Пракседес Маріано Матео Сагаста-і-Есколар (ісп. Práxedes Mariano Mateo Sagasta y Escolar; 21 липня 1825—5 січня 1903) — іспанський інженер і політик, двічі очолював уряд Іспанії.
Життєпис
За освітою був інженером-залізничником.
Брав участь у повстанні 1854 року, після чого був обраний до лав кортесів. Однак 1856 року був змушений виїхати з країни, але невдовзі був амністований та повернувся до Мадрида, де отримав посаду професора в інженерній школі. Після невдалої спроби заколоту 1866 року знову був змушений тікати за кордон, звідки повернувся після повалення Ізабелли II, отримавши пост міністра внутрішніх справ. Невдовзі був призначений на посаду міністра закордонних справ. Був палким прибічником генерала Жоана Прима, а після його смерті — маршала Франсіско Серрано. 5 січня 1871 року Сагаста став міністром внутрішніх справ у кабінеті Серрано. 20 липня того ж року вийшов у відставку, коли Серрано мав поступитись місцем кабінету Мануеля Руїса Соррільї.
3 жовтня 1871 Сагаста був обраний головою кортесів. Трохи згодом він отримав посаду міністра внутрішніх справ у новому кабінеті Хосе Малькампо, а 20 грудня того ж року сам очолив уряд. 22 травня 1872 року його кабінет зазнав краху внаслідок не доброчесного витрачання державних коштів на передвиборчу кампанію, а також через невдоволення короля, який довідався про таємні відносини Сагасти з прибічниками претендента Альфонса. Після того Сагаста перейшов до опозиції.
Наприкінці 1873 року став одним з учасників змови проти президента Еміліо Кастелара. 3 січня 1874 року Сагаста став міністром закордонних справ, а потім — внутрішніх справ у кабінеті маршала Серрано. 4 вересня, коли останній вирушив на війну з карлістами, Сагаста став головою виконавчої влади. У той період він встиг організувати натовп містян, яких він навіть частково озброїв для вуличної боротьби з політичними противниками. Такі заходи, однак, не врятували його від повстання 30 грудня, спрямованого проти нього й маршала Серрано на користь короля Альфонса. Сагаста легко поступився, вважаючи опір небезпечним.
Після реставрації монархії та сходження на престол короля Альфонса XII, Сагаста став лідером поміркованої, династично-ліберальної опозиції. Коли 1881 року краху зазнав кабінет Антоніо Кановаса дель Кастільйо, король звернувся до Сагасти з пропозицією сформувати уряд. Відтоді для Іспанії настав порівняно спокійний період, що не заважало партіям вдаватись до грубих порушень конституції. Сагаста був головою кабінетів у 1881—1883 та 1885—1890 роках. Під час останньої з тих каденцій Сагатсті вдалось звільнити рабів на Кубі, розширити компетенції суду присяжних, ухвалити закон про цивільний шлюб. За його врядування було запроваджено загальне виборче право для чоловіків, старших за 25 років.
У 1892—1895 роках Сагаста знову очолював уряд. У той період жорстка політика метрополії щодо Куби спричинила там повстання, з яким Сагаста не зміг упоратись.
1897 року Сагаста сформував новий уряд. Він відкликав з Куби жорсткого генерала , замінивши його більш м'яким генералом Бланко та пообіцяв запровадження автономії. Коли повстання було майже придушено, втрутились Сполучені Штати, що призвело до війни, що завершилась цілковитою поразкою Іспанії. Це викликало в країні страшенне невдоволення Сагастою, який рятувався від падіння тільки тим, що тривалий час не скликав кортеси. Коли зрештою в лютому 1899 року їх було скликано, крах кабінету Сагасти став неминучим. Останній знову перейшов в опозицію.
Востаннє очолював уряд від березня 1901 до грудня 1902 року. Той період позначився багатьма страйками та заворушеннями, з якими Сагаста жорстко розправлявся.
