Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||
Перша Іспанська республіка (ісп. Primera República Española) — політичний устрій, проголошений Кортесами 11 лютого 1873 року. Тривав до 29 грудня 1874 року, коли генерал Арсеніо Мартінес Кампос організував реставрацію Бурбонської династії. Республіку було проголошено року після зречення престолу іспанського короля Амадея I 10 лютого 1873, що відбулось внаслідок гострої соціальної кризи та Другої карлістської війни, що почалась. Наступного дня, 11 лютого, Іспанія була проголошена республікою парламентською більшістю, що складалась із радикалів, республіканців і демократів.
Республіканські лідери планували створення федеральної республіки, втім не проголосили її одразу, натомість планували скликання установчих Кортесів для написання федеральної Конституції. Радикали віддавали перевагу унітарній республіці з набагато меншим впливом провінцій, і, лишень республіку було проголошено, обидві сторони повернулись одна проти одної. Первинно радикали були значною мірою усунуті від влади, приєднавшись до тих, хто вже був витіснений з політичного життя революцією 1868 року чи Карлістськими війнами.
Перша спроба створення в Іспанії республіки була нетривалим за часом існування досвідом й характеризувалась глибокою політичною та соціальною нестабільністю і спалахами насильства. Республіка керувалась почергово чотирма президентами, до того як у результаті військового перевороту генерала не опинилась під управлінням Франсіско Серрано-і-Домінгеса, який одразу ж оголосив про встановлення монархії з королем Альфонсом XII. Республіка фактично припинила своє існування 3 січня 1874 року.
Короткий період існування республіки відзначився одразу трьома громадянськими війнами: , в метрополії та на Кубі, що на той час була іспанською колонією. Серйозними проблемами для зміцнення режиму були відсутність істинних республіканців, їхня розділеність між федералістами й унітаріями, а також відсутність підтримки з боку населення.
Проголошення
11 лютого 1873 року, втомившись від інтриг Амадей I зрікся престолу. За підсумками більшість голосів у Кортесах належало радикальним демократам на чолі з Мануелем Руїсом Соррільєю та республіканцям-федералістам на чолі з Франсеском Пі-і-Марґалем. Прибічники республіки були розколоті: прихильники федералізму бажали створити республіку на кшталт США, Еміліо Кастелар виступав за унітарну республіку, Ніколас Салмерон-і-Алонсо займав консервативні позиції, а генерал прагнув до військової республіки. Конституціналісти Пракседеса Матео Сагасти, консерватори Франсіско Серрано-і-Домінгес, карлісти (прибічники претендента на іспанський престол Дона Карлоса) й (прибічники іншого претендента, інфанта Альфонса) на чолі з Антоніо Кановасом дель Кастільйо майже не отримали представництва в парламенті.
Сама країна на той момент була розколота: на півночі країни підтримували Дона Карлоса, Барселона прагнула до автономії, Андалусія перебувала під сильним впливом соціалістів.
Кабінет Естаніслао Фіґераса
Незважаючи на суперечності між республіканськими партіями було сформовано перший уряд Іспанії на чолі з уніоністом Естаніслао Фіґерасом. Інші лідери: Пі-і-Марґаль, Салмерон і Кастелар також отримали місця в республіканському уряді. Також до його кабінету увійшли кілька міністрів, які служили королю Амадею: Хосе Ечегарай-і-Ейсагірре, Бесерра й інші.
1 червня 1873 року відкрилась перша сесія Кортесів і почалась їхня робота. 7 червня була проголошена федеральна республіка. Втім у кабінеті було багато суперечностей. Фіґерас, відчуваючи нездатність упоратись із ситуацією, потай від усіх виїхав до Франції.
Уряд Франсеска Пі-і-Марґаля
Після втечі Фіґераса влада перейшла до федералістів Пі-і-Марґаля. 16 червня було обрано комісію з 25 членів, що мала розробити нову Конституцію. Головою комісії став Кастелар. 28 червня Пі-і-Марґаль оновив склад свого кабінету, але через зволікання та постійні затримки під час ухвалення нової конституції події розгортались із великою швидкістю. На півдні активно розвивався : 30 червня муніципалітет Севільї проголосив створення соціалістичної республіки, а 1 липня непоступливі депутати залишили Кортеси. За тиждень, 9 липня, незалежність проголосив Алькой.
З'явилось кілька незалежних кантонів. Революція відбулась у різних районах Валенсії, Мурсії й Андалусії. Незалежними кантонами стали , , Севілья, Гранада, , Алькой, Картахена, , Торрев'єха, Кастельйон, Саламанка, Байлен, Андухар, , Альхесірас, і Хумілья.
Найвідомішим став кантон Картахена. 12 липня в результаті агітації депутата Гальвеса там повстала броненосна ескадра.
В Андалусії активізувались анархісти. На півночі поширювався карлістський рух, що охопив Країну Басків, Наварру й Каталонію. Претендент Карлос VII сформував в Естельї власний уряд, який почав карбувати монету й намагався вести зовнішню політику.
Пі-і-Марґаль опинився в критичній ситуації. Для придушення повстань кантонів слід було застосовувати насильство, а Марґаль такого не бажав, оскільки вважав, що повстанці діяли в межах його політики та за місяць подав у відставку.
Кабінет Ніколаса Салмерона-і-Алонсо
Після відставки попереднього президента новим главою держави був обраний Ніколас Салмерон-і-Алонсо. Він належав до федеральних поміркованих республіканців, захищав необхідність знаходити компроміс із поміркованими чи консервативними групами та виступав за повільний перехід до федеральної республіки. Ще будучи міністром в уряді Естаніслао Фіґераса Салмерон був ініціатором скасування смертної кари й виступав за незалежність судової влади.
За рішенням нового президента до Андалусії було спрямовано війська на чолі з зі своїми військами, а армія під проводом — проти Валенсії й Картахени.
Генерал Павія виступив у похід 20 липня з тисячним військом. 24 липня один з загонів зайняв Кордову. 30 або 31 липня Павія взяв Севілью. Залишивши там загін, генерал вирушив на Кадіс, який було взято 4 серпня. За день до того було захоплено Малагу, а 8 серпня –Гранаду. Після цього військам Павії вдалось зайняти Санлукар-де-Баррамеду, Сан-Роке, Таріфу, Альхесірас. До 10 серпня була зайнята більша частина Андалусії.
Валенсія опиралась урядовим військам до 8 серпня, після чого почалась облога Картахени. Флот Картахени, не маючи можливості знову підняти інші міста проти Першої республіки, обмежився тим, що, погрожуючи бомбардуванням іншим приморським містам, що бради участь у кантоніальній революції, почав вимагати постачання провіанту та військової контрибуції. У разі відмови відбувалось бомбардування. Ескадру зупинило втручання англійського флоту.
Кабінет Еміліо Кастелара
7 вересня новим президентом став Еміліо Кастелар. Він поставив перед своїм кабінетом завдання відродження армії, проведення реформ, покласти край громадянській війні, а після того, як усе вийде, об'єднати іспанців і започаткувати республіку. Для того він розпочав реорганізацію армії, призвав на службу звільнених у відставку артилерійських офіцерів, зробив Павію намісником у Мадриді, відрядив Лопеса Домінгеса до Картахени, Мартінеса-Кампоса — до Каталонії, а Моріонеса — до Наварри. Також Кастелар пом'якшив політику щодо церкви.
21 вересня 1873 року в країні було проголошено воєнний стан. Завдяки цьому були захоплені Севілья, Малага й Кадіс, а 12 січня 1874 здалась і Картахена. Втім Третя карлістська війна тривала невдало для республіки. Реформи Кастелара спричинили спротив федералістів у Кортесах. Та партія прагнула усунути президента в наступне скликання парламенту.
