Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Уссурійськ рос Уссурийск кит 雙城子 Шуанченцзи місто на Далекому Сході Російської Федерації адміністративний центр Уссурійс

Уссурійськ

Уссурійськ

Уссурійськ (рос. Уссурийск, кит.: 雙城子 «Шуанченцзи») — місто на Далекому Сході Російської Федерації, адміністративний центр Уссурійського міського округу (до 2004 року — району) Приморського краю.

місто Уссурійськ
Уссурийск
image image
Герб Прапор
image
Країна image Росія
Суб'єкт Російської Федерації Приморський край
Муніципальний район Уссурійський міський округ
Код ЗКАТУ: 05 423
Код ЗКТМО: 05723000001
Основні дані
Час заснування 1866
Статус міста 1898
Населення ▲ 161 523
Площа 173 км²
Поштові індекси 692500
Телефонний код +7 4234
Географічні координати: 43°48′ пн. ш. 131°57′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 131.950° сх. д. / 43.800; 131.950Координати: 43°48′ пн. ш. 131°57′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 131.950° сх. д. / 43.800; 131.950
Часовий пояс
Висота над рівнем моря 33 м
Водойма річка Раківка
День міста Друга субота вересня
Схема міста
image
Схема міста
Влада
Вебсторінка adm-ussuriisk.ru
Міський голова Рудиця Сергій Полікарпович
Мапа
image
image
Уссурійськ
image
image
Уссурійськ

image Уссурійськ у Вікісховищі

Розташований на Приханкайській низовині, за 112 км від Владивостока на річці Раківка, в улоговині між сопками. Площа міського округу 3690 км².

Населення міста — 161,5 тисяч осіб (2012). Є третім містом Приморського краю за кількістю населення (після Владивостока та Находки). (Уссурійський міський округ — 180,7 тис. осіб (2009)). Близько 60 % промисловості міста припадає на виробництво продуктів харчування.

Історія

Докладніше: Зелений клин
image
Радянський герб міста (1976).

У 1866 13-ма сім'ями, що прибули з Астраханської та Воронезької губерній, було засноване село Микольське (рос. Никольское), назване так на честь Миколая Чудотворця. У 1898 році воно отримало статус міста та назву Микольськ-Уссурійський[] (рос. Никольск-Уссурийский). До складу міста увійшло не лише село Микольське, але залізничне селище станції Кетрицеве і виселок Суйфунський. Пізніше населення новоутвореного містечка значно поповнилося вихідцями з України, які масово переселятися на південь далекосхідного регіону Російської імперії.

Кореспондент Іван Ілліч-Світич так описував місто у 1905 р.:

Це велике малоросійське село. Головна і найстаріша вулиця — Микольська. Вздовж всієї вулиці, по обидва боки, витягнулися білі мазанки, місцями і тепер ще криті соломою. В кінці міста, при злитті Раківки з Супутинкою, як часто і на корінний Україні, влаштовано «ставок», біля якого мальовничо притулився «Млинок», так що виходила б цілком та картина, в якій «старий дід» в одній пісні бентежить «молоду дівчину» — «і ставок, і Млинок, і вишневенький садок», якби цей останній був у наявності. Серед російського населення, не рахуючи козаків, малороси настільки переважають, що сільських мешканців міський, так званий інтелігентний, називає не інакше, як «хохлами». І дійсно, серед полтавців, чернігівців, київських, волинських та інших українців переселенці з великоруських губерній зовсім губляться, будучи як би вкрапленням в основний малоросійський елемент. Базар в торговий день, наприклад, у Микольську-Уссурійському вельми нагадує якесь містечко в Україні; та ж маса круторогих волів, ліниво пережовували жуйку біля возів, наповнених мішками борошна, крупи, сала, свинячих туш тощо; той же український одяг на людях. Всюди чути веселий, багатолюдний, жвавий малоросійський говір, і в літню спеку день можна подумати, що знаходишся десь у Миргороді, Решетилівці або Сорочинцях часів Гоголя.

Оригінальний текст (рос.)
Это большое малорусское село. Главная и самая старая улица - Никольская. Вдоль всей улицы, по обеим сторонам, вытянулись белые мазанки, местами и теперь еще крытые соломой. В конце города, при слиянии Раковки с Супутинкой, как часто и на коренной Украине, устроен «ставок», подле которого живописно приютился «млынок», так что получалась бы вполне та картина, в которой «старый дид» в одной песне смущает «молоду дивчину» - «и ставок, и млынок, и вишневенький садок», если бы этот последний был налицо. Среди русского населения, не считая казаков, малороссы настолько преобладают, что сельских жителей городской, так называемый интеллигентный, называет не иначе, как «хохлами». И действительно, среди полтавцев, черниговцев, киевских, волынских и других украинцев переселенцы из великорусских губерний совершенно теряются, являясь как бы вкраплением в основной малорусский элемент. Базар в торговый день, например, в Никольске-Уссурийском весьма напоминает какое-нибудь местечко в Украине; та же масса круторогих волов, лениво пережевывающих жвачку подле возов, наполненных мешками муки, крупы, сала, свиных туш и т.п.; та же украинская одежда на людях. Повсюду слышится веселый, бойкий, оживленный малорусский говор, и в жаркий летний день можно подумать, что находишься где-нибудь в Миргороде, Решетиловке или Сорочинцах времен Гоголя.

— «Зеркало недели». № 42 (263) 23 — 29 октября 1999

З червня 1917 року по січень 1918 року тут розміщувався Тимчасовий Далекосхідній Український Крайовий Комітет.

З 1935 до 1957 року місто називалося Ворошилов на честь радянського військового керівника Клімента Ворошилова. У 1957 місто знов змінило назву — на Уссурійськ. Ця назва збереглася дотепер.

До 1980-х років Уссурійськ посідав друге місце за чисельністю населення в Приморському краї.

Економіка

Уссурійськ — великий залізничний вузол на Транссибірської залізничній магістралі. В місті є: Уссурійський локомотиворемонтний завод — велике підприємство, що ремонтує локомотиви для потреб РЗ і промислових підприємств; підприємства харчової промисловості (цукровий, молочний, лікеро-горілчаний заводи); заводи машинобудівної промисловості; підприємства з шиття одягу та шкіряного взуття, будівельної індустрії; кисневий завод; меблева фабрика; картонний комбінат.

Транспорт

image
Потяг-пам'ятник в Уссурійську

Залізничний вокзал міста — станція Уссурійськ-I Далекосхідної залізниці. Вокзал обслуговують як приміські (до Владивостока та Ружиного), так і міжміські поїзди.

Федеральна траса М60 «Уссурі» зв'язує місто з Хабаровськом и Владивостоком. Автовокзал Уссурійська обслуговує міжміські автобуси.

Розвинена мережа внутрішньоміського та приміського громадського транспорту, представлена автобусами. Великими міськими транспортними компаніями є «Диліжанс», «Істок» і міська автоколона «1408». Приміські маршрути здійснюють регулярні рейси до Новонікольську, Михайлівки, Раківки та інші села.

Відомі люди

Примітки

  1. 双城子. 辞海（1999年版缩印本）. 上海辞书出版社. 2000年1月: 594. [Shuangchengzi. Cihai (1999 скорочене видання). Видавництво Шанхайського словника. Січень 2000: 594. .]
  2. . Архів оригіналу за 9 січня 2013. Процитовано 17 травня 2012. (рос.)
  3. Уссурійськ (рос.)
  4. Довідкова вокзалу [ 2012-08-08 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • Офіційний сайт міста Уссурійськ та Уссурійського міського округу
  • Герб міста Уссурійська
image Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ussurijsk ros Ussurijsk kit 雙城子 Shuanchenczi misto na Dalekomu Shodi Rosijskoyi Federaciyi administrativnij centr Ussurijskogo miskogo okrugu do 2004 roku rajonu Primorskogo krayu misto UssurijskUssurijskGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Primorskij krajMunicipalnij rajon Ussurijskij miskij okrugKod ZKATU 05 423Kod ZKTMO 05723000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1866Status mista 1898Naselennya 161 523Plosha 173 km Poshtovi indeksi 692500Telefonnij kod 7 4234Geografichni koordinati 43 48 pn sh 131 57 sh d 43 800 pn sh 131 950 sh d 43 800 131 950 Koordinati 43 48 pn sh 131 57 sh d 43 800 pn sh 131 950 sh d 43 800 131 950Chasovij poyas UTC 11Visota nad rivnem morya 33 mVodojma richka RakivkaDen mista Druga subota veresnyaShema mistaShema mistaVladaVebstorinka adm ussuriisk ruMiskij golova Rudicya Sergij PolikarpovichMapaUssurijsk Ussurijsk Ussurijsk u Vikishovishi Roztashovanij na Prihankajskij nizovini za 112 km vid Vladivostoka na richci Rakivka v ulogovini mizh sopkami Plosha miskogo okrugu 3690 km Naselennya mista 161 5 tisyach osib 2012 Ye tretim mistom Primorskogo krayu za kilkistyu naselennya pislya Vladivostoka ta Nahodki Ussurijskij miskij okrug 180 7 tis osib 2009 Blizko 60 promislovosti mista pripadaye na virobnictvo produktiv harchuvannya IstoriyaDokladnishe Zelenij klin Radyanskij gerb mista 1976 U 1866 13 ma sim yami sho pribuli z Astrahanskoyi ta Voronezkoyi gubernij bulo zasnovane selo Mikolske ros Nikolskoe nazvane tak na chest Mikolaya Chudotvorcya U 1898 roci vono otrimalo status mista ta nazvu Mikolsk Ussurijskij dzherelo ros Nikolsk Ussurijskij Do skladu mista uvijshlo ne lishe selo Mikolske ale zaliznichne selishe stanciyi Ketriceve i viselok Sujfunskij Piznishe naselennya novoutvorenogo mistechka znachno popovnilosya vihidcyami z Ukrayini yaki masovo pereselyatisya na pivden dalekoshidnogo regionu Rosijskoyi imperiyi Korespondent Ivan Illich Svitich tak opisuvav misto u 1905 r Ce velike malorosijske selo Golovna i najstarisha vulicya Mikolska Vzdovzh vsiyeyi vulici po obidva boki vityagnulisya bili mazanki miscyami i teper she kriti solomoyu V kinci mista pri zlitti Rakivki z Suputinkoyu yak chasto i na korinnij Ukrayini vlashtovano stavok bilya yakogo malovnicho pritulivsya Mlinok tak sho vihodila b cilkom ta kartina v yakij starij did v odnij pisni bentezhit molodu divchinu i stavok i Mlinok i vishnevenkij sadok yakbi cej ostannij buv u nayavnosti Sered rosijskogo naselennya ne rahuyuchi kozakiv malorosi nastilki perevazhayut sho silskih meshkanciv miskij tak zvanij inteligentnij nazivaye ne inakshe yak hohlami I dijsno sered poltavciv chernigivciv kiyivskih volinskih ta inshih ukrayinciv pereselenci z velikoruskih gubernij zovsim gublyatsya buduchi yak bi vkraplennyam v osnovnij malorosijskij element Bazar v torgovij den napriklad u Mikolsku Ussurijskomu velmi nagaduye yakes mistechko v Ukrayini ta zh masa krutorogih voliv linivo perezhovuvali zhujku bilya voziv napovnenih mishkami boroshna krupi sala svinyachih tush tosho toj zhe ukrayinskij odyag na lyudyah Vsyudi chuti veselij bagatolyudnij zhvavij malorosijskij govir i v litnyu speku den mozhna podumati sho znahodishsya des u Mirgorodi Reshetilivci abo Sorochincyah chasiv Gogolya Originalnij tekst ros Eto bolshoe malorusskoe selo Glavnaya i samaya staraya ulica Nikolskaya Vdol vsej ulicy po obeim storonam