Примітки
- José Luis Sampedro Escolar Genealogía de don Práxedes Mateo-Sagasta y Escolar // Anales de la Real Academia Matritense de Heráldica y Genealogía / Real Academia Matritense de Heráldica y Genealogía — Madrid. — вип. 9. — P. 254. — ISSN 1133-1240
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- José Luis Sampedro Escolar Genealogía de don Práxedes Mateo-Sagasta y Escolar // Anales de la Real Academia Matritense de Heráldica y Genealogía / Real Academia Matritense de Heráldica y Genealogía — Madrid. — вип. 9. — P. 266. — ISSN 1133-1240
Посилання
- Сагаста Пракседес Матео // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Радянська історична енциклопедія
- Сагаста, Прахедес Матео // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praksedes Mariano Mateo Sagasta i Eskolar isp Praxedes Mariano Mateo Sagasta y Escolar 21 lipnya 1825 5 sichnya 1903 ispanskij inzhener i politik dvichi ocholyuvav uryad Ispaniyi Praksedes Mateo Sagasta isp Praxedes Mateo SagastaGolova Radi ministriv Ispaniyi21 grudnya 1871 26 travnya 1872 rokuMonarh Amadej IPoperednik Hose Malkampo i MonheNastupnik Huan Bautista Topete i Karbaljo3 veresnya 30 grudnya 1874 rokuPoperednik Huan de SavalaNastupnik Antonio Kanovas del Kastiljo8 lyutogo 1881 12 zhovtnya 1883 rokuMonarh Alfons XIIPoperednik Antonio Kanovas del KastiljoNastupnik Hose Posada Errera27 listopada 1885 5 lipnya 1890 rokuMonarh Alfons XIIIPoperednik Antonio Kanovas del KastiljoNastupnik Antonio Kanovas del Kastiljo11 grudnya 1892 23 bereznya 1895 rokuPoperednik Antonio Kanovas del KastiljoNastupnik Antonio Kanovas del Kastiljo4 zhovtnya 1897 4 bereznya 1899 rokuPoperednik Marselo Askarraga PalmeroNastupnik Fransisko Silvela6 bereznya 1901 6 grudnya 1902 rokuPoperednik Marselo Askarraga PalmeroNastupnik Fransisko Silvela Im ya pri narodzhenni isp Praxedes Mariano Mateo Sagasta y EscolaNarodzhennya 21 lipnya 1825 1825 07 21 2 Torresilya en Kameros La Rioha Ispaniya 4 Smert 5 sichnya 1903 1903 01 05 2 77 rokiv Madrid IspaniyaPohovannya dKrayina IspaniyaOsvita Madridskij tehnichnij universitetPartiya dBatko dMati dShlyub dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisZa osvitoyu buv inzhenerom zaliznichnikom Brav uchast u povstanni 1854 roku pislya chogo buv obranij do lav kortesiv Odnak 1856 roku buv zmushenij viyihati z krayini ale nevdovzi buv amnistovanij ta povernuvsya do Madrida de otrimav posadu profesora v inzhenernij shkoli Pislya nevdaloyi sprobi zakolotu 1866 roku znovu buv zmushenij tikati za kordon zvidki povernuvsya pislya povalennya Izabelli II otrimavshi post ministra vnutrishnih sprav Nevdovzi buv priznachenij na posadu ministra zakordonnih sprav Buv palkim pribichnikom generala Zhoana Prima a pislya jogo smerti marshala Fransisko Serrano 5 sichnya 1871 roku Sagasta stav ministrom vnutrishnih sprav u kabineti Serrano 20 lipnya togo zh roku vijshov u vidstavku koli Serrano mav postupitis miscem kabinetu Manuelya Ruyisa Sorrilyi 3 zhovtnya 1871 Sagasta buv obranij golovoyu kortesiv Trohi zgodom vin otrimav posadu ministra vnutrishnih sprav u novomu kabineti Hose Malkampo a 20 grudnya togo zh roku sam ocholiv uryad 22 travnya 1872 roku jogo kabinet zaznav krahu vnaslidok ne dobrochesnogo vitrachannya derzhavnih koshtiv na peredviborchu kampaniyu a takozh cherez nevdovolennya korolya yakij dovidavsya pro tayemni vidnosini Sagasti z pribichnikami pretendenta Alfonsa Pislya togo Sagasta perejshov do opoziciyi Naprikinci 1873 roku stav odnim z uchasnikiv zmovi proti prezidenta Emilio Kastelara 3 sichnya 1874 roku Sagasta stav ministrom zakordonnih sprav a potim vnutrishnih sprav u kabineti marshala Serrano 4 veresnya koli ostannij virushiv na vijnu z karlistami Sagasta stav golovoyu vikonavchoyi vladi U toj period vin vstig organizuvati natovp mistyan yakih vin navit chastkovo ozbroyiv dlya vulichnoyi borotbi z politichnimi protivnikami Taki zahodi odnak ne vryatuvali jogo vid povstannya 30 grudnya spryamovanogo proti nogo j marshala Serrano na korist korolya Alfonsa Sagasta legko postupivsya vvazhayuchi opir nebezpechnim Pislya restavraciyi monarhiyi ta shodzhennya na prestol korolya Alfonsa XII Sagasta stav liderom pomirkovanoyi dinastichno liberalnoyi opoziciyi Koli 1881 roku krahu zaznav kabinet Antonio Kanovasa del Kastiljo korol zvernuvsya do Sagasti z propoziciyeyu sformuvati uryad Vidtodi dlya Ispaniyi nastav porivnyano spokijnij period sho ne zavazhalo partiyam vdavatis do grubih porushen konstituciyi Sagasta buv golovoyu kabinetiv u 1881 1883 ta 1885 1890 rokah Pid chas ostannoyi z tih kadencij Sagatsti vdalos zvilniti rabiv na Kubi rozshiriti kompetenciyi sudu prisyazhnih uhvaliti zakon pro civilnij shlyub Za jogo vryaduvannya bulo zaprovadzheno zagalne viborche pravo dlya cholovikiv starshih za 25 rokiv U 1892 1895 rokah Sagasta znovu ocholyuvav uryad U toj period zhorstka politika metropoliyi shodo Kubi sprichinila tam povstannya z yakim Sagasta ne zmig uporatis 1897 roku Sagasta sformuvav novij uryad Vin vidklikav z Kubi zhorstkogo generala zaminivshi jogo bilsh m yakim generalom Blanko ta poobicyav zaprovadzhennya avtonomiyi Koli povstannya bulo majzhe pridusheno vtrutilis Spolucheni Shtati sho prizvelo do vijni sho zavershilas cilkovitoyu porazkoyu Ispaniyi Ce viklikalo v krayini strashenne nevdovolennya Sagastoyu yakij ryatuvavsya vid padinnya tilki tim sho trivalij chas ne sklikav kortesi Koli zreshtoyu v lyutomu 1899 roku yih bulo sklikano krah kabinetu Sagasti stav neminuchim Ostannij znovu perejshov v opoziciyu Vostannye ocholyuvav uryad vid bereznya 1901 do grudnya 1902 roku Toj period poznachivsya bagatma strajkami ta zavorushennyami z yakimi Sagasta zhorstko rozpravlyavsya PrimitkiJose Luis Sampedro Escolar Genealogia de don Praxedes Mateo Sagasta y Escolar Anales de la Real Academia Matritense de Heraldica y Genealogia Real Academia Matritense de Heraldica y Genealogia Madrid vip 9 P 254 ISSN 1133 1240 d Track Q16916319d Track Q16916325d Track Q2807d Track Q16916305d Track Q16916308 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Jose Luis Sampedro Escolar Genealogia de don Praxedes Mateo Sagasta y Escolar Anales de la Real Academia Matritense de Heraldica y Genealogia Real Academia Matritense de Heraldica y Genealogia Madrid vip 9 P 266 ISSN 1133 1240 d Track Q16916319d Track Q16916325d Track Q2807d Track Q16916305d Track Q16916308PosilannyaSagasta Praksedes Mateo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Radyanska istorichna enciklopediya Sagasta Prahedes Mateo Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros