Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVIII —XIX століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних заборон та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом із ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя.
Просвітництво | |
Місце розташування | Західна Європа |
---|---|
Попередник | класицизм і Класицизм XVII століття |
Наступник | романтизм і d |
Час/дата початку | 17 століття |
Час/дата закінчення | 19 століття |
Зазнав впливу від | гуманізм епохи Відродження і Науково-технічна революція |
Просвітництво у Вікісховищі |
Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялася концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.
Просвітництво з'явилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.
Часові рамки
Зазвичай вважається, що епоха Просвітництва розпочалася в другій половині XVII століття й тривала до Французької революції. Їй передувала наукова революція першої половини XVII століття. Галілео Галілей заклав основи наукового методу у вивченні явищ природи, винаходи телескопа та мікроскопа сприяли встановленню геліоцентризму й першому спостереженню мікроорганізмів. Швидкий розвиток фізики й математики увінчався публікацією в 1687 «Математичних начал натуральної філософії» Ісаака Ньютона — фундаментальної праці, що заклала основи класичної механіки й математичного аналізу. Наукові відкриття сприяли розкріпаченню мислення в інших областях.
Французька революція ознаменувала кінець сподіванням на перебудову суспільства на розумних засадах, однак ідеї епохи Просвітництва вплинули на формулювання важливих документів епохи: Декларації прав людини і громадянина, Декларації незалежності, Конституції США, польської Конституції 3 травня 1791.
Характерні риси доби
Суттєвою відмінністю епохи Просвітництва від попередніх було те, що в цей час почало складатися громадське життя. Надалі питання суспільства обговорювалися в пресі, дискусійних клубах, кав'ярнях, салонах на асамблеях, у масонських ложах. Хоча держава, парламент та церква намагалися стримувати вільнодумство, часто зробити це було неможливо, оскільки заборонені цензурою праці часто можна було опублікувати за кордоном, у країнах із ліберальнішими поглядами, таких як Англія та Нідерланди.
До другої половини XVII ст. Західна Європа втратила релігійну цілісність. Унаслідок Реформації і періоду тривалих релігійних воєн у частині європейських країн панівною християнською конфесією став протестантизм, тоді як у інших державах католицизм зберіг домінантне становище. Між державами із різними релігіями встановився модус вівенді, що означало толерантне ставлення до релігійних розбіжностей хоча б у межах усієї Європи, якщо не окремих країн. Релігійна боротьба продовжувалася у вигляді полемік і дискусій, а це сприяло розширенню діапазону висловлюваних думок.
Європа стала різноманітною також у плані політичних режимів. Якщо у Франції, Австрійській імперії чи Іспанії цей період відповідав розквіту (абсолютизму), то Англія вже минула цей етап свого розвитку й після Славетної революції 1688 року стала конституційною монархією, у якій влада короля була обмежена «Біллем про права 1689». Нідерланди тішилися демократичним правлінням, Німеччина та Італія були роздроблені на низку малих держав, у деяких країнах, таких як Росія та Австрійська імперія, ще міцно зберігалося кріпацтво. При широкому спектрі політичних устроїв неминуче виникали порівняння, що в свою чергу призводили до дискусій щодо ідеального облаштування суспільства.
В економіці Європи теж відбувалися докорінні зміни, формувалися капіталістичні виробничі відносини, зростала й зміцнювала свої позиції буржуазія. Економічний центр Європи змістився з півдня, де раніше основну роль відігравали Венеція та Генуя, на північ, в Амстердам, де вже відбулася Нідерландська революція. В другій половині XVIII ст., з початком промислової революції, головним центром економіки Європи став Лондон.
Освічений абсолютизм
Ідею освіченого абсолютизму висловив французький філософ Вольтер. Чимало європейських монархів XVIII ст. підтримували її хоча б частково. До них належали цариця Російської імперії Катерина II, імператор імперії Габсбургів Йосип II та інші. Відкидаючи ідеї суспільного контракту і не схвалюючи вільнодумство, ці можновладці піклувалися про освіту й науку в своїх державах, були меценатами мистецтв.
Громадське життя
Для епохи Просвітництва властиве нове суспільне явище — виникнення сфери громадського життя, тобто інституцій, де відбувалися дебати щодо важливих для суспільства проблем. До таких інституцій належали новостворені академії та наукові товариства, гуртки, салони, кав'ярні, масонські ложі тощо.
В Європі й Америці сформувалося міжнародне «віртуальне» товариство, яке отримало назву (Respublica literaria). Члени цього товариства обмінювалися думками через кордони держав, листуючись один із одним.
Літературні салони зародилися у Франції в епоху правління Людовика XIV. Зазвичай господиня салону запрошувала до себе якусь знаменитість, письменника або філософа, який розпочинав дискусію на цікаву для гостей філософську, суспільну або політичну тему. Господарями салонів були й чоловіки. Найвідоміший із них — салон барона Гольбаха, в якому збиралися Дідро, д'Аламбер, Гельвецій, Мармонтель, , абат та інші.
Кава з'явилася в Європі в XVII ст. На початку XVIII ст. кав'ярні Оксфорда, Лондона і Парижа стали виконувати роль наукових і літературних клубів. В паризькому «Café Procope» зародилася ідея «Енциклопедії». Кав'ярні Лондона та Оксфорда стали свого роду «грошовими університетами», де в атмосфері, вільній від університетської строгості, читалися лекції і проводилися демонстрації наукових експериментів. Однак, до кінця століття кава стала дешевшою і доступнішою ширшим колам буржуазії, і кав'ярні втратили просвітницький статус. Найкращі з них, втім, перетворилися в закриті клуби з обмеженим членством.
Академії
Академії та рівнозначні їм наукові товариства на кшталт Лондонського королівського сформувалися у великих європейських державах у XVII ст. Вони сприяли розповсюдженню наукових знань і заохочували наукові дослідження. Професія вченого набула престижності. Французька академія наук регулярно оголошувала конкурси на найкращі наукові дослідження, Французька академія публікувала словники французької мови й сприяла її стандартизації. Зусиллями Леонарда Ейлера піднявся рівень спочатку Прусської академії наук, а потім Петербурзької академії наук.
Видання
Важливою віхою в розвитку ідей Просвітництва стало видання «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», здійснене в середині 18 ст. під керівництвом Дені Дідро та Жана ле Рона д'Аламбера. Вона не тільки зібрала в одному виданні тогочасні знання людства, а й виклала їх у світському, науковому дусі, відкидаючи теологію, як вихідну основу. Жан д'Аламбер написав до «Енциклопедії» вступне слово, в якому сформулював її мету, задачі та засади, на яких вона створювалася.
«Енциклопедія» стала вершиною епохи Просвітництва, але видавництво наукової, філософської і полемічної літератури далеко не обмежилося нею. Перший науковий журнал «Journal des Scavants» почав виходити в Парижі у 1665, а з 1680 видавництво журналів набрало силу. Спочатку журнали видавалися латиною та французькою, але згодом французька мова повністю витіснила латину. Оскільки видавнича справа у менших країнах Європи мала менший ринок, а, отже, на шляху її розвитку було більше перешкод, французькі журнали, що друкувалися здебільшого в Нідерландах, щоб уникнути цензури, стали виписувати по всій континентальній Європі. Саме в цей період французька мова набрала статусу мови міжнародного спілкування для освічених людей Європи.
Поряд із якісними виданнями, в епоху Просвітництва з'явилося також багато низькопробних видань і верства літераторів-поденників, які публікували здебільшого плітки й скандальні історії. В Лондоні центром цієї літературної братії була , вулиця яка вже не існує, але залишися в англійській мові синонімом низькопробної літератури. Новим явищем у книгодрукуванні стала поява дешевих книжок для нижніх класів.
З'явилася мода на приватні бібліотеки. Одну з таких бібліотек, бібліотеку Дідро, придбала й розширила російська цариця Катерина II. Водночас розширювалася межа публічних бібліотек, в яких можна було позичити книгу. Книги часто також пропонувалися в кав'ярнях, які у 18 ст. виконували роль клубів.
Масонство
Складовою частиною Просвітництва було братерство вільних каменярів, масонство, всесвітній орден, який ставив перед собою мету змінити суспільство шляхом впливу на владні органи і державних діячів. Чимало просвітників належали до тієї чи іншої масонської ложі. Серед них Монтеск'є, Вольтер, Александер Поуп, , Роберт Волпол, Моцарт, Гете, Фрідріх Великий, Бенджамін Франклін, Джордж Вашингтон. Деякі масонські символи увійшли до символіки новонароджених Сполучених Штатів Америки.
Філософія
Серед визначних французьких філософів-просвітників Вольтер, Етьєн Кондільяк, Шарль Луї де Монтеск'є, Жан-Жак Руссо стояли на позиціях деїзму. Дені Дідро, Жульєн Ламетрі, Клод Гельвецій, Поль Гольбах відстоювали матеріалістичні погляди. Англійська філософія епохи Просвітництва представлена Джоном Толандом, Ентоні Шефтсбері, , Бернардом Мандевілем, німецька — Християном Вольфом, Александром Баумгартеном, Готгольдом Лессінгом.
Філософія Просвітництва, поставивши акцент на розум, успадкувала багато від раціоналізму, однак значно почерпнула також із ідей емпіризму. На відміну від раціоналістів, наприклад, Декарта, розум у просвітників не пасивне вмістилище вічних ідей спільних для людини і Бога, а є активним знаряддям перетворення життя. Це зумовлено загальним прагненням просвітників до змін, реформ суспільства і вірою в те, що, спираючись на науку, можна встановити нові розумні закони й перебудувати світ на краще.
З емпіризму, зокрема у Лока, філософія просвітництва взяла те, що необхідною передумовою розуму є опора на факти, чуттєві дані. Виходячи з цього положення просвітники таврували раціоналізм як метафізику, філософію, що не спирається на відомості про реальний світ. За взірець наукового підходу бралася Ньютонівська механіка. Кондільяк вважав порожніми, й навіть шкідливими, абстрактні поняття на зразок буття, субстанція, сутність, атрибут, причина, свобода.
Просвітники погано бачили різницю між філософією й наукою, й ставили до філософії такі ж вимоги, як до науки. В цьому відношенні вони були передвісниками позитивізму.
Поєднання ідей раціоналізму й емпіризму було в філософії епохи Просвітництва поверховим, теоретично необґрунтованим. За це її критикував Георг Геґель, звинувачуючи у відсутності глибини й оригінальності.
У своєму ставленні до релігії більшість просвітників дотримувалися деїзму, тобто визнавали Бога-творця, але заперечували його втручання в перебіг подій у створеному ним світі. Їхня релігія була раціональною, узгодженою з розумом. В той же час вони виступали з критикою панівної релігії свого часу, релігії Одкровення, вважаючи її забобонами і марновірством.
Частина філософів-просвітників дотримувалася атеїстичних поглядів, заперечуючи існування Бога взагалі. Просвітникам, які захоплювалися механікою Ньютона, був властивий механістичний світогляд. Світ, природа й людина для них були складними машинами, підпорядкованими лише законам природи. Філософія просвітників відкидала телеологію, тобто поняття про мету існування світу й людини, й схилялася до фаталізму, зумовленого механіцизмом. Схоластика, філософія Середньовіччя, стверджувала, що людина має свободу волі, оскільки її створив такою Бог, надавши їй можливість вибору вірити чи не вірити, тоді як механістична людина просвітників не мала такої свободи — її дії і доля були строго зумовлені законами природи.
Відкидаючи релігію як основу моралі, просвітники виводили етичні норми із природи людини, яку вони вважали незмінною, складеною з інстинктів, схильностей та чуттєвих потреб. З природи людини вони виводили поняття про її природні права. Щодо організації суспільства, то просвітники відстоювали ідею суспільного договору. Ця ідея про те, що люди організовані в суспільство таким чином, щоб забезпечити свій захист, і з цією метою передають державі частину своїх прав, дозволяла пояснити походження держави й влади без втручання Бога.
Вірячи в здатність розуму до справедливого влаштування життя, просвітники велике значення надавали вихованню людини та її освіті. Звідси, від слова світло походить назва епохи. Французькою мовою це Siècle des Lumières — дослівно століття світла.
Література Просвітництва
Соціально-економічні перетворення доби Просвітництва вплинули на духовний світ людей через різні види мистецтва, в тому числі й через літературу. За словами А.Єлистратової, «література стала передовим плацдармом, де перевірялися найновіші й найсміливіші погляди на людину й суспільство». Різноманітні філософські теорії знаходили відображення на сторінках літературних творів, а письменники нерідко самі ставали філософами, висуваючи власні концепції.
Найвідоміші літературні твори доби Просвітництва:
Ідеологія Просвітництва
Ідеологію Просвітництва визначали дві головні риси:
1) віра в безмежні можливості людського розуму, який став для ідеологів Просвітництва мірилом усього сущого;
2) віра в те, що, використовуючи можливості людського розуму, можна поліпшити світ, побудувавши людське суспільство, засноване на засадах розуму, а отже, істини і справедливості.
Звідси поставала і практична мета просвітницької ідеології: перетворити людину «природну», себто нерозвинуту, в людину цивілізовану, тобто культурну й освічену. Цього, на думку просвітників, можна було досягти, пробуджуючи і виховуючи, розвиваючи і вдосконалюючи в людині її розумний початок, тобто ту властивість, завдячуючи якій вона початково і виділилась із природи і світу її примітивних творінь-істот.
Свого роду універсальним наочним взірцем можливості такого перетворення для всіх західноєвропейських просвітників був герой роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо». Відрізаний від цивілізації, він починає життя немовби спочатку, з чистого аркуша, починає його як примітивна істота, яка перебуває в цілковитій залежності від природи. Але, використовуючи можливості свого розуму, він досить швидко виходить на рівень, близький до життя цивілізованої людини.
Ідеологи Просвітництва основною причиною недосконалості людського суспільства вважали неосвіченість, яка є результатом або природної нерозвиненості народу, який ще не встиг розвинутись і перебуває на низькому культурному рівні, або обману народу священниками чи світськими можновладцями. Якщо розсіяти цю пітьму неосвіченості, то з дикунського чи напівдикунського царства зросте царство Розуму і цивілізації. Отже, свою основну мету ідеологи руху вбачали в тому, щоб нести в масу освіту, світло пізнання, ідеї, які могли виховувати і наставляти людей на шлях істини. Звідси й назва руху й епохи — Просвітництво.
В епоху Просвітництва однією з центральних стала проблема людини та її внутрішньої, духовної природи. Просвітники виділили риси, які з'явилися в людині під впливом цивілізації, й дійшли висновку, що всі люди народжуються рівними й добрими. Мудра природа наділила людину милосердям, прагненням до добра, краси, справедливості, свободи. А суспільство, на думку мислителів, спотворює людську природу, тому великого значення вони надавали дослідженню впливу соціального середовища на людину. Просвітники вірили, що людину можна морально виправити шляхом навернення її до знань, духовних ідеалів, природних законів. Процес формування нової людини вони пов'язували зі зміною суспільних порядків, але головне, на їхню думку, все ж таки « те, що приховано в душі людини, а не навколо неї» (Г. Філдінг). Просвітники утверджували цінність особистості незалежно від її соціального походження і майнового стану. Вони були великими гуманістами, проголосивши рівність людей і право кожного на щастя. Представниками Просвітництва виступали як « громадяни світу», які вірили в можливість єднання всього людства на основі розуму і природи.
Епоха Просвітництва до певної міри виступила спадкоємцем минулої епохи Відродження, яка також ставила за мету просвітницькі цілі. Але якщо діячі доби Відродження охоплювали своїми знаннями лише вибране коло близьких їм за духом гуманістів і не прагнули та й не мали особливої змоги розширити це коло, то діячі епохи Просвітництва намагались втілити свої ідеї й передати свої знання якомога ширшому колу співгромадян, пробували нести світло знань у маси.
