Горленко Василь Петрович (нар. 1 (13) березня 1853, село Ярошівка, тепер Українське Прилуцького району Чернігівської області — 12 (25) квітня 1907, Петербург, похований в Ярошівці) — український письменник, мистецтвознавець, фольклорист та етнограф.
Горленко Василь Петрович | |
---|---|
Народився | 1 (13) березня 1853 Ярошівка Прилуцького повіту Полтавської губернії , тепер Українське Прилуцького району Чернігівської області |
Помер | 12 (25) квітня 1907 (54 роки) Санкт-Петербург |
Національність | українець |
Діяльність | письменник |
Alma mater | Сорбонна |
|
Життєпис
Народився в сім’ї штабс-ротмістра Новомиргородського уланського полку Петра Дмитровича Горленка (1820–1853) і Марії Яківни, вродженої Мамчич (1824–1894). Батько походив із давнього козацько-старшинського роду Горленків і був прямим нащадком полковників Прилуцьких Лазаря Горленка (1659–1687, з перервами) і Дмитра Горленка (1692–1708). Мати походила з козацького роду, її предки служили у Миргородському полку, а батько був миргородським поміщиком і мав чин колезького радника.
Батько помер через три місяці після народження сина, Василя та його сестер Ольгу і Софію ростила мати, родина проживала в Ярошівці, а також у Миргороді . Для отримання середньої освіти Василя віддали до Полтавської гімназії, потім він продовжив навчання в класичній гімназії при Ніжинському юридичному ліцеї князя Безбородька, яка готувала учнів до вступу в ліцей і підпорядковувалась його дирекції. Став ліцеїстом, навчався трохи краще за «посередньо», бо його більше цікавили не предмети, які викладалися в ліцеї, а знання, отримувані з книг по історії, культурі та мистецтву. Навчання припало на період реорганізаційних змін, в 1873 році вийшло розпорядження про поступове закриття Ніжинського юридичного ліцею, а в 1875 році замість ліцею відкрили Історико-філологічний інститут князя Безбородька, який готував учителів для гімназій.
В. Горленко полишив навчання і незабаром виїхав до Франції, де став студентом Сорбонни. В Парижі навчався приблизно в 1878–1882 роках. Його світогляд формувався під впливом Сент-Бева, однієї з ключових постатей історії французької літератури, та письменника і критика Еміля Золя. Також сприйняв і надалі сповідував у своїй професійній діяльності філософію мистецтва Іпполіта Тена. Директор Архіву української еміграції у Франції І.Борщак писав: «Властиво Париж і був, правдоподібно, за справжню школу Горленка» .
Після повернення почав журналістську діяльність, його перші фейлетони з’явилися в петербурзькій газеті «Голос», далі став активно досліджувати українську літературу, етнографію, образотворче мистецтво. Публікувався в часописі «Киевская старина» (1882–1885) і в столичних виданнях «Молва», «Отечественные Записки», «Русский Архив», «Всемирная Иллюстрация», «Труд», «Новое Время» та ін., де помістив десятки статей, заміток, рецензій. Його огляди та історико-літературні нариси з української літератури стосувалися як письменників минулого І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, так і сучасників І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Ю. Федьковича, І. Франка, Я. Щоголева та інших. Також досліджував творчість французького поета українського походження Віктора Гриценка. Вивчав і творчість українських митців доби класицизму В. Боровиковського і Д. Левицького, повернувши їх Україні із забуття. Багато подорожував Україною, збираючи історичні та етнографічні матеріали. Йому належать статті на історико-побутові та етнографічні теми, зокрема дослідження про українські думи і кобзарів. Частина праць опублікована в книгах «Южнорусские очерки и портреты» (1898), «Украинские были» (1899), «Отблески» (1905, 1908) .
З початку 1880-х років діяльність В. Горленка була пов’язана з Санкт-Петербургом. Столиця приваблювала його значно вищим і цікавішим ритмом культурного життя, тут він спробував «знайти пристойну службу творчого характеру». Були і причини чисто матеріального змісту, бо він належав до тих людей, які можуть заробляти лише літературною працею, а в столиці імперії для цього було значно більше можливостей, ніж в Україні .
