Провінція Барселона — одна з 4 провінцій Автономної області Каталонія та одна з 8 провінцій «каталанських країн». Столицею провінції є місто Барселона.
Барселона ісп. Barcelona, кат. Barcelona | |
---|---|
Провінція | |
Прапор провінції | |
Герб провінції | |
Автономна область: | Каталонія |
Столиця: | Барселона |
Офіційні мови: | Іспанська, каталонська |
Площа: | 7,733 км² |
Населення: | 5 540 925 осіб (2013) |
Густота: | 686,5 осіб/км² |
Муніципалітетів: | 948 |
Поштові індекси: | 08 |
Тел. коди: | |
Розташування | |
| |
Мапа | |
Офіційний сайт www.diba.cat |
Муніципалітети
Найбільшими муніципалітетами провінції є:
- Барселона (1.582.738 осіб)
- Л'Успіталет-да-Любрагат (246.415 осіб)
- Бадалона (214.440 осіб)
- Сабадель (191.057 осіб)
- Тарраса (184.829 осіб)
- Санта-Кулома-да-Ґраманет (116.012 осіб)
- Матаро (111.879 осіб)
- Курналя-да-Льобрегат (82.817 осіб)
- Сан-Бой-да-Любрагат (80.738 осіб)
- Манреза (73.505 осіб)
- Рубі (64.848 осіб)
- Ал-Прат-да-Любрагат (63.312 особи)
- Сан-Кугат-дал-Бальєс (63.132 особи)
- Біладаканс (59.343 особи)
- Біланоба-і-ла-Жалтру (57.300 осіб)
- Ґранульєс (55.913 особи)
- Сарданьола-дал-Бальєс (55.731 особа)
- Кастельдафелс (52.405 осіб)
- Мульєт-дал-Бальєс (50.001 особа).
Райони
До провінції Барселона входять такі райони (кумарки):
- Ал-Панадес
- Анойя
- Бажас
- Баш-Любрагат
- Барсалунес
- Барґаза, окрім Ґозула
- Ґарраф
- Марезма
- Узона, крім муніципалітетів , та
- Бальєс-Уксідантал
- Бальєс-Уріантал
Окрім того, до Провінції Барселона входять муніципалітети району (кумарки) Селба.
Історія
У 1810 р. генеральним губернатором Каталонії маршалом Оґеро (фр. Auguereau) у Каталонії було створено 4 префектури, які стали прообразом сьогоднішніх провінцій. У 1812 р. Наполеон І інтеґрував Каталонію у Французьку імперію - Барселонську префектуру було перетворено на Департамент Монсаррат.
У 1813 р. за пропозицією Кадіського парламенту (кат. Corts de Cadis) Провінція Барселона включала в себе також м. Жирону та прилеглі території.
У 1822 р. було офіційно ухвалено поділити Іспанію на провінції. За цією реформою Провінція Барселона, окрім тих районів, які входять в неї зараз, включала також Сарданью.
30 листопада 1833 р. Провінція Барселона отримала теперішні адміністративні кордони. У Каталонії поділ на провінції існує до сьогодні, окрім періодів від 1913 до 1925 р.р. та 1936 до 1939 р.р.
Демографія
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
1497-1553: населення, обкладене податком (п); 1717-1981: наявне населення; 1990- : зареєстроване населення |
Президенти Провінції Барселона
- Антоні Сімарру (1939-1943)
- Льюіс Аржемі (1943-1946)
- Антоні Льупіс (1946-1949)
- Жуакім Бушьо (1949-1967)
- Жузеп Мулє (1967-1973)
- Хуан Антоніо Самаранч (1973-1977)
- Жузеп Таррадаляс (1977-1980)
- Франсеск Марті (1980-1982)
- Антоні Далмау (1982-1987)
- Манел Ройас (1987-2003)
- Хосе Монтілья (2003-2004)
Примітки
- Чисельність населення, що відноситься до муніципального регістру 1 січня 2013 [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] - Національний інститут статистики.
Посилання
- Парламент Провінції Барселона [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Координати: 41°40′ пн. ш. 2°00′ сх. д. / 41.667° пн. ш. 2.000° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Provinciya Barselona odna z 4 provincij Avtonomnoyi oblasti Kataloniya ta odna z 8 provincij katalanskih krayin Stoliceyu provinciyi ye misto Barselona Barselona isp Barcelona kat BarcelonaProvinciyaPrapor provinciyiGerb provinciyiAvtonomna oblast KataloniyaStolicya BarselonaOficijni movi Ispanska katalonskaPlosha 7 733 km Naselennya 5 540 925 osib 2013 Gustota 686 5 osib km Municipalitetiv 948Poshtovi indeksi 08Tel kodi RoztashuvannyaMapaOficijnij sajt www diba catU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Barselona MunicipalitetiNajbilshimi municipalitetami provinciyi ye Barselona 1 582 738 osib L Uspitalet da Lyubragat 246 415 osib Badalona 214 440 osib Sabadel 191 057 osib Tarrasa 184 829 osib Santa Kuloma da Gramanet 116 012 osib Mataro 111 879 osib Kurnalya da Lobregat 82 817 osib San Boj da Lyubragat 80 738 osib Manreza 73 505 osib Rubi 64 848 osib Al Prat da Lyubragat 63 312 osobi San Kugat dal Balyes 63 132 osobi Biladakans 59 343 osobi Bilanoba i la Zhaltru 57 300 osib Granulyes 55 913 osobi Sardanola dal Balyes 55 731 osoba Kasteldafels 52 405 osib Mulyet dal Balyes 50 001 osoba Budivlya Kaza Serra Parlament Provinciyi BarselonaRajoniDo provinciyi Barselona vhodyat taki rajoni kumarki Al Panades Anojya Bazhas Bash Lyubragat Barsalunes Bargaza okrim Gozula Garraf Marezma Uzona krim municipalitetiv ta Balyes Uksidantal Balyes Uriantal Okrim togo do Provinciyi Barselona vhodyat municipaliteti rajonu kumarki Selba IstoriyaU 1810 r generalnim gubernatorom Kataloniyi marshalom Ogero fr Auguereau u Kataloniyi bulo stvoreno 4 prefekturi yaki stali proobrazom sogodnishnih provincij U 1812 r Napoleon I integruvav Kataloniyu u Francuzku imperiyu Barselonsku prefekturu bulo peretvoreno na Departament Monsarrat U 1813 r za propoziciyeyu Kadiskogo parlamentu kat Corts de Cadis Provinciya Barselona vklyuchala v sebe takozh m Zhironu ta prilegli teritoriyi U 1822 r bulo oficijno uhvaleno podiliti Ispaniyu na provinciyi Za ciyeyu reformoyu Provinciya Barselona okrim tih rajoniv yaki vhodyat v neyi zaraz vklyuchala takozh Sardanyu 30 listopada 1833 r Provinciya Barselona otrimala teperishni administrativni kordoni U Kataloniyi podil na provinciyi isnuye do sogodni okrim periodiv vid 1913 do 1925 r r ta 1936 do 1939 r r DemografiyaDinamika naselennya 1497 f 1515 f 1553 f 1717 1787 1857 1877 1887 1900 191016 681 16 452 14 030 166 133 345 042 713 734 836 887 902 970 1 054 541 1 141 7331920 1930 1940 1950 1960 1970 1981 1990 1992 19941 349 282 1 800 638 1 931 875 2 232 119 2 877 966 3 929 194 4 620 056 4 738 354 4 662 874 4 743 6921996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 20144 628 277 4 666 271 4 736 277 4 906 117 5 117 885 5 309 404 1497 1553 naselennya obkladene podatkom p 1717 1981 nayavne naselennya 1990 zareyestrovane naselennyaPrezidenti Provinciyi BarselonaAntoni Simarru 1939 1943 Lyuis Arzhemi 1943 1946 Antoni Lupis 1946 1949 Zhuakim Busho 1949 1967 Zhuzep Mulye 1967 1973 Huan Antonio Samaranch 1973 1977 Zhuzep Tarradalyas 1977 1980 Fransesk Marti 1980 1982 Antoni Dalmau 1982 1987 Manel Rojas 1987 2003 Hose Montilya 2003 2004 PrimitkiChiselnist naselennya sho vidnositsya do municipalnogo registru 1 sichnya 2013 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Nacionalnij institut statistiki PosilannyaParlament Provinciyi Barselona 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Koordinati 41 40 pn sh 2 00 sh d 41 667 pn sh 2 000 sh d 41 667 2 000