Основним джерелом поширення просвітницьких ідей — поряд із філософією та освітою — була художня література, яку дуже цінували просвітники саме за її широкі можливості впливу на суспільну свідомість. Художнім відкриттям доби Просвітництва стали нові жанри — філософська повість і роман виховання, які відображали самий дух епохи з її прагненням до пізнання та освіти.
Епоха Просвітництва була також часом надзвичайно тісної взаємодії багатьох національних літератур і культур. Прямим наслідком цієї взаємодії стало виникнення єдиної європейської літератури, що сприятиме формуванню майбутньої світової літератури. Саме тому великий німецький просвітник Гете, підбиваючи підсумки культурного розвитку Європи XVIII ст., сказав: «Тепер ми вступаємо в епоху світової літератури».
Опозиція до Просвітництва
Як реакція на Просвітництво наприкінці 18 ст. сформувався опозиційний до нього рух, який пізніше отримав назву контрпросвітництва. Серед критиків Просвітництва були Едмунд Берк, Жозеф де Местр та інші мислителі, на думку яких результатом діяльності просвітників було руйнування традицій. Світською ідеологію, що пропагувала ідеї, протилежні просвітникам став романтизм. Романтизму властивий потяг до надприродного й містичного, а також ідеалізація старих часів. Коли просвітники опиралися на розум і науку, то романтики — на віру й релігію.
Контрпросвітництво й романтизм лягли в основу консерватизму, так само як лібералізм опирається на раціоналізм просвітників.
Просвітництво в Україні
В українській філософській думці виділяється етап раннього Просвітництва, яке виникає в епоху зародження капіталізму (перша чверть XVIII століття.). Соціально-економічні чинники зумовили його своєрідність як синтезу ідей гуманізму й Реформації, не затушовуючи і його специфічних рис: вивільнення філософії з-під опіки теології, інтерес до природознавства, відхід від спекулятивного мислення тощо. На цьому етапі зароджується одна з основних ідей Просвітництва — ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти.
Українське Просвітництво мало своїм ідейним підґрунтям як власні, так і запозичені ідеї французьких просвітників — Вольтера, Дідро, Руссо, Ламетрі, Монтеск'є, Маблі та ін. Власні традиції — це гуманістичні ідеї діячів братств та Києво-Могилянської академії. Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва. Вони ж створили у Петербурзі гурток під назвою «Зібрання», який дбав про переклад іноземних книг російською мовою, (керував Григорій Козицький). За 15 років (1768-83) видали 173 томи (112 назв) творів французьких просвітників, «Енциклопедію» Дідро.
Своєрідність українського Просвітництва в тому, що тут ще не було середнього класу — носія ідей Просвітництва в Європі, тому українські просвітники — це дворяни й міщани, об'єднані вірою у перетворювальну силу освіти. Критикуючи існуючий суспільний лад, вони вимагали пом'якшення експлуатації селян, раціоналізації сільськогосподарського і промислового виробництва, звільнення селян із кріпацтва, демократизації суспільства. У своїх маєтках просвітники організовували гуртки учених, де обмірковували ідеї суспільного прогресу. Це трактувалось особливо під час правління «філософа на троні» — Катерини II, коли роль Києво-Могилянської Академії в Україні було зведено до звичайного училища «єпархіальних євреїв», закрито Харківський, Переяславський і Чернігівський колегіуми. Члени «Попівської академії» (у с. Попівка на Сумщині) в маєтку О. Палицина вивчали твори французьких просвітників. Тут виникла ідея створення Харківського університету, яку здійснив у 1805 член гуртка Василь Каразін. Подібний гурток діяв у маєтку В. Пасенка в Кременчуці. Василь Каразін виділявся серед просвітників глибоким інтересом до природничих наук, впровадженням їх досягнень у життя. У своєму маєтку він налагодив технологію виробництва спирту, макаронів, консервування продуктів, які швидко псуються, а також вивчав вплив лісосмуг на клімат і родючість ґрунтів.
Василь Капніст — відомий поет, боровся за покращення моралі в суспільстві, викривав у своїх творах суспільне зло і жорстоку експлуатацію підданих, лицемірство, фальш, хабарництво та підлабузництво. Серед просвітників — випускників Києво-Могилянської Академії були літератори, перекладачі, публіцисти, зокрема Микола Мотоніс, Василь Рубан, Григорій Полетика, Яків Козельський та ін. Свій суспільний ідеал просвітники формували на основі ідей свободи, рівності і власності.
Висувалася концепція розумного егоїзму або доброчесності, філософське підґрунтя якої розробив Яків Козельський у своєму творі «Філософські речення». Вищим законом державного управління вважали загальну вигоду. Цікаві ідеї, які висловили просвітники у своїх творах, торкаються суспільного прогресу. Зокрема, Семен Десницький сформулював ідею, що в основі суспільного прогресу лежить вкладене в людину від природи «повсякчасне прагнення до вищого стану». Здібності й сили в людині зосереджуються на єдиній меті — прагнення досконалості. Семен Десницький, який працював професором Московського університету, розробив теорію членування історії, на основі тези, що змінюється не природа людини, а її господарська діяльність. У зв'язку з цим розробив концепцію чотирьох станів людства: 1 — полювання, живлення плодами землі; 2 — пастуший стан; 3 — хліборобський стан; 4 — комерційний стан. Із своєї філософії історії автор цієї концепції робить висновок, що суспільні явища треба досліджувати відповідно до стану народів. Природа — основа і мета суспільного розвитку, суспільні закони повинні випливати із природного права. Справедливі лише ті закони, які підтверджуються природним правом. При феодалізмі, робить висновок просвітник, це неможливо, тому цей лад необхідно змінити на засадах розуму або природного права.
До українських просвітників зараховують і Петра Лодія — першого викладача філософії відкритого для українців у 1787 при Львівському університеті Studium Ruthenum. Він був професором логіки, метафізики і моральної філософії, переклав українською мовою твір [de] «Моральна філософія».
Із ряду праць просвітників виділяється «Історія Русів».
Просвітництво XVIII ст.— це якісно новий етап у розвитку української філософської думки. Він характеризується поширенням ідей класичного західноєвропейського Просвітництва, а також утвердженням в Україні двох типів ідеології Просвітництва:
- Ідеологія дворянського Просвітництва, яка виражала інтереси міщан та сил, що були зацікавлені у розвитку освіти і науки, техніки. Вони виступали за вдосконалення розуму як запоруки історичного поступу людства. Це — науково-освітній напрям.
- Етико-гуманістичний напрям як вираз протесту проти нагромадження капіталу й феодально-кріпосницького гноблення. Цей напрям найповніше втілює Григорій Сковорода. Він відкидає і феодалізм, і капіталізм, заперечує матеріальний інтерес і накреслює шлях до щастя людини через моральне вдосконалення, духовне просвітлення. Згодом, у першій половині XIX ст. ідеї Просвітництва становили основний зміст суспільно-політичної діяльності романтиків.
Див. також
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.305-306
- Steven C. Bullock, "Initiating the Enlightenment?: Recent Scholarship on European Freemasonry, " Eighteenth-Century Life, Volume 20, Number 1, February 1996, p. 81
- Ніколенко, Ольга Миколаївна (2003). Бароко, класицизм, просвітництво. Література XVII - XVIII століть (українська) . Харків: Ранок. с. 224. ISBN .
Джерела
- Кант І.. Відповідь на питання: що таке просвітництво? // «Всесвіт» (Київ). — 1989. — № 4. — Стор. 135—138.
- Литвинов В. Д. Просвітництво // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 36. — .
- . Чи існувало українське Просвітництво? Кілька міркувань із приводу незавершеної історіографічної дискусії // Київська Академія. — 2014—2015. — Вип. 12. — С.146-159.
- Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія. — третє, стереотипне. — Київ : Академвидав, 2009. — .
- Ідеї раннього Просвітництва в освітньо-культурному просторі України XVII-першої половини XVIII ст. : монографія / Г. Д. Антонюк ; за наук. ред. Б. І. Шуневича ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 496 с. — Бібліогр.: с. 421—478 (747 назв). —
- Розвиток ідей Просвітництва в російській та українській прозі 60–80-х рр. ХІХ ст. / Зарва В. А. // Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб. / Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, редкол.: Л. В. Грицик (голова) [та ін.]. — К., 2012. — С. 92–97.
- Pierre-Yves Beaurepaire, L'Europe des Lumières, Paris, PUF, 2004
- Christine Le Bozec, La Normandie au XVIIIe siècle: croissance, Lumières et Révolution, Rennes, Éditions Ouest-France, 2002
- Pierre Chaunu, La Civilisation de l'Europe des Lumières, Paris, Flammarion, 1997
- Pierre M. Conlon, Le Siècle des Lumières: bibliographie chronologique, Genève, Droz, 1983
- Joël Cornette, Histoire de la France: absolutisme et Lumières (1652—1783), Paris, Hachette supérieur, 2005
- Monique Cottret, Culture et politique dans la France des Lumières : 1715—1792, Paris, Colin, 2002
- Brewer, Daniel. The Enlightenment Past: reconstructing 18th-century French thought. Cambridge: Cambridge University Press, 2008.
- Bronner, Stephen Eric. Interpreting the Enlightenment: Metaphysics, Critique, and Politics, 2004
- Cassirer, Ernst. The Philosophy of the Enlightenment. 1955. a highly influential study by a neoKantian philosopher excerpt and text search
- Chartier, Roger. The Cultural Origins of the French Revolution. Translated by Lydia G. Cochrane. Duke University Press, 1991.
- Darnton, Robert. The Business of Enlightenment. A Publishing History of the Encyclopédie 1775—1800. (1979).
- Dieterle, Bernard and Engel, Manfred (eds.). The Dream and the Enlightenment / Le Rêve et les Lumières. Paris: Honoré Champion 2003, .
- Edelstein, Dan. The Enlightenment: A Genealogy (University of Chicago Press; 2010) 209 pages
- Foucault, Michel. What is Enlightenment?
- Habermas, Jürgen. The Structural Transformation of the Public Sphere. (1989.)
- Hankins, Thomas L. Science and the Enlightenment (1985).
- Israel, Jonathan. Radical Enlightenment: Philosophy and the Making of Modernity, 1650—1750. Oxford; New York: Oxford University Press, 2001.
- Israel, Jonathan. Enlightenment Contested: Philosophy, Modernity, and the Emancipation of Man, 1770—1752. New York: Oxford University Press, 2006.
- Israel, Jonathan. A Revolution of the Mind — Radical Enlightenment and the Intellectual Origins of Modern Democracy. (2009).
Посилання
- Просвітництво і творчість Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 366-368.
- Просвітництво // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 466-468
- [https://archive.org/stream/literaturoznavchat2#page/n283/mode/2up Просвітництво] // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 283-284.
- Просвітництво // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 450-451. — 634 с.
- Просвітництво // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 427. — .
- Етика Просвітництва Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
- В. Горський. Просвітництво // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 528. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- В. Горський. Просвітництво в Україні // ФЕС, с.529
- Іммануїл Кант. Відповідь на питання: що таке просвітництво? (1784)
- Кіт Томас. Світло! Наш вихід! (2021)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prosvi tnictvo shiroka idejna techiya yaka vidobrazhala antifeodalnij antiabsolyutistskij nastrij osvichenoyi chastini naselennya u drugij polovini XVIII XIX stolittya Predstavniki ciyeyi techiyi vcheni filosofi pismenniki mitci vvazhali metoyu suspilstva lyudske shastya shlyah do yakogo pereustrij suspilstva vidpovidno do principiv prodiktovanih rozumom buli prihilnikami teoriyi prirodnogo prava Nespravedlivist ta ponevolennya yaki panuyut u suspilstvi voni vvazhali naslidkom nakinutih mozhnovladcyami zakoniv religijnih zaboron ta nestachi spravzhnih znan Svoyim zavdannyam vilnodumci progoloshuvali utverdzhennya svobodi rozvitok prirodnih zdibnostej kozhnogo gromadyanske vihovannya ta poshirennya osviti XVIII stolittya nazivayut takozh Doboyu rozumu adzhe razom iz ideyami Prosvitnictva utverdzhuvalasya vira v silu znan ta mozhlivist rozumnogo oblashtuvannya gromadskogo zhittya Same v cej chas vinikla j ideya postupu tobto poslidovnogo rozvitku lyudstva cherez zdobuttya novih znan vdoskonalennya suspilnogo ladu ta pokrashennya umov zhittya Prosvitnictvo Misce roztashuvannyaZahidna Yevropa Poperednikklasicizm i Klasicizm XVII stolittya Nastupnikromantizm i d Chas data pochatku17 stolittya Chas data zakinchennya19 stolittya Zaznav vplivu vidgumanizm epohi Vidrodzhennya i Naukovo tehnichna revolyuciya Prosvitnictvo u Vikishovishi Prosvitniki mali shirokij svitoglyad v yakomu vidilyalasya koncepciya osvichenogo absolyutizmu ideya cinnosti lyudini kritika cerkvi patriotizm utverdzhennya samosvidomosti j samoocinki osobi Cim prosvitniki vidriznyayutsya vid prosvititeliv yakimi ye vsi nosiyi osviti i progresu Prosvitnictvo z yavilosya praktichno odnochasno v krayinah Zahidnoyi Yevropi Britaniyi Franciyi Niderlandah Nimechchini Italiyi Ispaniyi Portugaliyi ale shvidko poshirilosya u vsij Yevropi vklyuchno z Richchyu Pospolitoyu i Rosijskoyu imperiyeyu Veliku rol v jogo stanovlenni vidigrav shvidkij rozvitok prirodoznavstva ta knigodrukuvannya Chasovi ramkiZazvichaj vvazhayetsya sho epoha Prosvitnictva rozpochalasya v drugij polovini XVII stolittya j trivala do Francuzkoyi revolyuciyi Yij pereduvala naukova revolyuciya pershoyi polovini XVII stolittya Galileo Galilej zaklav osnovi naukovogo metodu u vivchenni yavish prirodi vinahodi teleskopa ta mikroskopa spriyali vstanovlennyu geliocentrizmu j pershomu sposterezhennyu mikroorganizmiv Shvidkij rozvitok fiziki j matematiki uvinchavsya publikaciyeyu v 1687 Matematichnih nachal naturalnoyi filosofiyi Isaaka Nyutona fundamentalnoyi praci sho zaklala osnovi klasichnoyi mehaniki j matematichnogo analizu Naukovi vidkrittya spriyali rozkripachennyu mislennya v inshih oblastyah Francuzka revolyuciya oznamenuvala kinec spodivannyam na perebudovu suspilstva na rozumnih zasadah odnak ideyi epohi Prosvitnictva vplinuli na formulyuvannya vazhlivih dokumentiv epohi Deklaraciyi prav lyudini i gromadyanina Deklaraciyi nezalezhnosti Konstituciyi SShA polskoyi Konstituciyi 3 travnya 1791 Harakterni risi dobiLiteratori Suttyevoyu vidminnistyu epohi Prosvitnictva vid poperednih bulo te sho v cej chas pochalo skladatisya gromadske zhittya Nadali pitannya suspilstva obgovoryuvalisya v presi diskusijnih klubah kav yarnyah salonah na asambleyah u masonskih lozhah Hocha derzhava parlament ta cerkva namagalisya strimuvati vilnodumstvo chasto zrobiti ce bulo nemozhlivo oskilki zaboroneni cenzuroyu praci chasto mozhna bulo opublikuvati za kordonom u krayinah iz liberalnishimi poglyadami takih yak Angliya ta Niderlandi Do drugoyi polovini XVII st Zahidna Yevropa vtratila religijnu cilisnist Unaslidok Reformaciyi i periodu trivalih religijnih voyen u chastini yevropejskih krayin panivnoyu hristiyanskoyu konfesiyeyu stav protestantizm todi yak u inshih derzhavah katolicizm zberig dominantne stanovishe Mizh derzhavami iz riznimi religiyami vstanovivsya modus vivendi sho oznachalo tolerantne stavlennya do religijnih rozbizhnostej hocha b u mezhah usiyeyi Yevropi yaksho ne okremih krayin Religijna borotba prodovzhuvalasya u viglyadi polemik i diskusij a ce spriyalo rozshirennyu diapazonu vislovlyuvanih dumok Yevropa stala riznomanitnoyu takozh u plani politichnih rezhimiv Yaksho u Franciyi Avstrijskij imperiyi chi Ispaniyi cej period vidpovidav rozkvitu absolyutizmu to Angliya vzhe minula cej etap svogo rozvitku j pislya Slavetnoyi revolyuciyi 1688 roku stala konstitucijnoyu monarhiyeyu u yakij vlada korolya bula obmezhena Billem pro prava 1689 Niderlandi tishilisya demokratichnim pravlinnyam Nimechchina ta Italiya buli rozdrobleni na nizku malih derzhav u deyakih krayinah takih yak Rosiya ta Avstrijska imperiya she micno zberigalosya kripactvo Pri shirokomu spektri politichnih ustroyiv neminuche vinikali porivnyannya sho v svoyu chergu prizvodili do diskusij shodo idealnogo oblashtuvannya suspilstva V ekonomici Yevropi tezh vidbuvalisya dokorinni zmini formuvalisya kapitalistichni virobnichi vidnosini zrostala j zmicnyuvala svoyi poziciyi burzhuaziya Ekonomichnij centr Yevropi zmistivsya z pivdnya de ranishe osnovnu rol vidigravali Veneciya ta Genuya na pivnich v Amsterdam de vzhe vidbulasya Niderlandska revolyuciya V drugij polovini XVIII st z pochatkom promislovoyi revolyuciyi golovnim centrom ekonomiki Yevropi stav London Osvichenij absolyutizmIdeyu osvichenogo absolyutizmu visloviv francuzkij filosof Volter Chimalo yevropejskih monarhiv XVIII st pidtrimuvali yiyi hocha b chastkovo Do nih nalezhali caricya Rosijskoyi imperiyi Katerina II imperator imperiyi Gabsburgiv Josip II ta inshi Vidkidayuchi ideyi suspilnogo kontraktu i ne shvalyuyuchi vilnodumstvo ci mozhnovladci pikluvalisya pro osvitu j nauku v svoyih derzhavah buli mecenatami mistectv Gromadske zhittya V saloni madam Zhoffren Dlya epohi Prosvitnictva vlastive nove suspilne yavishe viniknennya sferi gromadskogo zhittya tobto institucij de vidbuvalisya debati shodo vazhlivih dlya suspilstva problem Do takih institucij nalezhali novostvoreni akademiyi ta naukovi tovaristva gurtki saloni kav yarni masonski lozhi tosho V Yevropi j Americi sformuvalosya mizhnarodne virtualne tovaristvo yake otrimalo nazvu Respublica literaria Chleni cogo tovaristva obminyuvalisya dumkami cherez kordoni derzhav listuyuchis odin iz odnim Literaturni saloni zarodilisya u Franciyi v epohu pravlinnya Lyudovika XIV Zazvichaj gospodinya salonu zaproshuvala do sebe yakus znamenitist pismennika abo filosofa yakij rozpochinav diskusiyu na cikavu dlya gostej filosofsku suspilnu abo politichnu temu Gospodaryami saloniv buli j choloviki Najvidomishij iz nih salon barona Golbaha v yakomu zbiralisya Didro d Alamber Gelvecij Marmontel abat ta inshi Kava z yavilasya v Yevropi v XVII st Na pochatku XVIII st kav yarni Oksforda Londona i Parizha stali vikonuvati rol naukovih i literaturnih klubiv V parizkomu Cafe Procope zarodilasya ideya Enciklopediyi Kav yarni Londona ta Oksforda stali svogo rodu groshovimi universitetami de v atmosferi vilnij vid universitetskoyi strogosti chitalisya lekciyi i provodilisya demonstraciyi naukovih eksperimentiv Odnak do kincya stolittya kava stala deshevshoyu i dostupnishoyu shirshim kolam burzhuaziyi i kav yarni vtratili prosvitnickij status Najkrashi z nih vtim peretvorilisya v zakriti klubi z obmezhenim chlenstvom Akademiyi Akademiyi ta rivnoznachni yim naukovi tovaristva na kshtalt Londonskogo korolivskogo sformuvalisya u velikih yevropejskih derzhavah u XVII st Voni spriyali rozpovsyudzhennyu naukovih znan i zaohochuvali naukovi doslidzhennya Profesiya vchenogo nabula prestizhnosti Francuzka akademiya nauk regulyarno ogoloshuvala konkursi na najkrashi naukovi doslidzhennya Francuzka akademiya publikuvala slovniki francuzkoyi movi j spriyala yiyi standartizaciyi Zusillyami Leonarda Ejlera pidnyavsya riven spochatku Prusskoyi akademiyi nauk a potim Peterburzkoyi akademiyi nauk Vidannya Titulna storinka pershogo tomu enciklopediyi Vazhlivoyu vihoyu v rozvitku idej Prosvitnictva stalo vidannya Enciklopediyi abo Tlumachnogo slovnika nauk mistectv i remesel zdijsnene v seredini 18 st pid kerivnictvom Deni Didro ta Zhana le Rona d Alambera Vona ne tilki zibrala v odnomu vidanni togochasni znannya lyudstva a j viklala yih u svitskomu naukovomu dusi vidkidayuchi teologiyu yak vihidnu osnovu Zhan d Alamber napisav do Enciklopediyi vstupne slovo v yakomu sformulyuvav yiyi metu zadachi ta zasadi na yakih vona stvoryuvalasya Enciklopediya stala vershinoyu epohi Prosvitnictva ale vidavnictvo naukovoyi filosofskoyi i polemichnoyi literaturi daleko ne obmezhilosya neyu Pershij naukovij zhurnal Journal des Scavants pochav vihoditi v Parizhi u 1665 a z 1680 vidavnictvo zhurnaliv nabralo silu Spochatku zhurnali vidavalisya latinoyu ta francuzkoyu ale zgodom francuzka mova povnistyu vitisnila latinu Oskilki vidavnicha sprava u menshih krayinah Yevropi mala menshij rinok a otzhe na shlyahu yiyi rozvitku bulo bilshe pereshkod francuzki zhurnali sho drukuvalisya zdebilshogo v Niderlandah shob uniknuti cenzuri stali vipisuvati po vsij kontinentalnij Yevropi Same v cej period francuzka mova nabrala statusu movi mizhnarodnogo spilkuvannya dlya osvichenih lyudej Yevropi Poryad iz yakisnimi vidannyami v epohu Prosvitnictva z yavilosya takozh bagato nizkoprobnih vidan i verstva literatoriv podennikiv yaki publikuvali zdebilshogo plitki j skandalni istoriyi V Londoni centrom ciyeyi literaturnoyi bratiyi bula vulicya yaka vzhe ne isnuye ale zalishisya v anglijskij movi sinonimom nizkoprobnoyi literaturi Novim yavishem u knigodrukuvanni stala poyava deshevih knizhok dlya nizhnih klasiv Z yavilasya moda na privatni biblioteki Odnu z takih bibliotek biblioteku Didro pridbala j rozshirila rosijska caricya Katerina II Vodnochas rozshiryuvalasya mezha publichnih bibliotek v yakih mozhna bulo pozichiti