Кадіська конституція

Кадіська конституція — конституція, проголошена 19 березня 1812 Кадіськими кортесами Іспанії, які зібрались під час іспансько-французької війни. Ця конституція була однією з найбільш ліберальних для свого часу. Також, фактично, це була перша конституція Іспанії, оскільки введений раніше Байоннський статут, написаний Жозефом Бонапартом, чинності не набув.

Проголошення Кадіської конституції, 1812

Основні положення

Конституція 1812 року встановила в країні конституційну монархію (законодавча влада належала кортесам королю, виконавча — королю) і принцип народного сувернітету. Король складав присягу конституції і не мав права розпускати кортеси, чи відтерміновувати час їх скликання. Проголошувалось загальне виборче право (для чоловіків), свобода особистості, недоторканість житла, свобода друку та підприємницької діяльності. Передбачалась аграрна реформа. Декларувалось головування в Іспанії католицької церкви і влада корони над заокеанськими володіннями (Латинська Америка).

Встановлювалось рівне представництво метрополії і колоній в кортесах. Заборонялось сконцентровувати в одних руках цивільну і військову владу. Скасовувались судові привілеї і спеціальні суди (такі як «суд інквізиції» та «суд хунти безпеки», які займались справами про державну зраду).

Доля конституції

4 травня 1814, після шести тижнів по поверненню короля Фердинанда VII, конституція була скасована, ліберальні лідери арештовані — Іспанія повернулась до абсолютизму. До Кадіської конституції повертались під час революції 1820-1823 та в 1836-1837 під час підготовки проекту .

Джерела

• Альперович М. С. Рождение Мексиканского государства. — М.: Наука, 1979.
• Большая советская энциклопедия: В 30 т. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Новая история 1789—1870 / Отв. редактор Ф. В. Потемкин. — М.: Социально-экономической литературы, 1958. — Т. 2.