Генерал Павія запропонував Кастелару розігнати Кортеси, вважаючи, що відставка президента стане «трутом, від якого спалахне міна анархії». Втім президент відмовився. 2 січня 1874 року о 14.00 почалось засідання Кортесів нового скликання. Вночі 3 січня вони усунули Кастелара від влади. Вранці 3 січня війська генерала Павії зайняли Мадрид, а два відправлених ним ад'ютанти, запропонувавши депутатам розійтись, фактично розігнали Кортеси.
На короткий час уся влада опинилась в руках у Павії. Він запропонував Кастелару повернутись на пост президента, але той не пристав на таку пропозицію, оскільки було застосовано недемократичні засоби. Сам стати диктатором Павія теж не захотів. Зрештою президентський пост отримав маршал Франсіско Серрано-і-Домінгес.
Унітарна республіка
Франсіско Серрано-і-Домінгес, герцог де ла Торре, у 63-річному віці знов очолив Іспанію. Становище республіки було скрутним. Хоча 13 січня 1874 року урядові війська зуміли заволодіти останнім оплотом кантоналістів — Картахеною, втім невдала війна з карлістами виснажувала економіку. Карлісти, чия армія 1874 року налічувала до 80 тисяч осіб, змогли на початку року блокувати Більбао, військові дії з Наварри, Басконії та Каталонії поширились на Арагон і Валенсію. За такої ситуації республіканському уряду доводилось утримувати 85-тисячну армію на Кубі та 200-тисячну — на Піренеях. Тож Франсіско Серрано проголосив унітарну республіку та почав правління без скликання Кортесів.
За часів свого врядування він зосередився на війні з карлістами. 1-2 травня 1874 року маршалам Серрано і Кончі вдалось прорвати блокаду Більбао. Республіканські війська намагались розбити незначні загони карлістів. Президенту доводилось більше часу проводити на півночі, ніж у Мадриді. В той час духовенство й альфонсисти почали активну пропаганду на користь сина Ізабелли II — 17-річного Альфонса. Не закінчивши війну з карлістами, Серрано з частиною своєї армії повернувся до столиці. Загибель маршала Кончі, що сталась 27 червня в результаті поразки республіканців у триденній битві під Естельєю (25-27 червня), а також невдоволення воєначальників тим, як уряд постачає армію, також зменшили число прибічників Серрано. Генерали в різних частинах Іспанії схилялись до думки про пошук більш надійного претендента на вищий державний пост. Альфонс Бурбон їх влаштував, оскільки він мав більш помірковані погляди, ніж дон Карлос та Ізабелла II, а також здобув військову освіту у Великій Британії. Перемовини з ним проводив генерал Кановас дель Кастільйо.
1 грудня Альфонс виголосив «Сандхертський маніфест», в якому обіцяв бути одночасно і гарним католиком, і лібералом. Серрано знову вирушив у північну армію на війну з карлістами.
Падіння Першої республіки
29 грудня 1874 року Мартінес-Кампос, який командував бригадою, дорогою з Сагунто на Валенсію запропонував своїм підлеглим проголосити королем Альфонса Бурбона. Його підтримав командувач центру генерал Ховельяр, повідомивши про це до Мадрида. Намісник Валенсії відмовився підтримати альфонсистів, але не заважав їм узяти місто.
Коли в столиці довідались про такі події, Мадрид розколовся: намісник Мадрида й частина гарнізону підтримали альфонсистів, інша, на чолі з Сагастою були проти. Сагаста телеграфом повідомив про події президенту Серрано. Той порадив міністрам капітулювати, а сам перейшов французький кордон. Після цього Альфонс був проголошений королем і в північній армії.
Прибічники Альфонса отримали місця в уряді: Кановас став головою ради міністрів, Примо де Рівера — військовим міністром, Мартінес-Кампос — головнокомандувачем північної армії, герцог Сесто — цивільним губернатором Мадрида. Альфонс під час тих подій перебував у Парижі. Лише 7 січня 1875 року він сів на фрегат у Марселі, 10 січня прибув до Барселони, 11 січня — до Валенсії, а 14 січня — до Мадрида, де почав своє правління.