Гостра необхідність в літературному заробітку була обумовлена складним становищем його фінансових справ. В. Горленко був багатим поміщиком, обирався гласним Полтавської губернії (1886–1888) , гласним Прилуцьких повітових земських зборів (1884–1889) , був опікуном однокласного сільського народного училища в Ярошівці . Від батька крім садиби успадкував близько 300 десятин орних земель та ділянку лісу. Велике господарство потребувало постійної участі і вмілого керівництва, що зовсім не поєднувалося з творчою вдачею і стилем життя поміщика.
Господарча діяльність В. Горленка відображена в листах за 1883–1907 роки. Його епістолярна спадщина досліджена істориком Іваном Забіякою. Господарювання було невдалим: кредити в Дворянському банку під заставу земель, виставлений за борги на продаж з аукціону маєток (1898), продаж 100 десятин і погашення боргів (1899), і знову борги. Після перемовин з банками В. Горленко здав землі в оренду (частково продав) селянам Ярошівки, які оформили кредити в Селянському банку. Але через революційні події 1905–1907 років плату за землю та відсотки по кредитах не сплачували, очікуючи на вирішення земельного питання Державною думою. В результаті В. Горленко, як орендодавець, був змушений сплачувати за селян відсотки за їхніми кредитами.
До Санкт-Петербурга В. Горленко спочатку їздив на кілька тижнів чи на один-два місяці, а потім повертався в Ярошівку, також працював у Києві. Саме тоді в Санкт-Петербурзі під впливом М. Костомарова відбулася переорієнтація В. Горленка на українську тематику. Приблизно з 1897 року він працював, переважно, в Санкт-Петербурзі, заробляючи гроші в різних виданнях. Закінчив свою літературну кар'єру в газеті «Новое Время», працюючи рецензентом, оглядачем літератури зарубіжних видань. Газета «Новое Время» на той період мала репутацію «прислужницької, реакційної та безпринципної газети» , що стало причиною звинувачень у відході В. Горленка від України, хоча існують різні думки з цього приводу. Сам В. Горленко в листах стверджував, що якби з’явилося видання із демократичними поглядами, він би пішов туди не задумуючись. А так він відповідає тільки за свій рядок, а не за всю газету. Ще називав перебування в Санкт-Петербурзі каторгою .
За політичними поглядами належав до представників старого малоросійського дворянства консервативного спрямування, вихідців з козацької старшини, протиставляв часи Івана Мазепи своєму часу. Скептично ставився до діяльності виборних гласних губернських і повітових земських зборів. Революція 1905 року налякала В. Горленка, йому цілком ґрунтовно здалося, що революційний рух «хоче звільнити його» «від усякого майна», а українська преса того часу видалася йому незрозумілою та «яскраво соціалістичною» .
Особисте життя у В. Горленка не склалося. Він хотів одружитися з акторкою Марією Заньковецькою, супроводжував її трупу на гастролях, навіть пробував грати епізодичні ролі в спектаклях. Марія відносилася до нього приязно, але поєднатися відмовилась, маючи на те вагомі причини, він так і залишився неодруженим . З близьких родичів мав двох племінниць, доньок старшої сестри Софії, по чоловіку Чешихіної (1849–?), яких цікавили лише його статки.
Невлаштований побут, тривале проживання в мебльованих номерах, харчування в ресторанах, часті переїзди – все це позначалося на його здоров'ї. В. Горленко хворів дуже часто, при будь-якій зміні погоди, про що неодноразово писав у своїх листах, починаючи з 1885 року. Іноді по кілька днів не міг встати з ліжка, а свої хвороби називав простудою. Навіть лікування в Криму у нього закінчилося захворюваннями на малярію і летучий ревматизм . В медицині така ситуація називається ослабленою загальною резистентністю, тобто здатністю організму до протидії різного роду інфекціям.
Наприкінці 1906 року потрапив до лікарні Оленинського інституту (Клінічного інституту великої княгині Олени Павлівни) з діагнозами «бронхіт» і «запалення легенів». Сучасники пишуть, що В. Горленко хворів на сухоти , або захворів на швидкоплинні сухоти . Імовірно, у нього була підвищена сприйнятливість до туберкульозної інфекції, можливо спадкова, адже його батько і сестра Ольга (1850–1872) померли від туберкульозу . Лікування тривало 4 місяці і не дало результатів. В. Горленко помер у Санкт-Петербурзі 12 квітня 1907 року, на його прохання був похований 17 квітня в селі Ярошівка поруч з батьками.
17 листопада 2021 року на батьківщині В. Горленка встановлено пам’ятник .
Благодійний фонд та премія імені Василя Горленка
7 березня 2019 року було засновано Благодійний фонд «Бібліотека альманаху “Вітряк”» імені Василя Горленка, завданням якого є підготовка та видання літературної спадщини Василя Петровича Горленка.
При Фонді засновано премію ім. Василя Горленка, яка присуджується в наступних номінаціях: історико-краєзнавчі дослідження Талалаївського краю; фольклорно-етнографічна діяльність (сольне чи колективне виконання давніх українських народних пісень, створення етнографічних кутків, музеїв у школах, бібліотеках; народна вишивка та інші народні ремесла, збірники про фольклорні колективи); відновлення, збереження культурних пам’яток та утримування в належному стані занедбаних могил, кладовищ.
Переможці в номінаціях нагороджуються пам’ятною медаллю «Лауреат премії ім. Василя Горленка».
Видання творів
- Горленко В. Южнорусские очерки и портреты. Киев: Тип. Г. Л. Фронцкевича, 1898. – 229 с.
- Горленко В. Украинские были. Описания и заметки. Киев, 1899. – 170 с.
- Горленко В. Отблески: Заметки по словесности и искусству. СПб: Типо-литогр. «Энергия», 1905. – 236 с.
- Горленко В. Отблески: Заметки по словесности и искусству. СПб: Тип. т-ва М. О. Вольф, 1908. – 252 с.
- Горленко В. П.. Володимир Боровиковський. – Полтава: Газета «Рідне слово», 1919. – 34 с.
- Горленко В. П. Дмитро Левицький. – Полтава: Газета «Рідне слово», 1919. – 22 с.
- Листи Василя Горленка до Панаса Мирного. 1883–1905. Укладач Євгенія Рудинська. – К.: Вид-во УАН, 1928. – 106 с.
- Горленко В. Південноруські образи та портрети / Передмова І. М. Забіяки; відпов. за вип. Ю. Буряк.– К., 1993. – 229 с.
- Горленко В. Українська старовина. Вибрані есе та листи / Упоряд., вступ. ст., прим. В. О. Шевчук; пер. з рос. В. О. Шевчук, І. М. Забіяка, М. Д. Полонський. – Київ-Ніжин: Лисенко М. М. (вид.), 2019. – 576 с. – (Бібліотека альманаху «Вітряк». Вип. 11) (Серія: Духовний патримоніум. Вип. 2).
- Горленко В. Твори. Том 1. Публікації в газеті «Труд» (1881–82), журналі «Киевская старина» (1882–1906) / Упоряд., вступ. ст. Івана Забіяки; пер. з рос. Миколи Полонського. – Київ-Ніжин: Лисенко М. М. (вид.), 2019. – 800 с. – (Бібліотека альманаху «Вітряк». Вип. 16) (Серія: Духовний патримоніум. Вип. 4).
- Горленко В. Твори. Т. 2. «Южнорусские очерки и портреты» (К., 1898), «Украинские были. Описания и заметки» (К., 1899), «Отблески. Заметки по словесности и искусству» (СПб, 1905, 1908) / Упоряд., авт. передм. І. М. Забіяка; пер. М. Д. Полонський. – К.: Гуляєва В. М. (вид.), 2022. – 516 с. – (Бібліотека альманаху «Вітряк». Вип. 20). (Серія: Духовний патримоніум. Вип. 5).
Джерела та література
- Забіяка І. М. Епістолярна спадщина Василя Горленка. Монографія. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. / Бібліотека альманаху «Вітряк». Вип. 5. – К., 2013.– 400 с.
- Європеєць з українською душею. Василю Горленку – 165. Хронологія подій / Упорядкування, підготовка текстів Івана Забіяки / Бібліотека альманаху «Вітряк». Вип. 10. – К., 2019. – 160 с.
- Ясь О. В. Горленко Василь Петрович [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 165. — .
- В. К. Борисенко. Горленко Василь Петрович [ 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
Примітки
- ДАЧО, Чернігів. Ф. 1530, о. 7, спр. 65, с. 327, зап. № 9. – Покровская церковь села Ярошовки Прилуцкого уезда. – О родившихся.
- Людмила Розсоха. Естет із козацькою душею (Василь Горленко й Миргородщина). – Людмила Розсоха. Миргородська старина. – Кобеляки: Вид-во «Кобеляки». – 2002.
- ДАЧО, Чернігів. Ф. 1530, о. 7, спр. 65, с. 413, зап. № 24. – Покровская церковь села Ярошовки Прилуцкого уезда. – Об умерших.
- Ілько Борщак. Українець-європеєць Василь Горленко. – Україна. Українознавство і французьке культурне життя. – Ч. 10. – Париж, 1953. – С. 860.
- Горленко Василь Петрович. Енциклопедія історії України. – Т. 2. – Інститут історії України. - К.: Наукова думка, 2004.
- Горленко Василь Петрович. – Енциклопедія сучасної України.
- Биографическая энциклопедия. Горленко Василий Петрович.
- Горленко, Василий Петрович. – Энциклопедический словарь / Брокгауз Ф.А., Ефрон И.А.
- Биографический словарь. – Горленко Василий Петрович.
- Забіяка І.М. Епістолярна спадщина Василя Горленка.– С. 10-11.
- Адрес-календарь Полтавской губернии на 1887 год. – Полтава, 1886. – С. 163.
- Адрес-календарь Полтавской губернии на 1888 год. – Полтава, 1887. – С. 6.
- Адрес-календарь Полтавской губернии на 1899 год. – Полтава, 1898. – С. 4.
- Адрес-календарь Полтавской губернии на 1900 год. – Полтава, 1899. – С. 4.
- Адрес-календарь Полтавской губернии на 1901 год. – Полтава, 1900. – С. 4.
- Памятная книжка Киевского учебного округа. Часть 5. Полтавская губерния. 1890 год. – С. 147.
- Забіяка І.М. Епістолярна спадщина Василя Горленка.– С. 11.
- Русская газета: "Новое время" 1868—1917.
- Забіяка І.М. Епістолярна спадщина Василя Горленка. – С. 215.
- Там само. – С. 65, 72, 75.
- Там само. – С. 231-233.
- Микола Стороженко. Василь Петрович Горленко (1853–1907 рр.). – Альманах «Вітряк». Вип. 3. – К., 2007. – С. 18-19.
- Гліб Лазаревський. Київська старовина. Спогади.– Там само. С. 38-39.
- Российский родословный фонд. – Софья Петровна Горленко.
- Забіяка І.М. Епістолярна спадщина Василя Горленка. – С. 124-125.
- Там само. – С. 86, 234 .
- Д. Дорошенко. В. Горленко. – Україна, 1907, травень. – Альманах «Вітряк». Вип. 3. – К., 2007. – С. 16-17.
- ДАЧО, Чернігів. Ф. 679, о. 10, спр. 877, с. 100, зап. № 25. – Покровская церковь села Ярошовки Прилуцкого уезда. – Об умерших.
- ДАЧО, Чернігів. Ф. 679, о. 10, спр. 1267, с. 549, зап. № 17. – Покровская церковь села Ярошовки Прилуцкого уезда. – Об умерших.
- Народний пам’ятник на батьківщині Василя Горленка
Посилання
- Горленко Василь Петрович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 505.
- Сергій Білокінь. Задавнений борг перед Василем Горленком [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Василь ТУРКЕВИЧ. Перший український культуролог [ 6 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorlenko Vasil Petrovich nar 1 13 bereznya 1853 18530313 selo Yaroshivka teper Ukrayinske Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 12 25 kvitnya 1907 Peterburg pohovanij v Yaroshivci ukrayinskij pismennik mistectvoznavec folklorist ta etnograf Gorlenko Vasil PetrovichNarodivsya1 13 bereznya 1853 1853 03 13 Yaroshivka Priluckogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper Ukrayinske Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblastiPomer12 25 kvitnya 1907 1907 04 25 54 roki Sankt PeterburgNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikAlma materSorbonnaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gorlenko ZhittyepisNarodivsya v sim yi shtabs rotmistra Novomirgorodskogo ulanskogo polku Petra Dmitrovicha Gorlenka 1820 1853 i Mariyi Yakivni vrodzhenoyi Mamchich 1824 1894 Batko pohodiv iz davnogo kozacko