Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монархія Іспанії (ісп. Monarquía Española) (конституційно визначається як Корона (ісп. La Corona) — конституційний інститут та найвища посада Іспанії. Монархія включає правлячого монарха, його сім'ю та королівський двір, який підтримує та сприяє монарху у виконанні своїх обов'язків та прерогатив. В 2020 році іспанську монархію представляють король Філіп VI, королева Летиція та їхні дочки Леонор, принцеса Астурійська та Софія, інфанта Іспанії.
| Король Іспанії ісп. Rey de España | |
|---|---|
 [en] | |
| Стиль | Його Величність |
| Резиденція | офіційна Королівський палац у Мадриді, приватна Палац Сарсуела |
| Місце | Королівський палац у Мадриді |
| Призначає | Спадковість |
| Попередник | Хуан Карлос I |
| Створення | 1700 |
| Перший на посаді | Ізабе́ла I та Фернандо II |
| Наступництво | можливий спадкоємець Леонор де Тодос лос Сантос де Бурбон і Ортіс Іспанська |
| Вебсайт | The Spanish Monarchy |
Конституція Іспанії 1978 року відновила конституційну монархію як форму правління Іспанії після падіння диктатури Каудильйо Франсіско Франко та відновлення демократії Адольфо Суаресом у 1975 році. Конституцією 1978 року підтверджено роль короля Іспанії як живого уособлення і втілення іспанської держави та символу стійкої єдності та сталості Іспанії, а також позицію як «арбітра та модератора» іспанських державних установ. Конституційно, король — глава держави і головнокомандувач збройними силами Іспанії. Конституція кодифікує використання королівських стилів та титулів, королівських прерогатив, системи успадкування трону, забезпечення монарха та регентства-опікунства у випадках неповноліття чи недієздатності монарха. Відповідно до конституції, монарх також сприяє розвитку відносин з «народами своєї історичної спільноти». Король Іспанії — президент [en], яка представляє приблизно понад 700 млн людей у двадцяти чотирьох країнах-членах по всьому світу. У 2008 році король Хуан Карлос I вважався найпопулярнішим лідером у всій Іберо-Америці.
Іспанська монархія сягає корінням у Вестготське королівство зі столицею у Толедо, заснованому після падіння Західної Римської імперії. В той час Астурійське королівство почало боротьбу з арабським завоюванням після вторгнення Омеядського халіфату в Іспанію у 8 столітті. Династичний шлюб між Ізабеллою I Кастильською та Фернандо II Арагонським («Католицькі королі») об'єднав Іспанію у 15 столітті. Останній претендент на трон Візантійської імперії, в своєму заповіті від 7 квітня 1502 року передав імператорський титул Фернандо II Арагонському та Ізабеллі I Кастильській.
Іспанська імперія стала однією з перших могутніх світових держав, коли Ізабелла та Фердинанд фінансували дослідницьку подорож Христофора Колумба через Атлантичний океан. Морський шлях, який він відкрив, проклав шлях для завоювання Іспанією більшої частини Америк.
У 2018 році бюджет іспанської монархії становив 7,9 млн євро. Ця сума є одною з найнижчих з державних витрат на інститут монархії в Європі.
Історія
Монархія в Іспанії сягає корінням у Вестготське королівство та його християнські держави-наступники Наварра, Астурія, Леон, Кастилія та Арагон, які почали боротьбу з арабським завоюванням після вторгнення Омеядського халіфату в Іспанію у VIII столітті. Однією з найбільш ранніх впливових династій були Хіменеси, які об'єднали більшу частину християнської Іберії під своїм керівництвом у XI столітті. Від Санчо III Наваррського (1000—1035) до Урраки Леонської (1106—1125) члени родини Хіменес претендували на історичний титул вестготів «Імператор усієї Іспанії» (лат. Imperator totius Hispaniae). Правителі з династії Хіменесів прагнули приєднати свої королівства до європейського театру подій, тому часто вступали в міжпіренейські союзи та шлюби, і стали покровителями релігійних реформ (бл. 950 — бл. 1130). Син Урраки та спадкоємець Альфонсо VII, перший з іспанської гілки Бургундської родини, останнім претендував на титул «Імператор усієї Іспанії», але розділив свою імперію серед своїх синів. [en] (1366—1369) закінчилася смертю короля Педро I (1334—1369) від руки його позашлюбного зведеного брата Енріке Трастамарського, який правив як Енріке II (1369—1379). Енріке II став першим правителем іспанського королівства з Трастамарської династії. Спадкоємиця короля Педро I, його внучка Катерина Ланкастерська, вийшла заміж за Енріке III, поєднавши династії Хіменисів та Трастамара в особі їхнього сина, короля Хуана II.