Примітки
Література
- Фрідріх Енгельс. Бакуністи за працею. Записки про повстання в Іспанії влітку 1873 року // Твори. — М. : Политиздат, 1961. — Вип. 2-й. — С. 457-474.
- Історія XIX століття. — М. : Соцэкгиз, 1939. — Т. 7. — С. 315-323. — 103 000 прим.
- Joseph A. Brandt. Toward the New Spain: The Spanish Revolution of 1868 and the First Republic (1977)
Посилання
- Перша Іспанська республіка. Ліберея «Нового Геродота». Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 28 травня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska respublika isp Republica Espanola 1873 1874 Prapor Gerb Deviz Karta kolonialnoyi ekspansiyi Ispanskoyi imperiyi Stolicya Madrid Mova i Ispanska Religiya Katolictvo Forma pravlinnya Prezidentska respublika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha Ispanska respublika Persha Ispanska respublika isp Primera Republica Espanola politichnij ustrij progoloshenij Kortesami 11 lyutogo 1873 roku Trivav do 29 grudnya 1874 roku koli general Arsenio Martines Kampos organizuvav restavraciyu Burbonskoyi dinastiyi Respubliku bulo progolosheno roku pislya zrechennya prestolu ispanskogo korolya Amadeya I 10 lyutogo 1873 sho vidbulos vnaslidok gostroyi socialnoyi krizi ta Drugoyi karlistskoyi vijni sho pochalas Nastupnogo dnya 11 lyutogo Ispaniya bula progoloshena respublikoyu parlamentskoyu bilshistyu sho skladalas iz radikaliv respublikanciv i demokrativ Respublikanski lideri planuvali stvorennya federalnoyi respubliki vtim ne progolosili yiyi odrazu natomist planuvali sklikannya ustanovchih Kortesiv dlya napisannya federalnoyi Konstituciyi Radikali viddavali perevagu unitarnij respublici z nabagato menshim vplivom provincij i lishen respubliku bulo progolosheno obidvi storoni povernulis odna proti odnoyi Pervinno radikali buli znachnoyu miroyu usunuti vid vladi priyednavshis do tih hto vzhe buv vitisnenij z politichnogo zhittya revolyuciyeyu 1868 roku chi Karlistskimi vijnami Persha sproba stvorennya v Ispaniyi respubliki bula netrivalim za chasom isnuvannya dosvidom j harakterizuvalas glibokoyu politichnoyu ta socialnoyu nestabilnistyu i spalahami nasilstva Respublika keruvalas pochergovo chotirma prezidentami do togo yak u rezultati vijskovogo perevorotu generala ne opinilas pid upravlinnyam Fransisko Serrano i Domingesa yakij odrazu zh ogolosiv pro vstanovlennya monarhiyi z korolem Alfonsom XII Respublika faktichno pripinila svoye isnuvannya 3 sichnya 1874 roku Korotkij period isnuvannya respubliki vidznachivsya odrazu troma gromadyanskimi vijnami v metropoliyi ta na Kubi sho na toj chas bula ispanskoyu koloniyeyu Serjoznimi problemami dlya zmicnennya rezhimu buli vidsutnist istinnih respublikanciv yihnya rozdilenist mizh federalistami j unitariyami a takozh vidsutnist pidtrimki z boku naselennya Progoloshennya11 lyutogo 1873 roku vtomivshis vid intrig Amadej I zriksya prestolu Za pidsumkami bilshist golosiv u Kortesah nalezhalo radikalnim demokratam na choli z Manuelem Ruyisom Sorrilyeyu ta respublikancyam federalistam na choli z Franseskom Pi i Margalem Pribichniki respubliki buli rozkoloti prihilniki federalizmu bazhali stvoriti respubliku na kshtalt SShA Emilio Kastelar vistupav za unitarnu respubliku Nikolas Salmeron i Alonso zajmav konservativni poziciyi a general pragnuv do vijskovoyi respubliki Konstitucinalisti Praksedesa Mateo Sagasti konservatori Fransisko Serrano i Dominges karlisti pribichniki pretendenta na ispanskij prestol Dona Karlosa j pribichniki inshogo pretendenta infanta Alfonsa na choli z Antonio Kanovasom del Kastiljo majzhe ne otrimali predstavnictva v parlamenti Sama krayina na toj moment bula rozkolota na pivnochi krayini pidtrimuvali Dona Karlosa Barselona pragnula do avtonomiyi Andalusiya perebuvala pid silnim vplivom socialistiv Kabinet Estanislao FigerasaEstanislao Figeras Nezvazhayuchi na superechnosti mizh respublikanskimi partiyami bulo sformovano pershij uryad Ispaniyi na choli z unionistom Estanislao Figerasom Inshi lideri Pi i Margal Salmeron i Kastelar takozh otrimali miscya v respublikanskomu uryadi Takozh do jogo kabinetu uvijshli kilka ministriv yaki sluzhili korolyu Amadeyu Hose Echegaraj i Ejsagirre Beserra j inshi 1 chervnya 1873 roku vidkrilas persha sesiya Kortesiv i pochalas yihnya robota 7 chervnya bula progoloshena federalna respublika Vtim u kabineti bulo bagato superechnostej Figeras vidchuvayuchi nezdatnist uporatis iz situaciyeyu potaj vid usih viyihav do Franciyi Uryad Franseska Pi i MargalyaFransesk Pi i Margal Pislya vtechi Figerasa vlada perejshla do federalistiv Pi i Margalya 16 chervnya bulo obrano komisiyu z 25 chleniv sho mala rozrobiti novu Konstituciyu Golovoyu komisiyi stav Kastelar 28 chervnya Pi i Margal onoviv sklad svogo kabinetu ale cherez zvolikannya ta postijni zatrimki pid chas uhvalennya novoyi konstituciyi podiyi rozgortalis iz velikoyu shvidkistyu Na pivdni aktivno rozvivavsya 30 chervnya municipalitet Sevilyi progolosiv stvorennya socialistichnoyi respubliki a 1 lipnya nepostuplivi deputati zalishili Kortesi Za tizhden 9 lipnya nezalezhnist progolosiv Alkoj Kantonalna revolyuciya Z yavilos kilka nezalezhnih kantoniv Revolyuciya vidbulas u riznih rajonah Valensiyi Mursiyi j Andalusiyi Nezalezhnimi kantonami stali Sevilya Granada Alkoj Kartahena Torrev yeha Kasteljon Salamanka Bajlen Anduhar Alhesiras i Humilya Najvidomishim stav kanton Kartahena 12 lipnya v rezultati agitaciyi deputata Galvesa tam povstala bronenosna eskadra V Andalusiyi aktivizuvalis anarhisti Na pivnochi poshiryuvavsya karlistskij ruh sho ohopiv Krayinu Baskiv Navarru j Kataloniyu Pretendent Karlos VII sformuvav v Estelyi vlasnij uryad yakij pochav karbuvati monetu j namagavsya vesti zovnishnyu politiku Pi i Margal opinivsya v kritichnij situaciyi Dlya pridushennya povstan kantoniv slid bulo zastosovuvati nasilstvo a Margal takogo ne bazhav oskilki vvazhav sho povstanci diyali v mezhah jogo politiki ta za misyac podav u vidstavku Kabinet Nikolasa Salmerona i AlonsoNikolas Salmeron i Alonso Pislya vidstavki poperednogo prezidenta novim glavoyu derzhavi buv obranij Nikolas Salmeron i Alonso Vin nalezhav do federalnih pomirkovanih respublikanciv zahishav neobhidnist znahoditi kompromis iz pomirkovanimi chi konservativnimi grupami ta vistupav za povilnij perehid do federalnoyi respubliki She buduchi ministrom v uryadi Estanislao Figerasa Salmeron buv iniciatorom skasuvannya smertnoyi