starshinskogo rodu Gorlenkiv i buv pryamim nashadkom polkovnikiv Priluckih Lazarya Gorlenka 1659 1687 z perervami i Dmitra Gorlenka 1692 1708 Mati pohodila z kozackogo rodu yiyi predki sluzhili u Mirgorodskomu polku a batko buv mirgorodskim pomishikom i mav chin kolezkogo radnika Batko pomer cherez tri misyaci pislya narodzhennya sina Vasilya ta jogo sester Olgu i Sofiyu rostila mati rodina prozhivala v Yaroshivci a takozh u Mirgorodi Dlya otrimannya serednoyi osviti Vasilya viddali do Poltavskoyi gimnaziyi potim vin prodovzhiv navchannya v klasichnij gimnaziyi pri Nizhinskomu yuridichnomu liceyi knyazya Bezborodka yaka gotuvala uchniv do vstupu v licej i pidporyadkovuvalas jogo direkciyi Stav liceyistom navchavsya trohi krashe za poseredno bo jogo bilshe cikavili ne predmeti yaki vikladalisya v liceyi a znannya otrimuvani z knig po istoriyi kulturi ta mistectvu Navchannya pripalo na period reorganizacijnih zmin v 1873 roci vijshlo rozporyadzhennya pro postupove zakrittya Nizhinskogo yuridichnogo liceyu a v 1875 roci zamist liceyu vidkrili Istoriko filologichnij institut knyazya Bezborodka yakij gotuvav uchiteliv dlya gimnazij V Gorlenko polishiv navchannya i nezabarom viyihav do Franciyi de stav studentom Sorbonni V Parizhi navchavsya priblizno v 1878 1882 rokah Jogo svitoglyad formuvavsya pid vplivom Sent Beva odniyeyi z klyuchovih postatej istoriyi francuzkoyi literaturi ta pismennika i kritika Emilya Zolya Takozh sprijnyav i nadali spoviduvav u svoyij profesijnij diyalnosti filosofiyu mistectva Ippolita Tena Direktor Arhivu ukrayinskoyi emigraciyi u Franciyi I Borshak pisav Vlastivo Parizh i buv pravdopodibno za spravzhnyu shkolu Gorlenka Pislya povernennya pochav zhurnalistsku diyalnist jogo pershi fejletoni z yavilisya v peterburzkij gazeti Golos dali stav aktivno doslidzhuvati ukrayinsku literaturu etnografiyu obrazotvorche mistectvo Publikuvavsya v chasopisi Kievskaya starina 1882 1885 i v stolichnih vidannyah Molva Otechestvennye Zapiski Russkij Arhiv Vsemirnaya Illyustraciya Trud Novoe Vremya ta in de pomistiv desyatki statej zamitok recenzij Jogo oglyadi ta istoriko literaturni narisi z ukrayinskoyi literaturi stosuvalisya yak pismennikiv minulogo I Kotlyarevskogo G Kvitki Osnov yanenka T Shevchenka tak i suchasnikiv I Nechuya Levickogo Panasa Mirnogo Yu Fedkovicha I Franka Ya Shogoleva ta inshih Takozh doslidzhuvav tvorchist francuzkogo poeta ukrayinskogo pohodzhennya Viktora Gricenka Vivchav i tvorchist ukrayinskih mitciv dobi klasicizmu V Borovikovskogo i D Levickogo povernuvshi yih Ukrayini iz zabuttya Bagato podorozhuvav Ukrayinoyu zbirayuchi istorichni ta etnografichni materiali Jomu nalezhat statti na istoriko pobutovi ta etnografichni temi zokrema doslidzhennya pro ukrayinski dumi i kobzariv Chastina prac opublikovana v knigah Yuzhnorusskie ocherki i portrety 1898 Ukrainskie byli 1899 Otbleski 1905 1908 Z pochatku 1880 h rokiv diyalnist V Gorlenka bula pov yazana z Sankt Peterburgom Stolicya privablyuvala jogo znachno vishim i cikavishim ritmom kulturnogo zhittya tut vin sprobuvav znajti pristojnu sluzhbu tvorchogo harakteru Buli i prichini chisto materialnogo zmistu bo vin nalezhav do tih lyudej yaki mozhut zaroblyati lishe literaturnoyu praceyu a v stolici imperiyi dlya cogo bulo znachno bilshe mozhlivostej nizh v Ukrayini Gostra neobhidnist v literaturnomu