Подружній союз католицьких монархів
У XV столітті шлюб між Ізабеллою I Кастильською та Фернандо II Арагонським, обидва представники Трастамарської династії, відомі як «католицькі монархи», об'єднали два важливі королівства Піренейського півострова. Кожне королівство зберігало свою основну структуру. У 1492 році католицькі монархи завоювали Гранадський емірат на півдні Іспанії, останню мусульманську територію на Піренейському півострові. Об'єднання Іспанії відзначається з цієї дати, хоча різні іспанські королівства не припинили існування після цієї дати.
Території іспанської імперії за кордоном були залежними від Кастилії, і Кастилія мала там безмежний вплив. Після іспанських досліджень та поселень в Карибському басейні, завоювання Мексики та завоювання Перу, корона встановила високі суди у важливих регіонах та намісництва (Мексика, 1535; Перу, 1542) разом з намісником (віце-королем) та аудієнціями — ефективними адміністраторами королівської політики.
Габсбурги
На початку 16 століття за короля Карла I (також імператора Священної Римської імперії як Карл V), сина королеви Кастилії Хуани I іспанська монархія перейшла до Габсбургів. Правління Філіппа ІІ ознаменувало пік золотої доби Іспанії (1492—1659), періоду великої колоніальної експансії та торгівлі. У 1700 році Карл II був останнім з іспанських Габсбургів і його смерть спричинила війну за іспанську спадщину.
Бурбони
Зі смертю бездітного Карла II правонаступництво престолу було спірним. Карл II призначив своїм спадкоємцем онука своєї сестри Марії Терезії, Філіппа III Французького, герцога Анжуйського. На початку XVIII століття можливе об'єднання Іспанії з Францією, на той час двох великих європейських держав, спричинило війну за іспанську спадщину. Завершенням війни стали Утрехтський мир (1713) та Раштаттський мир (1714), які зберегли європейський баланс сил.
У середині XVIII століття, особливо при Карлі III, іспанська корона розпочала амбітний та далекосяжний проєкт щодо здійснення великих реформ в управлінні Іспанії та Іспанської імперії. Ці зміни, відомі як [en], намагалися вдосконалити управління та отримати більший дохід від заморських територій.
Філіп V був першим королем Іспанії з династії Бурбонів. Станом на 2020 рік Філіп VI зберігає трон Іспанії за Бурбонами.
1808 року під час Наполеонівських воєн французький імператор Наполеон I Бонапарт змусив Фердинанда VII зректися престолу. Бурбони стали центром народного опору проти французького панування. Однак відмова Фердинанда VII від ліберальної іспанської конституції 1812 року, а також його міністерські призначення, зокрема виключення лібералів, поступово підірвали народну підтримку іспанської монархії. У 1830 році Фердинанд VII ухвалив [en]», якою відмінив «Салічний Закон», запроваджений Філіпом V, згідно якого жінкам заборонялося бути суверенами Іспанії. Таким чином, як це було прийнято до приходу Бурбонів, старша дочка Фердинанда VII Ізабелла стала його спадкоємицею. Опоненти «Прагматичної санкції» стверджували, що вона ніколи не була офіційно оприлюднена, таким чином, молодший брат Фердинанда VII, принц Карлос законний спадкоємець трону відповідно до «Салічного Закону».
Перша Іспанська республіка
11 лютого 1873 року проголошена Перша Іспанська республіка. У грудні 1874 року державний переворот відновив Бурбонів на троні.
Друга Іспанська Республіка та режим Франсіско Франко
На місцевих та муніципальних виборах 1931 року перемогли (особливо в міських районах) кандидати, які виступали за ліквідацію монархії та створення республіки. Зіткнувшись з заворушеннями в містах, Альфонсо XIII залишив країну, але не зрікся трону. Держава перетворилася на відносно недовговічну Другу Іспанську Республіку. Період політичної нестабільності призвів до початку Громадянської війни, яка тривала з 1936 до 1939 року. Громадянська війна закінчилися перемогою генерала Франсіско Франко та його прихильників.
1947 року Іспанія прийняла [en] та перетворилися на монархію. Згідно цього закону Франсіско Франко керував як глава держави Королівства Іспанія з вакантним місцем короля до своєї смерті у 1975 році.
Відновлення монархії
Франко призначив Хуана Карлоса де Бурбона своїм наступником, який потім очолив перехід Іспанії від диктатури до демократії шляхом проведення політичних реформ.
Незадоволений темпом демократичних реформ, новий король Хуан Карлос I, звільнив Карлоса Аріаса Наварро і призначив реформатора Адольфо Суареса головою уряду у 1977 році.
1978 на референдумі прийнято нову Конституцію Іспанії. А 1981 року рішучі дії короля дозволили швидко нівелювати спробу державного перевороту.
Після спроби перевороту Хуан Карлос відійшов від активної політичної діяльності.