knigu Knigi chasto takozh proponuvalisya v kav yarnyah yaki u 18 st vikonuvali rol klubiv Masonstvo Skladovoyu chastinoyu Prosvitnictva bulo braterstvo vilnih kamenyariv masonstvo vsesvitnij orden yakij staviv pered soboyu metu zminiti suspilstvo shlyahom vplivu na vladni organi i derzhavnih diyachiv Chimalo prosvitnikiv nalezhali do tiyeyi chi inshoyi masonskoyi lozhi Sered nih Montesk ye Volter Aleksander Poup Robert Volpol Mocart Gete Fridrih Velikij Bendzhamin Franklin Dzhordzh Vashington Deyaki masonski simvoli uvijshli do simvoliki novonarodzhenih Spoluchenih Shtativ Ameriki FilosofiyaVolter Sharl Luyi de Montesk ye Zhan Zhak Russo Sered viznachnih francuzkih filosofiv prosvitnikiv Volter Etyen Kondilyak Sharl Luyi de Montesk ye Zhan Zhak Russo stoyali na poziciyah deyizmu Deni Didro Zhulyen Lametri Klod Gelvecij Pol Golbah vidstoyuvali materialistichni poglyadi Anglijska filosofiya epohi Prosvitnictva predstavlena Dzhonom Tolandom Entoni Sheftsberi Bernardom Mandevilem nimecka Hristiyanom Volfom Aleksandrom Baumgartenom Gotgoldom Lessingom Filosofiya Prosvitnictva postavivshi akcent na rozum uspadkuvala bagato vid racionalizmu odnak znachno pocherpnula takozh iz idej empirizmu Na vidminu vid racionalistiv napriklad Dekarta rozum u prosvitnikiv ne pasivne vmistilishe vichnih idej spilnih dlya lyudini i Boga a ye aktivnim znaryaddyam peretvorennya zhittya Ce zumovleno zagalnim pragnennyam prosvitnikiv do zmin reform suspilstva i viroyu v te sho spirayuchis na nauku mozhna vstanoviti novi rozumni zakoni j perebuduvati svit na krashe Z empirizmu zokrema u Loka filosofiya prosvitnictva vzyala te sho neobhidnoyu peredumovoyu rozumu ye opora na fakti chuttyevi dani Vihodyachi z cogo polozhennya prosvitniki tavruvali racionalizm yak metafiziku filosofiyu sho ne spirayetsya na vidomosti pro realnij svit Za vzirec naukovogo pidhodu bralasya Nyutonivska mehanika Kondilyak vvazhav porozhnimi j navit shkidlivimi abstraktni ponyattya na zrazok buttya substanciya sutnist atribut prichina svoboda Prosvitniki pogano bachili riznicyu mizh filosofiyeyu j naukoyu j stavili do filosofiyi taki zh vimogi yak do nauki V comu vidnoshenni voni buli peredvisnikami pozitivizmu Poyednannya idej racionalizmu j empirizmu bulo v filosofiyi epohi Prosvitnictva poverhovim teoretichno neobgruntovanim Za ce yiyi kritikuvav Georg Gegel zvinuvachuyuchi u vidsutnosti glibini j originalnosti U svoyemu stavlenni do religiyi bilshist prosvitnikiv dotrimuvalisya deyizmu tobto viznavali Boga tvorcya ale zaperechuvali jogo vtruchannya v perebig podij u stvorenomu nim sviti Yihnya religiya bula racionalnoyu uzgodzhenoyu z rozumom V toj zhe chas voni vistupali z kritikoyu panivnoyi religiyi svogo chasu religiyi Odkrovennya vvazhayuchi yiyi zabobonami i marnovirstvom Chastina filosofiv prosvitnikiv dotrimuvalasya ateyistichnih poglyadiv zaperechuyuchi isnuvannya Boga vzagali Prosvitnikam yaki zahoplyuvalisya mehanikoyu Nyutona buv vlastivij mehanistichnij svitoglyad Svit priroda j lyudina dlya nih buli skladnimi mashinami pidporyadkovanimi lishe zakonam prirodi Filosofiya prosvitnikiv vidkidala teleologiyu tobto ponyattya pro metu isnuvannya svitu j lyudini j shilyalasya do fatalizmu zumovlenogo mehanicizmom Sholastika filosofiya Serednovichchya stverdzhuvala sho lyudina maye svobodu voli oskilki yiyi stvoriv takoyu Bog nadavshi yij mozhlivist viboru viriti chi ne viriti todi yak mehanistichna lyudina prosvitnikiv ne mala takoyi svobodi yiyi diyi i dolya buli strogo zumovleni zakonami prirodi Vidkidayuchi religiyu yak osnovu morali prosvitniki vivodili etichni normi iz prirodi lyudini yaku voni vvazhali nezminnoyu skladenoyu z instinktiv shilnostej ta chuttyevih potreb Z prirodi lyudini voni vivodili ponyattya pro yiyi prirodni prava Shodo organizaciyi suspilstva to prosvitniki vidstoyuvali ideyu suspilnogo dogovoru Cya ideya pro te sho lyudi organizovani v suspilstvo takim chinom shob zabezpechiti svij zahist i z ciyeyu metoyu peredayut derzhavi chastinu svoyih prav dozvolyala poyasniti pohodzhennya derzhavi j vladi bez vtruchannya Boga Viryachi v zdatnist rozumu do spravedlivogo vlashtuvannya zhittya prosvitniki velike znachennya nadavali vihovannyu lyudini ta yiyi osviti Zvidsi vid slova svitlo pohodit nazva epohi Francuzkoyu movoyu ce Siecle des Lumieres doslivno stolittya svitla Literatura ProsvitnictvaSocialno ekonomichni peretvorennya dobi Prosvitnictva vplinuli na duhovnij svit lyudej cherez rizni vidi mistectva v tomu chisli j cherez literaturu Za slovami A Yelistratovoyi literatura stala peredovim placdarmom de pereviryalisya najnovishi j najsmilivishi poglyadi na lyudinu j suspilstvo Riznomanitni filosofski teoriyi znahodili vidobrazhennya na storinkah literaturnih tvoriv a pismenniki neridko sami stavali filosofami visuvayuchi vlasni koncepciyi Najvidomishi literaturni tvori dobi Prosvitnictva Volter Prostak Daniel Defo Robinzon Kruzo Dzhonatan Svift Mandri Gullivera Jogan Volfgang Gete Faust Genri Filding Istoriya Toma Dzhonsa znajdi Fridrih Shiller Vilgelm Tell Ideologiya ProsvitnictvaIdeologiyu Prosvitnictva viznachali dvi golovni risi 1 vira v bezmezhni mozhlivosti lyudskogo rozumu yakij stav dlya ideologiv Prosvitnictva mirilom usogo sushogo 2 vira v te sho vikoristovuyuchi mozhlivosti lyudskogo rozumu mozhna polipshiti svit pobuduvavshi lyudske suspilstvo zasnovane na zasadah rozumu a otzhe istini i spravedlivosti Zvidsi postavala i praktichna meta prosvitnickoyi ideologiyi peretvoriti lyudinu prirodnu sebto nerozvinutu v lyudinu civilizovanu tobto kulturnu j osvichenu Cogo na dumku prosvitnikiv mozhna bulo dosyagti probudzhuyuchi i vihovuyuchi rozvivayuchi i vdoskonalyuyuchi v lyudini yiyi rozumnij pochatok tobto tu vlastivist zavdyachuyuchi yakij vona pochatkovo i vidililas iz prirodi i svitu yiyi primitivnih tvorin istot Svogo rodu universalnim naochnim vzircem mozhlivosti takogo peretvorennya dlya vsih zahidnoyevropejskih prosvitnikiv buv geroj romanu Danielya Defo Robinzon Kruzo Vidrizanij vid civilizaciyi vin pochinaye zhittya nemovbi spochatku z chistogo arkusha pochinaye jogo yak primitivna istota yaka perebuvaye v cilkovitij zalezhnosti vid prirodi Ale vikoristovuyuchi mozhlivosti svogo rozumu vin dosit shvidko vihodit na riven blizkij do zhittya civilizovanoyi lyudini Ideologi Prosvitnictva osnovnoyu prichinoyu nedoskonalosti lyudskogo suspilstva vvazhali neosvichenist yaka ye rezultatom abo prirodnoyi nerozvinenosti narodu yakij she ne vstig rozvinutis i perebuvaye na nizkomu kulturnomu rivni abo obmanu narodu svyashennikami chi svitskimi mozhnovladcyami Yaksho rozsiyati cyu pitmu