zarobitku bula obumovlena skladnim stanovishem jogo finansovih sprav V Gorlenko buv bagatim pomishikom obiravsya glasnim Poltavskoyi guberniyi 1886 1888 glasnim Priluckih povitovih zemskih zboriv 1884 1889 buv opikunom odnoklasnogo silskogo narodnogo uchilisha v Yaroshivci Vid batka krim sadibi uspadkuvav blizko 300 desyatin ornih zemel ta dilyanku lisu Velike gospodarstvo potrebuvalo postijnoyi uchasti i vmilogo kerivnictva sho zovsim ne poyednuvalosya z tvorchoyu vdacheyu i stilem zhittya pomishika Gospodarcha diyalnist V Gorlenka vidobrazhena v listah za 1883 1907 roki Jogo epistolyarna spadshina doslidzhena istorikom Ivanom Zabiyakoyu Gospodaryuvannya bulo nevdalim krediti v Dvoryanskomu banku pid zastavu zemel vistavlenij za borgi na prodazh z aukcionu mayetok 1898 prodazh 100 desyatin i pogashennya borgiv 1899 i znovu borgi Pislya peremovin z bankami V Gorlenko zdav zemli v orendu chastkovo prodav selyanam Yaroshivki yaki oformili krediti v Selyanskomu banku Ale cherez revolyucijni podiyi 1905 1907 rokiv platu za zemlyu ta vidsotki po kreditah ne splachuvali ochikuyuchi na virishennya zemelnogo pitannya Derzhavnoyu dumoyu V rezultati V Gorlenko yak orendodavec buv zmushenij splachuvati za selyan vidsotki za yihnimi kreditami Do Sankt Peterburga V Gorlenko spochatku yizdiv na kilka tizhniv chi na odin dva misyaci a potim povertavsya v Yaroshivku takozh pracyuvav u Kiyevi Same todi v Sankt Peterburzi pid vplivom M Kostomarova vidbulasya pereoriyentaciya V Gorlenka na ukrayinsku tematiku Priblizno z 1897 roku vin pracyuvav perevazhno v Sankt Peterburzi zaroblyayuchi groshi v riznih vidannyah Zakinchiv svoyu literaturnu kar yeru v gazeti Novoe Vremya pracyuyuchi recenzentom oglyadachem literaturi zarubizhnih vidan Gazeta Novoe Vremya na toj period mala reputaciyu prisluzhnickoyi reakcijnoyi ta bezprincipnoyi gazeti sho stalo prichinoyu zvinuvachen u vidhodi V Gorlenka vid Ukrayini hocha isnuyut rizni dumki z cogo privodu Sam V Gorlenko v listah stverdzhuvav sho yakbi z yavilosya vidannya iz demokratichnimi poglyadami vin bi pishov tudi ne zadumuyuchis A tak vin vidpovidaye tilki za svij ryadok a ne za vsyu gazetu She nazivav perebuvannya v Sankt Peterburzi katorgoyu Za politichnimi poglyadami nalezhav do predstavnikiv starogo malorosijskogo dvoryanstva konservativnogo spryamuvannya vihidciv z kozackoyi starshini protistavlyav chasi Ivana Mazepi svoyemu chasu Skeptichno stavivsya do diyalnosti vibornih glasnih gubernskih i povitovih zemskih zboriv Revolyuciya 1905 roku nalyakala V Gorlenka jomu cilkom gruntovno zdalosya sho revolyucijnij ruh hoche zvilniti jogo vid usyakogo majna a ukrayinska presa togo chasu vidalasya jomu nezrozumiloyu ta yaskravo socialistichnoyu Osobiste zhittya u V Gorlenka ne sklalosya Vin hotiv odruzhitisya z aktorkoyu Mariyeyu Zankoveckoyu suprovodzhuvav yiyi trupu na gastrolyah navit probuvav grati epizodichni roli v spektaklyah Mariya vidnosilasya do nogo priyazno ale poyednatisya vidmovilas mayuchi na te vagomi prichini vin tak i zalishivsya neodruzhenim Z blizkih rodichiv mav dvoh pleminnic donok starshoyi sestri Sofiyi po choloviku Cheshihinoyi 1849 yakih cikavili lishe jogo statki Nadmogilnij pam yatnik Vasilyu Gorlenku Pam yatnik Vasilyu Gorlenku v s Ukrayinske Yaroshivka Nevlashtovanij pobut trivale prozhivannya v meblovanih nomerah harchuvannya v restoranah chasti pereyizdi vse ce poznachalosya na jogo zdorov yi V Gorlenko hvoriv duzhe chasto pri bud yakij zmini pogodi pro sho neodnorazovo pisav u svoyih listah pochinayuchi z 1885 roku Inodi po kilka dniv ne mig vstati z lizhka a svoyi hvorobi nazivav prostudoyu Navit likuvannya v Krimu u nogo zakinchilosya zahvoryuvannyami na malyariyu i letuchij revmatizm V medicini taka situaciya nazivayetsya oslablenoyu zagalnoyu rezistentnistyu tobto zdatnistyu organizmu do protidiyi riznogo rodu infekciyam Naprikinci 1906 roku potrapiv do likarni Oleninskogo institutu Klinichnogo institutu velikoyi knyagini Oleni Pavlivni z diagnozami bronhit i zapalennya legeniv Suchasniki pishut sho V Gorlenko hvoriv na suhoti abo zahvoriv na shvidkoplinni suhoti Imovirno u nogo bula pidvishena sprijnyatlivist do tuberkuloznoyi infekciyi mozhlivo spadkova adzhe jogo batko i sestra Olga 1850 1872 pomerli vid tuberkulozu Likuvannya trivalo 4 misyaci i ne dalo rezultativ V Gorlenko pomer u Sankt Peterburzi 12 kvitnya 1907 roku na jogo prohannya buv pohovanij 17 kvitnya v seli Yaroshivka poruch z batkami 17 listopada 2021 roku na batkivshini V Gorlenka vstanovleno pam yatnik Blagodijnij fond ta premiya imeni Vasilya GorlenkaPam yatna medal laureata premiyi im Vasilya Gorlenka 7 bereznya 2019 roku bulo zasnovano Blagodijnij fond Biblioteka almanahu Vitryak imeni Vasilya Gorlenka zavdannyam yakogo ye pidgotovka ta vidannya literaturnoyi spadshini Vasilya Petrovicha Gorlenka Pri Fondi zasnovano premiyu im Vasilya Gorlenka yaka prisudzhuyetsya v nastupnih nominaciyah istoriko krayeznavchi doslidzhennya Talalayivskogo krayu folklorno etnografichna diyalnist solne chi kolektivne vikonannya davnih ukrayinskih narodnih pisen stvorennya etnografichnih kutkiv muzeyiv u shkolah bibliotekah narodna vishivka ta inshi narodni remesla zbirniki pro folklorni kolektivi vidnovlennya zberezhennya kulturnih pam yatok ta utrimuvannya v nalezhnomu stani zanedbanih mogil kladovish Peremozhci v nominaciyah nagorodzhuyutsya pam yatnoyu medallyu Laureat premiyi im Vasilya Gorlenka Vidannya tvorivGorlenko V Yuzhnorusskie ocherki i portrety Kiev Tip G L Fronckevicha 1898 229 s Gorlenko V Ukrainskie byli Opisaniya i zametki Kiev 1899 170 s Gorlenko V Otbleski Zametki po slovesnosti i iskusstvu SPb Tipo litogr Energiya 1905 236 s Gorlenko V Otbleski Zametki po slovesnosti i iskusstvu SPb Tip t va M O Volf 1908 252 s Gorlenko V P Volodimir Borovikovskij Poltava Gazeta Ridne slovo 1919 34 s Gorlenko V P Dmitro Levickij Poltava Gazeta Ridne slovo 1919 22 s Listi Vasilya Gorlenka do Panasa Mirnogo 1883 1905 Ukladach Yevgeniya Rudinska K Vid vo UAN 1928 106 s Gorlenko V Pivdennoruski obrazi ta portreti Peredmova I M Zabiyaki vidpov za vip Yu Buryak K 1993 229 s Gorlenko V Ukrayinska starovina Vibrani ese ta listi Uporyad vstup st prim V O Shevchuk per z ros V O Shevchuk I M Zabiyaka M D Polonskij Kiyiv Nizhin Lisenko M M vid 2019 576 s Biblioteka almanahu Vitryak Vip 11 Seriya Duhovnij patrimonium Vip 2 Gorlenko V Tvori Tom 1 Publikaciyi v gazeti Trud 1881 82 zhurnali Kievskaya starina 1882 1906 Uporyad vstup st Ivana Zabiyaki per z ros Mikoli Polonskogo Kiyiv Nizhin Lisenko M M vid 2019 800 s Biblioteka almanahu Vitryak Vip 16 Seriya Duhovnij patrimonium Vip 4 Gorlenko V Tvori T 2 Yuzhnorusskie ocherki i portrety K 1898 Ukrainskie byli