Зеле́ний Клин, Зелена Україна, Закитайщина — історична українська назва території Приамур'я (Зовнішня Маньчжурія) — південної частини Далекого Сходу, у нижній частині річки Амур і над Тихим океаном; площею близько 1 млн км².
Зелений Клин | |
Дата створення / заснування | 19 століття |
---|---|
Країна | Російська імперія |
Розташовується на водоймі | Амур |
Зелений Клин у Вікісховищі |
Координати: 51° пн. ш. 134° сх. д. / 51° пн. ш. 134° сх. д.
Найбільші міста: Хабаровськ, Владивосток, Комсомольськ-на-Амурі, Уссурійськ. Загальне господарське значення (включно з експортом) мають видобуток золота і кольорових металів, рибна, лісова промисловість, ловецтво, суднобудування і морський транспорт, з продуктів сільського господарства — соя.
За даними перепису 1926 року в Зеленому Клині мешкало 303 000 українців (із 315 000 усіх українців Далекого Сходу), або 24,5 % усього далекосхідного населення. У період існування СРСР українське населення регіону зазнало масових депортацій і русифікації.
Етимологія назви
Спочатку клином українці називали земельний наділ, а до кінця XIX століття так стали називати заселені українцями землі на схід від основної території України. Також існує версія, що клин позначає географічні контури Зеленого Клину.
Відомі також «Жовтий Клин» (середнє і нижнє Поволжя), «Малиновий Клин» (Кубань) і «Сірий Клин» (південь Західного Сибіру і Північного Казахстану).
Географія
Назву Зелений Клин дали українці-переселенці до Уссурійського краю, спочатку маючи на увазі лише південну частину сучасного Приморського краю, проте відтак ця назва поширилася також і західніше та північніше, на всі землі, заселені українцями від озера Байкал. Назва «Зелений» походить від численних лісів і взагалі багатого рослинного світу, а «Клин» — від його географічного положення.
Межі Зеленого Клину, по-перше, через постійні зміни від початку української колонізації до масового антиукраїнського терору 1930-их та денаціоналізації пізнього радянського періоду, а, по-друге, через неоднорідність українського населення, визначити однозначно досить важко. Згідно з І. Шимоновичем межі краю можна визначити так:
- на півдні — річки Амур і Уссурі та Японське море;
- на півночі: Становий хребет (гори), або адміністративний кордон між Амурською і Якутською областю (сучасна Якутія), а далі на схід адміністративна границя між та Охотською округою аж до Охотського моря;
- на сході: Японське море, Татарська протока та Охотське море;
- на заході: адміністративна границя між Амурською та Забайкальською областю.
Територія Зеленої України, таким чином, за І. Шимоновичем становить 1 008 000 км².
Історія
Періодизація
Дослідник Зеленого Клину Іван Світ виділяв в історії українського громадського життя регіону чотири періоди:
- від перших переселень до 1905 р.
- 1905—1917 рр.
- 1917—1922 рр.
- від 1922 року.
Канадський дослідник Михайло Марунчак виділяє три періоди в розвитку українського культурного життя на Далекому Сході: царський, «період свобідного вияву» та русифікаційний.
Початки української колонізації
Перші спроби опанування Зеленого Клину припадають на першу половину XVII століття, у середині XIX століття починається друга експансія Російської імперії; з ініціативи генерала П. Унтерберґера з 1882 року безкоштовний перевіз поселенців — майже винятково українських селян — морем з Одеси та відведення їм найліпших земель в Уссурійсько-Ханківській низовині.
За дослідженнями радянського вченого В. М. Кабузана, у 1883—1905 рр. на Далекий Схід усього переселилося 172 876 осіб, з українських губерній — 109 510 осіб, або 63,4 % всіх переселенців. Більшість із них оселилося в Приморській області — 77 139 українців, себто 78,1 %. Серед переселенців до Амурської області в цей період відсоток українців був менший і становив 47,8 %. Слід додати, що за місцем походження серед поселенців до Амурщини відчутно переважали полтавці — 64,51 %, вихідців із Правобережної України було значно менше. В. Кабузан стверджує, що питома вага українців у Приморській області до 1903 р. ніколи не була нижча за 75 %.
У 1906—1916 рр. на Далекий Схід прибуло 259 522 особи, з них українців — 166 787, або 64,27 %. Хоча в цей період переселенців з України прибуло більше, але питома вага їх знизилася з 65,82 % до 64,27 % за рахунок переселенців з інших губерній європейської частини Російської імперії. З українських переселенців цього етапу 102 618 (61,25 %) осіли в Приморській області. Це були чернігівці — 21,57 %, кияни, волиняни та подоляни разом становили 47 125 осіб та ще 7202 чоловіки — зі степової України.
За даними В. Кабузана, в 1850—1916 рр. з України на Далекий Схід переселилося 276 300 осіб, або 56,54 % всіх переселенців. В Амурській області українці становили 49,7 % поселенців, у Приморській — 61,2 %.
Ось як описує один із кореспондентів того часу, В. Ілліч-Світич місто Уссурійськ в 1905 р.:
Це велике малоросійське село. Головна і найстаріша вулиця — Микольська. Обабіч всієї вулиці простягнулися білі мазанки, місцями ще й досі покриті соломою. У кінці міста, при злученні Раківки з Супутінкою, як часто і на споконвічній Україні, облаштовано «ставок», біля якого мальовничо притулився «Млинок», так що виходила б цілком картина, в якій «старий дід», в одній пісні, засоромлює «молоду дівчину» — «і ставок, і млинок, і вишневенький садок», якби останній був присутній. Серед російського населення, не враховуючи козаків, малороси настільки переважають, що сільських жителів міський, так званий інтелігентний, називає не інакше як «хохлами». І дійсно, серед полтавців, чернігівців, киян, волинян та інших українців, переселенці з великоросійських губерній зовсім губляться, мовби вкраплення в основний малоросійський елемент. Базар у торговий день, наприклад у Микольську-Уссурійському, вельми нагадує якесь містечко в Україні; така ж сила-силенна круторогих волів, що ліниво ремиґають біля возів, наповнених мішками борошна, крупи, сала, свинячих туш тощо; той же український одяг на людях. Усюди чути веселий, бадьорий та жвавий малоросійський говір, і у спекотний літній день можна подумати, що перебуваєш десь у Миргороді, Решетилівці або Сорочинцях часів Гоголя.Оригінальний текст (рос.)Это большое малорусское село. Главная и самая старая улица — Никольская. Вдоль всей улицы, по обеим сторонам, вытянулись белые мазанки, местами и теперь еще крытые соломой. В конце города, при слиянии Раковки с Супутинкой, как часто и на коренной Украине, устроен «ставок», подле которого живописно приютился «млынок», так что получалась бы вполне та картина, в которой «старый дид» в одной песне смущает «молоду дивчину» — «и ставок, и млынок, и вишневенький садок», если бы этот последний был налицо. Среди русского населения, не считая казаков, малороссы настолько преобладают, что сельских жителей городской, так называемый интеллигентный, называет не иначе, как «хохлами». И действительно, среди полтавцев, черниговцев, киевских, волынских и других украинцев переселенцы из великорусских губерний совершенно теряются, являясь как бы вкраплением в основной малорусский элемент. Базар в торговый день, например, в Никольске-Уссурийском весьма напоминает какое-нибудь местечко в Украине; та же масса круторогих волов, лениво пережевывающих жвачку подле возов, наполненных мешками муки, крупы, сала, свиных туш и т.п.; та же украинская одежда на людях. Повсюду слышится веселый, бойкий, оживленный малорусский говор, и в жаркий летний день можно подумать, что находишься где-нибудь в Миргороде, Решетиловке или Сорочинцах времен Гоголя.— «Зеркало недели». № 42 (263) 23 — 29 октября 1999
Попри значну частку українців у населенні, українська мова була практично позбавлена права на існування, особливо в містах. Адже фактично всі важливі посади в державних структурах, включно з освітніми займали росіяни, які притримувались і поширювали погляди на українську мову, як на «сільське наріччя» російської мови. Тому в містах найчастіше переважала саме російська мова. Серед українців, які переїздили до міст, значна частина соромилися розмовляти рідною мовою. Досить часто українці, для додавання солідності своїм прізвищам, переробляли їх на російський зразок, додаючи такі закінчення як «-ов» або «-їв». За свідченнями В. Ілліча-Світича:
Серед старих торгових фірм стали з'являтися і нові, безсумнівно українського походження. Але наче сільський хлопець, взятий у «москалі», і який тепер чомусь вважає себе кращим од неотесаних селюків, і тому соромиться, через дурість, своєї рідної мови, засновники нетривких фірм поспішають приховати своє походження, відректися від своєї національності, якщо не змінити, то хоча б спотворити свої прізвища, внаслідок чого на магазинних вивісках, Павлюк, наприклад, перетворюється в Павлюкова, Рябошапка або Рябоконь — в Рябошапкова або Рябоконева тощо.Оригінальний текст (рос.)Среди старых торговых фирм стали появляться и новые, несомненно, украинского происхождения. Но подобно деревенскому парню, взятому в «москали» и потому считающему себя почему-то выше серой деревенщины и стыдящемуся, по глупости, своего родного языка, основатели недолговечных фирм спешат скрыть свое происхождение, отречься от своей национальности, если не переменить, то хоть исказить свои фамилии, в результате чего на магазинных вывесках, Павлюк, например, преобразовывается в Павлюкова, Рябошапка или Рябоконь — в Рябошапкова или Рябоконева и т. п.— «Зеркало недели». № 42 (263) 23—29 октября 1999
Після громадянської війни 1922 року Зелений Клин остаточно постав у складі радянської Росії. Русифікацію краю продовжили виселенням корейців і китайців як політично непевних елементів та створенням 1934 року Єврейської автономної області.
Український рух кінця XIX — початку XX століття
Українське громадське життя проявилося досить рано, але слабо, бо своя національна інтелігенція, хоча і нечисленна, була пригнічена режимом. Переселялися переважно селяни, здебільшого неграмотні. Через цензурні умови, введені Емським указом 1876 року, який забороняв саме використання української мови, була відсутня і національна преса. Отож, єдиною можливою тоді формою вияву українського національного життя залишався театр.
1897 року на Далекий Схід приїхала театральна трупа під керівництвом Перовського. Пізніше приїздили й більші театральні гурти, наприклад, велика трупа К. Мирославського. Пізніше гурток поповнився місцевими аматорами і розпався на кілька гуртків-спілок. Ці гуртки об'єднували глядачів у громаду і посилювали громадське мислення.
Найбільш активно діяли в цей час у Владивостоці українські театральні, культурно-освітні гуртки, очолювані офіцером Подем, серед моряків владивостоцького порту. Українські книжки потрапляли на Далекий Схід рідко, але найбільша в народі бібліотека також була у моряків Владивостока.
Вистави пробуджували національну свідомість і мали величезний успіх. Вони йшли по всіх містах Далекого Сходу, від Порт-Артура й Владивостока до Благовєщенська, Хабаровська і менших міст.
Після 1905 року українських книжок, часописів і газет більшає, посилюється зацікавлення театральним та громадським життям. Виконуються перші практичні кроки: 1907 року в Харбіні створено український гурток «Український клуб», завдячуючи більш ліберальним поглядам місцевої адміністрації, ніж у Зеленому Клині.
Стосовно українських поселенських земель на півдні Далекого Сходу, поруч із назвою «Зелений Клин», використовувалися також назви «Нова Україна», «Далекосхідня Україна», «Зелена Україна». У літературі використання назви «Далекосхідня Україна» зафіксоване вже 1905 року в однойменній праці В. С. Ілліча-Світича щодо частини Південно-Уссурійського краю з центром у Микольську-Уссурійському.
У Владивостоці 1907—1908 рр. при Східному інституті засновується «Студенческое Общество Украинцев», яке провадило українську агітацію, ставило театральні вистави, виписувало книжки й часописи, і певний час під керівництвом Б. І. Воблого було досить активне. З 1909 р. регулярно відзначалися Шевченківські свята (у березні, у день смерті поета).
1910 року в Микольськ-Уссурійському було засновану першу на Зеленому Клині «Просвіту». 9 лютого 1910 р. від імені фундаторів — міщанина Петра Хоменка, купця Сергія Ніжинецького, селянина Йосипа Переверзєва-Розсуди, поштово-телеграфного чиновника Захарія Шевченка та телеграфіста Івана Кривоноса військовому губернатору Приморської області було подане офіційне прохання затвердити статут товариства «Просвіта». За статутом, "товариство має метою сприяти розвитку української культури, а головним чином, просвіті українського народу його рідною мовою, діючи в межах Микольськ-Уссурійського та Уссурійського краю.
Для досягнення цієї мети товариство планувало:
- видавати книжки, брошури, часописи, газети й інше українською мовою
- відкривати свої читальні, бібліотеки, музеї, торгівлю книжками тощо
- влаштовувати публічні лекції, читання, загальноосвітні курси, вистави, літературно-музичні вечори, концерти, виставки тощо
- засновувати стипендії, школи, притулки, ясла, бюро праці тощо, просвітні й благодійницькі установи
- закладати конкурси та премії за найкращі твори літератури та мистецтва.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни та запровадженням суворіших адміністративних заходів українське громадське життя в Зеленім Клину завмирає. Тільки в межах концесії Китайсько-Східної Залізниці (КСЗ) у Маньчжурії можна було провадити деяку українську роботу; це й робили харбінський Український Клуб та театральні гуртки на окремих станціях.
9 березня 1916 року у Владивостоці була спроба створити українську організацію під вивіскою Владивостоцького українського благодійного зібрання.
Задача Украинского Благотворительного общественного собрания — организация подобных мероприятий для сбора пожертвований…
Це «прошеніє» підписали селянин Харківської губернії Федір Миколайович Васильєв, селянин Київської губернії Хома Данилович Стецюк, інженер Дмитро Миколайович Хлобощин, полтавський міщанин Микола Павлович Голиков, лікар Василь Вікторович Потсенко, почесна громадянка Пелагея Трохимівна Ракицька, селянин Полтавської губернії Микола Сильвестрович Савенко, міщанка Б. Д. Новолійник.
У такому стані перебувало все українське життя на Далекому Сході до початку Лютневої революції 1917 року, коли ліквідація заборони на все українське відкрила більші можливості для відносно вільного національно-культурного розвитку українців.
Боротьба за незалежність
На початку 1917 на Далекому Сході масово відкривалися гуртки «Громади». Найпотужнішим український рух був у Владивостоці. Тут до місцевої «Громади» записалося понад 1,5 тис. українців; серед них багато вояків. Виникли організації українських політичних партій — есерів та соціал-демократів. З 30 квітня 1917 р. виходить перша на Далекому Сході українська газета «Українець»; редактором її був Дмитро Боровик.
Організація українських громадських центрів у різних місцях Далекого Сходу, особливо на Зеленому Клині та в Маньчжурії, дала можливість скликати 13—14 червня в Микольськ-Уссурійському . Ініціатором скликання його стала Далекосхідна вчительська спілка, головою якої був О. Ступак.
З цього першого з'їзду й бере початок активна планова українська робота на Зеленому Клині. У з'їзді брали участь 53 представники понад 20 громадських і військових організацій (громад, кооперативів, військових і вчительських спілок тощо). Брали участь в окремих комісіях і близько ста українців із правом дорадчого голосу.
Після відкриття з'їзду та привітань було обрано президію на чолі з А. Романюком та заступником О. Ступаком, а потім і комісії: національну, шкільну, фондову й організаційну.
Лідери українського руху в Зеленому Клині у своїй боротьбі робили ставку на допомогу Великій Україні. Вважалося, що якщо Україна стане незалежною державою, то і Зелений Клин автоматично відокремиться від Москви. Це знайшло відбиток і в рішеннях , який відбувся в Хабаровську в січні 1918 р. На ньому було прийнято звернення до уряду Української Народної Республіки, аби він у своїй політиці вимагав від російської влади визнання Зеленого Клину частиною Української держави, оскільки тут українці становлять національну більшість. Серед населення Зеленого Клину навіть було кинуто клич «Усі на захист України».
На третьому з'їзді, який відбувся в квітні 1918 р., було прийнято рішення — боротися за створення незалежної Української держави на Тихому океані та формування Української армії Зеленого Клину. Керівництво було передане Крайовому секретаріату (уряду) на чолі з Юрієм Глушко-Мовою.
Третя сесія Крайової ради відбулася в листопаді 1920 р. у Владивостоці. На ній обговорювалося питання про участь у виборах до Установчих Зборів Далекого Сходу. Сесія запропонувала вибори по національних куріях. Ця пропозиція не відповідала московським інтересам, тому була знехтувана в Читі, і Секретаріат відмовився від виборів. На цій самій сесії був обраний новий Секретаріат, який провадив українські справи до його арешту в листопаді 1922 р. більшовиками. До Секретаріату входили Юрій Мова, Дмитро Кисильов, Віталій Жук, Степан Прант, Андрій Криштофович та Г. Могилецький. Цей Секретаріат провадив підготовку до скликання V Українського далекосхідного з'їзду.
Відбутися йому не судилося.
Керівники Зеленої України
- Юрій Глушко-Мова — голова Українського Крайового секретаріату (уряду) з 1918 року
- Борис Хрещатицький — отаман Далекосхідного українського війська з 1918 року.
В історії українського життя на Далекому Сході, починаючи від 1895 і до 1945 року, занотовано тисячі українських вистав та концертів. З їх появою чи припиненням пов'язані розвиток чи занепад громадського життя. Вони були могутнім засобом поширення української пісні і об'єднання українського населення. Нерідко український театр був єдино можливою формою вияву українськості, коли українське слово було під цензурою, чи навіть забороною, а школа і церква не існували.
1917—1945 року
26 березня 1917 р. відбулися перші загальні збори української громади у Владивостоці, і створено Товариство «Просвіта», яке очолив Ю. Глушко-Мова.
- У середині червня 1918 р. відбувся Загальний Всеукраїнський з'їзд діячів і громадянства Далекого Сходу у місті Микольську-Уссурійському, який вирішив організувати Далекосхідну Українську Раду і Національний Фонд на потреби українців. Одночасно з'їзд сформулював політичні вимоги далекосхідного українства у формі національно-територіальної автономії України і її «колоніям-землям, які посіли українці в межах російської держави».
- Схожий з'їзд українців Маньчжурії відбувся і в Харбіні, який обрав . У 1918 р. відбулося ще два українські з'їзди в Харбіні, які домагалися, аби російський уряд визнав Зелений Клин частиною України, та щоб Москва відкликала із Зеленого Клину озброєні російські частини і передала всю зброю українській владі.
- Під кінець жовтня 1918 року був скликаний IV Надзвичайний з'їзд українців, який затвердив проект конституції українства Далекого Сходу, прийняв постанову про організацію українського війська й обрав новий склад Секретаріату на чолі з Юрієм Глушком-Мовою. Але потім там влада мінялася, прийшли колчаківці й почали переслідувати український рух. З приходом більшовиків почалися масові арешти провідних українців у Владивостоку і розпуск українських організацій.
- Центром культурного та громадсько-політичного життя залишилася Маньчжурія, де провідну роль відігравали колишні старшини Січових Стрільців на чолі з . Там політичне становище українців було значно кращим, ніж в інших осередках.
У Маньчжурії (як і на Зеленому Клину) перші українські поселенці самі були піонерами культурної та економічної розбудови краю. З цього погляду українці в Маньчжурії займали цілком окреме місце.
- Був створений Союз українських емігрантів у Маньчжурії, серед яких провід становили Д. Барченко, П. Марчишин, Іван Світ і П. Яхно. Активно діяла ОУН. Але й тут організоване українське життя перестало існувати зі вступом радянських військ у 1945 році.
Радянська влада
Наплив українців до Далекого Сходу тривав і в радянський період — практично впродовж усіх 20—80-х рр. XX ст. Українці в цей час прибували на Далекий Схід, рятуючись від примусової колективізації та Голодомору 1932—1933 рр. та 1946—1947 рр., як в'язні ГУЛАГу та примусово депортовані, а згодом — у рамках організованого переселення до сільської місцевості, за оргнаборами для праці в морі, рибній промисловості, за комсомольськими спорядженнями на будівництво промислових об'єктів, як вояки та молоді фахівці після закінчення вищих та середніх навчальних закладів, а також в індивідуальному порядку в пошуках романтики, або високих заробітків.
Однак, унаслідок відсутності будь-яких можливостей для збереження національної ідентичності та задоволення національно-культурних потреб (національної школи, преси, професійних закладів культури) усі нові покоління українців, що постійно прибували до краю впродовж цих десятиліть, зазнавали неухильної русифікації, а їхні діти, які вже тут народжувалися, у більшості ставали «росіянами».
Динаміку чисельності українського населення Далекого Сходу в радянський період відбивають підсумки переписів населення, які проводилися в цей час.
Так, згідно з переписом 1923 р., на Далекому Сході нараховувалося 346,1 тис. українців, які становили 33,7 % (що суттєво менше, ніж за попереднім переписом 1917 р.), у 1926-му — 303,3 тис. (24,4 %), у 1939-му — 361,8 тис. (14,1 %), у 1959-му — 429,5 тис. (9,9 %), у 1970-му — 377,7 тис. (7,2 %), у 1989-му — 543,4 тис. (7,9 %).
Однак фактично, у силу зазначених вище причин, значну частину населення регіону складали і складають досі русифіковані нащадки українських переселенців XIX—XX ст., які себе вважають росіянами, але зберігають певні українські риси в ментальності, мові, духовній та матеріальній культурі. Українську ж самосвідомість зберігають, як правило, особи, що народилися в Україні — переселенці останніх десятиліть.
1990-ті роки
За роки радянської влади українська діаспора чисельно збільшилася, зокрема засланцями, але через асиміляцію — насильницьку чи добровільну, значно зменшилася. Щойно послаблення русифікаційного тиску за Горбачова дало можливість організувати українські громади і сприяти росту національної свідомості через піднесення культурного рівня — у різних місцевостях більшого скупчення українців утворилися українські громадські об'єднання, яких у 1995 році нараховувалося 74 у 26 регіонах, з них 16 — релігійних (греко-католиків), й усі вони створили Об'єднання українців Росії на чолі з О. Руденком-Десняком. Більшість цих організацій зареєстровано легально, і вони ведуть свою культурницьку роботу, організовують школи з українською мовою, драматичні гуртки і хори. У 1995 році уряд України підписав Угоду з урядом РФ про співпрацю в галузі культури, науки й освіти та Угоду про співробітництво між державними комітетами України у справах національностей та міграції і Міністерства РФ у справах національностей та федеративних відносин.
У Владивостоці, де колись діяло Товариство «Просвіта», організовано в січні 1991 року , яке мало на меті організацію концертів і пропагування українського сценічного слова. Місцева влада не поділяла поглядів товариства, та все ж зареєструвала новостворену організацію, але дозволу та часу на трансляцію концертів по телебаченню товариству не надала.
Інше новостворене далекосхідне об'єднання українців «Зелений Клин» засноване 25 червня 1992 року. Об'єднання Українців Примор'я «Громада», також не було зареєстроване і припинило свою діяльність. У 1992/93 шкільному році Товариство української культури Приморського краю спробувало створити українську недільну школу, але місцева влада це заборонила.
1992 року в Уссурійську було зорганізовано Товариство української мови й культури, діяльність якого зводилася, в основному, до відзначення національно-культурних подій та релігійних свят. Але в 1999 році воно також припинило своє існування. Була також спроба видавати український часопис «Українець на Зеленому Клині», який у листопаді 1993 року перестав виходити через брак не тільки матеріальної, але й моральної підтримки.
Останнім часом, через політику асиміляції українське населення Далекого Сходу швидко зменшується. Ця тенденція наочно виявилася в даних російського перепису 2011 року, згідно з якими чисельність українців у регіоні, у порівнянні з підсумками попереднього перепису 2002 року, скоротилася практично в п'ять разів — з 256 378 до 49 953 осіб. Відповідно, приблизно вдвічі зменшилася і частка українців у населенні регіону — з 4,4 % в 2002 році і до 2,8 % — у 2010 році. У той же час випускається літературний збірник «Далекосхідна хвиля».
Відомі українці, пов'язані з Зеленим Клином життям та працею
- Авраменко Василь Кирилович 10 (22) березня 1895 року, містечко Стеблів Черкаського повіту Київської губернії — 6 травня 1981 року, Нью-Йорк, США, перепохований у Стеблеві) — український хореограф, актор, продюсер, режисер, педагог, дослідник і знавець українського народного танцю, один із фундаторів нового напряму в сучасному світовому танцювальному мистецтві — сценічної народної хореографії.
- Іван Багряний (1906—1963) — український письменник. У 1932—1937 рр. перебував на засланні в Зеленому Клині, звідки втік до України. Почуття від пережитого на засланні та під час втечі висловлені в романі «Тигролови» (1944).
- Глушко «Мова» Юрій Косьмич (1882—1942) — український громадський і політичний діяч. Керівник національно-державницького руху на Зеленому Клині в 1918 році.
- Кріль Анатолій Улянович († 3 квітня 2004, Владивосток) — громадський і культурний діяч Зеленого Клину. Організатор і керівник українського народного хору «Горлиця» (який тепер має його ім'я). Голова першої зареєстрованої на Далекому Сході парафії УПЦ КП. Громадська та релігійна діяльність А. Кроля викликала шалений опір з боку місцевої влади. 1 квітня 2004 року, повертаючись додому з репетиції хору, Анатолій Кріль був жорстоко побитий невідомими. Через день, 3 квітня 2004 року, від отриманих травм він помер. Убивці А. Кроля не знайдені донині. Діяльність УПЦ КП у Владивостоці заборонена.
- Світ Іван Васильович (1897—1989) — український журналіст, історик та громадсько-політичний діяч на Далекому Сході. Автор дослідницьких розвідок про Зелений Клин.
- Яхно Павло Павлович (1 жовтня 1898 року, с. Хороль Приморської обл. — після 1954, СРСР) — український громадський діяч на Далекому Сході.
Див. також
Зовнішні зображення | |
---|---|
Анатолій Кріль і хор «Горлиця». |
- Айгунський договір
- Пекінський договір 1860
- Розселення українців
- Далекосхідні поселення українців
- Депортація народів у СРСР
- Депортації українців у часи СРСР
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
- Шурхало, Дмитро. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
- Синяков, С.В. (2011). УКРАИНСКАЯ ИСТОРИЯ КАК ПРОСТРАНСТВО СОВРЕМЕННОГО ТВОРЧЕСТВА.
- Телеканал ZIK Live (25 серпня 2014), , архів оригіналу за 2 квітня 2016, процитовано 21 травня 2019
- Білий Д. Д. (1994). Малиновий клин (Нариси з історії українського населення Кубані). Київ: Україна.
- Сергійчук В. (1992). Українці в імперії. Київ.
- І. Шимонович. Зелений Клин — Нова Україна. Економічна розвідка, Львів 1924
- Гасенко, Георг (1920). . https://www.radiosvoboda.org/a/misto-tahanrih-tahanroh-ukrayinchi-etnichni-zemli/30771529.html (укр.) . Христофа Райсена Сини, Відень. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 20.08.2020.
- . old.banderivets.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 20 серпня 2020.
- Кабузан В. М. Дальневосточный край в ХѴІІ-начале XX в. (1640—1917): ист.-демогра.ф очерк. М., 1985. С 112,186-221.
- Кабузан, В.М. (2006). (PDF) (rus) . Москва: Наука. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2017. Процитовано 20 серпня 2020.
- . storinka-m.kiev.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 20 серпня 2020.
- Попок Андрій /Київ/ Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході у XX ст. // Визвольний шлях. — Лондон., 2001. — Кн. 7. — С. 114—128.
- . web.archive.org. 12 березня 2007. Архів оригіналу за 12 березня 2007. Процитовано 5 травня 2020.
- . hvila.lozikov.ru. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 8 лютого 2017.
- myshka. . kobza.com.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2017.
- Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Елена Солнцева. Взмахнула горлица крылом. // Словесница Искусств. № 1 (29) 2012. [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Лариса Москаленко. Высокий полет «Горлицы». // Арсеньевские Вести. № 41 (917) от 12 октября 2010. [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українська Далекосхідна Республіка. Українопедія (укр.). Процитовано 20 серпня 2020.
Джерела та література
- Міста майбутнього вже ростуть. У них чиста електрика, хороші комунікації та багато зелені [ 8 травня 2022 у Wayback Machine.] 08.05.2022
- А. А. Попок. Зелений Клин [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 323. — .
- В. А. Чорномаз. Зелений Клин [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Андрій Попок Український історичний журнал. — К. — 1998. — № 6. — С. 54—68.
- Андрій Попок Далекосхідні поселення українців [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Андрій Попок. Українські поселення на Далекому Сході; історико-соціологічний нарис, Київ 2001.
- Чорномаз В. Українці на Далекому Сході (1883—1922) [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Східний світ, 1993, № 2
- Зелена Україна [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
- В'ячеслав Чорномаз. Национально-культурное развитие украинского населения Дальнего Востока в начале XX века. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- «Далекосхідна хвиля» [ 3 липня 2011 у Wayback Machine.].
Художня література
- Буженко В. Пустинник на Зеленім Клині [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]. — Прудентополіс: Видавництво і Друкарня о. Василіян в Прудентополі, 1962. — 127 с.
Посилання
- Зелений Клин. Енциклопедичний довідник / Укл. В. А. Чорномаз. — Владивосток, 2011. — 288 с.
- Попок Андрій Андрійович — український громадський діяч Далекого Сходу [ 30 серпня 2006 у Wayback Machine.]
- zeleniyklin.com.ua
- (рос.)
- Чорномаз В. «Юрій Глушко-Мова — провідник українського руху на Зеленому Клині» Сайт «Кобза» українців Росії [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.], «Свобода», ч. 37, 2008 [ 22 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Українські національно-культурні товариства на Далекому Сході[недоступне посилання з червня 2019]
- За Сибирью, где солнце всходит, или почему не состоялась в Зеленом Клине вторая Украина [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Народна війна 1917—1932, проект [ 14 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Тема «Зелений Клин» // Reibert.info [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Світлина «Колона українців на першотравневій демонстрації». Хабаровськ, Далекий Схід, 1917 рік // «Музей УНР» [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Далекосхідна хвиля. Інтернет-видання українців Зеленого Клину. [ 27 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Святослав Липовецький Далекосхідна місія. Боротьба ОУН за Зелений Клин [ 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] матеріал суспільно-політичного часопису Український тиждень, 11 червня 2017 р.
- Зелений Клин — наш, або Далекий Схід — це Україна! | Історія для дорослих
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zele nij Klin Zelena Ukrayina Zakitajshina istorichna ukrayinska nazva teritoriyi Priamur ya Zovnishnya Manchzhuriya pivdennoyi chastini Dalekogo Shodu u nizhnij chastini richki Amur i nad Tihim okeanom plosheyu blizko 1 mln km Zelenij Klin Data stvorennya zasnuvannya19 stolittya Krayina Rosijska imperiya Roztashovuyetsya na vodojmiAmur Zelenij Klin u Vikishovishi Koordinati 51 pn sh 134 sh d 51 pn sh 134 sh d 51 134U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zelenij Klin znachennya Najbilshi mista Habarovsk Vladivostok Komsomolsk na Amuri Ussurijsk Zagalne gospodarske znachennya vklyuchno z eksportom mayut vidobutok zolota i kolorovih metaliv ribna lisova promislovist lovectvo sudnobuduvannya i morskij transport z produktiv silskogo gospodarstva soya Za danimi perepisu 1926 roku v Zelenomu Klini meshkalo 303 000 ukrayinciv iz 315 000 usih ukrayinciv Dalekogo Shodu abo 24 5 usogo dalekoshidnogo naselennya U period isnuvannya SRSR ukrayinske naselennya regionu zaznalo masovih deportacij i rusifikaciyi Etimologiya nazviSpochatku klinom ukrayinci nazivali zemelnij nadil a do kincya XIX stolittya tak stali nazivati zaseleni ukrayincyami zemli na shid vid osnovnoyi teritoriyi Ukrayini Takozh isnuye versiya sho klin poznachaye geografichni konturi Zelenogo Klinu Vidomi takozh Zhovtij Klin serednye i nizhnye Povolzhya Malinovij Klin Kuban i Sirij Klin pivden Zahidnogo Sibiru i Pivnichnogo Kazahstanu GeografiyaMapa Derzhavni koloniyi Ukrayini Georga Gasenka 1920 rik Nazvu Zelenij Klin dali ukrayinci pereselenci do Ussurijskogo krayu spochatku mayuchi na uvazi lishe pivdennu chastinu suchasnogo Primorskogo krayu prote vidtak cya nazva poshirilasya takozh i zahidnishe ta pivnichnishe na vsi zemli zaseleni ukrayincyami vid ozera Bajkal Nazva Zelenij pohodit vid chislennih lisiv i vzagali bagatogo roslinnogo svitu a Klin vid jogo geografichnogo polozhennya Mezhi Zelenogo Klinu po pershe cherez postijni zmini vid pochatku ukrayinskoyi kolonizaciyi do masovogo antiukrayinskogo teroru 1930 ih ta denacionalizaciyi piznogo radyanskogo periodu a po druge cherez neodnoridnist ukrayinskogo naselennya viznachiti odnoznachno dosit vazhko Zgidno z I Shimonovichem mezhi krayu mozhna viznachiti tak na pivdni richki Amur i Ussuri ta Yaponske more na pivnochi Stanovij hrebet gori abo administrativnij kordon mizh Amurskoyu i Yakutskoyu oblastyu suchasna Yakutiya a dali na shid administrativna granicya mizh ta Ohotskoyu okrugoyu azh do Ohotskogo morya na shodi Yaponske more Tatarska protoka ta Ohotske more na zahodi administrativna granicya mizh Amurskoyu ta Zabajkalskoyu oblastyu Teritoriya Zelenoyi Ukrayini takim chinom za I Shimonovichem stanovit 1 008 000 km IstoriyaDokladnishe Hronologiya istoriyi Zelenogo Klinu Periodizaciya Doslidnik Zelenogo Klinu Ivan Svit vidilyav v istoriyi ukrayinskogo gromadskogo zhittya regionu chotiri periodi vid pershih pereselen do 1905 r 1905 1917 rr 1917 1922 rr vid 1922 roku Kanadskij doslidnik Mihajlo Marunchak vidilyaye tri periodi v rozvitku ukrayinskogo kulturnogo zhittya na Dalekomu Shodi carskij period svobidnogo viyavu ta rusifikacijnij Pochatki ukrayinskoyi kolonizaciyi Pershi sprobi opanuvannya Zelenogo Klinu pripadayut na pershu polovinu XVII stolittya u seredini XIX stolittya pochinayetsya druga ekspansiya Rosijskoyi imperiyi z iniciativi generala P Unterbergera z 1882 roku bezkoshtovnij pereviz poselenciv majzhe vinyatkovo ukrayinskih selyan morem z Odesi ta vidvedennya yim najlipshih zemel v Ussurijsko Hankivskij nizovini Za perepisom 1897 roku ukrayinska mova zhovtij kolir bula najposhirenishoyu movoyu u Pivdenno Ussurijskomu okruzi Za doslidzhennyami radyanskogo vchenogo V M Kabuzana u 1883 1905 rr na Dalekij Shid usogo pereselilosya 172 876 osib z ukrayinskih gubernij 109 510 osib abo 63 4 vsih pereselenciv Bilshist iz nih oselilosya v Primorskij oblasti 77 139 ukrayinciv sebto 78 1 Sered pereselenciv do Amurskoyi oblasti v cej period vidsotok ukrayinciv buv menshij i stanoviv 47 8 Slid dodati sho za miscem pohodzhennya sered poselenciv do Amurshini vidchutno perevazhali poltavci 64 51 vihidciv iz Pravoberezhnoyi Ukrayini bulo znachno menshe V Kabuzan stverdzhuye sho pitoma vaga ukrayinciv u Primorskij oblasti do 1903 r nikoli ne bula nizhcha za 75 U 1906 1916 rr na Dalekij Shid pribulo 259 522 osobi z nih ukrayinciv 166 787 abo 64 27 Hocha v cej period pereselenciv z Ukrayini pribulo bilshe ale pitoma vaga yih znizilasya z 65 82 do 64 27 za rahunok pereselenciv z inshih gubernij yevropejskoyi chastini Rosijskoyi imperiyi Z ukrayinskih pereselenciv cogo etapu 102 618 61 25 osili v Primorskij oblasti Ce buli chernigivci 21 57 kiyani volinyani ta podolyani razom stanovili 47 125 osib ta she 7202 choloviki zi stepovoyi Ukrayini Za danimi V Kabuzana v 1850 1916 rr z Ukrayini na Dalekij Shid pereselilosya 276 300 osib abo 56 54 vsih pereselenciv V Amurskij oblasti ukrayinci stanovili 49 7 poselenciv u Primorskij 61 2 Os yak opisuye odin iz korespondentiv togo chasu V Illich Svitich misto Ussurijsk v 1905 r Ce velike malorosijske selo Golovna i najstarisha vulicya Mikolska Obabich vsiyeyi vulici prostyagnulisya bili mazanki miscyami she j dosi pokriti solomoyu U kinci mista pri zluchenni Rakivki z Suputinkoyu yak chasto i na spokonvichnij Ukrayini oblashtovano stavok bilya yakogo malovnicho pritulivsya Mlinok tak sho vihodila b cilkom kartina v yakij starij did v odnij pisni zasoromlyuye molodu divchinu i stavok i mlinok i vishnevenkij sadok yakbi ostannij buv prisutnij Sered rosijskogo naselennya ne vrahovuyuchi kozakiv malorosi nastilki perevazhayut sho silskih zhiteliv miskij tak zvanij inteligentnij nazivaye ne inakshe yak hohlami I dijsno sered poltavciv chernigivciv kiyan volinyan ta inshih ukrayinciv pereselenci z velikorosijskih gubernij zovsim gublyatsya movbi vkraplennya v osnovnij malorosijskij element Bazar u torgovij den napriklad u Mikolsku Ussurijskomu velmi nagaduye yakes mistechko v Ukrayini taka zh sila silenna krutorogih voliv sho linivo remigayut bilya voziv napovnenih mishkami boroshna krupi sala svinyachih tush tosho toj zhe ukrayinskij odyag na lyudyah Usyudi chuti veselij badorij ta zhvavij malorosijskij govir i u spekotnij litnij den mozhna podumati sho perebuvayesh des u Mirgorodi Reshetilivci abo Sorochincyah chasiv Gogolya Originalnij tekst ros Eto bolshoe malorusskoe selo Glavnaya i samaya staraya ulica Nikolskaya Vdol vsej ulicy po obeim storonam vytyanulis belye mazanki mestami i teper eshe krytye solomoj V konce goroda pri sliyanii Rakovki s Suputinkoj kak chasto i na korennoj Ukraine ustroen stavok podle kotorogo zhivopisno priyutilsya mlynok tak chto poluchalas by vpolne ta kartina v kotoroj staryj did v odnoj pesne smushaet molodu divchinu i stavok i mlynok i vishnevenkij sadok esli by etot poslednij byl nalico Sredi russkogo naseleniya ne schitaya kazakov malorossy nastolko preobladayut chto selskih zhitelej gorodskoj tak nazyvaemyj intelligentnyj nazyvaet ne inache kak hohlami I dejstvitelno sredi poltavcev chernigovcev kievskih volynskih i drugih ukraincev pereselency iz velikorusskih gubernij sovershenno teryayutsya yavlyayas kak by vkrapleniem v osnovnoj malorusskij element Bazar v torgovyj den naprimer v Nikolske Ussurijskom vesma napominaet kakoe nibud mestechko v Ukraine ta zhe massa krutorogih volov lenivo perezhevyvayushih zhvachku podle vozov napolnennyh meshkami muki krupy sala svinyh tush i t p ta zhe ukrainskaya odezhda na lyudyah Povsyudu slyshitsya veselyj bojkij ozhivlennyj malorusskij govor i v zharkij letnij den mozhno podumat chto nahodishsya gde nibud v Mirgorode Reshetilovke ili Sorochincah vremen Gogolya Zerkalo nedeli 42 263 23 29 oktyabrya 1999 Popri znachnu chastku ukrayinciv u naselenni ukrayinska mova bula praktichno pozbavlena prava na isnuvannya osoblivo v mistah Adzhe faktichno vsi vazhlivi posadi v derzhavnih strukturah vklyuchno z osvitnimi zajmali rosiyani yaki pritrimuvalis i poshiryuvali poglyadi na ukrayinsku movu yak na silske narichchya rosijskoyi movi Tomu v mistah najchastishe perevazhala same rosijska mova Sered ukrayinciv yaki pereyizdili do mist znachna chastina soromilisya rozmovlyati ridnoyu movoyu Dosit chasto ukrayinci dlya dodavannya solidnosti svoyim prizvisham pereroblyali yih na rosijskij zrazok dodayuchi taki zakinchennya yak ov abo yiv Za svidchennyami V Illicha Sviticha Sered starih torgovih firm stali z yavlyatisya i novi bezsumnivno ukrayinskogo pohodzhennya Ale nache silskij hlopec vzyatij u moskali i yakij teper chomus vvazhaye sebe krashim od neotesanih selyukiv i tomu soromitsya cherez durist svoyeyi ridnoyi movi zasnovniki netrivkih firm pospishayut prihovati svoye pohodzhennya vidrektisya vid svoyeyi nacionalnosti yaksho ne zminiti to hocha b spotvoriti svoyi prizvisha vnaslidok chogo na magazinnih viviskah Pavlyuk napriklad peretvoryuyetsya v Pavlyukova Ryaboshapka abo Ryabokon v Ryaboshapkova abo Ryabokoneva tosho Originalnij tekst ros Sredi staryh torgovyh firm stali poyavlyatsya i novye nesomnenno ukrainskogo proishozhdeniya No podobno derevenskomu parnyu vzyatomu v moskali i potomu schitayushemu sebya pochemu to vyshe seroj derevenshiny i stydyashemusya po gluposti svoego rodnogo yazyka osnovateli nedolgovechnyh firm speshat skryt svoe proishozhdenie otrechsya ot svoej nacionalnosti esli ne peremenit to hot iskazit svoi familii v rezultate chego na magazinnyh vyveskah Pavlyuk naprimer preobrazovyvaetsya v Pavlyukova Ryaboshapka ili Ryabokon v Ryaboshapkova ili Ryabokoneva i t p Zerkalo nedeli 42 263 23 29 oktyabrya 1999 Pislya gromadyanskoyi vijni 1922 roku Zelenij Klin ostatochno postav u skladi radyanskoyi Rosiyi Rusifikaciyu krayu prodovzhili viselennyam korejciv i kitajciv yak politichno nepevnih elementiv ta stvorennyam 1934 roku Yevrejskoyi avtonomnoyi oblasti Ukrayinskij ruh kincya XIX pochatku XX stolittya Ukrayinska demonstraciya u Vladivostoci Period vizvolnih zmagan Ukrayinske gromadske zhittya proyavilosya dosit rano ale slabo bo svoya nacionalna inteligenciya hocha i nechislenna bula prignichena rezhimom Pereselyalisya perevazhno selyani zdebilshogo negramotni Cherez cenzurni umovi vvedeni Emskim ukazom 1876 roku yakij zaboronyav same vikoristannya ukrayinskoyi movi bula vidsutnya i nacionalna presa Otozh yedinoyu mozhlivoyu todi formoyu viyavu ukrayinskogo nacionalnogo zhittya zalishavsya teatr 1897 roku na Dalekij Shid priyihala teatralna trupa pid kerivnictvom Perovskogo Piznishe priyizdili j bilshi teatralni gurti napriklad velika trupa K Miroslavskogo Piznishe gurtok popovnivsya miscevimi amatorami i rozpavsya na kilka gurtkiv spilok Ci gurtki ob yednuvali glyadachiv u gromadu i posilyuvali gromadske mislennya Najbilsh aktivno diyali v cej chas u Vladivostoci ukrayinski teatralni kulturno osvitni gurtki ocholyuvani oficerom Podem sered moryakiv vladivostockogo portu Ukrayinski knizhki potraplyali na Dalekij Shid ridko ale najbilsha v narodi biblioteka takozh bula u moryakiv Vladivostoka Vistavi probudzhuvali nacionalnu svidomist i mali velicheznij uspih Voni jshli po vsih mistah Dalekogo Shodu vid Port Artura j Vladivostoka do Blagovyeshenska Habarovska i menshih mist Pislya 1905 roku ukrayinskih knizhok chasopisiv i gazet bilshaye posilyuyetsya zacikavlennya teatralnim ta gromadskim zhittyam Vikonuyutsya pershi praktichni kroki 1907 roku v Harbini stvoreno ukrayinskij gurtok Ukrayinskij klub zavdyachuyuchi bilsh liberalnim poglyadam miscevoyi administraciyi nizh u Zelenomu Klini Stosovno ukrayinskih poselenskih zemel na pivdni Dalekogo Shodu poruch iz nazvoyu Zelenij Klin vikoristovuvalisya takozh nazvi Nova Ukrayina Dalekoshidnya Ukrayina Zelena Ukrayina U literaturi vikoristannya nazvi Dalekoshidnya Ukrayina zafiksovane vzhe 1905 roku v odnojmennij praci V S Illicha Sviticha shodo chastini Pivdenno Ussurijskogo krayu z centrom u Mikolsku Ussurijskomu U Vladivostoci 1907 1908 rr pri Shidnomu instituti zasnovuyetsya Studencheskoe Obshestvo Ukraincev yake provadilo ukrayinsku agitaciyu stavilo teatralni vistavi vipisuvalo knizhki j chasopisi i pevnij chas pid kerivnictvom B I Voblogo bulo dosit aktivne Z 1909 r regulyarno vidznachalisya Shevchenkivski svyata u berezni u den smerti poeta 1910 roku v Mikolsk Ussurijskomu bulo zasnovanu pershu na Zelenomu Klini Prosvitu 9 lyutogo 1910 r vid imeni fundatoriv mishanina Petra Homenka kupcya Sergiya Nizhineckogo selyanina Josipa Pereverzyeva Rozsudi poshtovo telegrafnogo chinovnika Zahariya Shevchenka ta telegrafista Ivana Krivonosa vijskovomu gubernatoru Primorskoyi oblasti bulo podane oficijne prohannya zatverditi statut tovaristva Prosvita Za statutom tovaristvo maye metoyu spriyati rozvitku ukrayinskoyi kulturi a golovnim chinom prosviti ukrayinskogo narodu jogo ridnoyu movoyu diyuchi v mezhah Mikolsk Ussurijskogo ta Ussurijskogo krayu Dlya dosyagnennya ciyeyi meti tovaristvo planuvalo vidavati knizhki broshuri chasopisi gazeti j inshe ukrayinskoyu movoyu vidkrivati svoyi chitalni biblioteki muzeyi torgivlyu knizhkami tosho vlashtovuvati publichni lekciyi chitannya zagalnoosvitni kursi vistavi literaturno muzichni vechori koncerti vistavki tosho zasnovuvati stipendiyi shkoli pritulki yasla byuro praci tosho prosvitni j blagodijnicki ustanovi zakladati konkursi ta premiyi za najkrashi tvori literaturi ta mistectva Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni ta zaprovadzhennyam suvorishih administrativnih zahodiv ukrayinske gromadske zhittya v Zelenim Klinu zavmiraye Tilki v mezhah koncesiyi Kitajsko Shidnoyi Zaliznici KSZ u Manchzhuriyi mozhna bulo provaditi deyaku ukrayinsku robotu ce j robili harbinskij Ukrayinskij Klub ta teatralni gurtki na okremih stanciyah 9 bereznya 1916 roku u Vladivostoci bula sproba stvoriti ukrayinsku organizaciyu pid viviskoyu Vladivostockogo ukrayinskogo blagodijnogo zibrannya Zadacha Ukrainskogo Blagotvoritelnogo obshestvennogo sobraniya organizaciya podobnyh meropriyatij dlya sbora pozhertvovanij Ce prosheniye pidpisali selyanin Harkivskoyi guberniyi Fedir Mikolajovich Vasilyev selyanin Kiyivskoyi guberniyi Homa Danilovich Stecyuk inzhener Dmitro Mikolajovich Hloboshin poltavskij mishanin Mikola Pavlovich Golikov likar Vasil Viktorovich Potsenko pochesna gromadyanka Pelageya Trohimivna Rakicka selyanin Poltavskoyi guberniyi Mikola Silvestrovich Savenko mishanka B D Novolijnik U takomu stani perebuvalo vse ukrayinske zhittya na Dalekomu Shodi do pochatku Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku koli likvidaciya zaboroni na vse ukrayinske vidkrila bilshi mozhlivosti dlya vidnosno vilnogo nacionalno kulturnogo rozvitku ukrayinciv Borotba za nezalezhnist Dokladnishe Ukrayinskij dalekoshidnij ruh Prosvita na Dalekomu Shodi ta Dalekoshidna respublika Yurij Glushko Mova Golova uryadu Zelenogo Klinu 1920 Zelena Ukrayina na mapi rozpadu Rosijskoyi imperiyi Na pochatku 1917 na Dalekomu Shodi masovo vidkrivalisya gurtki Gromadi Najpotuzhnishim ukrayinskij ruh buv u Vladivostoci Tut do miscevoyi Gromadi zapisalosya ponad 1 5 tis ukrayinciv sered nih bagato voyakiv Vinikli organizaciyi ukrayinskih politichnih partij eseriv ta social demokrativ Z 30 kvitnya 1917 r vihodit persha na Dalekomu Shodi ukrayinska gazeta Ukrayinec redaktorom yiyi buv Dmitro Borovik Organizaciya ukrayinskih gromadskih centriv u riznih miscyah Dalekogo Shodu osoblivo na Zelenomu Klini ta v Manchzhuriyi dala mozhlivist sklikati 13 14 chervnya v Mikolsk Ussurijskomu Iniciatorom sklikannya jogo stala Dalekoshidna vchitelska spilka golovoyu yakoyi buv O Stupak Z cogo pershogo z yizdu j bere pochatok aktivna planova ukrayinska robota na Zelenomu Klini U z yizdi brali uchast 53 predstavniki ponad 20 gromadskih i vijskovih organizacij gromad kooperativiv vijskovih i vchitelskih spilok tosho Brali uchast v okremih komisiyah i blizko sta ukrayinciv iz pravom doradchogo golosu Pislya vidkrittya z yizdu ta privitan bulo obrano prezidiyu na choli z A Romanyukom ta zastupnikom O Stupakom a potim i komisiyi nacionalnu shkilnu fondovu j organizacijnu Lideri ukrayinskogo ruhu v Zelenomu Klini u svoyij borotbi robili stavku na dopomogu Velikij Ukrayini Vvazhalosya sho yaksho Ukrayina stane nezalezhnoyu derzhavoyu to i Zelenij Klin avtomatichno vidokremitsya vid Moskvi Ce znajshlo vidbitok i v rishennyah yakij vidbuvsya v Habarovsku v sichni 1918 r Na nomu bulo prijnyato zvernennya do uryadu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki abi vin u svoyij politici vimagav vid rosijskoyi vladi viznannya Zelenogo Klinu chastinoyu Ukrayinskoyi derzhavi oskilki tut ukrayinci stanovlyat nacionalnu bilshist Sered naselennya Zelenogo Klinu navit bulo kinuto klich Usi na zahist Ukrayini Na tretomu z yizdi yakij vidbuvsya v kvitni 1918 r bulo prijnyato rishennya borotisya za stvorennya nezalezhnoyi Ukrayinskoyi derzhavi na Tihomu okeani ta formuvannya Ukrayinskoyi armiyi Zelenogo Klinu Kerivnictvo bulo peredane Krajovomu sekretariatu uryadu na choli z Yuriyem Glushko Movoyu Tretya sesiya Krajovoyi radi vidbulasya v listopadi 1920 r u Vladivostoci Na nij obgovoryuvalosya pitannya pro uchast u viborah do Ustanovchih Zboriv Dalekogo Shodu Sesiya zaproponuvala vibori po nacionalnih kuriyah Cya propoziciya ne vidpovidala moskovskim interesam tomu bula znehtuvana v Chiti i Sekretariat vidmovivsya vid viboriv Na cij samij sesiyi buv obranij novij Sekretariat yakij provadiv ukrayinski spravi do jogo areshtu v listopadi 1922 r bilshovikami Do Sekretariatu vhodili Yurij Mova Dmitro Kisilov Vitalij Zhuk Stepan Prant Andrij Krishtofovich ta G Mogileckij Cej Sekretariat provadiv pidgotovku do sklikannya V Ukrayinskogo dalekoshidnogo z yizdu Vidbutisya jomu ne sudilosya Kerivniki Zelenoyi Ukrayini Yurij Glushko Mova golova Ukrayinskogo Krajovogo sekretariatu uryadu z 1918 roku Boris Hreshatickij otaman Dalekoshidnogo ukrayinskogo vijska z 1918 roku V istoriyi ukrayinskogo zhittya na Dalekomu Shodi pochinayuchi vid 1895 i do 1945 roku zanotovano tisyachi ukrayinskih vistav ta koncertiv Z yih poyavoyu chi pripinennyam pov yazani rozvitok chi zanepad gromadskogo zhittya Voni buli mogutnim zasobom poshirennya ukrayinskoyi pisni i ob yednannya ukrayinskogo naselennya Neridko ukrayinskij teatr buv yedino mozhlivoyu formoyu viyavu ukrayinskosti koli ukrayinske slovo bulo pid cenzuroyu chi navit zaboronoyu a shkola i cerkva ne isnuvali 1917 1945 roku Boris Hreshatickij otaman Zelenoyi Ukrayini Ukrayinci v Rosiyi 1926 r 26 bereznya 1917 r vidbulisya pershi zagalni zbori ukrayinskoyi gromadi u Vladivostoci i stvoreno Tovaristvo Prosvita yake ocholiv Yu Glushko Mova U seredini chervnya 1918 r vidbuvsya Zagalnij Vseukrayinskij z yizd diyachiv i gromadyanstva Dalekogo Shodu u misti Mikolsku Ussurijskomu yakij virishiv organizuvati Dalekoshidnu Ukrayinsku Radu i Nacionalnij Fond na potrebi ukrayinciv Odnochasno z yizd sformulyuvav politichni vimogi dalekoshidnogo ukrayinstva u formi nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Ukrayini i yiyi koloniyam zemlyam yaki posili ukrayinci v mezhah rosijskoyi derzhavi Shozhij z yizd ukrayinciv Manchzhuriyi vidbuvsya i v Harbini yakij obrav U 1918 r vidbulosya she dva ukrayinski z yizdi v Harbini yaki domagalisya abi rosijskij uryad viznav Zelenij Klin chastinoyu Ukrayini ta shob Moskva vidklikala iz Zelenogo Klinu ozbroyeni rosijski chastini i peredala vsyu zbroyu ukrayinskij vladi Pid kinec zhovtnya 1918 roku buv sklikanij IV Nadzvichajnij z yizd ukrayinciv yakij zatverdiv proekt konstituciyi ukrayinstva Dalekogo Shodu prijnyav postanovu pro organizaciyu ukrayinskogo vijska j obrav novij sklad Sekretariatu na choli z Yuriyem Glushkom Movoyu Ale potim tam vlada minyalasya prijshli kolchakivci j pochali peresliduvati ukrayinskij ruh Z prihodom bilshovikiv pochalisya masovi areshti providnih ukrayinciv u Vladivostoku i rozpusk ukrayinskih organizacij Centrom kulturnogo ta gromadsko politichnogo zhittya zalishilasya Manchzhuriya de providnu rol vidigravali kolishni starshini Sichovih Strilciv na choli z Tam politichne stanovishe ukrayinciv bulo znachno krashim nizh v inshih oseredkah U Manchzhuriyi yak i na Zelenomu Klinu pershi ukrayinski poselenci sami buli pionerami kulturnoyi ta ekonomichnoyi rozbudovi krayu Z cogo poglyadu ukrayinci v Manchzhuriyi zajmali cilkom okreme misce Buv stvorenij Soyuz ukrayinskih emigrantiv u Manchzhuriyi sered yakih provid stanovili D Barchenko P Marchishin Ivan Svit i P Yahno Aktivno diyala OUN Ale j tut organizovane ukrayinske zhittya perestalo isnuvati zi vstupom radyanskih vijsk u 1945 roci Radyanska vlada Napliv ukrayinciv do Dalekogo Shodu trivav i v radyanskij period praktichno vprodovzh usih 20 80 h rr XX st Ukrayinci v cej chas pribuvali na Dalekij Shid ryatuyuchis vid primusovoyi kolektivizaciyi ta Golodomoru 1932 1933 rr ta 1946 1947 rr yak v yazni GULAGu ta primusovo deportovani a zgodom u ramkah organizovanogo pereselennya do silskoyi miscevosti za orgnaborami dlya praci v mori ribnij promislovosti za komsomolskimi sporyadzhennyami na budivnictvo promislovih ob yektiv yak voyaki ta molodi fahivci pislya zakinchennya vishih ta serednih navchalnih zakladiv a takozh v individualnomu poryadku v poshukah romantiki abo visokih zarobitkiv Odnak unaslidok vidsutnosti bud yakih mozhlivostej dlya zberezhennya nacionalnoyi identichnosti ta zadovolennya nacionalno kulturnih potreb nacionalnoyi shkoli presi profesijnih zakladiv kulturi usi novi pokolinnya ukrayinciv sho postijno pribuvali do krayu vprodovzh cih desyatilit zaznavali neuhilnoyi rusifikaciyi a yihni diti yaki vzhe tut narodzhuvalisya u bilshosti stavali rosiyanami Dinamiku chiselnosti ukrayinskogo naselennya Dalekogo Shodu v radyanskij period vidbivayut pidsumki perepisiv naselennya yaki provodilisya v cej chas Tak zgidno z perepisom 1923 r na Dalekomu Shodi narahovuvalosya 346 1 tis ukrayinciv yaki stanovili 33 7 sho suttyevo menshe nizh za poperednim perepisom 1917 r u 1926 mu 303 3 tis 24 4 u 1939 mu 361 8 tis 14 1 u 1959 mu 429 5 tis 9 9 u 1970 mu 377 7 tis 7 2 u 1989 mu 543 4 tis 7 9 Odnak faktichno u silu zaznachenih vishe prichin znachnu chastinu naselennya regionu skladali i skladayut dosi rusifikovani nashadki ukrayinskih pereselenciv XIX XX st yaki sebe vvazhayut rosiyanami ale zberigayut pevni ukrayinski risi v mentalnosti movi duhovnij ta materialnij kulturi Ukrayinsku zh samosvidomist zberigayut yak pravilo osobi sho narodilisya v Ukrayini pereselenci ostannih desyatilit 1990 ti roki Za roki radyanskoyi vladi ukrayinska diaspora chiselno zbilshilasya zokrema zaslancyami ale cherez asimilyaciyu nasilnicku chi dobrovilnu znachno zmenshilasya Shojno poslablennya rusifikacijnogo tisku za Gorbachova dalo mozhlivist organizuvati ukrayinski gromadi i spriyati rostu nacionalnoyi svidomosti cherez pidnesennya kulturnogo rivnya u riznih miscevostyah bilshogo skupchennya ukrayinciv utvorilisya ukrayinski gromadski ob yednannya yakih u 1995 roci narahovuvalosya 74 u 26 regionah z nih 16 religijnih greko katolikiv j usi voni stvorili Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi na choli z O Rudenkom Desnyakom Bilshist cih organizacij zareyestrovano legalno i voni vedut svoyu kulturnicku robotu organizovuyut shkoli z ukrayinskoyu movoyu dramatichni gurtki i hori U 1995 roci uryad Ukrayini pidpisav Ugodu z uryadom RF pro spivpracyu v galuzi kulturi nauki j osviti ta Ugodu pro spivrobitnictvo mizh derzhavnimi komitetami Ukrayini u spravah nacionalnostej ta migraciyi i Ministerstva RF u spravah nacionalnostej ta federativnih vidnosin U Vladivostoci de kolis diyalo Tovaristvo Prosvita organizovano v sichni 1991 roku yake malo na meti organizaciyu koncertiv i propaguvannya ukrayinskogo scenichnogo slova Misceva vlada ne podilyala poglyadiv tovaristva ta vse zh zareyestruvala novostvorenu organizaciyu ale dozvolu ta chasu na translyaciyu koncertiv po telebachennyu tovaristvu ne nadala Inshe novostvorene dalekoshidne ob yednannya ukrayinciv Zelenij Klin zasnovane 25 chervnya 1992 roku Ob yednannya Ukrayinciv Primor ya Gromada takozh ne bulo zareyestrovane i pripinilo svoyu diyalnist U 1992 93 shkilnomu roci Tovaristvo ukrayinskoyi kulturi Primorskogo krayu sprobuvalo stvoriti ukrayinsku nedilnu shkolu ale misceva vlada ce zaboronila 1992 roku v Ussurijsku bulo zorganizovano Tovaristvo ukrayinskoyi movi j kulturi diyalnist yakogo zvodilasya v osnovnomu do vidznachennya nacionalno kulturnih podij ta religijnih svyat Ale v 1999 roci vono takozh pripinilo svoye isnuvannya Bula takozh sproba vidavati ukrayinskij chasopis Ukrayinec na Zelenomu Klini yakij u listopadi 1993 roku perestav vihoditi cherez brak ne tilki materialnoyi ale j moralnoyi pidtrimki Ostannim chasom cherez politiku asimilyaciyi ukrayinske naselennya Dalekogo Shodu shvidko zmenshuyetsya Cya tendenciya naochno viyavilasya v danih rosijskogo perepisu 2011 roku zgidno z yakimi chiselnist ukrayinciv u regioni u porivnyanni z pidsumkami poperednogo perepisu 2002 roku skorotilasya praktichno v p yat raziv z 256 378 do 49 953 osib Vidpovidno priblizno vdvichi zmenshilasya i chastka ukrayinciv u naselenni regionu z 4 4 v 2002 roci i do 2 8 u 2010 roci U toj zhe chas vipuskayetsya literaturnij zbirnik Dalekoshidna hvilya Vidomi ukrayinci pov yazani z Zelenim Klinom zhittyam ta praceyuAvramenko Vasil Kirilovich 10 22 bereznya 1895 roku mistechko Stebliv Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi 6 travnya 1981 roku Nyu Jork SShA perepohovanij u Steblevi ukrayinskij horeograf aktor prodyuser rezhiser pedagog doslidnik i znavec ukrayinskogo narodnogo tancyu odin iz fundatoriv novogo napryamu v suchasnomu svitovomu tancyuvalnomu mistectvi scenichnoyi narodnoyi horeografiyi Ivan Bagryanij 1906 1963 ukrayinskij pismennik U 1932 1937 rr perebuvav na zaslanni v Zelenomu Klini zvidki vtik do Ukrayini Pochuttya vid perezhitogo na zaslanni ta pid chas vtechi vislovleni v romani Tigrolovi 1944 Glushko Mova Yurij Kosmich 1882 1942 ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach Kerivnik nacionalno derzhavnickogo ruhu na Zelenomu Klini v 1918 roci Kril Anatolij Ulyanovich 3 kvitnya 2004 Vladivostok gromadskij i kulturnij diyach Zelenogo Klinu Organizator i kerivnik ukrayinskogo narodnogo horu Gorlicya yakij teper maye jogo im ya Golova pershoyi zareyestrovanoyi na Dalekomu Shodi parafiyi UPC KP Gromadska ta religijna diyalnist A Krolya viklikala shalenij opir z boku miscevoyi vladi 1 kvitnya 2004 roku povertayuchis dodomu z repeticiyi horu Anatolij Kril buv zhorstoko pobitij nevidomimi Cherez den 3 kvitnya 2004 roku vid otrimanih travm vin pomer Ubivci A Krolya ne znajdeni donini Diyalnist UPC KP u Vladivostoci zaboronena Svit Ivan Vasilovich 1897 1989 ukrayinskij zhurnalist istorik ta gromadsko politichnij diyach na Dalekomu Shodi Avtor doslidnickih rozvidok pro Zelenij Klin Yahno Pavlo Pavlovich 1 zhovtnya 1898 roku s Horol Primorskoyi obl pislya 1954 SRSR ukrayinskij gromadskij diyach na Dalekomu Shodi Div takozhZovnishni zobrazhennya Anatolij Kril i hor Gorlicya Ajgunskij dogovir Pekinskij dogovir 1860 Rozselennya ukrayinciv Dalekoshidni poselennya ukrayinciv Deportaciya narodiv u SRSR Deportaciyi ukrayinciv u chasi SRSR Deportaciya krimskih tatar Ukrayinci v Sibiru Ukrayinska nacionalna koloniya Harbin Sirij Klin Zhovtij Klin Malinovij Klin Prosvita na Dalekomu Shodi Ukrayinska Dalekoshidna Respublika Spisok naselenih punktiv na Dalekomu Shodi pov yazanih z Ukrayinoyu Spisok naselenih punktiv svitu nazva yakih pov yazana z Ukrayinoyu Spisok naselenih punktiv Sibirskogo federalnogo okrugu pov yazanih z UkrayinoyuPrimitki Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 Shurhalo Dmitro Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 8 lyutogo 2017 Sinyakov S V 2011 UKRAINSKAYa ISTORIYa KAK PROSTRANSTVO SOVREMENNOGO TVORChESTVA Telekanal ZIK Live 25 serpnya 2014 arhiv originalu za 2 kvitnya 2016 procitovano 21 travnya 2019 Bilij D D 1994 Malinovij klin Narisi z istoriyi ukrayinskogo naselennya Kubani Kiyiv Ukrayina Sergijchuk V 1992 Ukrayinci v imperiyi Kiyiv I Shimonovich Zelenij Klin Nova Ukrayina Ekonomichna rozvidka Lviv 1924 Gasenko Georg 1920 https www radiosvoboda org a misto tahanrih tahanroh ukrayinchi etnichni zemli 30771529 html ukr Hristofa Rajsena Sini Viden Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 20 08 2020 old banderivets org ua Arhiv originalu za 3 chervnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2020 Kabuzan V M Dalnevostochnyj kraj v HѴII nachale XX v 1640 1917 ist demogra f ocherk M 1985 S 112 186 221 Kabuzan V M 2006 PDF rus Moskva Nauka ISBN 5 02 033991 1 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2017 Procitovano 20 serpnya 2020 storinka m kiev ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 20 serpnya 2020 Popok Andrij Kiyiv Ukrayinske teatralne ta horove mistectvo na Dalekomu Shodi u XX st Vizvolnij shlyah London 2001 Kn 7 S 114 128 web archive org 12 bereznya 2007 Arhiv originalu za 12 bereznya 2007 Procitovano 5 travnya 2020 hvila lozikov ru Arhiv originalu za 3 lipnya 2011 Procitovano 8 lyutogo 2017 myshka kobza com ua uk ua Arhiv originalu za 11 sichnya 2021 Procitovano 8 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 2 serpnya 2015 Elena Solnceva Vzmahnula gorlica krylom Slovesnica Iskusstv 1 29 2012 11 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Larisa Moskalenko Vysokij polet Gorlicy Arsenevskie Vesti 41 917 ot 12 oktyabrya 2010 12 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Ukrayinska Dalekoshidna Respublika Ukrayinopediya ukr Procitovano 20 serpnya 2020 Dzherela ta literaturaMista majbutnogo vzhe rostut U nih chista elektrika horoshi komunikaciyi ta bagato zeleni 8 travnya 2022 u Wayback Machine 08 05 2022 A A Popok Zelenij Klin 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 323 ISBN 966 00 0610 1 V A Chornomaz Zelenij Klin 7 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Andrij Popok Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 1998 6 S 54 68 Andrij Popok Dalekoshidni poselennya ukrayinciv 27 bereznya 2013 u Wayback Machine Andrij Popok Ukrayinski poselennya na Dalekomu Shodi istoriko sociologichnij naris Kiyiv 2001 Chornomaz V Ukrayinci na Dalekomu Shodi 1883 1922 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Shidnij svit 1993 2 Zelena Ukrayina 22 travnya 2011 u Wayback Machine V yacheslav Chornomaz Nacionalno kulturnoe razvitie ukrainskogo naseleniya Dalnego Vostoka v nachale XX veka 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dalekoshidna hvilya 3 lipnya 2011 u Wayback Machine Hudozhnya literatura Buzhenko V Pustinnik na Zelenim Klini 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Prudentopolis Vidavnictvo i Drukarnya o Vasiliyan v Prudentopoli 1962 127 s PosilannyaZelenij Klin Enciklopedichnij dovidnik Ukl V A Chornomaz Vladivostok 2011 288 s Popok Andrij Andrijovich ukrayinskij gromadskij diyach Dalekogo Shodu 30 serpnya 2006 u Wayback Machine zeleniyklin com ua ros Chornomaz V Yurij Glushko Mova providnik ukrayinskogo ruhu na Zelenomu Klini Sajt Kobza ukrayinciv Rosiyi 27 veresnya 2008 u Wayback Machine Svoboda ch 37 2008 22 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinski nacionalno kulturni tovaristva na Dalekomu Shodi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Za Sibiryu gde solnce vshodit ili pochemu ne sostoyalas v Zelenom Kline vtoraya Ukraina 8 sichnya 2014 u Wayback Machine Narodna vijna 1917 1932 proekt 14 lyutogo 2011 u Wayback Machine Tema Zelenij Klin Reibert info 4 listopada 2019 u Wayback Machine Svitlina Kolona ukrayinciv na pershotravnevij demonstraciyi Habarovsk Dalekij Shid 1917 rik Muzej UNR 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine Dalekoshidna hvilya Internet vidannya ukrayinciv Zelenogo Klinu 27 chervnya 2015 u Wayback Machine Svyatoslav Lipoveckij Dalekoshidna misiya Borotba OUN za Zelenij Klin 7 zhovtnya 2018 u Wayback Machine material suspilno politichnogo chasopisu Ukrayinskij tizhden 11 chervnya 2017 r Zelenij Klin nash abo Dalekij Shid ce Ukrayina Istoriya dlya doroslih