Корона, конституція та королівські прерогативи
Корона Іспанії (ісп. la Corona de España), яка походить від вестготського королівства V століття та наступних держав-наступників, визначена у II розділі «Корона» (статті 56—65) Конституції Іспанії 1978 року. Конституційно монарх втілює і уособлює «нерозривну» єдність і сталість іспанської держави, і представляє правосуб'єктність держави та в подальшому виконує роль «Батька нації». Як об'єднавча фігура для нації, у 2010 році король Хуан Карлос працював над тим, щоб «подолати розрив» між поляризованими політичними партіями Іспанії та розробити єдину стратегію у відповідь на [en].
Відповідно до конституції Іспанії, суверенітет походить від народу, тому народ надає королю владу монарха:
Монарх «регулює та модерує регулярне функціонування інституцій» та приймає на себе найвище представництво іспанської держави у міжнародних відносинах. Монарх виконує функції, прямо покладені на нього конституцією та законами.
Після коронації та проголошення перед Генеральними кортесами, король присягає вірно виконувати свої конституційні обов'язки та дотримуватися конституції та законів держави. Крім того, конституція покладає на короля додаткову відповідальність за забезпечення дотримання конституції. Нарешті, король присягає поважати права іспанських громадян та самоврядних громад. Принц Астурійський, досягнувши повноліття, робить ту саму присягу, що і король, разом з окремою присягою на вірність монарху.
Стаття 62 II розділу Конституції «Корона», визначає повноваження короля, тоді як Стаття 99 IV розділу «Уряд та управління справами», визначає роль короля у призначенні прем'єр-міністра та формуванні кабінету міністрів/уряду. Статті 117, 122—124 розділу VI «Судова влада», визначають роль короля в незалежній судовій системі країни. Однак, конституційною конвенцією, встановленою Хуаном Карлосом I, король здійснює свої прерогативи, питаючи поради уряду, при цьому зберігаючи політично безпартійну та незалежну монархію. Отримання урядових порад не обов'язково зобов'язує монарха їх виконувати, за винятком випадків, передбачених конституцією. Його акти завжди підписуються в порядку визначеному статтею 64. Без такого підпису вони не дійсні, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 65.
Згідно статті 62 розділу II, король:
- Затверджує та оприлюднює закони.
- Скликає та розпускає Генеральні кортеси та призначає вибори на умовах, передбачених Конституцією.
- Оголошує референдум у випадках, передбачених Конституцією.
- Пропонує кандидата на посаду Голови Уряду та призначає його або звільняє його від посади, як це передбачено Конституцією.
- Призначає та звільняє членів Уряду за пропозицією Голови уряду Іспанії.
- Публікує постанови затверджені [en] про призначення на цивільні та військові посади, почестей та відзнак відповідно до законодавства.
- Має бути поінформований про державні справи і для цього головувати на засіданнях Кабінету міністрів, коли він вважає за потрібне, на прохання Голови уряду.
- Верховний головнокомандувач Збройних сил.
- Має право на помилування відповідно до закону, який не може давати загальних помилувань.
- Здійснює Високе шефство над Королівськими академіями.
Звернення до монарха, титули та джерело величі
Конституція 1978 року підтверджує титул монарха — «Король Іспанії». Він також може використовувати інші титули, історично пов'язані з Короною.
Згідно з Королівським указом 1368/1987, що регулює титули та почесті королівської сім'ї та регентів, король та його дружина, королева-консорт, офіційно будуть називатися «Його Величність та Її Величність» (Їх Величності, ісп. Su Majestad, де Su означає Його або Її), а не традиційно «католицька Величність» (ісп. Su Católica Majestad). Принц-консорт, чоловік правлячої королеви, матиме звернення «Його Королівська Високість» (ісп. Su Alteza Real). Вдови та вдівці монархів повинні зберігати це звернення до наступного одруження. Спадкоємець трону з народження має титул принц Астурійський та інші титули, історично пов'язані з ним. Серед інших, до цих титулів відносять Принц Віанський, історично пов'язаний зі спадкоємцем Наваррського королівства; титули Принц Жиронський та Герцог Монтбланський — з Арагонською Короною. Інші діти монарха та діти спадкоємця повинні мати титул Інфант або Інфанта (принц чи принцеса) та мати форму звернення Його або Її Королівська Високість (ісп. Su Alteza Real). Королівський указ додатково обмежує можливості будь-якого регента використовувати або створювати титули при неповнолітті або недієздатності монарха. До четвертого покоління нащадків, або правнуків правлячого монарха не передбачено титулів та форм звернення.
Після зречення трону у 2014 році Хуан Карлос I та його дружина Софія зберігають титули ввічливості короля та королеви Іспанії.
Див. також
Примітки
- Powell, Charles. Juan Carlos of Spain; Self Made Monarch. St. Martin's Press, INC.
{{}}: Пропущений або порожній|url=() - Título II. De la Corona, Wikisource. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- Constitution of Spain 1978, Title II, Article 56, Subsection 2 and amended by Royal Decree 1368/1987, dated 6 November
- Title II, Article 56, Subsection 1
- . The Independent. London. 26 лютого 2010. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 серпня 2020.(англ.)
- . El Mundo. 10 липня 2008. Архів оригіналу за 13 грудня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.(ісп.)
- 19. P.K. Enepekides, `Das Wiener Testament des Andreas Palaiologos vom 7 April 1502', Akten des XI Internationalen Byzantinisten Kongresses, München 1958, ed. F. Dölger and H.G. Beck (Munich, 1960) 138-43, esp. 138.
- Norwich, John Julius, Byzantium — The Decline and Fall, p. 446.
- . eldiario.es. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.(ісп.)
- James Lockhart and Stuart Schwartz, Early Latin America [ 14 грудня 2019 у Wayback Machine.]. New York: Cambridge University Press 1983, p. 19.(англ.)
- James Lockhart and Stuart Schwartz, Early Latin America. New York: Cambridge University Press 1983, pp. 346–52, 359–68.(англ.)
- John Hooper, The New Spaniards, 2001, From Dictatorship to Democracy
- . BBC News. 4 січня 2008. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 27 серпня 2020.(англ.)
- John Hooper, The New Spaniards, 2001, An Engaging Monarchy
- (PDF). Boletin Oficial del Estado (BOE). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 27 серпня 2020.(англ.)
- Part IV Government and Administration [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
- Título VI. Del Poder Judicial [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.](ісп.)
- [1] [ 15 травня 2019 у Wayback Machine.] Section 56.3(ісп.)
- Real Decreto 1368/1987, de 6 de noviembre, sobre régimen de títulos, tratamientos y honores de la Familia Real y de los Regentes [ 13 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Boletin Oficial del Estado (BOE) no. 271, 12 November 1987, p. 33717. (Reference: BOE-A-1987-25284)(ісп.)
- Король Іспанії може використовувати звернення Його католицька величність, відповідно до Готського альманаху. Однак, згідно з Королівським указом, опублікованим у 1987 році, використовується звернення — Його Величність.
- Goodman, Al; Mullen, Jethro; Levs, Josh (2 червня 2014). . CNN. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 вересня 2020.(англ.)
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 1 вересня 2020.(англ.)
- Real Decreto 470/2014, de 13 de junio, por el que se modifica el Real Decreto 1368/1987, de 6 de noviembre, sobre régimen de títulos, tratamientos y honores de la Familia Real y de los Regentes [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Boletin Oficial del Estado (BOE) no. 149, 19 June 2014, p. 46399-46400. (Reference: BOE-A-2014-6477)(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monarhiya Ispaniyi isp Monarquia Espanola konstitucijno viznachayetsya yak Korona isp La Corona konstitucijnij institut ta najvisha posada Ispaniyi Monarhiya vklyuchaye pravlyachogo monarha jogo sim yu ta korolivskij dvir yakij pidtrimuye ta spriyaye monarhu u vikonanni svoyih obov yazkiv ta prerogativ V 2020 roci ispansku monarhiyu predstavlyayut korol Filip VI koroleva Leticiya ta yihni dochki Leonor princesa Asturijska ta Sofiya infanta Ispaniyi Korol Ispaniyi isp Rey de Espana en Posadu obijmaye Filip VI vid 19 chervnya 2014Stil Jogo VelichnistRezidenciya oficijna Korolivskij palac u Madridi privatna Palac SarsuelaMisce Korolivskij palac u MadridiPriznachaye SpadkovistPoperednik Huan Karlos IStvorennya 1700Pershij na posadi Izabe la I ta Fernando IINastupnictvo mozhlivij spadkoyemec Leonor de Todos los Santos de Burbon i Ortis IspanskaVebsajt The Spanish Monarchy Konstituciya Ispaniyi 1978 roku vidnovila konstitucijnu monarhiyu yak formu pravlinnya Ispaniyi pislya padinnya diktaturi Kaudiljo Fransisko Franko ta vidnovlennya demokratiyi Adolfo Suaresom u 1975 roci Konstituciyeyu 1978 roku pidtverdzheno rol korolya Ispaniyi yak zhivogo uosoblennya i vtilennya ispanskoyi derzhavi ta simvolu stijkoyi yednosti ta stalosti Ispaniyi a takozh poziciyu yak arbitra ta moderatora ispanskih derzhavnih ustanov Konstitucijno korol glava derzhavi i golovnokomanduvach zbrojnimi silami Ispaniyi Konstituciya kodifikuye vikoristannya korolivskih stiliv ta tituliv korolivskih prerogativ sistemi uspadkuvannya tronu zabezpechennya monarha ta regentstva opikunstva u vipadkah nepovnolittya chi nediyezdatnosti monarha Vidpovidno do konstituciyi monarh takozh spriyaye rozvitku vidnosin z narodami svoyeyi istorichnoyi spilnoti Korol Ispaniyi prezident en yaka predstavlyaye priblizno ponad 700 mln lyudej u dvadcyati chotiroh krayinah chlenah po vsomu svitu U 2008 roci korol Huan Karlos I vvazhavsya najpopulyarnishim liderom u vsij Ibero Americi Ispanska monarhiya syagaye korinnyam u Vestgotske korolivstvo zi stoliceyu u Toledo zasnovanomu pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi V toj chas Asturijske korolivstvo pochalo borotbu z arabskim zavoyuvannyam pislya vtorgnennya Omeyadskogo halifatu v Ispaniyu u 8 stolitti Dinastichnij shlyub mizh Izabelloyu I Kastilskoyu ta Fernando II Aragonskim Katolicki koroli ob yednav Ispaniyu u 15 stolitti Ostannij pretendent na tron Vizantijskoyi imperiyi v svoyemu zapoviti vid 7 kvitnya 1502 roku peredav imperatorskij titul Fernando II Aragonskomu ta Izabelli I Kastilskij Ispanska imperiya stala odniyeyu z pershih mogutnih svitovih derzhav koli Izabella ta Ferdinand finansuvali doslidnicku podorozh Hristofora Kolumba cherez Atlantichnij okean Morskij shlyah yakij vin vidkriv proklav shlyah dlya zavoyuvannya Ispaniyeyu bilshoyi chastini Amerik U 2018 roci byudzhet ispanskoyi monarhiyi stanoviv 7 9 mln yevro Cya suma ye odnoyu z najnizhchih z derzhavnih vitrat na institut monarhiyi v Yevropi IstoriyaDiv takozh Ispanska imperiya Dinastichna liniya vid pershih koroliv Vestgotiv do Filipa VI Monarhiya v Ispaniyi syagaye korinnyam u Vestgotske korolivstvo ta jogo hristiyanski derzhavi nastupniki Navarra Asturiya Leon Kastiliya ta Aragon yaki pochali borotbu z arabskim zavoyuvannyam pislya vtorgnennya Omeyadskogo halifatu v Ispaniyu u VIII stolitti Odniyeyu z najbilsh rannih vplivovih dinastij buli Himenesi yaki ob yednali bilshu chastinu hristiyanskoyi Iberiyi pid svoyim kerivnictvom u XI stolitti Vid Sancho III Navarrskogo 1000 1035 do Urraki Leonskoyi 1106 1125 chleni rodini Himenes pretenduvali na istorichnij titul vestgotiv Imperator usiyeyi Ispaniyi lat Imperator totius Hispaniae Praviteli z dinastiyi Himenesiv pragnuli priyednati svoyi korolivstva do yevropejskogo teatru podij tomu chasto vstupali v mizhpirenejski soyuzi ta shlyubi i stali pokrovitelyami religijnih reform bl 950 bl 1130 Sin Urraki ta spadkoyemec Alfonso VII pershij z ispanskoyi gilki Burgundskoyi rodini ostannim pretenduvav na titul Imperator usiyeyi Ispaniyi ale rozdiliv svoyu imperiyu sered svoyih siniv en 1366 1369 zakinchilasya smertyu korolya Pedro I 1334 1369 vid ruki jogo pozashlyubnogo zvedenogo brata Enrike Trastamarskogo yakij praviv yak Enrike II 1369 1379 Enrike II stav pershim pravitelem ispanskogo korolivstva z Trastamarskoyi dinastiyi Spadkoyemicya korolya Pedro I jogo vnuchka Katerina Lankasterska vijshla zamizh za Enrike III poyednavshi dinastiyi Himenisiv ta Trastamara v osobi yihnogo sina korolya Huana II Podruzhnij soyuz katolickih monarhiv Dokladnishe Katolicki koroli Div takozh Personalna uniya U XV stolitti shlyub mizh Izabelloyu I Kastilskoyu ta Fernando II Aragonskim obidva predstavniki Trastamarskoyi dinastiyi vidomi yak katolicki monarhi ob yednali dva vazhlivi korolivstva Pirenejskogo pivostrova Kozhne korolivstvo zberigalo svoyu osnovnu strukturu U 1492 roci katolicki monarhi zavoyuvali Granadskij emirat na pivdni Ispaniyi ostannyu musulmansku teritoriyu na Pirenejskomu pivostrovi Ob yednannya Ispaniyi vidznachayetsya z ciyeyi dati hocha rizni ispanski korolivstva ne pripinili isnuvannya pislya ciyeyi dati Teritoriyi ispanskoyi imperiyi za kordonom buli zalezhnimi vid Kastiliyi i Kastiliya mala tam bezmezhnij vpliv Pislya ispanskih doslidzhen ta poselen v Karibskomu basejni zavoyuvannya Meksiki ta zavoyuvannya Peru korona vstanovila visoki sudi u vazhlivih regionah ta namisnictva Meksika 1535 Peru 1542 razom z namisnikom vice korolem ta audiyenciyami efektivnimi administratorami korolivskoyi politiki Gabsburgi Dokladnishe en Na pochatku 16 stolittya za korolya Karla I takozh imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yak Karl V sina korolevi Kastiliyi Huani I ispanska monarhiya perejshla do Gabsburgiv Pravlinnya Filippa II oznamenuvalo pik zolotoyi dobi Ispaniyi 1492 1659 periodu velikoyi kolonialnoyi ekspansiyi ta torgivli U 1700 roci Karl II buv ostannim z ispanskih Gabsburgiv i jogo smert sprichinila vijnu za ispansku spadshinu Burboni Div takozh en Zi smertyu bezditnogo Karla II pravonastupnictvo prestolu bulo spirnim Karl II priznachiv svoyim spadkoyemcem onuka svoyeyi sestri Mariyi Tereziyi Filippa III Francuzkogo gercoga Anzhujskogo Na pochatku XVIII stolittya mozhlive ob yednannya Ispaniyi z Franciyeyu na toj chas dvoh velikih yevropejskih derzhav sprichinilo vijnu za ispansku spadshinu Zavershennyam vijni stali Utrehtskij mir 1713 ta Rashtattskij mir 1714 yaki zberegli yevropejskij balans sil U seredini XVIII stolittya osoblivo pri Karli III ispanska korona rozpochala ambitnij ta dalekosyazhnij proyekt shodo zdijsnennya velikih reform v upravlinni Ispaniyi ta Ispanskoyi imperiyi Ci zmini vidomi yak en namagalisya vdoskonaliti upravlinnya ta otrimati bilshij dohid vid zamorskih teritorij Filip V buv pershim korolem Ispaniyi z dinastiyi Burboniv Stanom na 2020 rik Filip VI zberigaye tron Ispaniyi za Burbonami 1808 roku pid chas Napoleonivskih voyen francuzkij imperator Napoleon I Bonapart zmusiv Ferdinanda VII zrektisya prestolu Burboni stali centrom narodnogo oporu proti francuzkogo panuvannya Odnak vidmova Ferdinanda VII vid liberalnoyi ispanskoyi konstituciyi 1812 roku a takozh jogo ministerski priznachennya zokrema viklyuchennya liberaliv postupovo pidirvali narodnu pidtrimku ispanskoyi monarhiyi U 1830 roci Ferdinand VII uhvaliv en yakoyu vidminiv Salichnij Zakon zaprovadzhenij Filipom V zgidno yakogo zhinkam zaboronyalosya buti suverenami Ispaniyi Takim chinom yak ce bulo prijnyato do prihodu Burboniv starsha dochka Ferdinanda VII Izabella stala jogo spadkoyemiceyu Oponenti Pragmatichnoyi sankciyi stverdzhuvali sho vona nikoli ne bula oficijno oprilyudnena takim chinom molodshij brat Ferdinanda VII princ Karlos zakonnij spadkoyemec tronu vidpovidno do Salichnogo Zakonu Persha Ispanska respublika Dokladnishe Persha Ispanska respublika 11 lyutogo 1873 roku progoloshena Persha Ispanska respublika U grudni 1874 roku derzhavnij perevorot vidnoviv Burboniv na troni Druga Ispanska Respublika ta rezhim Fransisko Franko Dokladnishe Druga Ispanska respublika Div takozh Gromadyanska vijna v Ispaniyi ta Fransisko Franko Na miscevih ta municipalnih viborah 1931 roku peremogli osoblivo v miskih rajonah kandidati yaki vistupali za likvidaciyu monarhiyi ta stvorennya respubliki Zitknuvshis z zavorushennyami v mistah Alfonso XIII zalishiv krayinu ale ne zriksya tronu Derzhava peretvorilasya na vidnosno nedovgovichnu Drugu Ispansku Respubliku Period politichnoyi nestabilnosti prizviv do pochatku Gromadyanskoyi vijni yaka trivala z 1936 do 1939 roku Gromadyanska vijna zakinchilisya peremogoyu generala Fransisko Franko ta jogo prihilnikiv 1947 roku Ispaniya prijnyala en ta peretvorilisya na monarhiyu Zgidno cogo zakonu Fransisko Franko keruvav yak glava derzhavi Korolivstva Ispaniya z vakantnim miscem korolya do svoyeyi smerti u 1975 roci Vidnovlennya monarhiyi Franko priznachiv Huana Karlosa de Burbona svoyim nastupnikom yakij potim ocholiv perehid Ispaniyi vid diktaturi do demokratiyi shlyahom provedennya politichnih reform Nezadovolenij tempom demokratichnih reform novij korol Huan Karlos I zvilniv Karlosa Ariasa Navarro i priznachiv reformatora Adolfo Suaresa golovoyu uryadu u 1977 roci 1978 na referendumi prijnyato novu Konstituciyu Ispaniyi A 1981 roku rishuchi diyi korolya dozvolili shvidko nivelyuvati sprobu derzhavnogo perevorotu Pislya sprobi perevorotu Huan Karlos vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Korona konstituciya ta korolivski prerogativiIspanska korolivska korona ta skipetr Korona Ispaniyi isp la Corona de Espana yaka pohodit vid vestgotskogo korolivstva V stolittya ta nastupnih derzhav nastupnikiv viznachena u II rozdili Korona statti 56 65 Konstituciyi Ispaniyi 1978 roku Konstitucijno monarh vtilyuye i uosoblyuye nerozrivnu yednist i stalist ispanskoyi derzhavi i predstavlyaye pravosub yektnist derzhavi ta v podalshomu vikonuye rol Batka naciyi Yak ob yednavcha figura dlya naciyi u 2010 roci korol Huan Karlos pracyuvav nad tim shob podolati rozriv mizh polyarizovanimi politichnimi partiyami Ispaniyi ta rozrobiti yedinu strategiyu u vidpovid na en Vidpovidno do konstituciyi Ispaniyi suverenitet pohodit vid narodu tomu narod nadaye korolyu vladu monarha Monarh regulyuye ta moderuye regulyarne funkcionuvannya institucij ta prijmaye na sebe najvishe predstavnictvo ispanskoyi derzhavi u mizhnarodnih vidnosinah Monarh vikonuye funkciyi pryamo pokladeni na nogo konstituciyeyu ta zakonami Pislya koronaciyi ta progoloshennya pered Generalnimi kortesami korol prisyagaye virno vikonuvati svoyi konstitucijni obov yazki ta dotrimuvatisya konstituciyi ta zakoniv derzhavi Krim togo konstituciya pokladaye na korolya dodatkovu vidpovidalnist za zabezpechennya dotrimannya konstituciyi Nareshti korol prisyagaye povazhati prava ispanskih gromadyan ta samovryadnih gromad Princ Asturijskij dosyagnuvshi povnolittya robit tu samu prisyagu sho i korol razom z okremoyu prisyagoyu na virnist monarhu Stattya 62 II rozdilu Konstituciyi Korona viznachaye povnovazhennya korolya todi yak Stattya 99 IV rozdilu Uryad ta upravlinnya spravami viznachaye rol korolya u priznachenni prem yer ministra ta formuvanni kabinetu ministriv uryadu Statti 117 122 124 rozdilu VI Sudova vlada viznachayut rol korolya v nezalezhnij sudovij sistemi krayini Odnak konstitucijnoyu konvenciyeyu vstanovlenoyu Huanom Karlosom I korol zdijsnyuye svoyi prerogativi pitayuchi poradi uryadu pri comu zberigayuchi politichno bezpartijnu ta nezalezhnu monarhiyu Otrimannya uryadovih porad ne obov yazkovo zobov yazuye monarha yih vikonuvati za vinyatkom vipadkiv peredbachenih konstituciyeyu Jogo akti zavzhdi pidpisuyutsya v poryadku viznachenomu statteyu 64 Bez takogo pidpisu voni ne dijsni za vinyatkom vipadkiv peredbachenih punktom 2 statti 65 Zgidno statti 62 rozdilu II korol Zatverdzhuye ta oprilyudnyuye zakoni Sklikaye ta rozpuskaye Generalni kortesi ta priznachaye vibori na umovah peredbachenih Konstituciyeyu Ogoloshuye referendum u vipadkah peredbachenih Konstituciyeyu Proponuye kandidata na posadu Golovi Uryadu ta priznachaye jogo abo zvilnyaye jogo vid posadi yak ce peredbacheno Konstituciyeyu Priznachaye ta zvilnyaye chleniv Uryadu za propoziciyeyu Golovi uryadu Ispaniyi Publikuye postanovi zatverdzheni en pro priznachennya na civilni ta vijskovi posadi pochestej ta vidznak vidpovidno do zakonodavstva Maye buti poinformovanij pro derzhavni spravi i dlya cogo golovuvati na zasidannyah Kabinetu ministriv koli vin vvazhaye za potribne na prohannya Golovi uryadu Verhovnij golovnokomanduvach Zbrojnih sil Maye pravo na pomiluvannya vidpovidno do zakonu yakij ne mozhe davati zagalnih pomiluvan Zdijsnyuye Visoke shefstvo nad Korolivskimi akademiyami Zvernennya do monarha tituli ta dzherelo velichiKorolivskij shtandart Konstituciya 1978 roku pidtverdzhuye titul monarha Korol Ispaniyi Vin takozh mozhe vikoristovuvati inshi tituli istorichno pov yazani z Koronoyu Zgidno z Korolivskim ukazom 1368 1987 sho regulyuye tituli ta pochesti korolivskoyi sim yi ta regentiv korol ta jogo druzhina koroleva konsort oficijno budut nazivatisya Jogo Velichnist ta Yiyi Velichnist Yih Velichnosti isp Su Majestad de Su oznachaye Jogo abo Yiyi a ne tradicijno katolicka Velichnist isp Su Catolica Majestad Princ konsort cholovik pravlyachoyi korolevi matime zvernennya Jogo Korolivska Visokist isp Su Alteza Real Vdovi ta vdivci monarhiv povinni zberigati ce zvernennya do nastupnogo odruzhennya Spadkoyemec tronu z narodzhennya maye titul princ Asturijskij ta inshi tituli istorichno pov yazani z nim Sered inshih do cih tituliv vidnosyat Princ Vianskij istorichno pov yazanij zi spadkoyemcem Navarrskogo korolivstva tituli Princ Zhironskij ta Gercog Montblanskij z Aragonskoyu Koronoyu Inshi diti monarha ta diti spadkoyemcya povinni mati titul Infant abo Infanta princ chi princesa ta mati formu zvernennya Jogo abo Yiyi Korolivska Visokist isp Su Alteza Real Korolivskij ukaz dodatkovo obmezhuye mozhlivosti bud yakogo regenta vikoristovuvati abo stvoryuvati tituli pri nepovnolitti abo nediyezdatnosti monarha Do chetvertogo pokolinnya nashadkiv abo pravnukiv pravlyachogo monarha ne peredbacheno tituliv ta form zvernennya Pislya zrechennya tronu u 2014 roci Huan Karlos I ta jogo druzhina Sofiya zberigayut tituli vvichlivosti korolya ta korolevi Ispaniyi Div takozhMonarh Spisok monarhiv Ispaniyi KarlistiPrimitkiPowell Charles Juan Carlos of Spain Self Made Monarch St Martin s Press INC a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij url dovidka Titulo II De la Corona Wikisource Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 19 travnya 2022 Constitution of Spain 1978 Title II Article 56 Subsection 2 and amended by Royal Decree 1368 1987 dated 6 November Title II Article 56 Subsection 1 The Independent London 26 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 22 serpnya 2020 angl El Mundo 10 lipnya 2008 Arhiv originalu za 13 grudnya 2020 Procitovano 22 serpnya 2020 isp 19 P K Enepekides Das Wiener Testament des Andreas Palaiologos vom 7 April 1502 Akten des XI Internationalen Byzantinisten Kongresses Munchen 1958 ed F Dolger and H G Beck Munich 1960 138 43 esp 138 Norwich John Julius Byzantium The Decline and Fall p 446 eldiario es Arhiv originalu za 24 chervnya 2020 Procitovano 22 serpnya 2020 isp James Lockhart and Stuart Schwartz Early Latin America 14 grudnya 2019 u Wayback Machine New York Cambridge University Press 1983 p 19 angl James Lockhart and Stuart Schwartz Early Latin America New York Cambridge University Press 1983 pp 346 52 359 68 angl John Hooper The New Spaniards 2001 From Dictatorship to Democracy BBC News 4 sichnya 2008 Arhiv originalu za 30 listopada 2017 Procitovano 27 serpnya 2020 angl John Hooper The New Spaniards 2001 An Engaging Monarchy PDF Boletin Oficial del Estado BOE Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 serpnya 2020 angl Part IV Government and Administration Arhivovano 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine isp Titulo VI Del Poder Judicial Arhivovano 8 kvitnya 2022 u Wayback Machine isp 1 15 travnya 2019 u Wayback Machine Section 56 3 isp Real Decreto 1368 1987 de 6 de noviembre sobre regimen de titulos tratamientos y honores de la Familia Real y de los Regentes 13 serpnya 2014 u Wayback Machine Boletin Oficial del Estado BOE no 271 12 November 1987 p 33717 Reference BOE A 1987 25284 isp Korol Ispaniyi mozhe vikoristovuvati zvernennya Jogo katolicka velichnist vidpovidno do Gotskogo almanahu Odnak zgidno z Korolivskim ukazom opublikovanim u 1987 roci vikoristovuyetsya zvernennya Jogo Velichnist Goodman Al Mullen Jethro Levs Josh 2 chervnya 2014 CNN Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 1 veresnya 2020 angl Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 1 veresnya 2020 angl Real Decreto 470 2014 de 13 de junio por el que se modifica el Real Decreto 1368 1987 de 6 de noviembre sobre regimen de titulos tratamientos y honores de la Familia Real y de los Regentes 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine Boletin Oficial del Estado BOE no 149 19 June 2014 p 46399 46400 Reference BOE A 2014 6477 isp