vytyanulis belye mazanki mestami i teper eshe krytye solomoj V konce goroda pri sliyanii Rakovki s Suputinkoj kak chasto i na korennoj Ukraine ustroen stavok podle kotorogo zhivopisno priyutilsya mlynok tak chto poluchalas by vpolne ta kartina v kotoroj staryj did v odnoj pesne smushaet molodu divchinu i stavok i mlynok i vishnevenkij sadok esli by etot poslednij byl nalico Sredi russkogo naseleniya ne schitaya kazakov malorossy nastolko preobladayut chto selskih zhitelej gorodskoj tak nazyvaemyj intelligentnyj nazyvaet ne inache kak hohlami I dejstvitelno sredi poltavcev chernigovcev kievskih volynskih i drugih ukraincev pereselency iz velikorusskih gubernij sovershenno teryayutsya yavlyayas kak by vkrapleniem v osnovnoj malorusskij element Bazar v torgovyj den naprimer v Nikolske Ussurijskom vesma napominaet kakoe nibud mestechko v Ukraine ta zhe massa krutorogih volov lenivo perezhevyvayushih zhvachku podle vozov napolnennyh meshkami muki krupy sala svinyh tush i t p ta zhe ukrainskaya odezhda na lyudyah Povsyudu slyshitsya veselyj bojkij ozhivlennyj malorusskij govor i v zharkij letnij den mozhno podumat chto nahodishsya gde nibud v Mirgorode Reshetilovke ili Sorochincah vremen Gogolya Zerkalo nedeli 42 263 23 29 oktyabrya 1999 Z chervnya 1917 roku po sichen 1918 roku tut rozmishuvavsya Timchasovij Dalekoshidnij Ukrayinskij Krajovij Komitet Z 1935 do 1957 roku misto nazivalosya Voroshilov na chest radyanskogo vijskovogo kerivnika Klimenta Voroshilova U 1957 misto znov zminilo nazvu na Ussurijsk Cya nazva zbereglasya doteper Do 1980 h rokiv Ussurijsk posidav druge misce za chiselnistyu naselennya v Primorskomu krayi EkonomikaUssurijsk velikij zaliznichnij vuzol na Transsibirskoyi zaliznichnij magistrali V misti ye Ussurijskij lokomotivoremontnij zavod velike pidpriyemstvo sho remontuye lokomotivi dlya potreb RZ i promislovih pidpriyemstv pidpriyemstva harchovoyi promislovosti cukrovij molochnij likero gorilchanij zavodi zavodi mashinobudivnoyi promislovosti pidpriyemstva z shittya odyagu ta shkiryanogo vzuttya budivelnoyi industriyi kisnevij zavod mebleva fabrika kartonnij kombinat TransportPotyag pam yatnik v Ussurijsku Zaliznichnij vokzal mista stanciya Ussurijsk I Dalekoshidnoyi zaliznici Vokzal obslugovuyut yak primiski do Vladivostoka ta Ruzhinogo tak i mizhmiski poyizdi Federalna trasa M60 Ussuri zv yazuye misto z Habarovskom i Vladivostokom Avtovokzal Ussurijska obslugovuye mizhmiski avtobusi Rozvinena merezha vnutrishnomiskogo ta primiskogo gromadskogo transportu predstavlena avtobusami Velikimi miskimi transportnimi kompaniyami ye Dilizhans Istok i miska avtokolona 1408 Primiski marshruti zdijsnyuyut regulyarni rejsi do Novonikolsku Mihajlivki Rakivki ta inshi sela Vidomi lyudiZhuravel Andrij Andrijovich 1892 1938 likar ftiziatr chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Shpanov Mikola Mikolajovich 1896 1961 rosijskij pismennik scenarist Hmelnickij Boris Oleksijovich 1940 2008 rosijskij radyanskij aktor teatru i kino Samodayeva Lyudmila Yevgenivna 1951 ukrayinska kompozitorka ta pianistka Sinicin Igor Petrovich 1953 ukrayinskij vchenij ta mandrivnik Stebelyev Andrij Valentinovich 1965 ukrayinskij literator Stepanchenko Dmitro Andrijovich 1970 2014 major Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Kachan Volodimir Andrijovich 1947 2021 radyanskij i rosijskij aktor muzikant pismennik Ivchenko Vadim Yevgenovich 1980 deputat Verhovnoyi Radi Ukrayini VIII sklikannya Primitki双城子 辞海 1999年版缩印本 上海辞书出版社 2000年1月 594 Shuangchengzi Cihai 1999 skorochene vidannya Vidavnictvo Shanhajskogo slovnika Sichen 2000 594 ISBN 7 5326 0630 9 Arhiv originalu za 9 sichnya 2013 Procitovano 17 travnya 2012 ros Ussurijsk ros Dovidkova vokzalu 2012 08 08 u Wayback Machine ros PosilannyaOficijnij sajt mista Ussurijsk ta Ussurijskogo miskogo okrugu Gerb mista UssurijskaCe nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