neosvichenosti to z dikunskogo chi napivdikunskogo carstva zroste carstvo Rozumu i civilizaciyi Otzhe svoyu osnovnu metu ideologi ruhu vbachali v tomu shob nesti v masu osvitu svitlo piznannya ideyi yaki mogli vihovuvati i nastavlyati lyudej na shlyah istini Zvidsi j nazva ruhu j epohi Prosvitnictvo V epohu Prosvitnictva odniyeyu z centralnih stala problema lyudini ta yiyi vnutrishnoyi duhovnoyi prirodi Prosvitniki vidilili risi yaki z yavilisya v lyudini pid vplivom civilizaciyi j dijshli visnovku sho vsi lyudi narodzhuyutsya rivnimi j dobrimi Mudra priroda nadilila lyudinu miloserdyam pragnennyam do dobra krasi spravedlivosti svobodi A suspilstvo na dumku misliteliv spotvoryuye lyudsku prirodu tomu velikogo znachennya voni nadavali doslidzhennyu vplivu socialnogo seredovisha na lyudinu Prosvitniki virili sho lyudinu mozhna moralno vipraviti shlyahom navernennya yiyi do znan duhovnih idealiv prirodnih zakoniv Proces formuvannya novoyi lyudini voni pov yazuvali zi zminoyu suspilnih poryadkiv ale golovne na yihnyu dumku vse zh taki te sho prihovano v dushi lyudini a ne navkolo neyi G Filding Prosvitniki utverdzhuvali cinnist osobistosti nezalezhno vid yiyi socialnogo pohodzhennya i majnovogo stanu Voni buli velikimi gumanistami progolosivshi rivnist lyudej i pravo kozhnogo na shastya Predstavnikami Prosvitnictva vistupali yak gromadyani svitu yaki virili v mozhlivist yednannya vsogo lyudstva na osnovi rozumu i prirodi Epoha Prosvitnictva do pevnoyi miri vistupila spadkoyemcem minuloyi epohi Vidrodzhennya yaka takozh stavila za metu prosvitnicki cili Ale yaksho diyachi dobi Vidrodzhennya ohoplyuvali svoyimi znannyami lishe vibrane kolo blizkih yim za duhom gumanistiv i ne pragnuli ta j ne mali osoblivoyi zmogi rozshiriti ce kolo to diyachi epohi Prosvitnictva namagalis vtiliti svoyi ideyi j peredati svoyi znannya yakomoga shirshomu kolu spivgromadyan probuvali nesti svitlo znan u masi Osnovnim dzherelom poshirennya prosvitnickih idej poryad iz filosofiyeyu ta osvitoyu bula hudozhnya literatura yaku duzhe cinuvali prosvitniki same za yiyi shiroki mozhlivosti vplivu na suspilnu svidomist Hudozhnim vidkrittyam dobi Prosvitnictva stali novi zhanri filosofska povist i roman vihovannya yaki vidobrazhali samij duh epohi z yiyi pragnennyam do piznannya ta osviti Epoha Prosvitnictva bula takozh chasom nadzvichajno tisnoyi vzayemodiyi bagatoh nacionalnih literatur i kultur Pryamim naslidkom ciyeyi vzayemodiyi stalo viniknennya yedinoyi yevropejskoyi literaturi sho spriyatime formuvannyu majbutnoyi svitovoyi literaturi Same tomu velikij nimeckij prosvitnik Gete pidbivayuchi pidsumki kulturnogo rozvitku Yevropi XVIII st skazav Teper mi vstupayemo v epohu svitovoyi literaturi Opoziciya do ProsvitnictvaYak reakciya na Prosvitnictvo naprikinci 18 st sformuvavsya opozicijnij do nogo ruh yakij piznishe otrimav nazvu kontrprosvitnictva Sered kritikiv Prosvitnictva buli Edmund Berk Zhozef de Mestr ta inshi misliteli na dumku yakih rezultatom diyalnosti prosvitnikiv bulo rujnuvannya tradicij Svitskoyu ideologiyu sho propaguvala ideyi protilezhni prosvitnikam stav romantizm Romantizmu vlastivij potyag do nadprirodnogo j mistichnogo a takozh idealizaciya starih chasiv Koli prosvitniki opiralisya na rozum i nauku to romantiki na viru j religiyu Kontrprosvitnictvo j romantizm lyagli v osnovu konservatizmu tak samo yak liberalizm opirayetsya na racionalizm prosvitnikiv Prosvitnictvo v UkrayiniKarazin Vasil Nazarovich V ukrayinskij filosofskij dumci vidilyayetsya etap rannogo Prosvitnictva yake vinikaye v epohu zarodzhennya kapitalizmu persha chvert XVIII stolittya Socialno ekonomichni chinniki zumovili jogo svoyeridnist yak sintezu idej gumanizmu j Reformaciyi ne zatushovuyuchi i jogo specifichnih ris vivilnennya filosofiyi z pid opiki teologiyi interes do prirodoznavstva vidhid vid spekulyativnogo mislennya tosho Na comu etapi zarodzhuyetsya odna z osnovnih idej Prosvitnictva ideya zalezhnosti suspilnogo progresu vid poshirennya osviti Ukrayinske Prosvitnictvo malo svoyim idejnim pidgruntyam yak vlasni tak i zapozicheni ideyi francuzkih prosvitnikiv Voltera Didro Russo Lametri Montesk ye Mabli ta in Vlasni tradiciyi ce gumanistichni ideyi diyachiv bratstv ta Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Vipuskniki Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi stali v Ukrayini pershimi nosiyami idej Prosvitnictva Voni zh stvorili u Peterburzi gurtok pid nazvoyu Zibrannya yakij dbav pro pereklad inozemnih knig rosijskoyu movoyu keruvav Grigorij Kozickij Za 15 rokiv 1768 83 vidali 173 tomi 112 nazv tvoriv francuzkih prosvitnikiv Enciklopediyu Didro Svoyeridnist ukrayinskogo Prosvitnictva v tomu sho tut she ne bulo serednogo klasu nosiya idej Prosvitnictva v Yevropi tomu ukrayinski prosvitniki ce dvoryani j mishani ob yednani viroyu u peretvoryuvalnu silu osviti Kritikuyuchi isnuyuchij suspilnij lad voni vimagali pom yakshennya ekspluataciyi selyan racionalizaciyi silskogospodarskogo i promislovogo virobnictva zvilnennya selyan iz kripactva demokratizaciyi suspilstva U svoyih mayetkah prosvitniki organizovuvali gurtki uchenih de obmirkovuvali ideyi suspilnogo progresu Ce traktuvalos osoblivo pid chas pravlinnya filosofa na troni Katerini II koli rol Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi v Ukrayini bulo zvedeno do zvichajnogo uchilisha yeparhialnih yevreyiv zakrito Harkivskij Pereyaslavskij i Chernigivskij kolegiumi Chleni Popivskoyi akademiyi u s Popivka na Sumshini v mayetku O Palicina vivchali tvori francuzkih prosvitnikiv Tut vinikla ideya stvorennya Harkivskogo universitetu yaku zdijsniv u 1805 chlen gurtka Vasil Karazin Podibnij gurtok diyav u mayetku V Pasenka v Kremenchuci Vasil Karazin vidilyavsya sered prosvitnikiv glibokim interesom do prirodnichih nauk vprovadzhennyam yih dosyagnen u zhittya U svoyemu mayetku vin nalagodiv tehnologiyu virobnictva spirtu makaroniv konservuvannya produktiv yaki shvidko psuyutsya a takozh vivchav vpliv lisosmug na klimat i rodyuchist gruntiv Vasil Kapnist vidomij poet borovsya za pokrashennya morali v suspilstvi vikrivav u svoyih tvorah suspilne zlo i zhorstoku ekspluataciyu piddanih licemirstvo falsh habarnictvo ta pidlabuznictvo Sered prosvitnikiv vipusknikiv Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi buli literatori perekladachi publicisti zokrema Mikola Motonis Vasil Ruban Grigorij Poletika Yakiv Kozelskij ta in Svij suspilnij ideal prosvitniki formuvali na osnovi idej svobodi rivnosti i vlasnosti Visuvalasya koncepciya rozumnogo egoyizmu abo dobrochesnosti filosofske pidgruntya yakoyi rozrobiv Yakiv Kozelskij u svoyemu tvori Filosofski rechennya Vishim zakonom derzhavnogo upravlinnya vvazhali zagalnu vigodu Cikavi ideyi yaki vislovili prosvitniki u svoyih tvorah torkayutsya suspilnogo progresu Zokrema Semen Desnickij sformulyuvav ideyu sho v osnovi suspilnogo progresu lezhit vkladene v lyudinu vid prirodi povsyakchasne pragnennya do vishogo stanu Zdibnosti j sili v lyudini zoseredzhuyutsya na yedinij meti pragnennya doskonalosti Semen Desnickij yakij pracyuvav profesorom Moskovskogo universitetu rozrobiv teoriyu chlenuvannya istoriyi na osnovi tezi sho zminyuyetsya ne priroda lyudini a yiyi gospodarska diyalnist U zv yazku z cim rozrobiv koncepciyu chotiroh staniv lyudstva 1 polyuvannya zhivlennya plodami zemli 2 pastushij stan 3 hliborobskij stan 4 komercijnij stan Iz svoyeyi filosofiyi istoriyi avtor ciyeyi koncepciyi robit visnovok sho suspilni yavisha treba doslidzhuvati vidpovidno do stanu narodiv Priroda osnova i meta suspilnogo rozvitku suspilni zakoni povinni viplivati iz prirodnogo prava Spravedlivi lishe ti zakoni yaki pidtverdzhuyutsya prirodnim pravom Pri feodalizmi robit visnovok prosvitnik ce nemozhlivo tomu cej lad neobhidno zminiti na zasadah rozumu abo prirodnogo prava Do ukrayinskih prosvitnikiv zarahovuyut i Petra Lodiya pershogo vikladacha filosofiyi vidkritogo dlya ukrayinciv u 1787 pri Lvivskomu universiteti Studium Ruthenum Vin buv profesorom logiki metafiziki i moralnoyi filosofiyi pereklav ukrayinskoyu movoyu tvir de Moralna filosofiya Iz ryadu prac prosvitnikiv vidilyayetsya Istoriya Rusiv Prosvitnictvo XVIII st ce yakisno novij etap u rozvitku ukrayinskoyi filosofskoyi dumki Vin harakterizuyetsya poshirennyam idej klasichnogo zahidnoyevropejskogo Prosvitnictva a takozh utverdzhennyam v Ukrayini dvoh tipiv ideologiyi Prosvitnictva Ideologiya dvoryanskogo Prosvitnictva yaka virazhala interesi mishan ta sil sho buli zacikavleni u rozvitku osviti i nauki tehniki Voni vistupali za vdoskonalennya rozumu yak zaporuki istorichnogo postupu lyudstva Ce naukovo osvitnij napryam Etiko gumanistichnij napryam yak viraz protestu proti nagromadzhennya kapitalu j feodalno kriposnickogo gnoblennya Cej napryam najpovnishe vtilyuye Grigorij Skovoroda Vin vidkidaye i feodalizm i kapitalizm zaperechuye materialnij interes i nakreslyuye shlyah do shastya lyudini cherez moralne vdoskonalennya duhovne prosvitlennya Zgodom u pershij polovini XIX st ideyi Prosvitnictva stanovili osnovnij zmist suspilno politichnoyi diyalnosti romantikiv Div takozhLiberalizm Rokoko Klasicizm Sentimentalizm Biblioteka DidroPrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 305 306 Steven C Bullock Initiating the Enlightenment Recent Scholarship on European Freemasonry Eighteenth Century Life Volume 20 Number 1 February 1996 p 81 Nikolenko Olga Mikolayivna 2003 Baroko klasicizm prosvitnictvo Literatura XVII XVIII stolit ukrayinska Harkiv Ranok s 224 ISBN 966 679 851 4 DzherelaKant I Vidpovid na pitannya sho take prosvitnictvo Vsesvit Kiyiv 1989 4 Stor 135 138 Litvinov V D Prosvitnictvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 36 ISBN 978 966 00 1290 5 Chi isnuvalo ukrayinske Prosvitnictvo Kilka mirkuvan iz privodu nezavershenoyi istoriografichnoyi diskusiyi Kiyivska Akademiya 2014 2015 Vip 12 S 146 159 Prichepij Ye M Chernij A M Chekal L A Filosofiya tretye stereotipne Kiyiv Akademvidav 2009 ISBN 978 966 8226 85 4 Ideyi rannogo Prosvitnictva v osvitno kulturnomu prostori Ukrayini XVII pershoyi polovini XVIII st monografiya G D Antonyuk za nauk red B I Shunevicha M vo osviti i nauki Ukrayini Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2015 496 s Bibliogr s 421 478 747 nazv ISBN 978 617 607 857 9 Rozvitok idej Prosvitnictva v rosijskij ta ukrayinskij prozi 60 80 h rr HIH st Zarva V A Teoriya literaturi koncepciyi interpretaciyi nauk zb Kiyivskij nac un t imeni Tarasa Shevchenka redkol L V Gricik golova ta in K 2012 S 92 97 Pierre Yves Beaurepaire L Europe des Lumieres Paris PUF 2004 Christine Le Bozec La Normandie au XVIIIe siecle croissance Lumieres et Revolution Rennes Editions Ouest France 2002 Pierre Chaunu La Civilisation de l Europe des Lumieres Paris Flammarion 1997 Pierre M Conlon Le Siecle des Lumieres bibliographie chronologique Geneve Droz 1983 Joel Cornette Histoire de la France absolutisme et Lumieres 1652 1783 Paris Hachette superieur 2005 Monique Cottret Culture et politique dans la France des Lumieres 1715 1792 Paris Colin 2002 Brewer Daniel The Enlightenment Past reconstructing 18th century French thought Cambridge Cambridge University Press 2008 Bronner Stephen Eric Interpreting the Enlightenment Metaphysics Critique and Politics 2004 Cassirer Ernst The Philosophy of the Enlightenment 1955 a highly influential study by a neoKantian philosopher excerpt and text search Chartier Roger The Cultural Origins of the French Revolution Translated by Lydia G Cochrane Duke University Press 1991 Darnton Robert The Business of Enlightenment A Publishing History of the Encyclopedie 1775 1800 1979 Dieterle Bernard and Engel Manfred eds The Dream and the Enlightenment Le Reve et les Lumieres Paris Honore Champion 2003 ISBN 2 7453 0672 3 Edelstein Dan The Enlightenment A Genealogy University of Chicago Press 2010 209 pages Foucault Michel What is Enlightenment Habermas Jurgen The Structural Transformation of the Public Sphere 1989 Hankins Thomas L Science and the Enlightenment 1985 Israel Jonathan Radical Enlightenment Philosophy and the Making of Modernity 1650 1750 Oxford New York Oxford University Press 2001 Israel Jonathan Enlightenment Contested Philosophy Modernity and the Emancipation of Man 1770 1752 New York Oxford University Press 2006 Israel Jonathan A Revolution of the Mind Radical Enlightenment and the Intellectual Origins of Modern Democracy 2009 PosilannyaProsvitnictvo i tvorchist Shevchenka Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 366 368 Prosvitnictvo Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 466 468 https archive org stream literaturoznavchat2 page n283 mode 2up Prosvitnictvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 283 284 Prosvitnictvo Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 450 451 634 s Prosvitnictvo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 427 ISBN 978 966 439 921 7 Etika Prosvitnictva Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 V Gorskij Prosvitnictvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 528 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X V Gorskij Prosvitnictvo v Ukrayini FES s 529 Immanuyil Kant Vidpovid na pitannya sho take prosvitnictvo 1784 Kit Tomas Svitlo Nash vihid 2021