kari j vistupav za nezalezhnist sudovoyi vladi Za rishennyam novogo prezidenta do Andalusiyi bulo spryamovano vijska na choli z zi svoyimi vijskami a armiya pid provodom proti Valensiyi j Kartaheni General Paviya vistupiv u pohid 20 lipnya z tisyachnim vijskom 24 lipnya odin z zagoniv zajnyav Kordovu 30 abo 31 lipnya Paviya vzyav Sevilyu Zalishivshi tam zagin general virushiv na Kadis yakij bulo vzyato 4 serpnya Za den do togo bulo zahopleno Malagu a 8 serpnya Granadu Pislya cogo vijskam Paviyi vdalos zajnyati Sanlukar de Barramedu San Roke Tarifu Alhesiras Do 10 serpnya bula zajnyata bilsha chastina Andalusiyi Valensiya opiralas uryadovim vijskam do 8 serpnya pislya chogo pochalas obloga Kartaheni Flot Kartaheni ne mayuchi mozhlivosti znovu pidnyati inshi mista proti Pershoyi respubliki obmezhivsya tim sho pogrozhuyuchi bombarduvannyam inshim primorskim mistam sho bradi uchast u kantonialnij revolyuciyi pochav vimagati postachannya proviantu ta vijskovoyi kontribuciyi U razi vidmovi vidbuvalos bombarduvannya Eskadru zupinilo vtruchannya anglijskogo flotu Kabinet Emilio KastelaraEmilio Kastelar 7 veresnya novim prezidentom stav Emilio Kastelar Vin postaviv pered svoyim kabinetom zavdannya vidrodzhennya armiyi provedennya reform poklasti kraj gromadyanskij vijni a pislya togo yak use vijde ob yednati ispanciv i zapochatkuvati respubliku Dlya togo vin rozpochav reorganizaciyu armiyi prizvav na sluzhbu zvilnenih u vidstavku artilerijskih oficeriv zrobiv Paviyu namisnikom u Madridi vidryadiv Lopesa Domingesa do Kartaheni Martinesa Kamposa do Kataloniyi a Morionesa do Navarri Takozh Kastelar pom yakshiv politiku shodo cerkvi 21 veresnya 1873 roku v krayini bulo progolosheno voyennij stan Zavdyaki comu buli zahopleni Sevilya Malaga j Kadis a 12 sichnya 1874 zdalas i Kartahena Vtim Tretya karlistska vijna trivala nevdalo dlya respubliki Reformi Kastelara sprichinili sprotiv federalistiv u Kortesah Ta partiya pragnula usunuti prezidenta v nastupne sklikannya parlamentu General Paviya zaproponuvav Kastelaru rozignati Kortesi vvazhayuchi sho vidstavka prezidenta stane trutom vid yakogo spalahne mina anarhiyi Vtim prezident vidmovivsya 2 sichnya 1874 roku o 14 00 pochalos zasidannya Kortesiv novogo sklikannya Vnochi 3 sichnya voni usunuli Kastelara vid vladi Vranci 3 sichnya vijska generala Paviyi zajnyali Madrid a dva vidpravlenih nim ad yutanti zaproponuvavshi deputatam rozijtis faktichno rozignali Kortesi Na korotkij chas usya vlada opinilas v rukah u Paviyi Vin zaproponuvav Kastelaru povernutis na post prezidenta ale toj ne pristav na taku propoziciyu oskilki bulo zastosovano nedemokratichni zasobi Sam stati diktatorom Paviya tezh ne zahotiv Zreshtoyu prezidentskij post otrimav marshal Fransisko Serrano i Dominges Unitarna respublikaFransisko Serrano Fransisko Serrano i Dominges gercog de la Torre u 63 richnomu vici znov ocholiv Ispaniyu Stanovishe respubliki bulo skrutnim Hocha 13 sichnya 1874 roku uryadovi vijska zumili zavoloditi ostannim oplotom kantonalistiv Kartahenoyu vtim nevdala vijna z karlistami visnazhuvala ekonomiku Karlisti chiya armiya 1874 roku nalichuvala do 80 tisyach osib zmogli na pochatku roku blokuvati Bilbao vijskovi diyi z Navarri Baskoniyi ta Kataloniyi poshirilis na Aragon i Valensiyu Za takoyi situaciyi respublikanskomu uryadu dovodilos utrimuvati 85 tisyachnu armiyu na Kubi ta 200 tisyachnu na Pireneyah Tozh Fransisko Serrano progolosiv unitarnu respubliku ta pochav pravlinnya bez sklikannya Kortesiv Za chasiv svogo vryaduvannya vin zoseredivsya na vijni z karlistami 1 2 travnya 1874 roku marshalam Serrano i Konchi vdalos prorvati blokadu Bilbao Respublikanski vijska namagalis rozbiti neznachni zagoni karlistiv Prezidentu dovodilos bilshe chasu provoditi na pivnochi nizh u Madridi V toj chas duhovenstvo j alfonsisti pochali aktivnu propagandu na korist sina Izabelli II 17 richnogo Alfonsa Ne zakinchivshi vijnu z karlistami Serrano z chastinoyu svoyeyi armiyi povernuvsya do stolici Zagibel marshala Konchi sho stalas 27 chervnya v rezultati porazki respublikanciv u tridennij bitvi pid Estelyeyu 25 27 chervnya a takozh nevdovolennya voyenachalnikiv tim yak uryad postachaye armiyu takozh zmenshili chislo pribichnikiv Serrano Generali v riznih chastinah Ispaniyi shilyalis do dumki pro poshuk bilsh nadijnogo pretendenta na vishij derzhavnij post Alfons Burbon yih vlashtuvav oskilki vin mav bilsh pomirkovani poglyadi nizh don Karlos ta Izabella II a takozh zdobuv vijskovu osvitu u Velikij Britaniyi Peremovini z nim provodiv general Kanovas del Kastiljo 1 grudnya Alfons vigolosiv Sandhertskij manifest v yakomu obicyav buti odnochasno i garnim katolikom i liberalom Serrano znovu virushiv u pivnichnu armiyu na vijnu z karlistami Padinnya Pershoyi respublikiAlfons XII na kartini 1874 roku Karlosa Luyisa de Riberi 29 grudnya 1874 roku Martines Kampos yakij komanduvav brigadoyu dorogoyu z Sagunto na Valensiyu zaproponuvav svoyim pidleglim progolositi korolem Alfonsa Burbona Jogo pidtrimav komanduvach centru general Hovelyar povidomivshi pro ce do Madrida Namisnik Valensiyi vidmovivsya pidtrimati alfonsistiv ale ne zavazhav yim uzyati misto Koli v stolici dovidalis pro taki podiyi Madrid rozkolovsya namisnik Madrida j chastina garnizonu pidtrimali alfonsistiv insha na choli z Sagastoyu buli proti Sagasta telegrafom povidomiv pro podiyi prezidentu Serrano Toj poradiv ministram kapitulyuvati a sam perejshov francuzkij kordon Pislya cogo Alfons buv progoloshenij korolem i v pivnichnij armiyi Pribichniki Alfonsa otrimali miscya v uryadi Kanovas stav golovoyu radi ministriv Primo de Rivera vijskovim ministrom Martines Kampos golovnokomanduvachem pivnichnoyi armiyi gercog Sesto civilnim gubernatorom Madrida Alfons pid chas tih podij perebuvav u Parizhi Lishe 7 sichnya 1875 roku vin siv na fregat u Marseli 10 sichnya pribuv do Barseloni 11 sichnya do Valensiyi a 14 sichnya do Madrida de pochav svoye pravlinnya PrimitkiLiteraturaFridrih Engels Bakunisti za praceyu Zapiski pro povstannya v Ispaniyi vlitku 1873 roku Tvori M Politizdat 1961 Vip 2 j S 457 474 Istoriya XIX stolittya M Socekgiz 1939 T 7 S 315 323 103 000 prim Joseph A Brandt Toward the New Spain The Spanish Revolution of 1868 and the First Republic 1977 PosilannyaPersha Ispanska respublika Libereya Novogo Gerodota Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2012 Procitovano 28 travnya 2018