Кріль Анатолій Улянович

Анатолій Улянович Кріль (24 червня 1936, с. Зеленче, Хмельницька область — 3 квітня 2004, Владивосток, Приморський край, РФ) — український культурний діяч, режисер, співак (баритон), хормейстер, поет і композитор. Популяризатор української культури в Зеленому Клині.

Анатолій Кріль
Кріль Анатолій Ульянович
Народився	24 червня 1936(1936-06-24) Зеленче, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Помер	3 квітня 2004(2004-04-03) (67 років) Владивосток, Приморський край, Російська Федерація
Громадянство	Україна →  Росія
Національність	Українець
Діяльність	лікар, культурний діяч, режисер, співак, хормейстер, поет, композитор
«Наталка-Полтавка», «Весілля в Малинівці», «Сорочинський ярмарок», «Алеко», «Трембіта» та ін. Як одному з керівників театру йому вдалося залучити до роботи значну кількість акторів-аматорів українського походження. У 1965 році при музичному народному театрі організував український чоловічий вокальний ансамбль «Бриль», згодом — вокальний український чоловічий ансамбль «Пиріг». Поставлені ним вистави та виступи вокального ансамблю мали великий успіх у глядачів Приморського краю, Сахаліну, Камчатки. У 1979 році заснував Український народний хор «Горлиця», яким керував до своєї загибелі, а у 1980-му студію українського солоспіву при Палаці культури залізничників. Ініціював проведення Приморських крайових фестивалів української культури «Солов'їна пісня» і «Шевченківські думи» (1999) та Далекосхідних фестивалів української культури «Наша дума — наша пісня». Як поет і композитор створив мюзикли «Усмішки Гоголя» (1962), «Толока» (1964), «Цвіт папорті», «Станичний сходиться народ». Автор двох музично-поетичних збірок — «Летіла горлиця далеко» та «Станичники». Нагороди Лауреат та дипломант багатьох крайових, регіональних, російських та міжнародних конкурсів і фестивалів. Заслужений діяч культури Росії (1997). У 2001 став організатором і головою Українського музично-літературного товариства «Горлиця». Загибель Загинув від руки невідомого злочинця 3 квітня 2004 року, на автобусній зупинці у Владивостоку. Не був пограбований. Комісія Людських та Громадянських Прав (КЛГП СКУ) неодноразово зверталася до Президента Путіна з вимогою розслідувати згадане убивство, зокрема було запропоновано розглянути «церковну» версію — Анатолій Криль брав участь у реєстрації релігійної громади УПЦ КП. У відповідь було отримано лист із Прокуратури Владивостоку про те, що у справі немає свідків, а також, що «церковна» версія не має відношення до кримінальної справи. Вбивство Анатолія Криля до цього часу залишається нерозкритим. Як заявив тодішній голова Комітету у справах української громади у Росії (КЛГП СКУ) Василь Коломацький (Канада): Справа Анатолія Криля скоріше всього була політичною, пов'язаною із його діяльністю в українській громаді, та зокрема його участю у реєстрації церковної громади УПЦ КП у Владивостоці (пан Анатолій був членом реєстраційної «двадцятки»). Приблизно в той же час було убито відомих активістів Володимира Побурінного (Іванівська обл.) та Володимира Сенишина (Тула). Всі три справи розкриті не були, і по діям влади було зрозуміло, що влада не була зацікавлена у розкритті. На листи КЛГП у справ Сенишина взагалі не було відповіді від влади. Майже напевно, що в такий спосіб влада Росії залякувала українську громаду Росії. Проти вбивства активістів виступав також член КЛГП професор Стефан Паняк із Єкатеринбурга, який разом із Василем Коломацьким опублікували статтю «Ні — убивствам і розправам!».. Примітки . Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 12 квітня 2019. Джерела До 30-річчя українського народного хору «Горлиця» імені Анатолія Кріля [ 19 січня 2020 у Wayback Machine.] Виповнилося 15 років з дня трагічної загибелі керівника хору «Горлиця» Анатолія Кріля [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України (рос.) Украинцы Приморья центр украинской культуры Анатолия Криля — «Горлица» [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Порушення прав Українців в Росії. (Підготовано КЛГП СКУ). [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.] Лист КЛГП до Президента Володимира Путіна у справі вбивства лікаря Анатолія Криля (Владивосток) [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]