Opisaniya i zametki K 1899 Otbleski Zametki po slovesnosti i iskusstvu SPb 1905 1908 Uporyad avt peredm I M Zabiyaka per M D Polonskij K Gulyayeva V M vid 2022 516 s Biblioteka almanahu Vitryak Vip 20 Seriya Duhovnij patrimonium Vip 5 Dzherela ta literaturaVasil Gorlenko u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Vasil Gorlenko u Vikishovishi Zabiyaka I M Epistolyarna spadshina Vasilya Gorlenka Monografiya Vid 2 ge dopovn i pererobl Biblioteka almanahu Vitryak Vip 5 K 2013 400 s Yevropeyec z ukrayinskoyu dusheyu Vasilyu Gorlenku 165 Hronologiya podij Uporyadkuvannya pidgotovka tekstiv Ivana Zabiyaki Biblioteka almanahu Vitryak Vip 10 K 2019 160 s Yas O V Gorlenko Vasil Petrovich 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 165 ISBN 966 00 0405 2 V K Borisenko Gorlenko Vasil Petrovich 31 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 PrimitkiDAChO Chernigiv F 1530 o 7 spr 65 s 327 zap 9 Pokrovskaya cerkov sela Yaroshovki Priluckogo uezda O rodivshihsya Lyudmila Rozsoha Estet iz kozackoyu dusheyu Vasil Gorlenko j Mirgorodshina Lyudmila Rozsoha Mirgorodska starina Kobelyaki Vid vo Kobelyaki 2002 DAChO Chernigiv F 1530 o 7 spr 65 s 413 zap 24 Pokrovskaya cerkov sela Yaroshovki Priluckogo uezda Ob umershih Ilko Borshak Ukrayinec yevropeyec Vasil Gorlenko Ukrayina Ukrayinoznavstvo i francuzke kulturne zhittya Ch 10 Parizh 1953 S 860 Gorlenko Vasil Petrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2004 Gorlenko Vasil Petrovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Biograficheskaya enciklopediya Gorlenko Vasilij Petrovich Gorlenko Vasilij Petrovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauz F A Efron I A Biograficheskij slovar Gorlenko Vasilij Petrovich Zabiyaka I M Epistolyarna spadshina Vasilya Gorlenka S 10 11 Adres kalendar Poltavskoj gubernii na 1887 god Poltava 1886 S 163 Adres kalendar Poltavskoj gubernii na 1888 god Poltava 1887 S 6 Adres kalendar Poltavskoj gubernii na 1899 god Poltava 1898 S 4 Adres kalendar Poltavskoj gubernii na 1900 god Poltava 1899 S 4 Adres kalendar Poltavskoj gubernii na 1901 god Poltava 1900 S 4 Pamyatnaya knizhka Kievskogo uchebnogo okruga Chast 5 Poltavskaya guberniya 1890 god S 147 Zabiyaka I M Epistolyarna spadshina Vasilya Gorlenka S 11 Russkaya gazeta Novoe vremya 1868 1917 Zabiyaka I M Epistolyarna spadshina Vasilya Gorlenka S 215 Tam samo S 65 72 75 Tam samo S 231 233 Mikola Storozhenko Vasil Petrovich Gorlenko 1853 1907 rr Almanah Vitryak Vip 3 K 2007 S 18 19 Glib Lazarevskij Kiyivska starovina Spogadi Tam samo S 38 39 Rossijskij rodoslovnyj fond Sofya Petrovna Gorlenko Zabiyaka I M Epistolyarna spadshina Vasilya Gorlenka S 124 125 Tam samo S 86 234 D Doroshenko V Gorlenko Ukrayina 1907 traven Almanah Vitryak Vip 3 K 2007 S 16 17 DAChO Chernigiv F 679 o 10 spr 877 s 100 zap 25 Pokrovskaya cerkov sela Yaroshovki Priluckogo uezda Ob umershih DAChO Chernigiv F 679 o 10 spr 1267 s 549 zap 17 Pokrovskaya cerkov sela Yaroshovki Priluckogo uezda Ob umershih Narodnij pam yatnik na batkivshini Vasilya GorlenkaPosilannyaGorlenko Vasil Petrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 505 Sergij Bilokin Zadavnenij borg pered Vasilem Gorlenkom 27 travnya 2012 u Wayback Machine Vasil TURKEVICh Pershij ukrayinskij kulturolog 6 veresnya 2015 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela