Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Петербу рзька акаде мія нау к Імператорська академія наук прийнята в літературі назва вищої наукової установи Російської

Петербурзька Академія Наук

Петербурзька Академія Наук

Петербу́рзька акаде́мія нау́к, Імператорська академія наук — прийнята в літературі назва вищої наукової установи Російської імперії в 1724—1917 роках. Заснована 28 січня (8 грудня) 1724 року в Петербурзі указом імператора Петра I. З лютого (чи травня) 1917 року — Російська академія наук.

Петербурзька академія наук
image
Тип академія наук
Засновано 8 лютого 1724
Розпущено 1917
Країна image Російська імперія
Штаб-квартира Санкт-Петербург
Розташування Санкт-Петербург
Офіційні мови російська
image Петербурзька академія наук у Вікісховищі

Назви і спадкоємність

image
Кунсткамера, вид з Неви

У різні роки Академія наук у Санкт-Петербурзі носила різні офіційні назви.

З 1724 по 1747 роки Академія не мала чіткої офіційної назви і статуту. Діяли лише:

  • Іменний указ імператора Петра I від 22 січня (2 лютого) 1724 року про заснування Академії Наук та Мистецтв («академія наук і курйозных художеств») (оголошений з Сенату 28 січня (8 лютого) 1724 року), з додатком «Проєкту установи Академії з призначенням на утримання доходів», складеного Блюментростом за вказівками Петра I з особистими резолюціями імператора;
  • Іменний указ імператора Петра I від 23 лютого (6 березня) 1725 року «Про запрошення вчених людей в Російську Академію Наук і про видачу, бажаючим їхати в Росію, потрібної матеріальної допомоги», даний російському послу, князю Куракіну;
  • Іменний указ імператриці Катерини I від 7 (18) грудня 1725 року «Про заклад Академії Наук та про призначення президентом лейб-медика Блюментроста» (оголошений з Сенату 21 грудня 1725 (1 січня 1726) року);
  • Щонайвище затверджена імператрицею Ганною Іоанівною доповідь Академії Наук від 4 (15) лютого 1733 року «Про форму друку Академії».

24 липня (4 серпня) 1747 року імператрицею Єлизаветою Петрівною були затверджені «Регламент Імператорської Академії Наук і Мистецтв у Санкт-Петербурзі» і «Штат Санкт-Петербурзької Імператорської Академії Наук і Мистецтв», з поділом її власне на Академію та Університет. З тих пір всі офіційні назви Петербурзької Академії наук фіксувалися в статуті (регламенті) і штаті.

25 липня (6 серпня) 1803 року імператор Олександр I затвердив «Регламент Імператорської Академії Наук» та «Зразковий Штат Академії Наук».

30 січня (11 лютого) 1830 року імператор Микола I щонайвище затвердив додаткові пункти до «Регламенту Імператорської Академії Наук» та «Штат Імператорської Академії Наук» (опубліковані Сенатом 19 лютого (3 березня) 1830 року).

8 (20) січня 1836 року імператор Микола I щонайвище затвердив «Статут Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук» та «Штат Імператорської Санкт-Петербурзької Академії Наук», а також звелів Академії видавати невеликі праці своїх членів в сукупності під заголовком «Записки Імператорської Академії Наук».

19 (31) жовтня 1841 року вийшли рескрипт на ім'я міністра народної освіти і щонайвище затверджене імператором Миколою I «Положення про Відділення Російської мови та словесності при Імператорській Академії Наук», на підставі якого Імператорська Російська Академія була приєднана до Імператорської Академії Наук у вигляді особливого Відділення російської мови та словесності.

З лютого (чи травня) 1917 року Імператорську Академію Наук за рішенням Загальних зборів вчених було запропоновано називати Російською Академією Наук. Розпорядженням Тимчасового уряду від 11 (24) липня 1917 року (журнал засідання Тимчасового уряду за № 39) постановлено колишню Імператорську Академію Наук надалі іменувати Російською Академією Наук. Згодом вона стала Академією наук СРСР і Російською академією наук.

Список офіційних назв Академії наук з 1724 по 2013 роки:

Є приклади «нестатутного» іменування академії Імператорської Академією Наук в 1760 і 1774 роках (замість «Санкт-Петербурзька Імператорська Академія Наук і Мистецтв»), а також у 1890—1901 і 1905 роках (замість «Імператорська Санкт-Петербурзька Академія Наук»). Профільна стаття в ЕСБЄ (1890—1907) також має назву ​​"Академія наук Імператорська (у С.-Петербурзі)".

Створення Академії

Плани Петра I по створенню Академії

image

Створення Академії наук безпосередньо пов'язано з реформаторською діяльністю Петра I. Як тільки почали засновуватися деякі училища, виникла думка і про створення Академії наук. Приклад Паризької академії, бесіди Петра з багатьма вченими за кордоном, поради Лейбніца, неодноразові уявлення багатьох іноземців, сподвижників Петра, переконали його в необхідності започаткувати академію наук і в Росії. За твердженням П. П. Пекарського, намір Петра заснувати Академію наук у Петербурзі слід віднести до часу не пізніше 1720 року.

Одним з багатьох пропозицій Петра I була подана 11 (22) червня 1718 року доповідь одного з його іноземних сподвижників, [ru], у якій Фік зголосився представити Петру записку «Про неважке виховання та навчання російських младих дітей, щоб оних в малий час в досконалість поставити». Ця доповідь удостоїлася такої резолюції Петра: «Зробити академію, а нині підшукати росіян, хто вчений і до того схильність має, також почати перекладати книги юриспруденції та інше».

Прийняття в Паризьку академію також зміцнило Петра I в його намірі завести академію. У відповіді Паризької академії 18 лютого (1 березня) 1721 року Петро I, зокрема, писав: «Ми нічого більше не бажаємо, як щоб через старанність, яку ми будемо докладати, науки в кращий колір привести, себе яко гідного вашої компанії члена показати». Пошук персоналу для академії передбачалося здійснити звичним способом: викликом іноземних вчених з-за кордону. Засоби для академії передбачалося виділити з державної скарбниці. Для академічного інвентарю вже існував доробок: книги, що дісталися у вигляді трофеїв при завоюванні Остзейського краю, доповнені закупленими Петром за кордоном книгами, склали бібліотеку істотних розмірів; а з різноманітних колекцій, отриманих Петром під час закордонних подорожей, утворилася Кунсткамера.

Лейб-медику імператора Л. Л. Блюментроста було доручено скласти проєкт-положення про академію та університет, розглянутий і схвалений Петром I 22 січня (2 лютого) 1724 року. На початку цієї доповіді формулювалися відмінності між цими двома установами: університет визначався як «збори вчених людей, які наукам … до якого стану оні нині дійшли, младих людей навчають», академія ж — як «збори вчених і майстерних людей, які не токмо сії науки у своєму роді, в тому градусі, в якому оні нині знаходяться, знають, але і через нові інвенти оні здійснюються і множаться». Потім обґрунтовується теза про те, що в умовах Росії роздільне існування цих двох установ користі не принесе.

Відповідно до проєкту, Петербурзька Академія наук повинна була за своєю структурою значно відрізнятися від західноєвропейських академій. По-перше, вона фактично утворювала нерозривну єдність зі створюваними при ній Академічним університетом та гімназією: хоча формально це були окремі установи, а й до складу членів Академії, і в викладацький штат університету входили одні й ті ж люди (тобто нова академія повинна була поєднувати функції наукового дослідження і навчання). По-друге, вона являла собою державну установу, що фінансувалася за рахунок скарбниці; а її члени, отримуючи платню, мали забезпечувати науково-технічне обслуговування держави. При цьому обов'язки, покладені на академіків (професорів), були різноманітними: стежити за науковою літературою і складати зведення наукових результатів за своєю спеціальністю, брати участь у щотижневих засіданнях і річних публічних зборах Академії, давати наукові довідки і перевіряти пропоновані Академії нові відкриття, складати для студентів курси за своєю наукою, читати публічні лекції.

28 січня (8 лютого) 1724 року послідував іменний указ Сенату «Про заснування Академії Наук та Мистецтв». Згідно з цим указом, кожен академік повинен був скласти навчальне керівництво на користь учнівського юнацтва і кожен день по годині займатися публічним викладанням свого предмету. Академік повинен був підготувати одного або двох вихованців, які б з часом могли заступити на його місце, причому Петро висловив бажання, «щоб такі були обрані з слов'янського народу, щоб могли зручніше російських вчити». На утримання академії було виділено 24912 рублів «з митних і ліцентних доходів, зібраних з міст Нарви, Дерпта, Пярну і Аренсбурга».

Відкриття Академії

image
Будівля Петербурзької академії наук на Василівському острові (Університетська наб., Будинок 5)

Після оприлюднення указу «Про заснування Академії Наук та Мистецтв» Л. Л. Блюментрост почав активне листування, метою якого було запрошення з-за кордону в Росію майбутніх професорів Академії (єдиним професором першого складу Академії, який вже проживав до цього часу в Росії, був ботанік [ru], що завідував Аптекарським городом при Медичній канцелярії в Санкт-Петербурзі). Після смерті Петра I (28 січня (8 лютого) 1725) вступила на престол імператриця Катерина I узяв створювану Академію під своє заступництво; скориставшись цим, Блюментрост домігся, щоб для проживання академіків і взятих ними студентів Академії був переданий відібраний в казну будинок опального барона П. П. Шафірова на Васильєвському острові.

Протягом 1725 року були укладені контракти з усіма професорами первісного складу Академії. Поступово вони з'їжджалися в Санкт-Петербург, приступаючи по приїзді до виконання своїх обов'язків. Вже 15 (26) серпня 1725 року Л. Л. Блюментрост зміг представити імператриці в її Літньому палаці декількох академіків; на цій зустрічі зі звернутими до імператриці вітальними промовами виступили академіки [ru] і [ru]. На новій зустрічі Катерини I з академіками (24 листопада (5 грудня) 1725 p.) вона оголосила про намір звести в академіки двох молодих вчених (прибулих у Петербург разом з Г. Б. Більфінгером як студенти) — Ф. Х. Майера і Х. Ф. Гросса; 29 січня (9 лютого) 1726 року вони були призначені екстраординарними професорами (тобто академіками без власної кафедри) відповідно математики і повчальної філософії.

7 (18) грудня 1725 p. був виданий іменний указ Катерини I «Про відкриття наміченої до заснування імператором Петром Великим Академії наук і про призначення президентом лейб-медика Лаврентія Блюментроста». Відкриття Академії відбулося 27 грудня 1725 (7 січня 1726) року на урочистому засіданні, яке проходило у колишньому будинку Шафірова.

Склад Петербурзької Академії наук на момент відкриття
Академік Роки життя Посада Дати
підписання
контракту 		приїзд до
Петербургу 		вибуття з
Академії
 Л. Л. Блюментрост   1692—1755   президент Академії 25.11.1725 —  6.07.1733 
  [ru]  1690—1761   секретар у справах Академії 1725   1714  2.07.1761 
 [ru]  1678—1733   академік по кафедрі вищої математики 8.01.1725   14.08.1725  09.1730 
 [ru]   1699—после 1739   академік по кафедрі логіки і метафізики 13.01.1725   06.1725  25.01.1729 
 [ru]   1698—1778   академік по кафедрі красномовства та церковної історії 7.02.1725   1725  08.1727 
 [ru]   1693—1750   академік по кафедрі экспериментальної і теоретичної фізики 1.03.1725   14.08.1725  09.1730 
 М. Бернуллі  1695—1726   академік по кафедрі механіки 1725   27.10.1725  29.07.1726 
 Д. Бернуллі   1700—1782   академік по кафедрі фізіології 1725   27.10.1725  24.06.1733 
 Ж. Н. Деліль   1688—1768   академік по кафедрі астрономії 8.06.1725   02.1726  1747 
 [ru]   1693—1730   академік по кафедрі ботаніки 1.09.1725   1721  11.08.1729 
 Х. Гольдбах   1690—1764   конференц-секретар Академії 1.09.1725   1725  18.03.1742 
 [ru] ?—1726   академік по кафедрі хімії й практичної медицини 10.1725   13.03.1726  22.07.1726 
 [ru]   1691—1759   академік по кафедрі анатомії й зоології 3.11.1725   12.1725  25.05.1740 
 Г. З. Байер   1694—1738   академік по кафедрі грецьких і римських старожитностей 3.12.1725   17.02.1726  1737 
[ru]   1684—1742   академік по кафедрі правознавства 3.12.1725   24.06.1726  05.1735 

Статус — організаційний і матеріальний — перших академіків був різним. За місцем у структурі Академії та університету виділялися: президент Академії; секретар його величності у справах Академії; професора (очолювали кафедри); конференц-секретар Академії; з 1726 р. — також екстраординарні професори і ад'юнкти (працювали при тій чи іншій кафедрі). Академікам була призначена платня (вельми значна на ті часи): в 1726 р. річну платню Ж. Н. Деліль становило 1800 руб., Я. Германа — 1500 руб. (ці двоє вчених мали до того часу європейську популярність і були вже членами інших академій), інших професорів — від 500 до 1000 руб., ад'юнктів — 300 руб.

У перший період свого існування Академія ділилася на три «класи» (відділення), кожен з яких складався з кафедр:

  • математичний клас — кафедри: вищої математики; астрономії (з географією і навігацією); механіки; фізіології;
  • фізичний клас — кафедри: експериментальної і теоретичної фізики; хімії та практичної медицини; ботаніки; анатомії та зоології;
  • гуманітарний клас — кафедри: красномовства та церковної історії; грецьких і римських старожитностей; правознавства; логіки і метафізики.

При Академії наук були створені Академічний університет і Академічна гімназія.

Науково-дослідні роботи професорів і ад'юнктів після обговорення на засіданнях Академії публікувалися в «Коментарях» — періодичному друкованому органі Академії наук, що видавався на латинській мові. Наукова діяльність Петербурзької Академії наук досить швидко отримала визнання в європейських наукових колах, а «Коментарі» зреферована в німецьких, французьких і голландських наукових журналах. Склалися міцні наукові зв'язки Петербурзької Академії наук з іншими академіями і науковими товариствами.

У XVIII столітті при Академії містилися:

Членство

Спочатку була створена двоступенева система членства — ад'юнкт і академік. У 1759 році було введено звання члена-кореспондента. У Регламенті 1803 року з'явилася ще одна академічна ступінь — перехідна від ад'юнкта до ординарного академіка — екстраординарний академік. Так до початку XIX ст. сформувалося 5 ступенів в академічній ієрархії: почесний член, член-кореспондент, ад'юнкт, екстраординарний академік, ординарний академік. Ця система протрималася до 1927 року.

Будівлі

image
Будівля Кунсткамери — символ РАН

Спочатку Петербурзька академія наук розташовувалася в будинку П. П. Шафірова на Міському острові, з 1728 року — на Васильєвському острові в будівлі Кунсткамери і розташованому поруч палаці цариці Параски Федорівни. Будівля Кунсткамери з початку XVIII ст. є символом російської академії наук.

image
Дж. Кваренгі. 1744—1817. Академія наук у Санкт-Петербурзі 1783—1789. Поштова марка Росії, 1994 р.

У 1783-89 р. архітектором Дж. Кваренгі для академії було побудовано нову будівлю на Університетській набережній, будинок 5. Зараз ця будівля є пам'яткою архітектури суворого класицизму, ланка ансамблю Стрілки Васильєвського острова і Університетській набережній. У ньому розміщувалися академічні магазини (склади), книжкова крамниця і квартири службовців.

Головний фасад триповерхового прямокутного в плані будівлі звернений на Велику Неву. Нижній цокольний поверх облицьований гранітом. Урочисті гранітні сходи ведуть на майданчик біля головного входу у вестибюль на другому поверсі. Збереглося оздоблення інтер'єрів конференц-залу й парадних сходів, на майданчику якого в 1925 встановлено мозаїчне панно М. В. Ломоносова «Полтавська баталія».

Див. також

Примітки

  1. Петербурзька академія наук  // БСЭ.
  2. Петербурзька академія наук  // БСЭ.
  3. Великі потрясіння [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] — Історична довідка на офіційному сайті РАН, з книги Ю. С. Осипова «Академія наук в історії Російської держави». — М.: Наука, 1999.
  4. Проект положення про установу Академії наук і мистецтв (витримки) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — офіційний сайт РАН
  5. Академія наук Імператорська // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. Смагіна Г. І.  Академія наук і розвиток освіти в Росії у XVIII столітті [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Російської академії наук, 2000, т. 70, № 7. — С. 635—644.  Див. іл. «Титульний лист твору М. В. Ломоносова „Короткий російський літописець“ (1760)».
  7. Стріттер І. М.  Новини візантійських істориків пояснюючих російську історію давніх часів і переселення народів [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — СПб.: Імператорська Академія наук, 1770—1775. Ч. 3: О росах та варягах. 1774. — Див. фотографію титульної сторінки.
  8. Акти московської держави [ 3 грудня 2009 у Wayback Machine.]. — СПб.: Типографія Імператорської академії наук, 1890—1901.
  9. Збірник Відділення російської мови та словесності Імператорської Академії наук. — СПб., 1905.
  10. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxviii.
  11. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxiv.
  12. Історія Академії наук СРСР, т. 1, 1958, с. 45.
  13. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxx.
  14. Історія механіки в Росії / Під ред. А. Н. Боголюбова, И. З. Штокало. — Київ : Наукова думка, 1987. — 392 с. — C. 45.
  15. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxx—xxxi.
  16. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxxi—xxxiv.
  17. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxxiii—xxxviii, 211, 214.
  18. Зародження традицій [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Історична довідка на офіційному сайті РАН, із книги Ю. С. Осипова «Академія наук в історії Російської держави» — Москва, «Наука», 1999
  19. Пекарський, т. 1, 1870, с. 6—243.
  20. Дати у таблиці надані за старим стилем.
  21. Дата офіційного призначення Л. Л. Блюментроста на посаду президента Академії.
  22. Спочатку — згідно з контрактами — Х. Мартіні зайняв кафедру фізики, а Г. Б. Більфінгер — кафедру логіки і метафізики; але вже в кінці 1725 був проведений обмін посадами.
  23. Пекарський, т. 1, 1870, с. 6—10, 155—158, 211, 214, 312.
  24. Пекарський, т. 1, 1870, с. xxxiv.
  25. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  26. Офіційний сайт [ 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Музею антропології і етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук

Література

  • Артем'єва Т. В. . Філософія в Петербурзькій Академії наук XVIII століття. — СПб. : Санкт-Петербурзький Центр історії ідей, 1999. — 182 с.
  • Історія Академії наук СРСР. Т. 1 (1724—1803). — М.—Л. : Вид-во АН СРСР, 1958. — 484 с.
  • Історія Академії наук СРСР. Т. 2 (1803—1917). — М.—Л. : Вид-во АН СРСР, 1964. — 772 с.
  • Копілевич Ю. Х. . Основа Петербурзької академії наук. — Л. : Наука, 1977. — 211 с.
  • Літопис Російської Академії наук. Т. 1—2. — СПб., 2000—2002.
  • Невська Н. І. . Індія і Петербурзька Академія наук XVIII в. — Ар'яварта. Начальний вип., 1996. — С. 14—30.
  • П. П. Пекарський. Історія Імператорської академії наук в Петербурзі. Т. 1. — СПб., 1870. — LXVIII + 774 с.
  • П. П. Пекарський. Історія Імператорської академії наук в Петербурзі. Т. 2. — СПб., 1873. — LVIII + 1053 с.
  • Петербурзька Академія наук в історії академій світу: Матеріали Міжнарод. конф.: В 4 тт. — СПб., 1999.
  • Соболєва О. В. . Боротьба за реорганізацію Петербурзької Академії наук в середині XIX століття. — Л. : Наука, 1971. — 199 с.
  • Хартанович М. Ф. . Вчений стан Росії: Імператорська Академія наук другої чверті XIX в. — СПб. : Наука, 1999. — 220 с. — ..

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Peterbu rzka akade miya nau k Imperatorska akademiya nauk prijnyata v literaturi nazva vishoyi naukovoyi ustanovi Rosijskoyi imperiyi v 1724 1917 rokah Zasnovana 28 sichnya 8 grudnya 1724 roku v Peterburzi ukazom imperatora Petra I Z lyutogo chi travnya 1917 roku Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya naukTip akademiya naukZasnovano 8 lyutogo 1724Rozpusheno 1917Krayina Rosijska imperiyaShtab kvartira Sankt PeterburgRoztashuvannya Sankt PeterburgOficijni movi rosijska Peterburzka akademiya nauk u VikishovishiNazvi i spadkoyemnistKunstkamera vid z Nevi U rizni roki Akademiya nauk u Sankt Peterburzi nosila rizni oficijni nazvi Z 1724 po 1747 roki Akademiya ne mala chitkoyi oficijnoyi nazvi i statutu Diyali lishe Imennij ukaz imperatora Petra I vid 22 sichnya 2 lyutogo 1724 roku pro zasnuvannya Akademiyi Nauk ta Mistectv akademiya nauk i kurjoznyh hudozhestv ogoloshenij z Senatu 28 sichnya 8 lyutogo 1724 roku z dodatkom Proyektu ustanovi Akademiyi z priznachennyam na utrimannya dohodiv skladenogo Blyumentrostom za vkazivkami Petra I z osobistimi rezolyuciyami imperatora Imennij ukaz imperatora Petra I vid 23 lyutogo 6 bereznya 1725 roku Pro zaproshennya vchenih lyudej v Rosijsku Akademiyu Nauk i pro vidachu bazhayuchim yihati v Rosiyu potribnoyi materialnoyi dopomogi danij rosijskomu poslu knyazyu Kurakinu Imennij ukaz imperatrici Katerini I vid 7 18 grudnya 1725 roku Pro zaklad Akademiyi Nauk ta pro priznachennya prezidentom lejb medika Blyumentrosta ogoloshenij z Senatu 21 grudnya 1725 1 sichnya 1726 roku Shonajvishe zatverdzhena imperatriceyu Gannoyu Ioanivnoyu dopovid Akademiyi Nauk vid 4 15 lyutogo 1733 roku Pro formu druku Akademiyi 24 lipnya 4 serpnya 1747 roku imperatriceyu Yelizavetoyu Petrivnoyu buli zatverdzheni Reglament Imperatorskoyi Akademiyi Nauk i Mistectv u Sankt Peterburzi i Shtat Sankt Peterburzkoyi Imperatorskoyi Akademiyi Nauk i Mistectv z podilom yiyi vlasne na Akademiyu ta Universitet Z tih pir vsi oficijni nazvi Peterburzkoyi Akademiyi nauk fiksuvalisya v statuti reglamenti i shtati 25 lipnya 6 serpnya 1803 roku imperator Oleksandr I zatverdiv Reglament Imperatorskoyi Akademiyi Nauk ta Zrazkovij Shtat Akademiyi Nauk 30 sichnya 11 lyutogo 1830 roku imperator Mikola I shonajvishe zatverdiv dodatkovi punkti do Reglamentu Imperatorskoyi Akademiyi Nauk ta Shtat Imperatorskoyi Akademiyi Nauk opublikovani Senatom 19 lyutogo 3 bereznya 1830 roku 8 20 sichnya 1836 roku imperator Mikola I shonajvishe zatverdiv Statut Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Nauk ta Shtat Imperatorskoyi Sankt Peterburzkoyi Akademiyi Nauk a takozh zveliv Akademiyi vidavati neveliki praci svoyih chleniv v sukupnosti pid zagolovkom Zapiski Imperatorskoyi Akademiyi Nauk 19 31 zhovtnya 1841 roku vijshli reskript na im ya ministra narodnoyi osviti i shonajvishe zatverdzhene imperatorom Mikoloyu I Polozhennya pro Viddilennya Rosijskoyi movi ta slovesnosti pri Imperatorskij Akademiyi Nauk na pidstavi yakogo Imperatorska Rosijska Akademiya bula priyednana do Imperatorskoyi Akademiyi Nauk u viglyadi osoblivogo Viddilennya rosijskoyi movi ta slovesnosti Z lyutogo chi travnya 1917 roku Imperatorsku Akademiyu Nauk za rishennyam Zagalnih zboriv vchenih bulo zaproponovano nazivati Rosijskoyu Akademiyeyu Nauk Rozporyadzhennyam Timchasovogo uryadu vid 11 24 lipnya 1917 roku zhurnal zasidannya Timchasovogo uryadu za 39 postanovleno kolishnyu Imperatorsku Akademiyu Nauk nadali imenuvati Rosijskoyu Akademiyeyu Nauk Zgodom vona stala Akademiyeyu nauk SRSR i Rosijskoyu akademiyeyu nauk Spisok oficijnih nazv Akademiyi nauk z 1724 po 2013 roki 1724 Akademiya nauk i mistectv u Sankt Peterburzi 1747 Imperatorska akademiya nauk i mistectv u Sankt Peterburzi 1803 Imperatorska akademiya nauk 1836 Imperatorska Sankt Peterburzka akademiya nauk 1917 Rosijska akademiya nauk 1925 Akademiya nauk SRSR 1991 Rosijska akademiya nauk Ye prikladi nestatutnogo imenuvannya akademiyi Imperatorskoyi Akademiyeyu Nauk v 1760 i 1774 rokah zamist Sankt Peterburzka Imperatorska Akademiya Nauk i Mistectv a takozh u 1890 1901 i 1905 rokah zamist Imperatorska Sankt Peterburzka Akademiya Nauk Profilna stattya v ESBYe 1890 1907 takozh maye nazvu Akademiya nauk Imperatorska u S Peterburzi Stvorennya AkademiyiPlani Petra I po stvorennyu Akademiyi Stvorennya Akademiyi nauk bezposeredno pov yazano z reformatorskoyu diyalnistyu Petra I Yak tilki pochali zasnovuvatisya deyaki uchilisha vinikla dumka i pro stvorennya Akademiyi nauk Priklad Parizkoyi akademiyi besidi Petra z bagatma vchenimi za kordonom poradi Lejbnica neodnorazovi uyavlennya bagatoh inozemciv spodvizhnikiv Petra perekonali jogo v neobhidnosti zapochatkuvati akademiyu nauk i v Rosiyi Za tverdzhennyam P P Pekarskogo namir Petra zasnuvati Akademiyu nauk u Peterburzi slid vidnesti do chasu ne piznishe 1720 roku Odnim z bagatoh propozicij Petra I bula podana 11 22 chervnya 1718 roku dopovid odnogo z jogo inozemnih spodvizhnikiv ru u yakij Fik zgolosivsya predstaviti Petru zapisku Pro nevazhke vihovannya ta navchannya rosijskih mladih ditej shob onih v malij chas v doskonalist postaviti Cya dopovid udostoyilasya takoyi rezolyuciyi Petra Zrobiti akademiyu a nini pidshukati rosiyan hto vchenij i do togo shilnist maye takozh pochati perekladati knigi yurisprudenciyi ta inshe Prijnyattya v Parizku akademiyu takozh zmicnilo Petra I v jogo namiri zavesti akademiyu U vidpovidi Parizkoyi akademiyi 18 lyutogo 1 bereznya 1721 roku Petro I zokrema pisav Mi nichogo bilshe ne bazhayemo yak shob cherez starannist yaku mi budemo dokladati nauki v krashij kolir privesti sebe yako gidnogo vashoyi kompaniyi chlena pokazati Poshuk personalu dlya akademiyi peredbachalosya zdijsniti zvichnim sposobom viklikom inozemnih vchenih z za kordonu Zasobi dlya akademiyi peredbachalosya vidiliti z derzhavnoyi skarbnici Dlya akademichnogo inventaryu vzhe isnuvav dorobok knigi sho distalisya u viglyadi trofeyiv pri zavoyuvanni Ostzejskogo krayu dopovneni zakuplenimi Petrom za kordonom knigami sklali biblioteku istotnih rozmiriv a z riznomanitnih kolekcij otrimanih Petrom pid chas zakordonnih podorozhej utvorilasya Kunstkamera Lejb mediku imperatora L L Blyumentrosta bulo dorucheno sklasti proyekt polozhennya pro akademiyu ta universitet rozglyanutij i shvalenij Petrom I 22 sichnya 2 lyutogo 1724 roku Na pochatku ciyeyi dopovidi formulyuvalisya vidminnosti mizh cimi dvoma ustanovami universitet viznachavsya yak zbori vchenih lyudej yaki naukam do yakogo stanu oni nini dijshli mladih lyudej navchayut akademiya zh yak zbori vchenih i majsternih lyudej yaki ne tokmo siyi nauki u svoyemu rodi v tomu gradusi v yakomu oni nini znahodyatsya znayut ale i cherez novi inventi oni zdijsnyuyutsya i mnozhatsya Potim obgruntovuyetsya teza pro te sho v umovah Rosiyi rozdilne isnuvannya cih dvoh ustanov koristi ne prinese Vidpovidno do proyektu Peterburzka Akademiya nauk povinna bula za svoyeyu strukturoyu znachno vidriznyatisya vid zahidnoyevropejskih akademij Po pershe vona faktichno utvoryuvala nerozrivnu yednist zi stvoryuvanimi pri nij Akademichnim universitetom ta gimnaziyeyu hocha formalno ce buli okremi ustanovi a j do skladu chleniv Akademiyi i v vikladackij shtat universitetu vhodili odni j ti zh lyudi tobto nova akademiya povinna bula poyednuvati funkciyi naukovogo doslidzhennya i navchannya Po druge vona yavlyala soboyu derzhavnu ustanovu sho finansuvalasya za rahunok skarbnici a yiyi chleni otrimuyuchi platnyu mali zabezpechuvati naukovo tehnichne obslugovuvannya derzhavi Pri comu obov yazki pokladeni na akademikiv profesoriv buli riznomanitnimi stezhiti za naukovoyu literaturoyu i skladati zvedennya naukovih rezultativ za svoyeyu specialnistyu brati uchast u shotizhnevih zasidannyah i richnih publichnih zborah Akademiyi davati naukovi dovidki i pereviryati proponovani Akademiyi novi vidkrittya skladati dlya studentiv kursi za svoyeyu naukoyu chitati publichni lekciyi 28 sichnya 8 lyutogo 1724 roku posliduvav imennij ukaz Senatu Pro zasnuvannya Akademiyi Nauk ta Mistectv Zgidno z cim ukazom kozhen akademik povinen buv sklasti navchalne kerivnictvo na korist uchnivskogo yunactva i kozhen den po godini zajmatisya publichnim vikladannyam svogo predmetu Akademik povinen buv pidgotuvati odnogo abo dvoh vihovanciv yaki b z chasom mogli zastupiti na jogo misce prichomu Petro visloviv bazhannya shob taki buli obrani z slov yanskogo narodu shob mogli zruchnishe rosijskih vchiti Na utrimannya akademiyi bulo vidileno 24912 rubliv z mitnih i licentnih dohodiv zibranih z mist Narvi Derpta Pyarnu i Arensburga Vidkrittya Akademiyi Budivlya Peterburzkoyi akademiyi nauk na Vasilivskomu ostrovi Universitetska nab Budinok 5 Pislya oprilyudnennya ukazu Pro zasnuvannya Akademiyi Nauk ta Mistectv L L Blyumentrost pochav aktivne listuvannya metoyu yakogo bulo zaproshennya z za kordonu v Rosiyu majbutnih profesoriv Akademiyi yedinim profesorom pershogo skladu Akademiyi yakij vzhe prozhivav do cogo chasu v Rosiyi buv botanik ru sho zaviduvav Aptekarskim gorodom pri Medichnij kancelyariyi v Sankt Peterburzi Pislya smerti Petra I 28 sichnya 8 lyutogo 1725 vstupila na prestol imperatricya Katerina I uzyav stvoryuvanu Akademiyu pid svoye zastupnictvo skoristavshis cim Blyumentrost domigsya shob dlya prozhivannya akademikiv i vzyatih nimi studentiv Akademiyi buv peredanij vidibranij v kaznu budinok opalnogo barona P P Shafirova na Vasilyevskomu ostrovi Protyagom 1725 roku buli ukladeni kontrakti z usima profesorami pervisnogo skladu Akademiyi Postupovo voni z yizhdzhalisya v Sankt Peterburg pristupayuchi po priyizdi do vikonannya svoyih obov yazkiv Vzhe 15 26 serpnya 1725 roku L L Blyumentrost zmig predstaviti imperatrici v yiyi Litnomu palaci dekilkoh akademikiv na cij zustrichi zi zvernutimi do imperatrici vitalnimi promovami vistupili akademiki ru i ru Na novij zustrichi Katerini I z akademikami 24 listopada 5 grudnya 1725 p vona ogolosila pro namir zvesti v akademiki dvoh molodih vchenih pribulih u Peterburg razom z G B Bilfingerom yak studenti F H Majera i H F Grossa 29 sichnya 9 lyutogo 1726 roku voni buli priznacheni ekstraordinarnimi profesorami tobto akademikami bez vlasnoyi kafedri vidpovidno matematiki i povchalnoyi filosofiyi 7 18 grudnya 1725 p buv vidanij imennij ukaz Katerini I Pro vidkrittya namichenoyi do zasnuvannya imperatorom Petrom Velikim Akademiyi nauk i pro priznachennya prezidentom lejb medika Lavrentiya Blyumentrosta Vidkrittya Akademiyi vidbulosya 27 grudnya 1725 7 sichnya 1726 roku na urochistomu zasidanni yake prohodilo u kolishnomu budinku Shafirova Sklad Peterburzkoyi Akademiyi nauk na moment vidkrittya Akademik Roki zhittya Posada Dati pidpisannya kontraktu priyizd do Peterburgu vibuttya z Akademiyi L L Blyumentrost 1692 1755 prezident Akademiyi 25 11 1725 6 07 1733 ru 1690 1761 sekretar u spravah Akademiyi 1725 1714 2 07 1761 ru 1678 1733 akademik po kafedri vishoyi matematiki 8 01 1725 14 08 1725 09 1730 ru 1699 posle 1739 akademik po kafedri logiki i metafiziki 13 01 1725 06 1725 25 01 1729 ru 1698 1778 akademik po kafedri krasnomovstva ta cerkovnoyi istoriyi 7 02 1725 1725 08 1727 ru 1693 1750 akademik po kafedri eksperimentalnoyi i teoretichnoyi fiziki 1 03 1725 14 08 1725 09 1730 M Bernulli 1695 1726 akademik po kafedri mehaniki 1725 27 10 1725 29 07 1726 D Bernulli 1700 1782 akademik po kafedri fiziologiyi 1725 27 10 1725 24 06 1733 Zh N Delil 1688 1768 akademik po kafedri astronomiyi 8 06 1725 02 1726 1747 ru 1693 1730 akademik po kafedri botaniki 1 09 1725 1721 11 08 1729 H Goldbah 1690 1764 konferenc sekretar Akademiyi 1 09 1725 1725 18 03 1742 ru 1726 akademik po kafedri himiyi j praktichnoyi medicini 10 1725 13 03 1726 22 07 1726 ru 1691 1759 akademik po kafedri anatomiyi j zoologiyi 3 11 1725 12 1725 25 05 1740 G Z Bajer 1694 1738 akademik po kafedri greckih i rimskih starozhitnostej 3 12 1725 17 02 1726 1737 ru 1684 1742 akademik po kafedri pravoznavstva 3 12 1725 24 06 1726 05 1735 Status organizacijnij i materialnij pershih akademikiv buv riznim Za miscem u strukturi Akademiyi ta universitetu vidilyalisya prezident Akademiyi sekretar jogo velichnosti u spravah Akademiyi profesora ocholyuvali kafedri konferenc sekretar Akademiyi z 1726 r takozh ekstraordinarni profesori i ad yunkti pracyuvali pri tij chi inshij kafedri Akademikam bula priznachena platnya velmi znachna na ti chasi v 1726 r richnu platnyu Zh N Delil stanovilo 1800 rub Ya Germana 1500 rub ci dvoye vchenih mali do togo chasu yevropejsku populyarnist i buli vzhe chlenami inshih akademij inshih profesoriv vid 500 do 1000 rub ad yunktiv 300 rub U pershij period svogo isnuvannya Akademiya dililasya na tri klasi viddilennya kozhen z yakih skladavsya z kafedr matematichnij klas kafedri vishoyi matematiki astronomiyi z geografiyeyu i navigaciyeyu mehaniki fiziologiyi fizichnij klas kafedri eksperimentalnoyi i teoretichnoyi fiziki himiyi ta praktichnoyi medicini botaniki anatomiyi ta zoologiyi gumanitarnij klas kafedri krasnomovstva ta cerkovnoyi istoriyi greckih i rimskih starozhitnostej pravoznavstva logiki i metafiziki Pri Akademiyi nauk buli stvoreni Akademichnij universitet i Akademichna gimnaziya Naukovo doslidni roboti profesoriv i ad yunktiv pislya obgovorennya na zasidannyah Akademiyi publikuvalisya v Komentaryah periodichnomu drukovanomu organi Akademiyi nauk sho vidavavsya na latinskij movi Naukova diyalnist Peterburzkoyi Akademiyi nauk dosit shvidko otrimala viznannya v yevropejskih naukovih kolah a Komentari zreferovana v nimeckih francuzkih i gollandskih naukovih zhurnalah Sklalisya micni naukovi zv yazki Peterburzkoyi Akademiyi nauk z inshimi akademiyami i naukovimi tovaristvami U XVIII stolitti pri Akademiyi mistilisya biblioteka muzej Kunstkamera observatoriya fizichnij kabinet himichna laboratoriya zasnovana v 1748 r M V Lomonosovim anatomichnij teatr hudozhni klasi majsterni drukarnya ChlenstvoSpochatku bula stvorena dvostupeneva sistema chlenstva ad yunkt i akademik U 1759 roci bulo vvedeno zvannya chlena korespondenta U Reglamenti 1803 roku z yavilasya she odna akademichna stupin perehidna vid ad yunkta do ordinarnogo akademika ekstraordinarnij akademik Tak do pochatku XIX st sformuvalosya 5 stupeniv v akademichnij iyerarhiyi pochesnij chlen chlen korespondent ad yunkt ekstraordinarnij akademik ordinarnij akademik Cya sistema protrimalasya do 1927 roku BudivliBudivlya Kunstkameri simvol RAN Spochatku Peterburzka akademiya nauk roztashovuvalasya v budinku P P Shafirova na Miskomu ostrovi z 1728 roku na Vasilyevskomu ostrovi v budivli Kunstkameri i roztashovanomu poruch palaci carici Paraski Fedorivni Budivlya Kunstkameri z pochatku XVIII st ye simvolom rosijskoyi akademiyi nauk Dzh Kvarengi 1744 1817 Akademiya nauk u Sankt Peterburzi 1783 1789 Poshtova marka Rosiyi 1994 r U 1783 89 r arhitektorom Dzh Kvarengi dlya akademiyi bulo pobudovano novu budivlyu na Universitetskij naberezhnij budinok 5 Zaraz cya budivlya ye pam yatkoyu arhitekturi suvorogo klasicizmu lanka ansamblyu Strilki Vasilyevskogo ostrova i Universitetskij naberezhnij U nomu rozmishuvalisya akademichni magazini skladi knizhkova kramnicya i kvartiri sluzhbovciv Golovnij fasad tripoverhovogo pryamokutnogo v plani budivli zvernenij na Veliku Nevu Nizhnij cokolnij poverh oblicovanij granitom Urochisti granitni shodi vedut na majdanchik bilya golovnogo vhodu u vestibyul na drugomu poversi Zbereglosya ozdoblennya inter yeriv konferenc zalu j paradnih shodiv na majdanchiku yakogo v 1925 vstanovleno mozayichne panno M V Lomonosova Poltavska bataliya Div takozhRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRPrimitkiPeterburzka akademiya nauk BSE Peterburzka akademiya nauk BSE Veliki potryasinnya 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Istorichna dovidka na oficijnomu sajti RAN z knigi Yu S Osipova Akademiya nauk v istoriyi Rosijskoyi derzhavi M Nauka 1999 Proekt polozhennya pro ustanovu Akademiyi nauk i mistectv vitrimki 22 grudnya 2015 u Wayback Machine oficijnij sajt RAN Akademiya nauk Imperatorska Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Smagina G I Akademiya nauk i rozvitok osviti v Rosiyi u XVIII stolitti 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Visnik Rosijskoyi akademiyi nauk 2000 t 70 7 S 635 644 Div il Titulnij list tvoru M V Lomonosova Korotkij rosijskij litopisec 1760 Stritter I M Novini vizantijskih istorikiv poyasnyuyuchih rosijsku istoriyu davnih chasiv i pereselennya narodiv 23 veresnya 2015 u Wayback Machine SPb Imperatorska Akademiya nauk 1770 1775 Ch 3 O rosah ta varyagah 1774 Div fotografiyu titulnoyi storinki Akti moskovskoyi derzhavi 3 grudnya 2009 u Wayback Machine SPb Tipografiya Imperatorskoyi akademiyi nauk 1890 1901 Zbirnik Viddilennya rosijskoyi movi ta slovesnosti Imperatorskoyi Akademiyi nauk SPb 1905 Pekarskij t 1 1870 s xxviii Pekarskij t 1 1870 s xxiv Istoriya Akademiyi nauk SRSR t 1 1958 s 45 Pekarskij t 1 1870 s xxx Istoriya mehaniki v Rosiyi Pid red A N Bogolyubova I Z Shtokalo Kiyiv Naukova dumka 1987 392 s C 45 Pekarskij t 1 1870 s xxx xxxi Pekarskij t 1 1870 s xxxi xxxiv Pekarskij t 1 1870 s xxxiii xxxviii 211 214 Zarodzhennya tradicij 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Istorichna dovidka na oficijnomu sajti RAN iz knigi Yu S Osipova Akademiya nauk v istoriyi Rosijskoyi derzhavi Moskva Nauka 1999 Pekarskij t 1 1870 s 6 243 Dati u tablici nadani za starim stilem Data oficijnogo priznachennya L L Blyumentrosta na posadu prezidenta Akademiyi Spochatku zgidno z kontraktami H Martini zajnyav kafedru fiziki a G B Bilfinger kafedru logiki i metafiziki ale vzhe v kinci 1725 buv provedenij obmin posadami Pekarskij t 1 1870 s 6 10 155 158 211 214 312 Pekarskij t 1 1870 s xxxiv Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Oficijnij sajt 24 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Muzeyu antropologiyi i etnografiyi im Petra Velikogo Kunstkamera Rosijskoyi akademiyi naukLiteraturaArtem yeva T V Filosofiya v Peterburzkij Akademiyi nauk XVIII stolittya SPb Sankt Peterburzkij Centr istoriyi idej 1999 182 s Istoriya Akademiyi nauk SRSR T 1 1724 1803 M L Vid vo AN SRSR 1958 484 s Istoriya Akademiyi nauk SRSR T 2 1803 1917 M L Vid vo AN SRSR 1964 772 s Kopilevich Yu H Osnova Peterburzkoyi akademiyi nauk L Nauka 1977 211 s Litopis Rosijskoyi Akademiyi nauk T 1 2 SPb 2000 2002 Nevska N I Indiya i Peterburzka Akademiya nauk XVIII v Ar yavarta Nachalnij vip 1996 S 14 30 P P Pekarskij Istoriya Imperatorskoyi akademiyi nauk v Peterburzi T 1 SPb 1870 LXVIII 774 s P P Pekarskij Istoriya Imperatorskoyi akademiyi nauk v Peterburzi T 2 SPb 1873 LVIII 1053 s Peterburzka Akademiya nauk v istoriyi akademij svitu Materiali Mizhnarod konf V 4 tt SPb 1999 Sobolyeva O V Borotba za reorganizaciyu Peterburzkoyi Akademiyi nauk v seredini XIX stolittya L Nauka 1971 199 s Hartanovich M F Vchenij stan Rosiyi Imperatorska Akademiya nauk drugoyi chverti XIX v SPb Nauka 1999 220 s ISBN 5 02 024898 3

Дата публікації:
Топ