Полéтика Григóрій Андрíйович, (* 1725, Ромни — † 27 листопада (9 грудня) 1784, Санкт-Петербург) — український громадський діяч патріотичного спрямування, перекладач-поліглот, лексикограф, історик, бібліофіл, вважається одним із гіпотетичних авторів «Історії Русів».
Григорій Андрійович Полетика | |
---|---|
Народився | 1725 Ромен Лубенського полку, нині Ромни, Сумська область |
Помер | 7 грудня 1784 Санкт-Петербург |
Поховання | Олександро-Невська лавра |
Громадянство | Гетьманщина |
Діяльність | письменник, перекладач, історик |
Alma mater | Києво-Могилянська академія |
Рід | Полетики |
Батько | Q116678734? |
У шлюбі з | Q123052987? |
Діти | Полетика Василь Григорович |
|
Брат Івана Полетики, батько Василя Полетики.
Походження
За сімейною легендою, правнук волинського православного шляхтича Івана Полетики, загиблого у битві під Хотином 1673 року.
Батько, Полетика Андрій Павлович — роменський війт, згодом на службі в Лубенському полку (значковий товариш, бунчуковий товариш).
Мати — онучка лубенського полковника Ілляшенка.
Був старшим із 5 синів.
Біографія
Народився у місті Ромен Лубенського полку.
1746 — закінчив Києво-Могилянську академію, де одним із його вчителів (викладачем поетики) був Георгій Кониський (з ним Г.Полетика листувався до кінця життя).
1746-1771 — мешкав у Санкт-Петербурзі
Працював перекладачем у Петербурзькій академії наук (1746-1748) та у Священному синоді (1748-1764).
1762 — одружившись з дочкою колишнього генерального судді Івана Гамалії, отримав з посагом два села з хуторами біля Погару Стародубського полку. З часом став одним із найбагатших землевласників на Лівобережжі (Гетьманщині) кінця XVIII століття — за ним було записано 2685 селянських душ (1780). Про багатство Г.Полетики свідчить посмертний опис майна подружжя (1785) — самих лише діамантових прикрас дружини було на 6 тисяч тодішніх російських карбованців (не рахуючи інших золотих і алмазних речей).
З 1764 — головний інспектор морського шляхетного кадетського корпусу. На своїй посаді всіляко сприяв літературній творчості викладачів корпусу, впроваджував друковані підручники, склав словник 6 мовами, що повинен був, на його думку, «сприяти молодим людям Росії у навчанні тих мов, які є найголовнішими у світі і найпотрібнішими науками вважаються», перекладав і видавав книжки з .
1767 — обраний депутатом від шляхетства Лубенського полку до комісії для створення нового «уложення». У цій царині відзначився як автор двох документів: «Возраженіе депутата Гр. Полетики на наставленіе малороссійской коллегіи господину же депутату Дмитрію Наталину» (опубліковано 1851) та "Мненіе на читаный в 1768 г. в комиссіи «Проэктъ правамъ благородныхъ» (опубліковано 1926). Історик Олександр Лазаревський характеризує їх так: «Въ этихъ двухъ запискахъ Полетика является съ одной стороны вообще защитникомъ автономности Малороссіи, а съ другой — ревнивымъ ходатаемъ объ утвержденіи за „малороссійскимъ шляхетствомъ“ тѣхъ „правъ и привилегій“, которыя де во „время бытности Малыя Россіи подъ Польшею подтверждаемы были“. Эти двѣ записки, и въ особенности вторая, создали Полетикѣ репутацію — человѣка, „славившагося своею ученостью и патріотизмомъ къ краю своему“».
1773 — через стан здоров'я Г.Полетика звільнився зі служби і виїхав в Україну.
Перебуваючи у відставці, був зайнятий переважно веденням судових процесів за маєтки, зокрема, зі швагром Михайлом Гамалією. Виїхавши до Петербурга у справах, пов'язаних з цим позовом, захворів там і помер.
Праці
Автор статті «О началѣ, возобновленіи и распространеніи ученія и училищъ въ Россіи и о нынѣшнемъ оныхъ состояніи», призначеної для публікації в «Ежемѣсячныхъ Сочиненіяхъ», але не надрукованої через протидію М.Ломоносова.
Інші праці:
- «Сборник прав и привилегий малороссийского шляхетства»
- «Записка, как Малая Россия во время владения польського разделена была и о образе ее управления»
- «Записка о начале Киевской Академии»
- «Истинныя основания и должности христіанскія вѣры или наставлѳніѳ язычникамъ, обращающимся въ христіанскую вѣру» (1762)
- «Словарь на шести языкахъ: на россійскомъ, греческомъ, латинскомъ, французскомъ, нѣмецкомъ и английскомъ» (1763)
Переклади з грецької:
- «Епиктита, стоическаго философа, енхиридіонъ и апоѳегмы и Кевита Ѳивейскаго картина или изображеніе житія человѣческаго» (1767, 1769)
- «Ксенофонта, о достопамятных дѣлахъ и разговорахъ Сократовыхъ и оправданіе Сократово предъ судіями» (1762)
Бібліофіл
За 25 років перебування в Петербурзі зібрав бібліотеку з кількох тисяч томів, яка була однією з найкращих у тодішній Росії. Але вона майже вся загинула під час великої пожежі 23 травня 1771 на Василівському острові, де Григорій Полетика мешкав в дерев'яному будиночку на території морського училища.
Після цього зібрав ще одну колекцію книг і рукописів (переважно з творів, так чи інакше дотичних до історії України), яку заповів сину Василеві.
Гіпотетичне авторство «Історії Русів»
Василь Григорович Полетика писав у одному з листів 1812 року, що його батько писав історію України, яку і він продовжує писати. Але у частинах архіву Г.Полетики, придбаних В. В. Тарновським і М. О. Судієнком, жодних слідів цього твору не знайдено. Водночас з 1828 відомий рукопис «Історії Русів», авторство якої невідоме — як і авторство передмови до неї (у якій згадується Гр. Полетика та характер його стосунків з Г.Кониським, від якого останній нібито отримав рукопис). На основі цих фактів історик Олександр Лазаревський зробив припущення, що справжніми авторами «Історії Русів» може бути Григорій Полетика і його син Василь.
Такої ж думки дотримувалися Василь Горленко, Ілько Борщак та інші.
Примітки
- Ал. Лазаревскій. Отрывки изъ семейнаго архива Полетикъ // Кіевская Старина, № 4, 1891, стор. 97-116
Література
- Дзира Я. І. Политика (Полетика) Григорій Андрійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 324. — .
- Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К.: Видавництво «Україна», 1993, 396 с.
- Ал. Лазаревскій. Отрывки изъ семейнаго архива Полетикъ // Кіевская Старина, № 4, 1891, с. 97-116
- А. Блануца. Полетика Григорій // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.565
Посилання
- Полетика // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 625. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poletika Grigorij Andrijovich 1725 Romni 27 listopada 9 grudnya 1784 Sankt Peterburg ukrayinskij gromadskij diyach patriotichnogo spryamuvannya perekladach poliglot leksikograf istorik bibliofil vvazhayetsya odnim iz gipotetichnih avtoriv Istoriyi Rusiv Grigorij Andrijovich PoletikaNarodivsya1725 1725 Romen Lubenskogo polku nini Romni Sumska oblastPomer7 grudnya 1784 1784 12 07 Sankt PeterburgPohovannyaOleksandro Nevska lavraGromadyanstvoGetmanshinaDiyalnistpismennik perekladach istorikAlma materKiyevo Mogilyanska akademiyaRidPoletikiBatkoQ116678734 U shlyubi zQ123052987 DitiPoletika Vasil GrigorovichGerb Mediafajli u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Poletika Brat Ivana Poletiki batko Vasilya Poletiki PohodzhennyaZa simejnoyu legendoyu pravnuk volinskogo pravoslavnogo shlyahticha Ivana Poletiki zagiblogo u bitvi pid Hotinom 1673 roku Batko Poletika Andrij Pavlovich romenskij vijt zgodom na sluzhbi v Lubenskomu polku znachkovij tovarish bunchukovij tovarish Mati onuchka lubenskogo polkovnika Illyashenka Buv starshim iz 5 siniv BiografiyaNarodivsya u misti Romen Lubenskogo polku 1746 zakinchiv Kiyevo Mogilyansku akademiyu de odnim iz jogo vchiteliv vikladachem poetiki buv Georgij Koniskij z nim G Poletika listuvavsya do kincya zhittya 1746 1771 meshkav u Sankt Peterburzi Pracyuvav perekladachem u Peterburzkij akademiyi nauk 1746 1748 ta u Svyashennomu sinodi 1748 1764 1762 odruzhivshis z dochkoyu kolishnogo generalnogo suddi Ivana Gamaliyi otrimav z posagom dva sela z hutorami bilya Pogaru Starodubskogo polku Z chasom stav odnim iz najbagatshih zemlevlasnikiv na Livoberezhzhi Getmanshini kincya XVIII stolittya za nim bulo zapisano 2685 selyanskih dush 1780 Pro bagatstvo G Poletiki svidchit posmertnij opis majna podruzhzhya 1785 samih lishe diamantovih prikras druzhini bulo na 6 tisyach todishnih rosijskih karbovanciv ne rahuyuchi inshih zolotih i almaznih rechej Z 1764 golovnij inspektor morskogo shlyahetnogo kadetskogo korpusu Na svoyij posadi vsilyako spriyav literaturnij tvorchosti vikladachiv korpusu vprovadzhuvav drukovani pidruchniki sklav slovnik 6 movami sho povinen buv na jogo dumku spriyati molodim lyudyam Rosiyi u navchanni tih mov yaki ye najgolovnishimi u sviti i najpotribnishimi naukami vvazhayutsya perekladav i vidavav knizhki z morskoyi spravi 1767 obranij deputatom vid