na boci uryadu Bilshist oficeriv vidmovilis vikonuvati toj nakaz ale bilsha chastina matrosiv pidtrimali Narodnij front Hiralya v rezultati chogo znachna chastina flotu lishilas na boci respubliki prichomu antirespublikanski nalashtovani oficeri buli vbiti chi zaareshtovani 19 lipnya Hiral otrimav post glavi uryadu zalishivshi za soboyu posadu morskogo ministra Jogo uryad sankcionuvav ozbroyennya narodnih mas Okrim togo bulo zapochatkovano narodni sudi zaboroneno anti respublikanski organizaciyi pereformovano zhandarmeriyu na Nacionalnu respublikansku gvardiyu ta vstanovleno kontrol nad pidpriyemstvami yaki zalishili yihni vlasniki Hiral ne zmig domogtis pidtrimki svogo uryadu z boku yevropejskih demokratij Ne otrimavshi dopomogi vid Franciyi vin zvernuvsya po neyi do SRSR Vijskovi porazki a takozh toj fakt sho Hiral buv nadto pomirkovanim politikom priveli do rizkogo znizhennya jogo populyarnosti ta padinnya jogo uryadu na pochatku veresnya 1936 roku Do 1937 roku Hiral buv ministrom bez portfelyu v kabineti Largo Kabalyero u 1937 1938 rokah obijmav posadu ministra zakordonnih sprav v uryadi Huana Negrina potim znovu buv ministrom bez portfelyu Pislya porazki respublikanciv 1939 roku Hiral yak i Asanya z yakim vin prodovzhuvav pidtrimuvati druzhni stosunki emigruvav do Franciyi Zvidti Hiral nevdovzi pereyihav do Meksiki U Meksici Hiral buv profesorom biohimiyi v Politehnichnomu instituti ta v Nacionalnomu avtonomnomu universiteti v Mehiko U veresni 1945 roku vin ocholiv uryad Ispanskoyi respubliki v ekzini do 1947 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Munzinger Personen d Track Q107343683 Hiral Hose Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 1 1 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2847170 29 NDIP http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 2 2 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2847170 29 NDIP DzherelaDanilov S Yu Grazhdanskaya vojna v Ispanii 1936 1939 M Veche 2004 352 s ISBN 5 9533 0225 8 Zhittyepis 17 lipnya 2018 u Wayback Machine ros Zhittyepis 11 lipnya 2018 u Wayback Machine isp isp