shlyahetstva Lubenskogo polku do komisiyi dlya stvorennya novogo ulozhennya U cij carini vidznachivsya yak avtor dvoh dokumentiv Vozrazhenie deputata Gr Poletiki na nastavlenie malorossijskoj kollegii gospodinu zhe deputatu Dmitriyu Natalinu opublikovano 1851 ta Mnenie na chitanyj v 1768 g v komissii Proekt pravam blagorodnyh opublikovano 1926 Istorik Oleksandr Lazarevskij harakterizuye yih tak V etih dvuh zapiskah Poletika yavlyaetsya s odnoj storony voobshe zashitnikom avtonomnosti Malorossii a s drugoj revnivym hodataem ob utverzhdenii za malorossijskim shlyahetstvom tѣh prav i privilegij kotoryya de vo vremya bytnosti Malyya Rossii pod Polsheyu podtverzhdaemy byli Eti dvѣ zapiski i v osobennosti vtoraya sozdali Poletikѣ reputaciyu chelovѣka slavivshagosya svoeyu uchenostyu i patriotizmom k krayu svoemu 1773 cherez stan zdorov ya G Poletika zvilnivsya zi sluzhbi i viyihav v Ukrayinu Perebuvayuchi u vidstavci buv zajnyatij perevazhno vedennyam sudovih procesiv za mayetki zokrema zi shvagrom Mihajlom Gamaliyeyu Viyihavshi do Peterburga u spravah pov yazanih z cim pozovom zahvoriv tam i pomer PraciAvtor statti O nachalѣ vozobnovlenii i rasprostranenii ucheniya i uchilish v Rossii i o nynѣshnem onyh sostoyanii priznachenoyi dlya publikaciyi v Ezhemѣsyachnyh Sochineniyah ale ne nadrukovanoyi cherez protidiyu M Lomonosova Inshi praci Sbornik prav i privilegij malorossijskogo shlyahetstva Zapiska kak Malaya Rossiya vo vremya vladeniya polskogo razdelena byla i o obraze ee upravleniya Zapiska o nachale Kievskoj Akademii Istinnyya osnovaniya i dolzhnosti hristianskiya vѣry ili nastavlѳniѳ yazychnikam obrashayushimsya v hristianskuyu vѣru 1762 Slovar na shesti yazykah na rossijskom grecheskom latinskom francuzskom nѣmeckom i anglijskom 1763 Perekladi z greckoyi Epiktita stoicheskago filosofa enhiridion i apoѳegmy i Kevita Ѳivejskago kartina ili izobrazhenie zhitiya chelovѣcheskago 1767 1769 Ksenofonta o dostopamyatnyh dѣlah i razgovorah Sokratovyh i opravdanie Sokratovo pred sudiyami 1762 BibliofilZa 25 rokiv perebuvannya v Peterburzi zibrav biblioteku z kilkoh tisyach tomiv yaka bula odniyeyu z najkrashih u todishnij Rosiyi Ale vona majzhe vsya zaginula pid chas velikoyi pozhezhi 23 travnya 1771 na Vasilivskomu ostrovi de Grigorij Poletika meshkav v derev yanomu budinochku na teritoriyi morskogo uchilisha Pislya cogo zibrav she odnu kolekciyu knig i rukopisiv perevazhno z tvoriv tak chi inakshe dotichnih do istoriyi Ukrayini yaku zapoviv sinu Vasilevi Gipotetichne avtorstvo Istoriyi Rusiv Vasil Grigorovich Poletika pisav u odnomu z listiv 1812 roku sho jogo batko pisav istoriyu Ukrayini yaku i vin prodovzhuye pisati Ale u chastinah arhivu G Poletiki pridbanih V V Tarnovskim i M O Sudiyenkom zhodnih slidiv cogo tvoru ne znajdeno Vodnochas z 1828 vidomij rukopis Istoriyi Rusiv avtorstvo yakoyi nevidome yak i avtorstvo peredmovi do neyi u yakij zgaduyetsya Gr Poletika ta harakter jogo stosunkiv z G Koniskim vid yakogo ostannij nibito otrimav rukopis Na osnovi cih faktiv istorik Oleksandr Lazarevskij zrobiv pripushennya sho spravzhnimi avtorami Istoriyi Rusiv mozhe buti Grigorij Poletika i jogo sin Vasil Takoyi zh dumki dotrimuvalisya Vasil Gorlenko Ilko Borshak ta inshi PrimitkiAl Lazarevskij Otryvki iz semejnago arhiva Poletik Kievskaya Starina 4 1891 stor 97 116LiteraturaDzira Ya I Politika Poletika Grigorij Andrijovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 324 ISBN 978 966 00 1142 7 Istoriya Ukrayini v osobah IX XVIII st K Vidavnictvo Ukrayina 1993 396 s Al Lazarevskij Otryvki iz semejnago arhiva Poletik Kievskaya Starina 4 1891 s 97 116 A Blanuca Poletika Grigorij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 565 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaPoletika Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 625 ISBN 966 7492 04 4 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela